Єдиним засобом досягнення перемоги частинами й підрозділами в збройній сутичці з противником є бій
| Вид материала | Документы |
- Приклад питання з педагогіки розділ 2 ознайомлення з частинами мови у початкових класах, 119.61kb.
- Військово-повітряні сили, 127.54kb.
- План Вступ Перелік областей •Житомир (Житомирська область), 510.8kb.
- Адміністративно-правові методи, 580.78kb.
- Надвірнянський Юліан (м. Чернівці), 239.26kb.
- Распространение ислама началось с Северного Кавказа. В 642 г, 495.44kb.
- Методичні рекомендації з порядку організації І проведення пошуково-рятувальних робіт, 1480.68kb.
- Валютні ризики: економічна природа, 176.23kb.
- 7. методи контролю та оцінювання знань, 473.25kb.
- Грицаєнко Альона, Дегтяр Катерина, Клевець Ілона, Давидюк Валерія, Прокопенко Богдан, 38.22kb.
4. Ведення наступу на противника, який обороняється, з ходу
173. Висування батальйону (роти) до рубежу переходу в атаку починається в установлений час або за командою (сигналом) старшого командира (начальника) і здійснюється з максимальною швидкістю.
Побудова колони батальйону (роти) під час висування до рубежу переходу в атаку повинна забезпечувати швидке розгортання його в передбойовий і бойовий порядки. З цією метою роти (взводи) в колоні батальйону (роти) можуть висуватися із засобами посилення, а танки, що придані механізованому батальйону — в голові колони.
З рубежу (пункту) розгортання в ротні колони вони виходять на свої напрямки.
Механізовані підрозділи, які висуваються на автомобілях, і танкові підрозділи з виходом до місця посадки десантом на танки зупиняються і особовий склад механізованих підрозділів швидко пересідає на танки. Після цього танки з десантом продовжують висування до рубежу переходу в атаку, а автомобілі механізованих рот зосереджуються в установлених місцях збору.
Розвідувальний взвод, якщо він заздалегідь не був висунутий для розвідки противника на передньому краю, висувається попереду колони батальйону і веде розвідку маршруту висування. З виходом на передній край своїх військ взвод розвідує противника в готовності до ведення розвідки в ході наступу.
Гранатометний і протитанковий підрозділи, якщо вони не залучаються до знищення противника в період вогневої підготовки атаки, і другий ешелон (резерв) батальйону до рубежу розгортання в ротні колони висуваються за ротами першого ешелону.
Придана артилерія і мінометна (артилерійська) батарея, які залучаються до участі у вогневій підготовці атаки, гармати і танки, які виділені для стрільби прямою наводкою, протитанкові керовані ракетні комплекси, а також гранатомети висуваються і займають підготовлені вогневі позиції, як правило, в ніч перед наступом, а коли це неможливо — з початком артилерійської підготовки атаки. Танки, призначені для оснащення катковими мінними тралами, виводяться в указані їм місця в порядку, встановленому командиром бригади (полку).
Зенітний підрозділ висувається, як правило, розосереджено по колоні батальйону.
174. Під час висування до рубежу переходу в атаку всі підрозділи повинні суворо дотримуватися встановлених командиром заходів захисту від високоточної зброї противника, в тому числі і заходів щодо світлового, звукового і радіомаскування.
У випадку нанесення противником масованих вогневих ударів під час висування до рубежу переходу в атаку підрозділи, які зберегли боєздатність, швидко виходять із району ураження і продовжують виконувати поставлене завдання.
Для заміни підрозділів, які втратили боєздатність, командир батальйону використовує другий ешелон (резерв).
Мінні поля, які установлені засобами дистанційного мінування противника, в період висування долаються по проходах, які пророблюються загонами забезпечення руху старшого командира або групою розгородження батальйону та нештатними групами розмінування рот.
Під час застосування противником запалювальної зброї підрозділи швидко виходять із району пожежі, гасять осередки вогню на техніці і озброєнні і продовжують виконувати поставлене завдання.
175. Батальйон (рота), висуваючись з максимально допустимою швидкістю, послідовно розгортається із указаних рубежів (пунктів) в ротні та взводні колони, а з підходом до рубежу переходу в атаку — в бойовий порядок.
Атака починається з виходом в установлений час танкових і механізованих підрозділів в бойовому порядку на рубіж переходу в атаку. З цього рубежу танкові і механізовані підрозділи, взаємно підтримуючи один одного вогнем, атакують противника і стрімко просуваються до переднього краю його оборони.
Під час атаки механізованих підрозділів у пішому порядку бойові машини піхоти (бронетранспортери) з підходом до рубежу спішування збільшують швидкість і доганяють танки. З виходом їх на цей рубіж особовий склад механізованих підрозділів за командою командирів рот швидко спішується, на ходу розгортається в цеп і слідом за танками по їхніх коліях і по пророблених проходах долає мінні поля противника.
176. Атаку переднього краю оборони противника і розвиток наступу в глибині батальйон (рота) здійснює так само, як і під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з ним.
5. Форсування водних перешкод
177. Форсування водних перешкод здійснюється, як правило, з ходу. Якщо форсування водної перешкоди з ходу не вдалося або якщо цього вимагають умови обстановки, воно здійснюється з розгортанням головних сил бригади (полку) біля водної перешкоди.
