Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти

Вид материала

Диплом

Содержание Розділ І. Проблеми та умови впровадження дистанційних форм освіти Розділ ІІ. 1. Аналіз систем дистанційного навчання §3. BlackBoard 6.x e-learning платформа §4. Module Object-Oriented Distributed Learning Enviroment (MOODLE) При підготовці й проведенні занять у системі Moodle викладач використовує набір елементів курсу, в який входять: глосарій, ресур Виконання завдання Розділ ІІІ. Реалізація навчання на базі СДН Moodle Приклади власних розробок моделей впровадження ІКТ у навчальний процес Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти

Подобный материал:

• Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 1031.24kb.
• Які провадять самі навчальні заклади, методичні кабінети (центри) відділів/управлінь, 189.34kb.
• Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти Всеукраїнська олімпіада з української, 133.71kb.
• Центральний інститут післядипломної, 2547.65kb.
• Полтавська обласна рада Головне управління юстиції у Полтавській області Полтавський, 188.87kb.
• Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, 207.66kb.
• Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 1209.87kb.
• План роботи комунального закладу «запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної, 2769.22kb.
• Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського, 481.81kb.
• Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 3731.81kb.

ВОЛИНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Дистанційне навчання

в системі післядипломної освіти


Методичний посібник


Луцьк – 2011

Інформаційно-методичні матеріали до навчального модулю

Дистанційне навчання в системі післядипломної освіти 2010–28с.


Висвітлено актуальність проблеми та результативність запровадження дистанційного навчання, що ґрунтуються на нових інформаційно-комунікаційних технологіях та методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають дистанційну форму навчання. Розкриваються поняття інформаційно-комунікаційних технологій, основні методологічні вимоги, яким має відповідати дистанційна форма навчання. Розглянуті сутнісні ознаки інформаційно-комунікаційних технологій, ключові поняття «дистанційне навчанняя» та «відкритий освітній простір».


Укладач: Л.Р.Остапчук,

методист лабораторії інформатики Волинського ІППО

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...3

Розділ І. Проблеми та умови впровадження дистанційних форм освіти…...6

Розділ ІІ. Аналіз систем дистанційного навчання…………………………......9

§1. Система керування навчанням Lotus Learning Space …………10

§2. WebCT Campus Edition (CE) e-learning платформа ……………11

§3. BlackBoard 6.x e-learning платформа……………………………12

§4. Module Object-Oriented Distributed Learning Enviroment (MOODLE) …………………………………………………………..13

§5. Порівняння систем дистанційного навчання………………….. 15

Розділ ІІІ. Реалізація навчання на базі СДН Moodle……………………….…16

Висновки…………………………………………………………………..21

Приклади власних розробок моделей впровадження ІКТ у навчальний процес Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти………………..22

Список використаної літератури………………………………………26

Використані джерела……………………………………………………27

ВСТУП

Пріоритетом розвитку України та її стратегією є покращення якості освіти через ефективне запровадження інформаційних та комунікаційних технологій. Застосування комп'ютерних технологій, розвиток дистанційних форм навчання, розвиток інститутів відкритої освіти є найважливішими завданнями державних програм.

Розвиток нових технологій в освіті можна розглядати у контексті концепції «Освіти для всіх», яку проголосили вагомі міжнародні організації, що опікуються освітою, серед яких Світовий Банк, ООН, ЮНЕСКО та інших. Прискорений розвиток технологій вимагає бути конкурентоздатним та спроможним навчатись впродовж життя. Застосування ІКТ в освіті дає змогу отримувати кращі світові знання у всіх куточках світу через комп'ютерні засоби зв'язку та оперувати значною кількістю інформації.

Освіта України потребує поліпшення якості та приведення всіх її компонентів до загальноприйнятних світових стандартів у галузі застосування комп'ютерних технологій. Важливе місце у розвиткові систем відкритої освіти відводиться інформаційним технологіям, зокрема розвиткові системи відкритої та дистанційної освіти.

Процеси глобалізації освіти приводять до помітних змін у методичних системах навчання. Глобалізуються цілі навчання, уніфікуються зміст і методи, з'являються нові форми навчання, орієнтовані на застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Особливо істотні зміни відбулися із засобами навчання. Від поняття «засобів навчання» в традиційній моделі освіти відбувся перехід до освітнього простору у контексті особистісно-орієнтованого, індивідуалізованого підходу та до єдиного інформаційного освітнього простору, що реалізовується в процесі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Єдиний інформаційний простір — являє собою сукупність баз і банків даних, технологій їх ведення та використання, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами, що забезпечує інформаційну взаємодію організацій і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб.

