Розвиток діалогічного мовлення з елементами інтерактивних вправ на уроках природознавства в 4 класі
| Вид материала | Урок |
- Мета: впровадження в роботу вчителя сучасних новітніх технологій та елементів інтерактивних, 47.05kb.
- Використання проблемних ситуацій на уроках природознавства як засіб підвищення якості, 716.12kb.
- Урок з розвитку мовлення в 3 класі «Прощавальна пісня осені» (відтворювальний диктант), 79.53kb.
- Урок в 4 класі з української мови "Написання суфіксів -ськ-,-зьк-,-цьк- в прикметниках", 49.17kb.
- Уроках української мови та літератури, 25.68kb.
- Андрієць Марини Миколаївни з теми Використання інтерактивних технологій на урок, 29.97kb.
- Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики, 113.53kb.
- Затримка активного мовлення у дітей раннього віку, 45.79kb.
- Л.І. Байсара Опорний конспект, 450kb.
- Розвиток усного та писемного мовлення учнів на уроках української мови, 359.39kb.
Розвиток діалогічного мовлення з елементами інтерактивних вправ на уроках природознавства в 4 класі
Я писала ці діалоги не тільки з метою навчання, а й для того,
щоб учень їх запам’ятав, а, можливо, колись пригадав і зміг їх відтворити.
Значну увагу формуванню комунікативних здібностей я приділяю не тільки на уроках читання, української мови, а й на уроках Я і Україна. Чітка мотивація навчання, широке використання наочності, дидактичних ігор, застосування інтерактивних форм навчання ( робота в групах, парах, мозкова атака, дискусії, карусель ) сприяють формуванню та розкриттю творчих та комунікативних здібностей: уміння слухати, висловлювати свою думку, переконувати, підвищувати рівень мовленнєвої культури, з зацікавленістю виконувати соціальні ролі. Саме таке викладання , починаючи з початкових класів, - це вимога часу, якісно новий підхід до навчання і виховання.
Актуальність діалогічного мовлення на уроках природознавства зумовлена ще й тим, що в реальному житті учні не вміють застосовувати природничі знання на практиці. Так, учень на відмінно засвоїв знання про основні та проміжні сторони горизонту, але опинившись на лузі, навряд чи він їх правильно визначить. Дівчинка вивчила будову річки, але не покаже, де лівий берег, а де – правий, коли буде з батьками там відпочивати. Від’їжджаючи до санаторію, не кожен відмінник розповість про свій край, його історію, рельєф, корисні копалини, хоча цю тему він засвоїв добре. Складаючи діалоги та підбираючи різноманітні ситуативні завдання, я намагалася якомога ближче підвести дітей до вирішення сучасних проблем, до застосовування знань на практиці. Отже, як писав Сократ, я писала ці діалоги не тільки з метою навчання, а й для того, щоб учень їх запам’ятав, а, можливо, колись пригадав і зміг їх відтворити.
Розігруючи діалоги, учні засвоюють певні природничі поняття за допомогою імпровізованих дискусій, інтеративних ігор, певних ігрових ситуацій. Учням особливо подобається, коли діалог супроводжується яскравою наочністю, масками. Діти залюбки приносили на урок зразки корисних копалин, компаси, різні матеріали, щоб супроводжувати діалог яскравим малюнком.
В своєму посібнику я зібрала кращі зразки діалогів по кожній темі для 4 класу, які я почула від своїх вихованців, розробила ситуативні завдання для формування діалогічного мовлення на уроках природознавства диференційованого характеру з елементами критичного мислення, а також включила інтерактивні вправи.
Я думаю, що мої розробки допоможуть моїм учням глибоко вивчати природу рідного краю, розвиватимуть мовлення, мислення учнів, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами живої та неживої природи. Формуватимуть знання, практичні вміння і навички. Формуватимуть екологічну свідомість.
Тема. Земля – наш космічний дім. Сонячна система. Зорі
Діалог-розпитування
- Оленко, подивись на оце диво!
- Яке диво?
- Дивись, які маленькі вогники виблискують на небі!
- Ні, Андрійку, це не вогники, а зорі. А зорі – це космічні тіла.
- А чому одні зірки червоні, а інші жовті, білі, блакитні?
- Колір зірки залежить від температури на їх поверхні. Червоні зірки – відносно холодні, жовті – гарячі. У білих зірок температура на поверхні – 30 тисяч градусів. А найяскравіші зірки – блакитні, їх температура на поверхні – 30 тисяч градусів.
- Давай почекаємо, можливо, якась зірочка впаде з неба, і я її візьму в долоньку.
- Ні, братику, такого не трапиться, адже зоря – це велетенська розпечена куля. Є зорі гіганти і карлики.
- То чому ж вони всі такі маленькі?
- А тому, що знаходяться далеко від Землі.
- А звідки ти, Оленко, про все це знаєш?
- Я це все вивчила на уроці природознавства.
- Я теж хочу про все знати!
- Підростеш, підеш до школи і про все дізнаєшся. А поки що, гайда в хату.
Диференційоване завдання.
Розіграй діалог з товаришем.Уяви, що у тебе є менший братик чи сестричка. Розкажи йому, що таке сузір’я. Склади діалог за початком, використовуючи додаткову інформацію.
- Оленко, подивись на оце диво!
- Яке диво?
- Дивись, які маленькі вогники виблискують на небі!
- Ні, Андрійку, це не вогники, а зорі. А зорі – це космічні тіла. А якщо ти уважно подивишся на небо, то побачиш скупчення зірок Це … .
Цікаві факти.