Батальйон (рота) форсує водну перешкоду, як правило, у складі головних сил бригади, полку (батальйону), а під час дій у передовому, рейдовому загонах або авангарді (головній похідній заставі) —самостійно.
В усіх випадках форсування водних перешкод вимагає ретельної підготовки і проведення заходів з метою недопущення скупчення особового складу і техніки на переправах, а також суворого додержування заходів безпеки.
178. Батальйону, який діє в складі головних сил бригади (полку), під час форсування водної перешкоди призначається ділянка форсування, яка включає основні і запасні переправи, а роті — переправи (основна і запасна). Під час форсування з розгортанням головних сил бригади (полку) біля водної перешкоди батальйону призначається також вихідний район для форсування безпосередньо біля водної перешкоди або на віддаленні, яке вказане старшим командиром.
На ділянці форсування організовуються десантні і поромні переправи, переправи танків вбрід або під водою. Кількість і види переправ визначаються виходячи із наявності переправних засобів, характеру водної перешкоди та установленого порядку переправи батальйону (роти).
Для організованого форсування водної перешкоди батальйону (роті)призначаються: вихідний рубіж для форсування в 1—2 км, а під час заняття-вихідного району біля водної перешкоди — в 100—300 м від урізу води; район посадки (вантаження) на переправно-десантні засоби і район герметизації танків в укритих місцях на віддаленні 5—6 км від водної перешкоди, а під час заняття вихідного району для форсування безпосередньо біля водної перешкоди — ближче.
Для підтримання встановленого порядку на ділянці форсування батальйону на переправах призначаються коменданти із числа командирів підрозділів інженерних військ, а на переправі танків під водою, вбрід і підрозділів на плаваючих бойових машинах — з числа офіцерів підрозділів, які переправляються.
179. Командир батальйону (роти), організовуючи форсування водної перешкоди, повинен заздалегідь організувати розвідку водної перешкоди, прийняти рішення на форсування, поставити завдання підрозділам і організувати взаємодію.
Для розвідки водної перешкоди до намічених місць переправ висилаються розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор або дозорні відділення (танки). З виходом до водної перешкоди вони встановлюють, чи зайнятий противником протилежний берег, наявність і стан мостових переправ і бродів, найбільш зручні місця для обладнання десантних, поромних переправ і переправ - танків убрід та під водою. При відсутності противника розвідувальний (бойовий розвідувальний) дозор (дозорне відділення, танк) самостійно переправляється на протилежний берег. На основі даних розвідки командир батальйону уточнює місця переправ і порядок використання приданих переправних засобів.
180. Під час організації форсування крім звичайних питань командир батальйону (роти) визначає порядок розгрому противника на підступах до водної перешкоди і на протилежному березі, місця та види основних і запасних переправ, розподіл переправних засобів, маршрути і порядок висування до водної перешкоди, порядок підготовки озброєння та техніки, а також послідовність переправи підрозділів.
181. Під час постановки завдання на наступ з форсуванням водної перешкоди командир батальйону (роти) в бойовому наказі додатково вказує:
ротам (взводам) — завдання під час підходу до водної перешкоди, під час форсування і на протилежному березі, місця основних і запасних переправ, район герметизації танків, місця посадки особового складу і вантаження озброєння і техніки на самохідні переправно-десантні засоби, вихідний рубіж для форсування та час його проходження;
підрозділам артилерії, гранатометному і протитанковому підрозділам — завдання щодо підтримки підрозділів під час форсування водної перешкоди і бою на протилежному березі, а також вогневі позиції, час готовності до відкриття вогню і порядок переправи;
зенітному підрозділу — завдання щодо прикриття підрозділів від ударів повітряного противника під час виходу до водної перешкоди, в ході форсування, під час бою на протилежному березі, а також стартові (вогневі) позиції, час готовності до відкриття вогню І порядок переправи;
приданим підрозділам інженерних військ — завдання щодо інженерної розвідки місць переправ, обладнання та утримання переправ, підготовки шляхів висування до них, а також місця переправно-десантних засобів під час висування до водної перешкоди.
182. До водної перешкоди батальйон (рота) висувається з максимальною швидкістю в готовності до форсування її з ходу.
Підготовка плаваючих бойових машин до форсування проводиться перед виходом до водної перешкоди. При цьому особливу увагу звертають на щільність зачиняння люків, бійниць, дверей, а також на справність водовідкачуючих насосів, наявність і щільність закриття водозливних пробок. Особовий склад, який знаходиться в машинах, одягає рятівні жилети.
Підготовка танків для переправи під водою проводиться у вихідному районі для форсування і завершується в районі герметизації танків.
183. Батальйон, який діє в передовому загоні, не вступаючи в бій за окремі опорні пункти противника на підступах до водної перешкоди, стрімко виходить до неї, захоплює мости, інші переправи і вигідні для форсування ділянки.
Використовуючи удари авіації і вогонь артилерії, він по захоплених мостах, на плаваючих бойових машинах та переправно-десантних засобах форсує водну перешкоду, захоплює плацдарм на протилежному березі і утримує його до підходу головних сил. Глибина плацдарму не повинна дозволяти танкам і протитанковим засобам противника вести по переправах вогонь прямою наводкою. Якщо на напрямку дій передового загону висаджений тактичний повітряний десант, то батальйон швидко з'єднується з ним і виконує поставлене завдання у взаємодії з десантом.
