Типова програма кандидатського іспиту до аспірантури зі спеціальності 13. 00. 02 теорія І методика навчання: іноземні мови / Укладач С. Ю. Ніколаєва. К.: Кнлу, 2008. 47с

Вид материалаДокументы

Содержание


Програма складається
Рецензенти: О.Б.Тарнопольський – доктор педагогічних наук, професор, Дніпропетровський університет економіки і права
Пояснювальна записка
Типова програма
Для проведення кандидатського іспиту
До складання
Кандидатський іспит проводиться
Кандидатський іспит з методики приймається
1. Вимоги до здобувачів на кандидатському іспиті
2. Порядок проведення, структура, зміст кандидатського іспиту і критерії оцінювання знань та вмінь здобувача
2.2. Структура і зміст кандидатського іспиту
Приклади питань
Приклади питань
2.2.3. Третя частина іспиту: усний захист наукового реферату
2.3. Критерії оцінювання відповідей здобувачів
2.4. Критерії підсумкового оцінювання відповідей здобувачів
2.5. Зразки екзаменаційних білетів
Обговорення і захист реферату
Міністерство освіти і науки України
Обговорення і захист реферату
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України


Київський національний лінгвістичний університет


Т И П О В А П Р О Г Р А М А


кандидатського іспиту зі спеціальності

13.00.02 – «Теорія і методика навчання:

іноземні мови»


Київ – 2008

Міністерство освіти і науки України


Київський національний лінгвістичний університет


Т И П О В А П Р О Г Р А М А


кандидатського іспиту зі спеціальності

13.00.02 – «Теорія і методика навчання:

іноземні мови»


Затверджена на засіданні

вченої ради університету


Протокол №5 від 2008 р.


Київ 2008

Типова програма кандидатського іспиту до аспірантури зі спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання: іноземні мови / Укладач С.Ю.Ніколаєва. – К.: КНЛУ, 2008. – 47с.


Програма призначається для осіб з вищою освітою, які спеціалізуються в галузі методики навчання іноземних мов і готуються до складання кандидатського іспиту.


Програма складається з пояснювальної записки, в якій подаються загальні положення про проведення вступного іспиту, і шести розділів: «Вимоги до здобувачів на кандидатському іспиті», «Порядок проведення, структура, зміст кандидатського іспиту і критерії оцінювання знань та вмінь здобувача», «Основна програма методичної підготовки до кандидатського іспиту», «Приклад додаткової програми», «Вимоги до реферату для складання кандидатського іспиту», «Основна література до кандидатського іспиту».


Рецензенти: О.Б.Тарнопольський – доктор педагогічних наук, професор, Дніпропетровський університет економіки і права

Л.М.Черноватий – доктор педагогічних наук, професор, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна


Пояснювальна записка


Кандидатський іспит зі спеціальності 13.00.02 – Теорія і методика навчання: іноземні мови – має на меті визначення глибини методичної підготовки здобувача, його наукового і культурного світогляду, рівня підготовки до самостійної науково-дослідницької діяльності. Складання кандидатського іспиту з методики є обов’язковим для присудження наукового ступеня кандидата педагогічних наук.

Для успішного складання іспиту здобувачу необхідно продемонструвати розуміння ключових проблем історії та сучасного стану викладання іноземних мов в Україні та за рубежем, а також уміння виділяти проблематику в обраній галузі дослідження. Методичні питання мають висвітлюватися з позицій проблемності та обґрунтовуватися даними лінгвістики, психології, психолінгвістики і педагогіки.

Особа, що складає кандидатський іспит, повинна добре знати програми з іноземних мов для різних типів середніх і вищих навчальних закладів, чинні підручники чи навчально-методичні комплекси з іноземних мов. Крім того, вимагається добре знання публікацій періодики. Здобувач має продемонструвати як володіння практикою викладання іноземних мов у певному типі навчального закладу, так і вміння викласти ключову проблему свого дослідження, довести її актуальність, проаналізувати різні точки зору з цього питання та аргументацію їхніх прихильників, обґрунтувати висунуту гіпотезу і хід її доведення.

Типова програма кандидатського іспиту зі спеціальності складається із двох програм: основної і додаткової.

Основна Програма містить питання з проблем загальної і спеціальної методики навчання іноземних мов. Одне з питань (за вибором) має бути висвітлене іноземною мовою.

Додаткова Програма включає нові напрями в галузі методики навчання іноземних мов.

