Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030201 журналістика Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 278.32kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 журналістика Затверджено, 191.2kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 226.89kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності «журналістика» Затверджено, 310.32kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
1 2
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Кафедра теорії масової комунікації
Укладач: д.політ.наук, проф..кафедри, доцент
Порфімович Ольга Леонідівна
Проблематика засобів масової комунікації
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 8.030201 - журналістика
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ___
від „___”___________2008р.
Зав. кафедри
Проф.В.В.Різун
________________________
Директор інституту
Проф.В.В.Різун
________________________
КИЇВ – 2008
Робоча навчальна програма з дисципліни
«Проблематика засобів масової комунікації»
Укладач: д.політ.наук, проф..кафедри, доцент
Порфімович Ольга Леонідівна
Лектор: д.політ.наук, проф..кафедри, доцент
Порфімович Ольга Леонідівна
Викладач: д.політ.наук, проф..кафедри, доцент
Порфімович Ольга Леонідівна
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 2008р.
___________________________
Вступ
Дана дисципліна «Проблематика ЗМК» викладається на ІІ курсі в 4 семестрі в обсязі 112 годин, з них лекцій 18 год., семінарських 16 год.,, самостійна робота 72 год. Форма підсумкового контролю - залік в другому (4) семестрі.
Мета і завдання навчальної дисципліни: навчити студента працювати з інформацією правового (кримінальна проблематика) характеру; навчити здійснювати накопичення, обробку та аналіз такої інформації; навчити працювати з відповідними джерелами інформації; зацікавити студента та спонукати його до подальшого поглиблення в основах кримінології.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Ознакою часу є підвищений інтерес суспільства до кримінальної тематики, то вимогою до навчальних планів є збільшення дисциплін (нормативних та спеціальних курсів), які надають відповідні спеціальні знання.
2000 року нами було запропоновано доповнити навчальні плани Інституту журналістики новим спецкурсом – «Боротьба зі злочинністю та журналістика» (обґрунтування містилося в кандидатській дисертації Порфімович О.Л. Проблеми координації діяльності засобів масової інформації та правоохоронних органів України (за матеріалами вітчизняної преси періоду незалежності. – Київ, 2000 рік, - 210 с.). Таке доповнення головним чином пояснювалося підвищеним інтересом до зазначеної проблематики через зникнення журналіста Г.Гонгадзе та численними журналістськими розслідуваннями цієї справи. Спецкурс нараховував 14 тем: «Місце правоохоронних органів у системі політичної організації держави», «Прокуратура України», «Служба безпеки України», Органи міліції України», «Внутрішні війська України», «Боротьба з корупцією в Україні», «Боротьба з міжнародною злочинністю», «Журналісти як учасники кримінального процесу», «Соціальний захист працівників правоохоронних органів», «Координуючі та наглядові органи в системі внутрішньої національної безпеки України», «Судова влада в Україні», «Депутатські слідчі комісії на правах органів попереднього (досудового) слідства», «Центри зв’язків з громадськістю в правоохоронних органах», «Кримінологія, криміналістика, юридична психологія, правова статистика – наукова база журналіста-правознавця».
Згодом даний спецкурс було тематично трансформовано, оскільки більшість тем перестали бути актуальними або ж були поглинуті більш глобальною проблематикою на тлі трансформаційних процесів у суспільстві.
Кілька років потому до цього спецкурсу (він обирався студентами за бажанням й користувався досить великим «попитом») додався ще один – «Світ криміналу і мас медіа», а потім ще один – «Кримінальна проблематика в ЗМІ». Незабаром було вирішено в контексті нормативного курсу «Проблематика засобів масової комунікації» зробити курс «Кримінальна проблематика» який також обирався студентами за бажанням. Сьогодні тематичну палітру нормативного та спеціальних курсів значно розширено.
За приблизними підрахунками, протягом 2000–2008 років в зазначеній проблематиці спеціалізувалися більше 800 студентів. Більшість з них, по закінченню навчання, працюють у відділах «криміналу», а також у прес-службах різних правоохоронних органів.
До пропонованого навчально-методичного комплексу входить три курси: «Проблематика ЗМК (кримінологічна)» - нормативний та два спецкурси – «Світ криміналу і мас медіа» та «Кримінологічна проблематика в ЗМІ». Всі курси студенти обирають для вивчення за власним бажанням. Згідно навчальних планів, «Проблематика ЗМК (кримінологічна)» викладається на другому курсі протягом одного семестру, спецкурси «Світ криміналу і мас медіа» та «Кримінологічна проблематика в ЗМІ» відповідно охоплюють по одному семестру на третьому та четвертому курсах.
