Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации
| Вид материала | Документы |
СодержаниеПродовж. табл. 3.5 Таблиця 3.6 Подальша декомпозиція процесів виробництва агротехніки Таблиця 3.7 Розподіл витрат на виробництво мотоблоку "Мотор Січ МБ-4,05" |
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 231.57kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 357.62kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 931.79kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 265.79kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 461.38kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 329.51kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 207.48kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 938.89kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 449.07kb.
- Diplomrus ru Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 590.5kb.
| Процес першого рівня | Процес другого рівня | Процеси третього рівня |
| Виробництво авіаційних двигунів | Виробництво турбог-винтових двигунів | Модельний ряд: ТВЗ-117 ВМА-СБМ1 ; АИ-20 ; АИ-24; ВК-1500 |
| Виробництво турбо-реактивних двокон-турних двигунів | Модельний ряд: АИ-25 серії 2Е ; АИ-25ТЛ, АИ-25ТЛК ; АИ-25ТЛШ ; АИ-22 ; АИ-222 ; Д- 436-148 ; Д-436T1/T2 ; Д-18Т ; Д-36 серій 1, 2А, 3А ; Д-36 серії 4А ; Д-436TП ; МС400,МС400П ; | |
| Виробництво турбовинтовентиляторних двигунів | Модельний ряд: Д-27 | |
| Виробництво турбовальних двигунів | Модельний ряд: ТВ 3-117ВМA-СБМ1В ; ТВ 3-117ВМ ; ТВ 3-117ВМ ; ВК-2500 ; ВК-1500ВМ ; ВК-1500ВК ; Д-136/Д-136 серії 1 ; АИ-450 ; | |
| Виробництво допоміжних двигунів | Модельний ряд: газотурбінний двигун АИ-8 ; газотурбінний двигун АИ-9 ; газотурбінний двигун АИ-9У ; газотурбінний двигун АИ 9-ЗБ ; бортова енергетична установка АИ-24УБЭ ; газотурбінний допоміжний двигун АИ-450-МС; |
Продовж. табл. 3.5
| Процес першого рівня | Процес другого рівня | Процеси третього рівня |
| Виробництво промислових установок | Газотурбінні приводи (ГТП) | Д-336 потужністю 6,3 Мвт; АИ- 336-1/- 2-10 АИ-336 потужністю 8 Мвт |
| Газотурбінні електростанції | "Мотор Сич ЭГ-1000"; ПАЭС-2500 і ЭГ-2500T потужністю 2,5 Мвт; "Мотор Сич ЭГ-6000, ЭГ-8000" | |
| Виробництво промислової продукції й товарів народного споживання | Двигуни внутрішнього згоряння | Двигун "Мотор Січ МС-10" ; Двигун "Мотор Січ Д-250" ; Двигун "Мотор Січ Д-70Д" ; Карбюратор КМ-17 |
| Агротехніка | Трактор малогабаритний "Мотор Сич МГТ-0, 2-01";Мотоблок "Мотор Січ МБ-4,05" ; Навісне встаткування до мотоблока "Мотор Січ МБ-4,05"; Мотокультиватор "Мотор Січ МК-5С" | |
| Човна, катери, силові установки | Мотор човновий підвісний "Мотор Січ ПЛМ-40Е" (МС-40Е) ; Мотор човновий підвісний "Мотор Січ ПЛМ-15" ; Мотор човновий підвісний "Мотор Січ MC-40" ; Склопластикові моторні туристичні судна "Мотор Січ ТМС-2", "Мотор Січ ТМС- 2-01", "Мотор Січ ТМС- 2-02" ; Колонка поворотно-відкидна "Мотор Січ КПО-60" ; Ремкомплект для підвісних човнових моторів "Вихор" | |
| Пилки бензиномоторные й электромоторные | Пила бензиномоторная "Мотор Січ - 270" ; Пила бензиномоторная "Мотор Січ - 370" ; Пила ручна электромоторная ланцюгова "Мотор Січ ЕП- 2000-1" ; Гарнітура пильна ; Верстати заточувальні для ланцюгів пильних "Мотор Січ СЗ-150", "Мотор Січ СЗ- 150-1" ; Набір інструментів для заточення й ремонту ланцюгів пильних ; | |
| Сепаратори | Сепаратор-Сливкоотделитель ручний "Мотор Січ СЦМР 80" ; Сепаратор-Сливкоотделитель "Мотор Січ СЦМ 80" ; Сепаратор-Сливкоотделитель "Мотор Сич - 500" | |
| Техніка комунального господарства | Лебідка ручна "Мотор Січ ЛР-0,25" ; Газонокосарки "Мотор Сич ГК- 500-2" і "Мотор Сич ГК- 500-3" ; Газонокосарка "Мотор Сич ГК- 500-4" ; | |
| Промислове устаткування | "Мотор Січ ВП-30" ; Вибромашина ВБ-1 ; "Мотор Січ ВП-18П" ; Асфальтобетонорез АБР - 1С ; Бензоріз для абразивного різання матеріалів "Мотор Сич МБА-300" ; Казани парові П-0, 5-0,8ГН і П-0, 5-0,8ДН ; Домкрат гідравлічний "Мотор Січ ДТ-20" |
Разом з тим, кожен з виділених процесів може бути, деталізовано ще на декілька рівнів. Зокрема, в рамках бізнес-процесу виробництво агротехнічної продукції, після виділення окремого ланцюга створення споживчої цінності для користувачів мотоблоку "Мотор Січ МБ-4,05" чи трактору "Мотор Січ ТС-1", можна розглянути декомпозицію процесу виробництва навісного устаткування для них, як це представлено у табл. 3.6. При цьому подальша, або навіть означена, декомпозиція може виявитися зайвою.
