Орієнтовна тематика науково-дослідницьких робіт

Вид материалаДокументы
Секція електроніки та приладобудування.
Відділення хімії, біології, екології та аграрних наук
Сутність роботи
2. Природне поновлення лісових порід.
3. Вирощування садивного матеріалу з відкритою та закритою кореневою системою у розсадниках і теплицях.
4. Облік насіннєношення лісових порід.
5. Способи зберігання насіння лісових порід.
6. Вплив рекреаційного навантаження на стан лісу.
7. Лісові птахи і звірі
8. Розмноження лісових порід живцюванням
9. Мікроклімат лісу
10. Стан лісу на ділянках, пошкоджених пожежею
11. Розкладання пнів.
12. Лісова підстилка
13. Комахи у зелених насадженнях міста
14. Залежність кількості ростових пагонів, маси листя, площі поверхні гілок другого порядку від діаметра гілки перед облистяною
15. Оцінювання стану та захисної ролі полезахисних смуг (пришляхових смуг)
16. Фенологічні спостереження.
17. Поширеність пошкодження рослин у розсадниках, лісових культурах, лісі комахами, збудниками хвороб.
18. Комахи – шкідники жолудів, шишок, насіння.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3

Секція електроніки та приладобудування.


  1. Автоматизація вимірювання параметрів напівпровідникових елементів
  2. Розробка стаціонарного побутового освітлювача малої потужності з автономним енергоживленням від сонячних батарей
  3. Дослідження електролюмінісцентних джерел світла
  4. Система з’єднання двох комп’ютерів лазерним променем
  5. Дослідження похибок мікроконтролерів при обчисленні тригонометричної функції y=cos(x) за допомогою ступеневих рядів



Секція інформаційних, телекомунікаційних систем та лабораторій віддаленого доступу


  1. Цифровий пристрій зв’язку
  2. Система дистанційного тестування
  3. Сервісний центр підприємства зв’язку
  4. Модель міні АТС



ВІДДІЛЕННЯ ХІМІЇ, БІОЛОГІЇ, ЕКОЛОГІЇ ТА АГРАРНИХ НАУК


Секція хімії


Теми 1 – 21 рекомендуються для учнів 9-10 класів, 22-39 – для 10-11 класів.

  1. Дослідження природних вод (вміст металів, хлоридів, сульфатів, нітратів та ін.)
  2. Аналіз забрудників (вміст важких металів, аніонів-забрудників, органічних речовин) у стічних водах.
  3. Визначення вмісту мікроелементів у біологічних об’єктах.
  4. Визначення твердості води (різними методами, в різних водах).
  5. Визначення каротину в плодах, кормах і інших об’єктах.
  6. Визначення кислотності меду.
  7. Визначення вмісту органічних кислот в плодах (або соках і інших біологічних об’єктах).
  8. Дослідження вмісту жирних кислот у рослинних оліях.
  9. Визначення якості ефірних олій (одним або двома методами дослідження).
  10. Вивчення залишкових мікрокількостей препаратів у овочах після їх хімічної обробки.
  11. Визначення вмісту аскорбінової кислоти у плодах хімічними методами.
  12. Визначення кислотності, жирності, вмісту лактози в молочних продуктах.
  13. Визначення вмісту солі, золи в твердих сирах.
  14. Дослідження мінерального складу молока методом тонкошарової хроматографії.
  15. Визначення якості миючих засобів.
  16. Вивчення антикорозійних властивостей хімічних покрить (на прикладі одного або двох покрить).
  17. Вивчення антикорозійних властивостей електрохімічних покрить (на прикладі одного покриття).
  18. Визначення залежності швидкості корозії металів, (сплавів, виробів) від різних факторів.
  19. Визначення нітратного азоту в рослинах методом тонкошарової та паперової хроматографії.
  20. Визначення вмісту азоту (або фосфору) в мінеральних добривах (або ґрунтах) хроматографічним методом.
  21. Дослідження залежності між будовою і хімічними властивостями певних сполук (неорганічних, органічних).
  22. Дослідження процесів електроосадження металів (чи сплавів).
  23. Порівняльна характеристика визначення певних іонів сучасними методами.
  24. Дослідження комплексоутворення сучасними методами.
  25. Дослідження будови органічних сполук сучасними методами.
  26. Ідентифікація галогенпохідних (інших похідних) органічних сполук сучасним методами.
  27. Дослідження кінетики певних хімічних реакцій.
  28. Синтез нових органічних (або неорганічних) сполук.
  29. Закономірності зв’язку термодинамічних та хімічних властивостей певних хімічних сполук.
  30. Вивчення реакцій комплексоутворення органічних лігандів з іонами металів.
  31. Одержання тонкодисперсних малорозчинних сполук методом хімічного осадження (на одному прикладі).
  32. Визначення коефіцієнтів активності у сумішах електролітів.
  33. Використання зміннострумових електрохімічних методів для виготовлення селективних поглинаючих покриттів теплових колекторів.
  34. Розробка нових експрес-методів перевірки кислотності молока та молочних продуктів.
  35. Хімічний та радіаційний аналіз ґрунтів певного району Харківської області.
  36. Контроль якості певного фармацевтичного препарату.
  37. Роль гетероциклічних сполук у створенні потенційно біологічно активних речовин.
  38. Дослідження певної хімічної сполуки, як основи для творення магнітокерованих лікувальних засобів.
  39. Дослідження фізико-хімічних властивостей процесу металізації синтетичних алмазів.


