План вступ розділ I. Художній текст Особливості перекладу художнього тексту Мета створення художніх текстів

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаної літератури
Актуальність теми
Мета створення художніх текстів
Взагалі перекладацькі трансформації поділяють на
2.1. Конкретизація значення слова
In a little district west of Washington Square the streets have run crazy and broken themselves into small strips called ‘places
Johnsy, dear,’ said Sue, bending over her,.. - Джонсі, люба,- сказала Сью, схиляючись над ліжком,..
2.2. Генералізація значення слова
2.4. Додавання слова
One was from Maine; the other from California. - Одна дівчина приїхала з штату Мен, друга - із штату Каліфорнія.
2.5. Вилучення слова
2.6. Заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови
In this case the task is relatively simple. - У цьому випадку завдання е відносно простим.
Don’t be a goosey. - Не будь дурненькою.
A persistent, cold rain was falling, mingled with snow. - Надворі вперто йшов холодний дощ із снігом.
2.7. Перестановка слова
And you used to love that vine so, you naughty girl. - А ти ж, капосне дівчисько, так любила цей плющ!
Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Київський національний лінгвістичний університет

Факультет перекладачів

Кафедра теорії і практики перекладу


Курсова робота

на тему:


«Лексико-семантичні особливості перекладу на прикладі оповідання О.Генрі «Останній листок»


Студентки

307 групи

ф-ту перекладачів

Бордюг Анни Анатоліївни


Науковий керівник

кандидат філ. наук

старший викладач

кафедри теорії та

практики перекладу

Чала Ю.П.


Київ, 2007


ПЛАН


ВСТУП

РОЗДІЛ I. Художній текст

Особливості перекладу художнього тексту
    1. Мета створення художніх текстів

Висновки до Розділу I

РОЗДІЛ II. Перекладацькі трансформації

2.1. Конкретизація значення слова

2.2. Генералізація значення слова

2.3. Модуляція

2.4. Додавання слова

2.5. Вилучення слова

2.6. Заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови

2.7. Перестановка слова

Висновки до Розділу II

РОЗДІЛ III. Причини і правила застосування лексико-семантичних трансформацій

Чим викликаються

Правила застосування лексико-семантичних трансформацій

Висновки до Розділу III


ВИСНОВКИ

SUMMARY

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП


При перекладі текстів, у перекладача, часто виникають труднощі. Це трапляється тому, що тексти часто поєднують у собі різні функціональні стилі та жанри, літературі притаманна наявність великої кількості неологізмів та різного роду термінів. Також однією з основних причин існування лексичних труднощів перекладу є розбіжності у картинах світу мов. Тому дуже часто доводиться звертатися до засобів перекладу, за яких зміст оригіналу залишається незмінним, а змінюються лише лексичні форми його вираження (прийоми транскодування, калькування, контекстуальної заміни, смислового розвитку, антонімічного та описового перекладів) [11, с.14]. Лексичні труднощі перекладу текстів, головним чином, пов’язані з передачею безеквівалентної лексики, назв, багатозначних слів, абревіатур, неологізмів, термінів, образної фразеології. Отут і відчувається важливість структурних і лексико-семантичних розходжень між англійською та українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або лексичних змін, і називаються лексико-семантичними трансформаціями [13, с.7] .

Перекладацькі лексичні трансформації, за Карабаном, - це різного роду зміни лек­сичних елементів мови оригіналу під час перекладу з метою адекватної передачі їх семантичних, стилістичних і прагматичних характеристик із врахуванням норм мови перекладу та мовленнєвих традицій культури мови перекладу.

Лексико-семантичні трансформації застосовуються тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова мови оригіналу не можуть бути вико­ристані у перекладі з причин невідповідності з точки зору значення і кон­тексту.

Актуальність теми зумовлена зростанням уваги до художніх текстів. Люди все більше цікавляться культурою та традиціями інших народів, а художні твори – це певне відображення реалій інших країн. І саме правильний переклад дає можливість читачу правильно сприймати те, що хотів передати автор певного твору.

