Міністерство науки І освіти україни львівський національний університет імені івана франка іван франко вибрані твори для шкільної молоді том 2 проза львів 2006 ббк редакційна колегія

Вид материалаДокументы

Содержание


Пояснення слів
Бескиди – система хребтів у північній смузі Карпат. * Чорногора
Діл – місцева назва вкритого лісом пасма гір біля Борислава. 1 А до біса з твоїм батьком! (євр
Ред. 5 Хай щастить! (нім.).
Вертгеймівська каса
Копач Іван Семенович (1870–1952) – український педагог і критик, товариш І. Франка. * Ґете
Віланд Крістоф-Мартін (1733–1813) – німецький письменник, перекладач. * Мольєр
Расін Жан (1639–1699) – французький драматург. * Корнель
Манцоні (Мандзоні) Алессандро (1785–1873) – італійський поет, прозаїк, драматург. * Аріосто
Ред. * Роттек
Сморгонська академія
Люїс Джордж (1817–1878) – англійський журналіст і літературний критик. * Еккерман
Пасек Ян-Хризостом (бл. 1636–1701) – польський мемуарист. * Челліні
Голомуц – Оломоуц, тепер місто в Чехії. * Кульпарків
Подобный материал:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34
ПОЯСНЕННЯ СЛІВ


Абнегація – самозречення

Авансувати – одержати вищу посаду

Адоратор – тут: шанувальник

Ад’юнкт – нижчий судовий чин, помічник відповідальної особи

Акцептант – особа, що зобов’язується сплатити за певним документом, векселем

Алюзія – натяк

Альтруїзм – безкорисливе піклування про іншого; жертвування задля блага іншого особистими інтересами

Аматор – тут: шанувальник

Анальфабет – неграмотний; неук

Англез – парадний костюм

Аниж – аніс, трав’яниста ефіроносна рослина, плоди якої використовуються як прянощі