Секція загальної біології, біології людини


  1. Флора й рослинність водних і лучних фітоценозів.
  2. Флора й рослинність степових фітоценозів.
  3. Лікарські рослини Вашого району. Біологічна характеристика. Проблеми
    охорони.

  1. Акваріумні риби. Особливості утримання. Біологія розмноження окремих
    видів.
  2. Фенологія весняних та осінні міграцій птахів різних таксономічних груп.
  3. Ботанічна характеристика деяких природничо-заповідних територій
    Вашого району.
  4. Зоологічна характеристика деяких природничо-заповідних територій
    Вашого району.
  5. Видовий склад та територіальне розміщення зимуючих птахів Вашого
    міста, селища.
  6. Вплив фізіологічно-активних речовин на укорінення деяких видів
    кімнатних рослин.

10. Морфо-анатомічні та екологічні особливості рослин (будь-якої групи)

Вашого району.

11. Еколого-біологічна характеристика ботанічних чи зоологічних об'єктів Вашого району (класів, рядів, родин, родів).

12. Вивчення пухлин та наростів у покритонасінних рослин.


Секція медицини


  1. Вивчення стану серцево-судинної системи у школярів та вплив різних факторів (навантаження, гіподинамія, інфекційні захворювання, грип і т.д.);
  2. Вивчення стану захворюваності органів серцево-судинної системи серед школярів чи якихось груп населення;
  3. Вивчення факторів ризику серцево-судинних захворювань у школярів чи населення;
  4. Хвороби органів дихання серед підлітків та їх зв'язок з палінням;
  5. Вивчення стану функції зовнішнього дихання у школярів і залежність його від різних факторів зовнішнього середовища (природні фактори, паління, простудні захворювання);
  6. Вивчення впливу запиленості та загазованості повітря на функцію органів дихання людини;
  7. Вплив шуму на нервову систему та працездатність старшокласників;
  8. Вплив екологічних факторів на стан імунної системи;
  9. Імунний дефіцит та його прояви у школярів;
  10. Стан імунітету в нормі та при патології і вивчення його у школярів;
  11. Вплив якості навчальних посібників (підручники, комп'ютери) на зір школярів;
  12. Частота патології зору у школярів та вплив на неї факторів зовнішнього середовища;
  13. Сучасні методи вивчення стану крові;
  14. Хвороби крові та органів кровотворення у школярів;

15.Проблеми дитячого травматизму в сучасних умовах; Вивчення стану опорно-рухового апарату у школярів.

16. Особливості режиму дня школярів та заходи необхідної корекції.

17. Дослідження способу життя школярів, його оцінка та обґрунтування заходів оптимізації.

18. Організація навчального процесу у школі (побудова розкладу, проведення уроку) та динаміка працездатності школярів.

19. Особливості харчування дітей та заходи з корекції.

20. Дослідження харчового статусу та його вплив на здоров’я дітей.

21. Стан шкільного харчування та йог вплив на працездатність дітей.

22. Дослідження вільного часу школярів та його оцінка як чиннику впливу на здоров’я.

23. Розповсюдженість шкідливих звичок та їх можливий вплив на здоров’я.

24. Стан осанки та профілактика його порушень.

