Закон України від 03. 04. 97 № 168/97-вр "Про податок на додану вартість" (зі змінами І доповненнями)
| Вид материала | Закон |
- Назва реферату: Проблеми бух обліку податкових розрахунків з пдв розділ, 546.88kb.
- Чи необхідно проводити зменшення податкового кредиту при продажу основних фондів, 12.07kb.
- Вищий адміністративний суд україни, 115.44kb.
- Як оподатковуються маркетингові операції по дослідженню ринку нерухомого майна нерезиденту, 16.91kb.
- Частина I, 551.44kb.
- Законі України «Про податок на додану вартість», 130.37kb.
- Про податок на додану вартість, 185.86kb.
- Закону України «про податок на додану вартість односторонньої дії», 643.93kb.
- Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість Наказ, 165.85kb.
- Державна податкова адміністрація україни, 21.41kb.
.
Кількість помилок, які неможливо виявити, безкінечна – на відміну кількості помилок, які можна виявити (вона має кінець за визначенням)
Сьогодні у випуску:
Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України
Сучасні підходи до побудови катастрофостійких систем зберігання даних
Зворотний зв’язок:
Свої зауваження та запитання надcилайте за електронною
адресою:
ngoldecska@sta.gov.ua
Видається щомісячно
Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України
З метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.08 № 262-р „Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість” Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування та Департаментом розвитку та модернізації ДПС розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (далі – Система).
Систему розроблено на виконання документів:
- Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (зі змінами і доповненнями);
- наказ ДПА України від 30.05.97 № 166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” (зі змінами і доповненнями)”;
- Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, який затверджено наказом ДПА України від 18.04.08 № 266.
Метою розробки Системи є вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Об’єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ: розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів з використанням інформації актів/довідок перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум ПДВ.
Система призначена для проведення співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні із забезпеченням доступу до результатів співставлення підрозділам органів ДПС на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для контрольно – перевірочної роботи.
Прикладні функції Системи забезпечують:
- формування та перегляд переліку платників з результатами автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту за введеними критеріями відбору;
- формування та перегляд деталізованої інформації з результатами співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по обраному платнику;
- формування та перегляд результатів звірки даних декларації з ПДВ з іншими джерелами по обраному платнику;
- формування та перегляд результатів контролю податкової звітності з ПДВ;
- формування та перегляд зведених результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Програмне забезпечення надає можливість виведення документів з даними на екран монітора комп’ютера, у файли MS Excel та на друкуючий пристрій (засобами MS Excel).
Порядок дій підрозділів з використання Системи визначається Примірним порядком взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, який затверджено наказом ДПА України від 18.04.08 № 266.
Прийнята та оброблена на районному рівні інформація податкової звітності з ПДВ у електронному вигляді у визначені терміни надсилається до центральної бази даних податкової звітності. На центральному рівні щоденно у міру надходження незвірених даних за допомогою Системи виконується автоматизоване співставлення податкової звітності з ПДВ:
- автоматизований контроль податкової звітності з ПДВ;
- автоматизоване співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту контрагентів;
- автоматизована звірка даних звітності з ПДВ з іншими джерелами.
Співставлені записи контрагентів “покупець – постачальник” автоматизовано аналізуються на наявність відхилень, які виникають з різних причин (помилки у звітності, невідповідність даних контрагентів, невідповідність інформації баз даних органів ДПС тощо). Залежно від розміру відхилень та наслідків впливу на обчислення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ співставленій парі “покупець – постачальник” призначаються певні категорії. Після цього виконується оцінка правильності обчислення платником податкових зобов’язань та податкового кредиту та віднесення платника до певної категорії залежно від сумарного розміру відхилень та категорій записів цього платника.
Після виконання автоматизованого співставлення Система забезпечує доступ до його результатів у вигляді екранних звітних форм співробітникам підрозділів органів ДПС у розрізах регіонів, районів, звітних податкових періодів тощо для опрацювання результатів співставлення.
