Методичні рекомендації щодо підготовки до обласного фестивалю професійної майстерності

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Покроковий алгоритм технології семінару-практикуму. План опису і представлення досвіду: 1. Вступ. Орієнтовна структура портфоліо вихователя – учасника Фестивалю Матеріали цього розділу повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності вихователя за певний період.

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо організації І проведення обласного форуму педагогічних, 67.08kb.
• Мірошниченко Катерина Борисівна методичні рекомендації, 5571.27kb.
• Методичні рекомендації щодо підготовки есе з модуля "Теорія та історія державного управління", 174.24kb.
• Про методичні рекомендації щодо проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, 674.16kb.
• Методичні рекомендації щодо написання курсової роботи для студентів напряму підготовки, 499.09kb.
• Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості україни, 268.08kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи 5 Структура І зміст курсової, 608.92kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт, 537.39kb.
• Методичні рекомендації щодо підготовки та відзначення 20-ї річниці незалежності України, 110.7kb.
• Методичні рекомендації щодо підготовки, проведення, аналізу та оцінки відкритих занять, 438.05kb.

Методичні рекомендації

щодо підготовки до обласного

фестивалю професійної майстерності

«Вихователь року - 2011»

Формат заходів Фестивалю носить діяльнісний характер й включає його учасників в активну роботу по ознайомленню з досвідом представленої роботи, освоєнню технологій, способів роботи з сучасними засобами навчання і виховання, забезпечує задоволення професійних потреб педагогів у виявленні та тиражуванні кращих зразків інноваційних ідей. Матеріали можуть бути представлені в різній формі.

1. Візитна картка учасника передбачає усне представлення конкурсантом свого професійного досвіду, що сформувався при взаємодії з колегами, фахівцями освітніх установ різних типів і видів, батьками дітей, громадськими організаціями, працівниками науки, культури, охорони здоров'я, представниками інших сфер. Регламент до 5 хвилин. Під час виступу учасник фестивалю повинен показати сформованість наступних умінь:
   

• уміння аналізувати, узагальнювати і представляти власний професійний досвід, виявляти та застосовувати інноваційні ідеї у своїй професійній діяльності;
  
• уміння яскраво, оригінально, змістовно представити свої інтереси і захоплення;
  
• рівень прояву загальної і професійної ерудиції;
  
• культура публічного виступу, мистецтво усного мовлення (виразність, грамотність, логіка викладу);
  
• уміння взаємодіяти з аудиторією.
  

2. Створення розвивального середовища в групі передбачає представлення учасником Фестивалю розвивального середовища групи, демонстрацію принципів його побудови шляхом прямого і коментованого показу прийомів роботи з дітьми дошкільного віку. Регламент до 30 хвилин.
   

Покроковий алгоритм технології демонстрації розвивального середовища групи:

1-й крок. Презентація педагогічного досвіду майстра.

1.1. Коротка характеристика дітей групи дошкільного віку, в якій працює учасник, обґрунтування результатів діагностики, прогноз розвитку дітей.

1.2. Коротке обґрунтування основних ідей ефективної роботи, виклад вихователем філософії свого досвіду, основної педагогічної ідеї, свого педагогічного кредо.

1.3. Опис досягнень в досвіді роботи вихователя: відповідність змісту розвивального середовища віковим особливостям дітей; забезпечення охорони життя і здоров'я дітей; особистий творчий внесок у створення і оформлення середовища.

1.4. Доказ результативності принципів побудови розвивального середовища.

1.5. Визначення проблем і перспектив у подальшій роботі.

2-й крок. Імітаційна гра. Вихователь проводить заняття, демонструючи прийоми ефективної роботи з дітьми дошкільного віку в умовах створеного розвивального середовища.

3. Семінар-практикум. Регламент до 30 хвилин.
   

Семінар-практикум – особлива форма організації самостійної пізнавальної діяльності учасників, що проявляється в груповій дискусії.

При цьому ставляться наступні цілі: 1) обговорити одну з реальних проблем, що хвилюють вихователів; 2) визначити шляхи вирішення цієї проблеми; 3) виявити нові ідеї по вдосконаленню навчально-виховної роботи з дітьми, методики викладання, спираючись на педагогічний досвід вихователів, учасників семінару-практикуму.

Покроковий алгоритм технології семінару-практикуму.