Входження до «ери» Болонської конвенції вимагає поділу курсів на складові – модулі. Так, нормативний курс «Проблематика ЗМК (кримінологічна)» передбачає модулі «Злочинність», «Особа злочинця», «Злочин» та «Види злочинів». Кожен з модулів поділяється на змістові модулі, останні, в свою чергу – на окремі теми. До спецкурсу «Світ криміналу і мас медіа» включено лише один модуль – «Покарання», який також поділено на кілька змістових модулів. Спецкурс «Кримінологічна проблематика в ЗМІ» включає модулі «Розслідування злочинів (Криміналістика)», «Правоохоронні органи» та «Профілактика та попередження злочинності», поділені також на змістові модулі та окремі теми. Таким чином, студенту пропонується з року в рік поглиблювати свої знання з проблематики, що його цікавить. Логіка всіх курсів вибудована за принципом: від злочинності (як явища) – до особи злочинця та окремого злочину; від окремого злочину – до видів злочинів та покарання за них; від злочинності – до методів та форм боротьби з нею; від методів та форм боротьби – до інституцій, до функцій яких входить ця діяльність.
Контроль знань. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:
Змістовий модуль №1 («Злочинність»).
Усні відповіді – по 1 балу за кожну правильну відповідь. Згідно із запланованими опитуваннями, мінімально – 0 балів, максимально – 2 балів.
Виконання вправ – по 1 балу за кожну правильно виконану вправу. Згідно із запланованим обсягом практичного (вправи) матеріалу, мінімально – 0, максимально – 3 бали.
Разом за різними формами роботи за перший змістовий модуль – мінімально 0 балів, максимально – 5 балів.
Змістовий модуль №2 («Особа злочинця»).
Письмова самостійна робота (Тема: описати особу злочинця за даною викладачем схемою, за результатами переглянутого в аудиторний час фільму). Зважаючи на зміст та якість виконаної роботи – мінімально 5 балів, максимально 10 балів.
Письмова самостійна робота (Тема: аналіз фабул злочинів та особи злочинця за результатами пошуку відповідного матеріалу в друкованих ЗМІ та Інтернет). Зважаючи на зміст та якість виконаної роботи – мінімально 5 балів, максимально 10 балів.
Разом за різними формами роботи за другий змістовий модуль – мінімально 10 балів, максимально – 20 балів.
Змістовий модуль №3 («Злочин»).
Письмова самостійна робота (Тема: аналіз сюжетної публікації на кримінальну тематику). Зважаючи на зміст та якість виконаної роботи – мінімально 5 бали, максимально 10 балів.
Разом за третій змістовий модуль ймовірно отримати мінімально 5 бали, максимально – 10 балів.
Змістовий модуль №4 («Види злочинів».
Усні відповіді – по 1 балу за кожну правильну відповідь. Згідно із запланованими опитуваннями, мінімально – 0 балів, максимально – 5 балів.
Письмова самостійна робота (Тема: форми подачі інформації в телевізійних сюжетах на кримінальну тематику). Зважаючи на зміст та якість виконаної роботи – мінімально 15 балів, максимально 20 балів.
Разом за різними формами роботи за четвертий змістовий модуль – мінімально 15 балів, максимально – 15 балів.
Разом за змістові модулі №1, №2, №3, №4 студент може набрати мінімально – 40 балів, максимально – 60 балів.
Остаточна (семестрова) форма контролю – залік проводиться у формі усної співбесіди з викладачем (питання наведені в кінці програми) або ж у вигляді аудиторної тестової контрольної роботи.
Мінімальна кількість балів, необхідна для отримання студентом заліку (тесту), - 20, максимальна – 40.
Враховуючи всі форми роботи та бали, отримані студентом за залік, для успішного складання навчальної дисципліни студенту можливо набрати мінімально 60 і максимально 100 балів.
Бали сумуються в кінці семестру.
