V – Юридичний факультет

Вид материала

Документы

Содержание Правове регулювання страхової діяльності 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. 4. Вибіркова дисципліна спеціалізації. 2. Опис. Змістові модулі. 7.Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. 7.Форми та методи навчання Рівень. А. Необхідні попередні чи супутні умови. В. Цілі та завдання Рівень. А. Необхідні попередні чи супутні умови. В. Цілі та завдання ... Полное содержание

Подобный материал:

• Луць Л. А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник Львів: юридичний факультет, 4728.82kb.
• Курс → Опис дисципліни ↓ Юридичний факультет Факультет правого забезпечення підприємницької, 382.54kb.
• Загальні положення, 248.55kb.
• Київский національний університет імені тараса шевченка юридичний факультет, 427.74kb.
• Міністерство освіти І науки України Волинський державний університет імені Лесі Українки, 1208.18kb.
• Практичні заняття з “адміністративного права україни, 640.3kb.
• 1. Правові основи фінансової діяльності Української держави та органів місцевого самоврядування, 1443.79kb.
• Програма курсу для студентів юридичного факультету Львів 2007, 1050.47kb.
• Програма курсу за спеціальністю 060101 „правознавство для студентів правничого коледжу, 567.49kb.
• Н. С. Юзікова Судові та правоохоронні органи України, 5981.33kb.

1. Ідентифікація.

Правове регулювання страхової діяльності

2. Опис. Змістові модулі.

Загальна характеристика страхового права та страхової діяльності. Учасники страхових правовідносин. Державне регулювання страхової діяльності. Загальні положення про договір страхування та його зміст. Особисте страхування. Майнове страхування.

3. Рівень.

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Інтегрована.

Б. Література:

1. Горбач Л. М. Страхова справа: Навчальний посібник. — 2-ге вид., виправл. - К.: Кондор, 2003. - 252 с.

2. Плиса В.Й. Основи страхування: Навч. посібник / [За ред. М. І. Крупки]. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 144 с.

3. Шихов А.К. Страхование: Учебное пособие для вузов / А.К.Шахов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 431с.

В. Цілі та завдання: ґрунтовне дослідження ключових положень страхової діяльності, сутності страхового права та страхової діяльності, аналіз становлення та розвитку страхової діяльності в Україні; з'ясування правового статусу учасників страхових правовідносин, юридичної характеристики договору страхування; дослідження необхідністі та значення держаного регулювання страхової діяльності та основних видів страхування з точки зору їх правової регламентації.

4. Варіативний.

5. Викладацький склад:

Тополь Ю.О. – канд. іст. наук, доц.

6. Тривалість:

36 год.; кредити ECTS – 1,0; Семестр -2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські завдання.

8. Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування, тестування);

- підсумковий (залік).

9. Мова. Українська


Кримінально – правова спеціалізація


1 .Ідентифікація.

Проблеми звільнення від кримінальної відповідальності.

2. Опис. Змістові модулі.

Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності. Характеристика окремих видів звільнення від кримінальної відповідальності. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх. Процесуальний порядок звільнення від кримінальної відповідальності.

3. Рівень.

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література:

1. 
   Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія / Ю.В. Баулін. – К.: Атіка, 2004. – 296 с. ISBN 966-234-675-8.
   
2. Головко Л.В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / Л.В. Головко. - М: СПАРК.− 2006. – 388с. ISBN 978-456-232-5.
   
3. Келина С.Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности / С.Г. Келина. - М.: Наука, 1974. –232 с. ISBN 978-3456-675-8.
   

В. Цілі та завдання: набуття знань з питань кримінального права України, зокрема з’ясування базових концептуальних положень інституту звільнення від кримінальної відповідальності.

4. Варіативна.

5. Викладацький склад:

Нікіфорова Т.І. – кандидат юридичних наук, доцент

6. Тривалість:

54 год.; кредити ECTS – 1,5; Семестр - 9.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, практичні заняття із використанням інформаційних технологій.

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний (опитування, тестування);

-підсумковий (залік).

9. Мова. українська


1 .Ідентифікація

Кримінологічні проблеми запобіганню економічній злочинності і корупції в Україні

2. Опис. Змістові модулі.

Поняття, значення і особливості економічної злочинності в Україні. Поняття корупції, корупційних злочинів і суміжних негативних процесів в Україні. Причини і умови економічної злочинності в Україні. Причини і умови корупції та корупційної діяльності в Україні. Особа злочинця, що вчиняє економічні злочини і корупційні діяння. Порівняльний аналіз стану економічної злочинності і корупції в Україні і в зарубіжних країнах. Особливості законодавчого регулювання боротьби із проявами корупції і економічними злочинами. Основні кримінологічні теорії протидії економічній злочинності і корупції. Засоби і методи протидії економічній злочинності в Україні. Засоби і методи протидії корупції в Україні. Профілактична діяльність правохоронних органів і органів державної влади, спрямована на протидію злочинам у сфері економічної діяльності і корупції в Україні.

3. Рівень.

А. Необхідні попередні чи супутні умови. вивчається після вивчення курсу Кримінологія..

Б. Література:

1. Матишевський П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юринком, 1996. – 240 с.

2. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. НДІ Національної академії внутрішніх справ України, науково-дослідний центр Українського фінансово-економічного інституту Державної податкової адміністрації України. – К.: Правові джерела, 1998. – 447 с.

3. Тіньова економіка: стан та шляхи трансформації: Аналітична доповідь УЦЕПД. – К., 1998.

В. Цілі та завдання: поглиблення знань студентів у сфері детермінації конкретних видів злочинності, вироблення ефективних засобів профілактики таких злочинів, а також формування правосвідомого світогляду.

Завданням є засвоєння основних теоретичних положень науки кримінології, що стосуються визначення причин і умов економічної злочинності і злочинів, пов’язаних із корупцією, з’ясування основних проблем боротьби із зазначеними злочинами, актуалізація питань, що стосуються вироблення доктринальних положень профілактики злочинів у сфері економічної діяльності і корупційних процесів.

