Geum.ru

Удк 614. 7; 504. 06] Питання щодо впровадження методології оцінки ризику в діяльність санітарно-епідеміологічної служби

Вид материалаДокументы

Содержание


Issue of Human Health Risk Assessment Methodology Implementation in the Practice of Sanitary Service
Подобный материал:

УДК 614.7; 504.06]

ПИТАННЯ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНКИ РИЗИКУ В ДІЯЛЬНІСТЬ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

Турос О.І.

ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва АМН України”, м. Київ, Україна

Резюме. На сьогодні в Україні вже існує нормативно-правова база для проведення робіт з оцінок ризику для здоров’я населення санітарно–епідеміологічною та екологічною службами. Перші роботи у цьому напрямку свідчать не лише про можливість застосування методології оцінок ризику на теренах нашої країни, але і про необхідність та практичну користь здійснення досліджень такого спрямування. У той же час постає питання щодо необхідності нарощування потенціалу санітарно-епідеміологічної служби для подальшої імплементації методології в практичну діяльність органів охорони здоров’я населення України.


Issue of Human Health Risk Assessment Methodology Implementation in the Practice of Sanitary Service

Turos O.

Marzeev Institute of Hygiene and Medical Ecology AMSU, Kyiv, Ukraine


Resume. Nowadays Ukraine already possesses a legislative base that enables sanitary and ecological services to carry out works aimed at human health risk assessment. Firs steps in this direction have testified not only possibility to apply this methodology on the grounds of our country but also its beneficial practical side. However, the necessity of building capacity of sanitary and ecological services with a purpose of human health risk assessment methodology implementation in everyday activity is still an opened question.


Вступ. На порозі ХХІ сторіччя світова співдружність зіткнулась з найгострішою екологічною кризою, яка сприяла розробці та впровадженню у всіх західних країнах світу єдиних програм боротьби за покращення природного середовища, що оточує людину. Основою цілеспрямованої природоохоронної діяльності у рамках національних програм на початкових етапах стали роботи по створенню методик комплексних оцінок і пошуку ефективних природоохоронних та профілактичних рішень. Центральне місце у цих роботах зайняли роботи з оцінки ризику впливу різних негативних факторів на здоров’я населення та визначення інструментів ринкової економіки управління ризиком [1,2].

Вперше схеми аналізу ризику були введені в практику оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини в 1983 році після публікації Національною дослідницькою радою США книги „Risk Assessment in the Federal Government: Managing the Process”. Після цього подібні дослідження стали необхідною умовою реалізації екологічної політики у галузі „довкілля та здоров’я, при розподілі коштів, які мали вигляд екологічних компенсацій у схемах страхування, ліцензуванні підприємств за стандартами ISO і т. ін. [3,4]. В Росії перші пілотні дослідження з використанням методології оцінки ризику були проведені в рамках Проекту по управлінню якістю навколишнього середовища та економіки природокористування сумісно зі спеціалістами Гарвардського інституту міжнародного розвитку та Гарвардської школи охорони здоров’я у Єкатеринбурзі, Волгограді, Воронежі та ін. На теперішній час вони стали необхідною умовою для реалізації програм соціально-гігієнічного моніторингу, що є невід’ємною складовою діяльності санітарно-епідеміологічної служби [5,6]. В РФ прийнята низка законодавчих документів („Об использовании методологии оценки риска для управления качеством окружающей среды и здоровья населения Российской Федерации». Утв. Постановлением Главного государственного санитарного врача РФ №25 от 10.11.1997 г.; «О введении в действие новой редакции санитарно-эпидемиологических правил и нормативов СанПин 2.2.1/2.1.1.1200-03 «Санатирно-защитные зоны и санитарная классификация предприятий, сооружений и других объектов», Утв. Постановлением Главного государственного санитарного врача РФ №74 от 25 сентября 2007 г. та ін.), дозволили не тільки легітимізувати методологію аналізу ризику для здоров’я населення, а й змінити сприйняття санітарно-гігієнічної оцінки при територіальному самоуправлінні територіями [7,8,9].

Сучасна методологія оцінки ризику для здоров’я включає в себе оцінку ризику, управління ризиком та інформування про ризик [3,10].

Оцінка ризику для здоров'я (ОР) — це кількісна та/або якісна характеристика шкідливих ефектів, здатних розвитися в результаті впливу факторів навколишнього середовища на конкретну групу людей при специфічних умовах експозиції. В науково-практичному розумінні основною метою ОР є  отримання та узагальнення інформації щодо  можливого впливу факторів середовища існування людини на стан його здоров’я. Така інформація повинна відповідати окремим вимогам і бути  достатньою для медико-екологічного  обґрунтування найбільш оптимальних управлінських рішень по усуненню та зниженню рівнів ризику, оптимізації контролю (регулювання та моніторинг) рівнів забруднення, експозицій та ризиків. Повна (базова) схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов’язаних етапів:  - ідентифікації небезпеки; - оцінки залежності «доза — відповідь»; - оцінки експозиції; - характеристика ризику [6,10,11].