Отже, темою дослідження є лексико-семантичні особливості перекладу О.Генрі “Останній лист”.

Об’єктом даного дослідження є переклад твору О.Генрі “Останній лист”,

виконаний М.Дмитренком.

Предметом роботи є аналіз лексико-семантичних трансформацій, застосованих при перекладі твору О.Генрі “Останній лист” з англійської мови на українську.

Мета цієї роботи: дослідити особливості перекладу художнього тексту, зокрема роману твору О.Генрі “Останній лист”. В цій роботі досліджено які саме лексико-семантичні трансформації використано М.Дмитренком при перекладі цього твору з англійської мови на українську.

Для досягнення поставленої мети потрібно виконати наступні завдання:

- проаналізувати особливості перекладу художнього тексту взагалі;

- визначити які існують перекладацькі трансформації;

- зосередити увагу саме на лексико-семантичних трансформаціях;

- визначити правила застосування лексико-семантичних трансформацій.


РОЗДІЛ 1

Особливості перекладу художнього тексту


Як відомо, основною ознакою літературно-художнього стилю є підпорядкованість усіх його мовних засобів завданню створення художнього образу. Образність є основою художнього тексту, а конкретний спосіб її вияву відрізняє один текст від іншого. У зв’язку з тим постає питання: що саме є “одиницею перекладу”: слово, словосполучення, речення чи, можливо, художній образ?

Однозначної відповіді на це питання нема і не може бути: надто велика різноманітність відзначає тексти художньої літератури. Залежно від багатьох обставин конкретний зміст одиниці перекладу може мати різноманітне наповнення. Назвемо одиницю перекладу “транслятемою”. Отже, у реалістичній драмі чи комедії транслятема включатиме в себе обмін репліками між персонажами, у ліричному вірші вона дорівнюватиме порівнянню чи метафорі, а в тексті повісті чи оповідання розтягнеться до абзацу. Транслятема щоразу виступає як певний “атом змісту”, який не можна поділити без руйнування цього змісту.

Перекладач щоразу ставить перед собою питання: чому транслятема охоплює саме такі слова, саме таку ритміку для побудови художнього образу. Давши відповідь на це питання, він прагне віднайти у своїй мові відповідні засоби, які допомогли б йому з найбільшою повнотою, правдивістю, природністю й переконливістю виразити художній задум автора оригіналу [15, с.28].

Художній переклад - це специфічне явище, водночас естетичне за своєю природою і лінгвістичне - за засобами вираження суті літературного твору [1, с.248].


    1. . Мета створення художніх текстів


Для чого ж потрібні художні тексти? Але ж вони не слугують ніяким практичним задачам. Але ми їх читаємо, тянемось до них, а деякі люди і дня не можуть прожити без них. Більше того, усі інші тексти живуть недовго: наукова стаття живе декілька десятків років, інструкція - декілька років, діловий лист- декілька днів. Художні тексти живуть століттями.

Усі художні тексти передають не лише естетичну інформацію, а й когнітивну. В художніх текстах зустрічаються власні назви, але вони зазвичай видумані, як і більша частина дат, реальними зазвичай залишаються топоніми - назви країн, міст. Також в художніх текстах зустрічаються документальні цитати з інших текстів, достовірні описи конкретних географічних місцевостей, хоча автор часто додає щось від себе [1, с.249].

Оповідання О.Генрі “Останній лист” передає читачеві переважно естетичну і емоційну інформацію. O. Генрі (1862-1910) був американським новелістом, який залишив по собі багатий творчий спадок. Це майстер несподіваного фіналу, який писав про життя звичайних жителів міста Нью-Йорк. Зміна ходу подій на іронічний або випадковий лад є характерною рисою творчості О.Генрі.

Прочитавши його оповідання “Останній лист”, ми усвідомлюємо, що справжній шедевр - це не та картина, яка збирає натовп журналістів, притягає сотню спалахів, примушує без угаву тріщати нічого нерозуміючих дармоїдів-критиків... Шедевр - це те, що міняє світ на краще, рятує чиєсь життя або душу.

