Загальна характеристика роботи Актуальність теми
| Вид материала | Документы |
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.74kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 338.68kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 407.04kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 296.03kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 364.3kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми дослідження, 321.49kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.77kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 260.19kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 708.6kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 387.1kb.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Посилення засад регіонального природокористування, виникнення нових форм, методів і видів господарювання зумовлюють необхідність залучення до широкого суспільно-наукового обігу оновлених і деталізованих ресурсно-оцінкових досліджень, що спрямовані на перегляд та моніторинг природно-ресурсного потенціалу. Одним із таких напрямів дослідження є вивчення мінерально-сировинних ресурсів (МСР), як подальшого орієнтира на підвищення добробуту та достатку населення, основи до ведення мови про різноманітний національний потенціал корисних копалин і ведення мови про раціональне використання та охорону природи – предтечі екологічного стану.
Виконання такого роду дослідження дозволяє краще прослідкувати просторово-територіальний рівень забезпечення людини різними видами мінерально-сировинних ресурсів, їх сучасний стан, особливості використання й запропонувати перспективні напрями розвитку галузей господарства, що розвиваються на базі мінерально-сировинних ресурсів.
Питаннями вивчення та оцінювання МСР займалися П.Я. Антонов, А.С. Астахова, М.І. Бесіда, В.М. Герасимович, С.І. Дорогунцов, І.П. Жаворонкова, М.Г. Ігнатенко, А.Б. Каждан, В.Й. Лажнік, В.П. Руденко, А.А. Сергєєв. Вплив мінерально-сировинних ресурсів на формування галузевої і територіальної структури господарства досліджували П.М. Алампієв, І.П. Бобрович, В.Й .Бурка, Й.А. Бурка, І.О. Горленко, Я.І. Жупанський, Ф.Д. Заставний, В.І. Захарченко, С.І. Іщук, М.М. Колосовський, М.М. Паламарчук, Е.П. Пироженко, М.Д. Пістун, О.І. Шаблій та ін. Еколого-економічні проблеми використання МСР розкрито у працях О.М.. Адаменка, Г.І. Рудька, В.А. Анучіна, О.О. Базилевича, М.І. Бесіди, М.В.Жука, І.В.Комара, В.П. Коржика, А.І. Проскурка, В.М. Герасимовича, М.Я. Сивого, Е.А. Соловйова, Г.Г. Шалміної, О.Г. Шевченко. У більшості із пропонованих праць аналіз МСР проводиться на рівні вивчення одного із аспектів питання, що створює умови до осмислення важливості природного ресурсу як основи матеріально-технічного стану території. Підсилюючою ланкою у даному ракурсі виступає комплексний загально-географічний аналіз МСР на рівні виявлення стану їх вивчення, аналізу процесів використання, виробництва продукції мінерально-сировинного походження та (з позиції зазначених попередніх важливих чинників-складових) проведення оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з основними напрямами науково-дослідної роботи кафедри географії України, картографії та геоінформатики і кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема з темами: „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах” (2006–2010 рр.), № державної реєстрації – 0106U003613 (автором розроблені підходи до вивчення питань регіонального природокористування); „Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпатського регіону” (2006–2011 рр.), № державної реєстрації 107U003694 (автором розроблені підходи до вивчення мінерально-сировинних ресурсів) .
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення комплексу МСР, виявлення географічних та еколого-економічних аспектів їх використання, визначення перспективи розвитку мінерально-сировинного природокористування на території Чернівецької області.
Для досягнення окресленої мети вирішувалися наступні завдання:
► аналіз теоретико-методологічних засад економіко-географічного аналізу мінерально-сировинних ресурсів;
► Аналіз сучасного стану МСР та визначення їх вартісної оцінки;
► виявлення рівня забезпечення мінерально-сировинними ресурсами та територіальна структура;
► визначення еколого-економічної ситуації та еколого-географічний аналіз перспективних напрямів розвитку процесів використання МСР Чернівецької області.
За обєкт дослідження слугують мінерально-сировинні ресурси Чернівецької області.
Предмет дослідження складають економіко-географічні особливості сучасного використання мінерально-сировинних ресурсів Чернівецької області та еколого-географічний аналіз перспективного розвитку процесів використання МСР.
