Огляд новин законодавства

Вид материала

Закон

Подобный материал:

• Огляд новин законодавства, 895.35kb.
• Огляд новин законодавства, 892.46kb.
• Огляд новин законодавства, 524.35kb.
• Огляд новин законодавства, 528.22kb.
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17. 07. 2009 р. №838-р 3 Застосування, 469.63kb.
• Огляд новин законодавства, 843.3kb.
• Огляд новин законодавства, 563.96kb.
• Новинні змі І ліберально-демократична політика, 319.41kb.
• Право громадян на свободу мирних зібрань (огляд законодавства україни та місцевих нормативно-правових, 588.73kb.
• Висновки та рекомендації 14 Право на захист від катувань І жорстокого поводження, 2274.39kb.

Алгоритм налогообложения:

1) исчисляем НДФЛ с зарплаты

5000 грн. <9410 грн, поэтому зарплата подпадает под налогообложение по ставке 15%.

НДФЛ = 5000 - (5000 х 3,6%) х 15% = 723 грн.

где 3,6% - единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование,

2) Находим отдельные части стоимости (суммы) подарка, подпадающих под налогообложение по ставкам 15% и 17%

- 9410 грн. - 5000 грн. = 4410 грн. (Подпадает под 15%).

- 10529,5 грн. - 9410 грн. = 1119,5 грн. (Подпадает под 17%)

3) Применяем для налогообложения повышающий коэффициент к стоимости (суммы) подарка

К = 1,17 - для доходов, облагаемых по ставке 15%

К = 1,2 - для доходов, облагаемых по ставке 17%

НДФЛ с подарка = 4410 грн. х 1,17 х 15% + 1119,5 грн. х 1,2 х 17% = 774 + 228,38 = 1002,38 (грн.).

При этом следует иметь в виду, что со стоимости подарков единый социальный взнос не взимается.

4) Находим итоговую сумму НДФЛ, подлежащую удержанию с ОМНДа налогоплательщика

НДФЛ с зарплаты + НДФЛ с подарка = 723 грн. + 1002,38 грн. = 1725 грн. 38 коп.

Таким образом, с начисленного в отчетном месяце налогоплательщику дохода 11000 грн, ОМНД составляет 10529 грн.05 коп. и налоговый агент должен удержать с ОМНДа налог на доход в сумме 1725 грн. 38 коп.

При этом органам Государственной налоговой службы на местах поручается довести информацию, приведенную в данном письме, подведомственных органам для руководства в работе и до сведения налогоплательщиков в установленном порядке.

7. Про подання Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб
   

Лист Державної податкової адміністрації України від 17.02.2011 р. № 4486/717-0217

Державною податковою адміністрацією України, з метою реалізації норм пп. "д" п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, розроблено Податкову декларацію податку на доходи фізичних осіб (далі - Декларація). Платники податку могли ознайомитися з формою Декларації на офіційному веб-сайті ДПА України з 26.01.20110 року. Форма Декларації затверджена наказом ДПА України від 31.01.2011 року № 58, що зареєстрований в Міністерстві юстиції від 09.02.2011 року № 165/18903.

На даний час, станом на 17.02.2011 року, офіційно наказ не оприлюднений, тому не є чинним.

У відповідності до п. 46.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

Враховуючи вищевикладене, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які застосовуються для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, необхідно вжити організаційних заходів по проведенню роз'яснювальної роботи з платниками податків та забезпечити подання податковими агентами Декларації за січень не пізніше терміну, встановленого для подання декларації за лютий.

8. Щодо оподаткування доходів фізичних осіб
   

Лист Державної податкової адміністрації України від 14.01.2011 р. № 514/6/17-0715

Державна податкова адміністрація України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № № 2755-VI (далі - Кодекс), розглянула <...> лист від 14.12.2010 р. № 823 щодо оподаткування доходів фізичних осіб і повідомляє.

Підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 Кодексу встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 176.2 статті 176 Кодексу податкові агенти зобов'язані нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Кодексу грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Абзацом другим підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Кодексу встановлено, що для цілей розділу IV та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені вищевказаним пунктом. Пунктом 168.1 статті 168 Кодексу встановлено, що:

- податок сплачується (перераховується) податковим агентом до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (підпункт 168.1.2 вказаного пункту):

- якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 вказаного пункту).