Оповідання написане досить простою, але багатою мовою. В ньому присутні три “сфери” зі своєю специфічною лексикою : 1- мистецтво, 2- емоційні переживання, 3- природа, яка створює настрій усього твору. Перед М.Дмитренком, як і перед будь-яким перекладачем стояло нелегке завдання: перекласти цей витвір мистецтва так, щоб читачі змогли отримати від нього ту інформацію, яку намагався передати автор, і викласти її органічно для мови перекладу.

РОЗДІЛ 2

Перекладацькі трансформації


Перекладацькі лексичні трансформації - це різного роду зміни лексичних елементів мови оригіналу під час перекладу з метою адекватної передачі їх семантичних, стилістичних і прагматичних характеристик із врахуванням норм мови перекладу та мовленнєвих традицій культури мови перекладу. Лексичні трансформації застосовуються тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова мови оригіналу не можуть бути використані у перекладі з причин невідповідності значення і контексту.[9, с.39-40]

Взагалі перекладацькі трансформації поділяють на :

1.Лексичні :

- транскрипція;

- транслітерація;

- калькування.

2. Граматичні :

- синтаксичне уподібнення;

- розбивка речень;

- поєднання речень;

- граматична заміна форми слова, частини мови, члена речення, тощо.

3. Лексико-граматичні :

- антонімічний переклад;

- експлікація ( шляхом опису );

- дескриптивна перифраза;

- компенсація.

4. Лексико-семантичні :

- конкретизація;

- генералізація;

- модуляція ;

- додавання слова;

- вилучення слова ;

- заміна однієї частини мови на слово іншої частини мови;

- перестановка слів [2, с.192 ]


2.1. Конкретизація значення слова


Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв'язків та функціональних характеристик. Тільки так досягається точність та адекватність перекладу слів (в тому числі й термінів). Чим більше враховуються перекладачем всі характеристики слова, що перекладається, тим адекватнішим буде його переклад.

Однією з таких важливих характеристик є норми та традиції вживання слів у тій чи іншій сфері мовлення. Знання словникових відповідників є необхідною, але недостатньою умовою адекватного перекладу лексики. Переклад лексичних елементів не обов'язково передбачає тільки вибір словникових відповідників. Крім цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні відповідники, що не завжди фіксуються у перекладних словниках.

Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація конкретизації значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення.

Конкретизація значення - це лексична трансформація, внаслідок якої слово (термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом (тер­міном) вужчої семантики [9, с.44].

Слід мати на увазі, що застосування конкретизації у перекладі лексики вимагає творчого підходу з боку перекладача.

М.Дмитренко вдається до методу конкретизації при перекладі О.Генрі “Останній лист”. На приклад, у реченні “ In a little district west of Washington Square the streets have run crazy and broken themselves into small strips called ‘places’. ”, де прямим значенням слова place є місце, сидіння, він перекладає “ вулиці показилися й розбились на вузькі смужки, що називаються проїздами ”- для того щоб зробити уточнення з метою кращого розуміння тексту читачем.

Перекладач також використовує конкретизацію для ширшого і повнішого розкриття змісту твору : At the top of a squatty, three-story brick Sue and Johnsy had their studio. - Студія Сью і Джонсі містилася на горищі присадкуватого триповерхового цегляного будинку. У даному випадку автор розкриває значення слів для того щоб пояснити читачеві, що малося на увазі, бо, якщо залишити фразу із прямим значенням цих слів, вийшло б : зверху…триповерхової цегли, що є не зовсім логічним.

У наступному ж реченні знову спостерігаємо конкретизацію значення слова: One was from Maine; the other from California. - Одна дівчина приїхала з штату Мен, друга - із штату Каліфорнія. Тепер вже автор розкриває контекст лексеми one для того щоб пояснити читачеві, хто мався на увазі.

