Осика Ігор Миколайович
| Вид материала | Документы |
- Методика застосування творчих ігор у музично-естетичному вихованні молодших школярів, 396.66kb.
- Організація ігор в сім`ї, 71.67kb.
- Дорогих Владилен Миколайович, 239.52kb.
- Інститут електроніки та систем управління Кафедра радіоЕлектронних комплексів Прокопенко, 662.81kb.
- Щербань Петро Миколайович, 96.62kb.
- Придатко Олександр Миколайович заступник начальника управління Держкомзему в області., 30.73kb.
- Мельничук Ігор Сергійович 02089, м. Київ, а/с 20 тел, 83.4kb.
- Проблема застосування сучасних ігор для навчання фізики в основній школі, 129.57kb.
- Програма, організація та проведення Олімпійських Ігор. Види спорту в програмах Олімпійських, 50.17kb.
- Професор Ігор Башкін: Реабілітація інвалідів є стратегічною основою медико-соціальної, 296.42kb.
Осика Ігор Миколайович, викладач кафедри криміналістики Національного університету внутрішніх справ
ОГЛЯД
Міжнародного науково-практичного семінару
“Протидія економічній злочинності”
Вступ.
Міжнародний науково-практичний семінар “Протидія економічній злочинності” відбувся 14-15 жовтня 2002 року в м. Києві на базі Інституту Генеральної прокуратури України в рамках сумісного проекту Національного університету внутрішніх справ і Чикаго-Кент коледжу права Іллінойського технологічного інституту “Партнерство у розвитку правових і криміналістичних навичок” за сприянням Консульства України в Чикаго, Консульства Польщі в Чикаго і Відділу преси і культури посольства США в Україні. В його роботі взяли участь провідні фахівці: вчені і практики з України, Польщі, США і Великобританії. Перший день роботи семінару був присвячений питанням протидії відмиванню грошей, другий – питанням протидії шахрайству з використанням банківських пластикових карток і комп’ютерним злочинам.
З вітальним словом до учасників семінару виступили: Пилипчак Петро Іванович, заступник начальника ДДСБЕЗ МВС України; Орлов Павло Іванович, перший проректор з навчальної та методичної роботи Національного університету внутрішніх справ; Гарольд Крент, декан Чикаго-Кент коледжу права і Марта Перейма, представник відділу преси і культури посольства США в Україні. Зокрема, в своєму вітальному слові Пилипчак П.І. зазначив особливу актуальність протидії відмиванню грошей. На його думку, відмивання грошей перш за все є економічною проблемою, оскільки воно негативно впливає на економіку держави і економічні реформи, підриває фундамент ринкових механізмів економіки, знижує інвестиційну привабливість, робить менш конкурентноспроможною і більш уразливою економіку в очах іноземного капіталу. З іншого боку, комп’ютерна злочинність в Україні, ще не набула значних масштабів, але її прояви вже зафіксовані. Умовами зростання злочинності у сфері високих інформаційних технологій є: ускладнення технічних систем глобального зв’язку; спрощення доступу до використання комп’ютерних технологій широкого кола користувачів через персональні комп’ютери; приєднання до міжнародних систем телекомунікації нових країн та підвищення інтелектуального рівня зловмисників. Проблемами, які існують в цій сфері для українських правоохоронців є те, що злочини, пов’язані з використанням високих інформаційних технологій, як правило, виходять за межі звичайних, і нерідко представляють собою дії, на які на сьогодні чинним законодавством повністю не врегульовані. Цьому заступник начальника ДДСБЕЗ МВС України визнав проведення такого семінару особливо корисним як для українських фахівців, так і їх закордонних колег. В свою чергу Гарольд Крену наголосив на важливості суспільної праці в сфері боротьби з легалізацією злочинних прибутків, оскільки така праця спрямована преш за все на викриття та знешкодження джерел фінансування міжнародної злочинності і тероризму. Марта Перейма наголосила на важливості питань, які обговорюються для сьогоднішньої України, підтримки її європейського вибору та інтеграції у світове співтовариство.
Проблеми протидії легалізації злочинних прибутків. День перший, 14 жовтня 2002 року.
Досвід США в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) злочинних прибутків.
