Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


Я Світязь, я Світязь, я Світязь! Невже ти не чуєш мене?! Ліна Костенко 5
Основна частина Значення рекреаційно-туристичного господарства для економіки країни
– Я Світязь, я Світязь, я Світязь! Невже ти не чуєш мене?! Ліна Костенко Шацький національний природний парк
Походження озер
Туристичні можливості
Екологічний туризм
Використання озер для відпочинку
Закон україни
Додатки Додаток 1 Шацькі озера (карта)
Опис озер
Велике чорне
Функціональні зони Шацького національного природного парку
Перспективи розвитку «зеленого» туризму
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7


Навчально-дослідницький проект з географії


Проблеми і перспективи розвитку

рекреаційного господарства Шацьких озер


Виконав

Сергєєв Михайло Сергійович

учень 11 - А класу

спеціалізованої школи № 102

Шевченківського району м. Києва

під керівництвом:

учителя географії, спеціаліста вищої категорії, методиста Чернобровкіної

Тетяни Григорівни та вчителя інформатики Зубко Лариси Яківни


КИЇВ – 2011

Зміст


Вступ 3

Основна частина 4

Значення рекреаційно-туристичного господарства для економіки країни 4

Я Світязь, я Світязь, я Світязь! Невже ти не чуєш мене?! Ліна Костенко 5

Шацький національний природний парк 5

Рослини 8

Птахи 9

Риби 10

Походження озер 13

Туристичні можливості 14

Екологічний туризм 16

Використання озер для відпочинку 17

Висновок 19

Література 20

Додатки 21

Шацькі озера (карта) 21

Довідкова інформація 22

Опис озер 23

Світязь 23

Пулемецьке 24

Луки 25

Перемут 25

Пiсочне 26

Кримне 26

Мошне 26

Люцимир 27

Велике чорне 28

Климівське 29

Красинець 29

Линовець 29

Озерце 30

Острів'янське 30

Плотиче 30

Соминець 30

Функціональні зони Шацького національного природного парку 32

Перспективи розвитку «зеленого» туризму 33



Вступ


Туризм – один із найдавніших видів економічної діяльності. Деякі вчені переконані, що саме рекреація і туризм стануть визначальними в економіці нашої планети у ХХІ ст. Перед Україною в цій сфері відкриваються великі перспективи. Питання рекреаційного господарства є актуальними на сьогоднішній день тому, що кількість відпочиваючих зростає, в той час як можливість їх обслуговування незначна. Природний і історико-культурний потенціал України настільки ж великий, наскільки погано розвинене транспортне обслуговування рекреаційних зон, забезпечення відвідувачів житлом, харчуванням та екскурсійним сервісом.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

Мета даної роботи – ознайомитися з рекреаційним господарством Шацького національного природного парку з точки зору нинішнього його стану та можливостей розвитку в майбутньому, спрогнозувати можливе покращення обслуговування туристів та відпочиваючих.

Для цього необхідно виконати такі роботи:
  • Ознайомитися з відповідною літературою;
  • Проаналізувати стан рекреаційного господарства на озерах Світязь і Пісочне, Кримне, Перемут, Люцимир і Чорне;
  • На основі статистичних даних побудувати діаграми, зведені таблиці щодо характеристик цих природних об’єктів;
  • Визначити проблеми і перспективи подальшого розвитку рекреаційного господарства Волинської області України.

Об’єкт дослідження – Шацький національний природний парк.

Основна частина

Значення рекреаційно-туристичного господарства для економіки країни


У країнах, уряд яких звертає увагу на розвиток рекреаційно-туристичного господарства, це господарство забезпечує значні надходження в бюджет і має важливе значення у соціальній інфраструктурі.

Рекреаційний (від лат. Recreatio – відновлення), – призначений для користування під час відпочинку. Рекреаційні ресурси – рукотворні та природні об’єкти, а також явища природи, що є придатними для оздоровлення, розваг, відпочинку, туризму. Тобто рекреаційні можливості регіону – це його можливості у створенні якісного відпочинку.

До закладів рекреації належать: санаторії, курорти, пансіонати, будинки і бази відпочинку, санаторії-профілакторії, туристичні бази тощо.

В нашій країні у структурі рекреаційного господарства переважають лікувально-оздоровчі заклади, які використовують наявні рекреаційні ресурси, наприклад, мінеральні води.

В Україні унікально поєднуються природні, історичні та культурні пам’ятки, що приваблює як місцевих, так і іноземних туристів. Рекреаційні ж ресурси України використовуються мало. Щоб зміцнити цю статтю доходів республіки, яка на сьогодні в бюджеті складає біля 10%, слід перш за все налагодити транспортне обслуговування, забезпечити туристам дах над головою (турбази, кемпінги, палаткові містечка чи просто місце для палаток і вогнищ), прийнятне за якістю та ціною харчування, екскурсійне обслуговування і, звичайно, широку, кваліфіковану рекламу природних та історико-культурних пам’яток. Не слід випускати з поля зору і питання екології, збереження і примноження природних ресурсів країни, бережливе ставлення до живої природи та архітектурної спадщини. Крім того, розвиток рекреаційної галузі має сприяти підвищенню зайнятості населення, дасть роботу багатьом людям там, де іншої роботи практично і немає через відсутність промислового виробництва в тих регіонах, де існують природоохоронні заклади чи заповідники.

Я хочу на озеро Світязь,

в туман таємничих лісів.

Воно мені виникло звідкись,

у нього сто сот голосів.

Воно мені світить і світить,

таке воно в світі одне.