9. Щодо оподаткування доходів фізичних осіб
   

Лист Державної податкової адміністрації України від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715

Державна податкова адміністрація України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - Кодекс), розглянула <...> лист від 14.12.2010 р. № 821 щодо оподаткування доходів фізичних осіб і повідомляє.

Абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу).

Згідно з підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас абзацом другим підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата.

Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з пунктом 164.6 статті 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Абзацом другим статті 2 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.

Пунктом 1 статті 35 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон № 2240) встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею. 

Відповідно до пункту 2 статті 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439.

Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Вказані суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковуються з врахуванням норм пункту 164.6 статті 164 Кодексу.

10. Щодо застосування податкових соціальних пільг
    

Лист Державної податкової адміністрації України від 12.01.2011 р. № 365/6/17-0716

Державна податкова адміністрація України розглянула ваші запити від <…> № <…> і повідомляє.

Відповідно до п. 169.2 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), який набирає чинності з 01.01.2011 року, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

При цьому цим же пунктом Кодексу встановлено, що платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява). Також, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 цієї статті (загальна 100-відсоткова пільга), він зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.

Єдиним виключенням з загального правила є державні службовці, щодо яких застосування податкової соціальної пільги до їх заробітної плати Кодексом передбачено вже під час початку нарахування їх зарплати і до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Таким чином, з 01.01.2011 р. всім (крім державних службовців) фізичним особам - платникам податку, які мають підстави та бажають скористатися правом на податкову соціальну пільгу, тобто які працюють з одержанням заробітної плати, розмір якої не перевищує встановлений пп. 169.4.1 вказаної статті Кодексу, тобто не більше розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, необхідно подати своєму роботодавцю (тільки за одним місцем одержання заробітної плати) заяви на одержання податкової соціальної пільги.

Що стосується форми заяви на податкову соціальну пільгу, яку слід подати працедавцю, то Кодексом не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми для цього.

Водночас, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України 29.12.2010 р. № 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування соціальної пільги" визначено, що платник податку подає заяву за встановленою ДПС України формою.

При цьому із вступом в дію Кодексу наказ ДПА України від 30 вересня 2003 року № 461 "Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку" втрачає чинність, тому застосовувати встановлену цим наказом заяву у 2011 році не є можливим, оскільки її реквізити не відповідають нормам Кодексу.

В той же час, до встановлення ДПС України нової форми заяви, для забезпечення реалізації платниками податку у 2011 році права на податкову соціальну пільгу, вважаємо, що така заява може подаватися платником податку у довільній формі. При цьому за зразок при оформленні такої заяви може братися форма заяви, що була встановлена зазначеним вище наказом № 461.

Щодо питання стосовно податкових соціальних пільг, якими з 01.01.2011 року зможуть користуватися платники податку, які утримують 3-х дітей, один з яких є інвалідом, повідомляємо наступне.

Згідно із ст. 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті), на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину.

На податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту мають право платники податку, які утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

Відповідно до пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті, крім випадку, передбаченого підпунктом "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, один (кілька) з яких є дитиною-інвалідом (дітьми-інвалідами).

Отже, в наведеному прикладі обидва батьки при додержанні всіх інших вимог ст. 169 Кодексу, мають право на застосування двох пільг: окремо на себе - по 100 % на кожного, та на дітей віком до 18 років - по 100 % (на тих, які не є інвалідами), та 150 % (на кожну дитину - інваліда).

При цьому слід зазначити, що згідно з пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2011 році - 1320 грн.).

Як виключення, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

11. Про право приватних підприємців на податкові соціальні пільги
    

Лист Державної податкової адміністрації України від 03.02.11 р. № 2349/6/17-0716

Державна податкова адміністрація України, керуючись Законом України від 02Л0.92 № 2657 "Про інформацію", розглянула лист від 14.12.10 № 825 і пові­домляє.

З 1 січня 2011 року порядок оподатку­вання доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексом України від 02.12.10 № 2755 (далі — Кодекс), яким встановлено (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169), що податкова соціальна пільга застосовується до нара­хованого платнику податку місячного до­ходу у вигляді заробітної плати (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) тільки за одним міс­цем його нарахування (виплати).

Підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 стат­ті 169 Кодексу наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована. Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна пла­та, яку платник податку протягом звітно­го податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошово­го чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що випла­чуються з бюджету та доходи самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної про­фесійної діяльності.

12. Щодо відображення у Звіті про рух грошових коштів фінансових витрат
    

Лист Міністерства фінансів України від від 10.01.2011 р. № 31-34020-07-27/382

Міністерство фінансів України на запит щодо відображення у Звіті про рух грошових коштів (Форма № 3) інформації про витрачання грошових коштів на оплату фінансових витрат повідомляє.

Відповідно до пунктів 26, 38 і 50 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, пункту 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, пунктів 3 і 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415, сума витрачених грошових коштів на оплату фінансових витрат наводиться у статті "Інші витрачання" (рядок 145 Форми № 3), якщо фінансові витрати пов'язані з виробництвом продукції з тривалим (суттєвим) операційним циклом і включаються до собівартості кваліфікаційного активу, у статті "Придбання необоротних активів" (рядок 250 Форми № 3), якщо фінансові витрати включаються до вартості будівництва (створення, вирощування тощо) необоротних активів, у статті "Інші платежі" (рядок 360 Форми № 3), якщо фінансові витрати не включаються до собівартості кваліфікаційного активу.

13. Про окремі питання, пов'язані з набуттям чинності Закону України № 2464
    

Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 13.01.2011 р. № 01-16-45

У зв'язку з набуттям чинності з 1 січня 2011 року Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464) роз'яснюємо наступне.

1. Відповідно до положень Закону № 2464 Пенсійний фонд на базі свого реєстру має створити Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування для спільного користування усіма фондами соціального страхування. Взяття на облік (зняття з обліку) страхувальників з 1 січня 2011 року здійснюватиметься органами Пенсійного фонду відповідно до статті 5 Закону № 2464 та положень Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 27.09.2010 р. № 21-6. Обмін інформацією з Державного реєстру соціального страхування здійснюватиметься на центральному рівні відповідно до Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду від 08.10.2010 р. № 22-1, та протоколів обміну інформацією.

У зв'язку з цим необхідно забезпечити відповідну роз'яснювальну роботу, співпрацю з органами Пенсійного фонду щодо поінформованості страхувальників про види та порядок надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, які надаються Фондом, а також місцезнаходження районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекцій відділень Фонду.

2. Звіти по коштах Фонду за 2010 рік подаються за формою Ф4-ФСС з ТВП з додатком за формою Ф 14. Останній день подання річної звітності 20 січня 2011 року.

3. Заборгованість страхувальників, яка має місце станом на 01.01.2011 р., повинна бути перерахована на рахунки районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекцій відділень Фонду за місцем обліку страхувальників. 

4. Рядок 1 таблиці VI звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП втрачає інформативність, оскільки з 01.01.2011 р. зупиняється виплата допомоги страхувальникам за принципом "взаємозаліку" - за рахунок нарахованих страхових внесків. Вся сума заборгованості, зазначена у рядку 12 таблиці III звіту за формою Ф 4-ФСС з ТВП станом на 01.01.2011 р., має бути відшкодована страхувальнику Фондом. Перерахування повинні здійснюватися на рахунок страхувальника, зазначений в його звіті (або в заявці).

5. Для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання, яка нарахована страхувальником після 01.01.2011 року (нарахована сума допомоги не відображена в річному звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП), згідно част. 1 ст. 21 Закону № 2240 страхувальником для фінансування його робочим органом відділення Фонду має подаватися заява-розрахунок за формою, затвердженою постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26 (на даний час знаходиться на реєстрації в Міністерстві юстиції).

Для отримання коштів за такими заявами відповідно до част. 2 статті 21 Закону № 2240 страхувальникам необхідно відкрити окремий рахунок в банку (лист НБУ "Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків" від 14.12.2010 р. № 25-111/2972-22535), а страхувальникам - бюджетним установам - у відповідному органі Державного казначейства України (лист від 30.12.2010 р. № 17-04/3353-24549).

6. Отримавши кошти від органу Фонду, страхувальник зобов'язаний виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах застрахованій особі не пізніше найближчого дня, встановленого для виплати заробітної плати, а допомогу на поховання - не пізніше наступного робочого дня після отримання страхових коштів від Фонду. У разі, якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення у вказаний термін, невикористані страхові кошти мають бути протягом трьох днів повернуті органу Фонду, що здійснював фінансування. Отримані від Фонду кошти не можуть бути використані на будь-які інші цілі. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих документів.

