Geum.ru

Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Кіровоградської області 45 нові закон

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді відхилити як неприйнятний проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (щодо притягнення до кримінальної відповідальності), поданий народним депутатом І.Зайцем.

Проектом пропонується скасувати у Законі України "Про статус депутатів місцевих рад" положення щодо недоторканності депутатів місцевих рад.

Автор мотивував законодавчу ініціативу тим, що надання недоторканості ускладнює процедуру притягнення до відповідальності тих депутатів, які скоїли злочин, до набуття чинності закону, яким надається право недоторканості. Тобто, депутатський мандат стає інструментом уникнення відповідальності, що буде вкрай негативно сприйматися громадянами, а також сприятиме зниженню їх довіри до місцевих рад та до влади загалом.

У разі прийняття цього проекту буде виправлена невідповідність положень Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" Основному Закону України, про яку свідчить неодноразово висловлена позиція Конституційного Суду України (зокрема, Рішення Конституційного Суду України № 7-зп від 23 грудня 1997р. та №1-рп/98 від 26 лютого 1998р.).

Члени Комітету зазначили, що ухвалення даного закону не відповідає принципу рівності прав і свобод громадян та їх рівності перед законом.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти у першому читанні за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування мови у судочинстві, поданий народними депутатами О.Бандуркою, І.Єремєєвим.

Законопроект має за мету шляхом внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (КПК), Господарського процесуального кодексу України (ГПК) і Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) узгодити положення вказаного процесуального законодавства з вимогами Конституції України щодо здійснення судочинства в Україні державною мовою.

Автори проаналізували процесуальне законодавство у сфері судочинства в контексті мовної проблеми, що засвідчило необхідність уніфікованого підходу до її вирішення на законодавчому рівні.

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України у принциповому плані містять подібні норми щодо мови судочинства. Цей же підхід вжито у проекті нового Кримінально-процесуального кодексу України.

Разом з тим чинний Кримінально-процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України 1991 року передбачають інші правила, які потребують відповідного вдосконалення на основі вимог статті 10 Конституції України та з урахуванням міжнародно-правових зобов'язань України.

У зв'язку з цим проектом закону пропонується внести відповідні зміни до статті 19 Кримінально-процесуального кодексу України, статті 3 Господарського процесуального кодексу України та частини другої статті 7 Цивільного процесуального кодексу України.

* * *

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань освіти (щодо створення належних умов для навчання дітей).

Розглянувши законопроект у частині, що стосується змін до ст.17 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (щодо надання відстрочки від призову призовникам – педагогічним працівникам з вищою педагогічною освітою, основним місцем роботи яких є професійно-технічні навчальні заклади) та до ст.9 цього ж закону (щодо виключення допризовної підготовки як складової освіти загальноосвітніх навчальних закладів), Члени Комітету одноголосно висловились проти внесення зазначених змін. При цьому враховувалось, що термін строкової військової служби для осіб з вищою освітою скорочено до 9 місяців.

Члени Комітету зазначили, що перехід до комплектування Збройних Сил за контрактом (яке має завершитись у 2010 році) вимагає не припинення допризовної підготовки у навчальних закладах, а трансформації її у систему заходів, здійснюваних у навчальних закладах (в тому числі загальноосвітніх), які озброювали б юнаків мінімумом знань і навичок, необхідних для виконання конституційного обов'язку із захисту Батьківщини.

Про таку позицію на засіданні Комітету заявили і представники Міністерства оборони України.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства рекомендує парламенту прийняти за основ проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо позашкільних розважальних закладів).

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону "Про охорону дитинства", передбачивши заборону пропагування у засобах масової інформації, а також ігрових закладах, комп'ютерних клубах, відеотеках та дискотеках, інших розважальних закладах культу насильства і жорстокості, розповсюдження порнографії та інформації, що зневажає людську гідність і завдає шкоди моральному благополуччю дитини;

До Кодексу України про адміністративні правопорушення вносяться зміни, якими пропонується встановити санкцію "за невиконання керівниками засобів масової інформації, керівниками ігрових закладів, комп'ютерних клубів, відеотек та дискотек, інших розважальних закладів або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо заборони використання культу насильства і жорстокості, розповсюдження порнографії та інформації, що зневажає людську гідність і завдає шкоди моральному благополуччю дитини".