Існують місця скупчення зірок. Люди «розділили» небо на 88 ділянок, назвали їх сузір’ями і дали їм імена героїв давніх міфів, легенд, казкових істот, наприклад, Козерог, Стрілець, Риби, Волопас, Телець, Мала Ведмедиця, Велика Ведмедиця. Два останніх сузір’я мають форму ківшика з ручкою.
Тема. Сонячна система. Сонце
Діалог-розпитування
- Прокидайся, Оленко, зірки зникли. Пішли їх шукати. Оце лихо!
- Неправду ти говориш. Одна зірка лишилась.
- А де ж вона?
- Відгадай загадку, дізнаєшся.
Постійного місця не має,
День і ніч бродить,
Весь світ обходить.
- Це сонце. А я тобі про зірки говорив.
- А Сонце – це і є зоря середньої величини. Його діаметр – 1 млн..392тис.км. А чому воно нам здається таким маленьким? Я тобі вчора розповідала. Пригадай.
- Бо знаходиться дуже далеко від Землі.
- Так, братику, молодець. Сонцем обігріваються і освітлюються планети. Адже температура на його поверхні сягає 6 тисяч градусів, а в глибині – до 15 млн.
- Тепер я зрозумів, чому на Сонці так тепло.
- Наше життя на Землі можливе тільки завдяки Сонцю. Люди розуміли це ще в давнину і вважали Сонце божеством. Його називали по-різному: У Давній Греції – Геліос, в Єгипті –Ра, а у давній Русі – Ярило.
Виходить, що багато зірок світять людям вночі і показують шлях, і тільки одна зірка світить вдень, але дає нам життя.
- Розіграй діалог з товаришем.
- Склади власний діалог – розмову із Сонцем. Уяви, що Сонце втомилось світити і пішло спочивати. Доведи йому його значимість. Переконай повернутися на небо.
Тема. Земля – планета Сонячної системи
Діалог-домовленість
- Оленко, що тобі подарували на Новий рік?
- Мобільний телефон. А тобі?
- А мені глобус.
- Що таке глобус? Покажи його мені.
- Це модель Землі. Вона, як і Земля має форму кулі.
- А хто довів, що Земля має таку форму?
- Вперше це довели іспанські мореплавці ще 500 років тому. За 3 роки важкого плавання експедиція під командуванням Магеллана обігнула Землю і повернулася до рідних берегів.
- А мені вчителька розповідала, що Юрій Гагарін вперше у космосі побачив Землю. Круглу, голубу, оповиту хмарами. І вона оберталася на його очах, як справжній глобус.
- Так, Юрій Гагарін – це перший космонавт у світі. А першим українським космонавтом став Леонід Каденюк.
- А як вивчають космос тепер?
- За допомогою потужних телескопів, штучних супутників, міжпланетних космічних станцій.
- Ти мене так зацікавив.
- Тоді давай підемо до мене додому і прочитаємо в енциклопедії про історію глобуса.
- Гаразд.
Розіграй діалог з однокласником.
Уяви собі, що тобі подарували глобус і ти його розглядаєш. До тебе прийшов товариш.
Дізнайся, чи знає він, що таке глобус? Запитай у нього, скільки полюсів має Земля? Що таке екватор? На скільки півкуль екватор поділяє Землю? Чи знає він, де знаходиться Північний і Південний полюси? Що означають слова «уявна лінія»? Яке значення має глобус для людей? Склади діалог, розіграй його з однокласником.
Тема. Як орієнтуватися на місцевості. Що таке горизонт
Діалог-обговорення
- Привіт, Петрику.
- Привіт.
- Куди прямуєш?
- До бібліотеки. Хочу повернути книгу О. Іваненко «Тарасові шляхи».
- Цікава книга. Я теж її читав. Особливо смішно було читати про пригоди малого Тараса у пошуках стовпів, що підпирають небо. Чи не так?
- Нічого смішного тут немає. Просто Тарас не ходив до школи і не знав, що місце, де небо ніби з’єднується з поверхнею Землі - це лінія горизонту.
- Так, а йшов він по відкритій місцевості у степу.
- Уявляєш, скільки часу він витратив на пошуки отих стовпів, адже горизонт і лінію горизонту видно на відкритій місцевості на відстані майже 5 км.
Бідний Тарас. Добре, що чумаки підібрали його і привезли додому.
- А я читав, що якщо летіти в літаку на відстані 10 км, то можна побачити 113км горизонту, а з космічного корабля, з висоти 30 000км, видно всю нашу планету.
- А в якій ти книзі про це прочитав?
- В енциклопедії «Всесвіт».
- Дай мені, будь ласка, теж її прочитати.
- Гаразд, завтра я принесу книгу в школу.
- Дякую. До зустрічі.
Розіграй діалог з товаришем
Склади власний діалог. Уяви, що ти з подругою пішли на луки. Подруга побачила лінію горизонту і запропонувала тобі піти і побачити те місце, де небо з’єднується із землею. Спробуй переконати її в зворотньому, спираючись знання, отримані на попередньому уроці.
Тема. Як орієнтуватися на місцевості.
Як визначити сторони горизонту на місцевості.
Діалог-суперечка.
Склади діалог. Уяви собі, що ви з другом пішли до лісу за грибами і заблукали. Товариш не вміє орієнтуватися на місцевості і переконує тебе йти за ним, сперечається. Спробуй довести свою точку зору. Поясни йому, як потрібно орієнтуватися на місцевості.
Зразок діалогу
- Петрику, агов!!!
- Я тут. Скільки грибів ти знайшов?
- Вісімнадцять. А ти?
