Home
| Вид материала | Кодекс |
- Home, 62.95kb.
- Home, 75.93kb.
- Home, 31.48kb.
- Home, 268.21kb.
- Home, 1447.11kb.
- Home, 207.48kb.
- Home, 108.46kb.
- Home, 63.49kb.
- Темы лекций второго семестра Программа экзамена второго семестра Тема, 71.64kb.
- Home, 275.32kb.
проект
Податковий кодекс України
| | | Стор. |
| Розділ І | Загальні положення | 1 |
| Розділ ІІ | Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) | 65 |
| Розділ ІІІ | Податок на прибуток підприємств | 171 |
| Розділ ІV | Податок на доходи фізичних осіб | 244 |
| Розділ V | Податок на додану вартість | 298 |
| Розділ VI | Акцизний податок | 358 |
| Розділ VII | Податок на транспортні засоби | 390 |
| Розділ VIIІ | Екологічний податок | 398 |
| Розділ ІХ | Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України | 413 |
| Розділ Х | Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні | 416 |
| Розділ XI | Плата за користування надрами | 421 |
| Розділ XII | Місцеві податки і збори | 440 |
| Розділ XIІІ | Плата за землю | 451 |
| Розділ ХІV | Спеціальні податкові режими | 463 |
| Розділ XV | Збір за користування радіочастотним ресурсом України | 487 |
| Розділ XVI | Збір за спеціальне використання води | 492 |
| Розділ XVIІ | Збір за спеціальне використання лісових ресурсів | 500 |
| Розділ XVIII | Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції | 510 |
| Розділ XІХ | Прикінцеві та перехідні положення | 515 |
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу України
1.1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у процесі встановлення, зміни та скасування податків та зборів в Україні, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
1.2. Відносини, що виникають у зв’язку з оподаткуванням операцій з переміщення товарів через митний кордон України, регулюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
1.3. У цьому Кодексі терміни „податок”, „податки” означають усі види податків та зборів, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 2. Внесення змін до Податкового кодексу України та спеціальних законів з питань оподаткування
2.1. Зміна положень цього Кодексу або законів з питань оподаткування може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу або відповідного спеціального закону з питань оподаткування.
2.2. У разі коли внесений до Верховної Ради України законопроект регулює положення, встановлені цим Кодексом, такий проект повинен подаватися як проект закону про внесення змін до цього Кодексу.
Стаття 3. Податкове законодавство України
3.1. Податкове законодавство України складається з цього Кодексу, Митного кодексу України (у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням операцій з переміщення товарів через митний кордон України), законів України, що регулюють відносини, передбачені статтею 1 цього Розділу; міжнародних договорів, якими регулюються питання оподаткування, що набули чинності, в тому числі згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів з питань оподаткування, рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до цього Кодексу та інших законів з питань оподаткування.
3.2. Акти податкового законодавства України мають відповідати Конституції України та цьому Кодексу та застосовуються лише у частині, що не суперечить положенням Конституції України та цього Кодексу.
3.3. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені податковим законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.
3.4. Контролюючі органи надають податкові консультації та податкові роз’яснення у порядку визначеному розділом ІІ цього Кодексу.
Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:
4.1.1) загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань оподаткування та митної справи податки та збори, платником яких вона визнається;
4.1.2) рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до усіх платників податків незалежно від
4.1.3) невідворотність настання визначеної законодавством відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
4.1.4) презумпції правомірності рішень платника у випадку коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
4.1.5) фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами;
4.1.6) соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до фактичної платоспроможності платників податків;
4.1.7) економічна ефективність - податки та збори не повинні перешкоджати ефективному розподілу економічних ресурсів;
4.1.8) економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
4.1.9) стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного періоду;
4.1.10) рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення видатків та зручності їх сплати платниками;
4.1.11) єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.
4.2. Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають.
4.3. Податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів усіх рівнів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.
4.4. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Стаття 5. Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами
5.1. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування та митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Розділу.
5.2. У разі коли норми інших законодавчих актів суперечать нормам цього Кодексу та/або законів з питань оподаткування та митної справи, застосовуються норми цього Кодексу та/або законів з питань оподаткування та митної справи.
5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, наведеному в інших законах.
Стаття 6. Дія актів податкового законодавства у часі
6.1. Акти податкового законодавства набирають чинності з моменту їх введення у дію в установленому порядку.
6.2. Акти податкового законодавства втрачають чинність у разі:
6.2.1) закінчення строку, на який вони приймалися;
6.2.2) скасування або визнання їх такими, що втратили чинність;
6.2.3) набрання чинності актом податкового законодавства, що в інший спосіб регулює відносини, що були урегульовані раніше;
6.2.4) набрання законної сили рішенням суду про визнання судом акта податкового законодавства недійсним.
6.3. У разі коли податкові правовідносини виникли раніше і регулювалися актом податкового законодавства, що втратив чинність, новий акт податкового законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
6.4. Акти податкового законодавства, які посилюють або встановлюють додаткову відповідальність платників податків, не мають зворотної сили.