Характерні особливості ЄІП навчальної діяльності:

• інформаційні ресурси є навчальними комп’ютерними програмами, курсами дистанційного навчання, електронними підручниками, довідковою інформацією, навчальними відеофільмами, методичними матеріалами тощо. Доступ до цих ресурсів є вільним;
  
• кількість користувачів інформаційних ресурсів – необмежена;
  
• територія, на якій розташовані об’єкти, що охоплені єдиним інформаційним простором, – уся територія країни;
  
• обмін інформаційними ресурсами здійснюється за допомогою локальної мережі і Інтернет.
  

Інформаційний простір буде ефективним, якщо він стане відкритим для суспільства, що в свою чергу надасть можливість реалізувати узгоджені інтереси громадян, суспільства та держави на комплексній і системній основі. Ефективний інформаційний простір може бути створений і почне розвиватися на основі відповідної державної інформаційної політики, що забезпечить поступове прямування країни до побудови інформаційного суспільства. Цей рух повинен спиратися на новітні інформаційні, комп'ютерні, телекомунікаційні технології і технології зв'язку, розвиток яких призводить до бурхливого розвитку відкритих інформаційних мереж, насамперед Internet, що дає принципово нові можливості міжнародного інформаційного обміну і на його основі трансформації різноманітних видів людської діяльності.

Актуальність і доцільність впровадження дистанційного навчання в освітню діяльність інститутів післядипломної освіти обумовлюється низкою причин, серед яких важливими є такі:

-   дистанційне навчання спроможне виконувати роль каталізатора процесу реформування освітньої діяльності в інституті щодо надання їй рис, характеристик і показників систем відкритої освіти (доступність, реальна неперервність, особистісна орієнтованість, демократичність, варіативність тощо);

-   дистанційне навчання  активізує застосування у навчальному процесі інформаційних, комп’ютерних, телекомунікаційних технологій, підвищує творчу складову навчання, ініціює формування в Інтернеті вітчизняного Web- середовища післядипломної педагогічної освіти .

Матеріалами дослідження є аналіз відкритих навчальних систем для організації дистанційних форм навчання та досвіду використання їх лабораторією інформатики ВІППО.

Об’єкт дослідження є використанню системи MOODLE в безперервній освіті та самонавчанні вчителів.

Предмет дослідження – структурно-функціональна модель освітнього контенту.

Метою дослідження є умови створення ЄІП, організаційні, технічні, теоретичні і практичні аспекти використання дистанційних форм навчання, аналіз та пошуку методичних та практичних розв’язувань питань в галузі «відкритих знань».

Об’єкт, предмет і мета дослідження обумовили проведення експериментальної перевірка ефективності використання та управління освітнім навчальним середовищем на базі ВІППО.


Розділ І. Проблеми та умови впровадження дистанційних форм освіти

Україна має велику освітню систему, однак її пропускна здатність і, головне, форми надання освітніх послуг уже не зовсім відповідають потребам. Для розвитку сучасного суспільства необхідно, щоб не менш 40-50% населення мало вищу освіту. Рішення цих завдань у рамках використання традиційних методів навчання вимагає непомірних фінансових витрат і відволікання від активної діяльності неприпустимо великої кількості людей. Реальна альтернатива цьому – розвиток системи дистанційної освіти (СДО). За рахунок мобільного інформаційно-освітнього середовища, що базується на сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологіях, у порівнянні із традиційними системами освіти, СДО дозволяє забезпечити принципово новий рівень доступності освіти при збереженні його якості .

Національною програмою “Освіта.” (Україна ХХІ століття) передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп’ютерного інформування. Розвиток освітньої системи в Україні повинен призвести до:

• розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливостей її одержання для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не може навчатись у вищих навчальних закладах за традиційними формами внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів;
  
• реалізації системи безперервної освіти “через все життя”, включаючи середню, довузівську, вищу та післядипломну;
  
• індивідуалізації навчання при масовості освіти.
  

Для досягнення відзначених результатів необхідно швидкими темпами розвивати дистанційну освіту, запровадження якої в Україні передбачено Національною програмою інформатизації та Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні.

Проблеми та умови впровадження дистанційних форм освіти розглядалися в ряді наукових праць вітчизняних та закордонних дослідників. Деякі психологічно-педагогичні, організаційні, технічні, теоретичні і практичні аспекти використання дистанційних форм навчання досліджувалися в роботах А.А.Андрєєва, Х.Беккера, Р.Бергера, В.Бленка, Д.Брителла, В.Ю.Бикова, М.В.Вислобокової, М.Даугіамаса, М.Кампоса, В.М.Кухаренко, М.В.Моісєєвої, Н.В.Морзе, В.В.Олійника, Є.С.Полат, Д.Ріеля, О.В.Рибалко, М.Селінгера, Н.Г.Сиротенко, М.Скардамальї, В.І.Солдаткіна, О.В.Співаковського, М.І.Старова, Р.Тейлора, Ю.В.Триуса, М.С.Чванової, К.Шеферда, С.Ющика, Л.Хойнацього та ін.