Роботу семінару відкрив професор Чикаго-Кент коледжу права Філіп Хабултзел, який проаналізував розвиток сучасного законодавства США в сфері протидії відмиванню грошей, включаючи останні поправки, які були внесені до американського законодавства в наслідок подій 11 вересня 2001 року. Після терактів у США було розширено законодавче визначення легалізації злочинних прибутків і тепер злочином визнається проведення самої операції з коштами сумнівного походження, незалежно від факту доказування предикатного злочину. Кримінальна відповідальність за легалізацію злочинних прибутків в США встановлена як на федеральному рівні, так і в кожному окремому штаті. Окрема відповідальність встановлення і за так зване “структурування” – розподіл великої суми грошей на дрібні суми з метою уникнути перевірок з боку уряду. Така діяльність розцінюється як введення в оману з метою приховати підозрілі трансакції.
Оскільки легалізація злочинних прибутків полягає у здійсненні будь-яких операцій з грошовими коштами, протидія легалізації полягає перш за все у відстеженні потоків готівки і безготівкових коштів. Одним із найбільш ефективних способів відстеження руху грошових коштів є моніторинг платежів. На сьогодні в США працюють дві найбільш розповсюджені форми розрахунків – за допомогою чеків і кредитних карток. Обі форми розрахунків проходять через систему федерального резерву і центрального банку, які і здійснюють моніторинг платежів з використанням чеків і кредитних карток.
Протидія відмиванню грошей неможлива без співпраці з банками і іншими фінансовими установами. На сьогодні банківська система США приймає активну участь у боротьбі з відмиванням грошей. Найбільшою проблемою для банків в цій сфері є питання розкриття банківської таємниці. До 2001 року банківська таємниця в США була захищена як цивільним, так і кримінальним законодавством, особливо в тій частині, яка стосується інформації про фізичних осіб. В 1978 році було прийнято закон, який забороняв банкам надавати інформацію про рахунки своїх клієнтів урядові. У випадку передачі банком інформації про свого клієнта правоохоронним органам за вимогами суду, банк повідомляв про цей факт свого клієнта з показанням інформації і документів, які були надані компетентним органам. Після подій 11 вересня 2001 року цей закон втратив чинність і інформування банками клієнтів, в тому числі і фізичних осіб, про інформацію, яка була надана правоохоронним органам на їх вимогу переслідується кримінальним законодавством. Судова практика йде тим же шляхом. Відповідно до останнього рішення Верховного суду США, інформація про банківський рахунок не є тією інформацією, на яку поширюються правила нерозголошення приватних даних відповідно до 4-ї поправки до Конституції США, яка захищає приватне життя особи від стороннього втручання. Тепер банки зобов’язані надавати правоохоронним органам любу інформацію щодо їх клієнтів за вимогами правоохоронних відомств.
Іншим елементом співпраці фінансових інститутів і правоохоронних органів в сфері протидії легалізації злочинних прибутків є повідомлення фінансових інститутів про підозрілі фінансові операції. Законодавство США вимагає від фінансових установ виявляти підозрілі операції і повідомляти про них правоохоронним органам. У разі порушення цих вимог, фінансові установи можуть бути покарані як в цивільному, так і в кримінальному порядку. Одним із видів покарання є штраф у розмірі, який у два рази може перевищувати суму підозрілої операції. До підозрілих операцій у США відносяться любі фінансові операції на суму понад 10 тисяч доларів (за прогнозами фахівців в майбутньому ця сума може зменшитися); люба операція з грошовими коштами, яка не має економічної мети; будь-які операції, які можуть з великою ймовірністю бути корисними в любій протизаконній діяльності. До підозрілих операцій з готівкою відносяться як вклади готівки до банку, так і знімання грошей, оскільки зняті гроші можуть витрачатися для здійснення кримінальної діяльності. Інформація про всі підозрілі операції направляється до спеціальної бази даних у Канзасі, де обробляється, аналізується і зберігається.
Перелік фінансових і не фінансових установ, які зобов’язані доповідати державним органам про сумнівні фінансові операції останнім часом було значно розширено. Сьогодні до таких установ відносяться: банки; страхові компанії; брокерські контори; автосалони; туристичні агенції; казино та інші установи, які працюють з коштовностями. До переліку осіб, які повинні доповідати про сумнівні операції потрапили адвокати і аудитори. Це потягло за собою ряд проблем етичного і професійного характеру, обумовлені професійною таємницею. На відміну від банківської таємниці, питання професійної таємниці законодавчо ще не вирішені і не зрозуміло чи повинен аудитор чи адвокат розкривати конфіденційну інформацію про своїх клієнтів, пов’язану з виявленням ними сумнівних операцій. Крім цього адвокатам і аудиторам заборонено надавати консультації щодо способів уникнення механізмів валютного регулювання, що раніше було можливим.