Апатія – байдужість

Аршинник – миш’як

Асекурація – страховка

Астамент – тестамент, тобто заповіт


Багателя – дрібниця

Багателька – дрібна судова справа; дрібниця

Банувати – сумувати

Бануш – кукурудзяний куліш

Баняк – металевий горщик, чавун; каструля

Бараболя – картопля

Басарунок – відшкодування

Бахур – тут: дитина, підліток

Бац – старший вівчар

Баюра – калюжа

Бебехи – подушки; пожитки, манатки

Безмисний – бездумний

Бекеша – чоловічий верхній одяг старовинного крою з брижами

Бельфер – учитель

Бестія – звір, тварина

Бібула – обгортковий або промокальний папір

Білиця – білка

Блаватний – шовковий; той, що торгує шовками

Блягер – брехун

Бодня – бочка

Болоння – лука

Борзо – швидко

Борше – швидше

Бранжа – відділ; військовий підрозділ

Бранка – набір до війська

Братаниця – донька брата

Бринза – сир із овечого молока

Будз – овечий свіжий сир

Бульба – картопля

Бунда – верхній чоловічий теплий одяг

Бурмістр – міський голова

Бухер – хлопець, підліток

Буцматий – повнощокий, повновидий

Бюрко – невеликий письмовий стіл


Вакації – канікули

Ванькир – бічна кімната, відокремлена стіною від великої кімнати

Вахляр – віяло

Вельон – тут: вуаль

Верета – рядно

Вивірка – білка

Виділ – рада; управління

Вимінки – умови

Виправа – тут: посаг

Вислід – результат

Витрих – відмичка

Візаві – противник, суперник

Візитирка – віконце в дверях тюремної камери

Віктуал – харч, їжа

Віно – посаг

Вірнé поле – придатне для оранки

Вірник – довірена особа

Віц – жарт

Возівня – повітка для возів, саней тощо

Возний – судовий урядовець

Волоки – ремінні або вовняні мотузки в постолах, які обмотували ноги до колін

Вориння – огорожа з тонких довгих жердин

Вотант – писар у адвоката

Вчасний – тут: ранній


Гадина – змія

Галерія – критий або відкритий коридор, що з’єднує кілька приміщень

Гальба – кухоль

Гарбарня – майстерня, де вичиняють шкіри

Гербата – чай

Геца – жарт; вибрик

Гіпотека – акт у законодавстві, що закріплює право на нерухоме майно

Глипнути – глянути

Гой – неюдей, іновірець

Головатий – з великою квіткою чи полодом на кінці стебла

Гонораціор – представник влади; шанована людина

Гонталь – великий цвях

Горальня – невеликий завод для виробництва спирту

Горожанин – громадянин

Гостинець – битий шлях

Готур – глухар

Гоф – подвір’я

Гоц – водоспад

Грач – гравець

Греміальний – спільний, колективний

Грижа – журба, турбота

Гутник – робітник на скловарному заводі


Ґазда – господар

Ґарувати – важко працювати

Ґзимс – карниз

Ґонтя – покрівельний матеіал у вигляді тонких дощечок

Ґратулювати – вітати

Ґуст – смак


Двірець (дворець) – вокзал

Дезидерат – побажання, вимога

Деліквент – засуджений на страту

Дестилярня (дистилярня) – приміщення для зберігання нафти

Детермініст – послідовник детермінізму, тобто вчення про загальну зумовленість явищ природи, суспільства, мислення

Дефініція – визначення; правило

Дефравдація – крадіжка

Джерга – вовняна ковдра

Джонка – легке китайське плоскодонне парусне судно

Дзюбак – кирка

Дивогляд – диво

Дигнітар – високопоставлена ососба, значний чиновник

Дижур – чергування

Дик – дикий кабан

Дилина – груба дошка, балка, брус

Дилиння – грубі дошки, бруси, балки

Дилькотати – тремтіти

Дильований – збудований із брусів (дилин)

Диспозиція – вказівка

Дишель – товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними

Дідич – землевласник

Ділетка – міра ваги, 25 кг

До шпунту – досконало

Домінія – особисте землеволодіння

Доохресний – довколишній

Дрантавий (дрантивий) – подертий; поганий, негідний

Драперія – завіса на вікні, дверях з тканини, зібраної м’якими складками

Дривітня – повітка для складання дров

Дриглі – холодець

Дуриця – блекота (отруйна рослина)


Евфемізм – заміна грубих, непристойних слів іншими словами

Екзекутор – чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у державній установі

Екзекуція – домагання свого права; повернення чогось

Елаборат – здобуток, виконана праця

Елев – учень; вихованець

Еманципатор (емансипатор) – захисник жіночих прав

Емеритура – пенсія

Емфаза – гордість


Жентиця – сироватка з овечого молока

Женуватися – соромитися

Жовна – дятел

Жовнір – солдат

Жонца – управитель


Заалярмувати – підняти по тривозі

Заваляний – забруднений

Завід – тужливий плач; виття, завивання; лемент

Завізвання – повістка; виклик

Заганути – здогадатися

Заглада – погибель, смерть, знищення

Заденунційований – викритий

Закнеблювати – затикати

Закрут – поворот

Залива – потоп

Занестися – дещо з’їсти

Заординувати – приписати (ліки)

Западня – пастка

Заталапаний – оббризканий; брудний

Зверхник – керівник, начальник

Звій – складка

Звори – яри

Зимний – холодний

Злісний – лісничий

Злуда – ілюзія

Змисл – відчуття

Змора – видіння; марення

Знайда – байстрюк

Зупа – суп


Ілястий – тут: глинистий

Індагація – допит

Інсталяція – тут: поселення

Інтенція – намір, задум

Інтервенція – вторгнення; втручання

Інтимат – розпорядження

Інтродукція – вступ, передмова

Істий – справжній


Їмитися – тут: пристати, зупинитися


Йовіально – добродушно, весело


Кавція – грошова застава

Кагал – єврейське громадське самоврядування; єврейська громада

Казня – камера

Калафіор – цвітна капуста

Калюмнія – зневага

Камениця – будинок

Камеральний – державний

Кант – ребро, пруг дошки, бруса тощо

Кантар – вуздечка

Кантон – територіальна федеративна одиниця в Швейцарії

Канцеліст – канцелярський працівник, писар

Капеланія – виконання обов’язків капелана, тобто священика, який відправляє літургії в каплицях, жіночих монастирях, або той, хто призначений для певної групи осіб (військових, ув’язнених, шпиталізованих тощо)

