Створення шкільних Інтернет-клубів
| Вид материала | Документы |
- Програми створення єдиного освітнього інформаційного простору мережі шкільних бібліотек, 50.77kb.
- ОБ’єднання футбольних клубів “професіональна футбольна ліга україни”, 187.79kb.
- План практичного семінару шкільних бібліотекарів Місце проведення: Дмитрушківська зош, 440.92kb.
- Створення шкільного веб-сайту у системі uCoz та оптимізація його роботи у мережі Інтернет, 113.52kb.
- Родіна Віктор Володимирович, 17.28kb.
- Т. Г. Шевченка ( Вебліографічний списо к для юнацтва) м. Вознесенськ, 2007 Друже! Впокажчику,, 61.95kb.
- 1. Новітні принципи сучасної парадигми менеджменту, їх характеристика, 99.99kb.
- Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст., 34.25kb.
- Удк 159. 923 Діагностика схильності до інтернет-залежності у осіб юнацького віку янович, 314.16kb.
- Робочі таблиці ббк для шкільних бібліотек, 550.18kb.
Створення шкільних Інтернет-клубів
На основі спільної угоди Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнська асоціація комп'ютерних клубів, ВАТ "Укртелеком" та програма розвитку ООН в Україні розпочали проект "Розвиток доступу до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій населення України на основі партнерства між школами і комп'ютерними клубами в Україні". Згідно проекту та за підтримки МОН, ВАКК, програми розвитку ООН, підприємцям, керівникам шкіл пропонується організувати комп'ютерні клуби в школах країни. Здійснення проекту спрямоване на вирішення низки проблем: забезпечення доступу школярів, населення до Інтернету, формування їх комп'ютерної грамотності, створення умов для змістовного дозвілля підлітків, зменшення негативного впливу вулиці, наркотиків, тощо.
Нагальність і необхідність створення шкільних Інтернет-клубів спричинене тим, що в Україні не більше 2 відсотків населення має домашнє підключення до Інтернету, а це 45 місце серед 48 країн Європи! Обмежений попит на Інтернет послуги, породжуваний низьким рівнем комп'ютерної грамотності населення та обмежена пропозиція послуг є головними перешкодами на шляху забезпечення рівного доступу до Інтернет і ліквідації "цифрової нерівності" в Україні.
В той же час доступ населення до Інтернет в Росії сягає 12%, США 48%, країнах Скандинавії - понад 60 %. Для того щоб наздогнати ці країни, потрібні величезні кошти, яких у держави немає.
Перевіреним світовою практикою шляхом подолання "цифрової нерівності" є організація Пунктів Публічного доступу до Інтернет для підвищення рівня комп'ютерної й Інтернет грамотності населення. Організація таких пунктів можлива на базі різних інституцій - шкіл, бібліотек, общинних центрів, малого бізнесу і т.п.
Школи на сьогоднішній день є найбільш привабливими місцями для розміщення таких пунктів у силу наступних причин:
а) історично школи сприймаються населенням як джерело нових знань;
б) на відміну від інших подібних об'єктів соціальної інфраструктури (клуби, бібліотеки), дані об'єкти найбільше збереглися в період кризи і зараз починають відроджуватися;
в) школярі і вчителі - це найбільш ймовірні клієнти Пунктів Публічного Доступу до Інтернет;
г) учителі шкіл отримують гарний ресурс для підвищення кваліфікації;
д) у системі Міністерства освіти і науки збереглася система підготовки і перепідготовки кадрів;
е) існуюча державна Програма комп'ютеризації шкіл дозволяє оснастити частину шкіл апаратним і програмним забезпеченням;
ж) новий механізм бюджетного фінансування шкіл з місцевих бюджетів створює можливості одержання коштів на реалізацію цієї мети в майбутньому;
з) школи являють собою найбільш ймовірний об'єкт спонсорської допомоги як з боку зовнішніх, так і внутрішніх донорів;
і) провідні розробники програмного забезпечення, як правило, пропонують для освітніх установ пільгові умови придбання програмного забезпечення.
Для вирішення проблеми обмеженості бюджетного фінансування організатори проекту вирішили скористатися потенціалом підприємництва, адже комп'ютерні клуби, як правило, організовуються приватними підприємцями. Така форма організації дозволила б сплачувати школам за Інтернет, модернізувати парк комп'ютерів та збільшувати їх кількість, підвищити зарплату вчителям інформатики, застосовувати ІКТ для викладання інших шкільних предметів.