1-й крок - робота творчих груп з метою актуалізації знань з даної проблеми. На цьому етапі слухачі здійснюють пошук відповіді на питання: 1)чому ця проблема актуальна; 2)які прийоми вирішення проблеми можуть запропонувати учасники семінару-практикуму зі свого досвіду? Слухачі працюють в творчих групах, обговорюють свій досвід роботи, визначають найбільш ефективні прийоми роботи. Ведучий організовує виступ груп, підводить підсумки дискусії, формулює педагогічне замовлення на вирішення проблеми спільними зусиллями.

2-й крок - представлення досвіду роботи вихователів – учасників Фестивалю. Учасникам семінару-практикуму пропонується завдання для самостійної роботи, мета якої – проаналізувати дидактичні матеріали з досвіду роботи учасників (матеріали для заняття підготовлені заздалегідь, роздруковані в достатній кількості або представлені в електронному вигляді). Ведучий семінару-практикуму організовує дискусію за результатами самостійної роботи, робить висновки, звертає увагу слухачів на особливості взаємодії вихователя з дітьми.

3-й крок - робота з відеоматеріалами. Учасникам семінару-практикуму пропонуються відеоматеріали, що відбивають ефективні прийоми роботи вихователів – учасників Фестивалю з проблеми заняття. Слухачі аналізують зміст відеосюжетів, визначають ефективність представлених прийомів вирішення проблеми, висловлюють свої судження.

4-й крок - систематизація і узагальнення результатів роботи. Ведучий семінару пропонують творчим групам проаналізувати зміст заняття і узагальнити результати спільної роботи у вигляді методичних рекомендацій для вихователя.

5-й крок - представлення методичних рекомендацій. Творчі групи захищають результати своєї роботи, відбирають найцікавіші і професійно значущі методичні рекомендації.

6-й крок - рефлексія. Учасникам семінару-практикуму пропонується визначити ефективність своєї роботи і оцінити результативність за 10-бальною шкалою.

4. Методичний семінар у вигляді презентації учасником власного інноваційного професійного досвіду у вільній формі з використанням будь-яких демонстраційних форм і інших матеріалів (ефективні форми; засоби і прийоми навчання і виховання, авторські знахідки та ідеї). Учасник презентує виступ, який відбиває особу педагога (особисті пріоритети, педагогічна позиція). Регламент 15 хвилин, включаючи відповіді на запитання. Учасник Фестивалю повинен проявити такі уміння:
   

• уміння аналізувати, узагальнювати і представляти власний досвід, виявляти та застосовувати інноваційні ідеї у своїй професійній діяльності;
  
• прояв загальної і професійної ерудиції;
  
• рівень культури публічного виступу, мистецтво усного мовлення (виразність, грамотність, логіка викладання);
  
• уміння яскраво, оригінально, змістовно представити свої ідеї;
  
• спрямованість інтересів і захоплень на роботу в дошкільному навчальному закладі, на спілкування з дітьми;
  
• уміння взаємодіяти з аудиторією.
  

5. Проектна розробка. Регламент 10-15 хвилин.
   

Проектна розробка – педагогічний проект будь-якої системи, процесу або ситуації. Особливістю є те, що вона присвячена саме технології проективної діяльності, а не опису заходу, не звіту про його проведення. Наприклад, може бути представлений навчальний проект з будь-якої теми. Зміст:1. Обґрунтування проекту. Включає короткий опис досвіду і форми проектування, заснований їх виборі. 2. Технологія проектування. Передбачає опис послідовних дій щодо розробки проекту. 3. Представлення проекту. Презентація. 4. Педагогічні умови реалізації проекту. Передбачає виклад, опис тих факторів, що сприяють його ефективному застосуванню.


5. Модельне заняття. Регламент 30 хвилин, включаючи 10 хвилин для аналізу заняття і відповідей на питання. Проведення навчального заняття з дітьми у дошкільному навчальному закладі, запропонованого оргкомітетом. Тему заняття, вікову групу та інтеграцію навчально-виховних завдань визначає сам учасник.