Методи дослідження. За основу до вивчення процесів використання мінерально-сировинних ресурсів обраний діалектичний підхід, що поєднує різні наукові методи пізнання. У дисертаційній роботі використанні групи а) загальнонаукових (ретроспективний, системний, структурний), б) дисциплінарних (картографічний, статистичний, анкетний, математичного моделювання) методів.
Інформаційною базою дисертаційної роботи послужили матеріали анкетного опитування, обстеження підприємств, що випускають продукцію мінерально-сировинного походження, дані статистичної звітності Управління державної статистики у Чернівецькій області, а також нормативно правові документи.
Наукова новизна одержаних результатів.
Одержано вперше:
♦ - на основі мінімальних ринкових цін на мінерально-сировинну продукцію здійснено вартісну оцінку МСР Чернівецької області;
♦- виявлено просторово-територіальні особливості процесів використання мінерально-сировинних ресурсів;
♦- визначено залежність між інтенсивністю використання мінерально-сировинних ресурсів та соціально-економічними процесами, що відбуваються в господарстві регіону.
Удосконалено:
◘- методи оцінки екологічного стану за допомогою коефіцієнтів, що висвітлюють стан використання МСР та виробництва продукції мінерально-сировинного походження;
◘- природно-географічний, економіко-географічний та еколого-географічний підходи до вивчення МСР.
Отримало подальший розвиток:
◊- методика вартісної оцінки МСР;
◊- вивчення процесів використання МСР з позицій вартісної оцінки сприятиме подальшому розвитку досліджень економіко-географічного характеру (спрямування), особливо при визначенні змінності господарських пріоритетів Чернівецької області.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для обґрунтування перспективних напрямів розвитку галузей мінерально-сировинного комплексу Чернівецької області, в обласних комітетах з охорони природи та екобезпеки, як перспективний план дій, що спрямований на збереження мінерально-сировинного потенціалу адміністративної області.
Теоретико-методологічні результати досліджень впроваджено в навчальний процес підготовки географів і фахівців-туристів на географічному факультеті Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича при викладанні курсів „Соціальна географія”, „Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, „Основи міжнародної еколого-економічної діяльності”, „Суспільна географія” та виконанні науково-дослідної роботи.
Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій наведені результати власних досліджень автора щодо аналізу теоретико-методологічних та методичних основ використання МСР, методика проведення вартісної оцінки та формування (в процесі їх видобутку і переробки) екологічного стану. З наукових праць у дисертаційній роботі використані власні (авторські) ідеї та висновки.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати виконаних досліджень доповідались автором на Другій всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України» (Чернівці, 2000), на міжнародній науково-практичній конференції «Права власності в перехідних економіках» (Київ, 2001), на міжнародній науково-практичній конференції «Геоморфологічні дослідження України: минуле, сучасне, майбутнє» (Львів, 2002), на ІІ міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право» (Луцьк, 2005), на міжнародній науково-практичній конференції «Географические проблемы сбалансированного развития староосвоенных регионов» (Брянськ, 2007), на Х з’їзді Українського географічного товариства (Київ, 2008).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 3,8 др. арк., з яких 5 статей у фахових виданнях, 6 - тези доповідей на міжнародних і всеукраїнських конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків. Загальний обсяг роботи – 151 стор., з яких 121 стор. основної частини, 4-х рисунків, 6 картосхем, 19 таблиць, 4 додатків. Список використаних джерел складається з 176 найменувань.
Основний зміст роботи
У першому розділі „Теоретико-методологічні аспекти вивчення мінерально-сировинних ресурсів” виявлені зміст і сутність мінерально-сировинних ресурсів, охарактеризовані основні теоретико-методологічні аспекти дослідження, представлена ретроспективна характеристика процесу використання мінерально-сировинних ресурсів, проаналізовані методи і принципи їх дослідження.
Підходи до визначення найважливіших питань використання МСР базуються на: 1) аналізі процесів використання МСР для потреб галузей господарства (галузевий підхід); 2) характеристиці питань комплексного використання МСР (комплексний підхід). З наукової точки зору галузевий і комплексний підходи базуються на найновіших досягненнях науки і практики, що удосконалює існуюче виробництво і забезпечує випуск нових видів продукції; 3) третім підходом є конструктивний підхід, що виступає у вигляді оцінок а) процесів видобутку, б) виробництва необхідної продукції, в) вартості продукції, г) екологічного стану території.