Інтернет - клуб сьогодні - це суспільно - перспективний напрям підприємництва. Зараз в Україні налічується більше 3 тисяч таких суб'єктів малого підприємництва, клуби та кафе щоденно відвідують сотні тисяч людей. Соціальний запит на ці послуги швидко зростає, адже "хати - читальні" початку третього тисячоліття стали зручним й недорогим місцем, де можна вийти до Всесвітньої мережі Інтернет, підготувати документи, отримати або вдосконалити практичні навички роботи з комп'ютером. Інтернет - клуби вже зараз є зручною основою для "Інформатизації знизу" та подолання "цифрового бар'єру" в час, коли наша держава за браком коштів не може встигати за провідними країнами світу.
Розвиток подібного виду послуг в Україні не випадковий. У США за останні роки кількість Інтернет-кафе збільшилась в декілька разів, незважаючи на наявність у населення великої кількості комп'ютерів вдома. Уряди Великобританії, Бразилії, Китаю здійснюють спеціальні програми з розвитку цього виду послуг. У Південній Кореї (з приблизно однаковою чисельністю населення и 60% доступу до Інтернету) нараховується понад 26 000 Інтернет-клубів, що за словами керівника корпорації "Самсунг" стало одним з факторів успіхів Південної Кореї в галузі ІТ, завдяки формуванню технологічного менталітету корейської молоді.
Особливо стрімко комп'ютерний вид послуг розвивається в країнах з низьким відсотком персональних комп'ютерів вдома. Влада м. Москви вважає, що пріоритетними засобами в інформуванні населення про діяльність органів влади є забезпечення вільного доступу населення до Інтернет і підвищення ефективності взаємодії населення з владними структурами за допомогою розвитку інформаційних технологій. У Москві здійснюється підтримка організації пунктів доступу в Інтернет. Так, Інтернет-кафе мають пільги по оренді приміщень і виплаті податків. Зараз з ініціативи адміністрації міста в Інтернет-кафе надається пільговий доступ до Інтернет для соціально незахищених верств населення.
У грудні 2003 р. у Женеві відбувся Всесвітній самміт з питань інформаційного суспільства (ВСІС), який було скликано відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН # 56/183/2001. На Самміті представники 170 країн, які взяли в ньому участь, визнали стратегічно важливим розвиток пунктів колективного доступу до Інтернет, в тому числі на базі шкіл.
Сьогодні центральні органи влади України впроваджують "електронне урядування", ознаками якого перш за все, є широкий доступ населення до органів управління всіх рівнів, здійснення електронних трансакцій з оформлення документів, сплати податків та багато іншого. Лише за умови широкого доступу населення всілякі державні сайти та портали будуть ефективними. Окрім того, основою всіх новітніх ідей чи так званого "електронного урядування", чи навіть "Електронної України" є достатній рівень доступу населення до інформаційно-телекомунікаційних технологій, до Інтернету.
Основою "електронного урядування" на місцях без будь-яких бюджетних витрат можуть стати вже існуючі Інтернет - клуби. Саме ці клуби з їх багатотисячною аудиторією можуть перетворити чудову ідею електронного урядування з казки в реальність.
Зважаючи на свою кількість та популярність, Інтернет - клуби справляють значний вплив на свідомість відвідувачів і особливо, молоді України. В Інтернет - клубах склались передумови для використання інформаційних технологій в навчанні. Окрім того, створення шкільного Інтернет-клубу дозволить реалізувати ідею: "Школи повного дня", відмінною рисою якої є виконання домашніх завдань та проведення неповнолітніми дозвілля у шкільних Інтернет-клубах, для того, щоб відволікти дітей від негативного впливу вулиці.
Ось неповний перелік суспільно-необхідних напрямків розвитку Інтернет-клубів.
Для організації шкільних Інтернет-клубів пропонується реалізація 2-х моделей взаємодії "школа - Інтернет-клуб". Згідно першої моделі для організації комп'ютерного клубу використовуються комп'ютери, що є у розпорядженні школи, згідно другої моделі - комп'ютери надаються приватним підприємцем.
