Язком у механізованому батальйоні сутність І зміст управління зв’язком у сухопутних військах

Вид материала

Документы

Содержание Управління зв'язком у Сухопутних військах 7. Основні посадові особи зв’язку та їх обов’язки 8. Послідовність і зміст роботи начальника зв’язку механізованого батальйону під час планування зв’язку 8.2. Послідовність роботи начальника зв’язку механізованого батальйону 8.3. Зміст роботи начальника зв’язку механізованого батальйону 8.3.2. Орієнтування підлеглих про дії, що передбачаються. розподіл часу 8.3.3. Оцінка обстановки 8.3.4. Прийняття рішення на організацію зв’язку 8.3.5. Постановка завдань підлеглим 8.3.6. Оформлення рішення на організацію зв’язку 8.3.7. Доповідь рішення на організацію зв’язку начальнику штабу батальйону 8.3.8. Організація підготовки підлеглих до виконання поставлених завдань 9. Варіанти виробки рішення начальником зв’язку механізованого батальйону 9.1.2. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗІ ЗВ’ЯЗКУ ШТАБУ 3 мп 9.1.3. Рішення командира 2мб на оборону 9.1.4. ВКАЗІВКИ НАЧАЛЬНИКА ШТАБУ БАТАЛЬйОНУ НА ОРГАНІЗАЦІЮ УПРАВЛІННЯ В БОЮ 9.1.5 Інші відомості, які потрібні для прийняття рішення Зарегестровані дії розвідувально - диверсійних груп противника щодо порушення постійних і польових ліній зв'язку. 9.2. Варіанти з’ясування вихідних даних, оцінки обстановки зі зв’язку і прийняття рішення 9.2.1. З'ЯСУВАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ БАТАЛЬйОНУ ... Полное содержание

Подобный материал:

• Контрольна робота №4 варіант 1 українська мова. Синтаксис. Пунктуація, 999.06kb.
• Управління освіти мелітопольської міської ради, 813.11kb.
• Державне управління: сутність, зміст та специфіка, 549.6kb.
• Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
• Лекція 6 Тема: Диференціальні, 62.25kb.
• Зміст конфлікту та сутність правових засобів управління конфліктом…, 527.64kb.
• 1. Вступне слово, 282.43kb.
• Основні засади захисту прав І свобод людини та громадянина, 71.95kb.
• Навчальна програма (рівень стандарту, профільний рівень) пояснювальна записка, 2250.34kb.
• Українське військо періоду козаччини, 115.61kb.

Розділ ІІ. УПРАВЛІННЯ ЗВ’ЯЗКОМ У МЕХАНІЗОВАНОМУ БАТАЛЬЙОНІ


6. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ УПРАВЛІННЯ ЗВ’ЯЗКОМ

У СУХОПУТНИХ ВІЙСЬКАХ


Під управлінням слід розуміти процес цілеспрямованої дії органа управління на об'єкт, який управляється з метою забезпечення ефективності його функціонування. Кінцевою метою процесу управління є оптимізація системи, тобто отримання кінцевих результатів при мінімальних затратах.

Зміст управління становить собою інформаційний процес, до якого входить: одержання вихідної інформації від органів та об'єктів управління, оцінка обстановки, прийняття рішення, постановка завдань об'єктам управління і контроль за їх виконанням. Під час виконання цих операцій утворюється замкнутий контур, який має орган управління, об'єкт управління і канали зв'язку.

Системи управління військами і зброєю становлять собою різновид систем управління. На сучасному етапі розвитку засобів озброєної боротьби збільшився обсяг і змінився зміст роботи командирів і штабів, зростають вимоги до обгрунтування рішень, що приймаються, своєчасному та якісному плану­­­ванню бою, загострилась боротьба за випередження противника в діях.

Подальше вдосконалення управління зв'язком повинно проводитись в напрямку утворення автоматизованих систем управління зв'язком, підви­­­щення технічного оснащення органів управління засобами зв'язку і авто­­­матизації, впровадження засобів зв'язку, які управляються автоматично.

З метою вирішення завдань вдосконалення управління військами і зв'язком начальник зв'язку Збройних Сил України в и м а г а є:

• забезпечити випереджальну готовність органів управління, систем зв'язку до негайного виконання завдань управління військами за будь-яких умов;
  
• добитись готовності щодо виконання завдань по забезпеченню уп­­­равління військами (силами) і засобами, які є в наявності;
  
• продовжувати вдосконалення і розвиток пунктів управління і ста­­­ціонарної мережі зв'язку;
  
• під час вибору місць розташування пунктів управління враховува­­­ти умови забезпечення зв'язку від них;
  
• впроваджувати заходи щодо підвищення живучості польових вузлів зв'язку, прихованого управління військами і зв'язком;
  
• начальникам зв'язку всіх рівнів готувати райони бойового при­­­значення з'єднань і частин стосовно зв'язку;
  
• не допускати шаблонів під час планування зв'язку, ретельно об-грунтовувати розрахунками рішення, що приймаються;
  
• начальникам зв'язку всіх рівнів більше роботи проводити в підлеглих підрозділах щодо реалізації прийнятих рішень.
  

Управління зв'язком у Сухопутних військах полягає в цілеспрямованій діяльності началь­­­ників зв'язку всіх рівнів, командирів (штабів) підрозділів і частин зв'язку щодо підтримання бойової готовності системи, підрозділів і частин зв'яз­­­ку, всебічної підготовки їх до бойового застосування і керівництва ни­­­ми під час виконання завдань щодо забезпечення управління військами. Управління зв'язком повинно бути стійким, безперервним, оператив­­­ним і прихованим.