Стаття 7. Визнання невідповідності актів податкового законодавства цьому Кодексу
7.1. Визнання акта податкового законодавства таким, що не відповідає цьому Кодексу, здійснюється у разі, коли такий акт:
7.1.1) виданий органом, який не має права згідно з цим Кодексом видавати акти податкового законодавства, або виданий з порушенням установленого порядку видання таких актів;
7.1.2) відміняє чи обмежує права платників податків, податкових агентів, їх представників або повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб, визначених цим Кодексом;
7.1.3) установлює обов’язки, що не передбачені цим Кодексом, чи змінює визначений цим Кодексом зміст обов’язків учасників відносин, що регулюються цим Кодексом, інших осіб, обов’язки яких визначені цим Кодексом;
7.1.4) забороняє вчинення передбачених цим Кодексом дій платниками податків, податковими агентами, їх представниками, контролюючими органами або їх посадовими особами;
7.1.5) дозволяє чи допускає дії, заборонені цим Кодексом;
7.1.6) змінює встановлені цим Кодексом засади, умови, послідовність чи порядок дії учасників відносин, що регулюються податковим законодавством, інших осіб, обов’язки яких визначені цим Кодексом;
7.1.7) змінює зміст понять і термінів, визначених у цьому Кодексі, чи застосовує такі поняття та терміни в іншому значенні, ніж це передбачено цим Кодексом;
7.2. Акт податкового законодавства є таким, що не відповідає цьому Кодексу, та не застосовується за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Стаття 8. Поняття податку та збору
8.1. Податком є обов'язковий, безумовний, індивідуально безвідплатний платіж, що справляється з платників податків у формі відчуження грошових коштів або інших матеріальних активів, у тому числі при виконанні угод про розподіл продукції, з метою забезпечення діяльності держави та територіальних громад.
8.2. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
8.3. Не визнаються податком або збором платежі, що не визначені цим Кодексом як податки або збори.
8.4. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом або законами з питань оподаткування та митної справи порядку, становить податкову систему України.
Стаття 9. Загальні засади встановлення податків
9.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:
платники податку;
об'єкт оподаткування;
база оподаткування;
ставка податку;
порядок обчислення податку;
податковий період;
строк та порядок сплати податку;
строк та порядок складення і подання звітності про обчислення і сплату податку;
момент виникнення податкових зобов`язань;
інші елементи (виключно для визначення місцевого податку чи збору).
9.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування.
9.3. Елементи податку, визначені в пункті 9.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 10. Види податків та зборів
10.1. В Україні установлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
10.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що установлені цим Кодексом і є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
10.3. До місцевих належать податки та збори, що установлені відповідно до пункту 4.4. статті 4 цього Розділу рішеннями сільських, селищних і міських рад в межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Стаття 11. Загальнодержавні податки та збори
11.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:
11.1.1) податок на прибуток підприємств;
11.1.2) податок на доходи фізичних осіб;
11.1.3) податок на додану вартість;
11.1.4) акцизний податок;
11.1.5) податок на транспортні засоби;
11.1.6) екологічний податок;
11.1.7) рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
11.1.8) рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
11.1.9) плата за користування надрами;
11.1.10) плата за землю;
11.1.11) збір за користування радіочастотним ресурсом України;
11.1.12) збір за спеціальне використання води;
11.1.13) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
11.1.14) єдиний податок;
11.1.15) фіксований сільськогосподарський податок;
11.1.16) збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (застосовується до 31 грудня 2014 року);
11.1.17) мито;
11.1.18) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
11.1.19) збір у вигляді цільової надбавки до
11.2. Відносини, що пов’язані із установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
11.3. Порядок зарахування загальнодержавних податків та зборів до Державного бюджету України, місцевих бюджетів визначається бюджетним законодавством.
11.4. Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюються Кабінетом Міністрів України.
11.5. Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до
11.6. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
Стаття 12. Місцеві податки та збори
12.1. До місцевих податків належить:
12.1.1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
12.2. До місцевих зборів належать:
12.2.1) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
12.2.2) збір за місця для паркування транспортних засобів;
12.2.3) туристичний збір;
12.2.4) ринковий збір;
12.3. Місцеві ради обов’язково установлюють
12.4. Місцеві ради самостійно вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо установлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
12.5. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
12.6. Порядок зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів визначається бюджетним законодавством.
Стаття 13. Спеціальні податкові режими
13.1. Спеціальні податкові режими Установлюються цим Кодексом, і застосовуються у випадках і порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування та митної справи.
13.1.1. Спеціальний податковий режим - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів, а також суб'єктів господарювання, що провадять свою діяльність на певній території, який запроваджується державою для досягнення чітко визначених цілей.
13.1.2. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів, визначених статтями 11 та 12 цього Розділу.
13.1.3. Не визнаються спеціальними режимами податкові режими, що не визначені такими цим Кодексом
13.2. До спеціальних податкових режимів належать:
13.2.1) спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва;
13.2.2) фіксований сільськогосподарський податок;
13.2.3) спеціальний режим оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що
Стаття 14. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків та зборів.
