Geum.ru

Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва

Вид материалаДокументы

Содержание


II. Девіантна поведінка дітей - сигнал SOS для дорослих 11
Додаток 1 24
Діти з особливими потребами: неповторні, талановиті, потрібні
Девіантна поведінка дітей - сигнал SOS для дорослих
Злочин – протиправне, суспільно небезпечне діяння, що класифікується за певними нормами кримінально-процесуального права
Адиктивна поведінка – така, що характеризується зловживанням тютюном, алкоголем, наркотиками, психотропними або токсичними речов
Не такі, як всі: неординарні діти
Суїцид – акт самогубства, який здійснюється у стані сильного душевного розладу або під впливом якогось психічного захворювання
Благодійні фонди
Благодійний Фонд "Паростки"
Фонд України соціального захисту інвалідів
Фонд України соціального захисту інвалідів
Центри медико-соціальної реабілітації дітей–інвалідів
Центр реабілітації дітей з порушенням слуху та мови "СУВАГ"
Соціальна "Школа -Жизнь"
Центр психології і психотерапії ГранВереск
Соціально-реабілітаційний центр
Відділення соціально-медичної реабілітації дітей
Соціально-реабілітаційний центр
Соціально-реабілітаційний центр
...
Полное содержание
Подобный материал:

Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва

Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова»

Інформаційно-бібліографічний відділ


С у ч а с н і д і т и –

я к і в о н и?


Бібліографічний покажчик

Випуск 2:




Зона особливої уваги

Київ

2010


Хто такі «педагогічно занедбані діти»? Що робити з дитячою тривожністю? Чому підлітки скоюють злочини та конфліктують з законом? Як допомогти дітям, які мають гіркий статус – діти-інваліди та діти-сироти?

Батьки, вихователі, вчителі та психологи знайдуть відповіді на ці питання у Випуску 2 «Зона особливої уваги» нашого покажчика «Сучасні діти – які вони?» та на сторінках видань, запропонованих у ньому.


Матеріал розташовано наступним чином:

  • За розділами.
  • В межах розділів –в алфавіті авторів або назв статей.

Ті позиції, які Вас зацікавили, Ви можете замовити у відділі інформаційно-бібліографічної роботи бібліотеки ім. М. Костомарова і отримати у вигляді

  • першоджерела (на короткий термін)
  • ксерокопії документа.



Добір матеріалу припинено 01.02.2010 р.


Список підготувала Н.Бурсова

оформлення та редагування С. Онищук


З побажаннями та за довідками звертатись

  • 443-09-95

Зміст


Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова» 1

I. Діти з особливими потребами: неповторні, талановиті, потрібні 6

Бібліографія 6

Інклюзивна освіта – навчання без бар’єрів 9

Бібліографія 10

II. Девіантна поведінка дітей - сигнал SOS для дорослих 11

Бібліографія 12

Педагогічно занедбані діти 14

Діти з делінквентною поведінкою 14

Бібліографія 16

Діти з адиктивною поведінкою 16

Бібліографія 17

III. Не такі, як всі: неординарні діти 18

Бібліографія 19

Агресивні діти 21

Бібліографія 22

ДОДАТОК 1 24

Установи та організації,
що надають підтримку людям з особливими потребами 24

ДОДАТОК 2 29

Служби у справах неповнолітніх м. Києва
29



    1. Діти з особливими потребами: неповторні, талановиті, потрібні



Діти з особливими потребами - це діти, які в силу різних причин потребують посиленої уваги педагогів, що здійснюють навчання, виховання, соціальну підтримку цих дітей, тобто діти, яких природа позбавила можливості на достатньому рівні сприймати світ й відчувати свою належність до нього через хвороби, вади чи патологічний стан. Причини різноманітні: патологія вагітності, ускладнення родового процесу, а також соціальні фактори: дефіцит спілкування, обмеженість уваги або бездоглядність, безсистемність педагогічного впливу, соматичні захворювання.

Загалом в Україні для навчання дітей з особливими потребами функціонує 387 спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), у яких здобувають освіту 50,3 тис. дітей зазначеної категорії. Також функціонує 52 спеціальних школи з продовженим днем ( 5,6 тис. учнів) та 547 спеціальних класів у складі загальноосвітніх шкіл (6,1 тис. учнів), навчаючись у яких діти мають можливість проживати в сім'ї.

Бібліографія

  1. Бірюк, О. "Сяйво надії" : робота з дітьми з особливими потребами / О. Бірюк // Позашкілля. - 2009. - № 11. – С. 18-20



  1. Будяк, Л. Обличчя до обличчя : соціалізація аутичної дитини / Лариса Будяк // Дитячий садок. – 2010. - № 2-3. – С. 6-7



  1. Вавіна, Л. Врахування порушення зору у дітей під час навчання в школі / Л. Вавіна // Початкова школа. – 2006. - № 11. – С. 58-60



  1. Долгова, В. Шишкотерапія : батьки дітей із функціональним обмеженнями розробили унікальну програму, яка допоможе малечі адаптуватися до життя. Робота дитячого реабілітаційного центру Громадської організації "Долоні" / Вікторія Долгова // Україна молода. – 2009. - 17 листоп. - С.12



