Страхові послуги та особливості їх реалізації
| Вид материала | Документы |
- Таркуцяка О. Страхові послуги: Навч посіб, 10.3kb.
- Книга може бути корисною також для вивчення дисципліни "Страхові послуги", 7050.2kb.
- Назва реферату: Особливості реклами на місці продажу послуг Розділ, 97.79kb.
- Робоча навчальна програма розглянута І затверджена на засіданні кафедри менеджменту,, 143.69kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 183.23kb.
- І реалізації Закону України „Про соціальні послуги Міністерством, в основному, забезпечено, 138.64kb.
- Інвестиційна пропозиція по створенню індустріального парку «Свема» в м. Шостка. Загальні, 88.89kb.
- Назва реферату: Досвід І проблеми викладання дисципліни Страхові послуги Розділ, 100.66kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 316.6kb.
- План Послуги комерційного банку та їх види. Лізингові послуги, 10.85kb.
План семінарського заняття
1. Необхідність, сутність і розвиток системи авто-
транспортного страхування.
2. Страхування автотранспортних засобів.
3. Страхування цивільної відповідальності власників
автотранспортних засобів.
4. Страхування вантажів, що перевозяться автотранс-
портом.
Література
1; 6; 9; 10; 19; 20; 33; 37; 38; 40; 47; 49; 65; 75;
79; 86; 87; 89; 90; 91; 92; 94; 95; 103.
Термінологічний словник
Вантаж — товар, що перебуває в процесі перевезення.
Вантажовідправник (відправник) — фізична чи юридична особа, від імені якої вантаж передається до перевезення та яка зазначена як відправник в договорі про перевезення вантажу.
Вантажоодержувач (одержувач) — фізична чи юридична особа, яка має право отримати вантаж у місці призначення.
Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або дістали поранення люди чи завдано матеріальних збитків (згідно з Правилами дорожнього руху).
«Зелена картка» — система міжнародних договорів про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Інкотермс — міжнародні правила, розроблені міжнародною торговельною палатою (МТП) щодо тлумачення комерційних (торговельних) термінів.
Механічний транспортний засіб — транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна (крім велосипедів з підвісним двигуном і мопедів з робочим об’ємом двигуна не менше 50 см3). До механічних транспортних засобів належать трамваї, тролейбуси, автомобілі, мотоцикли, мотоколяски тощо.
Паушальна сума — загальна сума без зазначення її окремих складових.
Перевізник — транспортна організація (або юридична особа), яка здійснює перевезення вантажів чи пасажирів.
Поліс генеральний — письмовий договір, згідно з яким страхувальник протягом обумовленого періоду зобов’язаний на узгоджених умовах передавати, а страховик — приймати на страхування вантажі.
Рахунок-фактура — документ, у якому перераховані товари й зазначена їхня вартість.
Транспортний засіб — пристрій, призначений для перевезення людей або вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Охоплює автомобілі, тролейбуси, трактори, самохідні машини, мотоцикли, мопеди, велосипеди тощо.
НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Теми рефератів
1. Оцінка сучасного стану і перспектив розвитку страхування автотранспортних засобів в Україні.
2. Необхідність та розвиток страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів в Україні.
3. Розвиток міжнародної системи «Зелена картка».
? Питання для дискусій
1. Яким би ми хотіли бачити ринок автотранспортного страхування в Україні?
2. Якщо автомобіль — престиж, то договір страхування — необхідність.
ЗАВДАННЯ
ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Страхувальником автотранспортного засобу може бути:
а) державне автотранспортне підприємство (АТП);
б) студент, який використовує автомобіль на правах прокату;
в) дитина власника автотранспорту;
г) будь-яка особа.
2. Об’єктами за договором страхування автомобілів можуть бути:
а) престижні моделі іноземних автомобілів;
б) причепи;
в) тільки лобове скло автомобіля;
г) недоодержані доходи внаслідок втрати автомобіля.
3. Страхова сума за договором страхування автотранспортних засобів визначається:
а) загальна на всі об’єкти страхування;
б) окрема для кожного об’єкта страхування;
в) виходячи з витрат на ремонт у разі пошкодження;
г) виходячи з будь-якого розміру, заявленого страхувальником;
д) у межах ринкової вартості.
4. За договором страхування автотранспортних засобів страховик відшкодовує збитки, що виникли внаслідок:
а) втрати експлуатаційних якостей;
б) поточного ремонту;
в) зіткнення з тролейбусом.
5. Вантаж, що перевозиться автомобілем, приймається на страхування в розмірі:
а) заявленому страхувальником;
б) ринкової вартості;
в) прибутку, що очікують від реалізації вантажу.
6. Витрати, пов’язані з рятуванням застрахованих вантажів, включаються до:
а) тарифної ставки;
б) страхового платежу;
в) суми збитку;
г) суми страхового відшкодування.
7. Під час страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів страхувальником може бути:
а) будь-яка фізична особа;
б) третя особа;
в) власник автобуса;
г) пенсіонер, власник автомобіля.
8. Які фактори впливають на розмір тарифних ставок при страхуванні автомобілів (А), вантажів (Б), відповідальності власників транспортних засобів (В)?
а) вид автомобіля;
б) маршрут автомобіля;
в) безаварійна експлуатація автомобіля;
г) обсяг відповідальності;
д) вид вантажу;
е) вік водія автомобіля;
є) водійський стаж водія автомобіля;
ж) строк страхування;
з) франшиза;
і) мета використання автомобіля;
ї) охорона автомобіля.
9. Міжнародна система «Зелена картка» не діє в:
а) африканських країнах;
б) в усіх країнах Близького Сходу;
в) США;
г) західноєвропейських країнах.
10. Збитки в країнах — членах системи «Зелена картка» регулюються через:
а) певну страхову компанію;
б) суд;
в) орган управління системою — Раду бюро;
г) Моторне (транспортне) страхове бюро.
Тема 11
МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