- А я тільки 5. Я заблукав і весь час гукав тебе. Де ти був?
- Я відійшов далеко і не чув. Ходімо додому.
- Ти йдеш неправильно. Нам в іншу сторону.
- Ні. Не сперечайся. Щоб знайти дорогу додому, нам треба йти на південь.
- А звідки ти знаєш, в якій стороні південь? У тебе є компас?
- Ні, немає, але вчителька на уроці навчила нас орієнтуватися на місцевості. Ось дивись, грибок під деревом. А гриби ростуть з північної сторони, значить на південь в протилежну сторону. Зрозумів?
- Так. Я теж згадав, що крона на деревах густіша з південної сторони., а з північної – мох на стовбурах дерев.
- А мурашник з південної сторони більш пологий, ніж з північної.
- З такими знаннями ми швидко вийдемо з лісу. Чи не так?
- Я з тобою згоден. А он і поле вже видно.
- Ми з тобою молодці. І грибів назбирали, і природознавство повторили.
- Молодці! Але більше в ліс без дорослих не підемо.
Складання діалогу – суперечки за опорними словами
Уяви собі, що ви заблукали в лісі. Вечоріє. На годиннику дев’ятнадцята година. Спробуй скласти діалог за даним початком та опорними словосполученнями про те, як визначити сторони горизонту за Сонцем.
О 13 годині Сонце на півдні; о 7 год – на сході, о 19 год – на заході.
Зразок діалогу
- Петрику, агов!!!
- Я тут. Скільки грибів ти знайшов?
- Вісімнадцять. А ти?
- А я тільки 5. Я заблукав і весь час гукав тебе. Де ти був?
- Я відійшов далеко і не чув. Ходімо додому.
- Ти йдеш неправильно. Нам в іншу сторону.
- Ні. Не сперечайся. Щоб знайти дорогу додому можна орієнтуватися за Сонцем.
- Навчи мене, будь ласка.
- Зараз 19 год. Сонце в цей час знаходиться на заході. Ліва рука покаже на захід, права – на схід. Попереду буде північ, позаду – південь. То в яку сторону нам іти?
- На південь? Так.
- Тоді кругом і додому гайда.
Складання діалогу – домовленості за даним початком
Уяви собі, що ви з товаришем заблукали. Але у вас є надійний помічник – компас. Складіть діалог за даним початком та за статею підручника (ст. 87) про те, як ви будете шукати дорогу додому.
Зразок діалогу
- Петрику, агов!!!
- Я тут. Скільки грибів ти знайшов?
- Вісімнадцять. А ти?
- А я тільки 5. Я заблукав і весь час гукав тебе. Де ти був?
- Я відійшов далеко і не чув. Ходімо додому.
- Ти йдеш неправильно. Нам в іншу сторону.
- Давай не будемо сперечатися. У нас є компас – надійний помічник для орієнтування на місцевості.
- А ти вмієш ним користуватися?
- Так. Ми якраз на уроці проходили цю тему. А ти?
- Я теж . Тільки давай відійдемо від залізничних колій.
- Чому?
- Компас не вказує сторони горизонту правильно під час грози, біля ліній електропередач і залізної дороги.
Розіграй діалог з товаришем.
Тема. Як зображують місцевість на плані
Порівняй план предмета і план місцевості. Склади діалог – порівняння «Хто найголовніший», або розіграй подібний.
- Хто ти такий?
- Я - це точне креслення вигляду предметів зверху. Я план предмета.
- Ні, це я план. В тебе он тільки прямокутник накреслений, та й то не розфарбований. А я гарний і багатий.
- А що в тебе за такі значки?
- Це не значки, а умовні знаки. (Показує умовні знаки і розповідає про них).
- Даремно ти сперечаєшся. Це і є мої брати і сестри.
- Все одно я головніший. Мною користуються геологи, будівельники, агрономи, а також туристи.
- Давай не будемо сперечатися. Мабуть, найголовніший масштаб. Якби він не зменшив розмірів предметів, то не було б нас, планів предметів.
- Твоя правда. Не було б і мене, плану місцевості, якби він не зменшив відстані між предметами.
- Тоді, мир?
- Мир.
Тема. Поверхня Землі на глобусі і карті
Пронумеруй репліки, щоб вийшов діалог. Розіграй його з товаришем.
- Що це в тебе за такий м’яч у сітці?
- А що таке глобус?
- А що це за сітка? Розкажи мені.
- Я зрозумів, що меридіани поділяють глобус, як апельсин на дольки. А що це за лінія, що йде посередині?
- Це екватор. Він розділяє Землю на дві півкулі – Північну і Південну. А паралельно йому йдуть паралелі.
- А чому глобус різнокольоровий?
- Це не м’яч, а глобус.
- Це модель Землі, на якій земна поверхня зменшена у десятки мільйонів разів.
- Гаразд. Грецький географ і астроном Гіппарх створив і математично обґрунтував сітку ліній – паралелей і меридіанів, за допомогою яких розділив всю поверхню Землі. Меридіани вказують напрям північ – південь, а паралелі – захід – схід.
То ти запам’ятав, де паралелі, а де меридіани?
- На ньому за допомогою різних кольорів зображена вся поверхня нашої планети. Жовтим, коричневим і зеленим позначена суша, а голубим і синім – вода.
- Цікава іграшка. Дай мені погратися нею.
- Я дам тобі розглянути глобус. Це не іграшка. Ним користуються не лише учні, а й вчені, інженери, політики, люди різних професій.
- Дякую. Я тобі скоро його поверну.