Батальйон (рота), який діє в авангарді (головній похідній заставі), знищує противника, що прикриває підступи до водної перешкоди, виходить до неї, при сприятливих умовах з ходу форсує її і розвиває наступ на протилежному березі. Якщо форсувати водну перешкоду з ходу не вдалося, авангард (головна похідна застава) своїм вогнем завдає поразки противнику і забезпечує її форсування головними силами.
Артилерія, частина танків, протитанкові керовані ракетні комплекси і гранатомети з виходом до водної перешкоди займають вогневі позиції, завдають поразки противнику та підтримують форсування і бій підрозділів на протилежному березі.
Механізовані підрозділи, використовуючи результати вогню, під прикриттям аерозолів (димів) на плаваючих бойових машинах і переправно-десантних засобах форсують перешкоду, знищуючи противника вогнем всіх засобів на плаву, і оволодівають протилежним .берегом.
Початком форсування («Ч») вважається момент відчалу підрозділів першого ешелону від свого берега.
Форсування водної перешкоди починається і здійснюється на обраних ділянках усіма силами першого ешелону одночасно.
Підрозділи, призначені для переправи на самохідних переправно-десантних засобах першим рейсом, вантаження озброєння, техніки і посадку особового складу проводять в укритих місцях, звідки стрімко виходять до водної перешкоди і з ходу переправляються на протилежний берег. Вантаження озброєння, техніки та посадка особового складу наступних рейсів проводиться на водній перешкоді.
Танки під час форсування водної перешкоди використовують броди, мости, пороми або переправляються під водою. Переправа танків під водою, як правило, здійснюється після оволодіння механізованими підрозділами протилежного берега і ретельної розвідки водної перешкоди. Подолавши водну перешкоду, танкові підрозділи стрімко виходять на свої напрямки і виконують поставлені завдання.
Придані батальйону артилерійський і зенітний підрозділи, а також мінометна (артилерійська) батарея, протитанковий і гранатометний підрозділи, як правило, переправляються на плаваючих машинах та переправно-десантних засобах з таким розрахунком, щоб забезпечувалась безперервність підтримки і прикриття наступу батальйону на протилежному березі. При цьому в першу чергу переправляються протитанкові засоби та самохідна артилерія. Підрозділи інженерних військ ведуть інженерну розвідку водної перешкоди, обладнують, маскують і утримують переправи та шляхи підходу до них, пророблюють проходи в інженерних загородженнях на берегах та у воді, організовують та здійснюють комендантську службу на обладнаних ними переправах.
Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону, а також автомобілі механізованих підрозділів переправляються на переправно-десантних засобах, поромах та по мостах за артилерійськими і зенітними підрозділами.
Переправа поранених і хворих на свій берег здійснюється переправно-десантними засобами, які повертаються після висадки підрозділів, а при необхідності і спеціально виділеними для цього переправними засобами.
184. Батальйон, який діє у складі головних сил бригади (полку), використовуючи успіх передового загону (авангарду) і тактичного повітряного десанту, по захоплених ними переправах або на переправно-десантних засобах (механізовані підрозділи, крім того, на бойових машинах піхоти, бронетранспортерах, а танкові — під водою) безупинно по мірі підходу до водної перешкоди форсує її, з ходу атакує противника, розширює плацдарм, стрімко розвиває наступ у глибину та у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) знищує противника.
Батальйон, який виконує бойове завдання на ділянці, де передовий загін (авангард) не діє, форсує водну перешкоду з ходу, як правило, після вогневої підготовки форсування і атаки при підтримці вогню танків та інших засобів, які виділені для стрільби прямою наводкою зі свого берега.
185. Під час форсування з розгортанням головних сил безпосередньо біля водної перешкоди батальйон (рота), який діє у складі першого ешелону головних сил бригади (полку), посадку в бойові машини піхоти (бронетранспортери), на самохідні переправно-десантні засоби робить в укритих місцях і висувається до водної перешкоди під час вогневої підготовки форсування і атаки. Сигнал про початок висування командир батальйону подає, виходячи із установленого часу початку форсування («Ч») та часу, необхідного для подолання відстані від місця посадки до урізу води. Підрозділи стрімко висуваються до водної перешкоди і в установлений час при підтримці вогню артилерії та інших вогневих засобів форсують її і безупинно розвивають наступ в глибину оборони противника.
186. У зимових умовах форсування водних перешкод може здійснюватися по льодових переправах. Якщо товщина льоду не дозволяє танкам, бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам) та іншій важкій техніці подолати водну перешкоду по льоду, то спочатку її форсують механізовані підрозділи в пішому порядку. Озброєння і техніка переправляються на протилежний берег після посилення льоду або по поромних, десантних переправах, обладнаних в майнах, а також по захоплених мостах. Танки, крім того, при сприятливих умовах можуть долати водну перешкоду по глибоких бродах, а іноді і під водою.
У період інтенсивного льодоходу водні перешкоди долаються, як правило, по захоплених мостах і перекиданням підрозділів повітрям.
