Проголошення Української Народної Республіки урок

Вид материала

Урок

Содержание Тип уроку Хід уроку Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів. Підбиття підсумків. Тип уроку Тип уроку Основні поняття Хід уроку. Тип уроку Розвиток освіти і науки. Розвиток літератури та мистецтва. Тип уроку 1-й варіант.

Подобный материал:

• Української Народної Республіки І Західноукраїнської Народної Республіки, керуючись, 28.01kb.
• 90-річчя проголошення Акта злуки унр І зунр. Погляд в історію, 85.25kb.
• Україна, 88.84kb.
• Чемеровецька районна державна адміністрація, 69.73kb.
• Директорії Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, 128.55kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення в загальноосвітніх навчальних закладах тематичних, 196.67kb.
• Української Народної Республіки та Західноукраїнської народної Республіки, їх ролі, 65.46kb.
• День Соборності України зараз є національним святом нашої держави. Вцей день у 1919, 351.72kb.
• Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Проголосити 24 серпня, 20.46kb.
• Реферат з політології, 534.04kb.

Сурмачевська О.В., учитель історії ЗОШ №10 м. Ніжина Чернігівської області

• Урок 1 Україна в період повоєнної відбудови
  
• Урок 2 Економічне становище України 1945-початок 50-х років
  
• Урок 3 Наростання політичної боротьби у липні-жовтні 1917р.
  
• Урок 4 Проголошення Української Народної Республіки
  
• Урок 5 Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою „Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 - на початку 1950рр.”
  

Урок 1. Україна в період повоєнної відбудови

Мета: Охарактеризувати адміністративно-територіальні зміни України, що відбулися після 2-ї світової війни. З’ясувати роль УРСР в створенні ООН.
Прищеплювати навички систематизації та аналізу матеріалу,   що вивчається.
Виховувати інтерес до вітчизняної історії.
Тип уроку: урок-вивчення нових знань.
Обладнання: тематична карта, збірник документів, підручник, роздатковий матеріал.
Основні поняття: ООН, геополітичне становище.
Основні дати: 26 квітня 1945р. – конференція в Сан-Франциско, на     якій Україна увійшла до складу ООН як член-засновник. 1948-1949рр.- УРСР не постійний член Ради безпеки ООН.

Хід уроку

1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.
   Вчитель показує дітям власну фотографію, де вона перебуває в Лівадійському палаці серед воскових фігур Сталіна, Черчілля і Рузвельта, які в 1945р. на Ялтинській конференції обговорювали питання створення ООН і дає коментар до фото.
   
2. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
   Вчитель оголошує тему та мету уроку, визначає основні завдання уроку та основні вміння і навички, якими учні повинні оволодіти до кінця уроку.
   
3. Вивчення нового матеріалу:
   а) адміністративно-територіальні зміни.
   б) УРСР – співзасновниця ООН.
   Вчитель подає мінімальну інформацію, необхідну для виконання учнями практичних завдань.
   
4. Інтерактивні вправи.
   Вчитель планує роботу в групах та дає інструкцію що до виконання завдань. Група учнів з 6 чоловік опрацьовують питання – Україна – спів засновниця ООН. Вчитель надає їм необхідні для опрацювання матеріали, заздалегідь підготовлені. Також вони опрацьовують документ , що знаходиться в кінці параграфа підручника і знаходять там інформацію для підкріплення власних суджень.
   Решта класу працюють з підручником і опрацьовують питання: „Адміністративно-територіальні зміни”. Їх завдання – виписати в зошит договори, які УРСР уклала з сусідніми державами що до зміни її кордонів. Також вони мають проаналізувати зміну геополітичного становища України в результаті цих договорів. Вчитель разом з учнями з”ясовують що таке геополітичне становище.
   
5. Підбиття підсумків.
   По закінченню терміну виконання завдань вчитель пропонує одному з учнів виписати на дошці договори та дати іх підписання х сусідніми державами. Також він бере на перевірку декілька зошитів і оцінює роботу учнів. Потім разом з класом перевіряють результати роботи за проблемою зміни геополітичного становища і разом узагальнюють це питання. Група учнів, яка працювала по 1-му питанню звітує про виконання завдання . Решта учнів коротко записують інформацію в зошиті.
   Вчитель робить загальний висновок уроку, узагальнює та систематизує новий матеріал, який учні опрацьовували самостійно. Ставить оцінки, оголошує домашнє завдання (опрацювати пар. 12, написати реферат на тему: „Голод 1946-1947рр.”.
   