Науковий діалог «Я знаю те, чого не знаєш ти»
Цей вид роботи я використовую на етапі вивчення нового матеріалу. Поки йде перевірка домашнього завдання, учні з високим рівнем знань отримують завдання та маски-надписи. Так, при вивченні теми «Материки Землі» учні отримують маски-надписи «Євразія», «Тундра», «Тайга», «Ліси», «Пустині», «Африка», «Південна Америка», «Північна Америка», «Австралія», «Антарктида».
Діти готуються 5 – 7 хвилин. Після команди «Час вичерпано», діти діляться інформацією про найголовніші факти.
Зразок міркування: Я дізнався, що в Євразії є пустелі. Там випадає дуже мало опадів. Температура +50 градусів. Рослини мають довге коріння та колючки. Найвідоміша тварина – верблюд. А що ти знаєш про Африку? І т.д.
В учнів розвиваються навички самостійного опрацювання матеріалу, діти вчаться виділяти головне, цікаве. Формується вміння слухати, запитувати.
«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» — так часто я відповідаю на запитання учнів, прагнучи розвинути їхній інтерес до світу, їхню фантазію, думку.
Дискусія
Дискусія, як один з інтерактивних методів розвиває мовленнєву діяльність учнів, комунікативну, розвиває фантазію, творчу уяву. Діти вчаться висловлювати свою думку, вступати в дискусію пізнавального характеру.
Учні не тільки краще засвоюють матеріал, а й готують вдома багато цікавої інформації, щоб здивувати однокласників, чи перемогти опонентів.
Дискусія допомагає :
1) орієнтуватися в умовах спілкування;
2)усвідомлювати тему обговорювання;
3) відбирати необхідний матеріал, групувати його;
4) аргументувати його;
5) продумувати смислові зв’язки між частинами діалогу;
6) уважно слухати висловлювання інших;
7) знаходити головну думку.
Тема. Океани Землі
Складання діалогу – дискусії «Суд над океанами»
Етапи підготовки до дискусії
1.Ознайомлення учнів з фразами, які часто вживаються в ході дискусії.
«Я з вами частково згоден, але…», «Я поважаю вашу думку, але», «Я з вами не згоден», «Це не має значення», «Я вважаю», «На мою думку».
2. Опрацювання статті підручника»Океани Землі»
3. Опрацювання вдома додаткової інформації з теми.
4. Формування команди «За», «Проти». Обрання капітанів.
5. Ознайомлення з правилами дискусії.
Правила дискусії
- Об’єднання в команди.
- Команда «За» висуває свої твердження, докази, аргументи.
- Команда «Проти» висуває свої твердження, докази.
- Капітани команд підводять підсумки.
- Колективно приходимо до правильного висновку.
- Суперники мають вести себе коректно, не сперечатися, не перебивати один одного, поважати думку опонента, намагатися давати короткі та влучні твердження, докази.
Приклади тверджень та доказів. З ними можуть ознайомитися учні із середнім рівнем знань в ході підготовки до дискусії. Вони , як правило, комфортніше почувають себе на уроці, вільно вступають в суперечку, ніколи не стоять осторонь.
Дискусія на тему: «Значення океанів»
«За» Я вважаю, що океани приносять велику користь, адже з їх поверхні випаровується велика кількість води. З водяної пари утворюються хмари. Вони переносяться вітром у різні місця Землі, і там випадають опади.
«Проти» Я поважаю твою думку, але якраз над океанами звиваються у неспокійний клубок шари теплого і холодного повітря і утворюють циклон, який несе людям вітри, грози, град, заметіль.
«За» . Але світовий океан зігріває планету. У холодну пору року океан поступово віддає тепло, яке ввібрав і утримав влітку.
«Проти» Але ж як може Північно-льодовитий океан віддати тепло, якщо там вічна мерзлота.
«За» Величезні території океану знаходяться поблизу екватора.
А ще вони збагачують повітря киснем, адже в них росте багато зелених водоростей.
«Проти» Я поважаю вашу думку, але океани займають 70% території земної поверхні. І ця територія непридатна для сільського господарства. Овочами і фруктами, вирощеними на такій великій території, можна було б нагодувати населення всієї планети.
«За» Світовий океан годує населення планети цінним м’ясом риби. З водорості виготовляють мармелад, цукерки, солодощі.
«Проти» Ви стверджуєте, що океан годує людей, але солона вода непридатна для господарської діяльності.
«За» Я поважаю твою думку. А твоя мама хіба ніколи не купувала в аптеці морської солі для лікування? Отже, океан лікує.
«Проти» Твоя правда. Але океан забрав життя багатьох людей під час штормів.
«За» То він коли сердитий. А як він допоміг людям після чорнобильського лиха. Ламінарія поповнює організм йодом, дефіцитом якого страждаємо ми. Адже ми живемо в зоні радіаційного забруднення. В океані росте близько 10 тис. видів рослин.
Це домівка для медуз, риб, моржів, тюленів, китів, дельфінів, морських котиків, крабів, черепах, морських зміїв.
Океан зберігає свої таємниці, є джерелом натхнення для художників, поетів, науковців.
Підводні човни допомагають військовим.
Таким чином діти самі приходять до висновку, що світовий океан має велике господарське значення, а також впливає на клімат всієї планети.
Даний вид роботи можна застосовувати при вивченні нового матеріалу, закріпленні або повторенні пройденого.
Тема. Населення Землі
Скласти науковий діалог – суперечку «Як виникли народи на Землі», спираючись на легенду «Вавилонська вежа» та статтю підручника « Населення Землі».