За наслідками перевірки отриманої інформації до Системи надходять дані щодо результатів усунення помилок у звітності (платником самостійно або працівником підрозділу введення та захисту податкової звітності) та дані актів перевірок платника (камеральної, документальної).
Система забезпечує формування зведеної інформації щодо кількості, суми відхилень ПДВ (на першому етапі) та результатів їх опрацювання органами ДПС (на другому етапі), яка в подальшому використовується для оцінки роботи підрозділів органів ДПС.
Сучасні підходи до побудови катастрофостійких систем зберігання даних
Для сучасного підприємства безперервність діяльності тісно пов'язана із забезпеченням безперебійної роботи інформаційної системи (далі ІС). Створення систем високої доступності дозволяє мінімізувати простої в роботі ІС, які пов’язані зі збоями програмного й апаратного забезпечення або необхідністю планового обслуговування. Однак для захисту від надзвичайних обставин потрібно щось більше.
Інформаційні технології (ІТ) є одним із найефективніших видів економічної діяльності людства, що динамічно розвивається і стимулює розробку багатьох нових продуктів та послуг.
На щастя, надзвичайні події техногенного, природного або іншого характеру, здатні частково або повністю знищити ІТ-Інфраструктуру підприємства, трапляються нечасто. Але в сучасних умовах вся діяльність організації може виявитися під погрозою, якщо дії в критичній ситуації не було продумано заздалегідь. Для мінімізації ризиків необхідні катастрофостійка інфраструктура, технології захисту даних, навчений персонал і плани аварійного відновлення ІТ-Сервісів.
Розробка стратегії забезпечення безперервності ІТ-Сервісів
Планування безперервної роботи - постійна турбота керівників, зацікавлених у збереженні й розвитку діяльності. З ростом ваги інформаційних систем для сучасної діяльності організації, стратегія забезпечення безперервності їхньої роботи стає невід'ємним елементом її загальної стратегії.
У першу чергу, у рамках розробки стратегії безперервності діяльності складається докладна специфікація можливих загроз і найбільш імовірних наслідків, а також вивчається їхній вплив на інформаційні системи й опорну інфраструктуру.
Для найбільш істотних ризиків, з якими організація може зіштовхнутися (пожежа, відключення електропостачання, вибух і т.д.), розробляються докладні плани дій, спрямовані на мінімізацію наслідків від події.
Можливі приклади ризиків в залежності від ступеня загрози:
1 - теракти, руйнування будинку;
2 - ушкодження одного з каналів зв'язку та зв'язку з неузгодженими ремонтними роботами в будинку;
3 - вихід з ладу робочої станції;
4 - довгострокове відключення електроенергії в будинку.
Стратегічний підхід до планування безперервної роботи дозволяє найбільш ефективно організувати резервування критичних для діяльності сервісів ІС. Крім того, він гарантує готовність організації до надзвичайних ситуацій і дає впевненість у тім, що вона здатна впоратися із кризою. Все це істотно скорочує непередбачені витрати і дозволяє звести до мінімуму втрати у випадку аварій та нещасних випадків.
Докладні плани аварійного відновлення допомагають діяти ефективно й гарантують, що жоден важливий аспект не буде упущений. План аварійного відновлення - це докладний перелік заходів і дій, які необхідно виконати "до", "під час" і "після" виникнення надзвичайної ситуації. Тут визначається порядок повідомлення керівників і відповідальних співробітників, а також викладаються детальні інструкції для виконавців. Все це дозволяє максимально швидко відновити працездатність важливих інформаційних систем і сервісів. Строки відновлення чітко регламентуються залежно від вимог і специфіки роботи замовника. Прийнятний для роботи час відновлення є одним із ключових факторів, від якого залежить вибір стратегії резервування устаткування й способу реплікації даних. У процесі реалізації програм забезпечення безперервності діяльності приділяють особливу увагу процедурам тестування розроблених регламентів з метою перевірки їхньої ефективності. Впровадження стратегії забезпечення безперервності повинно супроводжуватися заходами щодо навчання персоналу й забезпечення готовності всіх служб організації до надзвичайної ситуації. Регулярні перевірки й навчання дозволяють переконатися в працездатності й ефективності розробленого плану та гарантують, що всі необхідні дії буде виконано у випадку аварії.
