Рекомендації щодо інформаційних заходів 18

Вид материалаДокументы

Содержание


3. Споживачі ін’єкційних наркотиків 28
4. Представники комерційного сексу 34
5. Чоловіки, що мають секс з чоловіками 40
8. Працівники правоохоронних органів 60
Список абревіатурних скорочень
Список використаних досліджень
1. Загальне населення
Оцінка респондентами особистого ризику захворіти на СНІД
Розподіл відповідей респондентів щодо твердження
Розподіл відповідей респондентів на запитання
Випадкові контакти молоді
Джерела інформування молоді щодо проблем ВІЛ/СНІД
Розподіл відповідей респондентів на запитання: “У якому саме заході, на якому йшлося про ВІЛ/СНІД, ти брав/ла участь?”, % за тип
Сума перевищує 100%, тому що респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді.
Метою інформаційних кампаній має стати підвищення рівня толерантності до хворих на СНІД.
3. Споживачі ін’єкційних наркотиків
4. Представники комерційного сексу (пкс)
5. Чоловіки, які мають секс з чоловіками
Популярні джерела отримання інформації щодо ВІЛ/СНІДу
Досвід вживання ін’єкційних наркотиків протягом останніх
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6

ЗАТВЕРДЖУЮ:

__________C.M. Ханенко

Перший заступник Міністра охорони здоров’я України







Виконано згідно Контракту CQ 1/04 від 25 червня 2005 р.


ВТОРИННий АНАЛІЗ соціологічних і поведінкових ДОСЛІДЖЕНЬ

щодо проблеми ВІЛ/СНІД, проведених в україні


Аналітичний звіт


Над звітом працювали:

Ірина Демченко, канд. екон. наук

Марина Варбан, канд. психол. наук


Тетяна Василевська, канд. філос. наук

Олена Мєщєріна

Наталя Салабай

Олеся Трофіменко


Київ – 2005 р.

зміст


Вступ 4


Список використаних досліджень 5


1. Загальне населення 8
    1. Поінформованість про епідемію ВІЛ 8
    1. Усвідомлення проблеми ВІЛ та оцінка особистого ризику 9
    1. Суспільні уявлення щодо прав і обов’язків

сексуальних партнерів і реальна гендерна практика 11
    1. Ризикована сексуальна поведінка 14
    2. Інформаційні запити і просвітницька діяльність 16
    3. Рекомендації щодо інформаційних заходів 18


