Опис передового педагогічного досвіду з проблеми зміст
| Вид материала | Урок |
- Впровадження передового педагогічного досвіду, 115.73kb.
- Важливим управлінським засобом удосконалення діяльності педагогічного колективу є вивчення,, 96.64kb.
- Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 27.21kb.
- Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 30.11kb.
- Тема досвіду, 114.12kb.
- Вивчення, узагальнення І поширення передового педагогічного досвіду. Впровадження досягнень, 171.98kb.
- Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 34.11kb.
- Індивідуальні звіти працівників нмц координації методичної роботи іппо кvgу імені Б/L/Грінченка, 269.04kb.
- Опис педагогічного досвіду Гасанової Ірини Михайлівни, 200.05kb.
- Що вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду, 391.35kb.
ОПИС
передового педагогічного досвіду з проблеми
ЗМІСТ
- Опис передового педагогічного досвіду з теми
“Формування успішної особистості учня на уроках
фізики та в позаурочний час”
- Актуальність досвіду
- Інноваційність ідей, покладених в основу досвіду
- Теоретична база досвіду
- Технологія досвіду
- Моніторинг процесу і результату досвіду
- Результати досвіду та їх аналіз
- Практична спрямованість досвіду і можливість
розповсюдження
- Творча проблема “Організація самоосвітньої діяльності учнів
- Додатки
- Розробка уроків з теми “Тиск”
- Використана література
“Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам’ятаю.
Те, що я роблю, я розумію”
Конфуцій
1.1. Актуальність досвіду
Характер сучасного життя суспільства відзначається швидкими змінами, що вимагає вносити корективи у систему освіти. Теорія і практика навчання фізики направлена на реалізацію стратегії Національної доктрини розвитку освіти щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти, положень Концепції загальної середньої освіти щодо переорієнтації навчально-виховного процесу на особистість дитини. В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя.
Визначення стратегічних напрямків розвитку системи освіти хвилює практично все світове суспільство. В книзі “Школа ХХІ століття. Пріоритети реформування освіти” американський педагог Філіп С. Шлехті, посилаючись на опитування багатьох бізнесменів, роботодавців, підкреслює, що на питання: “Чого ви хочете від школи?” отримував одну і ту ж відповідь: “Нам потрібні люди, які вміють вчитися самостійно”. Це зрозуміло, якщо учень знає, як вчитися, здатний досягати мети, якщо він вміє працювати з книгою, отримувати знання від учителя, шукати і знаходити необхідну інформацію для вирішення тих чи інших проблем, використовувати найрізноманітніші джерела інформації щоб розв’язати дані проблеми, то йому набагато легше буде підвищувати свій професійний рівень, перекваліфіковуватися, набути будь-які необхідні додаткові знання, а саме це і потрібно в житті.
Звичайно, домогтися цього значно важче, ніж навчити учнів читати, писати, рахувати і засвоїти суму знань з різноманітних предметів.
Сучасний і майбутній роботодавець зацікавлений в такому працівнику, який:
- вміє думати самостійно і вирішувати різноманітні проблеми (тобто застосовувати набуті знання для їх вирішення);
- володіє критичним і творчим мисленням;
- має багатий словниковий запас.
Як стверджує Філіп С.Шлехті, ті учні, які успішно засвоюють базовий курс шкільної програми, навчаться застосовувати свої знання в знайомій ситуації, одержать дипломи, але не будуть вміти самостійно працювати інформацією і набувати нові знання, не зможуть розраховувати на успіхи в інформаційному суспільстві країни у ХХІ столітті.
Таким чином, випускник сучасної школи, який буде жити і працювати в ХХІ столітті, в суспільстві, повинен мати такі якості:
- гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, які постійно змінюються, самостійно набувати необхідних знань, уміло застосовувати їх на практиці, в нестандартних ситуаціях;
- самостійно критично мислити, вміти побачити труднощі і шукати шляхи раціонального їх подолання, використовуючи сучасні технології;
- грамотно працювати з інформацією (вміти збирати необхідні для дослідження певної задачі факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення, формулювати аргументовані висновки і на їх основі виявляти і вирішувати нові проблеми);
- бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, вміти працювати в команді;
- самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного рівня.