Капітуляція – тут: термін, строк служби

Капорес – кінець; смерть

Каправоокий – той, що має гнійні очі

Каптувати – схиляти на свій бік

Капуза – капюшон

Капцан – бідняк

Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно; одяг із цього сукна

Карнеоль – коштовний камінь

Карний – кримінальний

Касарня – казарма

Касино – казино; клуб

Квач – намотане на кінці палиці клоччя, ганчір’я тощо для мащення чого-небудь

Квит – квитанція

Кельнер – офіціант

Кибель – велике відро

Кип’ячка – неочищена нафта

Кичера – лісиста гора з голою вершиною

Кітлина – улоговина

Кіточка – киценька

Клапаня – хутряна гуцульська шапка

Клейнот – дорогоцінний предмет

Клерикальний – наближений до церкви; той, кому близькі ідеї церкви

Кломб – клумба

Клямра – скоба; гак; пряжка

Кляпувати – личити

Клячати – стояти навколішки

Кльоц – колода

Кобильниці – дерев’яні козли

Кобольд – у народних повір’ях (зокрема польських) хатній дух, що приносить або добробут, або нестатки

Коверта – конверт

Ковтки – сережки

Колонська вода – одеколон

Компендій – короткий стислий виклад основних положень

Комплікувати – ускладнювати

Конвенціональний – відповідний до угоди

Конверсія – ліквідація; повернення (боргів)

Кондеканальний – з одного деканату

Кондуїт – журнал із записами про поведінку учнів; тут: враження

Коновка – відро; висока звужена вгорі кварта

Консеквентний – послідовний

Конфіденціально – таємно

Конфітур – варення

Концепт – план, схема; ідея

Концесія – поступка; договір

Конципієнт – практикант у адвоката

Копа – одиниця лічби, що дорівнює 60

Коров’янка – вакцина

Корч – кущ

Коц – вовняне укривало

Кошара – житловий будинок для робітників

Красий – рябий

Креатура – той, хто посідає значне місце завдяки протекції впливової особи; ставленик

Креденс – шафа для посуду

Крезус – багата людина

Крейцер (крейцар) – дрібна австрійська монета, менше копійки

Креперувати – бідувати, страждати

Крисаня – повстяний капелюх із широкими полями (крисами)

Крушнятися – ворушитися

Кундсман – клієнт

Курія – розряд виборців за певною ознакою (майновою, становою, національною тощо)

Куфер – скриня

Кучма – висока шапка


Ладний – гарний

Лапка – тут: пастка

Легке – легеня

Лефошівка – мисливська рушниця

Линва – шнур; мотузка

Лип’яр – той, хто працює біля лепу (глини, землі)

Ліберія – ліврея

Ліверант – постачальник

Ліса – загорожа, сплетена з хворосту; ціпок

Ліска – ціпок

Ліцитація – продаж з аукціону

Локаль – приміщення

Локатор – квартирант

Локація – квартира

Лоташ – латаття

Луб – внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною; виріб з цієї частини кори

Людовий – народний

Люфа – цівка рушниці

Лямпарт – гульвіса, розпусник

Льокай – лакей


Магнес – магніт

Магніфіка – дружина

Маєстатичний – величний

Маєтний – багатий

Мальованка – спідниця з полотна, розмальованого кустарним способом

Мамелюк – тут: представник найвищої знаті

Маніпулянт – службовець

Маршалок – голова, провідник дворянського стану

Матадор – тут: особа, що посідає поважне становище

Матримоніальний – пов’язаний з одруженням, сімейним життям

Матура – випускний іспит

Мацьок – живіт

Маючий – багатий

Мелініт – вибухова речовина жовтого кольору, що використовується для артилерійських снарядів

Мельдуватися – вербуватися

Мере – справді

Меценас – адвокат

Мовниця – трибуна

Мораторій – тут: відстрочка платежів

Морг – понад півгектара землі

Мотика – тут: кирка

Мотиль – метелик

Моцуватися – силкуватися

Мочар – заболочена місцевість

Мурава – трава

Муравиця – жовті або сині плями на тілі того, хто вмирає


На хайрем – слово честі (євр.)

