Поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України. Пригадати ст. 20 Конституції України. Ознайомити з цікавими фактами про Україну

Вид материала

Документы

Содержание 1-й ведучий 2-й ведучий. 1-й ведучий 1-й ведучий. 2-й ведучий. Україну рятували 2-й ведучий 1-й ведучий. 2-й ведучий Подивіться на рай тихий 1-й ведучий. 1-й ведучий 2-й ведучий 1-й ведучий. 2-й ведучий 1-й ведучий. 2-й ведучий. VІ. Україна - сьогодення.

Подобный материал:

• Тема уроку, 86.38kb.
• Стрельник Олена Анатоліївна урок, 120.15kb.
• Про відзначення у районі 15-ї річниці Конституції України, 126.05kb.
• Українці, 107.66kb.
• Я з нею пов ’ язую долю свою. Пашак Ю. В., вчитель англійської мови Миколаївської загальноосвітньої, 73.01kb.
• Комплексної Програми «Правопорядок на 2012 рік» міста Жданівка, 207.77kb.
• Закону України "Про внесення змін до Конституції України", 757.92kb.
• Закон україни про внесення змін до Конституції України, 706.36kb.
• Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 707.88kb.
• Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 720.75kb.

Мета. Поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України. Пригадати ст. 20 Конституції України. Ознайомити з цікавими фактами про Україну. Знайомити учнів з історією боротьби України за свою незалежність, історією державо­творення.

Прищеплювати любов до своєї Батьківщини, по­чуття гордості за славне минуле рідного народу, за національну символіку держави, почуття національ­ної самосвідомості та громадської активності.

Виховувати шану до працелюбного, нескорено­го народу України, віковічних традицій та зви­чаїв, рідної мови, державних та народних сим­волів, прагнення примножувати своєю працею здобутки українського народу, віру в майбутнє своєї Батьківщини - неньки-України.

Формувати високі ідеали моральності, почуття дружби, взаємодопомоги.

Виховувати у учнів почуття прекрасного, дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

(Перед початком уроку звучить пісня «Батьківщина», музика Г. Татарченка на вірші А. Матвійчука у виконанні М. Поплавського).

Хід уроку.


І. Вступне слово вчителя.

Учитель: Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Древня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх, і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустились Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив Він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що Він став часто сюди навідуватися зі словами:

-Рушаймо у край!

Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – «Україна».

ІІ. Розгляд картин рідної природи, подорож картою України

Учитель. Погляньмо на карту світу. (Слайдова презентація №1.)Тут багато є різних країн. Кожна з них має свою територію – землю, мову, культуру, історію і традиції. Але кожна країна має також і свій день народження, день проголошення незалежності. Це державне свято. Наша Батьківщина – Україна - розміщена у центрі Європи. Вона також має свою землю, мову, культуру, історію, звичаї, традиції і свій день народження.

Україна! Країна хвилюючої краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, чорнобривців і калини. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу обеліски, могили й пам'ятники та прекрасна на­родна пісня. Тому найдорожче в нашому серці, найсвятіше почуття - любов до неньки-України.

1-й ведучий. Україна - рідний край. Край близький і дорогий кожному, хто хоч раз побачив безмежні поля і дрімучі ліси, вдихнув чистого п'янкого повітря на квітучих лугах, почув сюр­чання коника в лагідному надвечір'ї.

2-й ведучий.

Можна вибрати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

(Звучить мелодія пісні «Ой, у лузі червона ка­лина». З обох боків сцени входять у національних костюмах юнак і дівчина. Низько вклоняються).

1-й ведучий. Звідки ви і хто такі?

Учні.Українці ми.

2-й ведучий. Де живеш ти, хлопче, нині?

Юнак.В тополиній Україні.

Син я України-неньки.

Українцем я зовуся

Й тою назвою горжуся.

1-й ведучий. А по чім тебе пізнаю?

Юнак.

