Про проект програми стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Тернопільській області на період до 2011 року

Вид материала

Документы

Содержание 2.4. Науковий та інноваційний потенціал 2.5. Фінансові можливості (фінансовий капітал) 2.6. Інституційні перетворення та розвиток 2.7. Мінерально-сировинні ресурси Будівельна сировина Крейда будівельна Вапняк для виробництва вапна 4. Камінь будівельний Камінь пиляний Камінь облицювальний Гіпс та ангідрит Сировина для скляної промисловості Пісок будівельний Піщано-гравійна суміш Керамзитова сировина Цегельно-черепична сировина Паливно-енергетична й хімічна сировина Неметалічна мінеральна сировина Карбонатна сировина для цукрової промисловості Гідро- і газомінеральна сировина ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програма розвитку інвестиційної діяльності Херсонської області на період до 2015 року, 719.8kb.
• До Програми заходи з виконання Державної цільової соціальної програми подолання, 342.32kb.
• Про проект програми розвитку виставково-ярмарково ї діяльності в районі, 146.15kb.
• Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період, 3700.53kb.
• Про проект програми розвитку видавничої справи та інформаційного простору у Тернопільській, 269.28kb.
• Проект про підсумки соціально-економічного розвитку області та виконання місцевих бюджетів, 68.03kb.
• Про хід виконання Програми розвитку інвестиційної діяльності, 155.42kb.
• Про проект програми розвитку олімпійського руху в Монасти- риському районі на 2011-2014, 254.09kb.
• Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності міжнародного співробітництва, 31.91kb.
• Про проект програми розвитку олімпійського руху в Підгаєцькому районі на 2011-2014, 290.71kb.

2.4. НАУКОВИЙ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ


Одним з основних факторів економічного зростання і конкурентоспроможності галузей економіки області є прискорений розвиток науки, зміцнення та ефективне використання науково-технічного потенціалу який формується в першу чергу за рахунок наукових установ та організацій. У 2006 році в області нараховувалося 16 організацій, які виконували наукові та науково-технічні роботи, що на 6,6% більше ніж у 2000 році.

Кількість спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи, становила 494 особи і зменшилась проти попереднього року на 22,6%, за сумісництвом працювало 2664 особи. Із загальної кількості працівників 5 осіб мали науковий ступінь доктора наук, 33 - кандидата наук.

Переважна кількість наукових працівників (51,2%) проводили розробки та дослідження у галузі технічних наук, 37,2% - у галузі природничих наук, 9,3% - суспільних наук і 2,3% мають багатогалузевий профіль.

За рахунок усіх джерел фінансування на виконання наукових та науково-технічних робіт у 2006 році надійшло 11,8 млн. грн. Основним джерелом фінансування стали кошти держбюджету (4,6 млн. грн.), частка яких у загальному обсязі фінансування збільшилась з 20% у 2000 до 38,6% у 2006 році. За рахунок замовників України профінансовано 28,7%, що менше, ніж у попередньому році на 8% .

Близько 46,5% загальних надходжень спрямовано на фінансування науково-технічних розробок, 10,7% фундаментальних та 18,9% прикладних досліджень, 16,9% науково-технічних послуг.

Наявність в області потужного контингенту наукових працівників, зростання кількості наукових розробок та надання науково-технічних послуг сприятиме зацікавленості інвесторів у вкладання інвестицій в високотехнологічні проекти та впровадження їх у виробничі процеси на підприємствах області, однак, на сьогодні, обсяги фінансування науково-технічних робіт, інтеграційні процеси між наукою і виробництвом є вкрай низькими та малоефективними. (додаток 8 проекту програми)

2.5. ФІНАНСОВІ МОЖЛИВОСТІ (ФІНАНСОВИЙ КАПІТАЛ)


Господарський комплекс області володіє серйозними фінансовими ресурсами, які повинні стати домінуючими при інвестуванні економіки та розвитку матеріально-технічної бази соціальної сфери, проте, які на сьогодні використовуються недостатньо ефективно.

Так, суб’єктами господарювання протягом 2006 року отримано 393,3 млн. грн. прибутків, які в основному будуть витрачені на інвестування виробничої діяльності. Сума амортизаційних відрахувань в цілому по області становила 920,6 млн. грн., з них в промисловості – 153 млн. грн., аграрному секторі – 106,9 млн. грн., транспорті – 168,6 млн. грн., будівництві – 13,5 млн. грн., що дає підстави розглядати їх як серйозний інвестиційний ресурс.

Банківськими установами області проводилася відповідна робота по залученню коштів як фізичних, так і юридичних осіб, які є основною складовою кредитних ресурсів банківської системи. Станом на 1 липня 2007 року залучено коштів на суму 1938,7 млн. грн., з яких кошти суб’єктів господарювання складають 233,1 млн. грн., фізичних осіб - 1705,5 млн. грн., ріст залучених коштів за І півріччя 2007 року склав 14,1%.

Середня процентна ставка за депозитами в національній валюті у червні 2007 року становила 7,2 %, в іноземній валюті - 6%, з них за строковими депозитами по фізичних особах в національній валюті -13,3%, в іноземній валюті - 7,8%, по суб’єктах господарської діяльності - 10,3% - у національній валюті.