25. Стан зору школярів та шляхи профілактики шкільної міопії.

26. Дослідження біологічних ритмів школярів.

27. Особливості фізичного розвитку дітей шкільного віку.

28. Дослідження особливостей працездатності (розумової або фізичної) школярів.

29. Дослідження та оцінка здоров’я школярів, виділення чинників ризику та розробка шляхів корекції.

30. Дослідження психофізіологічних особливостей дітей шкільного віку.

31. Первинна профорієнтація як психофізіологічна оцінка функціонального стану підлітків.


Секція зоології, ботаніки


  1. Особливості вирощування догляду та розмноження кактусів
  1. Оцінка стабільності розвитку в популяціях прудкої ящірки Lacerta agilis exigua в урбанізованих та природних екосистемах
  1. Вивчення видового складу та поширення ряду Лускокрилих або метеликів Lepidoptera серії Булавовусі або денні Rhophalocera
  1. Вивчення популяцій дикорослої опунції
  1. Порівняльний аналіз розмірних характеристик креветок родини Palacmonidae
  1. Дослідження цитотоксичної активності окремих лікарських рослин Allsum сера-тестом
  1. Дослідження вікової структури цінопопуляції проліска білосніжного
  1. Успадкування деяких господарсько-цінних ознак у сої (glycne max)
  1. Дослідження особливостей та характеру видимих весняних міграцій птахів
  1. Роль населених пунктів сільського типу долини Південного Бугу у збагаченні зимової орнітофауни
  1. Фізіолого-біологічні особливості деяких реліктових рослин, як показники адаптації
  1. Локальний екомоніторинг та вивчення впливу абіотичного фактору у рамках роду Trichogramma
  1. Біологія та екологія оси Polistes dominulus Christ в вашому місті
  1. Генетичні та фенотипові переваги районованих порід бджіл
  1. Біологічні особливості гніздування деяких видів птахів-дуплогніздовиків на території вашого району
  1. Об’єкти ботанічного профілю природно-заповідного фонду вашого району, стан їх збереженості та перспективи розвитку
  1. Гіногенез сріблястого карася
  1. Порівняльне морфо-екологічне дослідження кори мозочка жаби ставкової, квакші звичайної та ящірки прудкої
  1. Життєва стратегія рослин відвальних екотопів як основа фіторекультивації природних відвалів
  1. Вивчення впливу біогумусу сорту «Старатель» і рідкої суміші «Айдар» на культуру томатів
  1. Попелиці садово-паркових насаджень


Секція зоотехнії, ветеринарії


  1. Вплив кормової добавки Біо-Мос на продуктивність кролів.
  2. Вплив різних типів годування на фізіологічний стан собак.
  3. Господарсько-корисні ознаки медоносних бджіл при використанні

феромонних препаратів.
  1. Використання лікарських рослин при відгодівлі свиней.
  2. М’ясна продуктивність кроликів при використанні сіна кропиви.
  3. Технологія використання карпатських бджіл на запиленні культури

огірків в теплицях.
  1. Фізіологічні механізми розвитку інстинктивної поведінки.
  2. Виникнення неврозів у тварин.
  3. Феромони та їх роль у поведінці тварин.
  4. Поведінка воронових птахів у природі і в експериментальних умовах.
  5. Акустична комунікація в світі комах ( птахів, риб ).
  6. Експериментальне вивчення імітаційної поведінки.
  7. Орієнтування тварин у просторі.
  8. Інтелектуальна поведінка птахів.
  9. Біологічні форми поведінки і основні шляхи їх формування.
  10. Будівнича діяльність суспільних комах.
  11. Системи ієрархії в угрупованнях тварин.
  12. Поведінка суспільних комах.

Ветеринарія


  1. Гігієнічні заходи та догляд за шерстистими породами собак.
  2. Фітотерапія в ветеринарній медицині.
  3. Традиційні і нетрадиційні методи лікування собак ( кішок ).
  4. Долікарська ветеринарна допомога домашнім тваринам.
  5. Незаразні хвороби кроликів та їх лікування.