По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

Добрий господар

Землі своєї, вірний

Заповітам батьків і дідів Наших, славний захисник

Свого народу і Вітчизни.


2-й ведучий.

А ти, дівчино гарненька?

Дівчина.

Доня України-неньки,

Українкою зовуся,

Українці - батько і матуся.

На Вкраїні родилася.

В свою маму удалася.

Все, що рідне, я кохаю,

Всім, хто рідний, помагаю.

Своє ціную, свого вчуся

І до рідного горнуся.

І чужого я навчаюсь,

Але свого не цураюсь.

(Виконується пісня «Україночка» ).

Юнак. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі - у нашій славній Україні. Тут жили наші предки, живуть батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчу­ваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Дівчина. Ми повинні завжди пам'ятати, що си­ла і міць українського народу в наших глибинних іменних коріннях. Не цурайтесь свого роду і сво­го народу, любіть свій край, бо ви сини і дочки нашої славної України, і вона, як мати, кличе нас до себе.

ІІІ. Побудова асоціативного куща.

Учитель. Що ж таке Україна?

(Лунає пісня «Моя Україна» )


Учитель. Спробуйте дібрати слова, які для вас характеризують Батьківщину.

(Примітка: в центрі дошки – слово «Батьківщина» з промінчиками. На них діти записують підібрані слова.)

(Записаними словами та словосполученнями можуть бути Україна, Хмельниччина, назва населеного пункту, де проживає учень, рідна сторона, батьківська хата, школа тощо).

ІІІ .Україна історична.

( Слайдова презентація №2)

Учитель. Ми з вами живемо у незалежній державі, ім'я якої - Україна. Україна - це ре­зультат тяжкої боротьби і праці багатьох по­колінь, і трагічна її доля. Історія нашої державності складна і суперечлива, сягає коріннями у далечінь віків, має свої злети і падіння.

1-й ведучий. Історія наводить безліч прикладів безмежної відданої любові до Батьківщини. З літописних джерел нам відомі імена далекогляд­них і мудрих правителів: Олега, Ярослава Мудро­го, Володимира Мономаха, Данила Галицького. Овіяні незвичним ореолом постаті славних дочок України: Ярославни, Роксолани, Марусі Чурай, Марусі Богуславки.

2-й ведучий. Наш народ споконвіку відзначався своєю волелюбністю, прагненням до створення не­залежної держави. Вінцем цих прагнень стало утворення Запорозької Січі, єдиної в світі дійсно демократичної військової республіки, що виникла у XVI ст. і була центром визвольної боротьби українського народу.

Першим її кошовим був Дмитро Вишневецький, прозваний Байдою. Під його керівництвом козаки на Хортиці збудували фортецю, яка була сіллю в оці татарським ханам. Байда загинув у 1584 році героїчною смертю. (Декламування вірша).

Січ-Мати

На острові, на Хортиці,

За порогами Дніпра,

Там зійшла козацька слава

Для народного добра.

Там стояли на сторожі

Запорожці Січові...

Ой, не раз там до схід сонця Грали сурми бойові!

Тут життя і кров віддали Запорізькі козаки,

Україну рятували

Від ворожої руки.

Був час.

Запоріжжя відважні сини Стамбул, і Варшаву, і Відень лякали.


1-й ведучий. Усе на світі робиться недарма, як­що ми мали честь з'явитись на світ в Україні, значить на то була воля Божа, а наше завдання полягає в тому, щоб принести найбільшу користь Неньці-Україні. Коли ж обставини складаються так, що потрібно покинути рідний край, не забу­вайте, де ви народилися, бо недарма мовиться: «Там земля мила, де мати народила».

2-й ведучий. Настя Лісовська, уродженка Рога­тина, славнозвісна Роксолана, волею обставин ставши дружиною султана, зачарувала його вро­дою, приклала титанічні зусилля, щоб за час ца­рювання (більше як 40 років) українська земля не зазнавала руйнівних набігів татар.