  1. Дубенюк, О. Проблеми навчання в спеціальній школі : [корекція вад розумової діяльності учнів] / Олена Дубенок // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2009. - № 42. – С. 3-4



  1. І
    Діти з особливими освітніми потребами – учні, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми

    лляшенко, Т. Як допомогти дітям з особливими освітніми потребами у ЗОШ / Тамара Ілляшенко // Психолог. – 2009. - № 37. – С. 6-11



  1. Кадемія, М. Ю. Особистісно-орієнтований підхід до навчання дітей з вадами слуху / М. Ю. Академія // Все для вчителя. – 2009. - № 3-4. – С. 28-30



  1. К
    “Діти з особливими потребами”

    (children with special needs) –

    діти-інваліди, діти з фізичними вадами,

    діти з функціональними обмеженнями

    ачан, Л. Дітям з особливими потребами : про реабілітацію інвалідів / Л. Качан // Урядовий кур'єр. – 2007. - 26 лип. – С. 10



  1. Кіцун, Г. Диференційоване навчання дітей із різною організацією мозку / Галина Кіцун // Психолог. – 2009. - № 34. – С. 10-12



  1. Литвинова, В. Позашкільна освіта дітей з порушеннями слуху : система виховних завдань / Віра Литвинова // Позашкілля. – 2008. - № 12. – С. 16-17



  1. Корольова, О. Від байдужості до любові : про роботу з дітьми-інвалідами, нові підходи в реабілітації хворих дітей / О. Корольова // Позашкілля. – 2008. - № 1. – С. 23-24



  1. Луценко, Т. Кроки до успіху : соціальна адаптація дітей з особливими потребами / Т. Луценко // Позашкілля. – 2007. - № 9. – С. 29-31



  1. Пилипенко, Л. Корекційне навчання : [позашкільна робота з дітьми із порушенням розумового розвитку] / Л. Пилипенко // Позашкілля. – 2008. - № 12. – С. 14-21



  1. Пузиревич, К. Програма психопрофілактичної і психотерапивтичної допомоги підліткам у депресивному стані / Катерина Пузиревич // Психолог. – 2009. - № 31-32. – С. 24-39



  1. Р
    Аутизм – важкий психічний розлад, крайня форма самоізоляції, занурення в себе
    оманюк, Н. Світ «людей дощу»: [досвід роботи з дітьми-аутистами] / Н. Романюк // Україна молода. – 2009. – 2 черв. – С. 10



  1. Скрипникова, О. Профілактика суїцидальної поведінки в учнів з особливими потребами / Олена Скрипникова // Психолог. – 2009. - № 36. – С. 8-10



  1. Соціалізація дітей та молоді з особливими потребами : комплексна програма, програми гуртків, плани роботи // Позашкілля. – 2008. - № 6. – С. 20-30


Соціалізація - процес становлення особистості, поступове засвоєння нею вимог суспільства, придбання соціально значимих характеристик свідомості і поведінки, які регулюють її взаємини із суспільством




  1. Сухіна, Н. Психологічний супровід батьків дітей з особливими потребами // Наталія Сухіна // Психолог. – 2009. - № 47. – С. 27-30



  1. Шевченко, М. Неповторні, талановиті, потрібні : [робота позашкільного закладу з дітьми з особливими потребами] / М. Шевченко // Позашкілля. – 2009. - № 5. – С. 31-32

Інклюзивна освіта – навчання без бар’єрів

Право дітей з особливими потребами на інтеграцію в суспільство - основний принцип міжнародних стандартів, а забезпечення їм доступу до якісної освіти є основою їх інтеграції у суспільство. Навчання дітей з обмеженими можливостями спільно з їх здоровими однолітками є основою їхньої інтеграції та соціальної адаптації. Таке навчання є корисним і для дітей без особливих освітніх потреб, бо тоді діти вчаться розуміти проблеми інших, стають добрішими. Стратегічна мета даного процесу - формування нової філософії суспільства, державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку".

В Україні щороку на 1,5-2 тисячі зменшується кількість вихованців інтернатних закладів для дітей з особливими освітніми потребами. Це пов'язане з їх інтеграцією у звичайні школи. Натепер у загальноосвітні навчальні заклади інтегровано більше 100 тисяч дітей з особливими освітніми потребами. Найвищі показники у Волинської, Київської, Запорізької, Хмельницької областей.

Міністерство освіти започаткувало проведення науково-педагогічного експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання».

Відповідно до завдань інклюзивного та інтегрованого навчання, діти з особливими потребами здобувають освіту в рамках системи загальної середньої освіти, яка охоплює загальноосвітні навчальні заклади різних типів.

Станом на 2008 р. у загальноосвітні навчальні заклади інтегровано 164,4 тис. дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, з них 45,4% дітей з інвалідністю.

Основними положеннями інклюзивної освіти дітей з особливими потребами є : розуміння, пристосування середовища, співпраця з батьками, створення позитивної атмосфери.