4. Варіативна.

5. Викладацький склад:

Виговський Д.Л. – кандидат юридичних наук.

6. Тривалість:

54 год.; кредити ECTS – 1,5; Семестр -1.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські, практичні заняття з використанням інформаційних технологій.

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний (опитування, тестування);

-підсумковий (залік).

9. Мова. українська


1 .Ідентифікація.

Правовий статус суб’єктів кримінального процесу.

2. Опис. Змістові модулі.

Поняття і види суб’єктів кримінального процесу. Правовий статус суду та судді. Повноваження прокурора в кримінальному судочинстві. Повноваження слідчого, начальника слідчого відділу. Органи дізнання. Правовий статус підозрюваного, обвинуваченого підсудного. Правовий статус потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. Правовий статус захисника в кримінальному процесі. Суб’єкти кримінального процесу які виконують допоміжну роль

3. Рівень.

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Вихідна.

Б. Література:

1. Кримінальний процесс : [Підручник для ВНЗ ] / За ред. Грошевого Ю.М., Капліної О.В. - Х. Право, 2010. - 608 с.
   
2. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [Підручник]. / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 712 с.
   
3. Назаров В.В. Кримінальний процес України : [Підручник]. / В.В. Назаров, Г.М. Омельяненко – К.: Юридична думка, 2005. – 548 с.
   

В. Цілі та завдання: поглиблення знань та вдосконалення навичок у сфері кримінально-процесуальної діяльності, а також основних доктринальних вчень про статус суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, тенденцій розвитку кримінально-процесуальної науки відносно статусу суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, нормативно-правового регулювання статусу суб’єктів в кримінально-процесуальному законодавстві.

4. Варыативна.

5. Викладацький склад:

Волкотруб С.Г. – кандидат юридичних наук, доцент

6. Тривалість:

Кількість кредитів ECTS: 2, Тижневе навантаження: 2,7, Загальна кількість годин: 72, Лекції: 20 год., Семінарські заняття: 12 год., Самостійна робота: 39 год.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, практичні заняття

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний (опитування, тестування);

-підсумковий (іспит).

9. Мова. українська


1. Ідентифікація.

Процесуальні рішення в кримінальному судочинстві

2. Опис. Змістові модулі.

Поняття та правова природа процесуального рішення. Процесуальні рішення в стадії порушення кримінальної справи. Процесуальні рішення в стадії досудового розслідування. Процесуальні рішення в стадії попереднього розгляду справи. Постанови та ухвали в стадії судового розгляду. Вирок суду. Процесуальні рішення суду в стадії апеляційного, касаційного та виключного провадження. Процесуальні рішення суду в стадії виконання вироку. Особливості постановлення процесуальних рішень в окремих категоріях справ.

3. Рівень.

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література:

1. Кримінальний процес: [підручник] / За ред. Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
   
2. Кримінально-процесуальне право України: [підручник] / За заг. ред. Ю.П. Аленіна. – Х.: Одіссей, 2009. – 815 с.
   
3. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве: теория, законодательство и практика / П.А. Лупинская. – М., 2006. – 174 с.
   
4. Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах / О.Р. Михайленко. – К.: Юрінком Інтер, 1996. – 256 с.
   
5. Назаров В.В. Кримінальний процес України: [навчальний посібник] / В.В. Назаров, Г.М. Омельяненко. – К.: Атіка, 2008. – 583 с.
   

В. Цілі та завдання: мета - поглиблення знань щодо теоретичних положень, правозастосовчої практики та законодавчого регулювання прийняття процесуальних рішень у кримінальному судочинстві; завдання – вивчення сутності та механізму прийняття процесуальних рішень, змісту законодавчого регулювання діяльності суб’єктів процесу у цій частині; з’ясування основних проблем правозастосовчої діяльності щодо розслідування та судового розгляду кримінальних справ; набуття навичок самостійного використання знань теорії, законодавства та основних тенденцій практики при прийнятті процесуальних рішень у кримінальному судочинстві.

4. Варіативний.

5. Викладацький склад:

Крушинський С.А. – старший викладач кафедри, магістр права.

6. Тривалість:

36 год.; кредити ECTS – 1,0; Семестр - 12.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування, тестування);

- модульний (тестування);

- підсумковий (залік).

9. Мова. українська.


1 .Ідентифікація.

Обставини, що виключають злочинність діяння.

2. Опис. Змістові модулі.

Поняття, види і значення кримінально-правової кваліфікації. Кваліфікація злочинів з врахуванням стадії їх вчинення. Кваліфікація злочинів, що вчиняються у співучасті. Кваліфікація посереднього виконання та причетності до злочину. Кваліфікація множинності злочинів. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. Кваліфікація злочинів, учинених при наявності кваліфікуючих та привілеюючих ознак складу злочину. Розмежування кримінально-правових норм та їх відмежування від норм інших галузей права. Кваліфікація діянь, вчинених при обставинах, що виключають їх злочинність. Кваліфікація при позитивній посткримінальній поведінці та особливості кваліфікації діянь, вчинених при відсутності всіх ознак складу злочину.

3. Рівень.

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Вихідна дисципліна.

Б. Література:

1. Баранова Е.А. Необходимая оборона. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2007. – 152 с.
   
2. Орехов В.В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния. СПб: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003.- 217 с.
   
3. Вольдимарова Н.Г. Уголовная ответственность за убийство при превышении пределов необходимой обороны. - М.: Зерцало, 2003. – 220 с.
   
4. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Х.: Основа. 1991. – 360 с.
   