За результатами семестру студент отримує оцінку за 100-бальною системою:
| | Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Змістовий модуль 3 | Змістовий модуль 4 | Залік | Разом оцінка |
| Вагові коефіцієнти (%) | 5% | 20% | 10% | 25% | 40% | 100% |
| Оцінка (бали) | 5 | 20 | 10 | 25 | 40 | 100 |
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
-
За 100-бальною шкалою
Оцінка за національною шкалою
90-100
5
Відмінно
зараховано
85-89
4
добре
75-84
65-74
3
задовільно
60-64
35-59
2
незадовільно
незараховано
1-34
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
| № лекції | Назва лекції | Кількість годин | |||
| лекції | семінари/ лаборат., практичні | самост. робота | Інші форми контр. | ||
| Модуль 1. «Злочинність» | |||||
| 1 | Вступ до проблематики | 2 | | 6 | |
| 2 | Журналістські підходи у роботі з правовою (кримінального характеру) інформацією | 2 | | 6 | |
| 3 | Причини та умови (детермінанти) злочинності | 2 | | 6 | |
| | РАЗОМ | 6 | | 18 | |
| Модуль 2. «Особа злочинця». | |||||
| 4 | Особа злочинця та підходи до її вивчення – від правників до журналістів | 2 | | 6 | |
| 5 | Соціологічна, кримінологічна та правова характеристика особи злочинця | 2 | | 6 | |
| 6 | Психологія злочинної поведінки | 2 | | 6 | |
| | РАЗОМ | 6 | | 18 | |
| Модуль 3. «Злочин» | |||||
| 7 | Психологія злочинної поведінки | 2 | | 6 | |
| 8 | Основні поняття з теорії кримінального права | 4 | | 6 | |
| | РАЗОМ | 6 | | 12 | |
| Модуль 4. «Види злочинів» | |||||
| 9 | Професійна злочинність та злодійські (воровські) співтовариства | | 2 | 2 | |
| 10 | Кримінологічна характеристика окремих видів злочинності та особливості боротьби з нею | | 2 | 2 | |
| 11 | Корислива та корисливо-насильницька злочинність в Україні | | 2 | 2 | |
| 12 | Організована злочинність – історія та сучасність | | 2 | 4 | |
| 13 | Тероризм як виклик людству в ХХІ столітті | | 2 | 4 | |
| 14 | Мафія як найвища форма організації злочинності | | 2 | 5 | |
| 15 | Транснаціональна злочинність та боротьба з цим явищем. Боротьба зі міжнародною злочинністю в країнах Євросоюзу та США | | 4 | 5 | |
| | РАЗОМ | | 16 | 24 | |
Загальний обсяг 112 год., в тому числі:
Лекцій – 18 год.
Семінарські заняття – 16 год.
Самостійна робота - 72 год.
Змістовий модуль 1 - «Злочинність».
Лекція 1. Вступ до проблематики – 2 години:
- поняття злочинності;
- ознаки злочинності;
- механізм злочинної поведінки;
- поняття латентної злочинності;
- кримінологія як базова наука про злочинність та засоби її запобігання і протидії;
- особливості роботи журналіста з правовою (кримінальною) інформацією (загальна характеристика).
Лекція 2. Журналістські підходи у роботі з правовою (кримінального характеру) інформацією – 2 години:
- перегляд документального телефільму «Місто-вбивця» (2 години); обговорення.
Лекція 3. Причини та умови (детермінанти) злочинності – 2 години:
- особливості розвитку економіки, соціальних відносин та культури в колишньому СРСР та Україні;
- питома вага злочинності;
- динаміка злочинності;
- рівень злочинності;
- рівень латентної злочинності.
Самостійна робота (модуль «Злочинність») - 18 годин.
Студентам протягом вивчення змістового модуля «Злочинність» слід чітко розуміти, за якими показниками характеризується злочинність. Адже саме такими показниками оперують в своїй роботі ньюзмейкери – співробітники правоохоронних органів, судді, політики – коли характеризують стан злочинності або криміналізації суспільства в Україні.
Саме тому на одному з практичних занять студентам пропонується здійснити розрахунки (розв’язати вправи) за такими показниками, як питома вага злочинності, динаміка злочинності, рівень злочинності, а також рівень латентної злочинності.
Наприклад, пропонується вирішити наступні вправи (зразки письмових робіт):
Вправа 1. Розрахуйте коефіцієнт злочинності для районів А і Б за такими показниками: район А – населення 150 тисяч чоловік віком 14 років і старше, вчинено 5000 злочинів з рік. Район Б – населення 250 тисяч чоловік віком 14 років і старше, вчинено 7,5 тисяч злочинів за рік.
Вправа 2. У кримінальній міліції у справах неповнолітніх району протягом 3х років на обліку перебувала така кількість підлітків:
| | 1999 рік | 2000 рік | 2001 рік |
| За крадіжки | 102 | 119 | 108 |
| За хуліганство | 55 | 66 | 60 |
| За бродяжництво (втікачі з дому) | 34 | 36 | 42 |
| За вживання спиртних напоїв | 25 | 36 | 46 |
| За аморальну поведінку | 19 | 21 | 25 |
| За інші порушення | 83 | 86 | 99 |
| РАЗОМ: | 216 | 365 | 375 |
З’ясувати структуру правопорушень та інших провин, які стали підставою для взяття на облік неповнолітніх. Дати оцінку змінам у цій структурі за 3 роки.