Наборзі – нашвидкуруч

Нагварятися – нарікати

Нагінець – той, хто доганяє

Нагло – несподівано

Нагнітки – мозолі

Нам’єтність – пристрасність, запальність

Нанашко – хресний батько

Напруго – різко

Насерйо – серйозно

Небавці – скоро, незабаром

Небачний – неуважний

Непишний – присоромлений

Нехарний – неохайний; брудний

Нехлюйний – неохайний

Нижа – ніша

Ноторично – загальновідомо

Ношії – ноші, носилки


Обдукція – судово-медичний розтин, обстеження

Оборіг – повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін.

Обрус – скатертина

Обсервація – обстеження; спостереження

Овадня – ґедзі

Овшім – авжеж, охоче; з радістю

Огневий – тут: пожежний

Окопище – цвинтар

Опалість – тут: гнів, лютість

Опінія – загальна думка

Опока – тверда, легка гірська порода

Ординанс – прислужник

Орчик – дерев’яний або залізний валок, до якого прикріплюються посторонки в упряжці

Оскарб – кирка

Оспалість – байдужість, апатія; сонливість

Отвиратися – відкриватися

Отягатися – зволікати, баритися

Офіцина – флігель; приміщення для слуг

Офіціал – чиновник

Ощипок – вівсяний корж


Пажерливий – ненаситний

Пака – ящик

Панчохи – тут: шкарпетки

Папа – дитяча назва хліба

Параваник – ширма

Пароксизм – сильний приступ хворобливого стану; гостра форма переживання якогось почуття

Парцеляція – поділ

Пастівник – пасовище

Патинки – капці

Патримоніальний – спадковий, родовий; давній, колишній

Пенати – рідна домівка

Пеняти – нарікати докоряти; зволікати

Перекарбулятися – перекинутися

Перекутень – периметр

Переступник – злочинець

Перкаль – тонка дешева бавовняна тканина

Пищавка – сопілка

Під – горище

Підшпотуватися – спотикатися

Платовці – бруси, балки, дошки, якими обкладають яму

Платянки – онучі; ганчір’я

Пледоає – адвокатська оборона

Плин – рідина

Плік – стос, купа

Плішка – невеликий клин

Плюта – негода, хуртовина

Поганець – нечистий

Подрухотати – потрощити

Пожиточний – корисний

Позір – погляд

Покій – кімната

Покоїк – кімнатка

Порфіра – довга пурпурова мантія, символ влади монарха

Посесор – власник заводу чи фабрики

Потрактувати – пригостити

Потріб – потреба

Похіпливий – здатний, спроможний

Почвара – потвора

Почварний – потворний

Праник – дерев’яний гладенький валок для вибивання білизни під час прання

Преліпотент (пленіпотент) – уповноважений від громади

Препарація – арифметичний приклад

Прецизія – вишуканість

Преціози – коштовності

Прецлі – бублики

Прецляр – продавець солодощів

Принципал – хазяїн, начальник, керівник

Прич (прича) – місце для спання: ліжко, диван, тапчан тощо

Пришрібований – пригвинчений

Пробоство – плебанія, місце проживання священика

Пробощ – парох, настоятель храму

Прокуратор – прокурор

Пролонгата – продовження, відстрочка

Пропінатор – корчмар

Пропінація – торгівля спиртними напоями

Противний – протилежний

Прохід – прогулянка

Псота – витівка

Пудло – коробка; корпус

П’ястук – кулак


Рáїти – радити

Радця – радник

Рамено – плече

Рандеву – побачення

Рати – термін сплати чергових внесків, частина плати

Регулямін – розклад; розпорядок

Редута – забава

Резигнація – збайдужіння

Реклімуватися (рекламуватися) – звільнитися від набору до війська

Рекурс – касаційна скарга, апеляція до вищих інстанцій

Реляція – звіт

Репрезентант – представник

Респектувати (закон) – дотримуватися (закону)