2. Молодь 20

2.1. Поінформованість про ВІЛ/СНІД 20

2.2. Ставлення до проблеми ВІЛ/СНІДу, ЛЖВС 20

2.3. Поведінка у контексті ВІЛ/СНІДу 22

2.4. Джерела інформування, якими користуються і яким довіряють 24

2.5. Вплив інформаційних кампаній, соціальної реклами,

профілактичних заходів на поінформованість, ставлення, поведінку 25

2.6. Рекомендації щодо стратегії інформаційної кампанії, джерел

розповсюдження інформації 26


3. Споживачі ін’єкційних наркотиків 28

3.1. Поінформованість про ВІЛ/СНІД 28

3.2. Ставлення до проблеми ВІЛ/СНІДу, ЛЖВС 28

3.3. Поведінка у контексті ВІЛ/СНІДу 29

3.4. Джерела інформування, якими користуються і яким довіряють 31

3.5. Вплив профілактичних заходів на поінформованість, ставлення,

поведінку 32

3.6. Рекомендації щодо стратегії інформаційної кампанії, джерел

розповсюдження інформації 33


4. Представники комерційного сексу 34

4.1. Поінформованість про ВІЛ/СНІД 34

4.2. Ставлення до проблеми ВІЛ/СНІДу, ЛЖВС 35

4.3. Поведінка у контексті ВІЛ/СНІДу 36

4.4. Джерела інформування, якими користуються і яким довіряють 37

4.5. Вплив профілактичних заходів на поінформованість, ставлення,

поведінку 38

4.6. Рекомендації щодо стратегії інформаційної кампанії, джерел

розповсюдження інформації 38

5. Чоловіки, що мають секс з чоловіками 40

5.1. Поінформованість про ВІЛ/СНІД 40

5.2. Ставлення до проблеми ВІЛ/СНІДу 40

5.3. Поведінка у контексті ВІЛ/СНІДу 41

5.4. Джерела інформування, якими користуються і яким довіряють 43

5.5. Вплив профілактичних заходів на поінформованість, ставлення,

поведінку 43

5.6. Рекомендації щодо стратегії інформаційної кампанії, джерел

розповсюдження інформації 44


6. Засуджені 46

6.1. Поінформованість про ВІЛ/СНІД 46

6.2. Ставлення до ЛЖВС 48

6.3. Поведінка у контексті ВІЛ/СНІДу 48

6.4. Джерела інформування, якими користуються і яким довіряють 50

6.5. Рекомендації щодо стратегії інформаційної кампанії, джерел

розповсюдження інформації 51


7. Військовослужбовці 54

7.1. Поінформованість про ВІЛ/СНІД 54

7.2. Ставлення до ЛЖВС 54

7.3. Поведінка у контексті ВІЛ/СНІДу 55

7.4. Джерела інформування, якими користуються і яким довіряють 56

7.5. Вплив профілактичних заходів на поінформованість, ставлення,

поведінку 57

7.6. Рекомендації щодо джерел розповсюдження інформації 58


8. Працівники правоохоронних органів 60

8.1. Поінформованість про ВІЛ/СНІД 60

8.2. Ставлення до ЛЖВС і груп ризику 61

8.3. Поведінка у контексті ВІЛ/СНІДу 61

8.4. Вплив профілактичних заходів на поінформованість, ставлення,

поведінку 63

8.5. Рекомендації щодо джерел розповсюдження інформації 63


9. Люди, що живуть з ВІЛ/СНІД 64

9.1. Доступність послуг і права ЛЖВС в Україні 64

9.2. Рекомендації щодо джерел розповсюдження інформації 66


Список абревіатурних скорочень




АРВ-профілактика – антиретровірусна профілактика

АР Крим – Автономна республіка Крим

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини

ВНЗ – вищий навчальний заклад

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

ДІПСМ – Державний інститут проблем сім’ї та молоді

ЖКС – жінки комерційного сексу

ЖСБ – жінки секс-бізнесу

ІАА – інформаційно-аналітична агенція

ІПСШ – інфекції, що передаються статевим шляхом

ЗМІ – засоби масової інформації

ЗПСШ – захворювання, що передаються статевим шляхом

КП „Довіра” – консультативний пункт „Довіра”

ЛЖВС – люди, які живуть з ВІЛ/СНІДом

МБФ – Міжнародний благодійний фонд

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я

МВС – Міністерство внутрішніх справ

НАН України – Національна академія наук України

НДО – недержавні організації

НУО – неурядові організації

ПКС – представники комерційного сексу

ПКС – СІН – представники комерційного сексу – споживачі ін’єкційних наркотиків

PATH – Програма оптимальних технологій в охороні здоров’я

ПОШ – пункт обміну шприців

ПРООН – Програма розвитку ООН

ПТУ – професійно-технічне училище

СІН – споживачі ін’єкційних наркотиків

СМАРТ – Спільне стратегічне управління заходами боротьби зі СНІДом

СНІД – синдром набутого імунодефіциту

УІСД – Український інститут соціальних досліджень

ФРН – Федеративна республіка Німеччина

ЦСЕ – Центр соціальних експертиз

ЧСЧ – чоловіки, що мають секс з чоловіками

ЮНІСЕФ – Дитячий Фонд ООН

ЮНЕЙДС – спільна програма ООН з ВІЛ/СНІДу

ВСТУП


Поведінкові дослідження з проблем ВІЛ/СНІД серед різних цільових груп в Україні проводяться з кінця 90-х років. Найбільш ґрунтовно досліджені такі цільові групи:
  • споживачі інєкційних наркотиків,
  • представники комерційного сексу,
  • молодь,
  • загальне населення.


Майже кожного року проводяться соціологічні дослідження в цих групах з метою вивчення рівня знань, ставлення до проблеми та поведінкових практик у контексті епідемії ВІЛ/СНІД.