Кредитна заборгованість установ банків області станом на 1 липня 2007 року в порівнянні із 1 січня 2007 року збільшилася на 622,4 млн. грн. або на 33,2% і склала 2497,9 млн. грн. (з нарахованими відсотками). Від загальної суми заборгованості за наданими кредитами 48,9% становлять кредити у національній валюті та 51,1% - кредити в іноземній валюті. Кредитні вкладення за січень-червень 2007 року збільшилися на 28,7%. Заборгованість по довготермінових кредитах за І півріччя 2007 року зросла на 34,7% і склала на 1 липня 2007 року 1970,3 млн. грн., а їх частка в загальному обсязі кредитів зросла до 78,9% (на 1.01.2007 року - 78%), що відображає тенденцію до зростання довіри банків до підприємств реального сектору економіки і населення.

Значним фінансовим (а звідси і інвестиційним) потенціалом є використання валютних заощаджень громадян.

Суми надходжень іноземної валюти фізичним особам із-за кордону склали в еквіваленті 104,8 млн. доларів США. В порівнянні з аналогічним періодом 2006 року спостерігається збільшення поступлень на суму еквівалентну 20,69 млн. доларів США (зростання на 19,74%). Якщо врахувати ще неофіційні потоки надходжень валюти, то її загальна річна сума перевищить 300 млн. доларів США.

За січень-червень 2007 року на рахунки юридичних осіб поступило коштів в доларовому еквіваленті на загальну суму 53,02 млн. дол. США. В порівнянні з січнем-червнем 2006 року спостерігається збільшення поступлень іноземної валюти, на 20,42 млн. дол. США, приріст – 38,5 %.

Реалізація заходів Програми та повномасштабне використання фінансових ресурсів дозволить:

• вирішити соціально-економічні проблеми області, збільшити доходи місцевих бюджетів;
  
• підвищити ефективність функціонування та активізацію фондового ринку;
  
• пожвавити інвестиційні процеси для забезпечення подальшого зростання виробництва та соціально-економічної стабільності;
  
• сприяти залученню інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення подальшого зростання виробництва;
  
• забезпечити в межах чинного законодавства ефективну систему захисту прав та інтересів вітчизняних і іноземних інвесторів;
  
• створити сприятливі умови для розвитку інститутів спільного інвестування, в тому числі недержавних пенсійних фондів;
  
• концентрувати і централізувати торгівлю корпоративними цінними паперами емітентів на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій.
  

Згідно проведених розрахунків загальний внутрішній інвестиційний ресурс області становить 2,4 - 3 млрд. грн. в рік, з тенденцією щорічного зростання на 25 - 30%. Його ефективне використання на інвестиційну діяльність, а також залучення зовнішніх джерел інвестицій дозволить значно прискорити темпи реструктуризації економіки регіону.


2.6. ІНСТИТУЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК

МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ


У Тернопільській області станом на 1 січня 2007 року змінили форму власності 2780 підприємств та установ. Найбільш активно реформувалася сфера торгівлі – 1027 одиниць, надання колективних, громадських та особистих послуг – 624 одиниці та промисловості – 264 одиниці. У регіоні активно викупляється майно, здане в оренду з правом викупу. В такий спосіб реформували власність 38,5% об'єктів. Крім того, досить поширеним є викуп об'єктів приватизації, продаж на аукціоні та продаж акцій відкритих акціонерних товариств (18,2%; 22,9%; 12,1% відповідно).

Інтенсивно проходять процеси переливу робочої сили з державного і комунального секторів економіки в приватний. Зміна форм власності забезпечила фінансову стабільність великих і середніх підприємств. Так, консолідований фінансовий результат їх діяльності в 2001 році був збитковим (8,7 млн. грн.), а в 2006 році - прибутковим (167,4 млн. грн.), більшу частину якого отримано підприємствами приватної форми власності.

Розвиток малого підприємництва є одним з найважливіших факторів вирішення соціально-економічних проблем регіону. Крім розв’язання важливого суспільно-політичного завдання – формування середнього класу, посилення демократії та інститутів громадянського суспільства, мале підприємництво здатне вирішувати соціальні завдання (проблеми зайнятості, створення джерел доходів для населення, виробництво товарів і послуг для населення за доступними цінами) та економічні завдання (створення конкурентного середовища, залучення приватного капіталу і зовнішніх інвестицій, удосконалення технологій, наповнення бюджетів різних рівнів).

У 2006 році в області діяло 4516 суб’єктів малого підприємництва, що на 2,6% більше, ніж у 2005 році. Протягом 2006 року малими підприємствами області реалізовано продукції та надано послуг на суму 1046 млн. грн., що становить 12,3% загального обсягу реалізації по економіці області. Підприємницькими структурами області в 2006 році створено 8,1 тис. робочих місць (26,2%) від загальної кількості створених нових робочих місць.