1-й ведучий. Достойні люди жили і живуть в Україні! І в битвах за волю здобували, і з чужини допомагали як могли, та є ще одна зброя у нас -це слово, гостре, як лезо. Поранити ним можна болючіше за будь-яку шаблю. Тарас Григорович Шевченко мав справжній дар володіти словом.

2-й ведучий. Ім'я Великого Кобзаря для нас святе, воно об'єднує всіх українців! Ми вдячні Та­расові Григоровичу за безцінну культурну спад­щину, яку він нам лишив у своїх поемах, полот­нах та віршах.

Т. Шевченко.

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну, ,

Розкуйтеся, братайтеся!

У чужому краю ,

Не шукайте, не питайте

Того, що немає і на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Нема на світі України,

Нема другого Дніпра,

Не їдьте, браття, на чужину

Учитель. Ми - українці, і кожен із нас має пишатися своєю Батьківщиною.

ІV. День Соборності України.

(Слайдова презентація 3)

Учитель. Україна - країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.  Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917- 1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави - Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державi.

1 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР - Левицький, Цегелоський, члени директорiї — Винниченко, Петлюра, Андрiєвський, Швець пiдписали у Фастовi Предвступний договiр про майбутнє об’єднання двох республiк. Цей договiр став першим i основним актом соборностi, викликав схвалення українського загалу.

3 сiчня 1919 року на першому засіданнi Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи пiдкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборностi українських земель.

Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання УНР i ЗУНР на 22 сiчня.

22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу.

З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.

В Актi злуки проголошувалося: «Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка».

День 22 січня 1919 року ввійшов до української історії як велике державне свято - День Соборності України. Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу.

Ви - майбутнє України. Тож своїми знан­нями, працею, здобутками підносьте культуру, славте її! Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність Ук­раїни, поважайте свій народ і його мелодійну мову.

(Лунає пісня «Слава Україні»).

V. Символи України.

(Відеопрезентація 4)

1-й ведучий. Вистраждавши, виборовши волю, Україна нині має свої державні символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність, тобто найбільш характерне для неї.

28 червня 1996 року о 9 год. 19 хв. було прий­нято Конституцію України, і в статті 20 читаємо: «Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Дер­жавний гімн України...».

1-й ведучий.

Прапор - це державний символ;

Він є у кожної держави;

Це для всіх - ознака сили,

Це для всіх - ознака слави.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки є народом.

Українським в Україні.

2-й ведучий. 22 березня 1918 року Законом про Державний прапор Української Республіки було остаточно затверджено форму і кольори нашого прапора. Ініціатором цього Закону був перший український Президент Михайло Грушевський. А потім були довгі десятиліття боротьби нашого на­роду за те, щоб український стяг зайняв належне йому місце - замайорів над всією Україною.

1-й ведучий. У наш час вперше синьо-жовту стрічку, прикріплену до одягу, використали львів'яни під час мітингу 12 березня 1989 року. А згодом маленькі синьо-жовті прапорці затріпотіли в руках учасників «живого ланцюга» 22 січня 1990 року.

Взявшись за руки в містах і селах, вздовж ве­ликих трас, наші земляки символічно об'єднали весь народ.

Перший Національний прапор для Києва доши­ла львів'янка Наталя Кареліна-Лучко. Він був піднятий на щоглі біля будинку Київської міської ради 24 липня 1990 року. Синьо-жовтий прапор над Верховною Радою замайорів 4 вересня 1991 року, а 22 січня 1992 року Верховна Рада затвер­дила цей прапор як Державний.

2-й ведучий. Подивіться на наш Герб, він сим­волізує спорідненість поколінь, мир і творчу пра­цю. Це - символ відродження Батьківщини, її традиції, продовження славних сторінок нашої історії. Золотий тризуб як малий герб суверенної держави затверджений Верховною Радою 19 лю­того 1992 року, вважаючи його головним елемен­том Великого Гербу України. Тризуб шанувався в Україні з давніх часів, як могутній магічний знак життєстворення.

