Методичні поради щодо створення у народних домах кімнат національного відродження

Вид материалаДокументы

Содержание


VIII стенд
Подобный материал:


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ
І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ


МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

ЩОДО СТВОРЕННЯ У НАРОДНИХ ДОМАХ КІМНАТ
НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ



Матеріал підготувала: Л. Антончик

Редактор: В. Квітневий


Львів – 2007


Серед форм національно-патріотичного виховання підростаючого покоління значну роль відіграють кімнати національного відродження, які створюються при Народних домах міст і сіл області.

Заслуговують на увагу естетично і змістовно оформлені кімнати національного відродження, що обладнані в закладах культури Миколаївського, Радехівського, Перемишлянського, Стрийського, Мостиського, Яорівського районів. Експозиція цих кімнат відтворює набутки попередніх поколінь у справі державотворення, розвитку військової справи в Україні і поряд з цим розкриває неоціненні скарби духовної і матеріальної культури цих регіонів. Наочна агітація кімнат національного відродження відображає слідуючі історичні епохи: Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Козацька доба, Галицьке Стрілецтво (УСС) і Утворення Західно-Української Народної Республіки, ОУН-УПА, Україна – незалежна демократична держава, Духовне та культурне відродження нації після Помаранчевої революції.

Додаємо зміст стендів експозиції кімнат національного відродження.

Кімната розміщена у великому світлому приміщенні. В інтер’єрі кімнати – портрети князів, гетьманів України, провідників ОУН-УПА, Т. Г. Шевченка, Ів. Франка, національна символіка.


І стенд: ЕТАПИ ВІЧНОГО ПОХОДУ.

Історія України – це у значній мірі історія воєн та війська. Український народ завзято боронив власну свободу, не минаючи жодної нагоди організувати свої збройні сили. І коли прийшла велика хвилина Відродження Держави, вона знову застала нас на бойових позиціях.

Українські Січові Стрільці, Українська Галицька Армія, Наддніпрянська Армія, Українська Повстанська Армія – всі вони сповнили свій обов’язок і своєю кров’ю засвідчили про право нації на незалежну державу.


ІІ стенд: КНЯЖА ДОБА.

Княжа доба в історії Української держави займає період з ІХ до середини ХІУ століття і ділиться на три періоди:

- Київська Русь в період швидкого зростання в 882 -972 рр. підкоривши східно-слов’янські племена, перетворилася у могутню державу-конкурента Візантії.

- Другий період охоплює князювання Володимира Великого (980-1015рр.)

та Ярослава Мудрого (1034-1054рр.), що були добою зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення вершини політичної могутності й стабільності, економічного та культурного розквіту.

- Третій період характеризується князівськими чварами та міжусобицею, занепадом і кінцевим зруйнуванням Києва монголо-татарами у 1240 році, що ознаменувало трагічний кінець Київського періоду історії України.

Першу справжню армію створили київські князі Аскольд і Дир, Олег, Ігор, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, - це ті могутні постаті, що нашу історію з тісних закутин вивели в широкий світ, пустили українські кораблі на Чорне море, повели свої полки на Кавказ і Каспій, досягли Дунаю й Балкан. Ядром їх війська були скандинавські варяги. Вони дали нам перший зразок війська, що знало сувору дисципліну, - найважливішу з військових чеснот.

За їх прикладом почала творитися наша дружина, лицарське прибічне військо князів. Воєнна сила служила потребам громадянства, боронила торгівлю, протидіяла експансії сусідів.

Коли ж Українська держава вже сконсолідувалася, - в часах Володимира Великого, Ярослава Мудрого і їх наступників, - коли вже кордони були тривкі й усе державне життя стало на міцні підвалини, наше військо на пару століть прийняло постійні організаційні форми. У боротьбі зі степовими ордами розвивалося лицарство, виідеалізовувалися воєнні звичаї, постало свідоме національне військо.


ІІІ стенд: КОЗАЦЬКА СЛАВА.

З появою козаків починається нова доба в історії українського війська. Всі наші давніші військові формування організовувалися з почину держави й мали характер державного війська. Козаччина повстала іншим способом: вона вийшла з суспільних низів, була від початку народним військом. Буйне нестримне козацтво легко могло піти на бездоріжжя самоволі та пропасти у нетрях анархії. Але знайшлися талановиті, ідейні проводирі – Дмитро Вишневецький, Петро Сагайдачний, Михайло Дорошенко, які зуміли опанувати небезпечну стихію й перетворити козацькі ватаги у дисципліноване військо.

В епоху гетьманування Богдана Хмельницького козаччина вийшла на ще ширшу арену. Великі перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями віддали в козацькі руки всю Наддніпрянщину.

Епопея воєн Хмельницького зробила відомим ім’я України в цілому світі. Полтава показала, що Україна завжди змагатиме до волі. У цих війнах постійно розвивається й перетворюється саме військо.

Хмельницький, Виговський, Дорошенко, Сірко, Мазепа творять усе нові й нові формування, українська піхота здобуває собі визнання усіх знавців військової справи.

Нова доба історії війська почалася з виникнення запорожського козацтва, яке вийшло з низів, від самого початку було народним військом. Воно існувало і міцніло три сторіччя, захищаючи Україну від загарбників, назавжди залишаючись у вічній пам’яті народній.


ІV стенд: ГЕТЬМАНИ УКРАЇНИ.