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту відхилити проект закону про особливості бюджетної підтримки реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах.

Законопроектом визначаються особливості правового та організаційного забезпечення бюджетної підтримки реалізації заходів з енергозбереження у бюджетних установах.

Зокрема, бюджетну підтримку заходів з енергозбереження у цих установах пропонується реалізувати шляхом виділення у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах видатків на модернізацію систем енергоспоживання у бюджетних установах, безпосереднього фінансування заходів з енергозбереження за рахунок видатків передбачених у відповідних бюджетах тощо.

Комітет вважає, що проблема енергозбереження є актуальною не тільки для бюджетних установ, а також для економіки у цілому, зокрема, й для підприємств усіх форм власності, і тому потребує комплексного вирішення шляхом вдосконалення існуючого Закону "Про енергозбереження".

На засіданні комітету наголошувалося, що реалізація пропозицій проекту потребуватиме додаткових бюджетних видатків. Натомість, документи, подані до проекту не містять певних розрахунків та обґрунтувань щодо передбачуваних обсягів таких видатків. Відсутність такої інформації не дає можливості оцінити наслідки запровадження законопроекту.

Законопроект чітко не визначає повноваження Кабінету Міністрів та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що на практиці призведе до непорозумінь, вважають народні депутати.

Згідно із пропозиціями проекту, підтримка заходів з енергозбереження реалізується шляхом виділення з місцевих бюджетів певних видатків, проте Бюджетним кодексом України не передбачені видатки з місцевих бюджетів на визначені проектом цілі. Водночас, прийняття рішення щодо додаткових видатків з місцевих бюджетів є правом місцевих органів влади, яке закріплено за ними Конституцією України.

* * *

Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України Андрій Клюєв зустрівся у Москві з Головою Комітету з енергетики, транспорту та зв'язку Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації Валерієм Язевим на його запрошення.

Сторони обговорили ситуацію що склалася у відносинах між Україною та Росією в газовій сфері та визначили шляхи розв'язання, зокрема законодавчого, існуючих проблем.

Зокрема, Андрій Клюєв та Валерій Язев домовилися про висування двома парламентами низки законодавчих ініціатив, котрі полегшили би перехід до європейських цін на газ для української та російської сторін.

А.Клюєв запропонував створити експертну спільну групу, яка готувала б законодавчі ініціатив в енергетичній сфері для розгляду парламентами обох країн. В.Язев підтримав цю ініціативу та висловив готовність до співпраці з усіх обговорених питань

За підсумками зустрічі сторони підписали Угоду про взаємодію та обмін інформацією між Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України та Комітетом з енергетики, транспорту та зв'язку Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації.

Голови комітетів на прес-конференції оприлюднили спільну заяву в якій зазначили, що своїм завданням розглядають "ухвалення необхідних кроків на основі міжпарламентського діалогу з метою пошуку та визначення можливих взаємоприйнятних підходів для подолання ситуації", що склалася в газовій сфері, в "максимально стислі строки".

* * *

Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Верховної Ради України спільно з Комітетом з енергетики, транспорту і зв'язку Державний Думи Російської Федерації планують створити спільну групу для вирішення питань у газовій сфері.

Про це під час брифінгу сказав голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв.

За його словами, профільні комітети Держдуми і Верховної Ради мають намір розробити пакети законодавчих ініціатив, щоб на законодавчому рівні полегшити надходження інвестицій в енергетичний комплекс і сприяти інтеграції бізнесу.

"Ми будемо залучати фахівців НАК "Нафтогаз України" і РАТ "Газпром", щоб мінімізувати конфлікти, що виникають між нашими країнами в рамках питань постачання і транзиту російського газу", - підкреслив голова парламентського комітету.

А.Клюєв висловився за схему поетапного підвищення цін на російський газ. Під час переговорів з головою профільного комітету в Москві він не вносив ніяких пропозицій щодо ціни на газ та умов його постачання. За його словами, сьогодні існує низка пропозицій, які висловлюють експертні групи як з боку Росії, так і України.

А.Клюєв наголосив, що в формуванні енергетичної політики, зокрема в газовій сфері, мають брати участь професійні менеджери, які відстоюватимуть інтереси України та державний енергетичний бізнес.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин провів виїзне засідання на тему "Про здійснення державної політики щодо підтримки української діаспори та співробітництва з її організаціями".