Реставрація – ресторан

Рестанції – залишки

Ретязь – залізний засув

Референт – доповідач

Рефлексія – самоаналіз; роздуми людини над своїм внутрішнім станом

Рецепіс – квитанція, розписка

Реченець – строк, термін

Ригорози – випускні іспити

Риль – лопата, заступ

Рискаль – лопата

Рінь – дрібненький камінчик, жорства, гравій на березі річки

Ріпник – робітник, що видобуває нафту, яку в ХІХ ст. називали ропою

Рогачка – в’їзд у місто

Розказ – наказ, команда

Розривка – розвага

Росіл – бульйон

Рубрум – прохання, написане на половині аркуша, в кінці міститься адреса і короткий зміст прохання

Рурка – трубка

Рустикальний – селянський

Ряд – тут: уряд, влада


Сажень – міра довжини; 2,134 м

Сакрамент – церковне таїнство

Самотріск – клітка для приваблювання птахів

Санація – оздоровлення

Сарака – бідолаха

Сатисфакція – почуття приємності; задоволення

Сверщок – цвіркун

Секатура – переслідування; урізання в правах

Секвестратор – збирач податків

Сепаратка – окрема кімната

Сестріниця – донька сестри

Сибарит – нероба, дармоїд

Силогізм – дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень одержують третє, зумовлене ними

Сильце – пастка

Сіножать – луг

Скиндячка – стрічка

Склеп – крамниця

Скомплікований – складний

Скрипт – борговий запис

Скрітати – повертати

Скрутелі – звої, брижі; складки тіла

Слямазарність – недбальство; лінощі

Сльота – осіння негода

Смок – змій; дракон. Смочий – зміїний, драконячий

Совітник – радник

Соленізант – іменинник

Сопух – сморід

Сорокатий – пістрявий

Сотнар – центнер

Сотрудник – помічник священика-настоятеля

Софізм – навмисно хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного

Спох – схил

Споховатий – похилий

Справоздання – звіт; повідомлення

Стація – зупинка; станція

Стектися – сказитися

Стражниця – кімната для дозорців

Стратенець – засуджений на смерть

Стрепіхатий – настовбурчений

Стрик – брат батька

Стрих – горище

Стрібувати – спробувати

Стрій – одежа

Стрійний – стрункий

Стрільба – рушниця

Струпішілий – трухлявий

Стяжка – стрічка

Субвенція – асигнування

Супліка – писане прохання або скарга

Сутерен – підвал


Таблиця – шкільна дошка

Тапчан – дощане ліжко без спинок

Тарабан – барабан

Терлиця – знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель і т. ін.

Термін – тут: судовий процес

Толерувати – терпіти

Торністра – ранець

Треби – священичі служби

Тресура – виховання; дресирування

Трінгельд – «чайові» гроші

Трунок – напій

Трутити – зіпхнути

Турнікет – загорожа

Тямка – пам’ять


Удо – стегно

Урвитель – шибеник

Урльоп – відпустка

Уродини – день народження

Успособлення – настрій

Утлий – маленький, мізерний


Фаворити – бакенбарди

Фактор – посередник, маклер

Фамілія – сім’я

Феральний – нещасливий

Ферії – канікули

Ферлядунок – повістка до суду

Фільварок – панський маєток із господарськими будівлями

Фіра – віз

Фірер – командир

Фісгармонія – клавішний пневматичний музичний інструмент, звучання якого нагадує орган

Фонограф – апарат для записування і відтворення звуків

Фохи – примхи

Фризієр – перукар

Фундувати – платити за пригощання

Футраш – харч


Хапатня – частування

Хвилевий – миттєвий

Хідник – тротуар

Хінін – лікарський препарат, застосовувався як жарознижувальний засіб

Хіснувати – користати

Хопта – бур’ян

Хоронити – тут: берегти, зберігати


Цаль – міра довжини, 2-4 см

Цвікер – пенсне

Цирулик – фельдшер; перукар

Цицес – ритуальний одяг релігійних євреїв

Цівка – тут: рушниця

Цімбриння – цямрина

Ціхувати – визначати, характеризувати

Цувакс – новоприбулий в’язень

Цураха – цур (цур йому!)