Резервування ресурсів
Рівень резервування інформаційної системи залежить від її значимості для діяльності організації, а також від чутливості діяльності до часу простою. Для систем другорядного значення це може бути просто серверна площадка, обладнана необхідними інженерними системами й підготовлена для установки серверного встаткування. Такий підхід дозволяє відновити роботу системи протягом декількох днів. Для більш важливих систем відокремлений обчислювальний центр повинен містити все необхідне устаткування, щоб у випадку катастрофи можна було швидко запустити резервну систему. А для найбільш критичних систем додатково необхідні системи реплікації даних і плани аварійного відновлення, що забезпечують збереження даних і безперервність функціонування ІТ.
Реплікація даних
У разі надзвичайних ситуацій найбільший збиток організації наносять втрата даних і неможливість доступу до них. Мінімізація цих ризиків досягається за рахунок резервування ресурсів (серверів, систем зберігання, каналів зв'язку), реплікації й резервного копіювання.
Рішення в області реплікації даних реалізуються з урахуванням специфіки бізнес-процесів замовника. Розмаїтість схем і варіантів забезпечує можливість вибору найбільш ефективного й раціонального рішення для кожного конкретного завдання.
Так, наприклад, періодична реплікація (реплікація за розкладом) допомагає зберегти у відокремленому центрі копію даних на фіксований момент часу в минулому. Основний недолік цього методу - втрата актуальності даних за період часу, що дорівнює інтервалу між реплікаціями. Проте, реплікація за розкладом - досить ощадливе рішення, що відмінно підходить організаціям, для яких час відновлення не є критично важливим, а також допускається незначна втрата даних.
Синхронна реплікація гарантує найвищий рівень надійності, забезпечуючи ідентичність всіх копій даних. Висуваючи високі вимоги до каналів зв'язку, синхронна реплікація найчастіше застосовується для найбільш важливих застосувань, де необхідний максимальний захист даних.
Асинхронна реплікація забезпечує безперервність передачі даних, причому навіть в умовах нестабільності каналів зв'язку. Цей спосіб допомагає зберегти високу продуктивність інформаційних систем і контролювати завантаження каналів передачі даних, але не забезпечує настільки ж високий рівень актуальності даних, як синхронна реплікація.
Останнім часом часто застосовуються схеми множинної реплікації, коли дані передаються з основного обчислювального центра відразу до кількох резервних центрів. Нерідко в цих випадках навіть застосовуються різні способи реплікації для забезпечення більш надійного й комплексного захисту даних ІТ.
Розподілені мережі зберігання даних
Забезпечення збереження важливих даних у випадку виникнення надзвичайної ситуації забезпечується за допомогою систем реплікації й резервного копіювання. Для роботи цих систем необхідні надійні й високопродуктивні канали передачі даних. Найбільш ефективним способом об'єднання систем зберігання й забезпечення надійного середовища для реплікації є мережі зберігання даних (Storage Area Network (SAN)).
Найбільше поширення одержали мережі зберігання даних, побудовані на базі технології Fіbre Channel, але, оскільки катастофостійкі обчислювальні центри часто рознесено на значні відстані (десятки, сотні й навіть тисячі кілометрів), можливі спеціалізовані розподілені рішення. Об'єднання SAN за допомогою ІP-Мереж має меншу продуктивність, але за рахунок широкої поширеності й низької вартості ІP-Каналів цей варіант може бути більш доступним. Мережі зберігання даних із застосуванням технологій DWDM (Dense Wavelength Division Multiplexing) і CWDM (Coarse Wavelength Division Multiplexing) забезпечують передачу даних на більші відстані з високою швидкістю. У рішеннях цього класу використовуються оптичні розподілені мережі, у тому числі, вже існуючі мережі глобальних операторів зв'язку.