Стійкість управління зв'язком полягає в твердому та наполегливому запрова­­­джуванні в життя прийнятого рішення, у ставленні високої вимогливості на безумовне і повне виконання завдань, які поставлені, у визначений термін. Вона є показником високого рівня підготовленості посадових осіб зв'язку. Для досягнення стійкого управління необхідно постійно аналізувати обстановку, своєчасно приймати рішення, чітко ставити зав­­­дання, ретельно організовувати і безперервно підтримувати взаємодію між підрозділами зв'язку, всебічно забезпечувати бойові дії. Стійкість управління зв'язком досягається також узгодженою роботою начальників зв'язку різного рівня, інших органів управління між собою, як під час підготовки, так і в ході бою, систематичним інформуванням підлеглих про дії, що передбачаються.

Безперервність управління зв'язком полягає в постійному впливі начальників зв'язку, командирів підрозділів зв'язку на хід виконання завдань, які поставлені. В умовах збільшення фактору часу і високої технічної готовності засобів ураження та радіоелектронної боротьби противника щодо порушення зв'язку хоч- би на деякий час, може викликати тяжкі наслідки. Тому начальники зв'язку, командири підрозділів зв'язку під час виїзду за межі вузлів зв'язку пунктів управління або перемі­­­щенні пунктів управління повинні мати безпосередньо поруч засоби зв'­­­язку.

Оперативність управління зв'язком полягає в постійному знанні обстановки і швидкому реагуванні на її зміни, правильному з'ясуванні бойового завдання, своєчасному прийнятті рішення щодо організації зв'­­­язку, доведенні його до підлеглих, у здатності командирів підрозділів зв'язку виконувати завдання у становлені терміни. Це можливо лише за умов, коли всі органи управління працюють узгоджено і найбільша части­­­на часу надається підлеглим для виконання завдань.

Прихованість управління зв'язком полягає в збереженні в таємниці від противника всіх заходів щодо розгортання системи зв'язку та її елементів і функціонування їх в ході бою. Тому прихованість досягаєть­­­ся встановленням та суворим підтриманням режиму роботи радіо, радіоре­­­лейних і проводових засобів зв'язку, використанням документів прихова­­­ного управління військами під час ведення переговорів за допомогою технічних засобів зв'язку, ретельним маскуванням вузлів, станцій, лі­­­ній зв'язку.


Управління зв'язком у Сухопутних військах

в к л ю ч а є:

• організацію і проведення заходів щодо підтримання високої бойової го­­­товності системи, підрозділів і частин зв'язку та забезпеченні їх боєздатності;
  

• безперервний збір, вивчення, аналіз та оцінку даних про обста­­­новку і стан зв'язку;
  

• прийняття рішення на організацію зв'язку, постановку завдань підлеглим;
  

• планування зв'язку;
  

• підготовку підрозділів (частин) зв'язку до виконання завдань зі зв'язку;
  

• бойове, тилове і технічне забезпечення системи і підрозділів (частин) зв'язку;
  

• організацію управління зв'язком, керівництво підготовкою підрозді­­­лів (частин) зв'язку до розгортання системи зв'язку;
  

• постійний контроль за функціонуванням системи зв'язку, відновлен­­­ня її в ході бою;
  

1. Організація і проведення заходів щодо підтримання високої бойової готовності системи, підрозділів і частин зв'язку передбачає:
   

• розробку та уточнення документів з бойової готовності і даних для роботи зв'язку;
  
• проведення тренувань з переведення системи, підрозділів і частин зв'язку в різні ступені бойової готовності;
  
• організацію і своєчасне виконання системою і підрозділами (час­­­тинами) зв'язку заходів згідно з планами переведення їх з мирного на воєнний час.
  

2. Збір, вивчення , аналіз та оцінка даних про стан зв'язку, сил і засобів зв'язку й вплив на них різноманітних факторів є основною функ­­­цією в процесі управління зв'язком. Збір інформації здійснюється за допомогою технічних засобів зв'язку шляхом одержання інформації від підлеглих, а також особистим спілкуванням посадових осіб органів уп­­­равління. Інформація, яка зібрана, узагальнюється, аналізується, в ній виділяється головне на даний час і приймається рішення.
   
3. Прийняття рішення становить собою зворотну реакцію органа управ­­­ління (начальника зв'язку) на зміни в системі і підрозділі (частині) зв'язку з метою підтримання їх нормального функціонування, або віднов­­­лення їх боєздатності. Якість рішення залежить від повноти і визначеності вихідних даних, знання завдання, яке поставлено, і прийнятого методу роботи органа управління під час прийняття рішення. Рішення повинно бути всебічно обгрунтованим і має забезпечити виконання завдань у встанов­­­лені терміни, з мінімальними затратами сил і засобів.
   
4. Планування зв'язку на бій полягає в розробці найбільш ефективних способів застосування сил і засобів зв'язку для забезпечення безпе­­­рервного управління військами. Планування зв'язку містить:
   

• визначення структури системи зв'язку і способів організації зв'язку;
  
• розподіл сил і засобів зв'язку по пунктах управління і напрямках зв'язку;
  
• визначення порядку використання стаціонарної мережі зв'язку;
  
• постановку завдань підрозділу (частині) зв'язку і визначення послідовності їх виконання;
  
• встановлення часу готовності елементів системи зв'язку;
  
• визначення складу, місця розташування і порядку використання ре­­­зерву сил і засобів зв'язку;
  
• розробку необхідних даних для забезпечення зв’язку, а також заходів щодо захисту системи зв’язку від засобів ураження і РЕБ противника;
  
• розробку заходів щодо управління системою, підрозділом (частиною) зв’язку, їх бойовому, тиловому і технічному забезпеченню.
  

