Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Вид материала

Содержание

План заняття
3. Система оцінювання успішності студентів
Для успішного виконання контрольної роботи належить дотримуватися наступних принципів

Подобный материал:

1 2 3 4

Тема 6. Класичний (ортодоксальний) марксизм

План заняття:

1. Основні теоретико-методологічні засади марксизму.

2. Революційно-комуністична теорія марксизму.

Питання до дискусії

1. Чи є К. Маркс засновником теорії відчуження?

2. Чому К. Маркс і Ф. Енгельс позитивно і конструктивно оцінювали капіталістичну політичну систему?

3. У чому полягає сутність революціонаризму К. Маркса і Ф. Енгельса?

4. Чи існує проблема двох Марксів?

5. Які з політичних положень марксизму підтвердила, а які спростувала історична практика?

Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт

1. Сутність теорії «еволюційного соціалізму».

2. Спільне і особливе між ортодоксальним і критичним марксизмами.

3. Обґрунтування К. Марксом основних політологічних положень у «Капіталі».

4. Марксистське вчення про шляхи подолання відчуження в суспільстві.

5. Проблеми марксизму і антимарксизму в сучасних політичних дослідженнях.

6. Соціал-демократичний аналіз капіталізму та його перспектив.

Завдання для самостійної роботи

1. Обов’язково прочитайте рекомендовану літературу, дайте коротку характеристику основних етапів розвитку марксизму.

2. Спробуйте описати основні поняття і категорії політичної науки, які були вперше введені в науковий обіг або суттєво збагачені на основі історичного досвіду.

3. Зробіть порівняльний аналіз класичного (ортодоксального) і критичного соціал-демократичного марксизму.

Питання до модуля

1. Історичні, економічні, соціальні, політичні, духовні передумови виникнення марксизму.

2. Оцінка К. Марксом і Ф. Енгельсом суспільно-політичних вчень минулого.

3. Погляди К. Маркса і Ф. Енгельса на проблему приватної власності, її виникнення і розвитку.

4. Основні етапи розвитку марксизму та їхня характеристика.

5. Розуміння К. Марксом і Ф. Енгельсом проблем розвитку держави і

влади в майбутньому.

Питання до іспиту

1. Ідейно-теоретичні та соціально-економічні джерела марксизму.

2. Особливості формування марксизму до 1848 р.

3. Марксизм і досвід революцій 1848—1850 рр.

4. Марксизм і досвід Паризької Комуни.

5. Соціал-демократична критика марксизму.

6. Марксизм і міжнародний робітничий рух у ХІХ ст.

7. Проблеми розвитку марксизму після К. Маркса і Ф. Енгельса.

Першоджерела

1. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави // Маркс., Енгельс Ф. — Твори. — Т. 20.

2. Маркс К. Гражданская война во Франции // Сочинения. — 2-е изд. — Т. 17.

3. Маркс К. Классовая борьба во Франции // Сочинения. — 2-е изд. — Т. 7.

4. Маркс К. Конспект книги Бакуніна «Державність і анархія» // Маркс К., Енгельс Ф. — Твори. — Т. 18.

5. Маркс К. Критика Готской программы // Сочинения. — 2-е изд. — Т. 19.

6. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Сочинения. — Т. 42.

7. Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии // Сочинения. — Т. 4.

8. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Сочинения. — Т. 3.

9. Маркс К., Энгельс Ф. Нищета философии // Сочинения. — Т. 4.

10. Маркс К., Энгельс Ф. Святое семейство // Сочинения. — Т. 2.

Тема 7. Критичний соціал-демократичний марксизм

План заняття:

1. Критичний марксизм Карла Каутського.

2. «Антимарксизм» Едуарда Бернштейна.

Питання до дискусії

1. Які положення марксистського вчення були прийняті і розвинуті теоретиками соціал-демократії, а які були піддані критиці?

2. Які основні ідеологічні засади «демократичного соціалізму» наближені до ліберальних?

3. У чому полягає принципова відмінність поглядів соціал-демократів і комуністів на політичний устрій суспільства?

4. «Ревізія» політичного вчення марксизму Е. Бернштейном.

5. Які соціал-демократичні ідеї знайшли своє втілення в політичній практиці?

6. Чи є перспективи розвитку соціал-демократичної ідеології в Україні?

Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт

1. Політичні та соціальні передумови виникнення соціал-демократії.

2. Ф. Лассаль як один з теоретиків «еволюційного соціалізму».