Бібліографія

  1. Актуальність та важливість створення інклюзивних класів : навчання дітей з особливими вимогами // Розкажіть онуку. – 2008. - № 8. – С. 7-10



  1. Д
    Інклюзивна освіта – залучення дітей з особливими потребами до процесу навчання в умовах загальноосвітнього навчального закладу

    анилова, Т. Шанс : психосоціалізація дітей з особливими потребами : [дитина на інвалідному візку в навчальному закладі] / Тетяна Данілова // Позашкілля. – 2009. - № 2. – С. 24-27



  1. Ілляшенко, Т. Діти з церебральним паралічем у загальноосвітній школі / Тамара Ілляшенко // Початкова школа. – 2008. - № 11. – С. 58-61



  1. Ілляшенко, Т. Інтеграція дітей з особливими потребами у загальноосвітньому навчальному закладі / Тамара Ілляшенко // Психолог. – 2009. - № 10. – С. 14-18



  1. Ілляшенко, Т. Інтеграція дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній школі / Т. Ілляшенко // Початкова школа. – 2007. - №12. – С. 46-49



  1. Інтеграція дітей з особливими потребами у загальноосвітню початкову школу // Розкажіть онуку. – 2008. - № 8. – С. 5-6



  1. Навчання дітей з особливими потребами // Розкажіть онуку. – 2008. - № 8. – С. 4



  1. Ротай, Н. Цьому вчать діти : у "спільних" класах учні з діагнозом ДЦП встають з інвалідного візка і починають ходити. Інклюзивний клас київської школи №168 / Наталя Ротай // Україна молода. – 2009. – 31 берез. – С. 11



  1. Сак, Т. Як соціалізувати дитину з особливостями психофізичного розвитку : [інтеграція дітей з психічними та фізичними вадами до навчання в звичайних школах] // Початкова школа. – 2008. - № 8. – С. 53-56



  1. Софій, Н. Інклюзивна освіта: перший крок до розуміння / Н. Софій, Ю. Найда // Дитячий садок. – 2008. - № 39. – С. 4-5



  1. Таранченко, О. Інклюзивна освіта : освіта дітей з порушенням психофізичного стану / О. Таранченко // Позашкілля. – 2008. - № 3. – С. 18-20

    1. Девіантна поведінка дітей - сигнал SOS для дорослих



В Україні 14 млн. дітей і молоді віком до 18 років, серед них: діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків, з неповних сімей - понад 400 тисяч, діти з проблемами фізичного та психічного розвитку - до 160 тисяч, діти з малозабезпечених сімей -3,4 млн. чоловік
Складна ситуація в Україні, поглиблення кризового стану одночасно в трьох сферах життєдіяльності - духовній, соціальній і матеріальній, спричинила глибокі зрушення у світосприйманні, орієнтації молоді у сферах культури, освіти, професійного самовизначення. Драматизм поглиблення кризового стану всіх сфер життя українського суспільства, полягає в тому, що він носить системний характер і значною мірою позначається на психіці молодого покоління. Типовою ситуацією особистісного сприйняття умов життя, соціального середовища є стан непевності основної частини населення, в тому числі й молоді, щодо перспектив свого життя, свого місця в стихії суспільних змін. Від нестабільності суспільства терплять насамперед діти. Особливо згубним є розгубленість, втрата ідеалів, неоптимістичне сприйняття життя, відчуження від суспільства.

Серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління призводить до того, що у молоді і підлітка домінуючими почуттями стали тривога, агресія, соціальна пасивність, страх. Тривожним є той факт, що у науковий обіг введено навіть поняття "діти групи ризику".


Важковиховувані — категорія осіб, в яких під впливом несприятливих для розвитку соціальних, психолого-педагогічних та медико-біологічних умов з'являється негативне ставлення до навчання, норм поведінки, відбувається зниження або втрата почуття відповідальності за свої вчинки.
Також погіршення соціальної ситуації призвело до збільшення кількості дітей, що живуть у винятково важких соціальних умовах.. Серйозної уваги потребують діти з девіантною поведінкою. Передумовою девіантної поведінки є важковиховуваність. Найбільш характерними проявами важковиховуваності дітей є ледарство, схильність до безцільного проведення часу, безвідповідальність, неорганізованість, неуважність, емоційна нестійкість, слабка спроможність до опору негативному впливові інших. Аутоагресивна поведінка проявляється в двох формах: самогубство (суїцид) та самотравмування (парасуїцид).

Розрізняють три типи суїцидальної поведінки:

1) «аномічний», пов’язаний з кризовими ситуаціями в житті людини, особистими трагедіями;

2) «альтруїстичний», який здійснюється заради блага інших людей;
3) «егоїстичний», обумовлений конфліктом унаслідок неприйнятних індивідумом соціальних вимог та норм поведінки.