Не дивлячись на те, що лише 1% з заявлених фінансовими організаціями підозрілих операцій справді має відношення до відмивання грошей, їх роль в сфері протидії легалізації злочинних прибутків неможливо переоцінити. Щоденний обсяг фінансових операцій перевищує трильйон доларів США і самі правоохоронні органи не в змозі впоратися з такою кількістю операцій. У зв’язку з цим фінансові установи і організації необхідно залучати до більш активної співпраці. З цією метою необхідно змушувати фінансові організації вести облік операцій, впроваджувати спеціальні ревізійні механізми, мати внутрішні правила виявлення підозрілої діяльності, мати в своєму штаті особу, яка безпосередньо відповідає за дотримання відповідного законодавства і за зв’язок з правоохоронними органами, навчати своїх співробітників ефективно відстежувати підозрілі операції.
Сучасна стратегія американського уряду по боротьбі з легалізацією злочинних прибутків націлена в основному на боротьбу з фінансуванням тероризму. У зв’язку з цим змінилися пріоритети правоохоронної діяльності. Якщо раніше правоохоронні органи відстежували джерела походження доходів, то зараз увага концентрується на джерелах використання сумнівних доходів. Останні дослідження, проведені в США показують, що навіть гроші, які були отримані цілком законним шляхом, можуть бути використані зі злочинними цілями. Особливо це стосується діяльності різних благочинних і релігійних організацій, які збирають пожертвування і витрачають їх на організацію терористичних актів або іншу злочинну діяльність. Така форма діяльності є дуже привабливою для терористів і злочинців, оскільки відіграє роль досить ефективного прикриття.
Стратегією також передбачено створення шляхів більш ефективного аналізу кримінальної статистики. Зокрема в планах уряду і Міністерства юстиції доручити фінансовий аналіз операцій з легалізації вченим, щоб зрозуміти який прибуток отримують спеціалісти з економіки, які консультують злочинців. За даними, які існують на сьогодні заробіток фінансових консультантів складає 4, 8 або 12 відсотків від суми, яка підлягає легалізації. На сьогодні в звіті федерального уряду статистика щодо боротьби з легалізацією злочинних прибутків виражається в обсязі конфіскованого майна і кількості осіб, яких було засуджено за цей злочин. Так, в 2001 році було конфісковано 639 мільйонів доларів, які були передані федеральному уряду. За 2001-2002 фінансовий рік до кримінальної відповідальності було притягнуто близько 1000 осіб, більшість з яких відігравали незначні ролі у великих схемах легалізації злочинних коштів. Близько 50 з них було засуджено до ув’язнення строком понад 3 роки, а решта отримала менш суворі покарання. Це свідчить про серйозність і обсяг вчинених ними фінансових операцій.
Наступним елементом стратегії є позбавлення фінансового підґрунтя організованих злочинних груп і терористів. Реалізація цього завдання полягає виявленні прихованих коштів, отриманих в результаті злочинної або терористичної діяльності, з наступною їх конфіскацією. З цією метою вживаються заходи щодо посилення боротьби з ухиленням від сплати податків і акцизного збору, приховування майна шляхом його розміщення в податкових гаванях (офшорних зонах), незаконним обігом наркотиків і контрабандою. Також приділяється значна увага профілактиці легалізації злочинних прибутків і профілактиці предикатних злочинів – джерелу виникнення злочинних прибутків. Для більш ефективного виконання вказаних завдань необхідно удосконалювати обмін оперативною інформацією. Рівень обміну оперативними даними про легалізацію злочинних прибутків не досить високий, навіть у самих Сполучених Штатах. Після подій 11 вересня 2001 року ситуація змінилася і навіть традиційні суперники ФБР і ЦРУ почали активний обмін даними, але не в достатній мірі. На міжнародному рівні проблема обміну оперативною інформацією залишається гострою. Серед негативних чинників, які впливають її вирішення є відсутність довіри до агенцій окремих країн і застереження щодо навмисного дезінформування та зловживання отриманою інформацією. За розвиток міжнародного співробітництва в цій сфері відповідає FinCen, до завдань якого належить встановлення зв’язків з правоохоронними органами різних держав і налагодження обміну інформації з ними шляхом підписання відповідних міжнародних угод і внесення змін до внутрішнього законодавства.
Професор Хабултзел зауважив, що американська стратегія боротьби з відмиванням грошей не може бути названа стрункою і раціональною. Не дивлячись на законодавчі нововведення, не можна говорити про те, що федеральний уряд дійшов до змоги переслідувати усі незаконні операції з грошима сумнівного походження. Крім цього не вирішене питання взаємодії правоохоронних і контролюючих органів. Так, в стратегії американського уряду по боротьбі з легалізацією злочинних прибутків, 10-12 різних федеральних агентств відповідають за різні напрямки її реалізації, а механізм їхньої співпраці не вироблений.