5. Підготовка підрозділів (частин) зв'язку до виконання завдань зі зв'язку включає професійну підготовку особового складу, підтримання техніки зв'язку в готовності до бойового засто-сування, а також завчас­­­ну підготовку районів бойового застосу-вання стосовно зв'язку. При про­­­веденні підготовки підрозділів (частин) зв'язку доцільно перевірити готовність засобів зв'язку до роботи, укомплектованість майном, акумуляторами та їх працездатність, знання особовим складом своїх обов'язків згідно з розрахунком. Доцільно провести тренування зі зв'язку з розгортанням апаратних, радіостанцій, ліній зв'язку, але з обов'язковим виконанням вимог щодо безпеки зв'язку.
   
6. Бойове, тилове і технічне забезпечення системи, підрозділів і час­­­тин зв'язку включає комплекс заходів, які проводяться з метою їх за­­­хисту від впливу засобів ураження, радіорозвідки і радіоподавлення противни­­­ка, своєчасного укомплектування підрозділів (частин) зв'язку і загальновійсько­­­вих (танкових, спеціальних) підрозділів штатною технікою зв'язку, підтриманням її в постійній готовності до бойового застосування, а також безперервного задоволення потреб підрозділів (частин) зв'язку в матеріаль­­­них засобах, паливно-мастильних матеріалах, організації харчування особового складу, надання допомоги пораненим і хворим та їх евакуації.
   
7. Організація управління зв'язком передбачає підготовку посадових осіб зв'язку, утворення (розгортання) робочих місць для їх роботи, забезпечення необхідною документацією і технічними засобами.
   
8. Постійний контроль за функціонуванням системи зв'язку, станом під­­­розділів (частин) зв'язку має за мету забезпечити потреби управління в повному обсязі, передачу (прийом) повідомлень у встановлені терміни, своєчасне встановлення нових і відновлення порушених зв'язків.
   

7. ОСНОВНІ ПОСАДОВІ ОСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ТА ЇХ ОБОВ’ЯЗКИ


Загальне керівництво зв'язком здійснює командир і начальник шта­­­бу підрозділу (частини, з'єднання) Сухопутних військ. Досвід війн, воєнних конфліктів і навчань військ показує, що там, де загальновійсь­­­кові командири і штаби конкретно займаються питаннями організації і забезпечення зв'язку, немає втрати управління військами.

Так, маршал військ зв'язку І.Т. Пересипкін у своїй книзі " Зв'я­­­зок у Великій Вітчизняній війні" згадує: "…Організація зв'язку не може розглядатись як справа одного начальника зв'язку, вона є частиною плану даної операції або бою. Тому під час війни планування організа­­­ції зв'язку здійснювалось не тільки начальниками зв'язку, але і коман­­­дирами та їх начальниками штабів".

Згідно з сучасними вимогами відповідальність за організацію і забезпечення зв'язку в підрозділі (частині) покладається на началь­­­ника штабу підрозділу (частини). За зв'язок з підрозділами тилового і технічного забезпечення відповідають заступники командира з тилу та озброєння. Начальники родів військ і служб (НА, НППО, НСРХБЗ, НІС, НР) визначають потреби у зв'язку для управління підлеглими і приданими їм підрозділами і відповідають за своєчасне встановлення і за­­­безпечення зв'язку штатними засобами або засобами, які їм виділені.

Начальник зв'язку підрозділу (частини) безпосередньо організовує зв'язок і відповідає за його забезпечення. Він підпорядковується на­­­чальнику штабу підрозділу (частини) і є прямим начальником всього осо­­­бового складу підрозділів зв'язку, які організаційно входять до складу підрозділу (частини), і старшим начальником стосовно начальни­­­ків зв'язку підпорядкованих і приданих підрозділів.

Начальник штабу підрозділу (частини) дає вказівки начальнику зв'язку щодо організації управління і зв'язку в бою, затверджує план зв'язку і віддає підпорядкованим (штабам) розпорядження зі зв'язку. Вказівки начальника штабу містять не­­­обхідні дані щодо організації управління, терміни встановлення зв'язку і режими роботи засобів зв'язку, про напрямки зосередження основних зусиль підрозділів зв'язку. Протягом бою начальник штабу заслуховує доповіді начальника зв'язку про стан зв'язку, інформує про зміни в обстановці, задуми командування і визначає нові завдання.

Органами управління зв'язком є: начальник зв'язку, командири під­­­розділів зв'язку, інші посадові особи, які призначаються для управлін­­­ня зв'язком (начальники вузлів зв'язку, начальники елементів вузлів зв'язку, начальники напрямків зв'язку).

Обов'язки посадових осіб зв'язку визначаються керівними доку­­­ментами (статутами, настановами).

Так, начальник зв'язку полку згідно зі ст. 91 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний:

• забезпечувати своєчасну організацію та підтримання безперервного зв'язку в полку;
  
• розробляти документи, що стосуються зв'язку, контролювати суворе виконання особовим складом підрозділів зв'язку полку вимог щодо прихо­­­ваного управління військами та забезпечення роботи на засобах зв'язку;
  
• організовувати відправлення з полку та доставлення в полк і під­­­розділи поштових відправлень;
  
• перевіряти не рідше ніж один раз на три місяці наявність і тех­­­нічний стан засобів зв'язку в підрозділах та на складі полку.
  

Для оперативно-технічного управління елементами системи зв'яз-ку призначаються начальники вузлів зв'язку і начальники напрямків зв'яз­­­ку.

Начальник вузла зв'язку відповідає за своєчасне та якісне забезпе­­­чення зв'язку командуванню зі старшими, підпорядкованими і взаємодіючими пунктами управління і доведення повідомлень у затверджені контрольні терміни.

Начальник напрямку зв'язку підпорядковується начальнику зв'язку (командиру підрозділу зв'язку) і відповідає за своєчасне розгортання і стійке функціонування проводової (радіорелейної) лінії зв'язку до вуз­­­лів зв'язку пунктів управління підлеглих підрозділів.