Таблиця 3.6
Подальша декомпозиція процесів виробництва агротехніки
| Процес третього рівня | Процес четвертого рівня |
| Навісне встаткування до "Мотор Січ МГТ- 02-01" | Щітка підмітальна "Мотор Сич ЩП-1,3У"; Відвал поворотний "Мотор Сич ОП-1,6У" |
| Навісне встаткування до мотоблока "Мотор Січ МБ-4,05" | Візок "Мотор Січ ТС-1", візок "Мотор Січ ТС-2"; борона "Мотор Січ БР-1" ; сінокосарка "Мотор Січ КА-3С"; підгортальник однокорпусний "Мотор Сич ОК-1У"; снігоочисник СН-1; комплект для посадки й збирання картоплі "Мотор Січ KK-3"; картоплесаджалка "Мотор Січ КС-1У"; картофелекопатель "Мотор Січ КК-1У"; підгортальники "Мотор Сич ВІН-1/ВІН-2"; плуг "Мотор Сич ПН-1"; разбрасыватель мінеральних добрив; "Мотор Сич РМД-1У" |
Засновуючись на табл. 1.1 можна предбачити інший підхід до розгляду процесів. Так, зокрема, по відношенню до мотоблоку "Мотор Січ МБ-4,05", на рис. 3.9 представлено взаємодію трьох процесів з його виготовлення, впровадження у виробництво та удосконалення. Кожен з них (подані у вигляді окремих функціональних блоків) пов'язано за допомогою наведених на рис. 3.9 стрілок, сукупність яких відображають взаємини між функціональними областями логістики (бізнес-процесами).
Відповідно до рис. 1.3, в означеній декомпозиції процесів, основним (оскільки результат його виконання забезпечує безпосереднє задоволення потреб споживача шляхом трансформації вхідних сировини й ресурсів) є процес "здійснювати виробництво мотоблоку". Також на схемі виділено фрагменти управлінського процесу ("проектувати мотоблок") й процесу забезпечення ("здійснювати підготовку виробництва"). Так, результати першого процесу виступають як елемент МЛУДП (реалізовано вхід до основного процесу як "механізм" в термінах нотації IDEF0), другого – забезпечують підтримку виділених бізнес-процесів. При цьому всі ці процеси (процеси четвертого рівня) вбудовано в систему бізнес-процесів підприємства в цілому (процесів першого рівня).
Рис. 3.9. Декомпозиція бізнес-процесу виробництва
мотоблоку "Мотор Січ МБ-4,05"
Врахування означеного ієрархічного підпорядкування процесів ускладнює процес планування (бюджетування параметрів бізнес-процесів) руху логістичних потоків. Наявні підходи, як правило, не враховують взаємини між ЛЛС в рамках виділених підпроцесів.
Реалізація таких управлінських функцій у МЛУДМ як планування, контроль та аналіз по відношенню до означеної на рис. 1.3 взаємодії бізнес-процесів вимагає зміни процедури розподілу витрат (перенесення витрат допоміжних процесів на основні процеси). Найбільш доречним, на нашу думку, буде застосування означених у [147; 140; 151] методів АВС (activity-based costing) та АВМ (activity-based management). Загальною основою застосування методу АВС є розподіл бухгалтерських даних про витрати на кінцеві продукти або послуги через бізнес-процеси підприємства. Витрати розподіляються зверху вниз – так, як це подано на рис. Н.4.