Досвід Польщі в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) злочинних прибутків.
Досвідом Польщі в сфері боротьби з легалізацією злочинних прибутків поділилися Роман Гівойно, представник Бюро податкових записів Міністерства фінансів Польщі, і Джерзи Скрицьки, представник МВС Польщі. Роман Гівойно охарактеризував структуру і законодавчі повноваження державних органів, які відповідальні за протидію податковим злочинам і легалізації злочинних прибутків.
Законодавчу базу Польщі в сфері протидії легалізації злочинних прибутків складають Закон “Про податковий контроль”, який набрав чинності в 1991 році і Закон “Про протидію легалізації брудних грошей”, прийнятий у листопаді 2000 року, відповідні положення Кримінального і Валютного кодексів. Законом “Про податковий контроль” в структурі Міністерства фінансів було створено Бюро податкових записів, яке розпочало свою діяльність в 1998 році. Відповідно до Закону “Про протидію легалізації брудних грошей”, в Міністерстві фінансів було створено Департамент фінансової інформації і введено посаду Генерального інспектора фінансової інформації, який має статус віце-мінінстра. Таким чином сьогодні в структурі Міністерства фінансів Польщі паралельно працює два департаменти: Департамент фінансової інформації і Бюро податкового контролю. Останні зміни до Закону “Про протидію легалізації брудних грошей”, від 1 липня 2002 року, стосуються положень щодо обміну оперативною інформацією між цими двома підрозділами Міністерства фінансів.
Бюро податкових записів має вертикальну структуру з Головним управлінням у Варшаві, відділами податкових записів в 16 воєводствах і префектурами податкових записів в повітах. В даний момент в Бюро працює понад 350 осіб по всій Польщі. До обов’язків Бюро входять: протидія порушенням чинного законодавства в сфері зовнішнього і внутрішнього товарного обігу; виявлення порушень і злочинів в сфері управління державними коштами та коштами, які походять від Європейського союзу і міжнародних фінансових організацій (після вступу Польщі до Євросоюзу почалися надходження від різних організацій, одночасно з якими з’явилися випадки негосподарського витрачання, розтрати та інших способів розкрадання цих коштів); запобігання корупції державних службовців міністерства фінансів; контроль декларацій про доходи і майновий стан державних службовців, в тому числі співробітників структурних підрозділів міністерства фінансів; викриття злочинів, які посягають на національну культуру, архівні ресурси і інтелектуальну власність Польщі; виявлення майна, добутого злочинним шляхом і того, яке підлягає конфіскації; викриття механізмів провезення на територію Польщі платіжних засобів, які походять від злочинів; ведення аналітичної діяльності щодо цих видів злочинів.
Після введення останніх змін до Закону “Про податковий контроль” від 7 червня 2002 року, сфера діяльності Бюро була значно розширена. Так, було скасовано посаду Генерального митного інспектора, і його обов’язки було перекладено на Бюро податкових записів. Тепер митний контроль здійснюється разом із податковим. Ефективне виконання нових обов’язків неможливе без забезпечення їх новими результативними інструментами юридичного і технічного характеру. До них належать: моніторинг телекомунікаційних мереж і отримання інформації щодо їх абонентів за поданням Генерального інспектора податкового конторою; введення до штату оперативних працівників і надання їм права займатися оперативно-дізнавальною діяльністю; застереження спеціальних принципів захисту закритої інформації і податкової таємниці; зобов'язання органів державного управління надавати суду і податковим органам необхідну інформацію та допомогу щодо забезпечення збереження і видачі документів за їх вимогами. Під час виконання цих завдань інспектори і оперативні співробітники Бюро, мають право перевіряти документи осіб для встановлення їх особи, затримувати і перевіряти осіб та транспортні засоби, оглядати багаж, вантажі та будівлі з метою проведення контролю товарів та документів на товари, які перевозяться, а також дослідження якості товарів і пального з вилученням проб для дослідження (введено нещодавно, у зв’язку з транзитом через територію Польщі великої кількості пального і алкоголю, значна частина яких може бути підробленою); звертатися до інших структурних підрозділів, підприємців та організацій за допомогою в рамках чинного законодавства; застосовувати засоби примусу, в тому числі фізичної сили і вогнепальної зброї.