Але до кінця ще не вирішені питання щодо вибору найбільш ефективної системи дистанційного навчання, методологічні та психолого-педагогічні аспекти застосування дистанційних форм навчання в освіті. У реаліях навчального закладу платформа дистанційного навчання повинна бути використана для доповнення і розширення традиційного навчання і комунікації.

Усі найважливіші вимоги до використовування системи дистанційного навчання в умовах навчального закладу можна звести до:
- наявність інтерфейсу, допомоги і документації на рідній мові;
- урахування реальних можливостей (повне, просте, інтуїтивне обслуговування на довільному комп’ютері, в будь-якій операційній системі і довільним підключенням до мережі);

- урахування реальних технічних і фінансових умов (дешева, або краще безкоштовна, що дозволяє просту інсталяцію в наявній операційній системі, не дуже високі вимоги до устаткування і пропускної спроможності мережі);

- урахування потреб і можливостей управління змістом і користувачами, легка комунікація з ними, можливість швидкого створення документів, простого надання доступу, впорядкування і опису різних типів даних, у тому числі мультимедійних);

- функціональна еластичність. Розглядається як сукупність нескладного початку роботи, мінімального складу функціональності і з можливістю розширення наявних компонентів, потреб і умінь. Платформа повинна „рости разом з користувачем”;

- доступність інструментів, що дають і забезпечують можливість підтримки комунікації між користувачами в синхронному та асинхронному режимі, наприклад, при записі розмов, спілкуванні в конкретній групі, обміні повідомленнями та навчальними матеріалами і т.д.;

- урахування педагогічних потреб (наявність інструментів, засобів для підтримки всіх етапів і компонентів навчального процесу;

- підтримка нових стилів навчання, перш за все когнітивного, креативного і конструктивізму (Piaget, Ernest 1995; Gergen 1995; Papert 1991), у тому числі спрощення різних форм комунікації і групових форм навчання (Amundsen 1993; Bonk & Cunningham 1998; Jonassen, Peck & Wilson 1999), взаємної оцінки (Lave & Wenger, 1991).

Існує багато рішень для систем дистанційного навчання, відмінних технічними можливостями, наявністю і рівнем складності різних функціональних компонентів, діапазоном використовування, ціною і ціновою політикою, вимогами до устаткування серед яких комерційні продукти, наприклад, Oracle (i-Learning), IBM (Learning Space), WebCT, “Прометей” виробництва НІЦ АСКБ, e-Learning компанії “Гіперметод” (Санкт-Петербург) тощо, та засоби Open Sourсe: MOODLE, Atutor, Dokeos, Claroline тощо. Більш скромним є перелік платформ, що підтримують всі етапи педагогічного навчання, тоді як при виборі системи дидактичний аспект повинен бути вирішальним.

Розділ ІІ. 1. Аналіз систем дистанційного навчання

Маючи проміжне положення між очним й заочним, дистанційне навчання є особливою формою здобування знань. Спеціально розроблена інформаційна оболонка системи ДН повинна забезпечувати повний набір інструментів, що дозволяють навчатися індивідуально, мати всю інформаційну підтримку відповідно до навчальних планів, тестування й самопервірку, систему підсумкових контрольно-моніторигових заходів і т.д.. Одним із завдань впровадження СДН в ІТС є вибір платформи для конвертації навчально-методичних матеріалів. Серед існуючих LMS-систем, Learning management system – систем управління електронним навчанням, розглядаються найвагоміші: IBM Lotus Learning Space , Moodle, WebCT CE та BlackBoard.

Метою вибору платформ дистанційного навчання було визначення програмних компонентів, які дають можливість створювати й представляти навчальні матеріали, програми й середовище для управління навчанням. В результаті фахівці різних областей мають можливість створювати курси без необхідності програмування.


§1. Система керування навчанням Lotus Learning Space

Система Learning Space [3], – одна з декількох, що найбільш динамічно розвиваються й впроваджуються в усьому світі, що відноситься до систем управління розподіленим навчальним процесом, а не тільки середовище створення курсів; включає всі необхідні засоби розробки й елементи сучасного комп’ютерного курсу.