Голова Комітету Геннадій Удовенко зазначив, що нині за різними підрахунками за кордоном проживає близько 20 млн. осіб українського походження. Це – той значний потенціал, який міг би, але так і не працює на користь України.

На жаль, підкреслив Г.Удовенко, за роки незалежності в Україні так і не були розроблені національні механізми співпраці із зарубіжним українством. Про необхідність цього багато говорилося, проте реальних результатів немає! За його словами, не спрацювала жодна із прийнятих державних програм "Закордонне українство".

На думку народного депутата, необхідно зробити все для нагального поліпшення ситуації у сфері здійснення державної політики щодо підтримки закордонних українців та співробітництва з їхніми організаціями. При цьому, враховуючи останній досвід, слід зосередитися на тих заходах, які не тільки мають поліпшити існуюче законодавство, але й на розробці та прийнятті нових законодавчих актів. Не менш важливо, вважають члени Комітету, необхідно зробити все для того, щоб розпочала роботу передбачена законом Національна комісія з питань закордонних українців. Це ж стосується і прийняття концепції державної політики щодо закордонного українства, проект якої вже давно розроблено Міністерством закордонних справ.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення утворити робочу групу під керівництвом Г.Удовенка, для підготовки пропозицій щодо законодавчого врегулювання проблем, пов'язаних із здійсненням державної політики щодо підтримки українських громад за кордоном, а також порушити перед Президентом та Прем'єр-міністром України питання щодо необхідності здійснення конкретних заходів, спрямованих на поліпшення втілення у життя державної політики підтримки українських громад за кордоном.

* * *

Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про свободу мирних зібрань.

Законопроект розроблено з метою законодавчого забезпечення конституційного права громадян на мирні заходи та акції в Україні, регулювання відносин під час їх організації та проведення, визначення повноважень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, організаторів і учасників.

Під час обговорення законопроекту члени Комітету висловили низку пропозицій і зауважень щодо його змісту. Йдеться про приведення положень у відповідність із Цивільним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства, законами "Про місцеве самоврядування", "Про міліцію". Народні депутати зазначили, що повідомний порядок проведення мирних зібрань громадян має бути приведений у відповідність із рішенням Конституційного Суду України. Це дасть можливість усунути закладені в документі правові протиріччя і невідповідності.

Потребують визначення правові підстави обмеження реалізації права громадян на мирні зібрання, що сприятиме прийняттю законних рішень відповідними державними, в тому числі судовими органами. Слід звернути увагу на визначення термінів, що використовуються в проекті, повно розкрити права і обов'язки організаторів та учасників мирних заходів, правила роботи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів. Чітко окреслити порядок організації, проведення і зупинення мирного заходу.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін та доповнень до деяких законів України (щодо виконання рішень третейських судів).

Проектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, законів України "Про третейські суди" та "Про виконавче провадження" з метою законодавчо закріпити процедуру примусового виконання рішень третейських судів органами державної виконавчої служби без надання компетентним судом виконавчого документу на його виконання.

Голова Комітету Василь Онопенко наголосив, що відповідно до статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Законом "Про третейські суди" визначається, що третейський суд – це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Враховуючи специфіку утворення та діяльності третейського суду, законодавством України передбачено обов'язкове надання компетентним судом виконавчого документа на його примусове виконання.

Підставою для відкриття виконавчого провадження, відповідно до статті 18 Закону "Про виконавче провадження", є виконавчий документ, який має відповідати вимогам, визначеним статтею 19 цього закону. Визначені статтею 46 Закону "Про третейські суди" вимоги до рішення третейського суду не відповідають вимогам до виконавчих документів, встановлених статтею 19 Закону "Про виконавче провадження". Така невідповідність, згідно статті 26 Закону "Про виконавче провадження", є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

У випадку визнання рішення третейського суду виконавчим документом, вважають члени Комітету, виникнуть обставини, що ускладнять виконання чи зроблять його неможливим, зокрема, у випадку примусового виконання рішення третейського суду, утвореного для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), який припиняє своє існування після прийняття рішення. Стягувач буде позбавлений можливості звернутися до суду із заявою, щодо приведення виданого виконавчого документу у відповідність до вимог, встановлених статтею 19 Закону "Про виконавче провадження". Крім того, у випадках, що ускладнюють виконання рішення, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження будуть позбавлені можливості звернутися до третейського суду.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про виконавче провадження" (щодо уточнення відомостей, які ідентифікують стягувача і боржника і сприятимуть примусовому виконанню рішень суду).