Команда «науковці» - учні з високим рівнем знань опрацьовують статтю підручника
с. 102 – 103, щоб дати відповідь на запитання:
Які є раси людей? Чому вони виникли? Чому люди набули відмінних зовнішніх ознак?
Як виникли народ ? Що відомо про заселення людей на різних материках?
Команда «Народознавці» повторюють легенду «Вавилонська вежа».
Що відомо про заселення людей на різних материках?
«Народознавці» За легендою, всі люди жили разом, тобто на одній певній території, говорили однією мовою й усі одне одного розуміли.
«Науковці» Ми поважаємо думку народу, але заселені материки були неоднаково. Це залежало від природних умов. Адже з давніх-давен люди селилися на рівнинах, де для життя були найкращі умови: родючі грунти, прісна вода, корисні копалини. Найбільше населення в Євразії. Мешкали люди на всіх материках, крім Антарктиди.
Як утворилися народи?
«Народознавці» За легендою «Вавилонська Вежа» всі народи утворилися в результаті гніву бога Перуна на людей, які хотіли досягти його володінь. Бог наслав страшну бурю, яка понесла всі слова, котрі люди звикли говорити одне одному.
«І почали люди збиратися купками, хто з ким говорить однаково. І замість одного народу виникла сила-силенна народів».
«Науковці» «Здавна люди жили групами на певній території. Вони спілкувалися своєю мовою, встановлювали свої традиції, обряди й дотримувалися їх. Так виникли різні народи. Згодом один або кілька народів утворювали державу.
Висновок
Проаналізувавши статтю підручника і легенду, ми дійшли висновку, що всі народи утворилися для життя, розвитку, процвітання. Люди всіх рас рівні між собою.
Тема. Україна на планеті Земля
Пронумеруй репліки, щоб вийшов діалог-розпитування. Розіграй його з товаришем.
- Чи знаєш ти, що таке Батьківщина?
- Це та земля, де ми народились і виросли. А чи знаєш ти, як називається наша країна?
- Яке місце за розміром посідає Україна?
- У Європейській частині материка Євразія.
-Україна. Вона самостійна і незалежна держава.
- На якому материку вона розташована?
- Україна межує з сімома державами. На заході з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. На сході та північному сході знаходиться Росія. На південному заході – Молдова. На півночі – Білорусь.
- Чим відоме с.Дідове Рахівського району, Закарпатської області?
- За площею – найбільша серед країн Європи. У світі – на сороковому місці.
- З якими державами межує Україна?
- Там встановлено пам’ятний знак «Географічний центр Європи»
Завдання.
Уяви собі, що до тебе приїхав товариш з Росії. Він хоче більше дізнатися про твою країну. Яка вона за площею? Яка довжина кордону України? Де знаходиться кордон з його Батьківщиною? Коли проголошено незалежність України? Хто є президентом? Які державні символи нашої держави? Розкажи йому, де знаходиться географічний центр Європи? Розіграй діалог з товаришем.
Тема. Форми земної поверхні
Великий обсяг теоретичного матеріалу містить ця тема. Щоб виграти час при перевірці домашнього завдання та при закріпленні вивченого матеріалу, я пропоную дітям пограти в колективну гру-діалог. Для урізноманітнення ситуації під час закріплення вивченого матеріалу з теми «Що таке рівнини», «»Гори» я пропоную гру «Влучно в ціль». Ця гра допомагає засвоєнню визначень певних природничих понять.
Опис діалогу-гри
Ведучий стає в центр кола. Задає запитання гравцям і кидає м’яч одному з учасників, хто знає відповідь. Хто отримав м’яч, дає відповідь і стає ведучим. Якщо відповідь невірна, ведучий сам відповідає на своє запитання і продовжує вести гру.
Гра регламентується в часі. Хто дав максимальну кількість відповідей та змістовних запитань, отримує оцінку.
Ця гра стимулює в учнів прагнення досконало вчити вдома матеріал підручника, адже кожен хоче стати ведучим. Діти вчаться задавати запитання та швидко реагувати на них. Деякі учні запитання готують заздалегідь, щоб бути активними учасниками гри. Якщо клас не дуже підготовлений, то ведучим стає вчитель.
Орієнтовні запитання, які можна запропонувати учням:
- Які основні форми земної поверхні в Україні?
- Що таке рівнина?
- Які є види рівнин?
- Як рівнини позначаються на карті?
- Що таке горб?
- Яку будову має горб?
- Що таке гора?
- Яку будову має гора?
- Які є гори в Україні?
- Що таке яр?
- Як утворюється балка?
- «У мене є підніжжя, схил, а моя вершина так високо піднімається в небо, що доводиться одягати білу шапку. Хто я?»
- «Я такий, як гора, але без шапки? Хто я?»
- Чому горб без шапки?
- «Я – велике заглиблення з крутими схилами. Хто я?»
- «А мої схили теж були колись голими, але потім заросли. Хто я?»
- Які гори називаються високими?
- Яка найвища вершина Карпат?
- Яка найвища вершина Кримських гір?
Діалог – гра «Бережок – річечка»
Під час вивчення теми «Водойми України» можна запропонувати учням пограти в гру «Бережок-річечка».
Опис діалогу-гри
В учнів лежать на партах заздалегідь підготовлені смужки жовтого та голубого кольорів. Смужки жовтого кольору містять запитання з теми. Вчитель дає команду: в кого жовті смужки – ви бережки, в кого голубі, ви - річечка. Діти стають у два кола обличчям один до одного (бережки утворюють внутрішнє коло, а річечки – зовнішнє). Бережок запитує, річечка відповідає і тече далі, тобто за сигналом вчителя переходить до іншого учасника за часовою стрілкою. Гра продовжується до тих пір, поки річечка не припливе до свого бережка. Бережки звітують, хто давав правильні відповіді, а хто – ні.