Етапи проведення:1. Вихователь проводить заняття (або фрагмент заняття). 2. Аналіз заняття вихователем, в ході якого він дає коротку характеристику особливості технології заняття, обґрунтування прийомів, що застосовувались під час заняття, методів навчання, інновації на занятті. 3. Обговорення заняття за такими питаннями:

• рівень реалізації програмового змісту заняття і рішення поставлених завдань;
  
• відповідність цілей і задач віковим особливостям дітей;
  
• адекватність етапів заняття поставленим цілям, завданням;
  
• структурованість, логічність побудови заняття;
  
• раціональність розподілу часу на занятті;
  
• стимулювання дітей до вибору різних способів виконання діяльності, створення умов для пізнавальної активності дітей на занятті;
  
• активізація особистого досвіду дитини і його використання в процесі заняття;
  
• переважання форм спілкування: монолог, діалог, полілог;
  
• форми роботи, яким віддається перевага: виклад знань, самостійна робота дітей, колективне рішення творчих завдань, аналіз;
  
• індивідуальний і диференційований підходи до навчання дітей;
  
• динамічність заняття;
  
• розвиток творчих здібностей дітей;
  
• застосування інноваційних прийомів і методів роботи з дітьми;
  
• відповідність санітарно-епідеміологічним нормам і правилам.
  

6. Представлення авторської методики навчання. Регламент 10-15 хвилин. Вихователь обґрунтовує ефективність авторської методики. Логіка виступів може бути у формі відповідей на наступні питання: 1. Чому виникла необхідність роботи педагога саме у цьому напрямку? 2. Що можна і необхідно зберегти із попереднього досвіду? 3. Що необхідно змінити в роботі вихователя? 4. Які педагогічні технології і чому саме ці використовує вихователь? 5. Як досягти того, щоб сама система роботи за новою технологією працювала на всебічний розвиток особистості дитини дошкільного віку? 6. Які умови необхідно створити щоб система працювала ефективно? 7. Які організаційні питання необхідно вирішити у процесі становлення нового педагогічного досвіду? 8. Яку роботу провести серед педагогічного колективу, дітей і батьків, для того, щоб інновації працювали успішно? 9. За якими параметрами можна провести діагностику і виявити тенденції у розвитку дітей? 10. Які зміни вже відбулися у діяльності дітей і вихователя?
   

7.  Узагальнення досвіду роботи. Регламент 15-20 хвилин. У педагогіці досвід має різнорівневу диференціацію у залежності від ступеню прояву інноваційності. Перший рівень – традиційний, але такий, що дає стійкий позитивний результат. Вихователь, що працює в цьому режимі, виявив і вміло застосував якісь його скриті резерви. Другий рівень – передовий або педагогічний «інноваційний» досвід, що реалізує прогресивні ідеї і спирається на науку, яка вносить у зміст практики новації. Третій рівень – інноваційний досвід, що вносить у практику щось принципово нове, отримуючи від цього значно кращий результат. Четвертий рівень – авангардний, що суттєво відрізняється від традиційного підходу в освіті і має фактично дослідно-експериментальний характер.
   

План опису і представлення досвіду: 1. Вступ. Описується актуальність обраної теми, причини її вибору, цілі узагальнення, методи збору інформації про досвід, ступінь і характер новизни. Детально описується об'єкт узагальнення досвіду – дошкільний навчальний заклад, група дітей дошкільного віку, педагог. 2. Теоретичне обґрунтування досвіду. Описуються педагогічні, психологічні та інші ідеї роботи; автори, які вплинули на становлення цього конкретного досвіду. 3. Опис вживаного нововведення (предмета узагальнення). Опис предмета узагальнення, його технології, ознак, структури і так далі. При цьому можна використовувати прийом порівняння з тим, що було раніше, до нього, і що нового він вніс. Цей розділ має бути високотехнологічним. 4. Педагогічні умови і особливості застосування. Описуються чинники, що забезпечують успіх нововведення і заважають йому, межі застосування. Наприклад, в яких розділах програми краще використовувати, як сприймають діти, які складнощі виникають у вихователя, що змінюється у навчально-виховному процесі під впливом нововведення. 5. Аналіз результатів вивченого досвіду і можливості його використання в інших умовах. За допомогою статистичних даних про рівень сформованості знань і умінь дітей, мотивацію дітей до навчання ілюструється ефективність застосування досвіду, доводиться його продуктивність. Проведення діагностики та підведення підсумків. 6.  Висновок. Містить загальні висновки про перспективи нововведення, сферу його застосування. 7. Список літератури. 8. Додатки. Може містити конспекти занять або їх фрагментів, роздавальний матеріал, контрольні завдання, творчі роботи дітей. Форми представлення досвіду можуть бути різноманітними: 1) досвід описується як сукупність знань, умінь і навичок педагога; 2) у ньому можна виділити алгоритми діяльності з урахуванням дій, що здійснюються педагогом; 3) досвід розкривається як технологія діяльності; 4) як набір значущих подій, що розкривають тему.