Найменш вивченими залишаються такі уразливі щодо ВІЛ-інфікування групи, як чоловіки, що мають секс з чоловіками та засуджені, які відбувають покарання в пенітенціарній системі України. Проте, починаючи з 2004 р. почали проводитися дослідження і серед цих верств населення.


З метою узагальнення отриманих під час таких досліджень даних, а також надання рекомендацій щодо розробки інформаційних кампаній, проводиться вторинний аналіз.

Основним методом аналізу визначено контент-аналіз звітів, публікацій з питань поведінкових, соціологічних досліджень серед різних цільових груп.


Список використаних досліджень

  1. Соціологічне дослідження „Взаємозв’язок гендерних стереотипів і нерівностей з поширенням епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні”, проведене Аналітичним центром „Соціс” (нині „Соціоконсалтинг”) на замовлення ПРООН у 2004 р. Методи дослідження: масове опитування (вибірка репрезентативна населенню України віком 16-49 років, опитано 2000 респондентів, помилка репрезентативності не більше 2%), ФГД з чоловіками і жінками (окремо), всього 10, експертні інтерв’ю (27).



  1. Соціологічне дослідження „Вплив окремих джерел інформації з ВІЛ/СНІД на цільові групи” проведене Аналітичним центром „Соціс” на замовлення проекту ПРООН „Лідерство – запорука успіху” у 2003 р. Польовий етап здійснений у січні 2003 р. Всього опитано 680 жінок у віці 20-50 років, 568 молодих громадян у віці 15-20 років у мм. Київ, Львів, Донецьк, Одеса та їх містах-супутниках. та ін.



  1. Опитування “Вивчення громадської думки дітей та молоді щодо ефективності роботи з профілактики негативних явищ (наркоманії, СНІДу, тютюнопаління, правопорушень, злочинності) в дитячому та молодіжному середовищі та формування здорового способу життя», проведене Українським інститутом соціальних досліджень на замовлення Державного центру соціальних служб для молоді у 2001 р. в 24 областях України, АР Крим та м. Києві. Всього опитано 1190 респондентів у віці 14-28 років.



  1. Соціологічне дослідження “Моніторинг поведінки молоді як компонент епіднагляду другого покоління”, проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді на замовлення Міжнародного Благодійного Фонду “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” в рамках реалізації програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні» у 2004 р. в усіх областях України, АР Крим та місті Києві. Всього опитано 2501 респондентів у віці 14-24 роки.



  1. Соціологічне дослідження “Контроль за епідемією ВІЛ/СНІДу і туберкульозу в Україні” проведене Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України на замовлення МОЗ України у 2002 р. у трьох обласних центрах України – Дніпропетровську, Донецьку та Херсоні. Всього опитано 401 студента ПТУ і вищих навчальних закладів.



  1. Соціологічне дослідження “Оцінка рівня охоплення учнівської та студентської молоді профілактичними програмами” проведене Інформаційно-аналітичною агенцією “Статінформконсалтинг” на замовлення Міжнародного Благодійного Фонду “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” в рамках реалізації програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні” у 2004 р. в 8 соціально-економічних регіонах України – Вінницькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Рівненській, Сумській, Херсонській областях та місті Києві. Всього опитано 3732 учні та студенти навчальних закладів.



  1. Соціологічне дослідження „Моніторинг поведінки СІН як компонент епіднагляду другого покоління”, проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді на замовлення Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні в рамках реалізації програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні” у 2004 р. у 14 областях України. Всього опитано 3542 споживачі ін’єкційних наркотиків.



  1. Соціологічне дослідження «Оцінка ефективності проектів «Зниження шкоди» в Україні проведене Українським інститутом соціальних досліджень на замовлення Фонду «Відродження» у 2002 р. в 11 містах України. Всього опитано 943 споживачі ін”єкційних наркотиків.


9. Соціологічне дослідження „Моніторинг поведінки ЖСБ як компонент епіднагляду другого покоління” проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді на замовлення Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні в рамках реалізації програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні” у 2004 р. у 14 областях України. Всього опитано 1413 ЖСБ.