Секція агрономії, селекції та генетики


  1. Перспективні сорти картоплі для грунтово-кліматичної зони Бердичівщини
  1. Вивчення біоіндикатора (серед культурних рослин) на вміст свинцю в ґрунті
  1. Вплив агростимуліну на ростові параметри перцю сорту "Дарунок Молдови"
  1. Ефективність використання імуномоделюючого препарату "Гомотин" для підвищення природної резистентності організму сільськогосподарських тварин в умовах дії паратипових факторів
  1. Вплив підкорму "Айдар" на ріст та розвиток кімнатно-оранжерейних рослин
  1. Вивчення впливу різних технологій вирощування насіння на продуктивність сільськогосподарської культури - картоплі
  1. Регенераційна здатність живців ліщини деревоподібної
  1. Вивчення змін кількості та якості клейковини м'якої озимої пшениці у період післязбирального дозрівання
  1. Характеристика мікроорганізмів ґрунту та їх вплив на врожайність сільськогосподарських культур
  1. Медопродуктивність бджіл карпатської породи в умовах Придніпровського межиріччя Буковини
  1. Вплив мінеральних добрив на формування, урожай та якість зерна ярої пшениці
  1. Характеристика морфологічних властивостей різноманітних сортів цинії в умовах екстремального землеробства Донбасу
  1. Бджільництво в Рогатинському районі
  1. Екотоксикологічна оцінка вмісту свинцю і кадмію в системі "ґрунт - рослина"
  1. Вплив препарату "Престиж" на врожайність та якість бульб картоплі
  1. Особливості росту та розвитку помісних і чистопородних бичків в умовах племзаводу ТОВ ВНФ "Зеленогірське"
  1. Порівняльне вивчення сортів льону-довгунця в грунтово-кліматичних умовах північно-східного Полісся України
  1. Медоносні рослини Каховщини
  1. Агроекологічні аспекти сортовипробування нових гібридів кукурудзи
  1. Вплив гетерозису на розвиток та адаптивність сортів та гібридів томатів в тепличному фермерському господарстві "Мрія"
  1. Ростовий рух у рослин
  1. Біохімічні мутації насіння гірчиці сарептської під дією етилметансульфонату
  1. Перспективи вирощування фундука в умовах Степової зони України
  1. Вплив інгібіторів росту рослин-ретардантів на ріст, розвиток і продуктивність озимого ріпака

25. Формування високопродуктивних посівів польових культур: яра пшениця, цукрові буряки, озима пшениця.

26. Урожайність сої залежно від прийомів вирощування: спосіб сівби, норми висіву, регулятори росту.

27. Урожайність пшениці ярої залежно від застосування фізіологічно активних речовин.

28. Урожайність різних гібридів сорго зернового залежно від прийомів вирощування: строки сівби, норми висіву, система удобрення, способи сівби.

29. Вплив передпосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на урожайність квасолі.

30. Вплив біопрепаратів на продуктивність вики ярої і нуту при вирощуванні екологічно чистої продукції.

31. Адаптивна селекція ярого ячменю пивоварного напрямку.

32. Вирощування гречки з використанням біотехнологічних методів.

33. Сортова реакція ярого ячменю на обробку насіння бактеріальними препаратами.

34. Культура амаранта: адаптивна селекція.

35. Насінництво нових сортів амаранту.

36. Вплив системи добрив на урожайність польових культур (пшениця, цукрові буряки).

37. Вплив системи обробітку ґрунту і добрив на урожайність польових культур.

38. Визначення стійкості сортів твердої і м’якої ярової пшениці до збудників борошнистої роси.

39. Вплив прийомів вирощування на урожайність і посівні якості насіння сої.

40. Ефективність допосівної обробки насіння овочевих культур фізіологічно активними речовинами.

41. Ефективність різних елементів технології вирощування у гібридів соняшника різної скоростиглості.

42. Можливості адаптивної селекції у підвищенні біологіч-ного захисту рослин ячменю від кореневих гнилей.

43. Вплив норми висіву на урожайність гірчиці білої.

44.Дослідження складу нуклеотидних послідовностей в зв’язку з функціональною активністю генів.

45. Дослідження складу нуклеотидних послідовностей різних ділянок гена.

46. Дослідження розподілу CpG-сайтів у зв’язку з систематичним положенням організму.

47.Дослідження розподілу CpG-сайтів у зв’язку з положенням в різних за функціями ділянках.

48.Сверхспіралізована ДНК у зв’язку з будовою та просторовою організацією.

49.Гетерохрометин в клітинах людини та реакція клітини на електромагнітні поля.

50.Гетеро хроматин на в клітинах людини та реакція клітини на біологічно активні речовини.