Основною метою законопроекту є законодавче врегулювання питань щодо вимог до виконавчого документа та стягнення виконавчого збору, зокрема, уточнення відомостей, які ідентифікують стягувача та боржника у виконавчому провадженні.

Крім того, проектом пропонуються зміни, які дозволять прискорити виконання виконавчих документів та впорядкувати питання повернення виконавчого збору.

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо оскарження рішення про дисциплінарне провадження судді).

Проектом передбачаються зміни до законів України "Про судоустрій України" і "Про Вищу раду юстиції", якими запропоновано надати право на оскарження рішень кваліфікаційних комісій суддів про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності не тільки судді, а й особам, що ініціювали питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Розширення кола осіб, які мають право оскаржити рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, через включення до нього осіб, які ініціювали питання про дисциплінарну відповідальність судді, дозволило б, вважають члени Комітету, "підвищити змагальність дисциплінарної процедури та зрівняти у правах суддю та ініціатора питання про дисциплінарну відповідальність".

* * *

Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу та в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення касаційного оскарження рішення суду).

Законопроектом вносяться зміни, які необхідні для забезпечення дотримання Україною взятих на себе зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів та узгоджуються з положеннями статті 30 Закону "Про судоустрій України" щодо здійснення президією апеляційного суду інших передбачених законом повноважень, а також зі статтею 323 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений Законом "Про судоустрій України" як суд касаційної інстанції у цих справах.

Прийняття цих змін, вважає голова Комітету Василь Онопенко, дасть змогу гарантувати дотримання однієї з основних конституційних засад судочинства щодо забезпечення касаційного оскарження рішення суду, права на розгляд касаційних скарг у цивільному процесі в розумні строки, прискоривши такий розгляд у декілька разів тощо.

* * *

Комітет з питань правової політики підтримує проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення третейських судів при товарних біржах).

Проект передбачає внесення змін до Господарського кодексу України, Закону "Про товарну біржу" та Закону "Про цінні папери та фондову біржу", якими встановлюється право товарних бірж утворювати постійно діючі третейські суди.

Члени Комітету вважають, що законопроект спрямований на приведення зазначених законів у відповідність із Законом України "Про третейські суди", що дозволить усунути деякі неузгодженості та розбіжності в положеннях чинного законодавства України щодо діяльності постійно діючих третейських судів.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва висловив зауваження та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на 2006 рік.

Зокрема, на засіданні Комітету зазначалося, що проектом Державного бюджету на 2006 рік за бюджетною програмою КПКВК 2601070 передбачено видатки в сумі 171,4 тис. грн., які призначені для погашення кредиторської заборгованості. Для продовження науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, розпочатих у попередні роки, по створенню та впровадженню у виробництво сучасних видів цивільної продукції, наголосили народні депутати, необхідно додатково виділити 25000 тис. гривень.

На думку членів Комітету, слід збільшити на 3,5 млн. грн. видатки по бюджетній програмі (код 8681010) "Керівництво та управління у сфері регуляторної політики та підприємництва", а також виділити додаткові кошти на 2006 рік у обсязі 3968 тис. грн. на асигнування програми "Заходи, пов'язані з веденням Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності". Відсутність бюджетних призначень, наголосили народні депутати, практично зупинить процес державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ліцензування певних видів господарської діяльності, заблокує функціонування АІС "ЄДР" та "ЄЛР", що викличе значне соціальне напруження в суспільстві, призведе до суттєвих втрат надходжень до Державного бюджету, та фактично зупинить підприємницьку діяльність в Україні.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності).

Метою законопроекту є вжиття відповідних заходів щодо запровадження порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності за принципом "єдиного вікна" та здешевлення і спрощення окремих процедур державної реєстрації.

Члени Комітету зазначили, що передбачені у законопроекті зміни дозволять скоротити терміни поставлення на облік та зняття з обліку юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у відповідних органах державної статистики, державної податкової служби, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та зменшити розмір плати за окремі публікації у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про металобрухт" (щодо спеціалізованих підприємств та їх приймальних пунктів, а також спеціалізованих металургійних переробних підприємств).