3. «Демократичний соціалізм» Е. Бернштейна.

4. Концепція суспільного прогресу К. Каутського.

5. К. Каутський про демократію.

6. Сучасні послідовники К. Бернштейна та К. Каутського.

7. Соціалістичний інтернаціонал та його історична роль.

Завдання для самостійної роботи

1. Використовуючи довідкову літературу, підготуйте таку таблицю: «Порівняльний аналіз поглядів Е. Бернштейна та К. Каутського»

	Е. Бернштейна	К. Каутського
Погляди на революцію
Погляди на пролетаріат
Погляди на демократію
Погляди на соціалізм

2. Прочитайте працю В. Леніна «Пролетарська революція і ренегат Каутський». Прокоментуйте стисло її зміст.

3. Підберіть із мемуарної літератури сучасників Жовтневого перевороту 1917 року в Росії спогади про дії революційного пролетаріату в цей час.

4. Прокоментуйте висловлювання К. Каутського: «Людина за своєю природою не тільки соціальна, а й демократична істота, або, правильно кажучи, потяг до демократичної діяльності — одна з характерних рис її соціальної природи».

Питання до модуля

1. Історичні, соціальні, політичні та духовні чинники формування соціал-демократії.

2. Загальна характеристика політичних поглядів К. Каутського.

3. Загальна характеристика політичних поглядів Е. Бернштейна.

4. Спільне і особливе між марксизмом і соціал-демократією.

Питання до іспиту

1. Ідейна спадщина марксизму наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.

2. Каустіанство як самостійна версія марксизму.

3. Загальна характеристика ранньої соціал-демократії.

4. Берштейніанство як реформістський соціалізм та ревізіонізм марксизму.

5. Критика Е. Бернштейном марксизму.

6. К. Каутський про взаємозв’язок теорії і практики.

Першоджерела

1. Бернштейн Э. Возможен ли научный социализм // Политические исследования. — 1991. — № 2.

2. Бернштейн Э. Насколько научен «научный социализм?» // Новое время. — 1991. — № 3.

3. Бернштейн Э. Маркс под седлом // Новое время. — 1991. — № 29.

4. Бернштейн Э. Предпосылки социализма и задачи демократии // Политическая мысль Европы конца ХІХ — начала ХХ в. — Екатеринбург, 1991.

5. Каутский К. Социализм без диктатуры // Новое время. — 1990 — № 28.

6. Каутский К. К критике теории и практики маржизма (Анти-Берштейнизм). — М., 1993 (1923).

7. Каутский К. Предшественники новейшего социализма. — М., 1919.

8. Каутский К. Терроризм и коммунизм. — Берлин, 1919.

9. Каутский К. Происхождение христианства — М., 1990.

Рекомендована література

1. Агав С. Движение и цель. (О формуле Бернштейна и не только о ней) // Политические исследования. — 1991. — № 2.

2. Петренко Е. Социалистическая доктрина Э. Бернштейна. — М., 1990.

3. Политические партии. Справочник. — М., 1991.

4. Профсоюзы мира. Справочник. — М., 1991.

5. Майер Т. Демократический социализм — социальная демократия. Введение. — К.: Основні цінності, 2002.

6. Європейська соціал-демократія: Трансформація у прогресі. — К., 2001.

7. Основи демократії. Посібник / За заг. ред. А. Колодій. — К.: 2002.

Тема 8. Політична концепція анархізму

План заняття:

1. Походження анархізму та його базові принципи.

2. Основні напрями анархізму:

2.1. Анархо-індивідуалізм (егоїзм Макса Штірнера, американська традиція)

2.2. Мутуалізм

2.3. Соціальний анархізм (колективістський анархізм, анархо-комунізм, анархосиндикалізм)

2.4. Посткласичний анархізм (анархо-капіталізм, анархо-фемінізм, «зелений» анархізм)

Питання до дискусії

1.Внутрішні суперечності анархізму та перспективи в сучасному світі

2. Анархія в природі

3. Анархізм у сфері ІТ

Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт

1. Бакунін Михайло Олександрович, Юрська федерація та Перший інтернаціонал.

2. Пактика українського анархізму Нестор Махно, В. Волін (Ейхенбаум), П. Аршинов (Марін), А. Барон (Канторович), Й. Гутман.

3. Анархізм як робітничий рух

4. Революційна боротьба анархістів у Росії та Україні

5. Анархізм у боротьбі з італійським та іспанським фашизмом.