У процесі дослідження питань використання МСР важливе місце займає математичний метод дослідження, який дозволяє визначити особливості освоєння, використання, переробки МСР. Одним з основних питань дослідження МСР є визначення їх вартості, концентрації виробництва продукції та еколого-економічної ефективності використання МСР. Важливим аспектом вивчення МСР є визначення споживчої вартості видобутих та використаних корисних копалин. Це мінімальна ціна продукції, виробленої з окремого виду ресурсу. Вона відображає цінність природних ресурсів для суспільства у певний період розвитку господарського комплексу (табл. 1).
Структурно-логічна модель вивчення і використання МСР сформована теоретико-методологічним і аналітико-синтезуючим блоками (рис. 1). Перший блок формується на основі аналізу структури МСР, виявлення предмету, завдання та рівнів вивчення. Основними принципами дослідження, що виокремлені нами як основні, є просторово-територіальний, генетичний, комплексоутворюючий. Вони створюють підґрунтя до вивчення МСР у триєдиній системі „формування (утворення) – виявлення (вивчення) – використання”.
Аналітико-синтезуючий блок структурно-логічної моделі сформований таким чином, що дозволяє розглядати роль і значення МСР ресурсів на локальному та регіональному рівнях. Підсумковим завершальним етапом дослідження МСР є визначення вартісної оцінки та формування управлінських рекомендацій стосовно подальшого розвитку цього виду природних ресурсів у господарській діяльності людини.
На етапі інтенсивного природокористування (сьогодення) важливими аспектами дослідження слугує ретельний аналіз господарського використання МСР та питання охорони природи. Авторський підхід власне побудований за таким принципом (рис. 2). Найважливішими у представленій схемі є порядок
Таблиця 1
Алгоритм оцінки використання мінерально-сировинних ресурсів
| Визначення споживчої вартості мінерально-сировинних ресурсів: | ||
| 1. | MP = (V/W)۰ | МР - Споживча вартість МСР; V – Загальні запаси корисних копалин у певному (конкретному) родовищі; W – Пересічно обласні витрати МСР на виробництво одиниці продукції; C – Пересічна обласна ціна виготовленої одиниці продукції. |
| 2. | МР = (Vi - ∑ Sij /Wj) × (Cj – Ci∑(I – 1) | МРі -Зміна споживчої вартості за певний період; Vi – Запаси МСР на початок дослідження; Wj – Пересічні затрати сировини на виготовлення продукції; Cj- Вартість одиниці продукції на початок дослідження , Ci – Сьогоденна вартість одиниці продукції, I - Індекс цін. |
| 3. |  | І – Сумарна споживча вартість МСР території; і – Окремий вид МСР; n – Загальна кількість родовищ МСР і – виду, m – Загальна кількість видів МСР на території |
| Показники територіальної структури використання мінерально-сировинних ресурсів: | ||
| 4. | Кс = Ко / Кв | Кс - Ііндекс концентрації; Ко - виробництво продукції в межах окремої територіальної структури; до загального; Кв - виробництво продукції в області. |
| 5. | І = Іп / Із | І - коефіцієнт інтенсивності використання МСР; Іп – частка територіальної структури (адміністративного району) у загально обласному виробництві продукції; Із – частка територіальної структури (територіально-адміністративного району) в обласних запасах МСР. |
| 6. | Св = Вmin/ Вmax | Св – коефіцієнт стабільності виробництва; Вmin – мінімальні обсяги виробництва за досліджуваний період; Вmax – максимальні обсяги виробництва продукції. |
| Визначення екологічного стану території : | ||
| 7. |  | Ip - індекс екологічної ефективності мінерально-сировинного виробництва; ∆Bn – приріст величини забруднення навколишнього природного середовища промисловими підприємствами за рік (%); ∆Cn – приріст виробленої продукції мінерально-сировинного походження за рік (%), n – період за який проводяться розрахунки. |
| 8. |  | Ка - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря; Z - обсяги виробництва продукції, що забруднює атмосферне повітря; S - сумарне виробництво продукції мінерально-сировинного походження; n - період дослідження |