The fancy seemed to possess her more strongly as one by one the ties that bound her to friendship and to earth were loosed. - Невідчепна думка про смерть опановувала Джонсі дедалі дужче в міру того, як одна по одній слабшали ниточки, що зв'язували її з подругою і всім земним.

Johnsy, dear,’ said Sue, bending over her,.. - Джонсі, люба,- сказала Сью, схиляючись над ліжком,..

For several years he had painted nothing except now and then a daub in the line of commerce or advertising. - Уже кілька років, як він не малював нічого, крім якоїсь мазанини - вивісок та реклам.

Необхідно зауважити, що англійські слова широкої семантики можуть перекладатися на українську мову за допомогою не тільки конкретизації, а й вилучення їх у перекладі взагалі, а також шляхом використання їхніх слов­никових відповідників.


2.2. Генералізація значення слова


В процесі перекладу лексичних елементів перекладні відповідники можуть утворюватися за рахунок не тільки звуження значення англійських слів, а й розширення значення. Лексичною перекладацькою трансформацією, що при цьому використовується і що протилежна за напрямком трансформації конкретизації, є генералізація, внаслідок якої слово із вужчим значенням, що перекладається, замінюється у перекладі на слово із ширшим значенням, нерідко, гіпонімом. Трансформація генералізації звичайно використовується при перекладі загальнонародного та загальнонаукового (загальнотехнічного) шарів лексичного складу наукових i технічних текстів. Оскільки її застосування може призвести до певної втрати точності інформації, використовувати її слід обачно у тих випадках, коли вживания у перекладі словникового відповідника слова, що перекладається, може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу [9, с.46].

Взагалі, при перекладі з англійської мови на українську явище заміни конкретного, видового поняття більш абстрактним, родовим спостерігається набагато рідше за конкретизацію значення. Деколи цього вимагає логіка побудови думки.

М. Дмитренко використовує генералізацію для створення більш естетичного перекладу: а mite of a little woman. Якщо в цьому випадку автор обрав би дослівний переклад, ми б отримали: мініатюрне створіння мініатюрної жінки. Тому, щоб уникнути тавтології перекладач обрав варіант : мініатюрна дівчина.

Then she swaggered into Johnsy’s room with her drawing board, whistling ragtime. - Потім узяла креслярську дошку і, насвистуючи веселий мотивчик, незалежно ввійшла до кімнати. В українській мові лексема ragtime має свій відповідник – регтайм (синкопований танцювальний ритм). Але тут Дмитренко використовує явище генералізації задля кращого сприйняття тексту.

She has one chance in — let us say, ten,’ he said, as he shook down the mercury in his clinical thermometer. - У неї один шанс... ну, скажімо, з десяти,- повідомив він, збиваючи ртуть у термометрі. Дослівно clinical thermometer перекладається як медицинський, максимальний термометр, але такий переклад зіпсував би “художність тексту”.


2.3. Модуляція


Модуляція є варіюванням повідомлення, чого можна досягти, змінивши кут або точку зору. До цього способу можна вдатися, коли видно, що дослівний або навіть транспонований переклад призводить в результаті до вислову граматично правильному, але суперечить духу мови перекладу.

Так само як і при транспозиції, ми розрізняємо вільну або факультативну модуляцію і модуляцію стійку або обов'язкову. Модуляція, яка представляє в позитивній формі те, що початкова мова представляє у формі негативної, є частіше за все факультативною, хоча тут існують безперечні переваги у кожній мові.

Різниця між стійкою і вільною модуляцією - це по суті питання ступеня. Коли ми маємо справу зі стійкою модуляцією, висока частотність вживання, повне ухвалення узусом, закріплена в словниках (або в граматиці) призводить до того, що будь-яка людина, чудово володіюча двома мовами, не коливається перед необхідністю вибору даного способу.