Завдання для самостійної роботи

1. Які принципи сучасного анархізму знаходяться в ранньому «протоанархічному» вченні філософських шкіл Греції (софістів і кініків) та стародавнього Китаю даоська традиція Лао-цзи та Чжуан-цзи?

2. В яких ще країнах можна знайти паростки протоанархічного вчення?

3. Прокоментуйте таких сім базових принципів анархізму, розтушуєте їх ієрархічно: 1) відсутність влади; 2) свобода від примусу; 3) свобода асоціацій; 4) взаємодопомога; 5) плюралізм; 6) рівність; 7) братерство.

4. Систематизуйте підстави для критики анархізму, обґрунтуйте власну позицію.

Питання до модуля

1. Історія становлення та базові принципи анархізму

2. Анархо-індивідуалізм (егоїзм Макса Штірнера, американська традиція)

3. Мутуалізм

4. Соціальний анархізм (колективістський анархізм, анархо-комунізм, анархосиндикалізм)

5. Посткласичний анархізм (анархо-капіталізм, анархо-фемінізм, «зелений» анархізм)

Питання до іспиту

1. Історія становлення та базові принципи анархізму

2. Анархо-індивідуалізм (егоїзм Макса Штірнера, американська традиція)

3. Мутуалізм

4. Соціальний анархізм (колективістський анархізм, анархо-комунізм, анархосиндикалізм)

5. Посткласичний анархізм (анархо-капіталізм, анархо-фемінізм, «зелений» анархізм)

Першоджерела

Рекомендована література

1. Актуальные проблемы современной зарубежной политической науки. М., 2000.

2. Алексеев С.С. Перед выбором. Социалистическая идея: настоящее и будущее. М., 2000

3. Блауберг И.И. Анархизм: что мы о нем знаем? //Вопросы философии. 1990, 3. С. 167.

4. Исаев А.К. Оценка М А Бакуниным теории и программы "Государственного социализма". В сб.: Памяти М.А. Бакунина. АИ СССР. Институт экономики. М., 2000.

5. Исаев И. А., Золотухина Н. М. История политических и правовых учений России XI - XX вв. М., 2005.

6. Канев С. Н. "Революция и анархизм". М., 2002 г.

7. Карелин A.A. Жизнь и деятельность Михаила Александровича Бакунина. М., 2001.

8. Киртовский И.Х., Павук О.А Анархизм и современность. В сб.: Памяти МА Бакунина... С. 112.

9. Левин Ш.М. Общественное движение в России в 60-70 19 годы века. - М., 2001

10. Мадушевский А. Н. Демократия и Авторитаризм: Российский конституционализм в сравнительной перспективе. - М., 2000

11. Пирумова Н.M. Социальная доктрина М.А. Бакунина. М., 2000.

12. Пустарнаков В.Ф. М.А. Бакунин. В кн.: Бакунин М.А. Философия. Социология. Политика. М., 2002

13. Радугин А. А. Философия: Курс лекций. - М.: Владос, 2003.

14. Русская политическая мысль второй половины XIX в.: Сб. обзор. М., 2002.

15. Столяров Н.С. Современные проблемы социального управления в свете идей М А Бакунина. В сб.: Памяти МА Бакунина... С. 33-34.

16. Ударцев С.Ф. М.А. Бакунин и М.А Кропоткин: две судьбы, две системы идей (краткий сравнительный очерк). В сб.: Памяти МА Бакунина... С 18-19.

Тема 9. Особливості соціально-політичної думки Західної Європи кінця ХІХ ст.

План заняття:

1. Теорія політики Макса Вебера.

2. Теорія демократії Жареля-Алексіса-Кререля де Токвіля.

3. Теорія еліт і політичного (правлячого) класу Вільфредо Парето та Моска Гаетано.

4. Політичний раціовіталізм Хосе Ортеги і Гасето.

Питання до дискусії

1. На яких засадах М. Вебер вибудовував свою методологію політичної науки?

2. Як Г. Моска тлумачив сутність політичного класу?

3. Як А. Токвіль трактував проблему рівності?

4. Чи можна вважати Г. Моска і В. Парето представниками «макіавелівської школи»?

5. У чому суть поняття «раціовіталізм» за Хосе Ортега-і-Гасетом?

Теми для рефератів, контрольних, курсових та кваліфікаційних робіт

1. М. Вебер як засновник сучасної політичної науки.