Командир підрозділу (частини) зв'язку відповідає за бойову і мобілізаційну готовність, підготовку підпорядкованого йому підрозділу (частини), правильне викорис­­­тання сил і засобів зв'язку, успішне виконання бойових завдань у виз­­­начені терміни, а також за військову дисципліну і моральний стан осо­­­бового складу.

Робота начальника зв'язку і командира підрозділу (частини) зв'язку з організа­­­ції зв'язку і бойового застосування підрозділу (частини) зв'язку залежать від конкретних обставин, завдання, яке отримано та наявності часу. Крім того, вона визначається методами роботи командира і штабу частини (з’єднання) та в будь-яких випадках повинна забезпечувати безперервне управління зв'яз­­­ком, своєчасне прийняття рішення, повне та якісне планування зв'язку, надання підрозділам зв'язку як найбільше часу на підготовку до вико­­­нання поставлених завдань.

Таким чином, загальне керівництво зв'язком здійснює начальник штабу підрозділу (частини), а безпосередньо за ор­­­ганізацію і забезпечення зв'язку відповідає начальник зв'язку . На­­­чальники родів військ і служб відповідають за правильне використання сил і засобів зв'язку, які їм виділені. За будь-яких умов всі посадові особи штабу й управління підрозділу (частини), командири підрозділів повинні особисто вміти використовувати засоби зв'язку.

8. ПОСЛІДОВНІСТЬ І ЗМІСТ РОБОТИ НАЧАЛЬНИКА ЗВ’ЯЗКУ МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ЗВ’ЯЗКУ


8.1. МЕТОДИ РОБОТИ НАЧАЛЬНИКА ЗВ’ЯЗКУ МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ


Основні заходи щодо управління військами, планування бойових дій здійснюються, як правило, п а р а л е л ь н о в декількох інстанціях, тобто кожна підлегла інстанція починає виконання заходів одночасно із стар­­­шою, з невеликим відривом за часом, починаючи роботу на підставі попе­­­редніх бойових розпоряджень. Інколи заходи щодо управління військами здійснюються на різних рівнях п о с л і д о в н о: нижча ланка управління прис­­­тупає до роботи після завершення планування старшою ланкою управління. У деяких випадках паралельний і послідовний методи роботи органів уп­­­равління поєднуються.

Робота начальника зв'язку механізованого батальйону з орган-ізації зв'язку залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання і наявності часу. Крім того, вона визначається методом роботи командира і штабу батальйону, але в будь-якому разі повинна забезпечити безперервне управління зв'яз­­­ком, своєчасне прийняття рішення, повне та якісне планування зв'язку, надання підлеглим можливо більшого часу для безпосередньої підготовки сил і засобів зв'язку до виконання поставлених завдань.

Планування зв'язку може здійснюватись методами послідовної, пара­­­лельної роботи, або їх поєднанням. Якщо часу на планування і організацію зв'язку достатньо, то застосовується метод послідовної ро­­­боти, при якому прийняття рішення і планування зв'язку здійснюється після завершення планування у старшому штабі. У підлеглі штаби надси­­­лається розпорядження зі зв'язку. У разі обмеженого часу на підготовку до бою застосовується метод паралельної роботи. При цьому пла­­­нування зв'язку в підлеглих підрозділах починається відразу після прийняття рішення на організацію і забезпечення зв'язку началь­­­ником зв'язку старшого штабу і здійснюється на підставі попередніх розпоряджень зі зв'язку, які доводяться начальником зв'язку особисто або по телефону.

8.2. ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ НАЧАЛЬНИКА ЗВ’ЯЗКУ МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ


Для роботи командира, штабу й офіцерів управління на пунктах управ­­­ління підрозділів (частин) Сухопутних військ обладнуються робочі місця посадових осіб. Ці робочі місця розташовуються або в заздалегідь підготовлених в інже­­­нерному відношенні укриттях, або в наметах, які розгортаються в районі пункту управління підрозділу (частини).

Начальник зв'язку, як офіцер штабу, також має на КСП (КП) своє робоче місце, де він готує бойові документи і де в певній мірі отримує необхідну для планування зв'язку інформацію, яку ще називають вихідними даними. Якщо ще раз звернутись до книги маршала військ зв'язку І.Т. Пересипкіна " Зв'язок у Великій Вітчизняній війні", то ми прочитаємо: "... На управління військами в початковий період війни мали вплив: громоздкість і невели­­­ка спроможність пересуватись штабів усіх ступенів; відсутність дос­­­татньої кількості завчасно підготовлених пунктів управління старших штабів; недостатнє керівництво роботою начальників зв'язку, які не завжди одержували від начальників штабів чіткі вказівки щодо організа­­­ції зв'язку, несвоєчасно були проінформовані про рішення командирів. ..."

Виходячи з цього, своєчасне отримання і з'ясування вихідних даних начальником зв'язку механізованого батальйону здається дуже важливим. Частину цих даних він може одержати під час доведення командиром батальйону загальної тактичної обстановки і завдання, яке поставлено батальйону командиром полку.

Основні дані начальник зв’язку одержує з рішення коман­­­дира батальйону на бій, вказівок начальника штабу батальйону на організацію управління, розпорядження зі зв'язку штабу полку. Крім того, начальник зв'язку повинен постійно знати, які сили та засоби зв'­­­язку є в його розпорядженні і в якому стані вони знаходяться.

Таким чином, в и х і д н и м и д а н и м и для планування зв'язку є:

• рішення командира батальйону на бій;
  

• вказівки начальника штабу батальйону
  

на організацію управління;

• розпорядження зі зв'язку штабу полку;
  

• наявність і стан сил і засобів зв'язку;
  

• наявність часу на планування зв'язку.
  