Цюпка – комірчина


Часопис – періодичне видання: журнал, газета тощо

Черес – пояс

Чир – страва, приготована на воді з вівсяного або житнього борошна

Чупкати – йти поволі


Шабас – суботій день у євреїв

Шабасувати – у євреїв – святкувати суботу

Шемріт – шурхіт

Шипіт – невеличкий водоспад

Шіпка (шопа) – клуня

Шістка (шустка) – дрібна монета

Шнапатирка – невелика чарка

Шолопання – шурхіт

Шопа – повітка

Шпіцель – шпиг

Шруба – гвинт

Штафажа – група людей або тварин на картині чи в архітектурному ансамблі

Штахети – дерев’яна загорожа

Штилет – ніж; меч

Штильвага – поперечний брус, що з’єднує віз, карету, бричку тощо з упряжкою

Штольня – горизонтальна або похила виробка з виходом на земну поверхню, призначена для обслуговування підземних гірничих робіт

Штука – мистецтво

Штуркати – штовхати

Шувар – лепеха

Шутер – дрібне каміння


Щовб – скеля


Язя – яга; люта жінка

Ярина – городина, овочі


* Твір разом з іншими оповіданнями – «Ріпник» та «Навернений грішник» – увійшов до циклу «Борислав. Картини з життя підгірського народу». У листі до М. Драгоманова від 26 квітня 1890 р. І. Франко писав: «…в 1877 р. почались образки п[ід] з[аголовком] «Борислав», котрі мали повний succes de scandal (тобто скандальний успіх. – М. Л.) серед галицької публіки»

* Повість уперше надруковано 1878 р., а 1884 вона вийшла у Львові окремою книжкою. За життя письменника твір був перекладений польською, чеською, німецькою, російською мовами (російський переклад не побачив світу через заборону царської цензури).

* Бенгаль – Бенгалія, історична область Індії; нині розташована на територіях Індії й Пакистану.

* Бескиди – система хребтів у північній смузі Карпат.

** Чорногора – найвища група Карпатських гір між ріками Прут та Черемош.

* «Finsterer bałygułeh» – пісня балагулів – візників, що возять пасажирів спеціальним возом, обладнаним навісом та сидіннями; балагулами також називали самі вози.

** Діл – місцева назва вкритого лісом пасма гір біля Борислава.

1 А до біса з твоїм батьком! (євр.). – Ред.

2 Ну, що таке? (евр.). – Ред.

* Йдеться про Сатурна – давньоримського бога посівів, покровителя землеробства, якого пізніше почали ототожнювати з Кроносом, одним із найдавніших грецьких божеств, титаном, який пожирав своїх дітей, боячись втратити владу.

3 Комерсант (нім.). – Ред.

4 Нісенітниця (нім.). Ред.

5 Хай щастить! (нім.). Ред.

6 Прокляття Бога наді мною! Прокляття Бога наді мною! (нім.). – Ред.

7 Пане принципале, пане принципале! (нім.).Ред.

8 Ну, що сталося? (нім.).Ред.

9 Так, ходіть лиш, ходіть лиш! (нім.).Ред.

10 Так, ходіть же, ходіть! У шахті № 27 знайдено матку, таку матку, – Боже справедливий! (нім. і євр.). Ред.

* Маткою називається головна жила, або грубий поклад земного воску. Поклади такі стрічаються досить рідко, і хто до нього докоплеться, може бути певний великого зиску. – І. Ф.

* Вертгеймівська каса (вертгеймівка) – вогнетривка каса виробництва фірми Вертгейма.