Базова архітектура Learning Space ґрунтується на п’яти головних базах даних, які використовуються для керування різними аспектами, як створення курсів, так і їхнього супроводу: Schedule – менеджер списків; Media Center – менеджер бібліотеки курсових мультимедійних матеріалів; The Course Room – інструмент електронної взаємодії, що дозволяє створювати як загальні студентські форуми, так і спеціалізовані; The Profile Manager – містить базову інформацію про учасників, на зразок домашньої сторінки або онлайн CV; The Assessment Manager – інструмент т’ютора для проведення конфіденційних тестувань, оцінки їхніх результатів і направлення результатів користувачам. Він також дозволяє створювати журнал успішності всіх тих, хто навчається на даному курсі.

В навчальному середовищі Learning Space навчання може відбуватися як асинхронно, тобто звертаючись до матеріалів курсу в зручний час, так і в режимі реального часу, коли відбувається безпосереднє спілкування студентів і викладачів через систему. Можливе використання Whiteboard («шкільної дошки»), функцій спільного перегляду Web-сайтів, спільних дискусій і чатів, аудіо- і відеофайлів.

Система дозволяє легко створювати й коректувати структуру курсу, наповнювати її матеріалами, підготовленими за допомогою різних додатків. Структура курсу і його матеріалів можуть зберігатися на різних серверах у корпоративній мережі або Інтернет. Для роботи в системі користувачеві досить мати на своєму комп’ютері тільки браузер.

Орієнтована на підтримку не більше 10000 студентів.

До недоліків IBM Lotus Learning Space відносять неповну відповідність міжнародним стандартам підтримки дистанційного навчання; відсутність інструментарію для перекладу курсу в HTML формат; недостатні можливості для роботи з курсом у режимі off-line; необхідність використання фахівців з Lotus-Notes для обслуговування платформи; вартість платформи базується на вартості ліцензій доступу до Lotus-Notes Domino сервера. Така ліцензія видається на тимчасовий доступ до курсу, розміщеному на сервері, і звільняється при завершенні поточної роботи користувача з курсом. Вартість однієї ліцензії – 15$; IBM DB2 Enterprise Edition – 400$; IBM Lotus Domino Application Server – 1000$; IBM Knowledge Producer і IBM Content Producer (для поліпшеного редактора тестів) – потрібно купувати окремо.


§2. WebCT Campus Edition (CE) e-learning платформа

WebCT CE орієнтована на підтримку дистанційного навчання в окремому університеті або іншій освітній організації. Реалізована з використанням Java Servlet технології. Клієнтська частина відсутня. Всі операції здійснюються через Web браузер. Платформа підтримує асинхронні режими дистанційного навчання й, частково, синхронні (текстовий чат, класна дошка). Є вбудований інструмент для розробки дистанційних курсів (обмежені функції), орієнтований на on-line роботу. Платформа може бути інстальована в Linux, Windows 2000, Sun Solaris операційні системи. Інсталюється тільки на серверах.

Безкоштовна версія платформи для пробного тестування доступна на період експлуатації 120 днів. Поточна цінова політика WebCT CE орієнтована на 12-місячні ліцензії з 6 рівнями доступу студентів до сервера: 1-50 студентів – 335$; 51-100 студентів – 670$; 101-400 студентів –1335$; 401-800 студентів – 1670$; 801-1600 студентів – 2000$; необмежена університетська ліцензія – 4000$. Додатково WebCT забезпечує й інші сервіси на комерційній основі. Такі сервіси включають хостинг курсів, підтримку дистанційного навчання на рівні факультету, навчання додаткових адміністраторів WebCT системи.

До недоліків системи WebCT відносять: відсутній публічний доступ до опису й документації платформи; відсутній опис архітектури платформи (навіть у документації); відсутній доступ до опису системи управління базами даних; вся інформація доступна тільки для зареєстрованих користувачів після покупки ліцензії WebCT; висока вартість платформи; зберігання всієї інформації перебуває на одному сервері.

§3. BlackBoard 6.x e-learning платформа

Система BlackBoard розроблена як клієнт-серверна платформа за підтримкою MS SQL server/Oracle системи управління базами даних і Windows 2000/Solaris операційних систем. Як сервер додатків використовується Apache Web Server або Microsoft Internet Information Server (MIIS). Орієнтована на асинхронні режими дистанційного навчання й, частково, синхронні режими (текстовий чат, класна дошка). Платформа має вбудований інструментарій по розробці дистанційних курсів (обмежені функції), орієнтований на on-line роботу. Доступ студентів до дистанційних курсів реалізований через Web-браузери.

BlackBoard забезпечує три рівні сервісів із широким діапазоном цін на ліцензії.

Рівень I містить елементи для роботи курсу в on-line режимі. Це розклад, інформація про курс і оголошення, електронні підручники, лекції, завдання, тестові процедури, рейтинги й статистика за курсом. Вбудований інструментарій для комунікацій і спільної роботи включає e-mail і текстовий чат. Студенти мають можливість робити замітки в on-line записній книжці (online notebook); перевіряти розклад групи по календарю; здавати домашні завдання, використовуючи зошит завдань (Digital Drop Box) і виконувати наукову працю, використовуючи інтегровані академічні web ресурси (Academic Web Resources).