Ґрунтуючись на трьохрічному досвіду, накопиченому в Бюро і з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів, були введені наступні організаційні зміни: створено спеціальну групу втручання, яка має право застосовувати вогнепальну зброю; створено спеціальну аналітичну групу, яка займається викриттям корупції в податковому апараті і дослідженням фінансових декларацій співробітників Міністерства фінансів; створено аналітичні підрозділи “білої” розвідки, яка полягає в отриманні, аналізі, опрацюванні і накопиченні інформації з першоджерел; директор Бюро податкових записів очолив міжвідомчу координаційну групу по боротьбі з організованою злочинністю, яка проводить координуванні розслідування фінансових зловживань на території Польщі і Євросоюзу. За оцінкою польських фахівців, такі зміни мають підвищити ефективність протидії податковим злочинам і легалізації злочинних прибутків.
Бюро приділяє значну увагу обміну інформацією як в нутрі держави, так і з закордонними колегами. В нутрі держави Бюро має зв’язок з генеральною прокуратурою, окружною прокуратурою і поліцією у всіх воєводствах. На міжнародному рівні Бюро найбільш активно співпрацює з колегами зі США, Франції, Німеччини та України. Пояснюється це значним обсягом руху товарів, послуг і робітників між цими державами і Польщею. Важливим аспектом міжнародного співробітництва є обмін інформацією між відповідними органами і службами, що борються з податковими злочинами. Особливо важливим є обмін інформацією розвідувального характеру. Розвиток комп’ютерних злочинів і хакерства не дозволяє обмінюватися такою інформацію через електронну пошту, факс або телефон, оскільки інформація може бути легко знята злочинцями з каналів зв’язку. Тому всі документі і інша інформація передається тільки при особистих зустрічах. Не менш важливим є обмін і іншою інформацією, яка може використовуватися для аналітичної роботи, як повідомлення в пресі або наукових виданнях, наприклад. Особливо цінною є інформація, яка стосуються діяльності фіктивних фірм.
Результати роботи Бюро постійно удосконалюються. Так, з 1999 по 2001 роки державі було повернено біля 89 мільйонів злотих (22,25 мільйони доларів США), тоді як у першому півріччі 2002 року надходження до бюджету від Борю склали 1 мілліярд 16 мільйонів злотих (290 мільйонів доларів США). Крім цього на протязі 2002 року на території Польщі було виявлено біля 5,5 тисяч видів товарів, здобутих злочинним шляхом.
Аналіз оперативних справ і матеріалів Бюро показує, що найбільша небезпека економічному розвитку і фінансовим інтересам держави полягає у функціонуванні тіньової економіки. Серед злочинів в сфері оподаткування на території Польщі, які живлять тіньову економіку, найбільш розповсюдженими є злочини, пов’язані з незаконним поверненням ПДВ і ухиленням від сплати акцизного податку, а також ухилення від сплати прибуткового податку юридичними і фізичними особами, порушення у сфері приватизації державного майна, на яких Польща втратила мільярди доларів. Останнім часом податкова злочинність все частіше має організований характер і міжнародний обсяг. Новою для Польщі є проблема розкрадання бюджетних коштів Євросоюзу, зокрема фондів, спрямованих на розвиток сільського господарства і розтрата фондів ЄС. Іншою кримінальною проблемою, яка створює джерела кримінальних прибутків, є корупція, в тому числі і корупція в приватному секторі.
Серед приоритетних напрямків діяльності податкових органів Роман Гівойно визначив вивчення механізмів вчинення злочинів, які пов’язані з незаконним поверненням, ПДВ і несплатою акцизного податку з використанням фіктивної документації, та їх викриття. На його думку вчиненню цих злочинів сприяє недосконалість податкового законодавства, яке запровадило функціонування різних ставок ПДВ і встановило пільги, які полягають у зменшенні або звільненні певних суб’єктів від сплати цього податку. Ці злочини мають ярко виражений міжнародний аспект, оскільки завжди пов’язані з фіктивним експортом і імпортом. Тому зловживання з ПДВ мають великий вплив, як на державний бюджет Польщі, так і фіскальні справи Євросоюзу, чим негативно впливають на інтеграційний процес Польщі до Європейського союзу. Особливо важливо в цій сфері обмін досвідом і інформацією з відповідними установами країн Євросоюзу.
Роман Гівойно виразив надію, що завдяки взаємним зусиллям учасників семінару домовленості з обміну досвідом і оперативною інформацією в майбутньому стануть реальністю, особливо, між Україною і Польщею, зважаючи на стратегічне географічне розташування цих країн.