Кандидатський іспит зі спеціальності 13.00.02 – «Теорія і методика навчання: іноземні мови» покликаний перевірити:
  • рівень сформованості у здобувача методичної компетенції;
  • рівень сформованості загальної іншомовної комунікативної компетенції (з першої і другої іноземних мов);
  • рівень сформованості професійно орієнтованої комунікативної компетенції (з першої і другої іноземних мов);
  • рівень сформованості дослідницької компетенції;
  • рівень сформованості загальної компетенції.

Для проведення кандидатського іспиту і захисту наукового реферату створюється державна комісія у складі голови і членів комісії (екзаменаторів з методики викладання іноземних мов).

Комісія створюється щорічно наказом ректора і діє протягом календарного року.

До складання кандидатського іспиту допускаються здобувачі, які виконали у повному обсязі програму підготовки і склали залік з дисципліни «Нове у методиці викладання іноземних мов і культур» і склали кандидатські іспити з філософії і другої іноземної мови (наприклад, якщо здобувач працює над дисертацією з методики викладання англійської мови, то кандидатський іспит необхідно складати з іншої іноземної мови: французької, іспанської, німецької тощо).

Кандидатський іспит проводиться українською та іноземною мовами.

Допуск до кандидатського іспиту здійснюється за наказом ректора або проректора університету. У разі неприбуття здобувача на іспит з поважних причин він може бути допущений ректором університету протягом поточної сесії.

У разі отримання здобувачем незадовільної оцінки повторне складання іспиту протягом поточної сесії не дозволяється. Рішення комісії може бути оскаржене здобувачем у терміни, встановлені приймальною комісією.

Кандидатський іспит з методики приймається організовано один раз на рік у вигляді сесії. Строки сесії встановлюються ректором університету. В окремих випадках спеціалізована вчена рада може прийняти ухвалу про повторне складання здобувачем кандидатського іспиту з методики викладання іноземної мови до закінчення вказаного терміну.

Іноземні громадяни складають кандидатський іспит на загальних підставах.


1. Вимоги до здобувачів на кандидатському іспиті


На кандидатському іспиті здобувачі повинні продемонструвати глибокі знання теоретичних основ лінгвістики, педагогіки, психології, психолінгвістики і методики викладання іноземних мов; показати володіння методичними вміннями, науковий підхід до розв’язання практичних проблем виховання та освіти учнів і студентів.

Головною вимогою кандидатського іспиту до рівня теоретичної підготовки здобувачів є ґрунтовне знання ними провідних концептуальних теорій навчання і виховання, усвідомлення ролі і значення психолого-педагогічних наук в їхній майбутній професійній і науковій діяльності. Відповідь здобувачів на іспиті повинна підтвердити повноту їхніх знань категорійно-понятійного апарату з лінгвістики, педагогіки, психології і методики викладання іноземних мов, нових підходів до трактування окремих понять, розуміння їхньої сутності, а також знання фактів, термінології, структур, принципів, законів, закономірностей, методів і засобів навчання.

Здобувач повинен також продемонструвати здатність аналізувати й будувати реальний навчально-виховний процес з педагогічної, психологічної і методичної точок зору, показати знання педагогічних і психологічних явищ та процесів, діапазон володіння вміннями й навичками операційного рівня, методичну грамотність, зокрема сформованість гностичних, конструктивно-планувальних, проектувальних, комунікативно-навчальних і дослідницьких умінь.


2. Порядок проведення, структура, зміст кандидатського іспиту і критерії оцінювання знань та вмінь здобувача


2.1. Порядок проведення кандидатського іспиту


Кандидатський іспит зі спеціальності 13.00.02 – «Теорія і методика навчання: іноземні мови» для здобувачів проводиться відповідно до програми, затвердженої вченою радою КНЛУ.
  • Кандидатський іспит проводиться за екзаменаційними білетами.
  • Кандидатський іспит складається із трьох частин: перша – відповідь на обов’язкові й додаткові питання основної програми; друга – відповідь на обов’язкові й додаткові питання додаткової програми; третя – захист заздалегідь (за місяць до іспиту) поданого і прорецензованого реферату.
  • Здобувач бере екзаменаційний білет у присутності голови екзаменаційної комісії та членів (екзаменаторів) з методики викладання іноземних мов. Про взятий здобувачем номер білета робиться запис у протоколі.
  • Для підготовки відповіді здобувач використовує екзаменаційні бланки, які зберігаються після екзамену протягом року.
  • Разом з білетом здобувач одержує свій реферат і рецензію на нього. Здобувач знайомиться з рецензією і готується до захисту своїх наукових поглядів, викладених у рефераті.
  • На екзамені здобувачам дається 1 година на підготовку відповіді та ознайомлення з рецензією на реферат.
  • Оцінювання відповідей і реферату здійснюється згідно з критеріями, визначеними у програмі кандидатського іспиту.
  • Оцінка за кандидатський іспит виставляється після його закінчення на основі оцінок, отриманих здобувачем за відповіді на питання білета і захист реферату відповідно до критеріїв, які визначені програмою іспиту.
  • Оцінки оголошуються здобувачам головою екзаменаційної комісії в присутності усіх членів (екзаменаторів) комісії і здобувачів групи, які складали іспит.
  • Рівень знань здобувача оцінюється за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».