6. Наступ вночі
187. Ніч сприяє досягненню раптовості і зменшенню втрат від вогню противника. Успіх нічного бою залежить від ретельної його організації, заздалегідь проведеної рекогносцировки, потайності підготовки і від ступеня натренованості особового складу під час дій вночі, а також від умілого використання приладів нічного бачення та засобів освітлення.
Наступ вночі може початися з прориву оборони противника або бути продовженням денних бойових дій.
Батальйону (роті) під час наступу вночі вказується таке ж по глибині бойове завдання, як і під час наступу вдень. Батальйону додатково може вказуватися рубіж, яким він повинен оволодіти до світанку.
Бойовий порядок батальйону, як правило, будується в два ешелони.
У перший ешелон виділяється така кількість сил та засобів, яка може забезпечити виконання поставленого на ніч бойового завдання без введення в бій другого ешелону (резерву). Батальйонам першого ешелону перепідпорядковується більша кількість артилерії та інших засобів посилення.
188. Підготовка до наступу вночі проводиться заздалегідь в світлий час доби. Під час організації наступу вночі командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: видні вночі орієнтири, азимут напрямку наступу та напрямну роту (взвод); завдання щодо знищення і подавлення приладів нічного бачення, радіолокаційних засобів і, засобів світлового забезпечення противника; порядок позначення свого місцерозташування, застосування приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, освітлення місцевості та способи позначення проходів в загородженнях; заходи, щодо захисту особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху; порядок забезпечення підрозділів освітлювальними та сигнальними засобами, трасуючими снарядами і патронами з трасуючими кулями.
Рекогносцировка проводиться в світлий час доби в подальшим уточненням необхідних питань вночі.
Освітлення місцевості та об'єктів перед фронтом наступу здійснюється освітлювальними авіаційними бомбами, артилерійськими снарядами, мінами та освітлювальними патронами, а позначення своїх підрозділів — світловими пристроями, які невидні зі сторони противника, та сигнальними патронами. Освітлювальні засоби використовуються за єдиним планом. Управління ними в ході наступу здійснюється командиром, у підпорядкуванні якого вони знаходяться.
Для захисту від світлового випромінювання ядерних вибухів використовуються захисні властивості місцевості, озброєння та техніки. Особовий склад забезпечується спеціальними захисними окулярами.
189. Механізований батальйон (рота) наступає вночі, як правило, в пішому порядку в тісній взаємодії з приданими йому танками. При цьому танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють, як правило, в цепу механізованих підрозділів. Другий ешелон (резерв) переміщується ближче до бойового порядку підрозділів першого ешелону.
Наступ вночі починається, як правило, після вогневої підготовки атаки. Іноді з метою досягнення раптовості наступ може починатися без вогневої підтотовки атаки. У цьому випадку артилерія відкриває вогонь з початком атаки або за сигналом командира батальйону (роти).
Напрямок наступу в ході бою позначається світловими орієнтирами (створами), а досягнутий підрозділами рубіж — сигнальними ракетами або іншими виразно видними сигналами.
З початком атаки артилерійські підрозділи перепідпорядковуються ротам. Гранатометний та протитанковий підрозділи, як правило, придаються механізованим ротам.
У ході наступу батальйон (рота) повинен точно витримувати вказані йому напрямки, встановленим порядком позначити своє положення на досягнутих рубежах, вживати заходів щодо забезпечення безпеки під час подолання важкопрохідних ділянок, уміло використовувати прилади нічного бачення і засоби освітлення місцевості, а для осліплення приладів нічного бачення противника—аерозолі (дими).
Під час наступу в умовах відсутності у противника суцільного фронту оборони командир батальйону (роти) зобов'язаний використовувати ніч для охоплення та обходу опорних пунктів противника з метою атаки їх в темний час доби або на світанку одночасно з різних напрямків і тилу.
У ході наступу командир батальйону (роти) особливу увагу приділяє веденню розвідки та забезпеченню флангів, розшуку поранених та їх евакуації.
190. Під час переходу від нічних дій до денних командир батальйону (роти) ще до світанку організовує розвідку з метою встановити підготовку і напрямки контратак противника, уточнює бойові завдання підрозділам, підтягує артилерію, посилює протиповітряну оборону, вживає заходів щодо забезпечення флангів, закріплення на важливих рубежах, поповнення запасів матеріальних засобів, а також щодо розосередження підрозділів та приведення їх у готовність до відбиття контратак.
Командно-спостережний пункт батальйону, а також підрозділи технічного забезпечення і тилу наближаються до бойових порядків рот першого ешелону.
7. Батальйон у морському десанті
191. Під час висадки морського десанту батальйон може діяти в передовому загоні або у складі головних сил десанту. Під час наступу вздовж морського узбережжя він може діяти самостійно як морський десант.
Батальйону, який діє в морському десанті, для висадки призначається пункт висадки шириною до 2 км.
192. Командир батальйону, одержавши завдання на дії в, морському десанті, з'ясовує завдання морського десанту і свого батальйону, а також порядок забезпечення висадки; оцінює характер протидесантної оборони противника і місцевість у районі пункту висадки та майбутніх дій батальйону, систему його загороджень у воді і на березі; уточнює місце; порядок посадки (вантаження) батальйону, способи ведення бою за пункт висадки та черговість висадки; вивчає умови під час переходу морем і в пункті висадки.