Управління ризиком є логічним продовженням ОР і направлено на обґрунтування найкращих в даній ситуації рішень по його вилученню та мінімізації, а також динамічному контролю (моніторингу) експозицій та ризиків, оцінки ефективності та коректировки  оздоровчих заходів. Управління ризиком базується на сукупності політичних, соціальних та економічних оцінок отриманих величин ризику, порівняльної характеристики можливих збитків для здоров'я населення та суспільства в цілому, можливих витрат на реалізацію різних варіантів управлінських рішень щодо зниження ризику та тих вигод, які будуть отримані  в результаті заходів (наприклад, збереження людського життя, попереджені випадки захворювань та інш.). Заключним етапом ОР є передача та поширення інформації про ризик зацікавленій частині населення [4,8].

Проведення робіт з оцінок ризику вимагає залучення значних технічних ресурсів у вигляді програмного забезпечення, а саме: програм розрахунку осереднених рівнів концентрацій, геоінформаційних систем, даних дистанційного зондування поверхні Землі (ДЗЗ) високої роздільної здатності (космічна зйомка), а також виконання завдань спрямованих на адаптування та приведення наявної метеорологічної, топографічної, демографічної інформації та даних щодо характеристики джерел викидів до форматів баз даних, що сумісні з програмами розрахунку осереднених рівнів експозиції. Це потребує великих людських ресурсів на етапі ідентифікації небезпеки та оцінки „доза-ефектної залежності”, що можливе лише за умови тісної співпраці органів санітарно-епідеміологічних, екологічних служб та науковців [11,12]

Що стосується змін та переходу України до ймовірнісних підходів, то впровадження методології оцінки ризику набуває швидких обертів. Для легітимізації цього процессу був здійснений певний обсяг робіт щодо створення законодавчих та нормативних документів. Так, до Постанов КМУ від 24.09.04 №1272,1273 „Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу”, Постанови КМУ № 493 від 28 травня 2008 року “Про затвердження критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)”залученні основні поняття ризику. Основним надбанням законотворчої діяльності є внесення термінів та понять ризику до Закону України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”. Методичні рекомендації “Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря” (Наказ Міністерства охорони здоров’я №184 від 13 квітня 2007 року) [13]. Однак є на сьогодні і незавершені документи. Так, у 2005 році розроблений проект міжгалузевих методичних рекомендацій „Методичні рекомендації з оцінки ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря викидами промислових джерел”, був поданий на розгляд до двох Міністерства охорони здоров’я та Міністерства охорони навколишнього природного середовища, однак і на сьогодні ще не підписаний.

Практичне впровадження методологія оцінки ризику знайшла у мм. Київ, Запоріжжя, Дружківка [14,15]. Розповсюдженню набутого в цих містах досвіду з оцінки ризику для здоров’я населення від впливу забрудненого атмосферного повітря був присвячений Перший навчальний семінар щодо впровадження методології оцінок ризику для здоров’я населення, який був проведений 9-11 червня 2008 р. на базі ДУ «ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва АМНУ» із залученням Центру медико-екологічних проблем та оцінок ризику. Семінар був проведений за підтримки Представництва Світового банку в Україні. На ньому були присутні 25 представників санітарно-епідеміологічних станцій різних регіонів України, а саме: Запоріжжя, Донецька, Дніпропетровська, Дружківки, Маріуполя, Одеси, Рівне, Ужгорода, Луцька, які прийняли одностайне Рішення, розпочати використання міжнародної методології з оцінки ризику для здоров’я населення в практиці санітарно-епідеміологічної служби.

Висновки. Обговоривши всі пропозиції та узагальнивши їх зміст, учасниками семінару було запропоновано:

- розпочати впровадження методології оцінки ризику в діяльність санітарно-епідеміологічної служби;

- забезпечити на рівні держави міжгалузевий та міжсекторальний підхід до впровадження методології оцінки ризику для здоров’я;

- вдосконалити існуючу нормативну базу та розробити інструктивно-методичний документ щодо впровадження методології оцінки ризику для здоров’я на ІІ та ІІІ рівнях управління;

- ввести в штат установ та закладів держсанепідслужби ІІ та ІІІ рівня управління (відділи та відділення комунальної гігієни) посади спеціалістів – санітарних лікарів з оцінки ризику для здоров’я населення;

- впровадити проведення щорічних навчальних семінарів для працівників держсанепідслужби України з цього розділу діяльності та організувати постійно діючий тематичний цикл з вдосконалення знань лікарів (екологів, розробників проектної документації та ін.) щодо оцінки ризику на базі Головної наукової установи державної санітарно-епідеміологічної служби – ДУ „ІГМЕ ім. О.М.Марзєєва АМНУ” – лабораторії гігієни атмосферного повітря та оцінок ризику;