Вправа 3. З’ясуйте динаміку злочинності в одному з районів Н-ської області за останні 5 років; визначне абсолютне збільшення або зменшення, темп росту та темп приросту злочинності1:
| Роки | Кількість зареєстрованих злочинів |
| 1997 | 2100 |
| 1998 | 2340 |
| 1999 | 1994 |
| 2000 | 2115 |
| 2001 | 2040 |
2. Студентам пропонується для перегляду документальний фільм телекомпанії «Магнолія-ТВ» - «Місто-вбивця» (60 хвилин), в якому подається характеристика найрозпосюдженіших видів злочинів у мегаполісі (м.Київ). Студентам пропонується звернути увагу на особливості роботи репортера з місця події (на місці злочину).
Контроль знань по модулю «Злочинність»
| № п\п | Назва модуля | Форми контролю | Бали, які можна отримати за контрольну форму роботи | Разом бали |
| 1 | «Злочинність» | А. Вправи (3) | за кожну правильно виконану вправу – 1 | Мінімально - 0 максимально – 3 |
| | | Б. Експрес-опитування (2) | за кожну правильну відповідь – 1 | Мінімально - 0 максимально – 2 |
| 2 | Разом за модуль «Злочинність» | | | Мінімально - 0 максимально – 5 |
Рекомендована література з модуля «Злочинність»:
Основна:
1. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн.\ О.М.Джужа, П.П.Михайленко, О.Г.Кулик та ін.; За заг.ред. О.М.Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
Глава 3. Злочинність та її основні характеристики (ст..42-78).
Глава 4. Причини та умови злочинності (ст..79-91).
2. Криминология: Учебник для вузов\ Под общ.ред. д.ю.н., проф. А.И.Долговой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 848 с.
Глава 3. Преступление и преступная деятельность (ст.58-69).
Глава 4. Преступность как объект криминологического изучения (ст.70–106).
Глава 5. Изучение преступности (ст.107-145).
Глава 7. Учение о детерминации и причинности преступности (ст.229-269).
Глава 8. Криминологическое изучение общества (270-325).
Глава 10. Выявление причинности и детерминации преступности (363-376).
3. Лозбяков В.П., Эриашвили Н.Д. Криминология и админастративная юрисдикция милиции: Учеб. Пособие для вузов\ Под ред. проф.В.П.Лозбякова. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 205 с.
Додаткова:
4. Криминология\ Под ред. Дж. Ф.Шели\ Пер. с англ. – СПб.: ПИТЕР, 2003. – 864 с.: ил. – (Серия «Мировая юриспруденция»).
5. Криминология: Учебник\ Под ред. акад. В.Н.Кудрявцева, проф. В.Е.Эминова. – М.: Юрист, 1995. – 512 с.
6. Зорина С. Криминальный Киев некриминальным взглядом. – К.: «Школа», 2003. – 286 с.: ил. (злочиннисть, особа злочинця)
7. Модестов Н.С. Москва-3. Энциклопедия городского криминала. – М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2000. – 444 с.
8. Дышев С.М. Россия уголовная. От воров в законе до отморозков. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 432 с.
9. Тарабрин А.Г. Воры в законе и авторитеты. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-пресс, 2000. – 480 с.
10. Кучинский А.В. ХХ век. Знаменитые киллеры. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Маркет, 2000. – 384 с.
11. Барбакару А.И. Одесса-мама. Каталы, кидалы, шулера. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 432 с.
12. Чернецов К. Крым бандитский. – К.: «Мрия», 2000. – 416 с.: ил.
13. Кокотюха А.А. Криминальная Украина: Из сейфов спецслужбы\ Худож.-оформитель И.В.Осипов. – Харьков: Фолио, 2005. – 255 с. (отдельные прест-ия)
Стогний К.П. Криминал \ Худож.-оформитель Б.Ф.Бублик. – Харьков: Фолио, 2005. – 349 с.
14. Жаргон уголовного мира\ Сост. А.Житник. – Криминальное обозрение, - К., 1996.
15. Константинов А.Д. Бандитский Петербург: Документальный очерк. – СПб.: «Фолио-Пресс», 1997. – 384 с.
16. Стогний К.П., Кокотюха А.А. Резонансные дела МВД \ Худож.-оформитель А.С.Юхтман. – Харьков: Фолио, 2005. – 383 с.
17. Кучинский А.В. Законы преступного мира. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, Изд-во Эксмо-Маркет, 2000. – 464 с.
Змістовий модуль 2 - «Особа злочинця».
Лекція 4. Особа злочинця та підходи до її вивчення – від правників до журналістів – 2 години:
- еволюція науково-практичних підходів до вивчення особи злочинця (від старовини до наших днів);
- взаємодія соціального та біологічного в людини (в особі злочинця);
- вплив соціального середовища на формування особистості;
- сукупність ознак, що утворюють структуру особи злочинця;
- типологія злочинців;
- види мотивації злочинців.