5. ^{Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника. - Харьков: «Вища школа», 1986. - 240 с.}
   

В. Цілі та завдання: Набуття знань з питань кримінального права України, зокрема з’ясування базових концептуальних положень вчення про обставини, що виключають злочинність діяння. У результаті вивчення дисципліни “Обставини, що виключають злочинність діяння ” студент повинен - знати: поняття обставин, що виключають злочинність діяння; види обставин, що виключають злочинність діяння; зміст нормативних актів, які регламентують обставини, що виключають злочинність діяння; поняття, значення, умови правомірності необхідної оборони та уявної оборони; поняття, значення, умови правомірності крайньої необхідності; поняття, значення, умови правомірності затримання особи, що вчинила злочин; поняття, значення, умови правомірності фізичного та психічного примусу; поняття, значення, умови правомірності діяння, пов’язаного з ризиком; поняття, значення, умови правомірності виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації; особливості кримінальної відповідальності при перевищенні меж застосування обставин, що виключають злочинність діяння; вміти: орієнтуватися в законодавстві про обставини, що виключають злочинність діяння; правильно кваліфікувати діяння при наявності обставин, що виключають злочинність діяння.

4. Вибіркова дисципліна спеціалізації.

5. Викладацький склад:

Плисюк Наталія Миколаївна, старший викладач кафедри кримінального права та процесу

6. Тривалість:

54 год.; кредити ECTS – 1,5; Семестр -11.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття з використанням інноваційних технологій.

8. Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування, тестування);

- підсумковий (залік).

9. Мова. українська


1.Ідентифікація.

Судова промова.

2. Опис. Змістові модулі.

Історичний розвиток ораторського мистецтва. Культура промови правника. Поняття,предмет та зміст судової промови .Види судових промов. Роль судових промов у здійсненні процесуальних функцій .Засади і функції судової промови. Судова аудиторія та спілкування з нею .Канали впливу на судову аудиторію. Мистецтво впливати та переконувати в суді. Композиційно-стилістична структура судової промови. Стратегія промови судового оратора. Підготовка та проголошення судової промови. Промова прокурора та захисника у кримінальній справі .Промови прокурора і адвоката-представника у цивільних та господарських справах.

3.Рівень.

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література:

1. .С.Ария.Защитительные речи и жалобы: Научный учебник-М.,1991.
   
2. Дячок М.Г.Ораторське мистецтво правника:навчальний посібник. Хмельницький,2001.
   
3. Eфимов А.И. О культуре речи.М., 1986.
   
4. В.В.Молдован,Р.С.Кравець Судова риторика:практикум,Київ,2006.
   
5. П.Сергеич. Искусство речи на суде, Київ, «Техніка»,2005.
   
6. Інститут адвокатури при Київському університеті ім .Т .Шевченка. Судові промови адвокатів України,Київ,2000.
   
7. Фіолевський Д.П.Адвокатура. Київ, 2006.
   

В.Цілі та завдання: Набуття знань,умінь і навиків оратора при підготовці та виголошенні промови з метою бажаного впливу на судову аудиторію;вивчення закономірностей та аналізу ораторського мистецтва в судовій практиці;набуття практичних навичок з систематизації матеріалів та письмової підготовки судових промов з різних категорій справ;оволодіння культурою мови правника.

4.Варіативна.

5. Викладацький склад:

Стьопіна Н. О.-ст. викладач, магістр права.

6.Тривалість:

54 год.; кредити ЕКТS-1,5;Семестр – 2.

7.Форми та методи навчання: лекції,семінарські заняття, практичні з використанням інформаційних технологій.

8.Оцінювання .Контроль знань:

- поточний (опитування,тестування);

- підсумковий (залік)

9. Мова:Українська.


1.Ідентифікація.

Участь захисника у кримінальному судочинстві.

2. Опис. Змістові модулі.

Конституційні основи здійснення адвокатом функції захисту у кримінальному судочинстві України. Обов`язкова участь захисника .Відмова від захисника і його заміна. Усунення захисника від участі у справі. Етичні аспекти здійснення захисту за призначенням. Оплата праці захисника за призначенням. Гарантії,права та обов’язки адвоката-захисника на досудовому слідстві. Зміст інтерв’ю з підзахисним. Формування правової позиції у справі. Поняття колізії інтересів та межі колізійного захисту. Участь адвоката-захисника у слідчих діях. Методика ознайомлення з матеріалами кримінальної справи,складання адвокатського досьє .Підготовка та складання клопотань,скарг. Вивчення та аналіз окремих видів доказів. Планування захисту і систематизація матеріалів справи. Поняття принципу змагальності і диспозитивності у кримінальному процесі. Роль адвоката-захисника у судовому слідстві. Ознайомлення з протоколом судового засідання та методика складання зауважень на протокол .Поняття судових дебатів та зміст захисної промови. Роль адвоката-захисника у провадженнях з перевірки постанов,ухвал та вироків суду. Правові підстави для апеляційного оскарження вироків,постанов,ухвал .Вимоги до апеляції та порядок подання її адвокатом-захисником. Особливості участі адвоката-захисника у касаційному провадженні. Процесуальне представництво адвоката в стадії виконання судових рішень. Правові підстави звернення до Європейського суду з прав людини. Форма та зміст заяви. Особливості здійснення захисту прав та законних інтересів підозрюваних,обвинувачених,підсудних,засуджених та виправданих по окремим категоріям кримінальних справ.

3.Рівень.

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література:

1. Про адвокатуру:Закон України від 19.12.1992 р./Відомості Верховної Ради України 1993.-№9.Ст.62.
   
2. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. Київ, КНТ,2006.
   
3. Правила адвокатської етики від 1 жовтня 1999 р.//Юридичний вісник України.-1999.-№6.
   
4. Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі: навчальний посібник. Атіка ,2003.
   
5. Зейкан Я.П.Захист у кримінальній справі. Науково-практичний коментар.-Київ,КНТ,2007.
   
6. Фурса С.Я. «Адвокатура України» в 2-х томах,Київ,2007.
   
7. Фіолевський Д.П.Адвокатура. Київ, 2006.
   