Незважаючи на позитивну тенденцію до зростання в малому бізнесі, питання зниження рівня безробіття в області кардинально ще не вирішено. Тому пріоритетним завданням місцевої влади є підтримка розвитку малого бізнесу та створення сприятливого бізнес-середовища. Залучення інвестицій в розвиток малого та середнього бізнесу є пріоритетним для управлінських структур області і Програмою передбачено його підтримка на всіх рівнях владної вертикалі.


2.7. МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ


На території області нараховується понад 300 родовищ корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення: сировина для виробництва будівельних матеріалів, облицювальний і пиляний камінь, буре вугілля, торф, сірка, прісні і мінеральні підземні води. Існують перспективи виявлення нафти і газу, мало поширених цінних корисних копалин, в тому числі - алмазів.

Із великої різноманітності мінеральної сировини на Тернопільщині найбільш поширені будівельні матеріали, а інші групи (за винятком родовищ торфу, мінеральних вод), як правило, не утворюють скупчень промислового значення.

Кризова ситуація в економіці призвела до різкого скорочення виробництва будівельних матеріалів. Порівняно з 1990 роком виробництво цегли в області зменшилось у 6 разів, піску - 8, щебеню - 25, бутового каменю - 15 разів тощо.


Будівельна сировина


1. Цементна сировина - промислові запаси Бертниківського родовища складають більше 90 млн.тонн. Родовище не розробляється. Крім того, в області нараховується ще 5 родовищ цементної сировини, які не експлуатуються – Баранівське, Бережанське, Посухівське та Шибалинське Бережанського району.

2. Крейда будівельна – поклади білої писальної крейди поширені в північних районах області (Кременецькому і Шумському). Державним балансом враховане одне Підлісцівське родовище крейди. Промислові запаси її складають більше 12 млн.м.куб. Відомі інші дрібні родовища – Новоставське, Комарівське, Кімнатківське, Лопушнівське, Рудківське, Старопочаївське, Шпиколоське, Борсуківське, Вілієвське та інші.

3. Вапняк для виробництва вапна – державним балансом запасів враховані чотири родовища вапняків, які розробляються та чотири родовища, що не розробляються. До перших чотирьох належать Підвисоцьке, Галущинецьке, Максимівське і Підгайчиківське, до других – Бережанське, Волицьке, Комарівське і Торське. Значні поклади вапняків для виробництва вапна дають можливість випускати велику кількість будівельного вапна а також в перспективі і гідратного вапна, яке користується в Європі великим попитом.

4. Камінь будівельний – державним балансом запасів взято на облік 21 родовище вапняків, з них 7– пісковиків та одне – доломітів. Загальні їхні запаси для промислових розробок складають більше 70 млн.м.куб. Окрім цього в області відомі ще 54 родовища, які не взяті на облік державним балансом запасів. Значні поклади каменю будівельного можуть повністю забезпечити не тільки область в цій сировині, але й інші регіони України.

5. Камінь пиляний – в області взято на баланс 2 родовища тесового каменю: Добривідське та Лисиченське із загальними запасами по промислових категоріях більше 5000 тис.куб.м. Ще два родовища (Підволочиське, Збаразьке) попередньо обстежені і можуть розглядатись, як резерв на майбутнє.

6. Камінь облицювальний – в області як облицювальне каміння використовують червоні та сірі пісковики нижнього девону, неогенові гіпси та четвертинні травертини. Балансом запасів в області враховано шість родовищ пісковиків: Застіноченське, Застінківське, Буданівське, Підгайчиківське, Лощинівське, Слобідське. Загальні запаси облицювального каменю в області становлять біля 7 млн.куб.м.

7. Гіпс та ангідрит – державним балансом запасів в області враховуються шість родовищ гіпсу в Борщівському, Заліщицькому і Монастириському районах. Загальні запаси для промислових розробок складають більше 30 млн.тонн.

8. Сировина для скляної промисловості – в області лише одне Рогачинське родовище використовується для виробництва склопродукції. Виявлені також прояви скляних пісків в Заліщицькому районі.

9. Пісок будівельний – всього в області розвідано 21 родовище пісків будівельних, з них 19 взято на облік державним балансом запасів. Найбільше родовищ піску розвідано у Тернопільському, Теребовлянському, Бережанському та Збаразькому районах. За сумарною кількістю розвіданих та обстежених родовищ виділяються Заліщицький, Чортківський та Борщівський райони.

10. Піщано-гравійна суміш – в області відомо 6 родовищ піщано-гравійної суміші: Богданівське, Литячинське, Городоцьке, Нирківське, Вільховецьке і Устівське. Загальні запаси для промислових розробок складають більше 7 млн.куб.м.

11. Керамзитова сировина – в області розвідано два родовища керамзитової та аглопоритової сировини (Козівське, Микулинецьке) із загальними запасами для промислових розробок більше 10 млн.куб.м. Родовища не розробляються. На сьогоднішній день ця сировина завозиться із інших областей України.

12. Цегельно-черепична сировина – на даний час розвідано 86 родовищ цегельної сировини. Із 75 родовищ, взятих на облік державним балансом запасів, 54 розробляються, одні постійно, інші – періодично. Загальні запаси цегельної сировини в області складають більше 70 млн.куб.м. В області більша частина цегельних заводів працює на нерозвіданних запасах, що утруднює їхню експлуатацію. Крім того основна маса цегельних заводів працює на застарілому устаткуванні, випускаючи низькоякісну цеглу. Багато будівельних організацій завозять більш якісну цеглу із інших областей України.