1-й ведучий. До найбільших святинь будь-якого народу належить гімн. Це ті слова та му­зика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом душі слуха­ти ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого і світлого. Національ­ний гімн України написали більше століття то­му поет В. Чубинський та композитор М. Вербицький. Слова Гімну надруковані вперше в 1863 році.

2-й ведучий. 29 січня 1991 року в місті Борис­полі твором Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» було вшановано пам'ять цього письмен­ника. А 16 січня 1992 року Верховна Рада затвер­дила цей музичний твір як Державний гімн України, трохи змінивши слова: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...».

Під час звучання Гімну України присутні ма­ють встати, покласти праву руку на серце, а військові - віддати честь. Усі мають стояти об­личчям до Прапора України.

1-й ведучий.

Україно! Символи твої

Пронесемо ми через віки!

Лиш тобі серця даруємо палкі!

На дорогах Всесвіту для нас

Урочисто Гімн тепер звучить!

У шанобі, з трепетом у серці

І дорослий, і малий мовчить!

(Національний гімн України (фонограма) на музику М. Вербицького, слова П. Чубинського)


2-й ведучий.

Ніхто не зупинить історії хід -

Будує свій дім Україна.

І стверджує нині і захід, і схід,

Що ми є велика родина.
(Лунає пісня «Одна калина»).

VІ. Україна - сьогодення.

Учитель. Діти, якою Україну ми бачимо сьогодні? (складання асоціативного куща у вигляді соняшника).

Учень: Україна – держава європейська. Ми маємо свою конституцію, національну валюту, нам вдалося зберегти мир на квітучій землі. Ми тепер маємо вільний виїзд за кордон, релігійну свободу.

Учень: Україна – індустріально-аграрна країна зі значними економічними ресурсами. Вона посідає одне з перших місць в світі за видобутком залізної, марганцевої руд, видобутку вугілля, виробництва сталі, збору картоплі та соняшнику. За абсолютними розмірами виробництва деяких видів продукції Україна входить до десятки найбільших виробників. Це стосується випуску телевізорів, шовкових тканин, цементу, зерна, м'яса, олії.

Учень: Україна – це повновартісна, повносила європейська держава. Вона усвідомлює своє місце в сучасному світі. Має вольовий та гордий, працьовитий народ, поважає власну історію, культуру і рідну мову.

Учень: Україна – держава демократична, бо у ній народ бере участь в управлінні її справами. Частина друга статті 5 нашої Конституції говорить, що єдиним джерелом влади в Україні є народ.

Учень: Україна – суверенна держава, бо вона є самостійною у вирішенні внутрішніх справ, а також є рівною серед рівних у міжнародних відносинах.

VІІ. Підсумок.

Учитель. Ось і закінчився наш урок. Га­даю, він пробудив в вас найсвятіше почуття любові до рідної неньки-України, надихнув на творчу працю в ім'я своєї Батьківщини. Діти, хочеться вірити й сподіватись, що ви виростите справжніми синами й дочками рідної матері – України, не залишите її в біді, а допоможите піднятись, розквітнути, щоб і з гордістю і ви, і ваші діти могли сказати - «Ми -Українці!». Цінуйте життя, любіть свою країну, творчих злетів вам, успіхів у навчанні, здоров'я на многіє літа.

Україні

Яка ж красива ти -

Уквітчана весною,

Провіщана ключами журавлів,

Розбуджена бурхливою грозою

І пориванням річок до морів.

Яка ж красива ти —,

Розгониста степами.

Висока горами -

Аж в синю височінь,

Скрізь явори стоять багатирями

Понад дорогами століть і поколінь.

Яка ж красива ти-
В гостинності одверта

Із усміхом назустріч доброті,

Яка ж ти мужня, сильна і уперта,

Як недруг стане на твоїй путі.

М. Нагнибіда

(Звучить пісня «Україно»).