В. Цілі та завдання: Набуття знань з питань тактики та методики здійснення захисту підозрюваних, обвинувачених, підсудних ,засуджених та виправданих у кримінальних справах як під час досудового слідства так і при розгляді судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій; практичних навичок по визначенню позиції захисту у кримінальній справі ,аналізу матеріалів справи та складанню клопотань, скарг ,заяв,що використовує адвокат-захисник, здійснюючи захист осіб у кримінальних справах.

4.Варіативна.

5. Викладацький склад:

Стьопіна Н. О.-ст. викладач, магістр права.

6.Тривалість:

54 год.;кредити ЕКТS-1,5;Семестр – 2.

7.Форми та методи навчання:лекції, семінарські, заняття, практичні з використанням інформаційних технологій.

8.Оцінювання .Контроль знань:

- поточний (опитування, тестування);

- підсумковий (залік)

9.Мова:Українська.


Цивільно – правова спеціалізація

1. Ідентифікація.
   

Проблеми здійснення і захисту суб’єктивних цивільних прав

2. Опис. Змістові модулі.
   

Поняття і способи здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків. Принципи та межі здійснення суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків. Проблеми здійснення суб’єктивних цивільних прав через представника. Поняття і зміст права на захист. Способи захисту суб’єктивних цивільних прав. Заходи оперативного впливу як спосіб захисту цивільних прав. Проблемні питання цивільно-правової відповідальності як способу захисту цивільних прав. Проблеми строків здійснення та захисту цивільних прав. Роль органів державної влади та органів місцевого самоврядування при здійсненні та захисті суб’єктивних цивільних прав. Особливості захисту суб’єктивних цивільних прав Європейським судом з прав людини. Особливості здійснення та захисту окремих категорій суб’єктивних цивільних прав.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2-х т. / А. Ю. Бабаскін, Т. В. Боднар, Ю. Л. Бошицький та ін. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Вид. 2-ге, доп. і перероб. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»», 2006; 2) Цивільне право України: навчальний посібник / За ред. Р. О. Стефанчука. — К.: Правова єдність, 2009; 3) Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. — М.: Статут, 2000; 4) Стефанчук М. О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав: монографія. — К.: КНТ, 2008. — 184 с.

В. Цілі та завдання: засвоєння майбутніми фахівцями теоретичних основ та проблемних питань здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав, засвоєння юридичної та судової практики щодо застосування чинного цивільного та процесуального законодавства.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Стефанчук М. О. — канд. юрид. наук., доц.

6. Тривалість:
   

72 год.; кредити ECTS — 2; Семестр — 1.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (екзамен).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Захист цивільних прав та інтересів

2. Опис. Змістові модулі.
   

Поняття та характеристика інституту захисту цивільних прав та інтересів. Суб’єктивне цивільне право на захист. Юрисдикційна форма захисту цивільних прав. Неюрисдикційна форма захисту цивільних прав. Особливості захисту окремих видів цивільних прав та інтересів. Особливості захисту цивільних прав та інтересів окремих категорій суб’єктів. Особливості здійснення права на захист.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2-х т. / А. Ю. Бабаскін, Т. В. Боднар, Ю. Л. Бошицький та ін. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Вид. 2-ге, доп. і перероб. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»», 2006; 2) Цивільне право України: навчальний посібник / За ред. Р. О. Стефанчука. — К.: Правова єдність, 2009.

В. Цілі та завдання: розширення, систематизацію та поглиблення знань студентів із захисту цивільних прав та інтересів. Основні завдання, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, спрямовані на ознайомлення студентів, які її вивчають, з еволюцією правового інституту захисту цивільних прав, його загальними та особливими положеннями в інтегрованому міжгалузевому контексті.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Стефанчук М. О. — канд. юрид. наук., доц.

6. Тривалість:
   

72 год.; кредити ECTS — 2; Семестр — 1.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (екзамен).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Корпоративне право

2. Опис. Змістові модулі.
   

Поняття, предмет, система, джерела корпоративного права. Проблеми створення та припинення корпоративних утворень. Поняття та зміст корпоративних прав. Організаційні та майнові корпоративні відносини. Управління державними корпоративними правами. Припинення корпоративних правовідносин. Захист корпоративних прав.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Інтегративна.

Б. Література: 1) Корпоративне право України. Підручник / за ред. В.В.Луця. — К., 2010. — 380 с.; 2) Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: Монографія. — К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецького, 2004. — 328 с.; 3) Кравчук В.М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики. — К.: Істина, 2005. — 720 с.

В. Цілі та завдання: вивчення нових форм організації підприємницької діяльності у вигляді корпоративних утворень, порядку їх створення та припинення, діяльності, особливості їх участі у господарських та підприємницьких відносинах, у відносинах між учасниками цих корпорацій та самими корпораціями.

4. Нормативний.
   
5. Викладацький склад:
   

Бляхарський Я. С.

6. Тривалість:
   

54 год.; кредити ECTS — 1,5; Семестр — 1.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Акціонерне право

2. Опис. Змістові модулі.
   

Поняття і джерела акціонерного права. Поняття, суть і типи акціонерного товариства. Заснування акціонерного товариства. Реорганізація і ліквідація акціонерного товариства. Статутний капітал, фонди і чисті активи акціонерного товариства. Цінні папери акціонерного товариства: поняття, види, розміщення. Правовий статус акціонера. Загальні збори акціонерного товариства. Контрольні та виконавчі органи акціонерного товариства. Правовий режим значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість. Викуп акціонерним товариством розміщених акцій. Особливості правового статусу окремих видів акціонерних товариств.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Інтегративна.

Б. Література: 1) Луць В. В., Сивий Р. Б., Яворська О. С. Акціонерне право: Навчальний посібник, — К.: Ін Юре, 2004. — 256 c.; 2) Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: Монографія. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 2004. — 328 с.; 3) Вінник О., Щербина В. С. Акціонерне право: Навч. посіб. / За ред. В. С. Щербини. — К., 2000. — 544 с.