10. Соціологічне опитування жінок секс-бізнесу проведене Українським інститутом соціальних досліджень на замовлення UNAIDS за фінансової підтримки Уряду ФРН в рамках проекту „Створення мережі НУО, які працюють із жінками секс-бізнесу в Україні” у 1999-2000 рр. в 12 великих містах України. Всього опитано 636 ПКС.


11. Соціологічне опитування жінок секс-бізнесу проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді за участю Українського Центру профілактики та боротьби зі СНІД. на замовлення Проекту ПРООН „Права людини в дії”, в межах проекту „Нові стратегії з профілактики ВІЛ/СНІД в середовищі ЖСБ” у 2002 р. в 7 містах України. Всього опитано 1002 ЖСБ.


12. Соціологічне опитування жінок секс-бізнесу проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді на замовлення ЮНІСЕФ межах спільного з ЮНІСЕФ пілотного проекту „Розвиток системи управління, моніторингу та оцінки національної програми попередження ВІЛ/СНІД в Україні, яка спирається на епідеміологічний нагляд другої генерації” у 2001р. в 7 містах України. Всього опитано 1416 ЖСБ.


13. Поведінкове дослідження „Моніторинг поведінки ЧСЧ, як компонент епіднагляду другого покоління” проведене Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України на замовлення МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні у 2004-2005 рр. в м.: Київ, Луганськ, Львів, Донецьк, Харків, Одеса, Миколаїв. Всього опитано 886 ЧСЧ.


14. Соціологічне дослідження „Моніторинг поінформованості та поведінки засуджених як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління” проведене Державним департаментом України з питань виконання покарань спільно з Аналітичним центром «Соціс» (нині «Соціоконсалтинг») на замовлення Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» у 2004 р. в 12 виправних колоніях у Львівській, Одеській, Житомирській, Полтавській, Луганській та Тернопільській областях. Всього опитано 1240 засуджених.


15. Соціологічне дослідження серед військовослужбовців проведене Міністерством оборони України спільно з Центром соціальних та політичних досліджень «Соціс» на замовлення Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» у 2004 р. в Закарпатській, Львівській, Житомирській, Чернігівській, Київській, Одеській, Дніпропетровській, Харківській областях та АР Крим. Всього опитано 1600 військовослужбовців, серед них 1080 солдат та сержантів строкової служби, 320 курсантів військових інститутів та 200 офіцерів.


16. Поведінкове дослідження серед працівників правоохоронних органів проведене Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України на замовлення Українського фонду боротьби з ВІЛ-інфекцією і СНІДом у 2003-2004 рр. в 5 регіонах України: Центральному (Полтава, Черкаси); Східному (Луганськ, Макіївка); Західному (Ужгород, Івано-Франківськ); Південному (Іллічевськ, Херсон) та АР Крим (Сімферополь, Севастополь). Всього опитано 254 респонденти різних структурних підрозділів МВС України (патрульно-постова служба, дорожньо-патрульна служба ДАІ, відділи боротьби з незаконним обігом наркотиків, відділи/управління карного розшуку, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, імміграційної служби, боротьби з організованою злочинністю, відділи дільничних інспекторів міліції, командний склад та курсанти навчальних закладів МВС України).


17. Соціологічне дослідження «Доступність послуг та права ЛЖВ в Україні» проведене Всеукраїнською мережею ЛЖВ на замовлення Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні у 2004 р. в 16 містах України. Всього опитано 692 ЛЖВ.


18. Дослідження «Ефективні міри подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні» проведене Всеукраїнською мережею людей, що живуть з ВІЛ/СНІД на замовлення Організації «Трансатлантичні партнери проти СНІД» у 2005 р. Всього опитано 8 активістів з числа ЛЖВ.


19. Соціологічне дослідження «Оцінка рівня знань, ставлення та практики у сфері догляду за ВІЛ-інфікованими дітьми» проведене Державним інститутом проблем сім’ї та молоді на замовлення ЮНІСЕФ у 2003 р. по всій Україні. Всього опитано 301 особу, яка здійснює догляд за ВІЛ-інфікованими дітьми.


1. ЗАГАЛЬНЕ НАСЕЛЕННЯ


1.1. Поінформованість про епідемію ВІЛ


Знання щодо шляхів передачі ВІЛ 1