З травня 2002 року на базі Ірпіньської загальноосвітньої школи # 3 (Київська область) разом з комп'ютерним клубом, що входить у Всеукраїнську асоціацію комп'ютерних клубів йде апробація нової моделі взаємодії з метою розвитку доступу до сучасних комп'ютерних технологій.
Суть моделі у тому, що обладнання, надане комп'ютерним клубом за свій рахунок, використовується в обумовлений час на безкоштовній основі в процесі навчання, а в інший час - функціонує в режимі звичайного комп'ютерного клуба. Школа надає приміщення, забезпечує загальну охорону і прибирання наданого приміщення
Модель одержала повну підтримку місцевої адміністрації і приносить користь усім сторонам. Школа безкоштовно одержує сучасне комп'ютерне устаткування для використання в навчальному процесі. Крім того, у найближчих планах - підключення до Інтернет. Комп'ютерний клуб - користувачів у вигляді школярів. Батьки - впевненість у тому, що їхні діти в позаурочний час доглянуті, Місцева влада - зняття проблеми кримінальних проявів серед неповнолітніх і додаткові надходження в бюджет. Слід додати, що принципами проекту є недопущення завдання шкоди навчально-виховному процесу в школі, пропаганда здорового способу життя, недопущення пропаганди насильства, шкідливих звичок, аморальності і т.п.
Не слід забувати, що фінансова стійкість шкільного Інтернет-клубу залежить від правильної організації його діяльності. Першочергове завдання керівника, що збирається відкривати власний Інтернет клуб - домогтися стабільності і рентабельності в діяльності клубу, що дозволить отримувати прибуток, регулярно сплачувати за Інтернет, модернізацію комп'ютерів, тощо. На шляху керівника клубу є багато труднощів, характерних для цього виду підприємництва, тому було створено Консультаційно-тренінговий центр, де Всеукраїнська асоціація комп'ютерних клубів допомагає початківцям в організації клубів, програма ООН "Інноваційний трамплін" на конкурсній основі фінансує підключення та оплату Інтернет на час становлення клубів.
Для подолання вже не <цифрової нерівності>, а <цифрової прірви> населення України з доступу до світової мережі Інтернет, потрібно згуртування можливостей державних проектів і програм з чималим потенціалом підприємництва по наданню доступу до Інтернет в комп'ютерних клубах України. Так, як це роблять в більшості країн світу. Заступник міністра зв'язку та інформатизації Росії нещодавно зробив таку заяву : <В Росії державою створено 2700 пунктів колективного доступу до мережі Інтернет. За місяць, в середньому їх відвідує майже 250 000 громадян> ссылка скрыта. Простий підрахунок показує, що один такий пункт приймає в місяць в середньому тільки 92 відвідувача. Саме мізерність такої кількості (адже середній комп'ютерний клуб відвідує більше 200 відвідувачів в ДЕНЬ!) призвела до того, що російська влада звернула увагу на залучення до вирішення проблеми <цифрової нерівності> малого, але самого масового ІТ-бізнесу - бізнесу комп'ютерних Інтернет- клубів.
Більш детальну інформацію про проект можна отримати за адресою: ссылка скрытата за телефонами: 8 (044) 2950915, 2947239.
Додаткові матеріали:
КОНЦЕПТУАЛЬНА ЗАПИСКА
Вступ
1. Поетапна реалізація Державної програми комп'ютеризації шкіл дозволяє розширити використання сучасних інформаційних технологій у системі освіти. Однак, масштаби бюджетного фінансування явно недостатні для того, щоб комп'ютеризація стала реальністю в найближчому майбутньому для переважної більшості шкіл (комп'ютерні класи присутні в 50% міських і 25% сільських шкіл). Ще більш гостро для шкіл постала проблема підключення до Інтернет (у даний час лише близько 1% шкіл в Україні мають доступ до Інтернет, близько 5% мають електронну пошту).
2. Вирішити увесь комплекс проблем, пов'язаних з комп'ютеризацією і підключенням до глобальної мережі Інтернет самостійно силами МОН важко. Тут необхідне партнерство як з цілою низкою міністерств так і з недержавним сектором і міжнародними організаціями
3. Основними принципами такого партнерства є:
- усіляке сприяння підвищенню рівня знань населення в області сучасних інформаційних технологій і навичок їхнього використання;
- недопущення завдання шкоди навчально-виховному процесу в школі;
- пропаганда здорового способу життя, недопущення пропаганди насильства, шкідливих звичок, аморальності і т.п.