На думку сучасних педагогів, саме набуття цих життєво важливих компетентностей дає людині можливість орієнтуватись в сучасному суспільстві, формує здатність особистості швидко реагувати на запити часу. Ідея компетентністно-орієнтованої освіти – це одна з відповідей системи освіти на соціальне замовлення. В суспільстві майбутнього конкуренцію витримає тільки успішна особистість. Тому я почала працювати над проблемою “Формування успішної особистості учня на уроках фізики та в позаурочний час”.
1.2. Інноваційність ідей,
покладених в основу досвіду
В основі досвіду лежить новий підхід до викладання фізики – орієнтація іде на кожного учня, як особистість, на розвиток його компетентностей за допомогою інноваційних технологій. Під час уроку та позакласних заходів іде залучення школярів до творчої активної діяльності та впевненого вибору свого подальшого життєвого шляху.
1.3. Теоретична база досвіду
Основні документи, якими керуюсь у своїй роботі:
Закон України “Про освіту”
Закон України “Про загальну середню освіту”
Закон України “Про національну програму інформатизації”.
Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи.
Національна доктрина розвитку освіти України.
Головні завдання, що стоять у вирішенні даної проблеми:
- виявляти і розвивати творчі здібності учнів;
- формувати компетентності;
- використовувати інноваційні технології у навчально-виховному процесі.
Розвинену особистість неможливо виховати без розвитку її компетентностей. Як це зробити?
Ще Ян Амос Коменський у своїй книзі “Великая дидактика” писав: “Какое бы занятие не начинать, нужно прежде всего возбудить в учеников серьёзную любовь к нему, доказав превосходство этого предмета, его пользу, приятность и что только можно”. Сьогодні це можна втілити в життя, використовуючи інтерактивне навчання. Спираючись на праці О. Пометун, О. Сібіль, О. Барановської, Н. Браташ, я теж взяла за основу у вихованні і розвитку компетентностей учня сучасні технології. Саме на таких уроках вони вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.
Інтерактивна технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, конференцій, проведення мозкових штурмів, створення проблемних ситуацій і спільне їх розв’язування. Всі ці методи і багато інших я використовую на своїх уроках, щоб виховати і розвинути ключові компетентності учнів.
Компетентність походить від латинського слова competens (competentis), що в перекладі означає належний, здібний.
Компетентність – це певна сума знань особистості, що дозволяє їй робити висновки про щось, виражати переконливу, авторитетну думку, діяти адекватним чином у різних ситуаціях.
Поняття “компетентність” у психолого-педагогічній літературі остаточно не визначено і у більшості випадків вживається інтуїтивно. На сьогоднішній день не існує однозначного розуміння поняття, структури і видів компетентності (В.О. Кальней, В. Ландшеєр, Дж. Равен, А.П. Тряпіцина, С.Є. Шишов, М.А. Чошанов та інші).
Компетентний – це знаючий, обізнаний у певній галузі, що має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про щось.
Ю.Е. Булигін і М.О. Холодна у своєму визначенні компетентності наголошують на управлінському компоненті: “Ком-петентність – здатність, можливість посадової особи, рівень її кваліфікації (знання, досвід), що дозволяють брати участь у виробленні управлінських рішень або вирішувати питання, що стосуються його компетенції”.
Часто автори змішують поняття компетенція та компетентність. Компетенція – це коло повноважень якої-небудь установи або особи; коло питань, у яких дана особа має знання, досвід.
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури я під компетентністю розумію загальну здібність особистості, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, набутих завдяки навчанню. Мова йде про якості, які дозволяють особистості здійснювати діяльність цілісно. Компетентність – це характеристики, які можна визначити шляхом спостережень за діяльністю особистості, за її вміннями.
Проблема використання цих технологій перебуває в центрі уваги вітчизняних і зарубіжних учених: Н. Абашкіної, К. Баханова, В. Беспалька, В. Бондаря, Б. Блума, С. Гончаренка, М. Кларіна, О. Савченко, В. Корнєєва, О. Пометун, О. Сібіль, О. Барановської та інші.
Інтерактивні методики я намагаюся використовувати на своїх уроках, щоб виховати і розвивати компетентності учнів.
Понад 2400 років тому Конфуцій наголошував: “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію”. Це просте твердження обґрунтовує необхідність використання новітніх технологій у навчанні. Дещо змінивши слова видатного китайського філософа, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання: “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, – я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром”.
Компетентність безпосередньо не пов’язана із змістом навчального предмета. Вона характеризує не предметні, а життєві уміння людини. Тому я не обійшла увагою і позакласну роботу.