Слід визначити, що в будь-якому разі начальник зв'язку повинен прийняти рішення на організацію і забезпечення зв'язку, але воно буде більш реальним і здатним забезпечити потреби в управлінні підрозділами батальйону, якщо начальник зв'язку буде мати всі вихідні дані.

Свою роботу щодо планування зв'язку начальник зв'язку механізованого батальйону виконує за певним алгоритмом, або за визначеною п о с л і д о в н і с т ю, яка може бути такою:

1. З'ясування завдання зі зв’язку.
   
2. Орієнтування підлеглих про дії,
   

що передбачаються. Розподіл часу.

3. Оцінка обстановки.
   
4. Прийняття рішення на організацію зв'язку.
   
5. Постановка завдань підлеглим.
   
6. Оформлення рішення на організацію зв’язку.
   
7. Доповідь рішення на організацію зв’язку
   

начальнику штабу батальйону.

8. Організація підготовки підлеглих до
   

виконання поставлених зав­­­даннь.


8.3. ЗМІСТ РОБОТИ НАЧАЛЬНИКА ЗВ’ЯЗКУ МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ


8.3.1. З’ЯСУВАННЯ ЗАВДАННЯ ЗІ ЗВ’ЯЗКУ


Під час з'ясування завдання начальник зв'язку батальйону повинен вивчити і з'ясувати:

1. Бойове завдання батальйону.
   
2. Розпорядження зі зв'язку штабу полку.
   
3. Рішення командира батальйону на бій і
   

вказівки на­­­чальника штабу батальйону

на організацію і забезпечення зв'язку.


1. При вивченні бойового завдання батальйону начальник зв'язку повинен з'ясувати:

• відомості про противника;
  
• вид бою, характер дій та умови переходу батальйону
  

до бою;

• місце і роль батальйону в бойовому порядку полку;
  
• ширину і глибину району оборони батальйону або фронт наступу та глибину завдань;
  
• склад засобів посилення і підтримки;
  
• порядок взаємодії батальйону з іншими підрозділами полку;
  
• терміни готовності батальйону до виконання бойового завдання.
  

2. Під час вивчення розпорядження зі зв'язку штабу полку начальник зв'язку батальйону з'­­­ясовує:

• місця розгортання і час готовності вузлів зв'язку пунктів уп­­­равління полку (КП, ТПУ);
  
• порядок забезпечення зв'язку з командиром і штабом полку та взаємодіючими підрозділами;
  
• порядок використання у бою засобів зв’язку і режими роботи радіозасобів;
  
• сили і засоби зв'язку, які надає штаб полку в розпорядження батальйону;
  
• порядок забезпечення зв'язку з командиром і штабом полку у разі виходу із строю КСП батальйону;
  
• час готовності зв'язку;
  
• терміни і порядок подання донесень зі зв'язку.
  

3. З рішення командира батальйону на бій і вказівок началь­­­ника штабу на організацію і забезпечення зв'язку

начальник зв'язку з'ясовує:

• побудову бойового порядку батальйону;
  
• завдання взводу зв’язку;
  
• характер взаємодії між підрозділами батальйону;
  
• місця розташування КСП батальйону, підлеглих і приданих під­­­розділів;
  
• порядок використання у бою засобів зв'язку і режими роботи радіозасобів;
  
• порядок забезпечення зв'язку під час виходу з ладу КСП батальйону;
  
• час готовності зв'язку.
  

Відомості, які надійшли начальнику зв'язку під час з'ясування ви­­­хідних даних, він наносить на свою робочу карту. Якщо достатньо часу на­­­чальник зв'язку може брати участь у рекогносцировці, під час якої він уточнює ра­­­ніше вивчені питання.


8.3.2. ОРІЄНТУВАННЯ ПІДЛЕГЛИХ ПРО ДІЇ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ. РОЗПОДІЛ ЧАСУ


Після з'ясування завдання начальник зв'язку механізованого батальйону визначає заходи щодо забезпечення підготовки підлеглих до виконання поставлених завдань, орієнтує їх про дії, які передбачаються, і від­­­дає їм попередні розпорядження, в яких, як правило, в и з н а ч а є:

• основні заходи з підготовки сил і засобів зв'язку до забезпе­­­чення зв'язку під час ведення бою;
  
• порядок проведення занять, тренувань з особовим складом взводу зв'язку, доведення сигналів оповіщення;
  
• порядок і терміни поповнення взводу зв'язку експлуатацій­­­ними, паливно-мастильними та іншими матеріальними засобами;
  
• час готовності КШМ командира батальйону до виїзду на рекогносцировку;
  
• порядок і терміни перевірки готовності взводу зв'язку до виконання поставлених завдань.
  

Розподіляючи час, начальник зв'язку повинен враховувати, скіль­­­ки часу необхідно на проведення таких з а х о д і в :

• з'ясування завдання, яке одержано;
  
• визначення заходів, які потрібно провести негайно (повернення особового складу, який знаходиться за межами батальйону, перевірка тех­­­нічної справності засобів зв'язку, отримання засобів зв'язку з ремонту і т. і.);
  
• вивчення розпорядження зі зв'язку штабу полку;
  
• надання попередніх розпоряджень;
  
• оцінка обстановки зі зв'язку;
  
• підготовка документів зі зв'язку;
  
• участь у рекогносцировці;
  
• уточнення питань зв'язку взаємодії;
  
• організація практичної підготовки особового складу і техніки взводу зв'язку;
  
• розгортання вузла і ліній зв'язку;
  
• контроль готовності взводу зв'язку до роботи, доповідь начальнику штабу батальйону про готовність.
  