В. Цілі та завдання: вивчення категорій та сутності акціонерного права, специфіки правового регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні.

4. Варіативна .
   
5. Викладацький склад:
   

Бляхарський Я. С.

6. Тривалість:
   

54 год.; кредити ECTS — 1,5; Семестр — 1.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Проблеми цивільного процесуального права

2. Опис. Змістові модулі.
   

Цивільна процесуальна форма. Вчення про цивільні процесуальні норми. Вчення про принципи цивільного процесуального права. Вчення про цивільні процесуальні правовідносини. Теорія доказів у цивільному процесі. Теорія позову у цивільному процесі. Провадження у суді першої інстанції. Контроль, перевірка та нагляд у цивільному процесі. Інші проблеми цивільного процесуального права.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література:

1) Проблеми теорії та практики цивільного судочинства : Монографія / В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, В. В. Баранкова та ін.; За заг. ред. В. В. Комарова. — Х. : Харків юридичний, 2008. — 928 с.;

2) Фурса С. Я. Цивільний процес України: Проблеми і перспективи : Науково-практичний посібник / С. Я. Фурса, С. В. Щербак, О. І. Євтушенко. — К. : Видавець Фурса С. Я., 2006. — 448 c. — (“Процесуальні науки”);

3) Цивільний процесуальний кодекс України : науково-практичний коментар / С. С. Бичкова, Ю. В. Білоусов, В. І. Бірюков та ін. ; За заг. ред. С. С. Бичкової. — К. : Атіка, 2008. — 840 с.

В. Цілі та завдання: розкриття суті та змісту предмету науки цивільного процесуального права — цивільного судочинства та теорії цивільного процесуального права; набуття теоретичних знань та практичних навичок під час вивчення цивільного процесуального законодавства та вирішення практичних задач у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах; уміння використовувати процесуальні засоби захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів прав громадян.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Білоусов Ю. В. — канд. юрид. наук., доц.

6. Тривалість:
   

72 год.; кредити ECTS — 2; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (екзамен).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Особливості розгляду та вирішення окремих категорій цивільних справ

2. Опис. Змістові модулі.
   

Загальні положення про розгляд цивільних справ у судах цивільної юрисдикції. Особливості розгляду справ позовного провадження. Особливості розгляду цивільних справ наказного провадження. Особливості розгляду та вирішення справ окремого провадження.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Балюк М.І., Луспеник Д.Д. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. Серия «Судова практи­ка». — X.: Харків юридичний, 2008.- 708 с.; 2) Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції / Д. Д. Луспеник. — Х. : Харків юридичний, 2006. — 480 c.; 3) Фурса С. Я. Цивільний процесуальний кодекс України: Зі змінами та допов. станом на 10.04.2007.: Науково-практичний коментар / С. Я. Фурса , Є. І. Фурса, С. В. Щербак : У 2-х т. — К. : КНТ, 2007.

В. Цілі та завдання: формування навиків екстраполювання загальних положень цивільної процесуальної форми на визначення особливостей розгляду та вирішення окремих категорій цивільних справ.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Білоусов Ю. В. — канд. юрид. наук., доц.

6. Тривалість:
   

72 год.; кредити ECTS — 2; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (екзамен).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Цивільне та торгове право зарубіжних країн

2. Опис. Змістові модулі.
   

Поняття, предмет та система цивільного і торгового права зарубіжних країн. Основні цивільно-правові системи сучасності. Джерела цивільного та торгового права зарубіжних країн. Суб'єкти цивільного та торгового права зарубіжних країн. Речові права в зарубіжних країнах. Право інтелектуальної власності в зарубіжних країнах. Зобов'язальне право у зарубіжних країнах. Сімейне право у зарубіжних країнах.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Гражданское и торговое право зарубежных государств: Учебник. / Отв. Ред. Е.А. Васильев, А.С. Комаров. — 4-е изд., перераб. и доп. В 2-х т. — М.: Междунар. отношения, 2004; 2) Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учебное пособие / Под общей редакцией В.В. Безбаха и В.К. Пучинского. — М.: МЦФЭР, 2004. — 896с.; 3) Зенин И.А. Гражданское и торговое право зарубежных стран / И.А. Зенин. — М.: Высшее образование, Юрайт-Издат, 2009. — 238 с.

В. Цілі та завдання: досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи, сутності та основних правових інститутів цивільного та торгового права зарубіжних країн, підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих фахівців-юристів, формування у них творчої особистості правника.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Ватрас В. А. — канд. юрид. наук., доц.

6. Тривалість:
   

54 год.; кредити ECTS — 1,5; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Проблеми сімейного права

2. Опис. Змістові модулі.
   

Проблеми методології сімейного права. Проблеми шлюбного права. Сімейне договірне право. Правовідносини між батьками дітьми. Влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Проблеми сімейного права у інших правопорядках. Проблеми регулювання сімейних відносин за участю іноземного елемента.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Сімейне право України: Підручник [За заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Жилінкової] — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 264 с.; 2) Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар [За ред. І.В. Жилінкової] — Х.: Ксилон, 2008. — 855 с.; 3) Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України: Видання друге, доповнене / Харитонов Є.О., Харитонова О.І., Білоусов Ю.В. та ін.. [За ред. Є. О. Харитонова]. — Х.: Одіссей, 2008. — 560 с.; 4) Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар [За ред. С.Я. Фурси] — К.: КНТ, 2008. — 1248 с.

В. Цілі та завдання: досягнення всебічного глибокого розуміння студентами проблемних питань методології, природи та сутності сімейних правовідносин, підготовка до практичної і подальшої науково-педагогічної діяльності висококваліфікованих фахівців-юристів, формування у них творчої особистості правника.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Ватрас В. А. — канд. юрид. наук., доц.

6. Тривалість:
   

54 год.; кредити ECTS — 1,5; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Проблеми адаптації цивільного законодавства до законодавства Європейського Союзу

2. Опис. Змістові модулі.
   