Нагальною потребою для області є будівництво нових сучасних цегельних заводів для виробництва як будівельної так і лицьової цегли. Для цього необхідно розширити наявну сировинну базу, провести пошуково геологорозвідувальні роботи з виявлення нових родовищ цегельної сировини.


Паливно-енергетична й хімічна сировина


Паливно-енергетична сировина в області представлена, в основному, торфом. В області налічується 78 родовищ торфу, з них 30 – експлуатаційні і взяті на облік державним балансом, 2 – перспективні для організації на них розвідувальних робіт, 13 – на даний час осушені. Можливості нарощування торфовидобутку на території області існують, по-перше, за рахунок раціональнішої експлуатації діючих кар’єрів і, по-друге, шляхом освоєння нових перспективних площ.

Враховуючи те, що основні енергетичні ресурси постачаються в область з інших регіонів України, а вторинні ресурси переробляються на незадовільному рівні, перспективним напрямком інвестування є виробництво енергії із поновлювальних джерел (біогаз, біоетанол, біодизель, вітроенергетика, малі електростанції, тощо).


Неметалічна мінеральна сировина

Глина бентонітова.

Невеликі поклади бентонітових глин виявлені в околицях м. Кременця, сіл Жуківці, Старий Почаїв, Стіжок, Жолобки, Смиківці та ін. Балансом запасів області враховане лише одне родовище бентонітових глин високої якості – Бережанське. Його запаси для промислових розробок складають більше 400 тис.куб.м. Родовище не розробляється.

Карбонатна сировина для цукрової промисловості.

Окрім розвіданого і експлуатованого Полупанівського є можливість розробляти Потуторське та інші родовища.


Гідро- і газомінеральна сировина

Мінеральні підземні води.

Територія області має значні гідромінеральні ресурси, в межах якої знаходяться мінеральні води найрізноманітніших типів: з підвищеним вмістом органічних речовин /типу «Нафтуся»/, сульфідні, йодові, бромні, борні, кремнисті води та води без специфічних компонентів. В області виділено 90 перспективних ділянок мінеральних вод.

Подальше вивчення мінеральних вод, повинно здійснюватись, виходячи з концепції перетворення області в зону рекреації, курортного будівництва і туризму.

2.8. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Територія області становить 1382,4 тис. гектарів, або 2,3% від площі України. Сільськогосподарські угіддя за даними Держкомзему України займають 1052 тис. га. Це є свідченням надмірно високої сільськогосподарської освоєності території області 76,1%, що на 7% перевищує відповідний показник по Україні в цілому. Площа ріллі - 848,6 тис. га, розораність території області складає 61,4%, що також перевищує середній у країні рівень. З 1996 року площі сільськогосподарських угідь зменшились на 6,1 тис. га. За станом на 1 січня 2007 року частка ріллі в складі сільськогосподарських угідь порівняно з 1996 роком зменшилась і становить 3,9%, натомість зросли ресурси природних кормових угідь (144,8 тис. га пасовища, 29,5 тис. га сінокоси, що становить 12,6% території області). Земельні площі під багаторічними насадженнями за вказаний період скоротилися на 5% (це негативне явище, адже йдеться про найбільш цінні, принаймні за грошовою оцінкою, землі) і становлять ледь більше одного відсотка земельного фонду області. Ліси та інші лісовкриті площі займають 14,5% території області, забудовані землі 4,4%, спостерігається тенденція до зростання площ цих видів земельних угідь. Необхідно зазначити, що внаслідок тривалого спаду і реструктуризації промислового виробництва в області площі під промисловою забудовою за станом на 1 січня 2007 року зменшились на 31,9% порівняно з цим же періодом 1996 року.

Зважаючи на екологічну чистоту земельних угідь, якість грунтів, наявність кваліфікованих працівників аграрного спрямування потенціал для вкладання капіталів практично не обмежений. Програмою передбачено максимальне сприяння інвесторам, що інвестують в розвиток агропромислового комплексу.

2.9. ВОДНІ РЕСУРСИ

Водогосподарський комплекс є однією з найважливіших ланок господарської діяльності, що являє собою складне системно-структурне утворення та об'єднує водні ресурси, суб'єкти водокористування, органи управління і контролю, характеризується певною функціональною, галузевою і територіальною структурою. Розвиток водогосподарського комплексу Тернопільської області повинен здійснюватись згідно із Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства України, прийнятою як Закон України постановою Верховної Ради України від 17.01.2002 № 2988-ІП.

Водоресурсний потенціал області складається з місцевого (1,81 куб.км) і транзитного (5,45 куб.км) річкового стоку. Гідрологічною особливістю регіону є значна частка місцевого стоку, яка формується на схилах Волино-Подільської височини. Тут розташовані джерела річок, які відносяться до різних річкових басейнів: басейну Дністра річки Золота Липа, Коропець, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч (площа водозбору 11,3 тис. кв.км, або 82% території області), які є його лівими притоками; басейну Дніпра річки Горинь та Іква (площа водозбору - 2,5 кв.км, або 18% території області), що є правими притоками р. Прип'ять. Крім того, в області налічується 1391 мала річка та струмки.