8.3.3. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ


Для об'єктивного і всебічного врахування факторів, які впливають на організацію і забезпечення зв'язку, і визначення найбільш ефективних способів використання сил і засобів зв'язку під час бою начальник зв'­­­язку механізованого батальйону проводить оцінку обстановки зі зв'язку, яка складається з оцінки:

• противника;
  

• своїх підрозділів;
  

• району дій, що передбачаються;
  

• часу та інших факторів, які
  

впливають на організацію зв'язку.

Під час оцінки противника аналізується характер його можливих дій, склад і можливості угрупування сил і засобів радіоелектронної боротьби, сту­­­пінь їх впливу на систему зв'язку батальйону, а також засобів ураження і внаслідок дій розвідувально-ди­­­версійних груп.

У висновках з оцінки противника начальник зв'язку визначає: сту­­­пінь можливого впливу противника на систему зв'язку батальйону і за­­­ходи щодо її захисту.


Оцінюючи свої підрозділи, начальник зв'язку аналізує:

• склад, завдання, бойовий порядок батальйону;
  
• напрямок зосередження основних зусиль батальйону;
  
• організацію управління та інші особливості бойових дій , які
  

впливають на організацію і забезпечення зв'язку;

• склад і стан сил та засобів зв'язку батальйону;
  
• стан і можливості використання стаціонарної системи зв'язку.
  

У висновках з оцінки своїх підрозділів начальник зв'язку визначає: сту­­­пінь готовності системи і взводу зв'язку , а також заходи щодо підготовки взводу зв'язку до виконання поставлених завдань.

Оцінюючи район дій, що передбачаються, начальник зв'язку аналізує:

• наявність, стан і прохідність дорожньої мережі;
  
• рельєф, рослинний покрів, захисні і маскуючі властивості місцевості;
  
• наявність водних перешкод;
  
• пору року і час доби;
  
• глибину снігу і промерзання грунту;
  
• ставлення населення до наших військ та інші фактори, які впли­­­вають на організацію зв'язку.
  

У висновках з оцінки району дій, що передбачаються, начальник зв'язку визна­­­чає: можливість використання захисних і маскуючих властивостей місце­­­вості, а також заходи щодо підвищення здатності взводу зв'язку під час його дій в складних фізико-географічних умовах.

Під час оцінки часу аналізується ресурс часу який є, здійснюється його розрахунок на планування зв'язку і розгортання системи зв'язку.

Під час оцінки обстановки, як правило, визначаються окремі еле­­­менти рішення з організації зв'язку.


8.3.4. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ЗВ’ЯЗКУ


Рішення на організацію зв'язку начальник зв'язку приймає особисто на підставі з'ясування завдання, оцінки обстановки і проведених розра­­­хунків. В рішенні начальник зв'язку в и з н а ч а є:

• елементи бойового порядку батальйону, з якими необхідно забезпечити найбільш стійкий зв'язок;
  
• структуру системи зв'язку батальйону;
  
• завдання взводу зв'язку;
  
• склад резерву зв'язку і порядок його використання;
  
• порядок відновлення зв'язку в разі виходу з ладу КСП батальйону;
  
• терміни готовності зв'язку;
  
• питання тилового і технічного забезпечення зв'язку;
  
• організацію управління зв'язком та інші питання організації зв'язку.
  

Бойове застосування взводу зв'язку планується разом з прийнят-тям рішення на організацію зв'язку начальником зв'язку.


8.3.5. ПОСТАНОВКА ЗАВДАНЬ ПІДЛЕГЛИМ


Постановка завдань зі зв'язку начальником зв'язку механі-зованого батальйону здійсню­­­ється у формі усного бойового наказу. У загальному вигляді постановка завдань може здійснюватись за такою


м е т о д и к о ю:

• провести орієнтування на місцевості;
  
• довести необхідні дані з обстановки;
  
• поставити завдання на розгортання елементів системи зв'язку (елементів вузла зв'язку) і визначити час готовності зв'язку;
  
• вказати сили і засоби зв’язку;
  
• довести обмеження у використанні засобів зв'язку і режими їх роботи;
  
• вказати сигнали оповіщення, управління і порядок дій за ними;
  
• визначити порядок доповіді про виконання завдання і порядку дій після його виконання;
  
• видати дані для роботи елементів системи (вузла) зв'язку.
  

Після постановки завдань підлеглим начальник зв'язку ба-тальйону організовує і контролює їх виконання. У визначений командиром (начальником штабу) батальйону час на­­­чальник зв'язку доповідає начальнику штаба батальйону про готовність до забезпе-чення зв'язку з підлеглими, приданими та взаємодіючими підрозділами в бою.


8.3.6. ОФОРМЛЕННЯ РІШЕННЯ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ЗВ’ЯЗКУ


Рішення на організацію зв’язку начальник зв’язку батальйону оформляє на своїй робочій карті, на якій в і д о б р а ж а ю т ь с я (додаток 1):

• державний кордон (лінія дотику військ);
  
• розмежувальні лінії, рубежі оборони і завдання батальйону;
  
• місця розташування вузлів зв'язку пунктів управління полку, свого батальйону, підлеглих, при­­­даних і взаємодіючих підрозділів;
  
• запасні місця розгортання пунктів управління батальйону, підлеглих, приданих і взаємодіючих підрозділів;
  
• лінії зв'язку проводовими засобами, які розгорнуті польовими засобами батальйону з урахуванням рельєфу місцевості;
  
• райони розташування органів технічного забезпечення зв'язку;
  
• виявлені місця розгортання засобів РЕБ противника;
  
• можливі зони розвідки та утворення радіоперешкод противника;
  
• дані про ядерну, хімічну, біологічну обстановку, а також райони спеціальної обробки;
  
• місця розташування загону ліквідації наслідків, збірний пункт пошкоджених машин;
  
• інші дані, які стали відомі начальнику зв'язку.
  