2. Веберівська парадигма політології.

3. М. Вебер про сутність і характерні ознаки раціональної бюрократії.

4. Веберівська концепція держави.

5. М. Вебер про «легітимну владу» та її типологію.

6. Вплив Токвіля на розвиток теорії демократії.

7. Концепція «політичного класу» Г. Моска.

8. Г. Моска про народне представництво.

9. Теорія циркуляції еліт В. Парето.

10. Загальні особливості розвитку соціально-політичної думки в Західній

Європі в другій половині ХІХ і на початку ХХ ст.

11. Спільне, особливе і одиничне в поглядах М. Вебера та К. Маркса.

Завдання для самостійної роботи

1. Розробіть і поясніть письмово структурно-логічну таблицю обґрунтування політичного ідеалу за М. Вебером.

2. Дайте порівняльну характеристику політичних концепцій Г.Моска і В.Парето.

3. Опишіть політичну філософію Х. Ортеги-і-Гасета.

4. Охарактеризуйте методологічні засади теорії демократії Токвіля.

Питання до модуля

1. Загальна характеристика розвитку політичної думки Західної Європи в другій половині ХІХ ст. — на початку ХХ ст.

2. Політична теорія М.Вебера.

3. Теорія «правлячого класу» Г. Моска.

4. Теорія еліт В. Парето.

5. Теорія демократії А. Токвіля.

6. Політична філософія Х. Ортеги-і-Гасета.

Питання до іспиту

1. Особливості розвитку політичної думки Західної Європи в другій половині ХІХ ст. — на початку ХХ ст.

2. Концептуальні засади політичної теорії М. Вебера.

3. Г. Моска про основи політичної науки.

4. В. Парето про суспільство як динамічну систему.

5. А. Токвіль про світову «демократичну революцію та її сутність».

6. Проблеми людини в політичній філософії Х. Ортеги-і-Гасета.

Першоджерела

1. Арон Р. Поколение на стыке веков: Дюркгейм. Парето. Вебер // Полис. — 1993. — № 2.

2. Моска Г. Правящий класс // Социс. — 1994. — № 10, 12.

3. Моска Г. Элементы политической науки // Социс. — 1995. — № 4, 5, 8.

4. Хосе Ортеге-и-Гасет. Восстание масс. В кн. Антология мировой политической мысли. В 5 т. зарубежная политическая мысль. ХХ в. Ред. Науч.

совет: пред. Совета Г. Ю. Семигин и др. Т. 2. — М.: Мысль, 1997. — С. 253—270.

5. Парето В. Коллегиум по общей социологии. — Антология мировой политической мысли. В 5 т. зарубежная политическая мысль. ХХ в. Ред. Науч. совет: пред. Совета Г. Ю. Семигин и др. Т. 2. — М.: Мысль, 1997. — С. 58—80.

Рекомендована література

1. Гайденко П. П., Давыдов Ю. Н. История и рациональность. Социология Макса Вебера и Веберовский ренессанс. — М., 1991.

2. Гудков Л., Левада Ю., Левинсон А., Салов А. Рационально-легальная бюрократия в трактовке Макса Вебера // Мировая экономика и международные отношения. — 1989. — № 7.

3. Давыдов Ю. Н. «Картины мира» и типы рациональности (Новые подходы к изучению социалистического наследия Макса Вебера // Вопросы философии. — 1990. — № 8.

4. Дай Т., Зиглер Л. Демократия для элиты. — М., 1984.

5. История политических и правовых учений ХІХ в. — М., 1993.

6. Ожиганов З. Н. Политическая теория Макса Вебера. — М., 1992.

7. Осипова Е. В. Социологическая система Вильфредо Парето // История буржуазной социологии ХІХ — начала ХХ в. — М., 1979.

8. Лупацкий В. С. Теория элит Вильфредо Парето // Философская и социологическая мысль. — 1992. — № 11.

9. Мигранян А. М. Плебисцитарная теория демократия Макса Вебера и современный политический процесс // Вопросы философии. — 1989. — № 6.

10. Патрушев А. И. Расколдованный мир Макса Вебера. — М., 1992.

11. Ручка А. А., Танчер В. В. Очерки истории социологической мысли. — К., 1992.

12. Ручка А. А., Танчер В. В. Система социологии Вильфредо Парето // Философская и социологическая мысль. — 1992.

