Методична памятка

Вид материалаПамятка

Содержание


Слід зазначити, що основними завданнями перевірок є
Загального положення про юридичну службу
Вивчаємо Загальне положення
Запитання 2. Що відноситься до державних господарських об’єднань?
Запитання 4. Чи є обов’язковим визначення працівника юридичної служби відповідальним за представництво у судах?
Запитання 5. Чи може юридична служба районної державної адміністрації підпорядковуватись заступнику голови - керівнику апарату р
Запитання 9. Чи є обов’язковим погодження юридичною службою міністерства кандидатури керівника юридичної служби підвідомчого тер
Запитання 10. Чи має юридична служба органу виконавчої влади або підприємства проводити правоосвітні заходи для працівників?
Запитання 12. Чи визначені у законодавстві матеріально-технічні умови діяльності юридичної служби?
Запитання 13. Яким чином проводиться підвищення кваліфікації працівників юридичних служб?
Запитання 14. Які освітньо-кваліфікаційні вимоги висуваються до працівників юридичної служби?
Подобный материал:

Городенківське районне управління юстиції





МЕТОДИЧНА ПАМЯТКА

щодо типових порушень чинного законодавства України, виявлених в ході перевірок стану правової роботи в місцевих органах виконавчої влади, на державних підприємствах, установах, організаціях


Забезпечення реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захист законних прав органів виконавчої влади, державних підприємств, установ і організацій, здійснення їх правового обслуговування є важливим державним питанням. Успіх істотних соціально-економічних і політичних перетворень у державі залежить, передусім, від ефективного правового забезпечення діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, тобто в тому числі від юрисконсультів, які покликані забезпечувати правові інтереси підприємств, установ, організацій, органів виконавчої влади. Підняти рівень правового забезпечення до сучасних вимог можливо, насамперед, за умови ефективного функціонування юридичної служби, яка є основним складовим елементом в організації правової роботи загалом.

Відтак, відповідно до Положення про районні, районні у містах, міські, міськрайонні управління юстиції затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007р. №47/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2007 року за №125/13392 одним з основних та важливих напрямків методичного керівництва правовою роботою є здійснення вивчення стану правового забезпечення юридичної служби в місцевих органах виконавчої влади, іншого центрального органу виконавчої влади, урядового органу в системі міністерства та його територіальних ( місцевих регіональних ) органів, місцевої державної адміністрації( далі - органи виконавчої влади), а також підприємства, установи та організації. Метою таких перевірок є не накладення штрафних санкцій в ході виявлених порушень, а надання методичної допомоги юрисконсультам та ужиття заходів для усунення недоліків цих порушень.


Слід зазначити, що основними завданнями перевірок є:


- здійснення контролю за додержанням місцевими органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами, організаціями діючого законодавства ( зокрема, трудового, господарського, цивільного);

- своєчасне попередження, виявлення та припинення дій, які містять ознаки порушень чинного законодавства, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а в разі, якщо порушення припинено, ужиття заходів для усунення недоліків цих порушень;

- внесення рекомендацій щодо поліпшення правового обслуговування місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій;

- надання методичної допомоги з окремих питань правової роботи місцевим органам виконавчої влади, державним підприємствам, установам, організаціям;


- вивчення узагальнення та поширення новітніх форм та методів роботи з правового забезпечення діяльності місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій.


В зв'язку з цим Городенківським районним управління юстиції в Івано-Франківській області підготовлено методичний матеріал для практичного застосування працівниками юридичної служби місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, урядових органів у системі міністерств, державних господарських об’єднань, на підприємстві, в установі та організації, надання їм допомоги в організації належної правової роботи та недопущення в подальшому аналогічних недоліків в організації діяльності юридичних служб та порушень норм чинного трудового, господарського та цивільного законодавства.