Крім того, на робочій карті у вигляді таблиць можуть бути наведені дані про сили і засоби зв'язку, розподіл їх по етапах бойових дій (додаток 2).


8.3.7. ДОПОВІДЬ РІШЕННЯ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ЗВ’ЯЗКУ НАЧАЛЬНИКУ ШТАБУ БАТАЛЬЙОНУ


У визначений час начальник зв'язку пропонує рішення на організацію зв'язку начальнику штаба батальйону. Перед затверджен-ням рі­­­шення начальник штабу може заслухати начальника зв'язку з основних питань організації та забезпечення зв'язку в бою. Допо­­­відь про рішення повинна бути стислою, чітко й переконливо розкриваючи можливість і спроможність системи зв'язку, задовольнити потреби управління в бою. Як правило в доповіді в і д о б р а ж а ю т ь с я:

• основні завдання зв'язку в бою;
  
• стан і укомплектованість взвода зв'язку;
  
• від яких пунктів управління, з ким, яким способом, засобами і якими видами буде забезпечений зв'язок;
  
• порядок забезпечення зв'язку через інстанцію вверх і вниз;
  
• заходи щодо забезпечення безперервності зв'язку в найбільш складних умовах обстановки (при впливі ЗМУ, ВТЗ противника, переміщенні пунктів управління, при передачі управління на визначені пункти управління підлеглих у випадку виходу зі строю КСП батальйону);
  
• угрупування засобів РЕБ противника та її можливий вплив на зв'­­­язок в батальйоні;
  
• основні заходи щодо безпеки системи зв'язку та її захисту від технічної розвідки, засобів РЕБ, ЗМУ і ВТЗ противника;
  
• висновки про можливості виконання поставлених завдань і очіку­­­вані труднощі при їх виконанні;
  
• резерв зв'язку і порядок його застосування;
  
• необхідна допомога, яка потрібна від начальника штаба.
  

8.3.8. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ПІДЛЕГЛИХ ДО ВИКОНАННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬ


Зміст роботи начальника зв'язку в період розгортання системи зв'яз­­­ку і в ході бою залежить від конкретних умов обстановки, виконуваного бойового завдання і наявності часу.

Так, у період розгортання системи зв'язку головна увага начальника зв'язку повинна бути зосереджена на практичній роботі у взводі зв'язку щодо контролю за виконанням поставлених завдань і наданню йому практичної допомоги.

Основна мета цієї роботи полягає в забезпеченні своєчасного і пов­­­ного виконання взводом зв'язку поставлених завдань, у попереджен­­­ні й усуненні помилок і неточностей у роботі підлеглих.

Зміст роботи полягає у виконанні начальником зв'язку таких

з а х о д і в:

• уточнення документів зі зв'язку;
  
• перевірка готовності бойової техніки й озброєння до виконання завдань зі зв'язку;
  
• перевірка забезпеченості у взводі зв'язку належними видами майна;
  
• управління розгортанням вузла і ліній зв'язку з встановленням запланованих зв'язків;
  
• контроль за виконанням встановлених заходів маскування, режи­­­мів роботи засобів зв'язку і правил прихованого управління військами;
  
• виконання заходів щодо захисту засобів, ліній зв'язку, особово­­­го складу взводу зв'язку від засобів ураження противника.
  

У ході бою начальник зв'язку управляє зв'язком з КСП батальйону. Особлива увага під час наступу повинна приділятися забезпе­­­ченню зв'язку з підрозділами першого ешелону, другим ешелоном при вве­­­дені його в бій, з протитанковим резервом, штатною та приданою (підт­­­римуючою) артилерією. При веденні бою в глибині оборони противника пильна увага приділяється забезпеченню зв'язку з су­­­сідніми батальйонами, протитанковим резервом, а також з тилом батальйону.

При веденні оборонного бою особлива увага начальника зв'язку повин­­­на бути зосереджена на захисті елементів системи зв'язку від засобів розвідки й ураження противника, так як КСП батальйону значно біль­­­ше часу буде знаходитися на одному місці і створювати умови для визначення місця його знаходження та ураження.

При веденні оборонного бою по прикриттю державного кордону началь­­­ник зв'язку повинен погодити з посадовими особами прикордонних військ питання використання їх ліній зв'язку в інтересах батальйону.

Найважливішою умовою успішного виконання своїх обов'язків у ході бою є постійне знання начальником зв'язку тактичної обстановки і обс­­­тановки зі зв'язку. Постійно аналізуючи обстановку в ході бою, началь­­­ник зв'язку робить висновки, приймає рішення по нарощуванню або від­­­новленню порушеної системи зв'язку і ставить завдання підлеглим.

У ході бою начальник зв'язку повинен постійно передбачати можливі зміни у веденні бойових дій, переміщенню КСП батальйону, а також зміни потреб управління підрозділами.

Відповідно з обстановкою, що склалась, і прийнятим рішенням на­­­чальник зв'язку батальйону може віддавати посадовим особам зв'язку такі р о з п о ­­­р я д ж е н н я:

• на відкриття нових зв'язків, закриття (припинення) зв'язків, необхідність в яких зникла;
  
• на зміну режимів роботи засобів зв'язку;
  
• на відновлення порушених зв'язків;
  
• на використання резерву зв'язку, резервних (прихованих) радіо­­­мереж і обхідних напрямків зв'язків;
  
• на відновлення боєздатності взводу зв'язку під вплив засобів ураження противника;
  
• на часткову зміну структури системи зв'язку.
  

На випадок виходу з ладу КСП батальйону начальник зв'язку направляє в механізовану роту, як правило другого ешелону, на КСП якої пла­­­нується передача управління , необхідні дані для відновлення зв'язку зі штабом полку і підлеглими підрозділами батальйону, повідомляє місце і поря­­­док виклику резерву зв'язку, визначає чергу відновлення порушених зв'язків.