Рівень II – освітній портал. Він додає в платформу модулі, які можуть інтегрувати курси, комунікаційні й адміністративні сервіси в режимі on-line через спеціальний Інтернет-доступ. Додатково до курсів BlackBoard можуть використовуватись роботи комітетів, клубів, кафедр, каталогів курсів і т.д.

Рівень III додає адміністративний пакет, керуючий академічним кампусом. Він призначений для web ідентифікації студентів, web електронної комерції, web адміністрування.

BlackBoard пропонує свої продукти як для локальної інсталяції, так і для хостинга. Крім цього, BlackBoard планує організувати повну академічну підтримку шкільної освіти.

Поточна цінова політика BlackBoard заснована на 12-місячних ліцензіях. Вартість BlackBoard Learning System ML (Multilanguage) у базовому варіанті становить біля 11300$ на 3000 користувачів. Вартість повної Enterprise версії залежить від кількості користувачів в освітній організації (кафедра, факультет або університет) і становить не менш 38000$. Мінімальна щорічна вартість хостинга становить біля 7500$.

До недоліків BlackBoard варто віднести: відсутній публічний доступ до опису й документації платформи; неповний опис архітектури платформи та системи управління базами даних; вся інформація й довідка доступні тільки для зареєстрованих користувачів після покупки ліцензії; велика вартість платформи.

§4. Module Object-Oriented Distributed Learning Enviroment (MOODLE)

Moodle поширюється у відкритому вихідному коді – це дає можливість використовувати систему під особливості конкретного освітнього проекту, а при необхідності й вмонтувати в неї нові модулі. Moodle переведена на десятки мов, використовується в 197 країнах світу. Проект є відкритим по GNU General Public License (Універсальна загальнодоступна ліцензія GNU), та поширюється безкоштовно (з офіційного сайту ссылка скрыта ).

Moodle написана на ссылка скрыта (Hypertext Preprocessor) з використанням SQL-Бази даних (ссылка скрыта, Microsoft SQL Server ін.). Система орієнтована на колаборативні технології навчання – дозволяє організувати навчання в процесі спільного розв’язання навчальних завдань, здійснювати взаємообмін знаннями. Ця система ДН підтримує будь-яку кількість студентів встановленням необхідної кількості серверів.

Важливою особливістю Moodle є те, що система створює й зберігає портфоліо кожного, хто навчається: всі здані ним роботи, всі оцінки й коментарі викладача до робіт, всі повідомлення у форумі. Викладач може створювати й використовувати в рамках курсу будь-яку систему оцінювання. Всі оцінки за кожним курсом зберігаються у спеціальній відомості. Moodle дозволяє контролювати “відвідування”, активність студентів, час їхньої навчальної роботи в мережі.

При підготовці й проведенні занять у системі Moodle викладач використовує набір елементів курсу, в який входять: глосарій, ресурс, завдання, форум, тест тощо.

Вибираючи необхідні комбінації елементів курсу, викладач організує вивчення матеріалу таким чином, щоб форми навчання відповідали цілям і завданням конкретних занять.

Глосарій дозволяє знайомитися зі змістом, при цьому словникові статті можуть створювати не тільки викладачі, але й студенти. Терміни, занесені в глосарій, присутні у всіх матеріалах курсів і є гіперпосиланнями на відповідні статті глосарія. Система дозволяє створювати як глосарій курсу, так і глобальний глосарій, доступний учасникам всіх курсів.

Як ресурс може виступати будь-який матеріал для самостійного вивчення, проведення дослідження, обговорення: текст, ілюстрація, web-сторінка, аудіо- або відеофайл і ін. Для створення web-сторінок у систему вбудований візуальний редактор, що дозволяє викладачеві, що не знає мови розмітки HTML, з легкістю створювати web-сторінки, що включають елементи форматування, ілюстрації, таблиці.

Виконання завдання – це вид діяльності студента, результатом якої звичайно стає створення й завантаження на сервер файлу будь-якого формату або створення тексту безпосередньо в системі Moodle (за допомогою вбудованого текстового редактора).

Форум зручний для навчального обговорення проблем, для проведення консультацій. Форум можна використовувати й для завантаження студентами файлів – у такому випадку навколо цих файлів можна побудувати навчальне обговорення, дати можливість самим студентам оцінити роботи один одного.

Елемент курсу «Тести» дозволяє викладачеві розробляти тести з використанням питань різних типів (множинний вибір, так/ні, коротка відповідь, числовий та ін.) Питання тестів зберігаються в базі даних і можуть повторно використовуватися в одному або різних курсах. На проходження тесту може бути дано кілька спроб. Можна встановити ліміт часу на роботу з тестом.