Приток води з суміжних областей перевищує місцевий річковий стік у 3 рази, але в маловодні роки 95% забезпеченості його величина зменшується у 2,02 рази (переважно за рахунок басейну Дністра). Це свідчить про те, що в посушливі роки головну роль відіграє поверхневий сток місцевого формування. Середня водозабезпеченість місцевим стоком 1 кв.км території області становить 131,2 тис. куб.м/рік, знижуючись у маловодні роки в 1,7 разів.

Для стабільного водозабезпечення, яке має сезонне коливання, побудовані штучні водоймища: 874 ставки загальним об'ємом 57,8 млн. куб.м та 27 водосховищ загальним об'ємом 81,2 млн. куб.м. У цілому штучна зарегульованість річкового стоку в області досягає 7% від середньо-багаторічного стоку.

2.10. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Область має значні рекреаційні ресурси, основу яких становлять кліматичні ландшафтні умови, водні об'єкти, джерела мінеральних вод, історико-культурні об'єкти, що сприяє розвитку санаторно-курортної галузі та туризму різного напряму: пізнавального, релігійного, водного, спелеологічного.

Клімат області помірно-континентальний з м'якою зимою і теплим вологим літом. Середня температура січня мінус 5°С, липня плюс 18°С. Період з температурою понад +10°С становить 156-165 днів, сума активних температур складає 2400-2600. Кліматичні умови в цілому помірно комфортні для розвитку рекреаційної діяльності в регіоні.

В організації як довго-, так і короткотривалого відпочинку особлива роль відводиться водним об'єктам. Можливість займатися різноманітними видами спорту, мікрокліматичний комфорт, естетичний вплив берегових мальовничих ландшафтів усе це сприяє тому, що водойми цілком можна вважати природними здравницями. Ось чому більша частина рекреаційних закладів розміщується безпосередньо на берегах водойм або поблизу них. Гідрографічна сітка Тернопільської області представлена однією великою річкою - Дністром (в межах області 262 км), середніми річками Серет, Збруч, Ікрою, Горинню. Крім того на території області налічується 1,4 тис. малих річок і струмків. У цілому потенціал водних ресурсів використовується головним чином для розвитку рекреаційної діяльності місцевого значення.

Озера, водосховища і ставки є привабливими об'єктами рекреації. Природних озер на Тернопіллі мало, вони невеликі. Переважають штучні водойми, приурочені до річкових долин, площа яких 8,4 тис. га, 27 водосховищ, з них 13 використовуються комплексно, 2 - для рекреації; 874 ставки, з яких 17 знаходиться в незадовільному стані.

Цінним рекреаційним ресурсом області є мінеральні води, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. За даними Геоінформ України балансові запаси мінеральних вод станом на 1 січня 2007 року дорівнювали 2640 куб.м/добу, а водовідбір 192,1 куб.м/добу. Серед мінеральних вод виділяють води без специфічних компонентів і властивостей (родовища „Добра вода"), сульфідні води Конопківського родовища, бромні та з підвишеною концентрацією органічних речовин води Ново-Збручанського родовища з відповідними запасами 2200, 288, 112 та 40 куб.м/добу.

На території області є лікувальні торфові болота, зареєстровані в селах Залізці Зборівського, Яворів Монастирського, Великі Дедеркали Шумського, Золотники і Конопківка Теребовлянського районів, які в перспективі можливо використовувати в лікувальній практиці.

Тернопільська область в силу специфічних геолого-геоморфологічних і орографічних особливостей багата на цікаві і привабливі об'єкти, екскурсійного і спелеотуризму. Тут поєднуються каньйоноподібні річкові долини, бурхливі водні потоки, карстові озера, найвищі водоспади рівнинної частини України, основними з яких є Товаровий крянс, Кременецькі гори, Дністровський каньйон, карстові печери.

Для оздоровлення та відпочинку населення використовують ліси рекреаційного призначення, до яких відносяться лісопаркові частини приміських зелених зон, лісові насадження навколо санаторно-курортних закладів, лісопарки, рекреаційні зони природних національних парків. Загальна площа земель лісового фонду області становить 196,4 тис. га. До рекреаційного потенціалу області можна віднести об'єкти природо-заповідного фонду, що мають науковий та пізнавальний інтерес. В області налічується 541 територія і об'єкт природно-заповідного фонду загальною площею 116,5 тис. га, що становить 8,4% території і в кілька разів перевищує середній показник в Україні, в тому числі 33 мають загальнодержавне значення. До них відносяться природний заповідник Медобори (площа 10,5 тис. га), 117 заказників, 390 пам'яток природи, 3 ботанічні сади, 9 дендрологічних парків, зоологічний парк, 4 заповідні урочища, 13 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 3 регіональні ландшафтні парки.