При вільній модуляції стійка фіксація відсутня, і процес кожного разу відбувається заново. Відзначимо, проте, що звідси не витікає, що така модуляція є факультативною; вона повинна призвести при правильному застосуванні до ідеального рішення для мови перекладу відповідно до ситуації, запропонованої початковою мовою. Отже, вільна модуляція направлена на єдине рішення. Це єдине рішення приймається на звичному образі мислення, яке обов'язкове, а не факультативне. Можна помітити, що між стійкою і вільною модуляцією є тільки різниця в ступені, і що вільна модуляція може у будь-який момент стати стійкою, як тільки вона отримає високий ступінь частотності або буде представлена як єдине рішення (це робиться звичайно на основі аналізу двомовних текстів в результаті дискусії на двомовній конференції, або виходячи з відомих перекладів, які мають високий літературний престиж).

Перетворення вільної модуляції в стійку відбувається завжди, коли вона фіксується в словниках або в граматиках і стає предметом викладання. Починаючи з цього моменту, відмова від модуляції засуджується як порушення узуса [4, с.157-167].

Численну кількість прикладів модуляції можна знайти у перекладі М.Дмитренка. Він використовує цей вид перекладацьких трансформацій щоб художньо та естетично адаптувати твір до читача мови перекладу. Він замінює не лише окремі слова та вирази а й цілі речення.

Has she anything on her mind? - Які в неї були наміри на майбутнє?

But, lo! - Неймовірна річ!

There goes another one. - Он іще один упав (листок).

And now I must see another case I have downstairs. - А тепер я повинен навідатися ще до одного хворого, тут унизу.

He is an old, weak man, and the attack is acute. - Він старий, немічний, а хвороба в тяжкій формі.

When the last one falls I must go, too. - Коли впаде останній (листок), я помру.

Johnsy lay, scarcely making a ripple under the bedclothes, with her face toward the window. - Джонсі, майже непомітна під ковдрою, лежала, повернувшись обличчям до вікна.

So, to quaint old Greenwich Village the art people soon came prowling, hunting for north windows and eighteenth-century gables and Dutch attics and low rents. - Отож люди мистецтва незабаром налетіли в старий чудернацький Грініч-Вілідж у пошуках вікон, що виходять на північ, гостроверхих дахів XVIII століття, голландських мансард і низької квартирної платні.

Over on the east side this ravager strode boldly, smiting his victims by scores,.. - По Іст-Сайду цей зарізяка розгулював сміливо, ішов швидко, вражаючи десятки жертв,.. Крім модуляції у даному прикладі присутні ї додані елементи, про які йдеться у наступному розділі моєї роботи.

2.4. Додавання слова


Розглядаючи цю трансформацію, ми повинні зробити наступне застереження. Як відомо, перекладач не мае права щось додавати від себе до змісту тексту, що перекладається. Bci смислові зміни, в тому числі додавання, повинні робитися за межами тексту перекладу - в зносках, посиланнях, коментарях, які знаходяться поза текстом що перекладаеться. Нагадаємо, що зміст кожного тексту складається з експліційно (безпосередньо вираженої) та імпліційно (не вираженої в поверховій структурі) частин. При перекладі певні фрагменти експліційного змісту оригіналу можуть переходити в імплцитну частину тексту перекладу i навпаки, певні фрагменти імпліцитного змісту можуть знаходити в тексті перекладу вираження на поверхні. Тому коли йдеться про додавання як лексичну трансформацію, мають на увазі експліцитне вираження частини імпліцитного змісту оригіналу в тексті перекладу. Як можна бачити, тут не йдеться про зміни змісту оригіналу через вилучення частини загального змісту оригіналу або додавання до загального змісту.

Отже, трансформація додавання полягає у введені в переклад лексичних елементів, що відсутні в оригіналі з метою правильної передачі змісту речения (оригіналу), що перекладаеться, та/або дотримання мовленнєвих i мовних норм, що існують в культурі мови перекладу.