Бібліографія

  1. Батюк, Н. Корені важковиховуваності / Наталя Батюк // Позашкілля. – 2009. - № 10. – С. 45-46



  1. Жеребньова, Л. Проблема важковиховуваності : групові форми роботи з учителями / Л. Жеребньова // Психолог. – 2006. - № 17. – С. 4-7
  2. Ісаєнко, Н. Формування загальнолюдських духовно-моральних цінностей : робота з "проблемними" підлітками / Н. Ісаєнко // Психолог. – 2008. - № 29.- спецвипуск
  3. М
    Девіантна поведінка (англ. deviation – відхилення) - дії, які не відповідають офіційно (чи неофіційно) встановленим у певному суспільстві (соціальній групі) моральним і правовим нормам, котрі ведуть людину до ізоляції, лікування, виправлення чи покарання

    усатенко, Н. Важковиховуваність : [виникнення психологічних труднощів у дітей, прийоми психокорекційної роботи] / Ніна Мусатенко // Психолог. – 2008. - № 10. – С. 14-17



  1. Пересунчак, О. "Важкі" діти та їхня поведінка : психологічний аналіз / О. Пересунчак // Психолог. – 2006. – 9. – С. 8-11



  1. С
    Епістолярний жанр - це один з жанрів літературного твору, який характеризується формою особистих листів
    амарська, М. Застосування епістолярного жанру в роботі з девіантними дітьми та підлітками / Марія Самарська // Психолог. – 2009. - № 22-23. – С. 49-56



  1. Нечипоренко, О. Робота з підлітками девіантної поведінки : тренінг психологічної компетентності вчителів, прийоми покращення дисципліни в класі / О. Нечипоренко // Психолог. – 2008. - № 38-39. – С. 22-30


«Групи ризику» - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труд­нощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі



  1. Тостих, Л. Робота з підлітками «групи ризику» : корекційно-розвивальне заняття / Людмила Толстих // Психолог. – 2008. - № 38-39. – С. 31-34

 
  1. Форми роботи з батьками дітей із девіантною поведінкою // Початкова освіта. – 2009. - № 12. – С.30-32



  1. Хвалибога, Н. Особистість "важких" підлітків / Н. Хвалибога // Позакласний час. – 2007. - № 11. – С. 45


Педагогічно занедбані діти

  1. Бєляєва, О. Поговоримо про те, чому діти обманюють : [що робити батькам, вихователям, вчителям з дітьми-брехунами, як запобігти обману] / Олена Бєляєва // Психолог. – 2009. - № 31-32. – С. 58-62



  1. Захарчук, Н. Якщо дитина не хоче вчитися… : [робота батьків та вчителів по усуненню небажання вчитися] / Н. Захарчук // Психолог. – 2009. - № 46. – С. 7-10



  1. Кондратенко, Л. Психологічні механізми первинної шкільної неуспішності / Л. Кондратенко // Психолог. – 2006. - № 41. – С. 3-14



  1. Корнєєва, О. Педагогічно занедбані молодші школярі : [як батькам та педагогам усунути ці труднощі] / О. Корнєєва // Психолог. – 2009. - № 37. – С. 14-19



  1. Сидоренко, О. Виявлення відповідальності в учнів з низькою результативністю в учінні / О. Сидоренко // Початкова школа. – 2007. - № 5. – С. 11-13



Діти з делінквентною поведінкою


Останнім часом постійно збільшується кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років.

Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сі­мей, неконтрольованість з боку дорослих, педагогічна непідготовленість батьків до виховання, професійна непридатність педагогів як вихователів, байдужість до дітей - усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах.

Н
Делінквентна поведінка – це сукупність протиправних вчинків людини, за які в особливо важких випадках може накладатися покарання згідно статей цивільного й кримінального кодексів
айпоширенішими злочинами серед учнівської молоді є крадіжки особистого, державного або колективного майна, транспортних засобів.

До групи насильницьких злочинів слід віднести хуліганство. Бажання самоствердитися штовхає декотрих молодих людей до конфліктних ситуа­цій, скоєння зовні безпричинних, а іноді незрозумілих злочинних проявів. Особливо насторожує те, що для значної частини підлітків конфлікти є бажаною ситуацією.

Особливо небезпечним злочином проти особи є зґвалтування. Певною мірою це пов'язано з особливостями біологічного розвитку. Через брак статевого виховання в школах і родинах сексуальні знання молодь нерідко здобуває з порнографічних відеофільмів, журналів, цинічних розповідей «досвідчених» ровесників чи старших осіб.

Злочинність молоді щороку зростає на 15-20%. І не останнє місце в ній належить молодим людям, що вживають наркотики і алкоголь.

Особливого загострення набуває проблема учнівської бездоглядності та безпритульності. Вдаючись до бродяжництва й жебрацтва, учні юнаць­кого віку нерідко скоюють крадіжки самі, або їх залучають до криміналь­них груп дорослі.

Аналіз причин зростання юнацької злочинності свідчить, що послаб­лення виховної ролі сім'ї, кризовий стан освіти, занепад культури за втрати суспільних цінностей призводять до різкого зменшення, а то й утрати заці­кавленості до знань і праці, зростання невпевненості в собі, в завтрашньому дні, виникнення почуття роздратування й агресивності.

З
Злочин – протиправне, суспільно небезпечне діяння, що класифікується за певними нормами кримінально-процесуального права
вертаючи основну увагу на виховання в молоді поваги до закону, почут­тя непримиренності до зла й насильства, важливо перейти від адміністративно-правового впливу до надання учнівській молоді педагогічної допомоги.

Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості зобов'язує поводитись у певних рамках, утримує від порушень правил поведінки.


Бібліографія

  1. Коваль, Л. Діти, котрі конфліктують із законом / Л. Коваль // Урядовий кур’єр.- 2007. – 16 листоп. – С. 10



  1. Кокіна, В. Сам удома і на вулиці : [ в Україні щорічно майже 20 тисяч дітей опиняються в притулках через вчинення злочинів ] / В. Кокіна // Урядовий кур’єр. – 2008. – 14 листоп. – С. 8       



  1. Пульняшенко, Н. Чому підлітки скоюють злочини? / Н. Пульняшенко // Психолог. – 2008. - № 19. – С. 20-24



Діти з адиктивною поведінкою


      Адиктивна поведінка – це поведінка людини, для якої притаманне прагнення до відходу від реальності шляхом штучної зміни свого психічного стану завдяки прийому різноманітних хімічних речовин чи постійні фіксації уваги на певних видах діяльності з метою розвитку та підтримання інтенсивних емоцій. У результаті такої поведінки людина існує у своєрідному і «віртуальному» світі. Вона не тільки не вирішує своїх проблем, але й зупиняється в особистому розвитку, навіть деградує. Розрізняють три групи різновидів адиктивної поведінки:
  • нехімічні адикції (патологічна схильність до азартних ігор (гемблінг), комп’ютерна адикція, трудоголізм);
  • проміжні форми адикції (анорексія – відмова від їжі, булумія – прагнення до постійного споживання їжі);
  • хімічні адикції (вживання та вдихання психоактивних речовин: тютюну, алкоголю, наркотиків, медичних препаратів, речовин побутової хімії).

 
Адиктивна поведінка – така, що характеризується зловживанням тютюном, алкоголем, наркотиками, психотропними або токсичними речовинами
     Адиктивну поведінку неповнолітніх визначають ще як поведінку, яка передує формуванню патологічної залежності від наркогенних речовин. При цій формі поведінки негативна пристрасть людини до хімічних речовин ще не досягла психічної та фізичної залежності, тобто, захворювання на наркоманію, алкоголізм і токсикоманію.

      

Бібліографія

  1. Виходцева, О. Психолого-педагогічна допомога підліткам із адиктивною поведінкою : [педагогічна, консультативно-корекційна робота з підлітками] / Ольга Виходцева, Тетяна Виходцева // Психолог. – 2007. - № 37. – С. 24-27



  1. Войтенко, В. Дорослі проблеми підлітків : [статева розбещеність та вживання наркотиків серед наймолодших громадян України] / В. Войтенко // Слово Просвіти. – 2008. - № 33. – С. 6



  1. Дяговець, Т. Організація профілактики наркозалежності у дітей та підлітків : методичні рекомендації для вчителів та психологів / Т. Дяговець // Психолог. – 2008. - № 1. – С. 18-20



  1. Калініченко, І. Підлітковий алкоголізм : [як працювати з такими дітьми] / І. Калініченко // Порадниця. - 2009. - № 47. – С. 5
  2. Музиченко, Я. Алкоголята : проблеми дітей з неблагополучних сімей / Я. Музиченко // Україна. – 2009. – 11 серп. – С. 11



  1. Підлітковий алкоголізм : [українська та ізраїльська молодь посідає перше і друге місця у світі в рейтингу вживання алкоголю серед учнівської молоді] // Позашкілля. – 2009. - № 2. – С. 29



  1. Романишин, Є. Тяжке похмілля від легкого алкоголю: українські наркологи б’ють на сполох : молодшає «обличчя» вітчизняного алкоголізму / Є. Романи шин // Урядовий кур’єр. – 2008. – 19 січ. – С. 12



  1. Ротай, Н. Прокинувся паралізованим… : вживаючи «кайфові» лікарські препарати, українські підлітки стають інвалідами / Н. Ротай // Українська культура. – 2008. – 15 трав. – С. 9



  1. Тимошенко, С. О. Фізика і здоров’я : нестандартний підхід до боротьби зі шкідливою звичкою підлітків – курінням / С. О. Тимошенко // Все для вчителя. – 2007. - № 8. – С. 108-111

    1. Не такі, як всі: неординарні діти

Сучасні діти відповідають всім вимогам часу — активні, імпульсивні, багаті на фантазію. Тих, що вирізняються від інших жвавим темпераментом та нестриманістю, щороку у світі стає все більше. Експерти називають таку поведінку гіпердинамічним синдромом, або гіперкінетичним розладом, а в 2004 році ВООЗ визнала її проблемою №1 у дитячій психіатрії. Але лякатися не слід: при увазі до дитини, вихованні в любові та розумінні з часом вона переростає гіпердинамію. Залишається цікава особистість— життєрадісна, творча, комунікабельна. За оцінками експертів, нині українські школи відвідують від 50 до 150 тисяч гіпердинамічних дітей.

Надмірна дитяча рухливість і нестриманість можуть бути ознаками синдрому дефіциту уваги. Такі діти непосидючі й неуважні.