14.1. Верховна Рада України установлює на території України загальнодержавні податки та збори та визначає:
14.1.1) перелік загальнодержавних податків та зборів;
14.1.2) перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад;
14.1.3) положення, що зазначені в пунктах 9.1 - 9.2 статті 9 цього Розділу щодо загальнодержавних податків та зборів;
14.1.4) положення, що зазначені в пунктах 9.1- 9.2 статті 9 цього Розділу щодо місцевих податків та зборів.
14.2. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Криму належить:
14.2.1) установлення на території Автономної Республіки Крим загальнодержавних податків та зборів, зазначених у підпунктах 11.1.5 і 11.1.9 пункту 11.1 статті 11 цього Розділу, у межах їх граничних ставок, визначених цим Кодексом або законами з питань оподаткування;
14.2.2) зміна розміру ставок податків та зборів, передбачених у підпункті 14.2.1 пункту 14.2 цієї статті, у межах їх граничних ставок, визначених цим Кодексом або законами з питань оподаткування, у порядку, установленому цим Кодексом;
14.2.3) визначення розміру і надання додаткових податкових пільг у межах сум, що надходять до бюджету Автономної Республіки Крим.
14.3. До повноважень сільських, селищних, міських рад щодо місцевих податків та зборів належить:
14.3.1) прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів з одночасним затвердженням положення про порядок справляння кожного виду місцевого податку чи збору;
14.3.2) підготовка та прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів здійснюється з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”;
14.3.3) встановлення місцевих податків та зборів, за наявності об’єктів оподаткування або умов, пов'язаних із встановленням таких податків та зборів, у межах граничних розмірів ставок та з урахуванням особливостей їх визначення, встановлених цим Кодексом;
14.3.4) прийняття до початку наступного бюджетного періоду рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 серпня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом;
14.3.5) офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є актом законодавства з питань оподаткування місцевими податками та зборами;
14.3.6) у положенні про порядок справляння кожного виду місцевого податку чи збору відповідно до норм цього Кодексу визначаються елементи податку відповідно до статті 9 цього Розділу;
14.3.7) у положенні також зазначаються відповідні статті цього Кодексу, згідно з якими платники місцевих податків та зборів, що визначені у рішенні як податкові агенти несуть відповідальність за порушення податкового законодавства;
14.3.8) копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів та положення про порядок їх справляння надсилається у десятиденний строк з моменту оприлюднення до органу державної податкової служби, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів;
14.3.9) центральний орган державної податкової служби затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно порядку, встановленому цим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення;
14.3.10) у разі коли сільська, селищна або міська рада не затвердила рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів та з урахуванням коефіцієнтів, визначених цим Кодексом;
14.3.11) сільська, селищна та міська рада, яка прийняла рішення про встановлення місцевого податку чи збору, має право:
а) скасовувати або зупиняти справляння місцевого податку чи збору, крім місцевих податків та зборів, що є обов'язковими для встановлення згідно з нормами цього Кодексу;
б) установлювати стосовно окремих об’єктів оподаткування пільгові ставки місцевих податків та зборів, що не є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу;
Пільги із сплати місцевих податків та зборів визначаються лише у межах сум, що надходять до відповідних місцевих бюджетів у вигляді зазначених місцевих податків та зборів;
14.3.12) не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Стаття 15. Усунення подвійного оподаткування
15.1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.
15.2. При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.
15.3. Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов‘язковість якого надана Верховною Радою України.
15.4. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.
15.5. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Стаття 16. Визначення понять
16.1. У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
16.1.1) аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом проставлення гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя;
16.1.2) активи - у значенні, наведеному у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
16.1.3) амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);
16.1.4) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції);
16.1.5) алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1, 2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД;
16.1.6) акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
16.1.7) апеляційне оскарження - оскарження платником податку податкового повідомлення – рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу у порядку і строки, які встановлені цим Кодексом, за процедурами адміністративного або судового оскарження;
16.1.8) аукціон (публічні торги) - конкурентний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці;
16.1.9) балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації;
16.1.10) бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у не грошовій формі, включаючи, будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається надходження коштів до продавця з метою компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг);
16.1.11) безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з наведених нижче ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна:
фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;
суб'єктів господарювання, що оголошені банкрутами у встановленому законом порядку, або зняті з реєстрації як суб'єкти господарювання у зв’язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності коштів, отриманих від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) та в інший спосіб, передбачений умовами договору застави, майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до погашення заборгованості в повному обсязі;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;
16.1.12) базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування;
16.1.13) безоплатно надані товари, роботи, послуги -:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використання нею;
16.1.14) біоетанол - спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси для використання як біопалива та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;
16.1.15) будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності;
16.1.16) бюджетна дотація - фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та (або) для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг;
16.1.17) бюджетна установа - у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України;
16.1.18) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у випадках, визначених Розділом V цього Кодексу