На стенді розміщені портрети гетьманів.


V стенд: ІСТОРІЯ ГАЛИЦЬКОГО СТРІЛЕЦТВА.


Українські Січові Стрільці – цвіт Гальцько-Українського відродження, - засновані у Львові в березні 1913 р. з товариства «Сокіл» і «Січ».

Вже у вересні 1914 року «усуси» прийняли бойове хрещення, виступивши у складі австро-угорської армії проти російських військ в боях під Сянками. Ці перші бої УСС в обороні рідних Карпат започаткували збройні визвольні змагання українського народу.

У 1917 році частина Українських Січових Стрільців прийшла на допомогу Центральній Раді. У 1918 році підняли листопадове повстання у Львові аби з’єднати весь український народ у боротьбі за єдину Українську державу.

Легіон УСС став ядром збройних сил молодої держави – Української Галицької Армії. Навесні 1919 року вона нараховувала в своїх рядах понад сто тисяч галичан. Впродовж восьми місяців УГА стійко билася проти військ буржуазно-поміщицької Польщі, яких щедро озброювали правителі Антанти. В кривавих битвах за незалежність рідного краю галицькі стрільці проявили зразки героїзму і самопожертви. Тритижнева оборона Львова, наступальні операції на Городок, Судову Вишню, Хирів, Чортківський пролом - золотими сторінками повинні увійти у драматичний літопис національно-визвольної війни українського народу проти експансії польської вояччини.

У 1918 році після відокремлення України та більшовицького нападу – Українські Січові Стрільці переходять ріку Збруч на службу Українській Державі.

В хаосі боротьби за державну незалежність Українські Січові Стрільці проявили високу ідейність, сміливість, гарт духу і тіла.

Видатні діячі галицького стрілецтва: Д. Вітовський, М. Гайворонський, К. Левицький, М. Стронський, С. Паньківський, Є. Петрушвич, С. Петлюра, М. Тарнавський.


VІ стенд: УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ.

У новий етап визвольної боротьби вступила УПА, яка була сформована на Волині у жовтні 1942, як форма протесту і захисту українського народу проти гітлерівської окупації.

Організація Українських націоналістів, керована С. Бандерою, була ініціатором, першим організатором і керівником УПА.

Українська Повстанська Армія боролася за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у власній самостійній державі.

УПА виступила проти того, щоб один народ, здійснюючи імперіалістичні цілі «визволяв», «брав під охорону», «під опіку» інші народи, бо за цими лукавими словами маскувався отруйний зміст поневолення, насильства, грабежу. Тому УПА розгорнула боротьбу проти німецьких і російсько-більшовицьких загарбників, щоб визволити Україну від усіх «опікунів», утвердити Українську Самостійну Соборну Державу. Її бійці відіграли велику роль у порятунку народів Європи від завойовницьких планів гітлерівської Німеччини. Після війни УПА вступила у смертельну боротьбу із сталінським режимом, яка була надзвичайно виснажливою важкою і кривавою. Славні традиції УПА продовжують вояки Армії України.


VП стенд: ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ.

11 жовтня 1991 року була прийнята Постанова Верховної Ради України «Про концепцію Оборони та будівництво Збройних Сил України».

Сучасні Збройні Сили України згідно з законом «Про Збройні Сили України» складаються з таких видів:

- сухопутні війська (війська наземної оборони);

- військово-повітряні сили (війська оборони повітряного простору);

- віійськово-морські сили.

Загальне керівництво Збройними Силами України здійснює Президент України, як Головнокомандуючий Збройними Силами України держави.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством Оборони України, на чолі з Міністром Оборони.

Оборона країни від збройної агресії належить до найважливіших функцій держави і є справою всього народу України.

Захист України – є конституційним обов’язком кожного її громадянина. Військова служба – почесний обов’язок громадянина України.


VIII стенд: ДЕРЖАВНА СИМВОЛІКА.

(На стенді зображено Державний прапор та герб України, текст гімну-пісні «Ще не вмерла Україна).

28 січня 1992 року Верховна Рада України Державним прапором України затвердила національний жовто-блакитний стяг.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб – як малий герб України.

Акт проголошення незалежності України.

Верховна Рада України проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

- 24 серпня 1991 року Верховна Рада України.


ІХ стенд: ХРИСТОВА ВІРА.

(На стенді зображено ікони Матері Божої та Ісуса Христа. Під іконами тексти молитов).

Християнське виховання народу – один із головних чинників духовного відродження української нації.

Тексти:

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми їх прощаємо боржникам нашим, і не введи нас у спокусу, але ізбави нас від лукавого. Бо Твоє є царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, і нині, і повсяк час, і на віки вічні. Амінь.

Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між женами і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших. Амінь.


Х стенд: ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ.

На стенді прапори і символи Помаранчевої революції, фото і хроніка подій у Києві на Майдані Незалежності.

Тексти : …Ми – нація, яка вже відбулася.»

Віктор Ющенко 23 листопада 2004 р.

Майдан Незалежності

«Помаранчева революція засвідчила початок формування в Україні громадянського суспільства й української політичної нації.»

Помаранчева революція підняла Україну на досі незнаний рівень авторитету… Світ відкрив для себе нову якість людей і нову країну.

Помаранчева революція – це явище не тільки українське, не тільки європейське і світове, а й космічне, бо його дарував Україні Господь.