Під час організації висадки морського десанту крім звичайних питань командир батальйону (роти) визначає завдання підрозділам щодо знищення противника в пункті висадки і в указаному районі на березі, розподіл штатних підрозділів і засобів посилення по десантне транспортних засобах та черговість їхньої посадки (вантаження) та висадки (вивантаження).
- Під час постановки завдань командир батальйону в бойовому наказі вказує:
р о т а м — засоби посилення, завдання щодо знищення противника в пункті висадки та під час подальших дій, місця висадки, десантно-транспортні засоби для переходу морем, черговість посадки (вантаження) та висадки (вивантаження);
п і д р о з д і л а м а р т и л е р і ї т а і н ш и м в о г н е в и м з а с о б а м — завдання щодо підтримки бою на березі, місця на десантно-транспортних засобах, черговість посадки (вантаження) і висадки (вивантаження);
з е н і т н о м у п і д р о з д і л у — завдання щодо прикриття батальйону від ударів повітряного противника під час переходу морем та після висадки, місця на десантно-транспортних засобах і черговість посадки (вантаження) та висадки (вивантаження).
Під час організації взаємодії командир батальйону додатково узгоджує дії підрозділів щодо захоплення пункту висадки, під час висадки та подолання протидесантних загороджень, а також дії підрозділів з вогнем корабельної артилерії, ударами авіації та діями повітряного десанту, якщо він застосовується.
У підрозділах створюються збільшені запаси матеріальних засобів. Медичний пункт батальйону може посилюватися медичним персоналом та засобами медичної допомоги.
Перед посадкою (вантаженням) підрозділи батальйону розташовуються в районі очікування і завершують підготовку до десантування.
194. Для посадки (вантаження) батальйону на десантно-транспортні засоби призначається пункт посадки (вантаження).
Висування до пункту посадки (вантаження) здійснюється в колонах підрозділів з урахуванням черговості підходу десантних кораблів за сигналами командирів.
Вантаження озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів на корабель здійснюється з урахуванням забезпечення найшвидшого їх вивантаження та ведення бою на березі. Послідовність вантаження озброєння та техніки повинна бути зворотньою порядку їх вивантаження.
Посадка особового складу здійснюється після вантаження озброєння, техніки та запасів матеріальних засобів.
З моменту одержання наказу на посадку підрозділів на десантно-транспортні засоби і до закінчення висадки командир батальйону переходить у підпорядкування командира загону кораблів, на яких батальйон здійснює перехід морем.
195. Під час дій батальйону в передовому загоні командир батальйону з підходом десантно-транспортних засобів до пункту висадки уточнює підрозділам місця і порядок висадки та завдання на березі, а також завдання вогневим засобам на подавлення протидесантної оборони. Підрозділи десанту приготовляються до висадки, озброєння і техніка звільняються від кріплень, приводяться в готовність вогневі засоби десанту, які залучаються до подавлення оборони противника.
Плаваючі танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) можуть сходити на воду до підходу десантних кораблів до пункту висадки і прямувати до берега своїм ходом. У цьому випадку за ними до пункту висадки підходять десантні кораблі з підрозділами, які висаджуються безпосередньо на берег.
Якщо десантні кораблі не можуть підійти до берега впритул, підрозділи при глибині води не більше 1 м висаджуються у воду, при цьому неплаваюча техніка вивантажується в місцях, де глибина і грунт дна дозволяють їй рухатися до берега своїм ходом.
Від батальйону може виділятися десантно-штурмова група у складі до посиленої роти. Десантно-штурмова група, використовуючи удари авіації та вогонь корабельної артилерії, висаджується на берег, атакує противника в пункті висадки і оволодіває рубежем, який забезпечує висадку, розгортання і атаку підрозділів батальйону. Підрозділи батальйону під прикриттям ударів авіації, вогню корабельної артилерії та своїх засобів, а також дій десантно-штурмової групи прямують до берега на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), швидкохідних десантно-висадочних засобах, висаджуються на берег, з ходу розгортаються у бойовий порядок, переходять в атаку, знищують противника і захоплюють пункт висадки на глибину, яка забезпечує висадку головних сил десанту. Надалі батальйон у взаємодії з підрозділами першого ешелону десанту розширює захоплену ділянку і продовжує виконувати завдання на березі.
196. Батальйон, який діє у складі головних сил десанту, висаджується на берег після захоплення пункту висадки передовим загоном. Під час висадки з транспортів з підходом їх до берега, як правило, робиться перевантаження підрозділів на висадочні засоби.
Підрозділи батальйону, який входить в перший ешелон десанту, після висадки, не скупчуючись в прибережній смузі, з ходу розгортаються в бойовий порядок і, використовуючи успіх передового загону, розвивають наступ у глибину.
Підрозділи, які наступають в напрямку району дій повітряного десанту, стрімко виходять на з'єднання з ним і продовжують виконувати бойове завдання спільно.
8. Наступ у місті (населеному пункті)
197. Батальйон (рота), який діє в напрямку міста (населеного пункту), з ходу знищує противника, який обороняється на підступах до нього, вривається в місто (населений пункт) і безупинно розвиває наступ у глибину. В тому випадку, коли місто (населений пункт) захопити з ходу не вдалося, підготовляється його штурм.