Основним завданням проекту є упорядкування вимог до спеціалізованих підприємств та їх приймальних пунктів, а також спеціалізованих металургійних переробних підприємств, які здійснюють операції з металобрухтом, та проведення готівкових розрахунків під час здійснення заготівлі металобрухту.

На засіданні Комітету зазначалося, що сьогодні в сфері з брухтом чорних металів зайнято близько 1500 суб'єктів підприємництва. Тільки чверть поставляє металобрухт безпосередньо вітчизняним металургійним підприємствам, деякі з них поставляють одночасно і на експорт (частка експортерів складає близько 6% від всіх суб'єктів підприємництва). Решта займається тільки заготівлею сировини і реалізує її цим підприємствам, дуже часто доставляючи металобрухт за вказівкою нового власника транзитом в кінцевий пункт призначення (на металургійне підприємство або в порт при експортуванні).

Така схема поставок, вважають народні депутати, не забезпечує необхідного контролю за якістю металобрухту, викривляє інформацію стосовно відповідності обсягів переробленої сировини технічним можливостям підприємства.

Тому пропонується на даному етапі упорядкувати вимоги до спеціалізованого підприємства яке дійсно повинно і може займатися заготівлею та переробкою брухту чорних металів.

З метою врегулювання проведення розрахунків під час здійснення заготівлі брухту чорних металів, пропонується введення розрахункових операцій готівкою через каси підприємств відповідно до Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Діюча сьогодні схема розрахунків через банки, яка була застосована починаючи з 2001 року, на думку членів Комітету, надто ускладнює взаєморозрахунки між суб'єктами підприємництва, що в значній мирі унеможливлює прозорість їх діяльності.

* * *

Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців).

Метою законопроекту є забезпечення оприлюднення інформації стосовно організації і фінансового стану компаній, визначення та забезпечення ефективної діяльності адміністративного органу, який здійснює контроль за реєстрацією компаній.

Так, зокрема, положення проекту спрямовані на приведення Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у відповідність до Першої Директиви Ради ЄС, де встановлюється обов'язок розкриття товариствами документів та відомостей, що стосуються осіб, уповноважених представляти товариство у правовідносинах з третіми особами та в інших юридичних процедурах, документів фінансової звітності за кожен фінансовий рік, що мають бути оприлюднені у встановленому порядку, а також, де закріплено, що плата за отримання відомостей у паперовій формі чи за допомогою електронних засобів не може перевищувати вартості адміністративних витрат.

На думку членів Комітету прийняття зазначених змін надасть змогу третім особам отримувати більш розширену інформацію щодо діяльності юридичних осіб необхідну при укладанні відповідних угод.

* * *

Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України підготували роз'яснення щодо застосування положень статті 5 Закону України "Про статус народного депутата України" та статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради України у зв'язку із зверненням Відділу зв'язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України.

Комітетом, зокрема, підготовлено роз'яснення щодо питання, на чиє ім'я народний депутат України має писати заяву про дострокове припинення його повноважень.

Комітет зазначив, що питання набуття та припинення повноважень народного депутата України встановлено правовими нормами Конституції України та Законом України "Про статус народного депутата України", отже правові норми Регламенту Верховної Ради України в цьому значенні мають правовий статус у частині, що не відрізняється від норм Конституції та зазначеного Закону.

Комітет також звертає увагу на те, що Конституція України та Закон України "Про статус народного депутата України" встановлюють правові норми, згідно яких набуття і припинення повноважень народними депутатами України є питанням, що відноситься до компетенції Верховної Ради України.

Комітет зазначив, що подання народним депутатом письмової заяви про складення депутатських повноважень, адресованої до Верховної Ради України, відповідає Конституції України та Закону України "Про статус народного депутата України", рішенню Конституційного Суду України з цього питання.

Комітет також зазначив, що подання народним депутатом письмової заяви про складення депутатських повноважень, адресованої до Верховної Ради України не є порушенням статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради України, керуючись частиною першою розділу XY Конституції України, оскільки у цьому випадку правозастосовними нормами є норми Конституції України та Закону України "Про статус народного депутата України".

Відтак, згідно конституційних вимог, звернення народного депутата України має адресуватися до органу, до компетенції якого віднесено прийняття рішення з цього питання, тобто Верховної Ради України.