2.2. Структура і зміст кандидатського іспиту


Кандидатський іспит складається із трьох частин.

2.2.1. Перша частина іспиту: усні відповіді на питання обов’язкової програми.

Екзаменаційний білет містить три питання у відповідності до обов’язкової програми. Екзаменатори можуть ставити додаткові запитання лише згідно обов’язкової програми.

Об’єкт контролю – рівень засвоєння теоретичних знань та володіння професійно-методичними вміннями, сформованими у здобувача в результаті вивчення обов’язкової програми з методики викладання іноземних мов і культур.

Форма контролю: співбесіда з екзаменаторами, яка передбачає відповідь здобувача на питання екзаменаційного білета.

Приклади питань

Основна програма
  • Неопрямі методи навчання іноземної мови. Аудіовізуальний метод (Ч.Фріза, Р.Ладо).
  • Методика формування іншомовної компетенції у читанні на різних ступенях навчання в середніх/вищих навчальних закладах.
  • Методика роботи з фонограмою у процесі формування іншомовної фонетичної компетенції.

Об’єкти оцінювання:
  • відповідність змісту;
  • повнота і ґрунтовність викладу;
  • доказовість викладу;
  • термінологічна коректність;
  • науковість.

2.2.2. Друга частина іспиту: усні відповіді на питання додаткової програми і виконання практичного завдання.

Екзаменаційний білет містить два питання у відповідності до додаткової програми: одне теоретичне і одне практичне. Крім того, екзаменатори можуть ставити додаткові запитання лише згідно додаткової програми.

Приклади питань

Додаткова програма
  1. Психологічні передумови індивідуалізації навчання іноземної мови.
  2. Наведіть приклад комунікативної вправи для формування іншомовної компетенції у монологічному мовленні.

Об’єкт контролю – рівень засвоєння теоретичних знань та володіння професійно-методичними вміннями, сформованими у здобувача в результаті вивчення додаткової програми з методики викладання іноземних мов і культур.

Форма контролю – співбесіда з екзаменаторами, яка передбачає відповідь здобувача на питання екзаменаційного білета і виконання практичного завдання.

Об’єкти оцінювання:

Теоретичного питання

Відповідь на теоретичне питання оцінюється за критеріями:
  • відповідність змісту;
  • повнота і ґрунтовність викладу;
  • доказовість викладу;
  • термінологічна коректність;
  • науковість.

Практичного завдання
  • точність (відповідність інструкції);
  • правильність;
  • оригінальність.


2.2.3. Третя частина іспиту: усний захист наукового реферату


Тему реферату здобувач обирає самостійно у відповідності до проблеми його дослідження. Підготовлений реферат подається на рецензування за місяць до проведення кандидатського іспиту.

Форма контролю: співбесіда з екзаменаторами, яка передбачає короткий виклад здобувачем його поглядів на обрану проблему дослідження і відповіді на зауваження рецензента реферату.


Детальніше дивись підрозділ 5 «Вимоги до реферату для складання кандидатського іспиту».


2.3. Критерії оцінювання відповідей здобувачів


Екзаменаційні питання розроблені на основі чинної програми кандидатського іспиту з дисципліни «Методика викладання іноземних мов і культур» і мають на меті комплексну перевірку теоретичної і практичної підготовленості здобувачів до реалізації дослідження з методики викладання іноземних мов.

Кожне теоретичне питання оцінюється за такими критеріями.

Оцінка «відмінно» виставляється:
  • за умови досконального орієнтування здобувача у змісті висвітлюваних ним понять, процесів і закономірностей, безпомилкового знання фактологічного матеріалу, а також аргументованої відповіді на всі додаткові запитання;
  • за правильне розв’язання практичних завдань, вміння застосувати теоретичні знання, власний педагогічний досвід і навчальні матеріали при вирішенні конкретних питань.