Для кожного виду діяльності в процесі організації обліку встановлюється вектор виміру активності, який відображає сутність даного виду діяльності. За допомогою цього вектора визначається драйвер розподілу витрат (носій витрат), який відображатиме інтенсивність використання ресурсу або процесу. Таким драйвером (носієм) повинен бути фактор, що найбільш адекватно відбиває перерозподіл витрат між об’єктами витрат. Кожне джерело витрат повинно мати один драйвер, що визначатиме, як витрати розподіляються на кінцевий об'єкт.
У процесі дії МОЛУ в [151] пропонується виділення трьох групи драйверів витрат: простий драйвер (завжди розглядає тільки один фактор, який пояснює зв'язок між джерелом і споживачем витрат); зважений драйвер (розглядає вже два фактори для пояснення зв'язку. Перший фактор – обсяг або кількість; другий – інтенсивність, або скільки драйверів потрібно на одну одиницю виконаної роботи); обчислювальний драйвер (розглядає два або більше двох факторів взаємозв'язку між джерелом і споживачем витрат. Ці фактори визначаються самим розробником АВС-моделі). Дещо інший підхід пропонують В. Савчук та І. Троян [140]. Ці автори пропонують виділення груп драйверів, наведених на рис. 3.10. При цьому, думається, зазначені підходи не суперечать один одному, а взаємодоповнюються.
Рис. 3.10. Ієрархія драйверів АВС технології [140]
Отже, драйвери витрат можуть бути призначені на підставі будь-яких реалістичних факторів. Головна вимога – це максимально можливе відбиття реальних взаємозв'язків між об'єктами витрат. Також під час дії МОЛУ варто враховувати, що реальна модель розподілу витрат набагато складніша, ніж її процесне уявлення. Крім своїх прямих функцій, підрозділи й виділені бізнес-процеси проводять взаємні послуги один одному усередині підприємства (рис. 3.11).
Рис. 3.11. Взаємний розподіл витрат між ресурсами й процесами [147]
У процесі організації логістичного управління слід враховувати деякі вимоги до драйверів витрат, а саме: кожен процесний драйвер повинен відображати потребу, яку кінцевий об'єкт пред'являє до процесу; драйвер витрат повинен бути практичним, доступним для вимірювання; дані про драйвер витрат повинні бути доступні для одержання з наявної інформаційної системи; якщо новий драйвер здається кращим, ніж уже застосовуваний, але для його використання потрібна модифікація баз даних, то краще від нього відмовитись.
Наступним етапом після визначення драйвера витрат буде встановлення процедур збору й обробки інформації для підтримки цього драйвера. При цьому також можна виділити декілька вимог: дані необхідно визначати з погляду потреби кінцевого продукту до процесу; повинен бути прямий взаємозв'язок між процесом, його вихідними параметрами й кінцевим продуктом; дані повинні бути по можливості простими й легко доступними; потрібно точно визначити які витрати будуть збиратися: на одиницю кінцевої продукції або на загальні витрати на даний процес.
Також у процесі розробки процесно-орієнтованих моделей моніторингу варто враховувати певні принципи, закономірності та вимоги. По-перше, це цілеспрямованість АВС методу (підрахунок вартості не для стимулювання витрат, а задля пошуку факторів й резервів їх зменшення). По-друге, забезпечення взаємозв’язку методу з організацією виробництва. По-третє, взаємозв’язок між видами діяльності та ресурсами (продукція є результатом діяльності, а діяльність споживає ресурси). По-четверте, варіативність системи обліку (або інтегрований підхід до загальної системи обліку за АВС методом, або паралельне існування бухгалтерського обліку й АВС-системи).
З системою АВС-обліку пов’язано появлення двох методологій, впровадження яких дозволить покращити рівень організації обліку і контролю на підприємстві. По-перше, це система обліку споживання ресурсів (RCA – Resource Consumption Accounting). Головним завданням цього методу є орієнтація МЛУДП на ефективність використання ресурсів. Ресурси в цьому випадку виступають як центри витрат та центри відповідальності, так як це подано на рис. Н.4.
По-друге, це система процесно-орієнтованого бюджетування АВB (activity-based budgeting). Появлення АВВ-системи пов’язано з необхідністю посилення контролю в процесних системах обліку. У відповідності до АВВ планування майбутніх розходів відбувається у відповідності з уявленням про кількість і вартість носіїв та драйверів витрат за кожним видом діяльності. На базі таких оцінок визначаються витрати, необхідні для забезпечення запланованого обсягу діяльності. У такому випадку АВВ розглядається як інформаційно-контрольний субмеханізм МЛУДП, де інформація формується в розрізі центрів доходів й витрат та бюджетних орієнтирів за видами діяльності.