Природно-рекреаційний потенціал області доповнюється значним історико-культурним, що включає 5,6 тис об'єктів (з них 187 мають національне значення): 1,4 тис. - пам'яток археології, 2,7 тис. - історії, 253 - монументального мистецтва, 1,3 тис. - архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва і ландшафтні. Це дає змогу розвивати туризм та екскурсійну діяльність.

Рекреаційні ресурси області являють собою значний потенціал для подальшого вкладання капіталів в розвиток рекреаційної сфери. В перспективі передбачається ширше використовувати потенціал лісових, водних ресурсів шляхом облаштування відповідної території як для короткочасного, так і тривалого відпочинку. Для цього передбачається забезпечити відповідний екологічний стан пляжів і санітарно-гігієнічних показників водних ресурсів, транспортну доступність, інфраструктурну забезпеченість цієї території. Можливе розширення використання мінеральних вод за рахунок експлуатаційних та розвіданих запасів, які не пройшли державної експертизи. Перспективними для освоєння є торфові лікувальні грязі.

Для розвитку наукового та пізнавального туризму цікавими можуть бути об'єкти природо-заповідного фонду (створення національних парків і екологічних стежок тощо).

2.11. ВТОРИННІ РЕСУРСИ

Комплексному вирішенню проблеми забезпечення економіки області сировиною в охорони навколишнього природного середовища сприятиме розвиток вторинного ресурсокористування.

У Тернопільській області щорічно утворюється близько 2 млн. т відходів. Переважно це відходи харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції. До їх складу також входять відходи видобутку корисних копалин (нерудних матеріалів), оброблення металу й машинобудування, хімічної й нафтохімічної промисловості, деревообробної, текстильної та інших галузей промисловості. Крім того, за наявними даними в області розташовано більше 50 об'єктів накопичення відходів, в яких їх нагромаджено тисячі тонн. В основному це відходи видобутку природних нерудних матеріалів, відвали цукрових заводів, тощо. За сучасних умов деякі їх види становлять ресурсну цінність і мають розглядатися як сировинний резерв окремих галузей промисловості і будівництва.

В області працює система збирання й заготівлі відходів як вторинної сировини. В основному це макулатура, в невеликій кількості склобій, брухт чорних і кольорових металів. Ця система потребує подальшого розвитку й організаційної підтримки.

Загальні обсяги використання відходів в області становлять близько 600 тис. т, що нижче реальних можливостей, рівень їх використання не перевищує 35%, або менший, ніж у цілому по Україні. Стан використання відходів як вторинної сировини, при порівнянні відповідних показників з обсягами ресурсів, можна вважати недостатнім.

Використання вторинних ресурсів при грамотній організації є високоприбутковою діяльністю, тому інвестування цього напрямку є привабливим для інвесторів, а ліквідація забруднення території – пріоритетним завданням для органів місцевого самоврядування.


2.12. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ОБЛАСТІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ


Область, у порівнянні із іншими регіонами, має ряд конкурентних переваг, які дозволяють прогнозувати суттєве збільшення обсягів залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у середньостроковій перспективі. Серед найвагоміших конкурентних переваг:

• вигідне геополітичне розташування області (центр Західної України, своєрідні ворота на південь, північ, центр і схід України, відстань до сусідніх обласних центрів складає 110-170 км, до столиці – м. Києва – 500 км, до кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією – від 220 до 350 км, через область проходять залізничні та автомобільні міжнародні транспортні коридори, щільність автомобільних і залізничних шляхів перевищує середні по Україні показники);
  
• значний природо-ресурсний потенціал (890 тис. га високопродуктивної орної землі, розвідано значні запаси мінеральних вод, 300 родовищ нерудних корисних копалин);
  
• унікальний туристично-рекреаційний потенціал (200 тис. га ландшафтних територій, які мають рекреаційне значення, 421 об’єкт природно-заповідного фонду, 308 пам’яток природи, у тому числі унікальні за світовими масштабами Товтровий кряж, Кременецькі гори, Дністровський каньйон, найбільші у світі карстові печери, 89 заказників, 18 пам’яток паркового мистецтва, 3738 пам’яток історії, археології та архітектури, у тому числі третина усіх замків України, 2 духовні центри всесвітнього значення – Почаївська Лавра та Марійський духовний центр, 1 національний та 2 державні історико-архітектурні заповідники тощо);
  
• високий працересурсний та науково-освітній потенціал (22 вищі навчальні заклади, у тому числі 2 зі статусом “національний”, 24 професійно-технічні навчальні заклади, 16 наукових установ, в яких навчаються і працюють 12,8 тис. учнів, 64,1 тис. студентів, 171 докторів та 1372 кандидатів наук, науково-технічні роботи виконують 3160 спеціалістів різних галузей).
  

Пріоритетними напрямками розвитку господарського, а звідси і інвестиційного комплексу області є розвиток виробничої та соціальної інфраструктури місцевого та загальнодержавного значення, збільшення обсягів інвестицій у пріоритетні галузі економіки, сприяння створенню та впровадженню інновацій, ресурсо- та енергозберігаючих технологій, систем управління якістю та екологічного управління, сприяння розвитку малого і середнього підприємництва, промоція конкурентних переваг та інвестиційних проектів регіонального масштабу.