Гармонізація Європейського цивільного законодавства як загальноєвропейський процес. Політико-правові та конституційно-правові аспекти адаптації цивільного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Теоретико-методологічні та нормативні засади адаптації цивільного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Інституційно-правові засади адаптації цивільного законодавства України та законодавства Європейського Союзу. Проблеми адаптації цивільного законодавства України та законодавства Європейського Союзу у пріоритетних сферах.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Методологічні засади охорони та захисту майнових прав осіб в Україні та ЄС : [монографія] / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва / Крупчан О. Д, Луць В. В., Берестова І. Е., Бобрик В. І., Бурлаков С. Ю., Король В. І. ; за заг. ред. О. Д. Крупчана. — Т. : Підручники і посібники, 2008. — 159 с.; 2) Правове регулювання майнових відносин в Європейському Союзі: монографія / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва / Крупчан О. Д., Галянтич М. К., Король В. І., Махінчук В. М., та ін. ; За заг. ред. О. Д. Крупчана. — Т. : Підручники і посібники, 2008. — 160 с.; 3) Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы [Под общ. ред. Е.Б. Кубко, В.В. Цветкова]. — К.: Юринком Интер, 2003. — 528 с.

В. Цілі та завдання: засвоєння теоретичних основ процесів приведення цивільного законодавства України у відповідність із положеннями acquis communautaire; визначення тенденцій удосконалення цивільного законодавства у пріоритетних сферах адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Черняк О. Ю.

6. Тривалість:
   

54 год.; кредити ECTS — 1,5; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. українська
   

1. Ідентифікація.
   

Системи цивільного (приватного) права Європи

2. Опис. Змістові модулі.
   

Джерела порівняльного приватного права. Романська система приватного (цивільного) права. Центральноєвропейська (германська) система приватного (цивільного) права. Англо-американська система приватного (цивільного) права. Східноєвропейська система приватного (цивільного) права. Змішані та релігійні правові системи приватного (цивільного) права. Уніфікація систем приватного (цивільного) права в Європі.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Основные институты гражданського права зарубежных стран: Сравнительно-правовое исследование. / Под ред. В.В. Залесского — М. : Издательство НОРМА, 1999. — 648 с.; 2) Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції / Харитонова О.І., Харитонов Є.О. — Х.: “Одіссей”, 2002. — 592 с.; 3) Бехруз Х. Порівняльне правознавство: підручник / Х. Безруз. — Одеса: Фенікс, 2009. — 464 с.

В. Цілі та завдання: формування теоретичних основ системних компаративістських знань в сфері європейського приватного права; набуття системних знань і навичок в сфері порівняльного приватного права.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Стефанчук Р. О. — д-р юрид. наук, проф., чл.-кор. НАПрН України.

6. Тривалість:
   

54 год.; кредити ECTS — 1,5; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Інформаційне право

2. Опис. Змістові модулі.
   

Предмет, метод, принципи і система інформаційного права. Джерела інформаційного права. Інформаційні правовідносини. Об’єкти інформаційного права. Суб’єкти інформаційного права. Управління у галузі інформації. Інформаційні права та обов’язки громадян. Правове забезпечення інформаційної безпеки. Юридична відповідальність в галузі інформації.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Інтегративна.

Б. Література: 1) Основи інформаційного права України : Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. / В.С. Цимбалюк, В.Д. Гавловський. — К., 2009. — 414 с.; 2) Інформаційне право України : Навч. посібник / Г.В. Виноградова . ─ К. : МАУП, 2006 . ─ 144 с.; 3) Кохановська О. В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: Монографія. — К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2006. — 463 с.

В. Цілі та завдання: досягнення глибокого розуміння природи і сутності інформаційно-правових відносин, підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих фахівців.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Чудик-Білоусова Н. І. — канд. юрид. наук, доц.

6. Тривалість:
   

36 год.; кредити ECTS — 1; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Рецепція римського приватного права

2. Опис. Змістові модулі.
   

Римське приватне право як підґрунтя національних правових систем. Загальні положення про рецепцію римського приватного права. Рецепція римського приватного права в Східній Європі. Рецепція римського приватного права в Західній Європі. Рецепція римського приватного права в Україні.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Підопригора О. А., Харитонов Є. О. Римське право: Підручник. — К: Юрінком Інтер, 2006. — 512 с.; 2) Орач Є. М., Тищик Б. Й. Основи римського приватного права: Навчальний посібник — Львів: Ред. -вид. відділ Львів. ун-ту, 2000. — 238с.; 3) Моддерман В. Рецепція римського права / В. Моддерман. — С.-Петербург, 1888. — 113 с.; 4) Харитонов Є.О. Рецепція римського приватного права (теоретичні та історико-правові аспекти) / Харитонов Є. О.. — Одеса, 1997. — 269 с.

В. Цілі та завдання: досягнення всебічного глибокого розуміння студентами передумов рецепції римського приватного права та значення римського приватного права як універсального права для національних правових систем.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Гринько С. Д. — канд. юрид. наук, доц.

6. Тривалість:
   

36 год.; кредити ECTS — 1; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Заставне право

2. Опис. Змістові модулі.
   

Поняття і зміст застави. Договір застави, його сторони, предмет і форма. Види застави. Припинення застави. Іпотека. Застава товарів в обороті чи у переробці. Застава з передачею заставленого майна заставодержателю. Застава майнових прав. Застава цінних паперів.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література:

1) Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2-х т. / А. Ю. Бабаскін, Т. В. Боднар, Ю. Л. Бошицький та ін. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Вид. 2-ге, доп. і перероб. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»», 2006; 2) Цивільне право України: навчальний посібник / За ред. Р. О. Стефанчука. — К.: Правова єдність, 2009; 3) Заставне право України: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Українська академія банківської справи НБУ; Академія прокуратури при Генеральній прокуратурі України / Завальна Ж. В., Старинський М. В., Сухонос В. В., Щербак С. В. ; за ред. В. В. Сухоноса. — Суми : Університетська книга, 2004. — 316 с.; 4) Гриджук Д.М., Олійник В.О. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. — К. : Оріяни, 2002. — 321с.