7. Згідно част. 1 ст. 21 Закону № 2240 фінансування страхувальника на окремий рахунок має здійснюватися протягом 10 робочих днів від надання належним чином оформленої заяви-розрахунку. Для цього зведені заяви за формою, наведеною в додатку до постанови правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26 (перша таблиця), мають бути оперативно направлені з робочого органу Фонду до виконавчої дирекції відділення Фонду (як правило до кінця дня, коли отримано заяви від страхувальників). Не пізніше ніж на наступний день узагальнена заява відділення Фонду має бути в електронному вигляді направлена до Виконавчої дирекції Фонду.

8. 22.12.2010 р. постановою правління Фонду № 23 внесено зміни до Інструкції про порядок складання та виконання бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.04.2003 р. № 10. Цими змінами з 2011 року припиняється доведення до страхувальників з чисельністю більше ніж 300 працюючих кошторисів по коштах Фонду. Це пов'язано з відсутністю контролю з боку органів Фонду за нарахуванням страхувальниками єдиного внеску, тобто доходної частини бюджету Фонду, а також неможливістю через це достовірно спрогнозувати очікувані видатки окремих страхувальників.

При цьому, у разі укладення Виконавчою дирекцією Фонду договорів із санаторно-курортними закладами щодо надання відповідних послуг застрахованим особам та членам їх сімей, до страхувальників з чисельністю більше ніж 300 працюючих має бути доведений план розподілу путівок згідно п. 2.7 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 р. № 12 (із змінами та доповненнями).

Для страхувальників з чисельністю працівників до 300 осіб, фізичних осіб - підприємців та інших фізичних осіб, застрахованих на добровільних засадах, складається зведений план розподілу путівок та затверджується наказом директора робочого органу відділення Фонду.

Постановами правління Фонду від 22.12.2010 № 27 та № 31 (на даний час знаходяться на реєстрації в Міністерстві юстиції) внесено зміни до Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 16, та Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 17. Цими змінами припиняється часткове фінансування за рахунок нарахованих страхових внесків (шляхом "взаємозаліку") санаторіїв-профілакторіїв та дитячих закладів оздоровлення.

9. Статтею 10 Закону № 2464 та статтею 6 Закону № 2240 визначено коло осіб, які можуть сплачувати єдиний внесок (у тому числі відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими похованням) на добровільних засадах. Для добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання подається відповідна заява з подальшим укладенням договору про добровільну участь.

У разі виявлення бажання з 1 січня 2011 року брати участь (продовжувати брати участь) у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах фізичним особам необхідно звертатися з відповідною заявою до органів Пенсійного фонду.

Водночас, звертаємо увагу на те, що призначення та виплата матеріального забезпечення добровільно застрахованим особам та фізичним особам - підприємцям, які сплачували єдиний податок, за страховими випадками, які настали до 31.12.2010 року включно, здійснюються робочими органами відділень Фонду в порядку та на умовах, діючих до 01.01.2011 року.

10. Відповідно до положень підрозділу 8 "Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року до Фонду не надходитимуть відрахування від єдиного податку (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року).

Відповідно до статті 2 Прикінцевих положень Закону № 2464 з 1 січня 2011 року суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

Враховуючи зазначене, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, матимуть право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються відповідно до Закону № 2240 за рахунок коштів Фонду, лише у разі сплати єдиного внеску (у тому числі відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності) на добровільних засадах.

Рекомендуємо звернути увагу на роз'яснення ДПАУ від 29.12.2010 р. № 29263/7/15-0117 щодо сплати єдиного податку юридичними особами.

11. На період до повного погашення (стягнення) заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та сум штрафних санкцій, нарахованих та не сплачених (не погашених) у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій, за Фондом зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності Закону № 2464.

12. Форма звітності по коштах Фонду за звітні періоди 2011 року має бути найближчим часом затверджена правлінням Фонду. Пропонується у порядку подання цієї звітності передбачити можливість її неподання тими страхувальниками, у яких відсутня заборгованість по коштах Фонду і не відбувалося нарахування допомоги застрахованим особам.

Дане роз'яснення пропонуємо довести до відома робочих органів відділення Фонду та страхувальників.