Умови, за яких ведеться наступ в місті (населеному пункті), характеризуються обмеженістю зон обзору та обстрілу, складністю маневру й управління підрозділами. Наступ складається з окремих місцевих боїв і відзначається особливою завзятістю та несподіваністю.
У місті (населеному пункті) батальйон, як правило, наступає по одній-двох магістральних вулицях з прилеглими кварталами на фронті до 1000 м. Рота наступає по одній вулиці або всередині кварталу.
Найближчим завданням батальйону є захоплення опорного пункту або одного, а іноді двох-трьох кварталів, подальшим завданням — оволодіння важливими об'єктами (кварталами) в глибині оборони противника.
Найближчим завданням роти є оволодіння будинком (частиною великого будинку або декількома невеликими будинками) в опорному пункті противника.
198. Командир батальйону заздалегідь по великомасштабній карті (плану, фотознімках) вивчає місто (населений пункт), особливості оборони противника в ньому й організовує розвідку.
Під час організації наступу командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає найбільш важливі райони, об'єкти (будинки), якими потрібно оволодіти в першу чергу, кількість і склад штурмових груп, способи вогневого ураження противника з урахуванням особливостей побудови будинків, споруджень та інших об'єктів.
Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) узгоджує: порядок виходу підрозділів до об'єкта, який атакують; дії підрозділів під час атаки (штурму) будинку та під час бою всередині нього; порядок взаємодії з сусідами та заходи щодо перешкодження підходу резервів противника і проведення ним контратак; забезпечення флангів рот (штурмових груп), боротьба з диверсійно-розвідувальними групами противника в тилу підрозділів; способи розпізнавання своїх військ, сигнали для позначення свого розташування всередині атакованого об'єкта (будинку) та інші питання.
199. Під час підходу військ до міста (населеного пункту) артилерія подавляє та знищує противника в опорних пунктах одночасно на підступах до нього і на його околицях. З виходом підрозділів до околиці міста (населеного пункту) артилерія переносить вогонь по будинках та інших спорудженнях у глибині опорних пунктів та перешкоджає підхід резервів противника до об'єктів, які атакують.
Батальйон (рота), використовуючи проміжки і слабо зайняті ділянки в обороні противника, а також результати вогневого ураження, з ходу вривається в місто (населений пункт) і, наступаючи вздовж вулиць, послідовно оволодіває будинками і кварталами (важливими об'єктами).
Танки і вогнеметники, як правило, діють у бойових порядках механізованих підрозділів або за ними і своїм вогнем знищують противника в першу чергу в підвалах, нижніх поверхах будинків та інших укриттях. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), діючи за танками стрибками від укриття до укриття, вогнем гармат і кулеметів знищують противника, який перешкоджає просуванню танків та своїх підрозділів.
Зенітні, а також інші засоби, які виділені для боротьби з повітряним противником, розташовуються на майданах, у скверах та інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню, а стрільці-зенітники можуть займати позиції і на дахах будинків.
Для прикриття флангів і відбиття контратак противника, а також для блокування окремих укріплених будинків командир батальйону (роти) може виділити частину підрозділів, а головними силами продовжувати розвивати наступ.
200. Штурм міста (населеного пункту) здійснюється після ретельної підготовки атакою батальйону одночасно з декількох напрямків.
Для захоплення великих споруджень або важливих об'єктів міста (населеного пункту), підготовлених до оборони, створюються штурмові загони та штурмові групи.
У штурмовий загін виділяється до механізованого батальйону. В ньому створюються штурмові групи в складі до механізованої роти кожна (в окремих випадках у складі взводу), а також виділяється резерв.
У склад штурмового загону (груп) включаються танки, гармати, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, вогнемети, а також підрозділи інженерних військ і військ РХБ захисту.
Штурмовий загін (групи) забезпечується підривними зарядами, аерозольними (димовими), запалювальними та сигнальними засобами, пристроями для штурму будинків та подолання перешкод.
Командир штурмового загону (групи), організовуючи захоплення укріплених споруджень (будинків), ретельно вивчає характер оборони противника в них, особливо систему вогню та можливість вогневого фланкування із сусідніх будинків, найбільш зручні підступи, наявність загороджень, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію.
201. Перед штурмом здійснюється вогневе ураження об'єктів оборони із залученням усіх сил і засобів. Початий штурм ведеться безперервно вдень і вночі до повного оволодіння містом (населеним пунктом).
Штурмовий загін (група) під час вогневої підготовки атаки займає вихідне положення як можна ближче до об'єкта атаки і в установлений час переходить в атаку. Придані гармати і танки, а також вогнемети знищують противника в будинках, які атакують, та сусідніх будинках, а механізовані підрозділи, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації, ходи сполучення, під'їзди, виступи будинків, висуваються до об'єкта і в установлений час під прикриттям вогню всіх засобів і аерозольних (димових) завіс вриваються в будинок. Атака проводиться стрімко із застосуванням ручних гранат по вогневих точках, живій силі і через вікна всередину будинків.