В. Цілі та завдання: розкриття суті та змісту застави як способу забезпечення виконання зобов’язань; набуття теоретичних знань та практичних навичок під час вивчення законодавства, яким врегульовано заставні відносини, та вирішення практичних задач у сфері використання застави у цивільному обороті; уміння використовувати заставні механізми забезпечення виконання договірних зобов’язань.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Чорна Ж. Л. — канд. юрид. наук, доц.

6. Тривалість:
   

36 год.; кредити ECTS — 1; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань

2. Опис. Змістові модулі.
   

Виконання цивільно-правових зобов’язань. Загальні положення про способи забезпечення виконання зобов’язань. Способи забезпечення виконання зобов’язань, спрямовані на стимулювання боржника на належне виконання зобов’язання. Способи забезпечення виконання зобов’язань, спрямованих на захист інтересів кредитора у разі порушення зобов’язання боржником. Способи забезпечення виконання зобов’язань із подвійним призначенням.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література:

1) Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2-х т. / А. Ю. Бабаскін, Т. В. Боднар, Ю. Л. Бошицький та ін. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Вид. 2-ге, доп. і перероб. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»», 2006;

2) Цивільне право України: навчальний посібник / За ред. Р. О. Стефанчука. — К.: Правова єдність, 2009;

3) Заставне право України: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Українська академія банківської справи НБУ; Академія прокуратури при Генеральній прокуратурі України / Завальна Ж. В., Старинський М. В., Сухонос В. В., Щербак С. В. ; за ред. В. В. Сухоноса. — Суми : Університетська книга, 2004. — 316 с.;

4) Гриджук Д.М., Олійник В.О. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. — К. : Оріяни, 2002. — 321с.

В. Цілі та завдання: розкриття суті та змісту способів забезпечення виконання зобов’язань; вивчення судової та іншої правозастосовної практики використання способів забезпечення виконання зобов’язань; вміння визначити та запропонувати найоптимальніший спосіб забезпечення виконання зобов’язань.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Чорна Ж. Л. — канд. юрид. наук, доц.

6. Тривалість:
   

36 год.; кредити ECTS — 1; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Несудові форми захисту цивільних прав

2. Опис. Змістові модулі.
   

Поняття та система захисту цивільних прав. Несудові форми захисту. Нотаріат та його роль в захисті прав та законних інтересів. Основні альтернативні форми вирішення спорів. Арбітраж. Медіація. Переговори. Комбіновані форми альтернативного вирішення спорів. Захист прав державними органами в порядку адміністративної процедури.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Інтегративна.

Б. Література: 1) Науково-практичний коментар Закон України “Про третейські суди” / П.В. Куфтирєв за ред. Ю.В. Білоусова та П.В. Куфтирєва — К.: Правова єдність, 2008; 2) Проблемы науки гражданского процессуального права / В. В. Комаров, В. А. Бигун, В. В. Баранкова; Под ред. В. В. Комарова. — Х. : Право, 2002.

В. Цілі та завдання: вивчення теоретичних та практичних аспектів регулювання відносин в умовах правового конфлікту, набути вмінь та навичок використання найбільш оптимальних способів захисту прав людини в конкретних спірних правовідносинах.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Бондаренко-Зелінська Н. Л. — канд. юрид. наук, доц.

6. Тривалість:
   

36 год.; кредити ECTS — 1; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. Українська
   

1. Ідентифікація.
   

Міжнародний комерційний арбітраж

2. Опис. Змістові модулі.
   

Міжнародний комерційний арбітраж як засіб розв’язання спорів, що виникають у сфері міжнародних комерційних відносин. Класифікація і загальна характеристика видів міжнародних комерційних арбітражів. Міжнародно-правові та національні джерела регулювання міжнародного комерційного арбітражу. Арбітражна угода як засіб формування компетенції арбітражу. Арбітражне провадження. Арбітражні рішення: порядок винесення, набрання законної сили та механізм оскарження. Виконання арбітражних рішень. Визнання і виконання іноземних арбітражних рішень. Міжнародний комерційний арбітраж в Україні. Міжнародний комерційний арбітраж у зарубіжних країнах.

3. Рівень.
   

А. Необхідні попередні чи супутні умови. Похідна.

Б. Література: 1) Комаров В.В. Международный коммерческий арбітраж. — Х. : Основа, 1995.— 304 с.; 2) Міжнародне приватне право: Науково-практичний коментар Закону України «Про міжнародне приватне право» / За ред. А.С. Довгерта. ― Х. : Одісей, 2008. ― 352 с.; 3) Цират Г.А. Міжнародний комерційний арбітраж / Генадій Анатолійович Цірат. — К. : Істина, 2002. — 304 с.; 4) Чубарев В.Л. Міжнародне приватне право: Підручник. ― К. : Атіка, 2006. ― 608 с.

В. Цілі та завдання: формування у майбутніх юристів системного бачення арбітражу як форми вирішення спорів, які виникають у правозастосовчій діяльності; засвоєння теоретичних та нормативних основ арбітражної процедури; набуття знань і навичок необхідних для фахового забезпечення арбітражної процедури в міжнародному торговельному обороті.

4. Варіативна.
   
5. Викладацький склад:
   

Бондаренко-Зелінська Н. Л. — канд. юрид. наук, доц.

6. Тривалість:
   

36 год.; кредити ECTS — 1; Семестр — 2.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, індивідуальні консультації, самостійна робота студентів.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

— поточний (опитування, тестування);

— підсумковий (залік).

9. Мова. українська
   

СЛОВНИК

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні й спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності, яку здобуває студент після освоєння програми базової вищої освіти.