Лекції 5, 6. Соціологічна, кримінологічна та правова характеристика особи злочинця – 4 години:
- перегляд документального телефільму «Роки бандитизму в СРСР». Завдання для самостійної роботи: на прикладі двох злочинців Л.Пантьолкіна та В.Оганесяна визначити основні характеристики особи злочинця; знайти спільне й відмінне.
Самостійна робота (модуль «Особа злочинця») - 18 годин.
1. Практичні заняття по модулю «Особа злочинця» передбачають перегляд документального фільму «Роки бандитизму в СРСР» (Росія, 60 хвилин). За результатами перегляду фільму, студенти самостійно (опорна схема дається викладачем) дають письмово повну характеристику осіб злочинців – Оганесяна та Пантелєєва. Характеристика включає в себе такі ознаки: соціально-рольові (найближче оточення, побутові відносини, сімейні відносини, виробничі відносини, загально-цивільні відносини), соціально-демографічні (стать, вік, освіта, соціальний стан, професія і вид заняття, сімейний стан, місце проживання, матеріальне забезпечення, житлово-побутові умови), морально-психологічні (світогляд, ціннісні орієнтації, інтелектуальні ознаки, емоційні особливості, вольові ознаки, рольові особливості, психічні аномалії, рівень потреб), кримінально-правові (мотиви злочину, характер та направленість посягань, одиночний чи груповий характер посягань, рядова чи організуюча роль, фактичний чи юридичний рецидив, статті Кримінального кодексу).
Крім того, студентам необхідно визначити типи злочинців (на прикладі Оганесяна та Пантелєєва): ситуативний, випадковий, нестійкий, злісний, особливо злісний; типи злочинної мотивації (самоствердження, політика, корислива, корисливо-насильницька). Типи мотивації слід також визначити за такими показниками: насильницько-егоістична, легковажно-безвідповідальна, анархістсько-індивідуалістична, боягузливо-малодушна, вимушена (на задоволення елементарних життєвих потреб).
2. На прикладі публікації про вчинений злочин у будь-якому друкованому або Інтернет-виданні (студенти обирають самостійно) у письмовій формі необхідно дати відповідь на запитання, які властивості особи (героя публікації) відіграли вирішальну роль у детермінації злочинної поведінки. Обсяг роботи – 1-1.5 сторінки А4.
Контроль знань по модулю «Особа злочинця»
| 1 | «Особа злочинця» | А. Самостійна робота – описати особу злочинця за результатами переглянутого в аудиторний час фільму (Оганесян та Пантєлєєв) | Мінімально - 5 максимально – 10 |
| | | Б. Самостійна робота – аналіз фабул та особи злочинця з інтернет-публікацій та публікацій в друкованих ЗМІ | Мінімально - 5 максимально –10 |
| 2 | Разом за модуль «Особа злочинця» | | Мінімально - 10 максимально – 20 |
Рекомендована література з модуля «Особа злочинця»:
Основна:
1. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн.\ О.М.Джужа, П.П.Михайленко, О.Г.Кулик та ін.; За заг.ред. О.М.Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
Глава 5. Кримінологічне вчення про особу злочинця (ст..92-104).
2. Криминология\ Под ред. Дж. Ф.Шели\ Пер. с англ. – СПб.: ПИТЕР, 2003. – 864 с.: ил. – (Серия «Мировая юриспруденция»).
3. Криминология: Учебник\ Под ред. акад. В.Н.Кудрявцева, проф. В.Е.Эминова. – М.: Юрист, 1995. – 512 с.
Додаткова:
4. Зорина С. Криминальный Киев некриминальным взглядом. – К.: «Школа», 2003. – 286 с.: ил.
5. Модестов Н.С. Москва-3. Энциклопедия городского криминала. – М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2000. – 444 с.
6. Дышев С.М. Россия уголовная. От воров в законе до отморозков. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 432 с.
7. Тарабрин А.Г. Воры в законе и авторитеты. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-пресс, 2000. – 480 с.
8. Кучинский А.В. ХХ век. Знаменитые киллеры. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Маркет, 2000. – 384 с.
9. Барбакару А.И. Одесса-мама. Каталы, кидалы, шулера. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 432 с.
Змістовий модуль 3 - «Злочин».
Лекція 7. Психологія злочинної поведінки – 2 години:
- особливості психології злочинця;
- основні види психічних аномалій;
- імпульсивний злочин та його психологія;
- злочинна агресія;
- групові злочини; групова агресія; агресія натовпу;
- психологія злочинного рецидиву;
- лекція психіатра вищої категорії Центрального клінічного госпіталю Міністерства оборони України (судово-медична психіатрія) (2 години).