Передбачається, що здобувач, який претендує на оцінку «відмінно», здатний вести глибоку і всебічно аргументовану дискусію з будь-якого проблемного питання, винесеного на кандидатський іспит.

Оцінка «добре» виставляється:
  • за умови вільного орієнтування здобувача у змісті й обсязі висвітлюваних ним понять, процесів і закономірностей, знання основних фактів і документів, здатності відповісти на додаткові запитання;
  • за в цілому уміле розв’язання практичних завдань з допущенням несуттєвих помилок, вміння застосовувати теоретичні знання, власний педагогічний досвід і навчальні матеріали при вирішенні конкретних завдань.

Здобувач, який претендує на оцінку «добре», досить підготовлений для того, щоб підтримати дискусію з принципових питань, винесених на кандидатський іспит.

Оцінка «задовільно» виставляється:
  • за умови загального орієнтування здобувача у змісті й обсязі висвітлюваних ним понять, процесів і закономірностей, неспроможності дати відповідь на всі додаткові питання;
  • за розв’язання практичних завдань із суттєвими помилками та неповне розкриття суті проблеми; за досить поверхове застосування теоретичних знань, власного педагогічного досвіду і навчальних матеріалів при вирішенні конкретних завдань.

Передбачається, що здобувач, який одержує оцінку «задовільно», поверхово класифікує та узагальнює набуті знання з проблематики кандидатського іспиту.

Оцінка «незадовільно» виставляється:
  • за умови, що здобувач не орієнтується у змісті й обсязі висвітлюваних ним понять, процесів і закономірностей, не знає основного фактологічного матеріалу або ж у своїй відповіді неправильно тлумачить базисні поняття, наводить перекручені формулювання чи хибний фактологічний матеріал;
  • за неправильне розв’язання практичних завдань; невміння застосовувати теоретичні знання, власний педагогічний досвід і навчальні матеріали при вирішенні конкретних завдань.



Критерії оцінювання реферату дивись у розділі 5 «Вимоги до реферату для складання кандидатського іспиту»

2.4. Критерії підсумкового оцінювання відповідей здобувачів

на кандидатському іспиті


Складниками підсумкового оцінювання є:
  • оцінка за володіння обов’язковою програмою кандидатського іспиту;
  • оцінка за володіння додатковою програмою;
  • оцінка за реферат.

Підсумкова оцінка за три складники кандидатського іспиту

Оцінка «відмінно» ставиться:
  • за умови одержання здобувачем двох оцінок «5» за відповіді на питання обов’язкової і додаткової програм та оцінки «5» або «4» за реферат.

Оцінка «добре» виставляється:
  • за умови одержання здобувачем оцінок «4» і «5», або двох оцінок «4» за відповіді на питання обов’язкової і додаткової програм та оцінки «4» за реферат.

Оцінка «задовільно» виставляється:
  • за умови одержання здобувачем оцінки «3» хоча б за один із компонентів іспиту.

Оцінка «незадовільно» виставляється:
  • за умови одержання здобувачем оцінки «2» хоча б за один із компонентів іспиту.

Рішення екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні іспиту, приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у її засіданні. При однаковій кількості голос голови комісії є вирішальним.


2.5. Зразки екзаменаційних білетів


Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет


Затверджую

Проректор з наукової роботи

_______________ /підпис/

«__» _______________ 200_ р.


Спеціальність 13.00.02 «Теорія і методика навчання: іноземні мови»

Навчальний предмет: Нове у методиці викладання іноземних мов і культур

Екзаменаційний білет № __

Основна програма
  1. Сучасний стан навчання іноземних мов в Україні.
  2. Методика формування іншомовної компетенції у письмі. Умовно-мовленнєві та мовленнєві вправи для формування компетенції у письмі.
  3. Система уроків/занять з іноземної мови в середній/вищій школі.

Додаткова програма
  1. Види індивідуалізації навчання іноземної мови.
  2. Наведіть 3 приклади вправ для навчання техніки читання.

Обговорення і захист реферату

Затверджено на засіданні кафедри методики викладання іноземних мов

Протокол № __ від ______200_ р.

Зав.кафедрою _________________ /підпис/


Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет


Затверджую

Проректор з наукової роботи

_______________ /підпис/

«__» _______________ 200_ р.