- вдосконалити обґрунтовуючи базу для зміни розміру санітарно-захисних зон для підприємств І та ІІ класу небезпеки за допомогою оцінки ризику для здоров’я і внести доповнення до п. 5.7 „Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, ДСП № 173-96”;

- внести пропозицію до МОЗ України щодо створення робочої групи для напрацювання, впровадження методології оцінки ризиків для здоров’я населення від впливу забруднення атмосферного повітря;

- підготувати листи до Академії Медичних Наук України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з пропозиціями щодо гармонізації українського законодавства у галузі оцінки ризику зі світовим та європейським із чітким розгалуженням компетенції кожної з зацікавлених сторін щодо всіх стадій впровадження методології оцінок ризику;

- створити робочу групу при Міністерстві охорони здоров’я України для розробки проекту санітарних правил з оцінки ризику для здоров’я населення від впливу забрудненого атмосферного повітря;

- звернутися до Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Міністерства охорони здоров’я щодо використання методології оцінки ризику для здоров’я населення для підвищення ефективності моніторингу атмосферного повітря (Постанови КМУ № 391 та 343).

Таким чином, можна констатувати, що в Україні вже існує законодавча база для проведення робіт з оцінок ризику санітарно–епідеміологічною та екологічною службами. У той же час необхідно нарощувати потенціал СЕС для здійснення подібних робіт.

Центр медико-екологічних проблем збирає пропозиції щодо впровадження МОР за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренко, 50, тел. 8(044) 296-87-15, 559-34-15. Контактна особа: Петросян Аріна Агасіївна, Вознюк Оксана Василівна.


Список використаної літератури:

  1. Защита окружающей среды Европы. Четвертая оценка. – Копенгаген: ЕАОС, 2007. –143 c.
  2. Рахманин Ю.А., Новиков С.М., Шашина Т.А. Современные направления методологии оценки риска // Гигиена и санитария. – 2007. - №1. – С. 3-8.
  3. Guidelines: Health risk assessment and valuation of human health / Environmental Protection Agency. - Washington: 2001.- 32 р.
  4. Рыночные методы управления окружающей средой / А.А.Голуб, Е.Б. Струкова, Д. Дудек и др. – М.: ГУ ВШЭ, 2002. – 288 с.
  5. Avaliani S., Golub A., Safonov G. Human health risk assessment for air pollution by industrial emissions // World Development. - 2004. - Vol. 23, №10. - P. 1905-1911.
  6. Ревич Б.А., Авалиани С.Л., Тихонова Г.И.. Основы оценки воздействия загрязненной окружающей среды на здоровье человека. - М.:Акрополь, ЦЕПР, 2004. – 268 с.
  7. Об использовании методологии оценки риска для управления качеством окружающей среды и здоровья населения Российской Федерации. Утв. Постановлением Главного государственного санитарного врача РФ от 10.11.1997. - №25; Главного государственного инспектора РФ от 10.11.1997. - №03-19/24-3483
  8. Руководство по оценке риска для здоров’я населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. – М.: Федеральный центр Госсанэпиднадзора Минздрава Росси,2004.–143 с.
  9. О введении в действие новой редакции санитарно-эпидемиологических правил и нормативов СанПин 2.2.1/2.1.1.1200-03 «Санатирно-защитные зоны и санитарная классификация предприятий, сооружений и других объектов». Утв. Постановлением Главного государственного санитарного врача РФ от 25 сентября 2007 г. - №74.
  10. Human Health Risk Assessment Protocol for Hazardous Waste Combustion Facilities / U.S. Environmental Protection Agency. - Washington, Multimedia Planning and Permitting Division Office of Solid Waste Centre for Combustion Science and Engineering, 2005. – 1067 p.
  11. COST Action 710 – Final Report. Meteorology / B.E.A.Fisher, J.J. Erbrink, et al./ - Office for Official Publications of the European Communities, - Luxemburg, 1998. - 431 p.
  12. Exposures and Health Risks from Toxic Air Pollutants in Industrialized and Non-Industrialized Communities / S. Batterman, Y. Gounden, R. Naidoo etc. // 19th Conference of the International Society for Environmental Epidemiology. – Mexico, 2007. – p. 488.
  13. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря: Методичні рекомендації / Наказ МОЗ №184 від 13.04.2007 р.. – К., 2007. – 28 с.
  14. Використання оцінки ризику для здоров’я населення в пілотному проекті американської агенції з охорони довкілля щодо впровадження методології оцінки ризику в Україні / Сердюк А.М., Турос О.І., Петросян А.А. и др. // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць. – К., 2006. - Вип.48. – С. 39-43.
  15. Турос О.І. Аналіз ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами м. Запоріжжя //Медичні перспективи – 2008. – Т. ХІІІ. – №1. – С. 93-97.