Лекція 8, 9. Основні поняття з теорії кримінального права – 4 години:
- поняття диспозиції і санкції (кримінальний закон);
- межі дії кримінального закону; поняття екс-територіальності;
- чинність кримінального закону в часі;
- поняття діяння (дія, бездіяльність);
- ознаки злочину;
- неприпустимість аналогій в кримінальному праві;
- право матеріальне і процесуальне;
- злочин, правопорушення, делікт – спільне і відмінне.
- поняття юридичної та кримінальної відповідальності;
- поняття покарання за вчинений злочин;
- склад злочину та його структура;
- види складів злочинів: основний, кваліфікований, особливо кваліфікований, привілейований;
- об’єкт злочину;
- обставини, що сприяють вчиненню злочину;
- обставини, які виключають винність, караність та злочинність діяння (необхідна оборона, крайня необхідність, дії по затриманню особи, котра підозрюється у скоєнні злочину тощо);
- обговорення проблематики (необхідна оборона, крайня необхідність) на прикладі фактичного матеріалу, що міститься в публікаціях у ЗМІ, а також вирішення ситуативних вправ.
- суб’єкт злочину та його ознаки; вік, з якого наступає кримінальна відповідальність;
- поняття осудності та неосудності; злочини, вчинені в стані неосудності;
- примусові заходи виховного характеру; примусові заходи медичного характеру;
- обтяжуючі обставини при вчиненні злочину (алкогольне, наркотичне сп’яніння);
- проблеми віктимології та суїцидальної поведінки;
- журналістські підходи під час роботи над проблематикою суїцидів та поведінки жертви.
Самостійна робота (модулю «Злочин») - 12 годин.
1. Тема «Поняття складу злочину» передбачає дослідницьку, пошукову роботу студентів. Так, їм пропонується вибрати найцікавішу (сюжетну) публікацію в друкованих ЗМІ та Інтернеті на кримінальну тематику, в якій дається детальний опис вчиненого злочину (паралельно, увага студентів зосереджується на етичному аспекті журналістської творчості: дуже детальний опис злочинного діяння може спонукати людей з неврівноваженою психікою, які прочитають відповідні публікації, до небажаних станів, як то пригніченість, сильне душевне хвилювання, депресія, або ж навіть бажання відтворити (повторити) певні деталі вчиненого злочину, тобто підштовхнути до злочинної поведінки). На прикладі самостійно обраної публікації студенти отримують завдання проаналізувати юридичну модель описаного злочину, до якої входить об’єкт (безпосередній об’єкт, предмет), об’єктивна сторона (діяння, наслідки, причинний зв’язок між діянням і наслідками, спосіб вчинення злочину), суб’єкт (його вік, осудність), суб’єктивна сторона (форма вини, мотив, мета вчинення злочину). Студенти оформлюють дане завдання у вигляді таблички, поруч з якою підклеюють оригінал (ксерокопію) публікації. Перевірка такої самостійної роботи здійснюється викладачем або в поза лекційний час, або ж в усній формі – на практичному занятті, що передбачає обговорення публікації на кримінальну тематику – форму подачі матеріалу, повноту викладу, способу розкриття теми тощо.
2. Протягом періоду, відведеного на вивчення модулю «Злочин», студенти збирають матеріал з друкованих ЗМІ та Інтернету, який може слугувати ілюстрацією тим темам, які подаються викладачем. Наприклад, це можуть бути інформаційні та аналітичні матеріали про застосування принципу екс-територіальності до терористів; про вдосконалення процесуального законодавства України, приведення його у відповідність до міжнародних, зокрема, європейських стандартів; про особливості застосування необхідної оборони та про випадки перевищення меж останньої; про вчинення злочинів в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, в стані афекту, про настання чи ненастання кримінальної відповідальності за це тощо. Широкою базою для пошукової роботи студентів можуть бути тематичні сторінки (рубрики) в таких національних друкованих ЗМІ, як «Факты», «Сегодня», «2000», в спеціалізованих газетах «Іменем закону», «Криминальная хроника», журналі «Человек и закон», електронних (Інтернет) газетах «ОРД», «Украина криминальная», сайтах МВС України, телекомпанії «Магнолія-ТВ» тощо. Знайомлячись з журналістськими підходами щодо висвітлення кримінальної проблематики, студенти можуть поступово виробляти власний стиль та виносити на обговорення на практичних заняттях: як самостійно визначати слушність чи неслушність того чи іншого способу ведення журналістського розслідування, як віднаходити джерела інформації, яких фахівців краще залучати для коментування, як структурувати матеріал, робити його доступним, як керувати емоціями читача тощо. Додамо, що збирання такого матеріалу допоможе студентам одночасно підготуватися до вивчення наступного модуля – «Види злочинів».