До недоліків Moodle відносять недостатньо різноманітний інтерфейс системи; редактор сторінок має мінімальний набір функціональностей для створення елемента курсу; підтримка системи здійснюється власними силами або з форуму, повідомлення на якому можуть оновлюватися не завжди оперативно.


§5. Порівняння систем дистанційного навчання

Lotus Learning Space і Moodle мають акцент у розробці системи на управлінні навчальними матеріалами, а WebCT СЕ й BlackBoard – тільки на контенті. Технічні вимоги систем цілком здійсненні для адміністраторів курсів і не викликають труднощів у розумінні взаємодій між операційними системами, СУБД і серверами. Оскільки не потрібно клієнтської частини на стороні користувача, то йому не потрібно встановлювати спеціальне програмне забезпечення на комп’ютер користувача для взаємодії з СДН, користувачі зв'язуються з нею за допомогою Інтернет.

IBM Lotus Learning Space і Moodle надають доступ до опису архітектури платформи для ознайомлення користувачам, а WebCT СЕ й BlackBoard – надають тільки після сплати ліцензій на систему. Зручність інсталяції можна спостерігати тільки в Moodle, інші системи або потребують додаткових програмних засобів, або не вказують повністю описані елементи архітектури системи. Вбудований інструментарій відсутній в IBM Lotus Learning Space (його необхідно купувати в розробників IBM), а в WebCT СЕ й BlackBoard – він має обмежені функції, що ускладнює наповнення курсів дистанційного навчання матеріалами. Проводити синхронні режими для викладачів важливо тому, що цим система забезпечує інтерактивність взаємодії викладача зі студентом і більше швидким вивченням матеріалу. Тільки IBM Lotus Learning Space і Moodle повністю задовольняє цим вимогам, інші системи – частково.

Розділ ІІІ. Реалізація навчання на базі СДН Moodle


У Волинському інституті післядипломної освіти для організації ДН використовується Moodle, що поширюється безкоштовно в мережі Інтернет. Дана система має відповідні характеристики, і цілком задовольняє вимоги щодо забезпечення дистанційної освіти.

СДН Moodle враховує педагогічні аспекти, що базуються на основах пізнавальної психології, і, перш за все, однієї з її течій, що називається конструктивізмом. У той же час, вона може бути використана в процесі навчання, яке базується на будь-яких інших теоретичних положеннях і педагогічних теоріях. Конструктивізм допускає, що курсант – активний суб'єкт, який самостійно створює свою власну систему знань, користуючись при цьому доступними йому джерелами знань. Роль тьютора – в мотивуванні і підтримці своїх підопічних, і полягає головним чином у розробці завдань і формулюванні питань. Результатом роботи є розв’язування цих проблем, що сприяє формуванню нових знань. При розробці системи ураховані основні положення суспільного конструктивізму, згідно якому конструювання знання відбувається найбільш ефективно, коли навчання проходить у співпраці. Це можливо тоді, коли учень вчиться і працює в групі, ділячись своїм власним досвідом і думками, і будучи відкритим для отримання і використовування досвіду і ідей інших учасників групи.

При створенні курсів використовуємо безкоштовні, загальнодоступні баз даних (MySQL, PostgreSQL, і т.п.). Система MOODLE інстальована в операційному середовищі MS Windows.

Система MOODLE оснащена рядом інструментів, які використовуються для самостійного навчання. До цих інструментів належать: Голосування (Опит), Анкети, Чати, Опитувальники, Форуми, Уроки, Журнали, Тести, Тести HOT POTATOES QUIZ, Пакети SCORM, Словники, Семінари, Вики, Завдання і т.д. (всього близько 35 модулів).

Зміст дистанційного навчання повинен бути диференційований залежно від напряму і профілю. Сьогодні змістове наповнення в інституті мають курси інформатичного напрямку: «Методика навчання інформатики», «Адміністратор», «Підготовка до ДПА», «Використання мережевих технологій для організації дистанційних форм навчання».

Серед основних можливостей, які використанні мною у системі:

1. Надання через мережу освітніх матеріалів всім бажаючим (вибраній групі користувачів (Ресурси, Урок, Словник понять (глосарій) і т.д..
2. Забезпечення і підтримка можливості взаємного спілкування за допомогою Чату з використанням синхронного режиму так і асинхронного режиму; контакт здійснюється з використанням Форуму, е-mail, Завдання, Журналу (Робочого зошиту) і т.п..

3. Документування і збереження робіт, результатів дискусії, документування заданих питань і одержаних відповідей. В результаті управління курсом з використанням системи e-learning виникає своєрідне “портфоліо” як всієї групи, так і індивідуальне для кожного учасника курсу.