Виходячи із зазначених пріоритетів, найважливішими напрямками інвестування на 2007-2011 роки визначено:

• високотехнологічний промисловий комплекс (впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, освоєння випуску нових конкурентоспроможних, інвестиційних та імпортозамінних видів промислової продукції (розширення асортименту продукції підприємств машинобудівного комплексу, зокрема, виробництво сільськогосподарської техніки, устаткування для переробних галузей та паливно-енергетичного комплексу, металообробного інструменту), будівництво нових підприємств, реалізація інвестиційних проектів підприємств з виробництва засобів радіозв’язку, антенних систем супутникового зв’язку, телекомунікаційного обладнання, медичного обладнання тощо);
  
• транспорт і логістика (відновлення роботи Тернопільського аеропорту, будівництво об’єктів придорожньої інфраструктури, торгово - і транспортно-логістичних центрів, у тому числі оптового сільськогосподарського ринку, оновлення рухомого складу та матеріально-технічного забезпечення транспортних і сервісних підприємств);
  
• освоєння мінерально-сировинної бази області (будівництво нових та реконструкція діючих підприємств промисловості будівельних матеріалів);
  
• виробництво нових видів енергії із відтворювальних джерел (організація виробництва дерев’яних гранул (пеллет), біогазу, біодизелю, біоетанолу, відновлення роботи малих електростанцій);
  
• агропромисловий комплекс (крупнотоварне виробництво сільськогосподарської продукції, технічне переоснащення підприємств агропромислового комплексу, розвиток комбікормової промисловості, створення розгалуженої сервісної інфраструктури);
  
• туризм і рекреація (будівництво об’єктів туристичної і рекреаційної інфраструктури, створення і просування нових туристичних продуктів у сфері пізнавального, сакрального, пригодницького, тематичного та екотуризму, розвиток курортополісу “Гусятин”, збереження і реставрація об’єктів історичної та культурної спадщини, підтримка мистецького, культурного потенціалу області, звичаїв і традицій);
  
• інфраструктурні проекти (у сфері охорони навколишнього середовища (наприклад, будівництво сміттєпереробних підприємств, очисних споруд), реформування житлово-комунального господарства, будівництво, ремонт і реконструкція доріг, мостів, розбудова міжнародних транспортних переходів, облаштування земельних ділянок під промислові парки, формування інноваційних кластерів, створення та розвиток місцевих суб’єктів ринкової інфраструктури (банків, страхових компаній, інвестиційних та недержавних пенсійних фондів тощо), поширення мережі Інтернет, в першу чергу у сільській місцевості, інвестиції у розвиток соціальної інфраструктури – закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо).
  

Названі пріоритети, а також сприяння інвесторам та організація механізмів інвестування, спрощення дозвільних процедур, передбачені заходами Програми і спрямовані на підвищення інвестиційної привабливості області, різке збільшення надходжень інвестицій.


РОЗДІЛ ІІІ.  ГОЛОВНА МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

3.1. ОСНОВНІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Основна мета Програма стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Тернопільській області на період до 2011 року – структурна перебудова економіки області на основі наявних ресурсів та конкурентних переваг, формування конкурентоспроможного народногосподарського комплексу, головною метою функціонування якого є вирішення проблеми безробіття та забезпечення зростання доходів громадян.

Концептуальнi орiєнтири структурної перебудови включають в себе:

– вибiр прiоритетних напрямкiв, якi базуються на наявних ресурсах i виробничих потужностях;

– зменшення ресурсомiсткостi, насамперед енергозатрат матерiального виробництва за рахунок впровадження ресурсо- i енергозберiгаючих технологiй, iнновацiй в цiлому;

– розвиток виробництва iз значним експортним i iмпортозамiнним потенцiалом;

– пiдвищення рiвня внутрiшньої збалансованостi економiки областi, встановлення оптимальних мiжгалузевих, територiальних, економiчних пропорцiй.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року №1001 “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” визначено наступні пріоритетні напрямки розвитку Тернопільщини на період до 2015 року:

• розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу;
  
• технологічне оновлення машинобудування, переробної промисловості;
  
• впровадження високих технологій в освіті та медицині;
  
• розбудова та модернізація транспортної інфраструктури; розвиток галузі зв’язку та телекомунікацій;
  
• розвиток туристично-рекреаційного комплексу.
  

Програма буде реалізуватися на наступних принципах:

• планування;
  
• концентрації (ресурси концентруються на певних територіях, встановлюється ієрархічність пріоритетів відповідно до сформульованих цілей, визначаються вимоги до економічної ефективності їх використання);
  
• синхронізації дій (передбачається синхронне проведення ряду реформ, що впливають на соціально-економічний розвиток територій, узгодження пріоритетів та дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо регіонального та місцевого розвитку);
  
• поляризованого розвитку (передбачається формування „опорних територій” (полюсів, “локомотивів” зростання), в яких концентруються фінансові, адміністративно-управлінські, людські та інші ресурси, з подальшим посиленням інвестиційно-інноваційної активності в інших районах);
  
• збалансованого розвитку;
  
• партнерства (передбачається тісна співпраця між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, суб’єктами господарювання в процесі реалізації Програми, проведення моніторингу та оцінки виконання визначених завдань);
  
• єдності (передбачається забезпечення суспільної єдності, яка полягає у зменшенні відмінностей між окремими територіями у використанні людських ресурсів та рівні життя населення; економічної єдності, яка полягає у зменшенні відмінностей в економічному розвитку, просторової єдності, яка полягає у створенні інфраструктурних умов для розвитку периферійних територій).
  