9. ВАРІАНТИ ВИРОБКИ РІШЕННЯ НАЧАЛЬНИКОМ ЗВ’ЯЗКУ МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ


9.1. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ


9.1.1. ЗАГАЛЬНА ТАКТИЧНА ОБСТАНОВКА І БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ БАТАЛЬЙОНУ


(Як правило доводиться командиром батальйону на тактичному оріє­­­туванні офіцерів після отримання завдання від командира полку).

Підрозділи 2мпбр 3мд ("Північні") має перевагу в живій силі та бойовій техніці і використовуючи результати ударів авіації і артилерії з ранку 14 травня прорвали оборону наших військ і розвивали наступ в південному напрямку. Протягом 14 травня частини і підрозділи "Пів-ден­­­них" вели тяжкі оборонні бої і до кінця дня зуміли зупинити противни­­­ка.

"Північні" підтягують резерви, здійснюють перегрупування і можли­­­во з ранку 15 травня продовжать наступ у південному на-прямку. Вихід передових підрозділів "Північних" на рубіж ГОРІНО (5902), САВІНСЬКЕ (6108) можливий до 12.00 15.05.

"Південні" готують оборону з завданням не допустити подальшого вклинення противника в оборону дивізії, нанести йому поразку і створи­­­ти умови для переходу в контрнаступ.

В 18.20 14.05 командир 2/3мп на БТР отримав від командира полку завдання, з якого з ' я с у в а в :

• батальйону з 1тр і адн полку обороняти район : відм. 150,8 (56051), міст (5908), північн. окол. ОЛЕНИНО (5509) з метою нанести по­­­разку противнику перед переднім краєм і не допустити його прориву в південному напрямку;
  
• передній край оборони мати по лівому березі річки Ара, північн. кр. ФІЛІНО (5705), міст (5908);
  
• з метою недопущення раптового нападу противника призначити бо­­­йову охорону, позицію і склад якої визначити своїм рішенням;
  
• батальйон підтримує 1/58 ап (ПАГ) і ланка бойових вертольотів МІ-24Д 15 обвп;
  
• оборону заняти до 23.00 14.05;
  
• готовність оборони і системи вогню до 5.00 15.05;
  
• КСП батальйону до 23.00 14.05 мати північн. кр. КУЛЛА (55083);
  
• праворуч переходить до оборони 3мб 3мп. Розмежувальна лінія з ним: НАДИШЕВО (57115), міст (5908), відм.177,9 (61065). КСП 3/3 мп до 23.00 14.05 - відм. 203,5 (60108);
  
• ліворуч переходить до оборони 3мб 4мп. Розмежувальна лінія з ним: РОГОВЕ (53091), відм. 150,8 (56051), ГОРІНО (59027). КСП 3/4мп до 23.00 14.05 – відм. 150,9 (55056);
  
• під час виходу з ладу пунктів управління полку управління під­­­розділами приймає командир 1 мб (другий ешелон полку).
  

9.1.2. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗІ ЗВ’ЯЗКУ ШТАБУ 3 мп


(Як правило доводиться начальником зв'язку полку особисто або по телефону).

Оперативний час 18.30 14.05.

1. Вузли зв'язку ПУ полку розгортаються:
   

КП - гай (55139);

ТПУ - північн. окол. КАЛИНІНО (54174).

2. Зв'язок радіозасобами пунктів управління полку з підлеглими підрозділа­­­ми організувати відповідно до варіанту " Водограй " (додаток 3). Ввід радіоданих в 22.00 15.05 (колонка 3).
   
3. Зв'язок проводовими засобами організувати від КП полку за напрямками з ТПУ полку і пунктами управління всіх підрозділів і елементів бойового порядку полку. Готовність зв'язку до 23.00 14.05.
   
4. Засекречений зв'язок організувати в радіомережі командира пол­­­ку № 180.
   
5. Фельд'єгерсько-поштовий зв'язок організувати від КП полку з 1,2мб і тб - за напрямками, з ТПУ і іншими підрозділами і елементами бойового порядку полку - за круговими маршрутами.
   

Доставку поштових відправлень підрозділами полку організувати два рази на добу згідно з графіку роботи рухомих засобів зв'язку (додаток 4), а бойо­­­вих документів - в указаний час і в разі необхідності. Обмінний пункт ФПЗ розгортається на КП полку до 23.00 14.05.

6. Зв'язок взаємодії організувати:
   

• радіозасобами - між елементами бойового порядку полку по радіо­­­мережах командира і штабу полку з дозволу головної станції;
  

• проводовими засобами - через телефонну станцію ВЗ КП 3 мп;
  

• зв'язок взаємодії радіозасобами з фланговими батальйонами інших полків - шляхом взаємного входження в радіомережі один одного.
  

7. Під час виходу з ладу КП полку зв'язок з підрозділами полку відновлюється від КСП 1мб. Сигнал прийому управління "Повітря - 113". Резерв зв'язку полку зосереджений в районі цегляного заводу (55133). Виклик резерву зв'язку по радіомережі № 184.
   
8. Режими роботи радіозасобів установити:
   

• з заняттям оборони - роботу радіостанцій на передачу заборонити, за винятком радіомереж уп­­­равління органами розвідки і ППО полку;
  

• з початком бою - робота радіозасобів на передачу без обмежень.
  

9. Готовність зв'язку полку -23.00 14.05.
   
10. Для організації взаємодії з авіацією, яка підтримує 2 і 3мб надсилаються переносні радіостанції Р-859.
    
11. Дані про стан зв'язку включати в бойові донесення.
    

Начальник штабу 3 мп

Начальник зв'язку полку