З метою своєчасного попередження, виявлення та припинення дій, які містять ознаки порушень чинного законодавства, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, пропонуємо примірний їх перелік:

  • Загального положення про юридичну службу, посадові інструкції юрисконсульта не відповідають вимогам Загального положення про юридичну службу;



  • пункту 2 Загального положення про юридичну службу (юридична служба органу виконавчої влади, підприємства утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності правової роботи (департамент, управління, відділ, сектор);



  • підпункту 3 пунктів 10, 11 Загального положення про юридичну службу, відповідно до якого юридична служба зобов’язана проводити юридичну експертизу проектів усіх актів та інших документів, що видаються установою, погоджувати (візувати) їх;



  • підпункту 19 пункту 11 Загального положення про юридичну службу (юридична служба організовує і проводить роботу, спрямовану на підвищення рівня правових знань працівників підприємства, роз’яснює практику застосування законодавства, надає консультації з правових питань);



  • порушення пункту 16 Загального положення про юридичну службу, відповідно до якого орган виконавчої влади, підприємство зобов’язані створювати умови для належної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним та електронним зв’язком, сучасними комп’ютерами та оргтехнікою, транспортом для виконання службових обов’язків, нормативно-правовими актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань, електронною системою інформаційно-правового забезпечення, а також доступом до інформаційних баз;



    • статті 38 Кодексу законів про працю України (працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник;



    • статті 142 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил;



    • статті 147 Кодексу законів про працю України (за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення);



    • пункту 1 статті 149 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.



    • пункту 2 статті 149 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого дисциплінарні стягнення оголошуються в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку;



    • частини 10 статті 10 Закону України «Про відпустки» (графіки відпусток затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом);



    • статті 22 Закону України „Про звернення громадян” відповідно до якої керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов’язані проводити особистий прийом громадян, а також усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються в журналі обліку особистого прийому громадян;



    • пункту 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях не залежно від форм власності, в засобах масової інформації ( відповідно до якого усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли до установи повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження в журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян;



    • абзацу 1 підпункту 4.2.1. Примірної інструкції з діловодства (службовий документ, що складається в установі, повинен мати обов’язкові реквізити і стабільний порядок їх розміщення: найменування установи – автора документа, код установи, код форми документа, назва виду документа (не зазначається на листах), дата, індекс, заголовок до тексту, текст, підпис, візи, позначка про виконання документа і направлення його до справи);



    • абзацу 1 підпункту 4.5.2. Примірної інструкції з діловодства (віза включає: особистий підпис, ініціали і прізвище особи, яка візує документ, та дату візування, у разі потреби зазначається найменування посади цієї особи);



    • абзацу 2 підпункту 4.5.2. Примірної інструкції з діловодства (віза проставляється як на лицьовому, так і на зворотному боці останнього аркуша проекту документа, якщо місця для цього на лицьовому боці останнього аркуша документа не вистачає.);



    • підпункту 4.5.5. Примірної інструкції з діловодства (зовнішнє погодження проектів документів оформляється відповідним грифом. Гриф погодження ставиться, нижче підпису на лицьовому боці останнього аркуша проекту документа і включає в себе слово «ПОГОДЖЕНО», найменування посади особи, з якою погоджується проект документа (включаючи найменування установи), особистий підпис, ініціали, прізвище та дату погодження);



    • підпункту 4.6.1.1. Примірної інструкції з діловодства, згідно якого затвердження документа здійснюється за допомогою грифа затвердження або видання розпорядчого документа. Нормативно-правові акти ( положення, інструкції, правила тощо ) повинні затверджуватися відповідним розпорядчим документом установи, що видала акт;



    • підпункту 4.6.14. Примірної інструкції з діловодства, згідно якого гриф затвердження розміщується у правому верхньому кутку першого аркуша документа;



    • підпункту 7.1.2. Примірної інструкції з діловодства, відповідно до якого номенклатура справ є обов’язковим для кожної установи документом, який складається для створення в установі єдиної системи формування справ, забезпечення їх обліку, швидкого розшуку документа за його змістом та видом, відбору документів на державне зберігання у процесі діловодства;



    • підпункту 7.1.18. Примірної інструкції з діловодства (зведена номенклатура справ установи після її остаточного доопрацювання погоджується з ЕК установи і експертно-перевірною комісією (ЕПК) відповідного державного архіву, після чого затверджується керівником установи);



    • абзацу 3 підпункту 7.2.4 Примірної інструкції з діловодства, в якому вказано, що накази з основної діяльності; про прийняття, переведення, звільнення, заохочення, сумісництво працівників; про надання відпусток; про накладення стягнення на працівника, відрядження працівників, з адміністративно-господарських питань тощо групуються у різні справи;



  • абзацу 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 «Про затвердження положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами та доповненнями) відповідно до якого органи виконавчої влади повинні забезпечити постійний перегляд виданих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність з Конституцією та законами України, іншими актами законодавства, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;



  • пункту 20 постанови Держкомпраці СРСР від 20.06.1984 року № 213 «Про затвердження типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій», згідно якого графіки відпусток складаються на кожен рік не пізніше 5 січня поточного року;



  • частини 5 пункту 7.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, в якій вказано, що книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них та книга обліку руху трудових книжок мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені підписом керівника підприємства, установи, організації і печаткою.



