Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005
| Вид материала | Диплом |
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Наукова програма передбачає науково-практичні доповіді та постерну сесію з обговоренням, 40.36kb.
- Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко, 7248.82kb.
- Хx міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1555.53kb.
- Хix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1754.6kb.
- Хvii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1402.07kb.
- Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
Клинико-морфологические особенности врожденного цитомегаловирусного гепатита у детей
Скородумова Н.П., Коваленко Т.И., Гончарова Л.А., Голосной Э.В., Тычинская Т.Л., Зайка Т.О.
Донецкий государственный медицинский университет им.М.Горького
Согласно литературным данным при врожденной цитомегаловирусной инфекции (СМV) отмечается частое и значительное поражение паренхимы печени и межуточной ее ткани. Под нашим наблюдением находились 25 детей с подтвержденным диагнозом врожденной СМV- инфекции, причем 13 из них умерли внезапно дома и им был выставлен предварительный диагноз – синдром внезапной смерти. Восемнадцать детей были в возрасте от 1 до 6 месяцев, пять 6-12 месяцев, и по одному ребенку 2, 2,5 и 9 лет, преобладали мальчики – 16. Все дети, кроме одного, проживали в крупных промышленных городах. У 13 на аутопсии имелись косвенные морфологические признаки иммунодефицита: гипоплазия надпочечников, тимомегалия, генерализованная лимфаденопатия, гиперплазия селезенки. У 3-х детей посмертно и 3-х при жизни были обнаружены признаки цирроза печени. Девочке 12 лет впервые диагноз СМV-гепатита, цирроз печени был поставлен в 4 года, когда она попала в хирургическое отделение по поводу массивного кровотечения из расширенных вен пищевода с последующим наложением дистального спленоренального анастомоза. Шести детям, поступившим в больницу с клиническими проявлениями тяжелого гепатита, было произведено УЗИ печени, двум – пункционная биопсия печени.
Следует отметить, что у всех детей помимо поражения печени отмечались изменения различной степени выраженности и в легких, почках, ЦНС.
Ранними клиническими симптомами, характерными для СМV поражения печени, являются: преходящая, или затянувшаяся «желтуха новорожденных», «смуглый» ребенок, ничем не объяснимые диспепсические расстройства, насыщенная моча, увеличение размеров живота (при осмотре врача – увеличение печени и может селезенки), венозная сеть на коже груди и живота, беспокойство ребенка иногда связанное с кормлением, снижение аппетита, вялость, иногда субфебрильная температура. К сожалению на эти симптомы как правило родители да и врачи не обращают должного внимания, или связывают их с ранним возрастом ребенка.
К особенностям УЗИ печени при СМV-инфекции относятся: повышенная эхогенность структуры печени, утолщение по ходу желчевыводящих протоков и стенок желчного пузыря, уплотнение гепато-дуоденальной связки, обструкция желчевыводящих путей вплоть до образования кальцификатов в просвете их.
К морфологическим особенностям, обнаруженным при биопсии печени следует отнести: дискомплексацию печеночных балок, лимфогистиоцитарную инфильтрацию портальных трактов, перипортальный фиброз, ступенчатые некрозы внутри и по периферии долек, умеренное поражение самих гепатоцитов в виде снижения гликогена, внутридольковая пролиферация ретикулярных клеток.
Морфологическими признаками СМV-гепатита, обнаруженными при аутопсии 13 умерших на дому детей (считавшихся относительно здоровыми) были: признаки межуточного гепатита с очагами миелоэритропоэза, утолщение и круглоклеточная инфильтрация перипортальных трактов и по ходу желчных протоков, внутридольковая пролиферация ретикулярных клеток, очаги экстрамедуллярного кроветворения.
Диагностика врожденной СМV-инфекции представляет определенные трудности. Настороженность педиатров и знание клинико-лабораторных признаков заболевания – путь к решению проблемы диагностики и своевременного лечения внутриутробных инфекций.
Гепабене у лікуванні вірусних гепатитів
Скробач Н.В.1, Яцишин Р.І.1, Станович Н.Є.2
Івано-Франківська державна медична академія,1 санаторій „Весна”, м. Трускавець2
Силімариноумісні гепатопротектори – антиоксиданти широко використовуються для лікування хронічних гепатитів різної етіології.
Обстежено 32 хворих на хронічний вірусний гепатит „В”. У 22 хворих діагностовано гепатити у поєднанні з дискінезією жовчного міхура за гіпотонічно-гіперкінетичним типом (застійний жовчний міхур зі спазмом сфінктера Одді).
Усім хворим призначали дієту №5, виключали куріння та вживання алкоголю. Гепабене призначали по 1 капсулі 3 рази на день протягом одного місяця. На 10 день від початку лікування у хворих зменшувались або зникали клінічні прояви захворювання: нудота, блювання, біль у правому підребір’ї, гіркий присмак у роті, закрепи, слабкість, стомлюваність, порушення сну. У 24 пацієнтів скарги зникали, а у 8 – зменшились. При огляді хворих відзначено менше обкладений язик, зникнення або зменшення симптомів Мюссі-Георгієвського, Маккензі, Кера, правого френікусу. Зникла спленомегалія. Синдром імунного запалення зменшувався, цитолітичний синдром, холестаз. При дуоденальному зондуванні виявили зменшення об’єму ІV фази до 42,36±3,4 мл, зменшення тривалості ІІ фази до 5,4±0,4 хв. Кількість малонового диальдегіду як показника перекисного окислення ліпідів і зниження резистентності гепатоцитів зменшилась з 2,32±0,06 ммоль/л до 0,60±0,05ммоль/л (р<0,05).
У результаті вживання гепабене усувались ознаки дискінезій жовчовивідних шляхів, що підтверджувалось зменшенням об’єму жовчного міхура з 106±7,1 см3 до 64±8,0 см3 при гіпотонічно-гіперкінетичній дискінезії.
Через 1 місяць у хворих нормалізувалась активність АлАТ і АсАТ, знизився рівень білірубіну у сироватці крові. У відповідності з динамікою біохімічних показників відзначається позитивна динаміка суб’єктивної симптоматики: через 1-2 тижні лікування суттєво зменшується вираженість астено-вегетативного та диспепсичного синдромів.
Гепабене має тонізуючу дію: підвищується апетит, покращується процес перетравлювання та всмоктування їжі за рахунок стимуляції секреції травних залоз, нормалізується обмін речовин.
Препарат гепабене – сучасний гепатопротектор-антиоксидант, який володіє холесекреторною, холеретичною дією та одночасно знімає спазм сфінктера Одді. Препарат усуває астено-вегетативний синдром, больовий синдром гепатомегалію, сприяє зниженню або зменшенню проявів цитолізу, холестазу, імунного запалення, регулює відток жовчі при всіх типах дискінезій жовчного міхура; підвищує резистентність печінкових клітин внаслідок зниження перекисного окислення ліпідів клітинних і субклітинних мембранних структур гепатоциту, відновлює біохімічні показники жовчі.
Таким чином, сучасна клінічна фармакологія має високоефективний гепатопротектор – гепабене, що успішно застосовується для лікування гепатитів та запобігання розвиткові цих хвороб.