Увірвавшись в будинок, механізовані підрозділи прагнуть роз'єднати сили противника та позбавити можливості його підрозділи спілкуватися між собою і допомагати один одному. Діючи сміливо та відважно, штурмові групи швидко захоплюють сходові клітки, площадки і закріплюються на них, звільняючи від противника прилеглі приміщення. Підтримка вогнем артилерії та танків здійснюється до моменту проникнення механізованих підрозділів у будинок. Бій у великому будинку розпадається на окремі роз'єднані сутички на поверхах.
Підрозділи інженерних військ, які входять у склад штурмового загону (групи), пророблюють проходи в стінах та міжповерхових перекриттях, а при необхідності розміновують захоплені будинки.
Артилерійські підрозділи в цей час знищують противника в сусідніх будинках і перешкоджають підхід його резервів.
Батальйон (рота), захопивши будинок або квартал, продовжує бій за наступні будинки та квартали і виконує поставлене завдання. Окремі осередки опору та дрібні групи противника знищуються другим ешелоном (резервом). Особливо міцні довгочасні вогневі спорудження блокуються та підриваються разом з гарнізонами, що їх обороняють. Захоплені важливі будинки та перехрестя вулиць закріплюються. Виходи із підземних комунікацій охороняються або руйнуються.
Командир батальйону (роти) управляє боєм, знаходячись у безпосередній близькості від підрозділів, які атакують найбільш важливий будинок (об'єкт).
202. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розташовуються, як правило, поза містом (населеним пунктом) або на його околиці. У місто (населений пункт) висуваються засоби для евакуації та ремонту озброєння, техніки і транспорт з необхідною кількістю ракет, боєприпасів і пального, а також батальйонний медичний пункт. Пункти технічного спостереження розгортаються на вулицях якнайближче до рот першого ешелону, які наступають. Для розшуку поранених створюються групи санітарів-носіїв.
9. Наступ у горах
203. На дії підрозділів у горах впливають: обмежена кількість доріг та трудність просування поза дорогами; велика кількість мертвих просторів і потайних підступів; можливість утворення гірських обвалів, завалів та снігових лавин, трудність проведення інженерних робіт та використання мінних тралів; тривалість застою отруйних речовин в ущелинах та глибоких долинах; екрануюча дія гір на роботу радіо та радіолокаційних станцій і засобів звукової розвідки. Під час пересування машин в горах підвищується витрата пального, а на великих висотах знижується потужність двигунів.
204. Наступ у горах ведеться, як правило, по схилах висот, уздовж хребтів, долин і доріг, а також по інших доступних напрямках з широким застосуванням обхідних загонів. Не зайняті противником ділянки гірської місцевості використовуються підрозділами для потайного виходу йому у фланг і в тил. Захоплення командних висот, перевалів та інших важливих об'єктів забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.
Механізований батальйон (рота) повинен уміло використовувати особливості гірської місцевості і бути готовим до самостійних дій у відриві від головних сил бригади, полку (батальйону). Обхід і охоплення противника у поєднанні з наступом з фронту є найбільш ефективними діями батальйону (роти) в горах.
З метою захоплення важливих об'єктів у глибині оборони противника батальйон, а іноді і рота можуть призначатися в обхідний загін.
Для дій у високогірних районах підрозділи забезпечуються гірським спорядженням.
205. Під час організації наступу в горах командир батальйону (роти) додатково вивчає систему вогню противника на всіх ярусах, намічає можливі місця його засад, напрямки, вигідні для дій своїх танкових і механізованих підрозділів та здійснення ними обходів і охоплень.
У рішенні командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: порядок захоплення перевалів, тунелів, інших важливих об'єктів; завдання підрозділів, які здійснюють обхід (охоплення), порядок їхньої взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, або з тактичним повітряним десантом; заходи щодо прикриття флангів, знищення засад противника, орієнтування, витримування напрямку і позначення положення підрозділів, які наступають; заходи щодо захисту від обвалів, лавин, селів; порядок забезпечення підрозділів необхідним гірським спорядженням.
206. У ході вогневої підготовки та вогневої підтримки атаки противник подавляється та знищується одночасно на всіх ярусах і найбільш надійно в опорних пунктах, які прилягають до доріг та напрямків наступу підрозділів, на перевалах і командних висотах. Гаубична артилерія та міномети використовуються, як правило, для ураження противника на зворотних схилах висот. Основним засобом ураження противника на нижньому ярусі є вогонь прямою наводкою гармат, танків, бойових машин піхоти і протитанкових засобів, на другому ярусі — вогонь артилерії та мінометів, на наступних ярусах — удари авіації та вогонь гаубичної артилерії.
Під час наступу по вузьких гірських долинах та ущелинах (каньйонах) бойовий порядок батальйону (роти) будується більш глибоким. Передбачається завчасне розгортання частини артилерії в готовності до відкриття вогню до втягування в ущелину першого ешелону батальйону.
207. Механізовані підрозділи на важкодоступних ділянках атакують противника, як правило, в пішому порядку. При цьому механізована рота може посилюватися протитанковим, гранатометним та зенітним підрозділами.
Танки на важкодоступній місцевості наступають в цепу механізованих підрозділів або за ними по доступних напрямках. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню підрозділів, що атакують. Особовий склад механізованих підрозділів, використовуючи вогонь танків та артилерії, долає перешкоди і разом з інженерно-саперними підрозділами забезпечує подальше просування танків.