Вивчаємо Загальне положення

про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, яке затверджене

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року № 1040

(у запитаннях і відповідях)


Запитання 1. На які ЦОВВ поширюється дія Загального положення?


Відповідь. До ЦОВВ відносяться міністерства, державні комітети, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

До другої групи ЦОВВ відносяться, зокрема, Державний комітет інформатизації України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державний комітет архівів України, Державний комітет України із земельних ресурсів, Пенсійний фонд України.

До ЦОВВ зі спеціальним статусом відносяться такі, як Головне управління державної служби України, Антимонопольний комітет України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Державна судова адміністрація України тощо.


Запитання 2. Що відноситься до державних господарських об’єднань?


Відповідь. Відповідно до ч. 5 ст. 119 Господарського кодексу України державне господарське об’єднання – об’єднання підприємств, утворене державними підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання).

Таке об’єднання підприємств діє на підставі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об’єднання.


Запитання 3. Чи може здійснювати юридичне обслуговування територіального органу центрального органу виконавчої влади, районної державної адміністрації юрисконсульт одноосібно?


Відповідь. Відповідно до п. 2 Загального положення юридична служба органу виконавчої влади, підприємства утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності правової роботи (департамент, управління, відділ, сектор).

Отже, чинне Загальне положення не передбачає можливість здійснення правового обслуговування орану виконавчої влади юрисконсультом одноосібно.


Запитання 4. Чи є обов’язковим визначення працівника юридичної служби відповідальним за представництво у судах?


Відповідь. Так. Для представлення інтересів держави в судах під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є органи виконавчої влади, у складі юридичної служби утворюється відповідний підрозділ або такі повноваження надаються окремій посадовій особі (п. 2 Загального положення).


Запитання 5. Чи може юридична служба районної державної адміністрації підпорядковуватись заступнику голови - керівнику апарату райдержадміністрації?


Відповідь. Згідно з вимогами п. 5 Загального положення юридична служба підпорядковується безпосередньо керівникові органу виконавчої влади, підприємства.

Жодних виключень щодо підпорядкування юридичної служби райдержадміністрації заступнику голови Загальне положення не містить.


Запитання 6. Чи може профільний підрозділ органу виконавчої влади (наприклад, управління економіки) розробити нормативно-правовий акт та подати його проект для прийняття без погодження юридичною службою, враховуючи специфіку питання, яке вирішується?


Відповідь. Видання нормативно-правового акта, а також подання проекту такого акта органу виконавчої влади для його прийняття чи погодження без попереднього розгляду та погодження з юридичною службою не допускається (п. 8 Загального положення).


Запитання 7. Як потрібно складати висновок до проекту акту правового характеру, що видається органом виконавчої влади?


Відповідь. Наказом Міністерства юстиції України від 31.03.2009 р.№ 578/5 затверджено форму висновку юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, урядового органу в системі міністерства та його територіальних (місцевих, регіональних) органів, місцевих державних адміністрацій за результатами проведення юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта.

З текстом наказу можна ознайомитись за наступним посиланням:

a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0290-09


Запитання 8. Чи має право працівник юридичної служби органу виконавчої влади ініціювати питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у заподіянні шкоди підприємству?


Відповідь. Так. Це право передбачене підпунктом 15 пункту 10 Загального положення. В той же час слід враховувати те, що вирішення вказаного питання (компетенція) повинна бути закріплена саме за юридичною службою, тобто визначена у положенні, посадовій інструкції працівника юридичної служби тощо.


Запитання 9. Чи є обов’язковим погодження юридичною службою міністерства кандидатури керівника юридичної служби підвідомчого територіального органу ?


Відповідь. Так. Це передбачено підпунктом 21 пункту 10 Загального положення.


Запитання 10. Чи має юридична служба органу виконавчої влади або підприємства проводити правоосвітні заходи для працівників?