Отже, враховуючи вище перелічене пропонується в об’єднати формування процесно-орієнтованого бюджету з імітаційною моделлю логістичного циклу. Прикладом буде означена на рис. 3.9 декомпозиція процесу створення мотоблоку "Мотор Січ МБ-4,05", структура розподілу витрат на виробництво якого представлена у табл. 3.7. Дана структура відповідає означеній на рис. 3.6 13-ти процесній моделі управління, в рамках якої будуть задаватися основні структурні співвідношення між параметрами відображуваних бізнес-процесів, виділених з необхідним рівнем агрегації. Даний підхід відображає як конкретну частину із всієї сукупності бізнес-процесів підприємства, пов'язану із задоволенням певної потреби обраної стратегічної зони господарювання (СЗГ), так і її взаємозв'язку з обслуговуючими процесами й процесами більше високого рівня (шляхом розподілу витрат пропорційно їхнім носіям чи драйверам). Саме орієнтація процессно-ориентированного бюджетування на задоволення потреб (замість простого калькулювання витрат) і створення додаткової вартості спричиняється його відмінність від традиційного підходу. При цьому процеси не привязываются до конкретного виробу, як при об'єктній організації, а динамічно змінюються відповідно умовам господарювання й запитам ринку (так звана реконфигурация ланцюгів поставок).
Таблиця 3.7
Розподіл витрат на виробництво мотоблоку "Мотор Січ МБ-4,05"
в рамках виділеного бізнес-процесу (у відсотках та тис. грн.)
| Складові матеріального логістичного потоку | Рух матеріального потоку в логістичній системі (між ЛЛС) | |||||||||
| 1 блок | 2 блок | 3 блок | 4 блок | 5 блок | 6 блок | 7 блок | 8 блок | Разом на собівартість | ||
| УЗМА склад | БКВМ | Пр ТНП, КТУ, УПТ | Заго-товчі цехи | Літей-ний, термічний | Меха-нічний цех | Збирання, іспити | Склад ФСУ, ВТД | |||
| МТР | Основні матеріали | 65,0% | | | 37,1% | 62,9% | | | | 100% |
| 166,75 | | | 61,51 | 104,24 | | | | 166,75 | ||
| Допоміжні матеріали | 5,2% | | | | 38,0% | 27,5% | 34,5% | | 100% | |
| 13,38 | | | | 5,08 | 3,68 | 4,61 | | 13,38 | ||
| Комплек-туючі | 29,8% | | | | | | 100% | | 100% | |
| 76,02 | | | | | | 76,02 | | 76,02 | ||
| Разом | 100% | | | 24,1% | 42,8% | 1,4% | 31,6% | | 100% | |
| 255,15 | | | 61,51 | 109,32 | 3,68 | 80,64 | | 255,15 | ||
| Відходи поверн. | | | | | 4,3% | 94,2% | 1,5% | | | 100% |
| | | | | 1,66 | 36,11 | 0,57 | | | 38,34 | |
| Зарплатня | | | 1,7% | 2,4% | 18,8% | 13,8% | 19,3% | 44,0% | | 100% |
| | | 0,41 | 0,61 | 4,72 | 3,47 | 4,84 | 11,04 | | 25,10 | |
| Брак | | | | | | 100% | | | | |
| | | | | | 2,18 | | | | | |
| Накладні витрати | | | 0,7% | 1,0% | 20,3% | 36,0% | 20,8% | 21,2% | | 100% |
| | | 0,15 | 0,23 | 4,72 | 8,37 | 4,84 | 4,93 | | 23,24 | |
| Витрати на збут | | | | | | | | | 100% | 100% |
| | | | | | | | | 1,34 | 1,34 | |
| Разом витрат | | 100% | 0,2% | 0,3% | 25,8% | 32,5% | 4,8% | 36,0% | 0,5% | 100% |
| | 255,15 | 0,57 | 0,84 | 69,29 | 87,23 | 12,79 | 96,61 | 1,34 | 268,67 | |
Загальна логіка моделювання логістичного циклу представлена на рис. 3.12. Дана схема відбиває логіку наведених на рис. П.1 позитивних та від’ємних зворотних зв’язків, що формуються в процесі виконання логістичних операцій. Проте її представлення адаптовано до обраного програмного забезпечення (до вимог пакет структурного моделювання iThink). Його головною особливістю є наочне відображення всіх залежностей, які відбуваються в процесі руху елементів моделі між програмно виділеними структурними блоками. Особливістю поданої на рис. 3.12 структуризації є спрямованість моделі на перевірку реалістичності стратегії й розробку сценаріїв подолання означених на рис. 2.13 логістичних розривів. Кожен з цих сценаріїв вибудовується у вигляді процесно-орієнтованого бюджету, виступає у якості цільового орієнтиру для МУЛДП та дозволяє передбачувати зміну рівня розвитку логістичного потенціалу (