Сучасна епоха, насичена соціально-економічними перетвореннями, створила умови для збільшення тривоги й хвилювань. Шкільна тривожність – це порівняно м'яка форма прояву емоційного неблагополуччя дитини. Вона виражається в хвилюванні, підвищеному занепокоєнні в навчальних ситуаціях, у класі, чеканні поганого ставлення до себе, негативної оцінки з боку педагогів, однолітків. Дитина почуває власну неповноцінність. Однак це як правило не викликає сильного занепокоєння з боку дорослих. Однак тривожність – це один із провісників неврозу і робота з його подолання – це робота з психопрофілактикою неврозу.

Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень, 27,2 % дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8 % - уважають, що нікому немає до них справ, 25,5 % - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9 % - не стримуються в ситуації конфлікту.


Суїцид – акт самогубства, який здійснюється у стані сильного душевного розладу або під впливом якогось психічного захворювання



Бібліографія

  1. Бодрик, Н. Дослідження проблеми лихослів»я в сім»ї та школі : [як зупинити процес поширення лихослів»я серед учнів] / Наталія Бодрик // Психолог. – 2007. - № 29. – С. 20-23



  1. Вовк, Г. Робота з тривожними дітьми : [причини виникнення шкільної тривожності] / Галина Вовк // Психолог. – 2009. - № 44. - С.13-16



  1. Гелюх, О. Тривожні діти 5-10 років : [робота вчителів по усуненню психоемоційного напруження й невротизації в учнів] / О. Гелюх // Психолог. – 2009. - № 24. – С. 3-15



  1. Група ризику : [ програма роботи зі школярами, які мають труднощі у навчанні, проблеми в поведінці й ознаки емоційних розладів] // Психолог. – 2007. - № 45. – С. 20-27



  1. Деміна , Г. Повільні діти / Г. Деміна // Психолог. – 2007. - № 36. – С. 18-23



  1. Ілляшенко, Т. Діти з гіпердинамічним розладом та дефіцитом уваги : [ що є головним у роботі з «некерованими» дітьми] / Тамара Ілляшенко // Початкова школа. – 2009. - № 6. – С. 54-56


Тривожність як риса характеру – це песимістична установка на життя, коли воно уявляється як переповнене загроз і небезпек



  1. Качаєв, А. Шкільна тривожність : її впливи на розвиток учня / А. Качаєв // Психолог. – 2006. - № 13. – С. 16-17



  1. Меліченко, Т. Система роботи з неординарними дітьми / Тетяна Меліченко, Світлана Сіроштан // Психолог. – 2009. - № 19. – С. 7



  1. Никифорчук-Падура, І. Робота з дітьми, які мають проблеми в поведінці : ділова гра / І. Никифорчук-Падура // Психолог. – 2007. - № 44. – С. 17-21



  1. Поради вчителям у роботі із замкненими, агресивними, тривожними, гіперактивними дітьми // Психолог. – 2009. - № 42-43. - С. 29



  1. Рябченко, В. Аутодеструкція і аутоагресія в дитячому й підлітковому віці : [як працювати з дітьми, схильними до суїцидальних намірів] / Віра Рябченко // Психолог. – 2007. - № 13-15. – С. 61-64



Аутодеструкція – жорстока, саморуйнівна поведінка по відношенню до самого себе


  1. Сак, Т. Якщо у вашому класі навчається дитина з особливою поведінкою : діти з надмірної рухливості, гіпердинамічним синдромом / Тамара Сак // Початкова школа. – 2009. - № 4. – С. 50-51



  1. Сак, Т. Якщо у вашому класі навчається дитина з особливою поведінкою : [співпраця вчителя та родини у вихованні та навчанні «проблемних» дітей] / Тамара Сак // Початкова школа. – 2009. - № 4. – С. 50-51



  1. Скобельський, Д. Діти-самогубці : невже це відображення нашого сьогодення? / Д. Скобельський // Голос україни. – 2008. – 15 лют. – С. 9



  1. Танасійчук, О. Особистісно орієнтована модель навчання і виховання дітей-сиріт / О. Танасійчук // Психолог. – 2006. - 12. – С. 10-14



Агресивні діти


Однією з актуальних проблем, яка стоїть перед педагогами, є проблема агресивності дітей. Психологи-дослідники дедалі більше приділяють уваги вивченню самого феномена агресії, агресивним проявам і тенденціям поведінки, питанням профілактики агресивності. Нерідко трапляється, що обділені професійною педагогічною турботою саме ті діти, які найперше її потребують. Це, як правило, агресивні діти, які постійно стикаються з проявами неповаги до себе в сім’ї брутальністю, тобто діти зі складною долею, педагогічно занедбані, нерідко з фізичною та розумовою відсталістю. “Важким” дітям насамперед найбільше потрібно уваги, турбота про їхнє емоційне здоров’я і психолого-педагогічна допомога.