Через особливості дії принципу мовленнєвих зусиль в англійській мові та у зв'язку з тим, що складні слова (терміни) можуть утворюватися на основі скорочених розмовних, жаргонних або професійних форм, при їx перекладі доводиться вводити певні додаткові лексичні елементи, що відсутні в структурі таких складних слів (термінів), з метою дотримання норм мови перекладу та забезпечення більшої вмотивованості (зрозумілості) перекладених слів.

Перекладач повинний бути свідомий такої особливості деяких англійських термінів i в разі необхідності застосовувати при перекладі лексичну трансформацію додавання певних доречних слів (термінів) [9, с.47-49].

Додавання – граматична або лексична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення з метою правильної передачі змісту оригіналу [10, с.187].

Приклади додавання слів ми також можемо знайти в перекладі “Останній лист”, виконаному М. Дмитренком:

One was from Maine; the other from California. - Одна дівчина приїхала з штату Мен, друга - із штату Каліфорнія.

Іноді Дмитренко використовує додавання слова, щоб читачу стало біль зрозуміло про що йде мова, коли в тексті зустрічаються специфічні назви. Наприклад: They had met at the table d’hôte of an Eighth Street ‘Delmonico’s’… - Вони познайомилися за табльдотом у місцевому ресторанчику «Дельмоніко», що на Восьмій вулиці…


2.5. Вилучення слова

Говорячи про цю трансформацію, слід також зробити застереження, яке вірне й для лексичної трансформації додавання. Перекладач від себе, тобто довільно, не може вилучати нічого зі змісту тексту, що перекладається. Вилучати можна лише тi елементи змісту, які певним чином дублюються в оригіналі за нормами мови оригіналу або передача яких мовою перекладу може порушити норми останньої.

Для цього застосовується трансформація вилучення - виправдане з точки зору адекватності перекладу, в першу чергу норм мови перекладу, усунення в тексті перекладу тих плеонастичних або тавтологічних лексич-них елементів, які за нормами мови перекладу є частинами імпліцитного змісту тексту.

Варто зазначити, що ця трансформація не є поширеною при перекладi наукових i технічних текстів. Застосовуючи її, слід стежити за тим, щоб в перекладі не було зменшено обсяг оригінальної інформації [9, с.49-50].

В перекладі М.Дмитренка твору О.Генрі “Останній листок” ми зустрічаємо приклади вилучення слова в деяких фразах та реченнях, наприклад :

But Johnsy did not answer. - Джонсі не відповіла.

I’d rather be here by you,’ said Sue. ‘Beside, I don’t want you to keep looking at those silly ivy leaves.’ - - Краще я побуду біля тебе,- відповіла Сью.- До того ж я не хочу, щоб ти весь час дивилась на ті дурні листки.

And that afternoon Sue came to the bed where Johnsy lay, contentedly knitting a very blue and very useless woollen shoulder scarf,.. - А надвечір того ж дня Сью підійшла до ліжка, де лежала Джонсі, умиротворено плетучи дуже синій і зовсім непотрібний вовняний шарф,..

and — look out the window, dear, at the last ivy leaf on the wall. - А тепер подивись у вікно, люба, на останній листок плюща.

Ще один приклад: He drank gin to excess, and still talked of his coming masterpiece. - Він занадто багато пив і ще не облишив балачок про свій майбутній шедевр.


2.6. Заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови

У переважній більшості випадків перекладу англійське слово однієї частини мови перекладається на українську мову словом тієї ж частини мови, як, наприклад, у перекладах наступних речень:

In this case the task is relatively simple. - У цьому випадку завдання е відносно простим.

Однак такa одно-двозначна відповідність у перекладі трапляється не завжди: через piзного роду лексичні та граматичні особливості мов оригіна­лу та перекладу та розбіжності у мовленнєвих нормах, перекладачеві дово­диться застосовувати трансформацію заміни частини мови, коли, напри­клад, іменник замінюється у перекладі на прикметник, а прикметник - на дієслово тощо. Така трансформація може застосовуватися до слів майже вcix частин мови, однак найчастіше це спостерігаєтъся у випадку таких частин мови, як іменник, дієслово, прикметник та прислівник.

Заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови може супроводжуватися (i нерідко супроводжується) частковою або повною пере-будовою структури речения, що перекладається.

Деякі англійські дієслівні словоформи, що відсутні в українській мові (активний дієприкметник теперішнього часу та пасивний дієприкметник теперішнього часу), замінюються у перекладі на oco6oві форми дієслів у складі підрядного речения.

Трансформація заміни застосовується у тих випадках, коли збереження частиномовної характеристики слова що перекладається, призводить до порушення граматичних норм мови перекладу та норм слововживання [9, с.51-52]

Отже, заміна однієї частини мови на слово іншої частини мови – граматична трансформація, внаслідок якої змінюються граматичні ознаки словоформ через різного роду лексичні та граматичні особливості мов оригіналу та перекладу. Така трансформація може застосовуватися до слів майже усіх частин мови, проте найчастіше це спостерігається у випадку з такими частинами мови, як іменник, дієслово, прикметник та прислівник.

В перекладі М.Дмитренка твору О.Генрі “Останній листок” ми зустрічаємо приклади заміни слова однієї частини мови на слово іншої частини мови досить часто для такого об’єму тексту:

Don’t be a goosey. - Не будь дурненькою.

He was past sixty and had a Michael Angelo’s Moses beard curling down from the head of a satyr along with the body of an imp. - Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело «Мойсей», кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика.

A persistent, cold rain was falling, mingled with snow. - Надворі вперто йшов холодний дощ із снігом.

Young artists must pave their way to Art by drawing (тут: малюванням) pictures for magazine stories that young authors write to pave their way to Literature. - Молоді художники мусять мостити свій шлях у Мистецтво, малюючи ілюстрації до журнальних оповідань, які молоді автори пишуть для того, щоб вимостити собі шлях у Літературу.

Аfter the beating rain and fierce gusts of wind that had endured through the livelong night, there yet stood out against the brick wall one ivy leaf. - Цілу ніч періщив дощ і шаленів рвучкий вітер, а на цегляній стіні ще виднів листок плюща. До речі, при такій трансформації, відбувається ще одна – вилучення присудку речення had endure, оскільки в такому перекладі роль присудку почали виповнювати означення, пройшовши трансформацію.

When it was light enough Johnsy, the merciless, commanded that the shade be raised. - Коли розвидніло, Джонсі безжально звеліла підняти штору.


2.7. Перестановка слова


Сутність трансформації перестановки (її ще називають пермутацією) полягає в тому, що при перекладі лексичні елементи міняються місцями (тобто, змінюють позицію на протилежну). Як правило, це має місце у випадку перекладу словосполучень або фраз. В перекладі художнього тексту така трансформація застосовується досить часто (до речі, в інших видах перекладу така трансформація не є поширеною) [9, с.53].

М.Дмитренко використовує цей вид трансформації для того, щоб текст перекладу сприймався логічно-побудованим та мелодійним:

And you used to love that vine so, you naughty girl. - А ти ж, капосне дівчисько, так любила цей плющ!

They’re falling faster now. - Тепер вони падають швидше.


РОЗДІЛ 3.

Правила застосування лексико-семантичних трансформацій


1. Звуження значення застосовується в тих випадках, коли початкова одиниця має високий ступінь інформаційної невизначеності і в значній мірі залежить від контексту. При цьому на практиці перекладається не стільки саме слово скільки конкретний варіант його значення в певному контексті.

2. Розширення початкового значення допускається в тих випадках, коли слово що перекладається відрізняється більшою мірою інформаційної невизначеності, котра в достатній мірі упорядковується даним контекстом.

3. Емфатизація або нейтралізація початкового значення визначаються, головним чином, такими соціолінгвістичними чинниками, як розбіжність в традиціях емоційно-оцінної інформації, що вимагає виділення або, навпаки, приглушення даного слова в даному контексті в певній культурі.