Секція лісознавства


1. Лісове біорізноманіття.

Видовий склад, рясність рослинного покриву (Трав’яниста рослинність. Мохи. Чагарники. Дерева. Природне поновлення (підріст)). Комахи. Їстівні гриби та ягоди.

Сутність роботи. За однаковою методикою порівняти видовий склад і кількісні показники (рясність, висоту і діаметр у рослин, щільність поселення в комах) на різних ділянках, наприклад: на різних частинах галявини, ділянки лісових культур, розсадника, на різній відстані від краю лісу вглиб і вбік відкритого простору, у різних парках міста, на різній відстані від траси, на ділянках із різним рівнем рекреаційного навантаження, ущільнення ґрунту, з різною густотою дерев, з поливом і без поливу (для розсадників або квітників).

2. Природне поновлення лісових порід.

Сутність роботи. див. п.1. Обліковують сходи та підріст дуба, сосни, ясена та інших лісових порід під насінними деревами і на різній відстані від них, на ділянках із прорихленим і непрорихленим ґрунтом, з наявністю і відсутністю бур’янів, на різній відстані від стін лісу, на різних експозиціях і висоті схилу.

3. Вирощування садивного матеріалу з відкритою та закритою кореневою системою у розсадниках і теплицях.

Сутність роботи. Роботу проводять у шкільних лісництвах. Порівнюють варіанти різної підготовки насіння, різного складу субстрату, різної норми витрати насіння, різної відстані між рядками, випробовують нешкідливі речовини для стимулювання росту рослин і захисту від збудників хвороб (активовану воду, настої і відвари трав).

4. Облік насіннєношення лісових порід.

Протягом сезону оцінюють за бальною шкалою або кількісно на окремих гілках рівень цвітіння лісових порід, а потім рівень плодоносіння. Враховують щотижня опадання зав’язей і його причини. В період збирання плодів (насіння) визначають кількість повноцінного насіння, визначають посівні властивості (пророщують). Стратифікують за потреби різними способами. Визначають ступінь заселення комахами (розтинанням або утримуванням у посудинах до виходу комах). Порівнюють усі показники на ділянках із різною густотою деревостану, висотою дерев, наявністю й відсутністю підліску, підросту, трав’яного покриву, лісової підстилки (її потужності, см).

5. Способи зберігання насіння лісових порід.

Насіння зберігають традиційними, прийнятими в лісництві способами та іншими (експериментальними) – під водою, в холодильнику, на горищі, в підпіллі, в піску сухому й вологому тощо. Весною пророщують і оцінюють рівень схожості й ураженість збудниками хвороб.

6. Вплив рекреаційного навантаження на стан лісу.

Закладають пробні площі на ділянках із різним ступенем рекреаційного навантаження (ущільнення ґрунту, засміченості, слідів пожежі, наявності залишків багать). Оцінюють стан не менше 50 дерев на кожній площі за шкалою, згідно з санітарними правилами (1 – здорові, 2 – ослаблені, 3 – сильно ослаблені; 4 – всихають; 5 – всохли у поточному році; 6 – старий сухостій). Якщо досліди ведуться 2 роки, порівнюють зміни стану. Обліковують рослинний покрив, як в напрямі 1, потужність лісової підстилки.

7. Лісові птахи і звірі

Дослідження проводять разом із єгерями, іншими представниками мисливських господарств або фахівцями-біологами, узгоджують із ними методичні питання.

8. Розмноження лісових порід живцюванням

Роботу виконують у шкільних лісництвах або у домашніх парниках. Випробовують різні способи сприяння швидшому укоріненню живців. Оцінюють частки успішного укорінення.

9. Мікроклімат лісу

Вимірюють температуру повітря, ґрунту, поверхні кори дерев на різних сторонах стовбурів, біля окоренку і на висоті 1 і 2 м, на пнях різного діаметра з різних боків в різних ділянках лісу – на межі зі зрубом, галявиною, в лісі різної густоти, з наявністю й відсутністю підросту, підліску. Доступними засобами вимірюють вологість повітря і ґрунту.