Відповідь. Згідно з вимогами Загального положення:
  • юридична служба органу виконавчої влади

1) організовує і проводить роботу, пов’язану з підвищенням кваліфікації працівників юридичної служби органу виконавчої влади та підприємства, що належить до сфери його управління, роз’яснює застосування законодавства, надає правові консультації з питань, що належать до компетенції органу виконавчої влади, а також за дорученням його керівника розглядає звернення громадян, звернення та запити народних депутатів України;

2) здійснює заходи, спрямовані на підвищення рівня правових знань працівників органу виконавчої влади;
  • юридична служба підприємства

1) надає правову допомогу працівникам підприємства, які потребують соціального захисту;

2) організовує і проводить роботу, спрямовану на підвищення рівня правових знань працівників підприємства, роз’яснює практику застосування законодавства, надає консультації з правових питань.


Запитання 11. Чи може юридична служба контролювати дотримання вимог законодавства у діяльності інших структурних підрозділів органу виконавчої влади або підприємства?


Відповідь. Згідно з пунктами 13, 14 Загального положення юридична служба органу виконавчої влади або підприємства має право перевіряти дотримання законності структурними підрозділами органу виконавчої влади та підприємства відповідно.


Запитання 12. Чи визначені у законодавстві матеріально-технічні умови діяльності юридичної служби?


Відповідь. Так. Орган виконавчої влади, підприємство зобов’язані створювати умови для належної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним та електронним зв’язком, сучасними комп’ютерами та оргтехнікою, транспортом для виконання службових обов’язків, нормативно-правовими актами і довідковими матеріалами, іншими посібниками та літературою з правових питань, електронною системою інформаційно-правового забезпечення, а також доступом до інформаційних баз (п. 16 Загального положення).


Запитання 13. Яким чином проводиться підвищення кваліфікації працівників юридичних служб?


Відповідь. Підвищення кваліфікації працівників юридичних служб органів виконавчої влади, підприємств організовує Міністерство юстиції України та його територіальні органи. Основними формами підвищення кваліфікації юристів є стажування та семінари.

Крім того, органи юстиції, з ціллю методичної підтримки діяльності юридичних служб, розробляють методичні матеріали з актуальних питань правозастосування.


Запитання 14. Які освітньо-кваліфікаційні вимоги висуваються до працівників юридичної служби?


Відповідь.

1) для керівника юридичної служби, його заступника органу виконавчої влади - вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, стаж роботи за фахом на державній службі або за фахом на керівних посадах в інших сферах не менш як п’ять років;

2) для головного спеціаліста юридичної служби органу виконавчої влади – вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, стаж роботи за фахом на державній службі не менш як три роки або за фахом в інших сферах не менш як чотири роки;

3) для провідного спеціаліста юридичної служби органу виконавчої влади - вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, стаж роботи за фахом не менш як два роки;

4) для керівника юридичної служби підприємства - вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, стаж роботи за фахом не менш як три роки.


ВИСНОВОК


Отже, підсумовуючи вищесказане, варто зазначити, що в органах виконавчої влади на державних підприємствах, в установах, організаціях робота із забезпечення законності в господарській діяльності, у трудових та інших відносинах здійснюється керівниками підприємств, служб і структурних підрозділів. Важливе місце у вирішенні цього завдання відводиться юридичній службі, яка повинна бути організатором боротьби за дотримання і зміцнення законності.

Забезпечення законності в органах виконавчої влади на державному підприємстві - це насамперед боротьба з порушеннями державної, договірної і трудової дисципліни, порушеннями законодавства у вигляді безгосподарності, крадіжок майна, зловживань тощо. Тому керівники органів виконавчої влади, підприємства, а юридична служба передусім, повинні бути обізнані з різними галузями права, економіки, виробництва, знати і вміти застосовувати численні нормативні акти в кожному конкретному випадку, не обмежуватись консультуванням з правових питань і візуванням документів.

Згідно із Загальним положенням юрисконсульт повинен бути активним учасником єдиного процесу діяльності установи і забезпечувати суворе дотримання законності в усіх сферах господарської діяльності;вивчати і аналізувати практику роботи, наполегливо домагатись усунення порушень законності; негайно доповідати керівникові про порушення законності; розробляти і вносити пропозиції щодо усунення недоліків у роботі; постійно здійснювати право освітню, право виховну та право роз'яснювальну роботу.


Городенківське районне управління юстиції

78100 м.Городенка вул. Богуна, 13

Телефон для довідок (03430) 2-12- 12