Зенітний підрозділ прикриває підрозділи, що атакують, діє з урахуванням рельєфу місцевості і напрямків, з яких можливі удари повітряного противника, особливо з малих висот.
208. У ході наступу в горах командир батальйону (роти) особливу увагу приділяє веденню розвідки та забезпеченню флангів. Розвідка ведеться більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю розвідувальних (бойових розвідувальних) дозорів, спостережних постів та спостерігачів. Забезпечення відкритих флангів батальйону (роти) досягається побудовою бойового порядку рот (взводів) уступом, посиленням спостереження і веденням розвідки на напрямках можливого потайного підходу противника, а також постійною готовністю до маневру другого ешелону (резерву) в сторони флангів або на загрозливий напрямок.
209. Під час наступу по вузькій гірській долині батальйон у першу чергу оволодіває прилеглими висотами, з яких прострілюється долина. При цьому особлива увага звертається на узгодження дій підрозділів, які наступають одночасно по долині та хребту.
Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням вогневих засобів артилерія з підходам атакуючих підрозділів до висоти переносить вогонь по вогневих засобах на верхніх ярусах, особливо по фланкуючих. Якщо висоту можна обійти, то частина сил батальйону (роти) атакує з фронту, а обхідні підрозділи — з флангу і тилу. Висоти з одноярусним розташуванням вогневих засобів також атакуються по можливості одночасно з різних напрямків.
У ході наступу, особливо під час виходу в долини та на гірські плато, підрозділи повинні бути в постійній готовності до відбиття контратак противника.
210. Гірським перевалом або ущелиною батальйон (рота), який наступає з фронту, оволодіває самостійно або у взаємодії з обхідним загоном та тактичним повітряним десантом.
Оволодіння перевалом або ущелиною починається, як правило, із захоплення прилеглих до нього висот та знищення противника на схилах, які обернені до перевалу або ущелини. Батальйон (рота) після оволодіння прилеглими висотами частиною сил із захопленого рубежу сковує противника, який безпосередньо обороняє перевал або ущелину, а головними силами атакою у фланг і в тил знищує його й оволодіває перевалом (висотою) або ущелиною.
Танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) рухаються по доступній місцевості, знищуючи вогневі засоби противника, які перешкоджають просуванню батальйону (роти) та підрозділів, які обходять противника з флангів.
Залежно від обстановки механізовані підрозділи можуть наступати в пішому порядку і без вогневого зв'язку з танками і бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами). Танки в цьому випадку під охороною механізованих підрозділів, які діють десантом на них або в пішому порядку, а бойові машини піхоти (бронетранспортери) з частиною особового складу своїх підрозділів переміщуються в передбойовому порядку по доступних напрямках (дорогах). З виходом на доступну місцевість вони швидко розгортаються і підтримують наступ механізованих підрозділів.
Після оволодіння перевалом або ущелиною батальйон (рота) діє залежно від поставленого завдання. Рішенням командира батальйону (роти) або старшого командира організовується охорона та оборона підходів до перевалу, важливих ділянок доріг, мостів, тунелів та виходів із ущелини.
211. Каньйони, які пересікають напрямок наступу, долаються, як правило, з ходу по захоплених переходах. Якщо перехід захопити не вдалося, то механізовані підрозділи, використовуючи не зайняті противником ділянки, долають каньйон, виходять у фланг або в тил противнику, який обороняє перехід, і при підтримці вогню танків та артилерії раптовою атакою оволодівають ним. Коли обійти противника, який обороняє перехід, неможливо, батальйон (рота) оволодіває ним атакою з фронту. У цьому випадку каньйон долають в першу чергу механізовані підрозділи під прикриттям вогню артилерії та танків. Танки та артилерія долають каньйон слідом за механізованими підрозділами по переходу, що є, або по обладнаному переходу.
212. Гірські ріки форсуються в ході наступу, як правило, вбрід, а там, де можливо, обладнуються десантні, поромні та мостові переправи. На переправах посилюються комендантська, рятівна та евакуаційна служби, а також виставляються річкові застави. Межі бродів позначаються добре видними позначками. Дно ріки розчищається від великих валунів. Для переправи особового складу закріплюються канати.
213. Механізований батальйон (рота), призначений в обхідний загін, посилюється підрозділами артилерії (мінометів), протитанковим, гранатометним, інженерно-саперним та іншими підрозділами, а також забезпечується підвищеним запасом ракет, боєприпасів, гірським спорядженням, підтримується вогнем артилерії та ударами бойових вертольотів.
Обхідний загін, використовуючи потайні підступи та проміжки в бойових порядках противника, сміливо проникає в глибину його оборони, оволодіває прилеглими до перевалу (проходу) висотами, а потім самостійно або у взаємодії з батальйоном, який наступає з фронту (тактичним повітряним десантом), атакує противника у фланг та в тил і оволодіває перевалом (проходом).
214. Другий ешелон переміщується розосереджено на напрямку зосередження основних зусиль ближче до підрозділів першого ешелону.
Командно-спостережний пункт батальйону (роти), а також підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону наближаються до бойових порядків рот першого ешелону.