Що таке водойми?
Які водойми називають природними? Які – штучними?
Що таке джерело?
Яку будову має річка?
Що таке витік?
Що таке русло?
Що таке гирло?
Що таке джерело?
Яку водойму називають озером?
Які бувають озера?
Що таке болото?
Що таке море?
Сладання діалогу за даним початком
- Оленко, привіт!
- Привіт Петрику.
- А відгадай загадку. Між берегів текла, текла, мороз зміцнів – під скло лягла.
- Це річка. А чому це ти раптом про річку згадав?
- Бо сьогодні ми з татом йдемо на Норинь. Хочеш піти з нами?
- Звичайно! А ми будемо купатися?
- Ні, я краще тобі розповім про річку Норинь.
- Коли зустрінемось?
- О дванадцятій годині.
Продовж діалог з товаришем. Розкажи йому про будову річки. Навчи, як правильно визначати правий і лівий берег річки. Запитай, чи знає твій товариш, що може бути витоком річки? Басейном якої річки є річка Норинь?
Пізнавальний діалог з опорою на допоміжний матеріал
Уяви собі, що до тебе приїхав гість з іншої країни. Він хоче більше дізнатися про твою країну. Здійсни уявну подорож по Дніпру. Його зацікавило, яка за величиною ця річка? Де бере початок? Які його найбільші притоки?
Розкажи йому, що Дніпро - друга за величиною ріка Східно-Європейської рівнини і простяглася більш як на 2000км від початку до впадіння в Чорне море. Що бере початок з невеликого болота, розташованого на Валдайській височині. Спочатку тече маленькою річкою. Вбираючи в себе притоки, він стає ширшим. Найбільші притоки – Прип’ять, Десна, Псел, Ворскла, Самара. Люди підкорили його води , побудували електростанції, які дають нам електрику.
Склади і розіграй діалог з товаришем з опорою на поданий матеріал. Не забувай вживати різні форми мовленнєвого етикету.
Тема. Природні зони України. Зона мішаних лісів
Діалог-інтерв’ю.
Робота в парах. Цю роботу можна запропонувати на різних етапах уроку, особливо під час закріплення вивченого матеріалу та при перевірці домашнього завдання.
Уяви собі, що до тебе в клас зайшли журналісти телеканалу І + І. Вони готують телепередачу про природу твого краю. Склади діалог-інтерв’ю за опорними запитаннями. Намагайся давати змістовні відповіді, адже тебе побачить вся Україна.
Твій товариш – кореспондент, а ти даєш інтерв’ю. Виберіть собі запитання, або придумайте свої. Можете помінятися ролями.
- В якій природній зоні ти живеш?
- …………………………. .
- Як по-іншому її ще називають?
- …………………………. .
- Яку частину території України вона займає?
- ………………………… .
- Яка погода в різні пори року на Поліссі?
- …………………………… .
- Які яруси утворюють рослини в лісі?
- ……………………………. .
- Які хвойні і листяні дерева ростуть у цій зоні?
- …………………………… .
- Які трав’янисті рослини заселяють нижній ярус?
- …………………………… .
- Які рослини занесені до Червоної книги України?
- …………………………… .
- Які групи тварин водяться в зоні мішаних лісів?
- ……………………………. .
- Чому в лісі різноманітний тваринний світ?
- ………………………….. .
- Чому ваш край називають коморою ліків?
- ………………………… .
- Як ведеться робота по охороні природи?
- ………………………… .
Як правило, діти під час вивчення цієї теми готують цікаву інформацію про рослин і тварин, малюють малюнки. Цю роботу можна урізноманітнити розігруванням діалогів пізнавального характеру і продовжувати на виховних годинах. Ось приклад діалогу-рольової гри «Зозулина журба», яку я почула від своїх дітей.
Діалог-рольова гра «Зозулина журба»
- Зозуле, ти куєш, а про дітей не думаєш? Чому ж така жорстока, зозуле. Чому свого гнізда не мостиш і пташенят не виводиш?
- Слухай, дитино, даремно вважають мене люди жорстокою. Як тільки зазеленіє все навкруги, вилазить із своїх лялечок гусінь. Багато її в лісі такої волохатої, великої, отруйної, ненажерливої, що ніякий птах не їсть, а я їм, щоб ліс не загинув. Поточила б гусінь листя – і лісу немає, і птахів не буде. Отже, ніколи мені пташенят виводить, треба ліс рятувати. Ку –ку-ку.
- Чому ж так жалібно співаєш?
- Сумую за своїми дітками.
- Але ж ти їх не годуєш, не виховуєш.
- Я для них ліс рятую.
Тема. Степи
Діалог-обмін інформацією
Уяви собі, що до тебе приїхав товариш із Миколаївської області. Складіть діалог. Обміняйтесь інформацією про природу степу і зони мішаних лісів. Порівняйте клімат, грунти, рослинний і тваринний світ. Розіграйте діалог в класі.
Зразок діалогу
- Привіт.
- Привіт. Чим ти сьогодні займався без мене?
- У вас сьогодні майже цілий день йшов дощ, і я весь день сидів вдома. А у нас на Миколаївщині все літо пече сонце, і земля аж потріскалась від спеки, опадів випадає дуже мало. Адже я живу в степовій зоні.
- Так, твоя правда. В нас на Поліссі літо хоч і тепле, але часто дощове. Зима сніжна і м’яка.