Агресія - це мотивована деструктивна поведінка, яка суперечить нормам і правилам співіснування людини в суспільстві і приносить фізичну шкоду об'єктам нападу, або викликає в них психологічний дискомфорт

Необхідно пам’ятати, що дуже часто серед агресивних дітей помічається низький рівень інтелектуальних здібностей, неуважність, слабка пам’ять: вони занадто повільні, або, навпаки, дуже імпульсивні. А тим часом, наявність відхилень у психічному розвитку часто стає причиною сильних перевантажень дітей, емоційного дискомфорту, конфліктних стосунків з батьками, педагогами, втрати інтересу до навчання.


Бібліографія

  1. Агресивна дитина : корекційні заняття по запобіганню та обмеженню проявів агресивності поведінки молодших школярів // Психолог. – 2008. - № 30-32. – С. 1-91



  1. Агрессия, добрая и злая : как управлять гневом школьника // Добрые советы. – 2009. - № 3. – С. 70-72



  1. Аландаренко, Ю. Агресивність у поведінці учнів підліткового віку / Ю. Аландаренко // Психолог. – 2009. – № 35. – С. 26-30



  1. Ілляшенко, Т. Дитяча агресія - що це? : як боротися з фізичною, словесною, зовнішньою та внутрішньою агресією учнів / Т. Ілляшенко // Початкова школа. – 2006. - № 1. – С. 9-11



  1. Кльоц, Л. Профілактика агресивної та жорстокої поведінки серед неповнолітніх / Любов Кльоц // Психолог. – 2009. - № 19. –С. 8-17



  1. Меліченко, Т. Система роботи з неординарними дітьми : [ корекційні програми з агресивними та тривожними дітьми] / Тетяна Меліченко // Психолог. – 2009. - № 19. – С. 5-7



  1. Пересунчак, О. Фактори впливу на розвиток дитячої агресивності / О. Пересунчак // Психолог. – 2007. - № 2. – С. 21-22



  1. Прищепа, Т. Агресивна дитина / Тетяна Прищепа // Психолог. – 2008. - № 10. – С. 18-20



  1. Фокіна, Л. Агресивна поведінка дітей – це крик про допомогу / Лілія Фокіна // Психолог. – 2007. - № 13-15. – С. 84-86



  1. Хоменко, Г. Агресивність підлітків : причини, профілактика, корекція / Ганна Хоменко // Психолог. – 2009. - № 35. – С. 17-24



  1. Хоменко, Г. Агресивність підлітків : причини, профілактика та методи роботи / Г. Хоменко // Психолог. – 2009. - № 35. – С. 17-23



  1. Шинкарук-Козлун, Л. Чинники агресивності дітей : фізична та вербальна агресія в школярів / Л. Шинкарук-Козлун // Психолог. – 2009. - № 41. – С. 6-8

ДОДАТОК 1

Установи та організації,
що надають підтримку людям з особливими потребами


Назва
Адреса
Телефон

Відділ транспортного обслуговування інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату



(044)450-83-47

Спеціалізоване відділення соціальної допомоги вдома інвалідам з психічними захворюваннями



(044)450-92-79

(044)450-92-17

Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м Києва (служба з працевлаштування та навчання)



(044)269-02-92

Благодійні фонди

Всеукраїнський фонд соціальної допомоги інвалідам зі слуху


03680 м. Київ, вул. Машинобудівна, 14
тел./факс: (044)296-41-43

(044)241-83-46

Благодійний Фонд "Паростки"
вул. І. Кудрі, 42, оф.3
тел./факс: (044)296-41-43

"Джерела"

Благодійне товариство допомоги інвалідам з інтелектуальною недостатністю
04209 м. Київ, вул. Богатирська, 16а, дитсадок № 607
(044) 411-82-13

факс: (044) 411-03-32

la.kiev.ua

"Діти України" - Міжнародний благодійний фонд, що надає допомогу та опікується дітьми-інвалідами Чорнобиля
03150 м. Київ, а/с 962 вул. Антоновича, 24, кв. 2
тел./факс: (044)227-04-67

"Здоров'я дітям Києва" Благодійна організація, що працює з дітьми, які мають порушення опорно-рухового апарату
03507 м. Київ, пр. Перемоги, 60, 9 під.
тел./факс: (044)446-92-88 446-61-04

"Обрій"

Благодійний фонд захисту інвалідів зору
02090 м. Київ, вул. Теремківська, 9, а/с 26
тел./факс:(044) 574-25-55

"Теремок"

Благодійне товариство, що здійснює захист прав та інтересів інвалідів, надає їм матеріальну, соціальну та медичну допомогу
м. Київ, вул. Кудрявська, 3/5 к.30
(044) 212-08-18

Фонд України соціального захисту інвалідів
04050 м. Київ, вул. Глибочицька, 72
тел./факс: (044) 417-70-07

416-01-29

Фонд України соціального захисту інвалідів

Київське міське відділення
03039 м. Київ, пр. Голосіївський, 32д
(044) 265-12-40

(044) 265-22-02

факс: (044) 265-23-93

Центри медико-соціальної реабілітації дітей–інвалідів

Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням центральної нервової системи
м. Київ, вул. Богатирська, 30

(044) 412-05-78

Центр реабілітації дітей з порушенням слуху та мови "СУВАГ"