8. Педагогічне портфоліо вихователя. Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті вихователем у різноманітних видах діяльності – навчальній, виховній, творчій, самоосвітній. Портфоліо забезпечує накопичення інформації, необхідної для своєчасній фіксації реальних змін і росту професійної майстерності педагога. Портфоліо вихователя оформляється в теці-накопичувачі з файлами. Кожен окремий матеріал, включений у портфоліо, повинен датуватися. Склад портфоліо залежить від конкретних завдань, що ставить перед собою сам вихователь, або організаційний комітет. До портфоліо додаються творчі роботи-есе (1-2 сторінки) на тему «Сучасний вихователь — це…» і практичні додатки, що включають авторські програми; методичні матеріали, які ілюструють результативність роботи з питань, відповідних змісту обраної номінації; добірку публікацій з даного напрямку (за умів наявності); авторську друковану продукцію; творчі роботи дітей, фото та відеоматеріали.
   

Орієнтовна структура портфоліо вихователя – учасника Фестивалю:

1) Загальні відомості про вихователя: Прізвище, ім’я, по батькові (повністю); дата народження; домашня адреса, телефон, е-mail; паспортні відомості, ідентифікаційний номер; освіта (зазначити назву навчального(-их) закладу(-ів), рік закінчення); місце роботи (повна назва закладу), контактний телефон; загальний педагогічний стаж; термін роботи; вікова група дітей на якій працює учасник; кваліфікаційна категорія, звання; проходження курсів кваліфікації за останні 5 років; нагороди, відзнаки; опубліковані статті, методичні рекомендації, брошури (вкажіть вихідні дані); досягнення; участь у роботі методичного об'єднання; додаткові відомості.

2) Результати педагогічної діяльності (динаміка навчальних досягнень за 1-3 роки)

• Матеріали, що характеризують результати навчальної діяльності дітей, сформованість у них ключових компетенцій;
  
• Порівняльний аналіз діяльності педагога на підставі контрольних зрізів знань дітей;
  

Матеріали цього розділу повинні давати уявлення про динаміку результатів педагогічної діяльності вихователя за певний період.

3) Науково-методична діяльність (використання сучасних освітніх технологій у навчально-виховній роботі, участь в конференціях, семінарах, конкурсах і так далі різного рівня). В цей розділ поміщаються методичні матеріали, що свідчать про професіоналізм педагога, зокрема:

• освітні програми і описи комплектів навчально –методичної літератури з обґрунтуванням їх вибору;
  
• описи освітніх технологій, що використовуються з обґрунтуванням їх вибору;
  
• засоби педагогічної діагностики для оцінки освітніх результатів;
  
• описи способів використання інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі, технологій навчання дітей з проблемами розвитку;
  
• звіт про роботу в методичному об'єднанні (дошкільному, районному, міському);
  
• інформація про участь в професійних і творчих педагогічних конкурсах.
  

4) Узагальнення досвіду.

• участь в методичних і предметних тижнях.
  
• організація і проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів і тощо;
  
• розробка авторських програм, науково-методичних матеріалів;
  
• публікації вихователя;
  
• творчі звіти, реферати, статті, доповіді;
  
• матеріали дисертації (за наявності).
  

5) Виховна робота. Розділ повинен містити наступні документи:

• список творчих проектів, навчально-дослідницьких робіт, виконаних дітьми;
  
• сценарії творчих вечорів, батьківських зборів, фото- і відеоматеріали по проведеним заходам;
  
• інші документи, що характеризують навчально-виховну діяльність учасника.
  

6) Навчально-матеріальна база.