- А у нас зима холодна, малосніжна. Холодні вітри спричиняють хуртовини й чорні бурі. Вони руйнують родючий шар грунту – чорнозем.
- А у нас грунти підзолисті, їх потрібно підживлювати, щоб одержати гарний урожай. Зате в нас в лісах ростуть дерева, трав’янисті рослини, лікарські рослини(звіробій, валеріана, ромашка, іван-чай, сон-трава), кущі, гриби.
- А у нас дерева і кущі зустрічаються на берегах водойм і в балках. Тільки там їм вистачає вологи. Особливо гарний степ весною. Можна побачити півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, маки.
- Я планував з мамою до вас приїхати влітку.
- Приїжджай, але тільки на початку літа. Бо у середині літа від спеки починають висихати всі рослини. Степ стає сірим і непривітним.
- Гаразд, домовились.
Тема. Південний берег Криму
Ваш однокласник влітку відпочивав в Криму. Розпитайте його, чи сподобалась йому флора Криму. Які дерева, відсутні у нашій місцевості, йому зустрілись? Які особливі ознаки мають деякі рослини Криму? Яка трималась погода? Як гори впливають на природу Криму? Яких тварини він бачив? Розіграй діалог в класі.
Тема. Гори
Діалог-розпитування
- Привіт. Ти хто?
- А відгадай. У мене є підніжжя, схил, а моя вершина так високо піднімається в небо, що доводиться одягати білу шапку. Хто я?
- Гора. А чому в тебе біла шапка?
- Чим вище підніматися вгору, тим холодніше. Улітку біля підніжжя мого спекотно, а на вершинах лежить сніг. От і доводиться одягати шапку.
- А яку ти назву маєш?
- Карпати – гори середньої величини.
- Як називається твоя найвища точка?
- Говерла
Склади подібний діалог. Розпитай у гори про її «поверхи». Як змінюється рослинний світ від підніжжя до вершини? Як називаються гірські луки? Яких вона бачила тварин? Хто охороняє її природу. Розіграй діалог в класі.
Тема. Охорона природи в Україні
Діалог- рольова гра «Займи позицію».
Уявіть собі, що ви почули по телевізору про те, що на території Полісся будуть вирубані величезні ділянки лісу. На його місці буде збудовано завод по переробці сміття. Місцева влада дозволяє це робити, щоб прибрати територію і створити нові робочі місця. Займіть позицію «За - проти». Зберіть прес-конференцію журналістів, підприємців, екологів, художників, лісників, лікарів з місцевою владою. Доведіть, що цього робити не можна.
Екологи мають довести, що ліс збагачує повітря киснем, очищує його. Після вирубки лісу загинуть рослини, тварини.
Підприємці, розкажіть, що ліс нас годує, одягає. Наведіть приклади.
Лікарі доведіть, що зникне «комора ліків».
Лісники, розкажіть про ланцюжки живлення, які існують в природі. Доведіть, що зі зникненням одного виду рослин, зникнуть десятки видів тварин.
Господарники, розкажіть, що виготовляють з деревини?.(Папір, картон, ацетон, вибухові речовини, деревне вугілля, кіноплівки, нітролаки, кормовий цукор, смолу, спирт, пластмаси, штучну гуму, целофан, глюкозу, віскозу, оцтову кислоту, меблі, сувеніри)).
Підключіть громадськість(учнів класу).
Тема. Твій рідний край
Уяви собі, що ти поїхав влітку відпочивати в санаторій «Лісова пісня» Хмельницької області. Туди приїхали діти з різних областей. Розкажи їм про місцевість, де ти живеш. Їм цікаво дізнатися, в якому місті ти живеш? Чому воно має таку назву? Які форми земної поверхні навколо нього? Яка водойма протікає поблизу населеного пункту? Який рослинний і тваринний світ навколо твого міста? Яка твоя участь у збереженні й охороні природи?
Зразок діалогу-розпитування
Як тебе звуть?
Андрієм? Я тебе?
Мене Богданом. Звідки ти приїхав?
З Овруча?
А де знаходиться це місто?
В північній частині Житомирській області, в зоні мішаних лісів.
-
Така дивна назва – Овруч, наче обруч.
Нічого дивного. Просто колись наше місто було огороджене глибоким земляним валом, що нагадував обруч. Звідси й така назва.
А у вас є гори?
-
Ні. Є тільки Словечансько-Овруцька височина (316 м). Територія області має вигляд хвилястої рівнини. Північну частину займає Поліська низовина.
А річка поблизу міста є?
Так, річка Норинь - ліва притока річки Уж, протяжнiсть 84км.
-
А рослини ростуть такі, як і тут?
Так. Тільки в нашій зоні ліси простяглися на десятки і тисячі кілометрів. В лісах ростуть рослини ярусами. Верхній ярус - дерева (сосни, дуби, граби, берези, липи, осики, вільхи), середній – кущі ожини, шипшини, ліщини, малини), нижній – трав’янисті рослини і гриби.
-
То це з вашого району вивозять ліс навіть за кордон?
Так. Але в нас щоб зберегти і примножити природу, створено Поліський заповідник.
Тема. Корисні копалини
Уяви собі , що ти геолог. Дай відповідь на запитання учнів. Розкажи, які корисні копалини видобувають в твоєму рідному краї. Яке вони мають значення для промисловості України?
Колективний діалог – звіт «Корисні копалини Овруччини»
Спільне у всіх народів небо, моря, океани, але різна земля, по якій ми ходимо.
Чим же вона різна?
Тим, що природа у вічне користування дала нам різноманітні корисні копалини?
Що таке корисні копалини?