нагору

 

Урок 2. Економічне становище України 1945-початок 50-х років

Мета: Розкрити зміст процесу відбудови та його особливостей в Україні. Охарактеризувати причини та наслідки голоду 1946-1947рр. та рівень життя і побут населення після війни. Поглибити навички, порівнювати та зіставляти історичний матеріал , робити його узагальнення та систематизації.
Виховувати в учнів відразу до насильства в будь-якій формі.
Тип уроку: Комбінований.
Обладнання: підручник, документи, тематична карта, роздатковий матеріал.
Основні поняття: Відбудова, голодомор.
Основні дати: 1946-1947рр. –голод, 1947р. – грошова реформа.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
   
2. Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування.
   
   • Яких адміністративно-територіальних змін зазнала УРСР в результаті 2-ї світової війни? Які договори були підписані?
     
   • Як змінилось геополітичне становище УРСР в результаті адміністративно-територіальних змін?
     
   • Яку мету переслідувало радянське керівництво, створюючи в республіках в 1944р. Комісаріати Закордонних справ?
     
   • Коли Україна була прийняти до ООН як країна – засновниця?
     
   • Коли Україна обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН?
     
   • Який головний результат міжнародної діяльності УРСР в повоєнні роки?
     
   • Чи була політика українського представництва в ООН незалежною? Відповідь обґрунтуйте.
     
3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
   
   • Відбудова та її особливості в Україні.
     
   • Голод 1946-1947рр.
     
   • Рівень життя та побут населення.
     
4. Особливості відбудови в Україні ( вчитель, розкриваючи питання, разом з учнями робить узагальнення , які ті записують в зошит):
   
   • Значні масштаби відбудовчих робіт.
     
   • Відмова від західної фінансової та технічної допомоги.
     
   • Ставка робилась на важку промисловість.
     
   • Відбудова здійснювалась за чітким державним планом.
     
   • Економіка України відбудовувалась як частина загальносоюзної економічної системи.
     
   • Ускладнення відбудовчого процесу голодом 1946-1947рр.
     
   • Нестача кваліфікованої робочої сили, устаткування.
     
   • Скасування карткової системи, проведення грошової реформи 1947р.
     
5. Голод 1946-47рр. Актуалізація опорних знань:
   
   • Скільки разів українцям довелося пережити голод?
     
   • Чому їх називають голодоморами?
     
   • Які наслідки вони мали для України?
     

Вчитель запрошує учня, який готував реферат, для доповіді по цьому питанню. А учні уважно стежать за розповіддю та фіксують в зошитах причини та наслідки голоду 1946-47рр.
Учні разом з вчителем опрацьовують документ і відповідають на запитання.
Рівень життя та побут населення. 
Учні самостійно читають пункт параграфа  та визначають зміни чисельності населення, оцінюють рівень його життя та характеризують грошову реформу 1947р. та її наслідки. Після опрацювання матеріалу вчитель ініціює обговорення.

6. Закріплення нових знань. Бесіда за запитаннями.
   
   • Коли розпочалася відбудова господарства РСРС?
     
   • Що ускладнювало процес відбудови?
     
   • Які галузі господарства відбудовувались в першу чергу7
     
   • Чим був зумовлений голод 1946-47рр.?
     
   • Яких демографічних втрат зазнала Україна?
     
   • Коли в основному було завершено процес відбудови?
     

Вчитель робить підсумок уроку, систематизує і узагальнює матеріал, виставляє оцінки і оголошує домашнє завдання.

7. Пояснення домашнього завдання. Опрацювати пар 13. (останній пункт), пар. 14 (1,3 пункт), вчити по конспекту , написати повідомлення про Йосипа Сліпого –останнього метрополита греко-католицької церкви.
   

нагору

 

Урок 3. Радянізація західно-українських земель

Мета: Схарактеризувати процес радянізації західно-українських земель. Показати трагічну долю УГКЦ . Розкрити процес героїчної боротьби ОУН і УПА. Дати оцінку операції „Вісла”.
Формувати вміння аналізувати, узагальнювати та критично  оцінювати історичні процеси.
Виховувати учнів в дусі патріотизму, національної гідності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, збірник документів, тематична карта, роздатковий матеріал (портрет Йосипа Сліпого та Романа Шухевича).
Основні поняття: Радянізація, націоналізація, колективізація, індустріалізація, культурна революція, УГКЦ, операція „Вісла”.
Основні дати: Березень 1946р. Львівський собор. Квітень-травень 1947р.- операція „Вісла”. 1950р.- загибель Шухевича.

Хід уроку.