11 Вже прийшов, пане принципале, вже прийшов старий Матій! (нім.). – Ред.

12 Гаразд, гаразд (нім.). – Ред.

13 Піди собі трохи (нім., євр.).Ред.

14 Чому не може він... так? (нім.).Ред.

15 Але ж що тобі? Ти недужий? (нім.). – Ред.

16 Еге, еге, я простудився (нім.). – Ред.

17 Простудився? Ну, ну, йди і проспися!

– Але... ле... ж, прошу, я мо… можу ще... може, чому... мені йти?

– Я кажу тобі – йди собі! (нім.). – Ред.

* Новела написана орієнтовно на початку 1880-х років, вперше надрукована 1884 р. Її заголовок походить від назви опери італійського композитора Джоакіно-Антоніо Россіні (1792–1868). Вільгельм Телль – герой швейцарської народної легенди, який у ХІV cт. підняв народне повстання за незалежність Швейцарії.

* Фірвальдштадське (Фірвальдштедське) озеро розташоване у центральній частині Швейцарії. Його називають ще Озером чотирьох кантонів.

* Оповідання вперше надруковане польською мовою (1888). Український автопереклад з’явився пізніше – у 1902 р.

* Скалат – тепер місто Підволочиського району Тернопільської області.

** Казенкою в львівських тюрмах називають окрему камеру, куди саджають за кару злочинців, що провинуватяться против домашньої дисципліни в тюрмі. – І. Ф.

* Картуш – у скульптурному мистецтві – прикраса, оздоба гербового щита, круга тощо; тут вживається іронічно.

1 Варта, увага! (нім.).Ред.

2 Вперед, руш! (нім.). – Ред.

* Так називається львівська тюрма при Казимирівській вул., колишній монастир монахинь ордена св. Бригіди. – І. Ф

* Це оповідання написане спершу як окремий твір (1890). Однак згодом, як зізнавався Франко, воно мало увійти до роману «Не спитавши броду», який залишився незавершеним.

** Копач Іван Семенович (1870–1952) – український педагог і критик, товариш І. Франка.

* Ґете Йоган-Вольфганг (1749–1832) – німецький поет.

** Шіллер Йоган-Крістоф-Фрідріх (1759–1805) – німецький поет, драматург, теоретик мистецтва, іторик.

*** Лессінг Готхольд-Ефраїм (1729–1781) – німецький письменник, просвітитель, один із засновників німецької класичної літератури.

**** Віланд Крістоф-Мартін (1733–1813) – німецький письменник, перекладач.

***** Мольєр (спр. прізвище – Поклен) Жан-Батіст (1622–1673) – французький драматург, актор, театральний діяч.

****** Расін Жан (1639–1699) – французький драматург.

******* Корнель П’єр (1606–1684) – французький драматург.

18 «Заручені» (італ.). Ред.

******** Манцоні (Мандзоні) Алессандро (1785–1873) – італійський поет, прозаїк, драматург.

********* Аріосто Лудовіко (1474–1533) – італійський поет і драматург.

19 «Всесвітні історії» (нім.). – Ред.

* Роттек Карл (1775–1840) – німецький історик.

** Шлоссер Фрідріх-Крістоф (1776–1861) – німецький історик, автор 19-томової «Всесвітньої історії».

*** Лемке Карл (1831–1913) – німецький естетик і письменник, автора «Естетики», відомої в Галичині.

20 Наука про красу (польськ.). – Ред.

* Сморгонська академія – назва походить від містечка Сморгонь, де діяла школа для дресирування ведмедів, яку жартома називали академією. У переносному значенні – заклад, який не виховує в учня вдумливості й самостійності мислення.

** Люїс Джордж (1817–1878) – англійський журналіст і літературний критик.

*** Еккерман Йоган-Петер (1792–1854) – німецький мемуарист, секретар Й.-В. Ґете, автор книги «Розмови з Ґете в останні роки його життя».

**** Пасек Ян-Хризостом (бл. 1636–1701) – польський мемуарист.

***** Челліні Бенвенуто (1500–1574) – італійський скульптор, ювелір і письменник.

21 «Правда і поезія» (нім.). Ред.