9. Педагогічна майстерня. Регламент 30 хвилин. Педагогічна майстерня - це відтворення професійного досвіду з його наступним професійним аналізом і теоретичним обґрунтуванням; це спільний пошук педагога з дітьми найбільш вдалих способів організації групової роботи задля досягнення найкращих результатів. Майстерня – це завжди трохи професійний спектакль, адже в ньому є актори, публіка, дія, зав'язка і розв'язка, кульмінація та ідея. Етапи вибудовування педагогічної майстерні:
   

1. Рефлексія виступає первинним етапом роботи в професійній майстерні. Цю частину занять називається установкою на проблему. Учасники занять спочатку констатують своє незадоволення якою-небудь стороною справи, оцінюють положення педагогічних проблем, аналізують своє відношення до стану окремого питання навчання і виховання, оцінюють своє професійне самопочуття в процесі вирішення якоїсь окремої професійної проблеми. Цей етап подібний до рефлексії тому, що повернений до минулого досвіду. Учасники майстерні заздалегідь повідомляють про своє ставлення до практичної сторони педагогічного питання. Узагальнивши проблеми реальної практики роботи з дітьми, намічають напрям, за яким буде проходити їх професійний пошук. 2. Основна частина заняття – професійна експозиція. Педагог, що веде майстерню, відтворює ситуацію педагогічної роботи з дітьми, демонструючи колегам свої методики і технологію. Це основна частина майстерні, її зміст і суть. Тематика занять не має значення, якщо майстерня присвячена педагогічній технології: це можуть бути навчальні заняття по предмету, різноманітні форми групових занять, від дискусії до гри. Об'єктом уваги присутніх колег стане момент «дотику до особи» в процесі організації групової роботи. 3. Аналіз професійних вражень і професійна оцінка методик. Після перегляду заняття педагога з дітьми (чи в модельованій ситуації – з групою), професійна «публіка» теж обмінюється враженнями: аналіз професійного продукту представленого учасником Фестивалю; якість методики проведення; порівняння колишнього професійного досвіду з досвідом, придбаним в майстерні. Звичайно, при обговоренні можуть виникати сумніви і професійні заперечення. 4. Педагогічна ідея експонованого практичного досвіду. Завершальним етапом є підсумковий виступ вихователя – учасника Фестивалю. Ця частина несе на собі величезне теоретичне навантаження: переймається не досвід, а ідея; не можна відтворити побачене, але можна втілити ідею того, що побачив. Не виключено, що учасники майстерні самі виводять і формулюють загальну теоретичну ідею (істину), проте, автор майстерні пропонує своє науково-педагогічне висвітлення практичної діяльності, представленої колегам для аналізу: він називає проблему, тему, викладає основні позиції і головну ідею представленої для перегляду методики. Перед тим, як покинути майстерню, усі колеги узагальнюють свої враження і діляться задумами у зв'язку з побаченим. Цей останній акордно-фінальний момент грає роль проекції самостійних пошуків кожного з присутніх педагогів. Таким чином, інноваційна ідея, або представлена технологія починає свій шлях розповсюдження.

10. План заняття. Конспект заняття. Сценарій заняття. Методична розробка заняття. План заняття - це коротке визначення основних елементів структури заняття. В плані послідовно фіксується мета, завдання, тип, вид заняття, дії вихователя щодо актуалізації і засвоєння нових знань, а також відповідні ним дії дітей. Конспект заняття - це план заняття, що забезпечується конкретними питаннями та викладом змісту, конспективними визначеннями, схемами і методами, прийомами, засобами, що використовуються в роботі з дітьми. Зміст і технологія навчання при цьому розкриваються в двох розділах – діяльність педагога і діяльність дітей. Сценарій заняття – форма опису розігрування теми з елементами імпровізації, гри, складної взаємодії учасників педагогічного процесу між собою. Сценарії пишуться для інтегрованих занять, занять - занурень, занять з арт-технологією і є рольовим розподілом змісту, виділенням дій і спеціально створених ситуацій. Методична розробка заняття – це не лише конспект або сценарій заняття, але і опис процесу їх підготовки і джерел інформації, розкриття підстав при постановці цілей і завдань, вибору методів і засобів. У методичну розробку включаються також методи контролю і очікувані результати. Методична розробка є повним набором дій вихователя, що розкривають саму технологію проектування заняття.
    

11. Представлення авторської педагогічної концепції (у формі есе та ін.).
    

12. Презентація творчих, дослідницьких робіт, проектів дітей (з коротким описом системи роботи вихователя щодо по організації проектно-дослідницької діяльності дітей).