1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності. Вчитель показує портрети Йосипа Сліпого та Романа Шухевича в наголошує на тому, що ці особи були перші вороги радянської влади на західно-українських землях, які не бажали її закріплення в цьому регіоні. Радянська влада зробила все, щоб знищити опір ОУН-УПА в регіоні та ліквідувати вплив греко-католицької церкви. Які методи при цьому використовували , ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
   
2. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.
   
3. Вчитель надає необхідну інформацію на основі якої буде організована групова робота учнів класу по засвоєнню матеріалу з теми та його обговорення.
   
4. Інтерактивні вправи. Вчитель поділяє клас на 5 груп, кожна з яких отримує одне запитання , яке повинна розглянути і тезово відобразити в зошиті в декількох речення., розкривши при цьому основну суть питання.
   
   • Формування органів радянської влади.
     
   • Доля УГКЦ. Йосип Сліпий ( при розгляді цього питання вчитель рекомендує ознайомитися з документом в кінці параграфу).
     
   • Колективізація, індустріалізація та культурна революція. При розгляді цього питання вчитель рекомендує заповнити таблицю.
     

     Суть процесу Наслідки Колективізація     Індустріалізація     Культурна революція

   • Боротьба з ОУН-УПА. Роман Шухевич.
     
   • Операція „Вісла”.
     

По закінченню роботи один учень з кожної групи звітує про виконані завдання, решта класу фіксують в зошитах основну інформацію по кожному питанню. Вчитель звертає увагу на розуміння учнями понятійного апарату уроку.

5. Підбиття підсумків. Вчитель перевіряє виконання мети уроку, підводить підсумок, виставляє оцінки, оголошує домашнє завдання ( опрацювати $15).
   

нагору

 

Урок 4. Культурне життя в Україні в 2-й половині 1940 - початку 1950рр.

Мета: Схарактеризувати розвиток культури України у повоєнний час. Наголосити на процесі ідеологічного наступу на українську культуру. Показати здобутки української культури в даний період.
Розвивати критичне мислення , вміння узагальнювати та систематизувати матеріал .
Виховувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу.
Тип уроку: Комбінований.
Обладнання: Підручник, роздатковий матеріал, документи.
Основні поняття: „Ждановщина”, „лисенківщина”.

Хід уроку

1. Орг. момент.
   
2. Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування.
   
   • Якими методами здійснювалася радінізація на західно-українських землях?
     
   • З якою метою було ліквідовано УГКЦ?
     
   • Як би ви оцінили боротьбу ОУН-УПА  у 40-50 рр?
     
   • Чи можна вважати боротьбу ОУН-УПА на  західно-українських землях громадянською війною?
     
   • Чи було зумовлено проведення операції „Вісла”?
     
   • Які наслідки радінізації на західно-українських землях?
     
3. Актуалізація опорних знань:
   Які зміни  в суспільній свідомості відбулися після війни?
   Як вони могли відобразитись на розвитку культури в повоєнні роки?
   
4. Мотивація навчальної діяльності. Вивчення нового матеріалу:
   
   • Історичні умови розвитку культури в повоєнний час.
     
   • Розвиток освіти і науки.
     
   • Розвиток літератури та мистецтва.
     
   • „Ждановщина” в Україні, „лисенківщина”.
     

Історичні умови розвитку культури в повоєнний час.
Вчитель , розглядаючи питання, наголошує на думці, що зміцнення тотаритарної системи відбувалося шляхом її самоконсервації та посилення контролю за суспільством. Вчитель пропонує учням доповнити інформацію , подану вчителем і записати в зошит.
Розвиток освіти і науки.
Вчитель пропонує самостійно опрацювати пункт підручника і виділити основні закономірності розвитку освіти і науки в повоєнний час. По закінченню роботи вчитель викликає одного учня до дошки, який звітує про виконане завдання. Решта доповнюють.
Розвиток літератури та мистецтва.
Вчитель наголошує на тому, що основний мистецький напрямок, в рамках якого дозволено було творити –це соціалістичний реалізм. Вчитель пропонує учня записати в зошит найбільш відомі твори українських письменників його періоду, серед них виділяє В. Сосюру, вірш якого „Любіть Україну” був засуджений радянською владою як націоналістичний. А також приводить приклади визначних діячів інших мистецьких напрямків, характеризує їхню творчість.
„Ждановщина” в Україні, „лисенківщина”.
Вчитель наголошує на тому, що в повоєнний період в Радянському союзі в цілому та в Україні зокрема відбувається ідеологічний наступ сталінізму на радянське суспільство, визначаючи його причину.  Також вчитель характеризує такі поняття як „ждановщина” та „лисенківщина” , які учні фіксують в зошиті.