4. Одним з перспективних підходів до вирішення проблеми доступу до Інтернет є організація комп'ютерних клубів на базі шкіл у рамках партнерства з Всеукраїнською асоціацією комп'ютерних клубів і Програмою ООН "Інноваційний трамплін".
- У рамках партнерства пропонується реалізація 2-х моделей взаємодії "школа - Інтернет-клуб". Функції Партнерів Проекту та аналіз ризиків для моделей наведені у розділах 2 та 3.
- Перелік необхідних документів для впровадження моделей наведений у додатках.
Зміст
1. Обґрунтування
1.2. Проблема рівного доступу до інформаційно-комунікаційних технологій в Україні.
1.3. Можливості і перешкоди на шляху доступу
2. Розробка механізму доступу
2.1. Партнерство
2.2. Існуючі приклади партнерства (case-study)
2.3. Моделі що пропонуються
2.3.1 Модель № 1
2.3.2 Модель № 2
Додаток 1 Типові договори про співробітництво (2 варіанта)
Додаток 2 Технічні вимоги до приміщення
Додаток 3 Типовий склад устаткування
Додаток 4 Типовий регламент роботи
Додаток 5 Опис діяльності ВАКК
Додаток 6 Опис програми "Інноваційний трамплін"
Додаток 7 До кого звертатися з питань організації шкільних Інтернет клубів
1. Обґрунтування
1.1. Проблема рівного доступу до інформаційно-комунікаційних технологій в Україні.
Незважаючи на досить швидкий ріст популярності Інтернет в Україні в останні роки (приблизно 2,5 млн. користувачів, рівень проникнення - 5,2% згідно "Хай-Тек Навігатор", 2003 м, с.43) дана послуга доступна, як правило, жителям великих міст. Так 30% усіх користувачів знаходяться в Києві, а в 7 великих містах зосереджено 70% усіх користувачів. Згідно "Оцінки електронної готовності України", 2001 р. лише близько 27% сільського населення чули про Інтернет. Таким чином, проявляється так звана проблема "цифрової нерівності" між міськими і сільськими жителями, між жителями великих і малих міст.
Ця проблема у свою чергу загострюється як обмеженим попитом населення на послуги Інтернет, так і обмеженою пропозицією самих послуг
Обмежений попит на послуги: більшість жителів сіл і малих міст або взагалі нічого не чули про Інтернет, або не уявляють собі про вигоди і послуги, що він може надати. Крім того, доходи більшості населення в цих населених пунктах не дозволяють говорити навіть про придбання персонального комп'ютера, що поки ще не відноситься до першочергових потреб при ранжируванні корисності покупок.
Обмежена пропозиція послуг: цей ринок залишається неосвоєним як Інтернет провайдерами, так і Інтернет-клубами, що майже повністю в селах і зустрічаються далеко не у всіх районних центрах і смт., у силу того, що початкові витрати на обладнання, вирішення проблеми "останньої милі" в умовах застарілої телекомунікаційної інфраструктури як правило завеликі для Інтернет-клубів, а враховуючи ще й обмежений попит населення перспективи одержання прибутку від комерційної діяльності малого бізнесу у цій сфері є дуже сумнівні.
1.2.Можливості і перешкоди на шляху доступу
Таким чином, обмежений попит на Інтернет послуги, породжуваний низьким рівнем комп'ютерної грамотності населення та обмежена пропозиція послуг є головними перешкодами на шляху забезпечення рівного доступу до Інтернет і ліквідації "цифрової нерівності" в Україні.
Перевіреним світовою практикою шляхом подолання "цифрової нерівності" є організація Пунктів Публічного доступу до Інтернет для підвищення рівня комп'ютерної й Інтернет грамотності населення. Організація таких пунктів можлива на базі різних інституцій - шкіл, бібліотек, общинних центрів, малого бізнесу і т.п.