4. Опис значення початкової одиниці застосовується в умовах відсутності регулярної словникової відповідності або при неспівпадінні змістових функцій відповідних одиниць в початковій мові і мові перекладу. Опис повинен бути коротким і в ідеалі наближеним своїми якостями до окремого слова або одиниці фразеології таким чином, щоб воно могло вживатися в тексті без штучної одиниці, створюється в таких випадках або за допомогою транскрипції, або калькування, коли це з яких-небудь міркувань не доречно в межах даного тексту.

5. Перекладацький коментар слід розглядати як додатковий прийом, що супроводжує слова, перекладені за допомогою будь-якого способу лексико-семантичної трансформації, але при цьому потребуючи розширеного пояснення, наприклад, якщо тлумачні словники не дають вокабули, достатньо глибокої для даного контексту, або саме поняття взагалі відсутнє або трактується інакше в культурі мови перекладу [3, с.112-113].


ВИСНОВОК


Вибір серед цих основних прийомів лексико-семантичних трансформацій складає одне з основних професійних умінь перекладача. Велику роль при цьому грає робота із словниками, оскільки дуже часто потрібно не тільки зіставити ступінь відмінності їх інформаційного потенціалу. Крім словників, в особливо складних ситуаціях допомагає уява, інтуїція, відчуття мови і культурний кругозір [8, с.112].

Перекладачу слід зважати на лексико-граматичні трансформації, тобто на структурні та лексико-семантичні розходження між англійською та російською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або лексичних змін. Оскільки лексика тісно пов’язана з граматикою, то дуже часто внаслідок трансформацій одночасно відбуваються лексичні та граматичні зміни.

В даній роботі ми переконались, що логічний та послідовний переклад не може бути здійсненим без використання лексико-семантичних трансформацій.

1. Ми побачили у першому розділі роботи, що переклад художнього тексту – це справжнє мистецтво, що художні тексти актуальні і їх читають мільйони людей. Тому на плечах перекладача лежить нелегке завдання: відтворити текст мови оригіналу, мовою перекладу так, щоб не втратити те що хотів сказати сам автор.

2. Ми дослідили що собою являють трансформації взагалі, та визначили їх види і роль у перекладі. Визначили, що без трансформацій переклад неможливий.

3. Ми зосередили увагу саме на лексико-семантичних трансформаціях, визначили їх види. Побачили, що лексико-семантичні трансформації надзвичайно важливі.

4. Ми розглянули декілька прикладів лексико-семантичних трансформацій, використаних при перекладі оповідання О.Генрі “Останній листок” з англійської мови на українську.

5. Ми визначили деякі правила застосування лексико-семантичних трансформацій.

На прикладі перекладу М.Дмитренка оповідання “Останній листок” з англійської мови на українську ми переконались, що для того, щоб зробити текст вихідної мови зрозумілим тому, хто читає його мовою перекладу, потрібно адаптувати цей текст згідно з реаліями які відомі читачеві. Досягти цього розуміння можна використовуючи трансформації.


SUMMARY

Different countries have different cultures and traditions, which are depicted in language. To get information about other countries people turn to literature, because literature it is a kind of thesaurus of every culture. Thousands of people all over the world enjoy reading books, but only few are able to read them in origin. That’s why there exists a great need in translators. But to translate fiction one should be not only a good translator, but also he should be creative and talented person, because fiction needs to be translated not word for word, it demands usage of some transformations.

Transformations are very important for a proper translation. Lexica-semantic transformations are among the most important, because exactly in lexicon we can notice some particular features of foreign country.

In this work we are pointing out the importance of fiction in our life, existing transformations in general and the role they play in text. Also we are concentrating our attention on lexica-semantic transformations. To illustrate the usage of lexica-semantic transformations in fiction some examples of them have been taken from the short story “The Last Leaf” by O.Henry and translated by Ukrainian translator M.Dmytrenko.

To sum up it should be said that translation of fiction – it is some kind of art, and is completely impossible without using transformations.