-
Це усі гірські породи й мінерали, які людина використовує для своїх потреб.
І в надрах Овруцького району теж є корисні копалини?
Звичайно! Я приніс їх зразки. Розгляньте, будь ласка.
Та це ж звичайнісінький камінь. Їх он скільки на вулиці лежить.
-
Це кварцити та пісковики. Їх добувають у с. Першотравневому. З них побудований Софіївський собор, Печерська лавра, Золоті ворота.
А де вони зараз використовуються?
Першотравневий кар’єр повністю забезпечує потреби металургійної промисловості, а відходи – для виробництва щебеню.
-
А що це за рожевий камінець?
Це пірофіліт. Це рідкісний і унікальний мінерал. Добувають його біля Збраньок. Він не боїться вогню і використовується для пальників на маяках, щоб вказувати шлях кораблям.
-
А глина, пісок і торф – це теж корисні копалини?
Так. Раніше у с. Корчівки способом випалювання глини виробляли кирпич.
Чи багато ще залишилось мінералів?
Це вичерпні ресурси і їх потрібно використовувати дбайливо.
Розіграйте даний діалог в класі.
Тема. Природні угрупування
Діалог – гра «Павутинка»
Опис гри.
В кожного учня на грудях табличка з надписами «Рослина», «Зайчик», «Лисичка», «Гриф», «Гриби та бактерії», «Мінеральні солі». Діти стають в коло і кидають клубочок з нитками , утворюючи павутинку. Діти вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, в них формуються поняття про природні угрупування.
Я рослина – організм-виробник. Я вбираю з повітря вуглекислий газ, всмоктую з ґрунту воду з поживними речовинами. На сонці з них утворюю цукор, крохмаль, жири й білки. Частину цих речовин я використовую для росту, решту накопичую у різних органах. Та ще й виділяю кисень.
Я зайчик-організм-споживач їм соковиту травичку , росту, стаю спритним.
Я лисичка, а зайчик це - моя здобич. Ми з часом старіємо і відмираємо.
Я гриф, я поїдаю відмерлі рештки.
Ми гриби і бактерії – організми-перетворювачі, перетворюємо залишки відмерлих живих організмів на перегній, а потім на мінеральні солі.
Ми, мінеральні солі, живимо рослину.
Ситуативні завдання на розвиток діалогічного мовлення
1. Сусід по парті звертається за допомогою — піти з ним на луки і нарвати квітів мамі на день народження. Який діалог може відбутися між вами?
2. В одного з учнів класу захворіло горло, піднялась температура. Однокласники хочуть запитати про здоров’я і порекомендувати народні засоби лікування застуди. Які квіти можуть допомогти в цій ситуації? Розіграйте діалог з сусідом по парті.
3. Ви приїхали до бабусі на вихідні. Розпитайте її про квіти та дерева, які ростуть у цій місцевості.
4. Ви вчора заходили на луки. Поділіться своїми враженнями з сусідкою по парті. Передайте своє захоплення красою і розмаїттям квітів. Складіть діалог з 2-3 реплік.
5. Розіграйте діалог між корівкою, яка пасеться на луках і запашними трав’янистими рослинами.
6. Розіграйте діалог - суперечку між бджілкою та комахою сонечком. Пригадайте, чим вони живляться, яку користь приносять рослинам та людям.
7. Ви зайшли до аптеки, щоб купити лікувальний збір для мами. Розпитайте, які трави входять до цього збору, яка їх дія.
8. Який діалог може відбутися між вербою і калиною навесні? Між синичкою та горобчиком взимку?
9. Ви готуєте повідомлення на урок природознавства «Лікувальні рослини нашої місцевості». Зверніться за допомогою до бабусі, мами, тата, запитайте, про які рослини треба сказати у першу чергу?
10. Пригадайте свою екскурсію до місцевої водойми. Складіть діалог-розпитування між вчителем та учнем. Запитайте, які рослини заселяють водойму, яке вони мають значення? Як тварини пристосувалися до життя у водоймах? Як люди охороняють водойми?
Висновок
Працюючи за поданою методикою розвитку діалогічного мовлення молодших школярів, я переконалася, що учні на кінець четвертого класу оволодівають комунікативними навичками. Вміють звертатися до товаришів, повідомляти про виконання запланованої роботи, відповідати на запитання і ставити їх, активно приймати участь у діалозі.
Діти уміло користуютьсяся своїм голосом, мовленнєвим апаратом, знають правила культури спілкування та мовлення, вміють озвучувати діалог, аналізувати результати діалогічного мовлення: чи досягнуто мети у спілкуванні;чи доброзичливий тон розмови; чи вдало вибрано силу голосу; чи правильно вжито слова ввічливості; чи правильно співрозмовники будували
розповідні і питальні речення?
Учні вміють складати діалоги з використанням діалогу-зразка, на основі поступового створення діалогу, через створення ситуацій спілкування. Створюють діалоги за серією малюнків та опорними словами, за змістом малюнка. Складають діалоги на одну і ту ж тему, але для різних ситуацій.
При цьому виконують роботу в парах, в трійках, в групах, "прийом маленький вчитель" який дає можливість висловитись більшості учнів класу. Діти вчаться уважно слухати співрозмовника, не перебивати його, уміти призупиняти своє мовлення для надання можливості висловитись іншим, уміти сказати
співрозмовнику добре слово.
Контроль діалогічного мовлення провожу індивідуально. Цю роботу планую так, щоб кожен учень протягом семестру мав можливість виявити перед класом свої досягнення і одержав окремі бали за цей вид мовленнєвої діяльності.