В сучасних умовах доповненням до інвестиційної є екологічна політика. При практичному використанні екологічної експертизи для обгрунтування інвестиційних рішень передбачається оцінювати потенційний вплив запланованої діяльності на навколишнє середовище, альтернативні підходи до вирішення завдань, розробку екологічних оцінок.

Подальший ефективний розвиток економiки області можливий лише на активізації інноваційної діяльності підприємств. Розвиток iнновацiйної дiяльностi здiйснюватиметься, в основному, у визначених прiоритетних галузях та напрямках.

За рахунок впровадження заходiв науково-технічного прогресу прогнозується освоїти випуск сучасної малогабаритної технiки для сільськогосподарських підприємств, новi види тканин, медичного обладнання, систем зв’язку, товарiв народного споживання, тощо. В прогнозному перiодi продовжуватиметься автоматизацiя i комплексна механiзацiя підприємств, дiльниць, цехiв, виробництв, вводитимуться новi механiзованi i автоматизованi лiнiї, роботизованi системи, впроваджуватимуться новi технологiчнi процеси, освоюватимуться новi конкурентоспроможнi види продукцiї.

З метою підвищення ефективності реалізації інноваційних проектів в області будуть створені економічні умови і нові організаційні структури для інноваційної діяльності, проведено реструктуризацію науково-технічного потенціалу області, впроваджено систему інформаційного забезпечення інноваційної діяльності.

3.2. ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ

В кінцевому підсумку Програмою передбачається забезпечення об’єднання зусиль місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, усіх зацікавлених підприємств, організацій та установ, незалежно від форми власності, у залученні інвестицій для розвитку галузей економіки, зміцнення і розвитку соціально-економічного потенціалу області, впровадження у виробництво новітніх технологій, збільшення виробництва продукції, створення нових робочих місць, підвищення життєвого рівня населення та створення бази даних інвестиційних пропозицій підприємств і організацій, земельних ділянок, вільних виробничих площ, інших приміщень, які можуть бути використані для виробничих цілей, створення додаткових стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки області.

Основними завданнями Програми є:

• максимальне спрощення в рамках діючого законодавства дозвільних процедур для інвесторів;
  
• формування баз даних з необхідними контактами для інвесторів (організації, які надають послуги з підтримки бізнесу, державні та місцеві дозвільні органи, інші державні установи тощо);
  
• підготовка матеріалів та цільове розповсюдження інформації про регіон та конкретні інвестиційні пропозиції за допомогою сучасних каналів поширення інформації;
  
• налагодження контактів та співпраця з професійними вітчизняними, іноземними агентствами та іншими організаціями, які представляють інтереси інвесторів чи співпрацюють з ними;
  
• проведення та участь у заходах з налагодження нових зв’язків з інвесторами (виставкові заходи, форуми, ярмарки, бізнес-зустрічі тощо) з метою пропагування економічного потенціалу та інвестиційних проектів
  
• представлення області за кордоном шляхом співпраці з професійними промоційними організаціями, які працюють в галузі залучення інвестицій;
  
• опрацювання можливостей створення на території області індустріальних (промислових) парків;
  
• пошук і передбачення інвестиційно привабливих ділянок (площадок) у генеральних планах територій;
  
• відведення земельних ділянок для реалізації інвестиційних проектів
  
• інженерне облаштування ділянок (площадок) з метою створення сприятливих умов для інвесторів;
  
• запровадження конструктивної співпраці з інвесторами, які реалізують пріоритетні для територій проекти; оперативне реагування на їх пропозиції та звернення про перешкоди в їх діяльності тощо.
  

• стимулювання розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у регіоні;
  
• створення додаткових (у тому числі фінансових) стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки області;
  
• стимулювання залучення інвестицій у сфери наукової, науково-технічної та освітньої діяльності;
  
• розробка інвестиційних пропозицій та проектів регіонального масштабу;
  
• впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
  
• захист навколишнього середовища і здійснення природоохоронних заходів;
  
• стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу;
  
• впровадження технологій глибокої переробки сировинної продукції;
  
• розширення асортименту та збільшення обсягів виробництва продуктів харчування;
  
• розвиток інфраструктури туристичної діяльності;
  
• залучення інвестицій в розвиток комунальних підприємств області.
  

3.3. РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ

В області існують територіальні диспропорції, які характеризуються розбіжностями в працересурсному, природо-ресурсному та виробничому потенціалі районів, рівнях їх економічного і соціального розвитку, недосконалістю галузевої структури економіки.

Детальний аналіз стану та перспектив соціально-економічного розвитку районів області, виходячи із їх ресурсного потенціалу, конкурентних переваг, дозволяє визначити пріоритетні напрямки розвитку окремих галузей економіки.