13. Самсонова Т. Н. Концепция «правящего класса» Г. Моски // Социс. — 1994. — № 10.

14. Шпакова Р. П. Типы лидерства в социологии Макса Вебера // Социологические исследования. — 1988. — № 5.

3. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ:

3.1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

З метою перевірки рівня розуміння студентами визначеного програмою курсу теоретичного матеріалу, визначення міри його засвоєння, успішності оволодіння навчально-дослідницькими та прикладними навичками, уміння самостійного вивчення та розв’язання проблем курсу, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжну та підсумкову форми контролю.

Поточний контроль успішності студентів

здійснюється за двома напрямами:

контроль за систематичністю та активністю роботи студента на семінарських та інших практичних заняттях;
контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання та засвоєння матеріалу;

оцінювання відбувається протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді усного опитування, контрольних тематичних завдань та термінологічних диктантів, написання творчої роботи (есе) з проблем курсу. Передбачено проведення одного модуля у вигляді письмових тестових завдань.

Всі заплановані форми поточного контролю (крім модульного тесту) оцінюються від 0 до 5 балів, де 5 - найвища, а 0 – найнижча оцінка. З усіх отриманих оцінок (включно із найнижчою – 0 балів) вираховуються середнє арифметичне, отриманий результат множиться на коефіцієнт – 10. До отриманого цілого числа додається результат модуля який оцінюється від 0 до 10 балів. Так формується підсумкова оцінка за семестр, яка не перевищує 50 балів.

Підсумковий контроль рівня знань студентів

Здійснюється раз на рік у формі контрольної роботи. Студент допускається до підсумкового контролю за наступних умов:

відвідання більше половини семінарських занять;
виконання модульних завдань із позитивною оцінкою;
здобуття у підсумку роботи за семестр не менше 25 балів за результатами поточної та проміжної форм контролю разом.

Вимоги до контрольної роботи

Контрольна робота є не лише важливою формою поточного та підсумкового контролю успішності студентів (своєрідним письмовим іспитом), але й ефективним засобом вивчення матеріалу курсу, систематизації набутих знань. Підготовка контрольної роботи дає змогу отримати важливий досвід самостійної роботи з навчальною, методичною та спеціально науковою літературою, апробувати важливість теоретичних знань та практичних навичок в ході вирішення конкретних теоретичних і практичних завдань.

В ієрархії академічних робіт важливість контрольних подекуди незаслужено применшується, відсувається на другорядні позиції. Втім, за ступенем складності, контрольні роботи, часто переважають курсові, особливо, якщо контрольну роботу належить писати безпосередньо на занятті (семінарському чи заліковому). Адже, студенту доводиться працювати цілком самостійно без можливості отримати допомогу від викладача у вигляді уточнюючого питання чи репліки-підказки. І це за умови прискіпливої уваги до деталей і величезному значенні, яке завжди надається писаному тексту!

Для успішного виконання контрольної роботи належить дотримуватися наступних принципів:

По-перше, контрольна робота повинна бути виконана самостійно, на основі глибокого та усебічного вивчення рекомендованої літератури.

По-друге, в ході розробки теми і виконання поставлених завдань важливо продемонструвати глибокі знання та розуміння основних питань теми. При цьому студент повинен відбирати найбільш важливий матеріал з усього масиву нагромадженого знання, весь час тримаючись теми, водночас, належить позбавлятись як непотрібних деталей так і стерегтися загубити зв’язок з темою, віддалившись від неї в тексті роботи.

По-третє, положення контрольної роботи належить розкривати на високому теоретичному рівні: усі ключові поняття та категорії потрібно супроводити визначенням; методи дослідження в тексті контрольної роботи визначати не обов’язково, але бути послідовним в питаннях обраної дослідницької стратегії необхідно; кожне хоч скільки-небудь суперечливе твердження потрібно підкріплювати фактами, статистичними даними або посиланням на авторитетні джерела.

По-четверте, викладати матеріал в контрольній роботі потрібно логічно виважено та послідовно, уникаючи повторення, необґрунтованих пропусків матеріалу.

При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. При цьому частка сумарної оцінки, яку студент може отримати за результатами поточної та проміжної форм контролю разом, становить 50 % (тобто не більше 50 балів), та частка підсумкової форми контролю (контрольної роботи) – 50 % (також не більше 50 балів) від загальної оцінки (яка становить 100 балів максимум).

Blog

Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка

Содержание