м. Київ, вул. Володимирська, 43
(044) 225-32-49

Центр Сонячне коло
вул. Чаадаєва, 3а

(044) 274-10-83,

(050) 380-93-14

(050) 25-29-000

(044) 565-92-47

Соціальна "Школа -Жизнь"
вул. Ярослава Гашека, 6-а
(044) 558-98-91

(044) 559-82-87

www.autist.narod.ru

Психотерапевтичний Центр Фалеевой
вул. Маршала Тимошенко, 29
(044) 466-45-72

(044) 451-47-52

(067) 446-56-45

fop@ipnet.ua

Центр психології і психотерапії ГранВереск Реабілітація дітей з ураженням мозку
пр-кт Героїв Сталінграда, 20
(044) 467-33-88

(044) 467-39-99

"Касицеп"

Асоціація інвалідів церебрального паралічу
вул. Костянтинівська, 21
(044) 417-50-25

(044) 417-81-88

Соціально-реабілітаційний центр для дітей та молоді з функціональними обмеженнями Оболонського районного ЦССМ
вул. Лайоша Гавро, 7-б
(044)419-94-79

Відділення соціально-медичної реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи № 2 Територіального центру при УПСЗН Солом`янського району м. Києва
б-р. І. Лепсе, 83-а
(044) 483-51-62

(044) 450-93-39

факс: (044)455-37-29

Соціально-реабілітаційний центр для дітей та молоді з функціональними обмеженнями Дніпровського районного ЦССМ
вул. Праці, 1/1


Соціально-реабілітаційний центр для дітей та молоді з функціональними обмеженнями Дарницького районного ЦССМ

вул. Харківське шосе, 172-б
(044)560-71-96

Спеціальна "Школа Життя" для дітей з аутизмом та іншими захворюваннями

м. Київ, б-р Ярослава Гашека,6а
(044)296-88-91

Реабілітаційний центр "Родина" для дітей та молоді, які мають функціональні обмеження

б-р І. Лепсе, 23а
(044) 248-31-40

(044) 456-71-95

Соціально-психологічний реабілітаційний центр для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Подолання»
вул. Ярослава Галана, 2,
(044) 457-10-13




Корисні сайти

g.ua/ua/disabilities/
ООН та захист прав інвалідів

la.kiev.ua/
Сайт благодійного товариства допомоги інвалідам та особам з інтелектуальною недостатністю

org.ua/news/training/7013.php
Дана сторінка сайту ресурсного центру "Гурт" надає інформацію про тренінги, що проводяться для дітей з особливими потребами

ehabilitation.iatp.org.ua/
Сайт Житомирського обласного благодійного фонду комплексної реабілітації дітей-інвалідів та молоді

w.org.ua
Всеукраїнська Рада захисту прав та безпеки пацієнтів (Всеукраїнська благодійна організація)

.info/consult/
Безкоштовні анонімні консультації лікарів-професіоналів з усіх галузей медицини з різних спеціалізацій

lviv.ua/
Сайт Міжнародної клініки реабілітації пацієнтів з дитячим церебральним паралічем (метод Козявкіна)

ov.ua/divinfo.asp?Id=74120
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

ov.ua/servdir.asp?Id=3&IdServ=215
Розмір державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам до 18 років

org.ua/22_ukr_law/zu_oszi.htm
Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

sman.kiev.ua/d_06_7.htm
Економічні та соціально-культурні права інвалідів

lviv.ua/292.0.php?&L=1
На цій сторінці зібрано законодавчі акти, які стосуються людей з інвалідністю

ДОДАТОК 2


Служби у справах неповнолітніх м. Києва



Назва
Адреса
Телефон

Київський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
вул. Комінтерну, 16, к.7
(044) 246-47-97

факс (044) 235-84-35

Служба у справах неповнолітніх облдержадміністрації
пл. Леся Українки, 1

факс (044) 286-85-07
e-mail: ssdnKODA@kv.ukr.net

Святошинський район
вул. Гната Юри, 9

(044) 407-25-71

(044) 407-25-72

Голосіївський район
вул. А. Барбюса, 5 к.6

(044) 287-81-08

(044) 287-81-39

Дарницький район
пр. Миколи Бажана, 7є

(044) 564-42-90
(044) 564-37-98

Дніпровський район
вул. Генерала Жмаченка, 10

(044) 543-25-58
(044) 543-08-13

Деснянський район
вул. Закревського, 15-а

(044) 545-29-43
(044) 545-12-67

Оболонський район
вул. Мате Залки, 5б



Печерський район
вул. Московська, 19/1

(044) 254-49-83
(044) 290-24-44

Подільський район
вул. Волоська, 20

(044) 425-00-18
(044) 425-22-81

Святошинський район
вул. Гната Юри, 9

(044) 407-25-72

Солом`янський район
пр. Повітрофлотський, 40а
(044) 249-47-61
(044) 248-97-55
(044) 248-49-96

Шевченківський район
вул. Щербакова, 42/44

(044) 422-32-71

(044) 422-16-66

Служба у справах дітей виконавчого органу КМДА

вул. Дегтярівська, 3

(044) 484-05-24

(044) 484-05-23

(044) 484-05-22