4. Надання інструментів, які забезпечують можливість здійснення поточного контролю і оцінки досягнень окремих учасників і доставку зворотних даних щодо кожної теми, у тому числі оцінок і відгуків (рецензій) на їх роботи (Форум, Завдання, Журнал (Робочий зошит), Оцінки, Звіти, Опити, Запитальники, Анкети і т.д.).

5. Надання можливості аналізу участі і активності окремих учасників курсу, аналіз часу, присвяченого на роботу з матеріалами; оцінку того, оволодіння якими елементами курсу, викликало в групі (або даного учасника) найбільші труднощі.

Наприклад, щодо надання навчальних матеріалів використання системи забезпечує наступні можливості:

1. Можна пересилати на платформу необхідні файли (до 2Мб), що включають підготовлені раніше навчальні матеріали, і потім забезпечити до них доступ (до окремих файлів або цілих каталогів).
   
2. При створенні навчальних матеріалів доступні інструменти системи: вбудовані текстові (html) редактори, що забезпечують можливість форматування тексту, імпортування графіки, звукових, відео-фільмів, створення таблиць, гіперпосилань до ресурсів системи або глобальної мережі Інтернет і т.п.
   
3. Можна нескладним чином створити як окремий ресурс: файл HTML, мультимедійний, гіпертекстовий словник, фрагмент уроку, посилання на матеріали, які вже створені або доступні в Інтернеті.
   

Використовуючи можливості платформи здійснюється повний звіт реєстрації студентів, використовування навчальних ресурсів, виконання завдань, участь в обговореннях запропонованих тем, дозволяє контролювати учбовий процес , своєчасно вносити необхідні корективи і зміни.

Розробка навчальних курсу виконується поетапно шляхом додавання, конфігурування і наповнення змістом необхідних елементів курсу – навчальних модулів.

Оцінювання рівня знань і умінь в системі MOODLE здійснюється завдяки широкому спектру різноманітних інструментів, використання яких дозволяє на здійснення оцінки навчальних результатів як в автоматизованому режимі (Тести, Тести Hot Potatoes Quiz, Урок і ін.) або перевірку і оцінювання виконання завдання безпосередньо (Завдання, Робочий зошит, Семінар тощо). Для здійснення більш об’єктивного оцінювання в системі тестування використовуємо питання різних типів: а)питання закритого типу Так/Ні; б)питання закритого типу з одним варіантом правильної відповіді; в)питання закритого типу, що передбачають можливість вибору декількох варіантів правильних відповідей; г) питання на встановлення відповідності між словами (виразами); д)відкриті питання типу “Коротка відповідь”; ж)питання на введення числової відповіді, з есе (нарис, оповідання) тощо.
Значна кількість параметрів тестових завдань дозволяє достатньо повно контролювати тестування. Наприклад, при проходженні тесту може бути використано кілька спроб, кожна з яких автоматично фіксується. Оцінювання може здійснюватися за наслідками першої спроби, останньої спроби або як середнє арифметичне всіх використаних спроб тестування. Викладач має нагоду переглядати відповіді студентів на кожне тестове завдання або відразу все. Для подальшого аналізу результати і статистика проходження тестових завдань зберігаються в базі системи, а також можуть бути скопійовані або вислані на адресу е-mail викладача у вигляді текстового файлу або у вигляді електронної таблиці.

Окрім використання тестових завдань і автоматичного оцінювання виконання тестів в системі використовуємо можливість отримання детальних звітів, що стосуються різних аспектів не тільки тестування, але й всієї навчальної діяльності студентів (активність, час, присвячений на ознайомлення з окремим ресурсом, на весь курс конкретного студента або всієї групи і т.д.). Такий моніторинг і збір статистичних даних надає можливість ефективно і об'єктивно допомогти всебічно оцінити результати навчальної діяльності і проектування подальшої індивідуальної траєкторії навчання.

Використання інноваційних методів, в першу чергу методу проектів у навчанні, забезпечує ефективність навчання.

Сайт «Дистанційне навчання вчителів Волинської області» створений мною для детального аналізу та пошуку методичних та практичних розв’язувань питань в галузі дистанційного навчання предметів інформативного профілю та використанню системи MOODLE в безперервній освіті та самонавчанні (ссылка скрыта).



ВИСНОВОК

Система дистанційного навчання MOODLE, яка основана на ідеях конструювання знання, може ефективно підтримувати всі основні комплементарні розумові процеси, такі як асиміляція, акомодація, рівновага і нерівновага і використовуватися на всіх етапах навчання. Аналіз СДН та створення сайту «Дистанційне навчання вчителів Волинської області» підтверджують доцільність і обґрунтованість застосування системи MOODLE в навчальному процесі та самоосвіті, а відкритий доступ та принципи розповсюдження на засадах GNU/GPL і нескладність інсталювання, обслуговування і використання системи впливають на досить широке розповсюдження в світі.