Школи є на сьогоднішній день найбільш привабливими місцями для розміщення таких пунктів у силу наступних причин:
а) історично школи сприймаються сільським населенням як джерело нових знань;
б) на відміну від інших подібних об'єктів соціальної інфраструктури (клуби, бібліотеки), дані об'єкти найбільше збереглися в період кризи і зараз починають відроджуватися;
в) школярі і вчителі - це найбільш ймовірні клієнти Пунктів Публічного Доступу до Інтернет;
г) учителі шкіл отримують гарний ресурс для підвищення кваліфікації;
д) у системі Міністерства освіти і науки збереглася система підготовки і перепідготовки кадрів;
е) існуюча державна Програма комп'ютеризації шкіл дозволяє оснастити частину шкіл апаратним і програмним забезпеченням;
ж) новий механізм бюджетного фінансування шкіл з місцевих бюджетів створює можливості одержання коштів на реалізацію цієї мети в майбутньому;
з) школи являють собою найбільш ймовірний об'єкт спонсорської допомоги як з боку зовнішніх, так і внутрішніх донорів;
і) ведучі розробники програмного забезпечення, як правило, пропонують для освітніх установ пільгові умови придбання програмного забезпечення.(Умови придбання академічних ліцензій Наприклад Microsoft пропонує значні знижки на придбання програмного забезпечення для академічних та медичних установ:
ссылка скрыта
Однак для вирішення проблеми широкого доступу населення до Інтернет даних умов недостатньо. Необхідні як наявність телекомунікаційної інфраструктури, що дозволяє вирішити так звану проблему "останньої милі", так і розробки інноваційного механізму функціонування Пунктів Публічного доступу до Інтернет на базі шкіл, який би охопив такі питання як фінансування, легалізація діяльності, формування і поновлення матеріально-технічної бази та інші.
Вирішення всіх цих проблем самостійно системою освіти неможливе, необхідна взаємодія як з цілою низкою міністерств, так і з приватним бізнесом і громадянським суспільством.
Свій внесок у вирішення даної проблеми міг би здійснити приватний бізнес, що підтверджується цілим рядом прикладів благодійності, особливо існуючі Інтернет- клуби, кафе і провайдери. Однак даним ініціативам бракує координації, чітких правил гри у взаєминах з державними структурами і ринкових стимулів. Позитивну роль у цьому процесі відіграють галузеві асоціації бізнесу, зокрема Всеукраїнська асоціація комп'ютерних клубів. Але бізнес структури поки не відчувають зустрічних кроків держави в їхньому напрямку.
Система ПРООН, яка по своїй суті є каталізатором змін і засобом поширення кращої світової практики, може зіграти ключову роль як незалежний і безсторонній посередник для об'єднання зусиль держави, бізнесу і суспільства у вирішенні проблеми "цифрової нерівності" і забезпечення рівного доступу до ІКТ в Україні.
Програма ПРООН "Інноваційний трамплін", що має міцні зв'язки з Держкомітетом по зв'язку та інформатизації й ВАТ "Укртелеком" одним з основних напрямків своєї діяльності ставить розвиток рівного доступу до ІКТ. В партнерстві з ОАО "Укртелеком" проводиться серйозна модернізація існуючої наземної телекомунікаційної інфраструктури, що забезпечить технічні можливості для доступу не тільки у всіх обласних, але й у районних центрах, а також у малих населених пунктах.
2. Розробка механізму доступу
В якості механізму доступу до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій населення України пропонується моделі партнерства між школами Міністерства освіти і науки України та комп'ютерними клубами Всеукраїнської асоціації комп’ютерних клубів.
2.1 Основні партнери Проекту та їх функції
Виконання Проекту можливе лише за умови тісної та скоординованої взаємодії всіх партнерів Проекту. Слід враховувати, що успіх реалізації Проекту можливий за умови, коли крім виконання освітньої функції в якості навчального класу, типовий об’єкт Проекту „шкільний Інтернет-клуб” буде прибутковою комерційною структурою. Наприклад, надання послуг доступу до Інтернет з боку ВАТ “Укртелеком”, обумовлене обов’язковою вимогою комерційної стабільності „шкільних Інтернет-клубів”, тобто, якщо такий об’єкт не зможе самостійно заробляти кошти, не буде прибутковим, Укртелеком не буде надавати такі послуги.