У питанні щодо чинності норм статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради України в частині того, що заява народного депутата про дострокове припинення повноважень не підлягає відкликанню Комітет зазначив, враховуючи, що питання про відкликання заяви народного депутата є питанням процедури, яке не врегульоване Конституцією і законом, і не є предметом сфери їх врегулювання, а відноситься до суто регламентних правових норм, слід вважати, що є чинною правова норма статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради в частині того, що заява народного депутата про дострокове припинення повноважень не підлягає відкликанню, оскільки вона подається до Верховної Ради з метою усунення порушення вимог законодавства щодо суміщення посад народного депутата України з іншими видами діяльності і виконання ним оплачуваної роботи.

Зазначена норма, з огляду на конституційний рівень врегулювання цих суспільних відносин (відсутність трудових відносин між Верховною Радою України та народним депутатом) має імперативний характер. Згідно частини другої статті 81 рішення парламенту обумовлюється наявністю особистої заяви народного депутата – конституційно значимого юридичного факту, через те можливість "дезавуювання" особистої заяви народного депутата України будь-якою особою (органом) у будь-який спосіб Конституція України не передбачає.

Це саме, з огляду на конституційно визначений спосіб набуття депутатського мандату та його припинення, стосується положення частини третьої статті 9.8.1 Регламенту Верховної Ради України за якою прийняте Верховною Радою рішення про дострокове припинення повноважень депутата не підлягає перегляду.

Таким чином, з огляду на статтю 81, пункт 1 Перехідних положень Конституції України норма статті 9.8.2 Регламенту Верховної Ради України є чинною в частині того, що заява народного депутата про дострокове припинення повноважень не підлягає відкликанню.

Комітет роз'яснив, що, розглядаючи питання щодо терміну розгляду заяви про складення повноважень народного депутата, необхідно виходити із того, що правові норми Регламенту Верховної Ради України діють у частині, що відповідає Конституції і закону.

Комітет роз'яснив порядок дострокового припинення повноважень народного депутата встановлений у статті 5 Закону України "Про статус народного депутата України".

Згідно положень частини першої цієї статті, "рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата приймається у десятиденний строк за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, більшістю від конституційного складу Верховної Ради України". Виходячи із наведених положень Закону, Комітет зазначив:

1) на засіданні Верховної Ради України розглядається не заява народного депутата про дострокове припинення повноважень, а питання порядку денного про дострокове припинення повноважень народного депутата;

2) десятиденний термін встановлений для розгляду Верховною Радою України питання про дострокове припинення повноважень народного депутата, а не для розгляду особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень;

3) Верховна Рада України у десятиденний строк згідно вимог Закону має прийняти рішення за поданням Комітету, а не за особистою письмовою заявою народного депутата України.

Комітет також дав роз'яснення щодо порядку розгляду Верховною Радою України заяви про дострокове припинення повноважень народного депутата, поданої ним у міжсесійний період. Він визначений Конституцією України, Законом України "Про статус народного депутата України" та Регламентом Верховної Ради України.

Комітет зазначив, що Верховна Рада України, парламентські комітети проводять свою роботу і приймають рішення на засіданнях в сесійний період. В міжсесійний період засідання Верховної Ради України (крім позачергових сесій), комітетів не проводяться. Тому в міжсесійний період питання не розглядаються ні Верховною Радою України, ні комітетами Верховної Ради України.

Роз'яснення підготовлені у зв'язку з необхідністю забезпечення представництва Відділом зв'язків з органами правосуддя інтересів Верховної Ради України в судовій справі за позовом Терьохіна С.А. про скасування Постанови Верховної Ради України від 8 вересня 2005 року № 2843-IV "Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Терьохіна С.А.".

* * *

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності готує до розгляду проект закону про внесення змін до Закону "Про податок на додану вартість" (щодо міжбюджетних відносин), внесений народним депутатом В. Горбачовим.

З метою врегулювання міжбюджетних відносин, пов'язаних із негативним впливом централізованої сплати податку на додану вартість, пропонується внести відповідні зміни до чинного закону. А саме: особа, яка має відокремлені підрозділи (філії), розташовані на території іншої ніж така особа територіальної громади, суму податку на додану вартість за відповідний звітний (податковий) період, що дорівнює позитивному значенню різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, розподіляє та сплачує за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (філій) в обсягах, визначених розрахунково, виходячи із питомої ваги нарахованого податкового кредиту по таких відокремлених підрозділах (філіях).