Важливо підкреслити, що система MOODLE швидко розвивається. Існує ціла співдружність фахівців, що спілкуються за посередництвом даної системи, практиків і дослідників з різних наукових областей знань, з різних країн і континентів (у тому числі з України, Росії, Польщі, Австралії, Нігерії, Куби, Чехії, Канади і ін.), які тестують і оцінюють нові версії MOODLE, пропонують ідеї її розвитку, діляться позитивним практичним досвідом її використовування в педагогічній практиці, надають допомогу тим, хто за нею звертається. Список зареєстрованих навчальних закладів і фірм, що використовують систему MOODLE становить 1670 організацій з 92 країн.

На Україні MOODLE використовуються як платформа дистанційного навчання в Києво-Могилянській Академії, на кафедрі інформатики в Національному педагогічному університеті ім.М.П.Драгоманова, Тернопільському національному педагогічному університеті, Гуманітарно-економічному інституті (м. Запоріжжя), в якості регіональної платформи дистанційного навчання м.Херсона і деяких інших навчальних закладах країни.

Приклади власних розробок моделей впровадження ІКТ у навчальний процес Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти

1. Волинська учнівська Інтернет-олімпіада з програмування ссылка скрыта
   

2. «Дистанційне навчання вчителів Волинської області» ссылка скрыта
   

3. Live Meeting Office
   

ссылка скрыта

4. Google у розрізі завдань дистанційної освіти
   

ссылка скрыта

1. ссылка скрыта
   

2. ссылка скрыта
   

Список використаної літератури

1. Владимирська Є. Дистанційна чи відкрита освіта: дефініційні артикуляції // Вища освіта України, 2004. - №2.- С.112-115.
   
2. Далингер В.А. Этапы становления и развития дистанционного образования в России. - u/2001/ito/III/2/III-2-7.php
   
3. Концепція розвитку дистанційної освіти в України. Затверджено Міністром освіти і науки України, (В.Г.Кремень 20 грудня 2000р.)
   
4. Орчаков О.О., Калмиков А.А. Открытое образование.
   
5. ссылка скрыта
   
6. Усков В. Л., Ускова М. Н. Дистанционное образование: организационные, технологические и финансовые аспекты // Информационные технологии. – 1999. - №1. С.31-38.
   
7. Теория и практика дистанционного обучения: Учеб. пособие. / Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева; Под. ред. Е.С.Полат. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 416 с.
   
8. Хуторской А.В. Концепция дистанционного образования.- 1998.- .kharkov.ua/lre/bde/dopol/russia/conzep.php
   
9. Хуторской А.В. 1998, .kharkov.ua/lre/bde/dopol/russia/conzep.php
   
10. Шуневич Б. Обґрунтування наукової термінології з дистанційного навчання // Вісник Нац. ун-ту "Львів.політ.", № 490, 2003. – С.95–104.
    
11. ссылка скрыта
    

Список використаних джерел

1. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: Монографія. К.: Атака, 2008. – 684 с.: іл.
   
2. Кремень В.Г. Філософія освіти ХХІ століття. “Освіта України” №102 –103, 28 грудня 2002 року. С. 6 – 7.
   
3. Создание единого информационного пространства системы образования / Школа-семинар: Серия материалов под общей редакцией д.т.н., проф. Н.А.Селезневой и д.т.н., проф. И.И.Дзегеленка. – М. , 3 – 5 ноября 1998г.
   
4. Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2003 р. № 1494 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 39. – С. 8-13.
   
5. Про затвердження Заходів щодо реалізації Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки: Наказ МОН України від 04.12.2003 р. № 802 // Відкритий урок. – 2004. – № 1/2. – С.33.
   
6. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ МОН України від 21.01.2004 р. № 40 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 15. – С. 241-253.
   
7. Програма розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2003 р. № 1494 // Відкритий урок. – 2004. – № 1/2. – С. 32.
   
8. Олійник В. Дистанційне навчання в післядипломній педагогічній освіті: організаційно-педагогічний аспект. – К., 2001. – 147 с.
   
9. Олійник В.В., Гравіт В.О. Дистанційне навчання в післядипломній педагогічній освіті: організаційно-науковий аспект // Післядипломна освіта в Україні. – 2001. – № 1. – С. 39-44.
   
10. Олійник В. Дистанційне навчання – від ідеї до втілення: підвищення кваліфікації працівників освіти // Світло. – 1999. – № 4. – С. 32-34.