Контроль знань (модуль «Злочин»)
Контроль знань передбачає перевірку самостійної роботи студентів, а також написання самостійної роботи за основними поняттями, що вивчалися. Їхній тематичний перелік подається заздалегідь, щоби студент мав можливість підготуватися. Успішність опанування студентом знаннями, передбаченими в контексті модуля «Злочин» (узагальнена, певною мірою абстрактна інформація) передбачає опанування знаннями за наступним модулем – «Види злочинів».
Модуль орієнтовано на рейтингову систему оцінки (бальну), що розподіляються в такий спосіб:
| 1 | «Злочин» | А. Самостійна робота – аналіз сюжетної публікації на кримінальну тематику | Мінімально - 5 максимально – 10 |
| 2 | Разом за модуль «Злочин» | | Мінімально - 5 максимально – 10 |
Рекомендована література (модуль «Злочин»):
Основна:
1. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн.\ О.М.Джужа, П.П.Михайленко, О.Г.Кулик та ін.; За заг.ред. О.М.Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
Глава 6. Причини та умови конкретних злочинів (ст..105-120)
Глава 7. Проблеми віктимології та суїцидальної поведінки (ст..121-135)
Глава 9. Віктимологічна профілактика злочинів (ст..155-171)
2. Криминология: Учебник для вузов\ Под общ.ред. д.ю.н., проф. А.И.Долговой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 848 с.
3. Лозбяков В.П., Эриашвили Н.Д. Криминология и админастративная юрисдикция милиции: Учеб. Пособие для вузов\ Под ред. проф.В.П.Лозбякова. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 205 с.
4. Криминология\ Под ред. Дж. Ф.Шели\ Пер. с англ. – СПб.: ПИТЕР, 2003. – 864 с.: ил. – (Серия «Мировая юриспруденция»).
5. Криминология: Учебник\ Под ред. акад. В.Н.Кудрявцева, проф. В.Е.Эминова. – М.: Юрист, 1995. – 512 с.
6. Зорина С. Криминальный Киев некриминальным взглядом. – К.: «Школа», 2003. – 286 с.: ил.
Додаткова:
7. Модестов Н.С. Москва-3. Энциклопедия городского криминала. – М.: ЗАО Изд-во Центрполиграф, 2000. – 444 с.
8. Дышев С.М. Россия уголовная. От воров в законе до отморозков. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 432 с.
9. Тарабрин А.Г. Воры в законе и авторитеты. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-пресс, 2000. – 480 с.
10. Кучинский А.В. ХХ век. Знаменитые киллеры. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Маркет, 2000. – 384 с.
11. Барбакару А.И. Одесса-мама. Каталы, кидалы, шулера. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 432 с.
12. Чернецов К. Крым бандитский. – К.: «Мрия», 2000. – 416 с.: ил.
13. Кокотюха А.А. Криминальная Украина: Из сейфов спецслужбы\ Худож.-оформитель И.В.Осипов. – Харьков: Фолио, 2005. – 255 с.
14. Стогний К.П. Криминал \ Худож.-оформитель Б.Ф.Бублик. – Харьков: Фолио, 2005. – 349 с.
15. Жаргон уголовного мира\ Сост. А.Житник. – Криминальное обозрение, - К., 1996.
Змістовий модуль 4 - «Види злочинів».
Семінарське заняття 1. Професійна злочинність та злодійські (воровські1) співтовариства – 2 години:
- історія воровського руху (від часів Петра І до наших днів);
- поняття «вор у законі»;
- воровські «закони»;
- «сучі» війни (історія протистояння у воровському середовищі після Великої Вітчизняної війни);
- вори в тоталітарній державі – способи пристосування та виживання;
- трансформація воровського співтовариства у зв’язку з розвалом СРСР;
- воровський жаргон і татуювання як езопівська мова кримінального світу;
- розуміння законів кримінального світу через фольклор – пісні, крилаті вирази, інші елементи творчості.
- загальна характеристика сучасних кримінальних «спеціальностей» та «спеціалізацій»;
- нові соціально-політичні умови як умова для появи нових кримінальних «спеціальностей» (білокомірцева злочинність);
- попередження професійної злочинності.
Семінарське заняття 2. Кримінологічна характеристика окремих видів злочинності та особливості боротьби з нею – 2 години:
- злочинність неповнолітніх;
- жіноча злочинність;
- злочинність, пов’язана з незаконним обігом наркотичних речовин;
- злочинність у війську;
- насильницька злочинність (вбивства, зґвалтування тощо); аналіз поведінки маніяків;
- злочини, пов’язані з викраденням культурних цінностей;
- необережна злочинність в Україні;
- злочини, пов’язані з використанням релігійних почуттів віруючих (ісроія «Білого Братства» в Україні, участь журналістів у створенні та розвінчанні іміджу Марії Деві Христос).