За словами автора, збільшення збору по податку на додану вартість призведе до зростання, отримуваних місцевими бюджетами, дотацій вирівнювання з Державного бюджету за нормами відрахувань. А це в свою чергу дасть можливість зменшити навантаження на місцеві бюджети по фінансуванню соціально-культурних закладів, якими користуються й працівники атомних електростанцій.

Зміниться структура надходжень до зведеного бюджету. У якому питома вага надходжень до державного бюджету перевищує питому вагу надходжень місцевого бюджету.

* * *

У Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності знаходиться на розгляді проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України(щодо реорганізації податкової міліції).

Проект закону розроблено з метою впорядкування діяльності органів, які здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері економіки. Ліквідація розподілу функцій у сфері захисту економічної безпеки держави, на думку автора законопроекту М.Маркуш, дасть змогу єдиному органу у сфері боротьби з економічною злочинністю ефективніше виявляти, розкривати та попереджувати такі злочини.

Передбачається внесення змін до чинного законодавства у зв'язку з реорганізацією підрозділів податкової міліції Державної податкової адміністрації України й передачі їх функцій та штатної чисельності до Міністерства внутрішніх справ України.

Зосередження в єдиній правоохоронній структурі підрозділів боротьби з економічною злочинністю і податкової міліції, вважає автор, дозволить визначити єдину державну стратегію і тактику боротьби зі злочинами у сфері економіки в цілому, у тому числі у сфері оподаткування.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Хорватія про судноплавство на внутрішніх водних шляхах.

Запропонованою до ратифікації Угодою визначається порядок регулювання взаємовідносин між Україною та Республікою Хорватія в сфері судноплавства внутрішніми водними шляхами.

Зокрема, передбачається, що кожна Договірна Сторона надає суднам іншої Договірної Сторони такий самий режим, який вона надає своїм суднам щодо використання місць якірної стоянки, заходу в порти і використання портових споруд та обладнання для навантаження і розвантаження суден, посадки і висадки пасажирів, забезпечення судна водою та продуктами харчування, надання необхідної медичної допомоги, сплати навігаційних (маячних, шлюзових, канальних), портових (якірних, причальних, корабельних) та інших зборів, послуг (лоцманська проводка, буксирування, швартові операції) та виконання формальностей, пов'язаних з судноплавством.

Ратифікація цієї Угоди сприятиме подальшому розвиткові і зміцненню взаємовигідного співробітництва у галузі річкового транспорту і торгівлі між Україною і Республікою Хорватія на принципах свободи міжнародного торговельного судноплавства і справедливої конкуренції на ринку транспортних послуг.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту ратифікувати Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони.

Підписання та ратифікація Меморандуму обумовлені необхідністю створення правових засад для обміну у разі потреби секретною інформацією, а також з урахуванням перспектив розвитку військово-технічного та політичного співробітництва у рамках окремих угод та контрактів.

Меморандум забезпечує виключно рівноправний, партнерський характер взаємовідносин у процесі інформаційного обміну, не надає будь-яких переваг тій чи іншій стороні, зобов'язує сторони вживати необхідних заходів щодо охорони отриманої у ході співробітництва секретної інформації. За своїм змістом він повністю відповідає міжнародній практиці.

Визначений в Меморандумі порядок інформаційного обміну надає Службі безпеки України та відповідному британському компетентному органу можливість забезпечувати належний державний контроль за дотриманням суб'єктами співробітництва вимог національного законодавства держав сторін у процесі обміну секретними відомостями.

Після набуття чинності, Меморандум становитиме правову базу для взаємної охорони державних таємниць, які передаються або створюються в ході співробітництва між Україною та Сполученим Королівством. Це дозволить сторонам оперативно здійснювати обмін секретною інформацією без оформлення кожного разу письмового мотивованого розпорядження Президента України.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо оподаткування благодійної допомоги інвалідам), поданий народними депутатами В.Сушкевичем, М.Нощенком, з урахуванням висловлених зауважень.