10. Стан лісу на ділянках, пошкоджених пожежею

Закладають пробні площі на ділянках із різним рівнем пошкодження дерев пожежею (до висоти 0,5 м, 1 м, 2 м, до висоти розташування перехідної кори, тонкої кори сосни) та різного віку дерев, з різною густотою підліску, підросту, трав’яного покриву, з різною потужністю і пошкодженням вогнем лісової підстилки. Оцінюють стан не менше 50 дерев на кожній площі за шкалою, згідно з санітарними правилами (1 – здорові, 2 – ослаблені, 3 – сильно ослаблені; 4 – всихають; 5 – всохли у поточному році; 6 – старий сухостій). Якщо досліди ведуться 2 роки, порівнюють зміни стану. Обліковують рослинний покрив, як в напрямі 1, потужність лісової підстилки.

11. Розкладання пнів.

У лісі, на галявинах, на ділянках лісових культур різного віку вибирають пні для дослідження. Частину розтинають сокирою, визначають вологість деревини шляхом зважування, реєструють склад грибів і комах усередині пнів. На деякі пні надівають пластикові (з дрібними отворами) або тканинні мішки, закріплюють і з одного боку прикріплюють невелику посудину з водою (розчином солі, прального порошку) для уловлювання комах, що вилетять із пнів. Вологість пнів бажано визначати декілька разів за сезон і при цьому вимірювати температуру повітря.

12. Лісова підстилка

Склад, потужність лісової підстилки, організми, що в ній перебувають, відрізняються залежно від породного складу дерев, чагарників, віку й густоти лісу, рівня рекреаційного навантаження.

13. Комахи у зелених насадженнях міста

Переважно мінери. Дубова, липова, каштанова, акацієві молі. Рівень пошкодження листків, частка пошкоджених листків у різних регіонах міста, на різній експозиції й висоті крони, на різній відстані від будинків і автошляхів. Збирання опалого листя і виведення комах, що там зимує, зокрема паразитів.

14. Залежність кількості ростових пагонів, маси листя, площі поверхні гілок другого порядку від діаметра гілки перед облистяною частиною (для різних порід)

Матеріал можна збирати на зрубах (після закінчення лісосічних робіт), при зрізанні дерев у місті. Окремі вимірювання можна робити на низько розташованих гілках живих дерев (без обривання листя). Окремо враховувати гілки верхнього, середнього й нижнього ярусів, різної експозиції крони. Така робота потрібна для розробки оптимальних методів обліку комах, зокрема шкідників бруньок, пагонів і гілок шляхом їх підрахування на окремих зразках і перерахуванні на все дерево.

15. Оцінювання стану та захисної ролі полезахисних смуг (пришляхових смуг)

При виконанні роботи здійснюють оцінку показників мікроклімату на різній відстані від смуг, категорію стану дерев у смугах та пошкодженість їх комахами і збудниками хвороб, а також (для полезахисних смуг) – стан і ріст сільськогосподарських культур у міжсмуговому просторі на різні відстані від смуг різних експозиції, ширини, конструкції.

16. Фенологічні спостереження.

Вибирають об’єкти, за якими можна спостерігати щодня. Порівнюють дати фенологічних явищ на рослинах одного виду, що ростуть у різних місцях – на бугрі і в низині, біля паркану і на площі. Порівнюють дати настання одних явищ у різних частинах крони (верх-середина-низ, південна-північна-західна-східна). Одночасно визначають показники мікроклімату.

17. Поширеність пошкодження рослин у розсадниках, лісових культурах, лісі комахами, збудниками хвороб.

Враховують частку пошкоджених рослин, листків і рівень пошкодження рослин, листків; поширеність і розвиток хвороб на різних ділянках, частинах ділянки, що відрізняються освітленням, зволоженням та іншими рисами.

18. Комахи – шкідники жолудів, шишок, насіння.

див. напрями 4, 5

19. Пастки і ловильні дерева (колоди, гілки) для обліку комах.

Пастки Барбера – пластикові стакани закопують у ґрунт на різних ділянках, наливають розчин солі, прального порошку. Регулярно оглядають, визначають видовий склад комах і підраховують кількість.

У лісових культурах весною закопують або влаштовують на поверхні відрізки гілок, колод різного діаметра й довжини. У серпні оглядають, знімають кору, визначають видовий склад і кількість комах.

20. Лісова селекція. Відбір кращих і стійкіших рослин.

Роботу виконують разом із фахівцями. Оцінюють біометричні показники, стійкість рослин.

21. Озеленення. Створення газонів, квітників, вертикального озеле­нення, розаріїв.

Практичне оцінювання різних методів озеленення.