Спеціальність 13.00.02 «Теорія і методика навчання: іноземні мови»

Навчальний предмет: Нове у методиці викладання іноземних мов і культур

Екзаменаційний білет № __

Основна програма
  1. Методи дослідження в методиці навчання іноземних мов: вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів/викладачів, наукове спостереження.
  2. Методика формування іншомовної граматичної компетенції. Ознайомлення з граматичними структурами пасивного граматичного мінімуму.
  3. Організація процесу навчання іноземної мови. Вимоги до вчителя/викладача іноземної мови. Поняття методичної компетенції вчителя іноземної мови.

Додаткова програма
  1. Особливості вправ в інтенсивному навчанні іноземних мов.
  2. Наведіть приклад тестового завдання перехресного вибору з використанням серії малюнків для контролю рівня сформованості іншомовної лексичної компетенції.

Обговорення і захист реферату

Затверджено на засіданні кафедри методики викладання іноземних мов

Протокол № __ від ______200_ р.

Зав.кафедрою _________________ /підпис/


3. Основна програма підготовки до кандидатського іспиту


Модуль 1

Теоретичні основи методики навчання іноземних мов


Методика як наука про навчання іноземних мов /ІМ/:
  • об’єкт методики навчання ІМ та її місце в системі наук; основні методичні поняття, їх характеристика;
  • методи дослідження (ретроспективний критичний аналіз теорії і практики навчання ІМ у вітчизняній та зарубіжній школі, сучасного стану навчання ІМ; наукове спостереження, анкетування, тестування, бесіда, дослідне і пробне навчання; експеримент як основний метод дослідження);
  • роль курсу методики навчання ІМ у системі професійної підготовки майбутнього вчителя/викладача ІМ у вищому навчальному закладі;
  • зв’язок методики з педагогікою, психологією, лінгвістикою, психолінгвістикою, характер цих зв’язків.

Варіативність цілей навчання іноземних мов у середніх/вищих навчальних закладах:
  • формування вторинної мовної особистості, навчання ІМ як оволодіння культурою в чотирьох аспектах: навчальному, пізнавальному, виховному, розвиваючому;
  • комплексна реалізація цілей навчання ІМ у середніх/вищих навчальних закладах у процесі навчання ІМ;
  • поняття загальної компетенції;
  • поняття іншомовної комунікативної компетенції; її структура.

Варіативність змісту навчання іноземних мов у середніх/вищих навчальних закладах:
  • різні точки зору на компоненти змісту;
  • проблема відбору мовного і мовленнєвого матеріалу для комунікативно достатнього рівня володіння ІМ учнями/студентами;
  • проблема відбору комунікативних намірів і типових ситуацій спілкування для навчання усного мовлення;
  • проблема відбору текстів для навчання читання та аудіювання.

Базові методичні категорії: принцип, метод, методична система, методичний прийом:
  • окремі та спеціальні методичні принципи;
  • загальнометодичні принципи;
  • система принципів як стратегія навчання;
  • методи навчання з позиції вчителя та з позиції учня/студента;
  • методичний прийом.

Засоби навчання іноземних мов у середніх/вищих навчальних закладах:
  • поняття про засоби навчання;
  • типи засобів навчання;
  • характеристика технічних і нетехнічних засобів навчання.

Характеристика програм з іноземної мови для середніх/вищих навчальних закладів:
  • структура програми;
  • вимоги програми за ступенями навчання;
  • зміст навчального матеріалу, його розподіл по розділах.

Проблема підручника і навчально-методичного комплексу з іноземної мови:
  • підручник – основний засіб навчання ІМ;
  • проблема створення навчально-методичних комплексів (НМК) з іноземних мов;
  • різні точки зору на НМК;
  • необхідність створення альтернативних НМК для навчання ІМ у середньому/вищому навчальному закладі;
  • врахування рідної мови учнів/студентів і національних традицій народу при створенні підручників з ІМ;
  • характер творчої діяльності вчителя/викладача при використанні НМК.

Використання технічних засобів зорової і слухової наочності на різних ступенях навчання іноземних мов:
  • види технічних засобів зорової і слухової наочності, мета їх використання на різних ступенях навчання іноземних мов;
  • методика застосування різних технічних засобів.

Система вправ для навчання іноземної мови:
  • вправа як засіб оволодіння мовленнєвими навичками і вміннями;
  • класифікація вправ, різні підходи до класифікації, критерії класифікації;
  • типи і види вправ, їх організація у комплекси, групи, серії;
  • поняття про систему вправ та її компоненти;
  • послідовність виконання вправ згідно з етапами формування мовленнєвих навичок і вмінь;
  • особливості комунікативних вправ.