Семінарське заняття 3. Корислива та корисливо-насильницька злочинність в Україні – 2 години:
- крадіжки, грабежі, розбійні напади (приховане та відкрите заволодіння чужим майном); кримінологічна характеристика деяких корисних злочинів;
- основні види шахрайств; журналістська розробка теми: як вберегтися від шахраїв;
- фальшивомонетництво;
- причини корисливої злочинності;
- поняття економічної злочинності;
- біографії найвідоміших злочинців, які ввійшли в історію кримінального світу (Сонька Золота Ручка);
- за результатами самостійної роботи обговорення теми «Основні характеристики явища корупції в Україні».
Семінарське заняття 4. Організована злочинність – історія та сучасність – 2 години:
- поняття та основні характеристики (рівні) організованої злочинності;
- історія організованої злочинності – від СРСР до незалежної України;
- фактори, що детермінують появу та розвиток організованої злочинності;
- кримінальні війни 1995-2000 років на терені України;
- бандитизм в колишньому СРСР та в Україні;
- особа учасника злочинних об’єднань (основні дані);
- перегляд документального телефільму «Луб’янка. Діамантова справа».
Семінарське заняття 5. Тероризм як виклик людству в ХХІ столітті – 2 години:
- поняття та загальна характеристика тероризму;
- основні тенденції тероризму (Росія, США, інші країни світу);
- причини та умови тероризму;
- боротьба з тероризмом, його попередження та зупинення;
- нові види злочинів: біологічний та кібернетичний тероризм;
- запрошення для прочитання лекції професора Циганова В.В. (автор книги «Медіа-тероризм»).
- перегляд документального телефільму «Луб’янка. Звичайний тероризм»; обговорення (4 години); обговорення (за бажанням студентів).
Семінарське заняття 6. Мафія як найвища форма організації злочинності – 2 години:
- поняття мафії як найвищого рівня організованої злочинності;
- мафія в Японії, Китаї, Індії, Італії, США, Росії – історія та сучасність;
- перегляд документального телефільму «Найвідоміші рекетири століття. Італо-американська мафія» (за бажанням студентів); обговорення.
- підходи журналістів до висвітлення тяжких злочинів у друкованих ЗМІ та на телебаченні (обговорення за результатами самостійної роботи);
- використання «мафіозної» проблематики в художніх (публіцистичних) творах; прихована популяризація злочинної діяльності («ідеологічний злочин»);
- перегляд телефільму «Вендетта по-корсиканськи» (за бажанням студентів); обговорення.
Семінарські заняття 7,8. Транснаціональна злочинність та боротьба з цим явищем. Боротьба зі міжнародною злочинністю в країнах Євросоюзу та США – 4 години:
- поняття та загальна характеристика транснаціональної злочинності;
- незаконна міграція;
- «експорт» злочинності з країн колишнього СРСР;
- історія створення Інтерполу; взаємодія органів правосуддя різних країн з метою боротьби зі злочинністю та профілактики негативних проявів транснаціонального характеру;
Самостійна робота (модуль «Види злочинів») - 24 години.
1. На самостійне опрацювання виноситься тема «Корупційна злочинність в Україні». Її складові: 1) народження корупції в СРСР; 2) поняття кримінократії, олігархічної моделі влади; 3) форми корупції; 4) участь засобів масової інформації в боротьбі з корупцією; 5) органи, які здійснюють боротьбу з корупцією; 6) відсутність законодавства про лобізм в Україні як детермінанта існування нецивілізованого лобізму як форми корупції; 7) рейдерські «війни» в Україні.
За результатами самостійного опрацювання теми «Корупційна злочинність в Україні» проводиться семінарське (практичне) заняття в формі дискусії на зазначену тему; викладач виступає в якості модератора.
2. Протягом кількох тижнів студентам дається завдання прослідкувати форми подачі інформаційних матеріалів на правову (кримінальну) тематику у випусках новин українського телебачення. Результатом їхнього аналізу повинна стати письмова робота (до 15 тис.знаків) на тему «Форми подачі інформації про жорстокі злочини у випусках новин». Письмова робота повинна обов’язково містити висновки та рекомендації, які форми подачі таких матеріалів є припустимими, а які ні з точки зору журналістської етики (дослівне переповідання деталей злочинів, документальне відтворення подій, які містять елементи виключної жорстокості тощо).
3. Протягом усього семестру студенти збирають інформаційні та аналітичні матеріали з вітчизняних та зарубіжних друкованих ЗМІ та Інтернет-видань за темами, які подано нижче. На кожну з тем необхідно знайти по 5-8 матеріалів (форма – вирізка з газети з вказівкою всіх вихідних даних видання, роздруківка з Інтернету). Мета такого завдання – аналіз змісту, форми, журналістських підходів у висвітленні кримінальної тематики. Матеріали систематизуються, складаються в прозорі файли, оформлюються у вигляді кейсу.