Законопроектом пропонується доповнити підпункт 9.7.4 пункту 9.7 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" новим абзацом з метою звільнення від оподаткування цільової благодійної допомоги, яка надається інвалідам резидентами – юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) для виконання зобов'язань держави перед ними відповідно до законодавства України щодо забезпечення послугами із соціально-побутового і медичного обслуговування, технічними та іншими засобами, у тому числі автомобілями, кріслами-колясками, протезно-ортопедичними виробами, за умови зняття одержувача такої допомоги із черги на ці послуги (засоби).

Комітет підтримав соціальне спрямування законодавчої ініціативи, оскільки її практична реалізація певною мірою сприятиме поліпшенню матеріального становища інвалідів, їхньої реабілітації, інтеграції в суспільство.

Разом з тим слушними, на думку членів Комітету, є пропозиції про узгодження положень законопроекту із чинними законодавчими та підзаконними актами щодо цієї проблематики.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", поданий народними депутатами України С.Матвієнковим та В.Бойком.

Проектом пропонується з 1 січня 2006р. звільнити осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від сплати всіх видів податків, змінити коло членів сім'ї, які мають право на пільги, та встановити інший порядок визначення розміру пенсії.

Загалом підтримуючи пропозицію щодо покращання рівня соціального захисту, в тому числі пенсійного забезпечення, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та його реальне наближення до відповідних соціальних нормативів, Комітет зазначив, що законодавча пропозиція щодо звільнення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від сплати всіх видів податків та мита не відповідає нормам Закону України "Про систему оподаткування", згідно яких пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України крім законів про оподаткування.

Положення щодо застосування при визначенні розмірів компенсацій, додаткової пенсії та мінімального розміру пенсії, визначеного Законом України "Про Державний бюджет", не може бути реалізоване, оскільки законами про Державний бюджет визначено мінімальну заробітну плату, прожитковий мінімум, але не мінімальну пенсію. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлено нормою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але застосовується він лише до пенсій призначених за цим Законом.

Крім того, на думку членів Комітету, невиправданим є розширення кола членів сім'ї пільговика.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів розглянув узгоджений проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо мешканців обложеного Севастополя та пільг інвалідам війни).

Верховна Рада 15 листопада 2005 року прийняла за основу два законопроекти, які відповідно стосуються уточнення доказів, що можуть бути підтвердженням проживання осіб на території міста Севастополя з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року під час оборони міста, та які зазначеним Законом віднесені до учасників війни, а також надання інвалідам Великої Вітчизняної війни додаткових пільг за користування комунальними послугами та квартирним телефоном.

Комітет врахував всі пропозиції народних депутатів та інших суб'єктів права законодавчої ініціативи і рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому узгоджений проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо мешканців обложеного Севастополя та пільг інвалідам війни).

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо осіб, які належать до учасників бойових дій), поданий народними депутатами Г.Крючковим, І.Осташем, з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Законопроектом пропонується надати статус учасника бойових дій особам, які були направлені у відрядження Міністерством закордонних справ України для роботи у Посольстві України в Республіці Ірак у період дії в цій країні надзвичайного стану, та перебували там не менше трьох місяців, або повернулися до України раніше у зв'язку з отриманням поранення у разі наявності документального підтвердження.

На думку Комітету особи, які були на дипломатичній роботі в Іраку заслуговують на увагу, але цю проблему потрібно розв'язувати внесенням змін до інших законів.

Комітет вважає, що питання перебування у країнах, де ведуться бойові дії та оголошено надзвичайний стан, працівників дипломатичного корпусу доцільно вирішити комплексно для всіх країн, а не лише для Республіки Ірак, у відповідній Постанові Кабінету Міністрів.

* * *

Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців, поданий народним депутатом К.Поліщуком.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" стосовно збільшення розміру підвищення до пенсії членам сімей загиблих військовослужбовців.

Підтримуючи викладені у законопроекті пропозиції, члени Комітету слід зазначити, що 1 грудня ц.р. Верховна Рада подолала вето Президента на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яким визначено, що підвищення до пенсії ветеранам війни (в тому числі членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців) у розмірі від 10 до 70 відсотків (залежно від статусу) будуть обчислюватися від величини прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прикінцевими положеннями зазначеного закону дано доручення Кабінету Міністрів у двомісячний термін підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим законом.

У зв'язку з цим Комітет вважає недоцільним прийняття цього законопроекту.

* * *