Варіативність освіти – один з основних принципів сучасної системи вищої освіти, результат реалізації політики її розвитку, здатність навчального закладу дати студенту велику кількість повноцінних, якісних варіантів освітніх програм для забезпечення максимально можливого ступеня індивідуалізації освіти.

Вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, що ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Вміння – здобуті студентом засоби виконання дії, що забезпечуються сукупністю надбаних знань та навичок.

Ділова гра – форма відтворення предметного й соціального змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин, характерних саме для цього виду практики.

Завдання навчальне – вид доручення викладача студентам, в якому міститься вимога виконати певні навчальні (теоретичні або практичні) дії.

Залік – форма перевірки знань студентів, отриманих на семінарських та практичних заняттях, виробничій практиці, а також під час виконання обов'язкових самостійних робіт.

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована у процесі навчання із врахуванням перспектив розвитку суспільства.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному навчальному об’єкту.

Індивідуальний розділ програми – конкретна навчальна дисципліна відповідного навчального плану.

Інформаційний пакет – загальна інформація з кожного напряму (спеціальності) як довідник для викладацького складу та потенційних партнерів для сприяння прозорості освітньо-професійних програм, орієнтування студентів на вибір останніх та планування навчання.

Екзамен – одна з традиційних форм перевірки знань студентів.

Колоквіум – одна з форм навчальних занять, бесіда викладача зі студентами.

Конспектування – короткий письмовий виклад змісту статті, книги, лекції, що включає основні положення та їхнє обґрунтування фактами, прикладами, розвиває логічне мислення, удосконалює культуру мови, закріплює у пам'яті прочитане й почуте.

Контрольна робота – одна з форм перевірки та оцінювання засвоєних знань, одержання інформації щодо характеру пізнавальної діяльності, самостійної активності студентів у навчальному процесі щодо ефективності методів, форм та засобів навчальної діяльності.

Кредит ЕСТS – числовий еквівалент оцінки, що дається розділам курсу для окреслення обсягу навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Лабораторні заняття, лабораторні роботи – один з видів самостійної практичної та дослідної роботи студентів з метою поглиблення й закріплення теоретичних знань, розвитку навичок самостійного експериментування.

Лекція – провідна форма навчання у вищому навчальному закладі, систематичний і системний виклад навчального матеріалу, як правило, теоретичного характеру. Закладає основи розуміння і ставлення до навчальної дисципліни.

Ліцензування освітніх установ – процедура, що включає проведення експертизи, ухвалення рішення, оформлення і видачу вищому навчальному закладу ліцензії на право ведення освітньої діяльності за зафіксованими у ліцензії напрямами (спеціальностями) і рівнями.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі ОКР бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Методика навчальної дисципліни – теорія навчання, що пропонує викладачу визначені системи навчальних впливів, які втілюються в змісті освіти, розкриваються в програмах і підручниках, а реалізуються у методах, засобах і організаційних формах навчання. Тісно пов'язана з дидактикою і спирається на її загальні положення.

Методи навчання – система послідовних, взаємопов'язаних дій викладача та студентів, що забезпечує засвоєння змісту освіти.

Методична робота – один з видів діяльності викладача Університету для засвоєння найбільш раціональних методів і прийомів навчання й виховання студентів, підвищення власного рівня загальнодидактичної та методичної підготовленості до проведення навчальних занять.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Навички – дії, сформовані шляхом повторення, які характеризують високий ступінь засвоєння теоретичного матеріалу.

Навчальна дисципліна – основна структурна одиниця навчально-виховного процесу, один із засобів реалізації змісту освіти в системі вищих навчальних закладів.

Освітні технології – система діяльності викладача і студента, заснована на визначеній ідеї, принципах організації і взаємозв'язку цілей, змісту та методів освіти. Виділяють ігрові, комп'ютерні та діалогові технології, пов'язані зі створенням комунікативного середовища, тренінгові технології.

Практикум – форма організації навчального процесу з метою самостійного виконання студентами практичних та лабораторних робіт.

Практичні роботи – один із видів навчальної діяльності студентів, за цілями та завданнями аналогічний лабораторним заняттям.

Процес навчання – педагогічно обґрунтована, послідовна, безперервна зміна актів навчання, в процесі якої вирішуються завдання розвитку та виховання особистості.

Самостійна робота студентів – індивідуальна чи колективна навчальна діяльність, здійснювана без безпосереднього керівництва викладача.

Семінар – один із видів практичних навчальних занять, що сприяє поглибленому вивченню теми завдяки колективному обговоренню повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних студентами самостійно або під керівництвом викладача.

Системність знань – якість сукупності знань, що характеризуються наявністю у свідомості студента структурно-функціональних зв’язків між різнорідними елементами знань. Припускає розуміння студентом співвідношення між різними поняттями, законами, науковими фактами, наслідками, поєднаними змістовно-логічними зв’язками знань.

Спеціальність – вид трудової діяльності, здійснюваної на основі відповідної профільованої теоретичної і практичної підготовки. В Україні діє класифікатор спеціальностей, затверджений Кабінетом Міністрів України.

Тести – стандартизовані завдання, за результатами виконання яких роблять висновки щодо ступеня засвоєння знань, вмінь та навичок студентів.

Тренінг – інтенсивне навчання практичної спрямованості.

Факультет – навчально-науковий та адміністративний підрозділ ВНЗ, що здійснює підготовку студентів та аспірантів за певною спеціальністю, а також керівництво науково-дослідною і навчально-методичною діяльністю кафедр, які він об'єднує.

Якість знань – ступінь повноти, глибини, систематичності, системності, гнучкості, конкретності й узагальненості знань, що характеризуються усвідомленістю і міцністю засвоєння та застосування знань студентами.

Якість освіти – узагальнена характеристика рівня гуманітарної, базової та спеціальної підготовки, яка дозволяє досягти високих показників інтелектуальних, творчих і професійних здібностей випускників ВНЗ.