* Епамінонд (420–362 до н. е.) – видатний полководець і політичний діяч стародавньої Греції.

** Шенкель Карл – автор шкільних підручників латинської і грецької мов, що ними користувалися в Галичині.

22 Що навіть жартом не говорив неправди (лат.).Ред.

* Після опублікування українською мовою (1899) оповідання з’явилося в польському та німецькому перекладах.

1 Гірський будяк, дуже низенький, так що його цвіт, завбільшки, як кулак, стирчить при самій землі. – І. Ф.

* Роман уперше надруковано 1900 р. у журналі «Літературно-науковий вісник».

1 Зберігати рівновагу духу (лат.). Ред.

1 Дієслова (лат.). – Ред.

2 Орудний незалежний (лат.).Ред.

* «Народівка» – газета «Народна часопись», додаток до «Газети львівської», урядово-адміністративного видання в Галичині. Виходила у 1890–1914 рр.

* Голомуц – Оломоуц, тепер місто в Чехії.

** Кульпарків – у ХІХ ст. село поруч зі Львовом, де була психіатрична лікарня. Тепер – у межах міста. «На Кульпаркові» – у психлікарні.

1 Найвище начальство (нім.). – Ред.

2 У політичних справах (лат.). – Ред.

1 Каналізації (лат.). – Ред.

1 Чесний (польськ.).Ред.

1 Вперед, діти батьківщини (франц.).Ред. Перші слова «Марсельєзи», національного гімну Франції.

1 Ненадійний (нім.).Ред.

1 Шляхетство зобов’язує (франц.).Ред.

1 Не бійся, Марусю, я тебе помаленьку різатиму (чеськ.). – Ред.

1 Скорботної матері (лат.). – Ред.

1 Недобродушний, непривітливий, не в настрої (нім.). Ред.

1 Третього не дано (лат.).Ред.

1 Порядних (польськ.). – Ред.

* До в’язниці.

1 Ах, молодий чоловіче, молодий чоловіче! Ви нічого не тямите в політиці (нім.). – Ред.

1 На місці (лат.). Ред.

* Драгоманов Михайло Петрович (1841–1895) – український публіцист, учений, громадсько-політичний діяч.

* Гейне (Гайне) Генріх (1797–1856) – німецький поет, публіцист, критик.

1 Це стара історія, але ж вона вічно новою залишається, і як власне вона кому трапиться, тому серце надвоє розривається (нім.). – Ред.

1 З найкращою похвалою (з найкращим успіхом) (лат.).Ред.

* «Просвіта» – культурно-освітнє товариство, засноване у Львові 1868 р. з метою поширення освіти серед народу (відкривало хати-читальні, видавало популярні брошури, календарі тощо). Діяльність «Просвіти» в Україні відновлена наприкінці 1980-х рр.

** «Общество Качковського» – просвітницьке москвофільське товариство, яке виникло у Львові 1875 р. Назву дістало від прізвища Михайла Качковського (1802–1872), який передав товариству значні кошти та будинок, хоча сам москвофілом не був. Москвофільство – суспільно-політичний і літературний напрям у Галичині, Буковині і Закарпатській Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. В основі москвофільства покладена ідея «злиття всіх слов’янських рік в єдиному російському морі» під владою російського царя. При цьому українці оголошувалися частиною «російського племені», а українська мова – діалектом російської мови.

1 До речі (франц.). – Ред.

1 Сказавши між нами (нім.). – Ред.

1 Місця для молодих (нім.). – Ред.

2 Найсвятішому місці (лат.).Ред.

* Йдеться про вірш Олександра Львовича Боровиковського (1844–1905), юриста й фольклориста, автора поезій російською мовою, надрукований в українському перекладі.

1 За приписом (польськ.). Ред.

* Дискусія, що точилася в 1860-х рр. у середовищі галицької інтелігенції між прибічниками історико-етимологічного і фонетичного правопису.

** Куліш Пантелеймон Олександрович (1819