5. Закріплення нових знань.
   Вчитель пропонує учням скласти структурно-логічну схему „Ждановщина”.
   

6. Пояснення домашнього завдання. Опрацювати $16, готуватись до тематичної атестації.
   

нагору

 

Урок 5. Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою „Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 - на початку 1950рр.”

Мета: Повторити, закріпити і узагальнити матеріал теми.
Розвивати вміння й навички, які формувалися на уроках теми.
Виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.
Тип уроку: Перевірка й облік знань, умінь і навичок.
Обладнання: Варіанти багаторівневих письмових завдань, підготовлених вчителем.

Хід уроку

Учні виконують завдання, запропоновані вчителем, згідно варіантів. У кожного на парті примірник завдань з власним варіантом.
1-й варіант. 
1-й рівень завдань (тестові завдання).

1. Наркомат закордонних справ очолив:
   а) Корнійчук
   б) Мануїльський
   в) Громико
   г) Кубійович
   
2. Перша повоєнна грошова реформа відбулася:
   а) в 1945р.
   б) 1947р
   в) 1953р.
   г) 1954р.
   
3. Виділіть галузі економіки, яким надавалось приоритетне значення:
   а) сільське гос-во
   б) легка промис-ть
   в) транспорт
   г) енергетика
   д) житлове будівництво
   е) важка пром-ть
   
4. Поразку ОУН-УПА спричинили :
   а) відсутність іноземної допомоги
   б) репресії проти мирних жителів
   в) ліквідація УГКЦ
   г) чисельна перевага радянських військ
   д) соціально-економічні реформи, здійснені радянською владою.
   
5. Наслідком індустріалізації в західній Україні було:
   а) занепад традиційних галузей промисловості
   б) деформація збалансованог економічного розвитку краю
   в) подолання традиційної економічної відсталості.
   
6. В.Сосюру було звинувачено в „буржуазному націоналізмі” за твір
   а) „Любіть Україну”
   б) „Третя рота” 
   в) „Червона зима”.
   

2-й рівень. Завдань. Дайте визначення поняттям:

• ООН;
  
• „Ждановщина”.
  

3-й рівень.
1. Назвіть особливості післявоєнної відбудови в Україні.
2. Якими були причини, масштаби і наслідки голоду 1946-47рр.?

4-й рівень. Творче завдання.
Як ви розумієте вислів: „Кожна людина ї маленьким гвинтиком великого механізму, який працює невідмовно лише тоді, коли кожен гвинтик міцно прикручений і знаходиться на своєму місці.”

2-й варіант. 
1-й рівень. Тестові завдання.

1. Останнім митрополитом УГКЦ був
   а) Шептицький
   б) Сліпий
   в) Залісний
   г) Шухевич
   
2. Операція „Вісла відбулася 
   а) 1963р.
   б) 1951р.
   в) 1947р.
   г) 1948р.
   
3. Чи був зумовлений вихід УРСР на міжнародну арену?
   a) Керівництво СРСР прагнуло розширити всій вплив у світі
   б) Вимогою США та Великобританії
   в) вдячністю Україні за перемогу
   
4. Проблему західних кордонів УРСР і СРСР вирішили договори
   а) з Польщея
   б) з Угорщиною
   в) з Румунією
   г) з Чехословаччиною
   д) з Німеччиною
   
5. Яке значення мала зміна кордонів УРСР мала зміна кордонів УРКР, що сталася в результаті 2-ї світової війни?
   a) УРСР стала найбільшою державою Європи
   б) значно зріс економічний потенціал
   в) зміцніли позиції УРСР на міжнародній арені
   г) основна маса етнічно українських земель об’єдналася в межах єдиної держави.
   
6. Комуністична влада називала „українськими буржуазними націоналістами” :
   а)  усіх, хто був вихідцем з української національної буржуазії
   б) емігрантів
   в) усіх, хто виступав за збереження мови, культури, звичаїв, історичних традицій українського народу.
   

2-й рівень. Дайте визначення поняттям: УГКЦ і „лисенківщина”.
3-й рівень.
1. Якими були мотиви і наслідки операції „Вісла”?
2. Схарактеризуйте діяльність УРСР на міжнародній арені наприкінці 2-х світової війни і в повоєнні роки.


4-й рівень. Творче завдання.
Чи існувала ймовірність перемоги ОУН-УПА на західно-українських землях за умови підтримки їх західними державами? Змоделюйте історичну ситуацію.