Для досягнення мети Проекту кожний з Партнерів зобов’язується виконувати наступні функції:
Міністерство освіти і науки України (МОН)
- узгодження (затвердження) рекомендацій про створення Пунктів;
- узгодження типового Положення (Статуту) про комп'ютерний клуб, що працює на базі загальноосвітнього навчального закладу;
- узгодження обмежувального переліку послуг, наданих комп'ютерним клубом, що працює на базі загальноосвітнього навчального закладу;
- розробка методик оцінки програм, і разом з ВАКК, комп'ютерних ігор для дозволу їхнього використання в школах на основі норм Європейського законодавства по комп'ютерних іграх
- узгодження типових вимог до приміщення і технічних характеристик устаткування;
- узгодження типових договорів про співробітництво між загальноосвітнім навчальним закладом і комп'ютерним клубом;
- рекомендації щодо переліку шкіл, що можуть брати участь у реалізації пілотного проекту.
Всеукраїнська Асоціація Комп'ютерних Клубів (ВАКК):
- Реалізація спеціальних програм по наданню учасникам проекту ліцензійного ігрового і навчального програмного забезпечення
- Відкриття спеціальної кредитної лінії від Мікрофінансового Банку (ссылка скрыта
) для придбання обладнання та програмного забезпечення
- Відкриття спеціальної пільгової програми придбання комп'ютерної техніки за домовленістю між ВАКК і корпорацією Квазар-Мікро для учасників проекту
- Надання інформації про мережу комп'ютерних клубів по регіонах, обраних для реалізації Проекту
- Надання інформації про комп'ютерні клуби, що виявили бажання брати участь у Проекті (розташування, технічне обладнання, кваліфікація персоналу)
- Консультації для керівників клубів з усіх питань реалізації проекту, відкриття консультаційної телефонної гарячої лінії, форуму і чату в Інтернеті
- Оцінка здатності клуба брати участь у Проекті (рекомендації ВАКК).
- Аудит програмного забезпечення та інформаційного вмісту (контенту) на комп'ютерах клубів - учасників проекту
- Розробка методик оцінки комп'ютерних ігор для використання в школах на основі норм Європейського законодавства у цій сфері
- Залучення компаній для розробки програмного забезпечення для шкіл-клубів
- Надання підприємцям методичної допомоги, передового досвіду по організації роботи клубів у школах
- Взаємодія з органами виконавчої влади і самоврядування з питань функціонування клубів у школах.
- Розробка пропозицій по удосконалюванню нормативних актів, що стосуються роботи комп'ютерного клуба (санітарних, архітектурних, технічних норм, вікової регламентації використання комп'ютерних ігор і Інтернету)
- Створення зразкового шкільного Інтернет-клубу в м. Києві для навчання працівників шкіл та комп’ютерних клубів сучасним методам навчання, та надання комп’ютерних послуг населенню (ВАКК бере на себе придбання сучасного комп’ютерного обладнання та ліцензійного програмного забезпечення для такого центру).
- Моніторинг і координація виконання проекту.
Програма ООН "Інноваційний трамплін"(ПРООН):
- Координація програми з Державним комітетом зв'язку та інформатизації
- Координація робіт із програми з ВАТ "Укртелеком"
- Розробка інноваційних підходів рішення проблеми "останньої милі" на умовах партнерства державного і приватного сектора
- Аналіз за допомогою ВАТ "Укртелеком" технічної можливості підключення, варіантів підключення з погляду "якості - витрати"
- Спільно з партнерами, вирішення проблеми підключення відібраних шкіл - учасників проекту
- Участь у розробці методичних рекомендацій з даного проекту
- Участь в узгодженні планів - графіків підключення шкіл - учасників проекту
- Участь у виборі шкіл - партнерів для реалізації програми
Інформація про Програму "Інноваційний трамплін" наведена в Додатку 6 а також на сайті www.іctu.ukrtel.net
Інформація про діяльність ООН в Україні на сайті www.un.kіev.ua
Інформація про Програму Розвитку ООН на сайті ссылка скрыта
Обласні і районні державні адміністрації (управління науки й освіти)
- Участь у виборі шкіл- партнерів для реалізації програми
- Участь у моніторингу та аналізі ефективності функціонування моделей
- Підготовка інформації на запити партнерів- учасників програми