Тематичний план занять: Спеціальність «клінічна фармація» Заняття 1

Вид материалаНавчально-методичний посібник
Тестовий контроль для перевірки первинного рівня знань
Е. лейкоцитоз, ­ШЗЕ, лихоманка
3. До молекул міжклітинної адгезії відносяться
4. Проліферація це- процес
5. Вкажіть, в якій послідовності відбувається еміграція лейкоцитів в осередок запалення
6. Під час другого компонента запалення відбувається
7. До загальних проявів запалення відносяться
8. Що обумовлює місцевий прояв запалення – rubor?
9. Що обумовлює місцевий прояв запалення – tumor?
10. Що обумовлює місцевий прояв запалення – dolor?
11. У хворого з плевральної порожнини одержали ексудат такого складу: білок 4%(в нормі до 1,5%), багато клітин, переважають нейт
А. гнійний
1.З плевральної порожнини хворого отримано ексудат наступного складу: Білка - 34 г/л, клітин 3600 в мкл, переважають нейтрофіли,
2.І.І.Мечников, вивчаючи запальний процес, описав певну закономірність еміграції лейкоцитів в осередок запалення. Клітини емігру
3.При розкритті абсцесу в ротовій порожнині з'явилися виділення жовто-зеленого кольору. Які клітини завжди представлені і перева
4.У хворого на плеврит під час плевральної пункції отримано прозору рідину без запаху. Який тип ексудату отримано під час пункці
6.У дитини в ділянці опіку спостерігається гіперемія шкіри, невеличкі пухирці, заповнені прозорою рідиною. Якого характеру рідин
7.Одним із місцевих ознак запалення є почервоніння (rubor). Чим обумовлена ця ознака?
1.Яка місцева ознака запалення обумовлена подразненням і сдавлюванням нервових закінчень?
4. У хворого на плеврит під час плевральної пункції отримано прозору рідину без запаху. Який тип ексудату отримано під час пункц
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
1. Дайте визначення поняття «ексудація».

2. Які з клітин першими емігрують в осередок запалення?

3. Що таке ексудат?

4.Що таке транссудат?

5. Що таке еміграція лейкоцитів?

6. Які види ексудату ви знаєте?

7. Проліферація, визначення поняття.

8. Назвіть місцеві прояви запалення.

9. Назвіть загальні прояви запалення:

10. У судинах мікроциркуляторного русла підвищений гідростатичний тиск.


Еталони відповідей на теоретичні питання початкового рівня:

1. Ексудація- це вихід рідини й розчинених у ній компонентів плазми крові із кровоносних судин у вогнище запалення.

2. Нейтрофіли
3. Ексудат-це запальний випіт.
4. Трансудат-це незапальний випіт.

5. Еміграція- це вихід лейкоцитів із кровоносних судин в осередок запалення.

6. Серозний, катаральний, фібринозний, який поділяється на крупозний і дифтеретичний, гнійний, геморагічний, гнильний.
7. Проліферація- це розмноження клітин.
8. Почервоніння (rubor), підвищення температури(calor), набряк (tumor), біль (dolor), порушення функції (functio laesa).
9. Гарячка, лейкоцитоз, зміни в лейкоцитарній формулі в залежності від причини, що викликала запалення, підвищення в крові «білків гострої фази запалення», прискорення ШЗЕ, інтоксикація.


Тестовий контроль для перевірки первинного рівня знань:
1. Які ознаки свідчать про наявність запального процесу в організмі?

А. гіперпротеїнемія

В. тромбоз, ­ШЗЕ, лихоманка

С. еритроцитоз, ­ШЗЕ

D. лихоманка, лейкопенія, ШЗЕ

Е. лейкоцитоз, ­ШЗЕ, лихоманка


2. Ексудація-це:

А. пошкодження клітин

В. вихід рідини й розчинених у ній компонентів плазми крові з судин в осередок запалення

С. відновлення клітин

D. перехід рідини з тканин в судини

Е. розмноження клітин


3. До молекул міжклітинної адгезії відносяться:

А. лейкотрієни

В. інтерлейкін-1, 6, ФНП

С. селектини, інтегрини

D. Ig А, Ig Е, Ig М

Е. лізосомальні ферменти


4. Проліферація це- процес:

А. руйнування клітин

В. пошкодження клітин

С. вихід клітин в осередок запалення

D. розмноження клітин

Е. накопичення запального випоту


5. Вкажіть, в якій послідовності відбувається еміграція лейкоцитів в осередок запалення:

А. моноцити, нейтрофіли, лімфоцити

В. лімфоцити, моноцити, нейтрофіли

С. нейтрофіли, моноцити, лімфоцити

D. нейтрофіли, еозинофіли, лімфоцити

Е. –


6. Під час другого компонента запалення відбувається:

А. вихід води, білків і формених елементів в осередок запалення

В. пошкодження клітин

С. вихід БАР

D. розмноження клітин

Е. еміграція лейкоцитів


7. До загальних проявів запалення відносяться:

А. загальна слабкість, втомлюваність

В. tumor, rubor, calor, dolor, functio laesa.

С. цианоз, припухлість, набряк

D. лейкоцитоз, гарячка, С-реактивного білка в сироватці крові


8. Що обумовлює місцевий прояв запалення – rubor?

А. альтерація

В. ексудація

С. проліферація

D. артеріальна гіперемія

Е. венозна гіперемія


9. Що обумовлює місцевий прояв запалення – tumor?

А. альтерація

В. ексудація

С. проліферація

D. утворення пухлини

Е. всі відповіді вірні


10. Що обумовлює місцевий прояв запалення – dolor?

А. зниження інтенсивності катаболічних процесів

В. підвищення інтенсивності катаболічних процесів

С. підвищення інтенсивності анаболічних процесів

D. подразнення рецепторів гістаміном, кінінами

Е. венозна гіперемія


11. У хворого з плевральної порожнини одержали ексудат такого складу: білок 4%(в нормі до 1,5%), багато клітин, переважають нейтрофіли. Визначить вид ексудату.

А. гнійний

В. геморагічний

С. серозний

D. фібринозний

Е. катаральний


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.


Основні питання, що підлягають вивченню.

1.Розлади кровообігу в осередку запалення.

2.Ексудація і еміграція лейкоцитів, їх механізми.

3.Види ексудатів. Морфологічна характеристика різновидів ексудативного запалення.

4.Механізми проліферації.

5.Поняття про запалення інтерстиційне, гранульоматозне, з утворенням поліпів.

6.Морфологічні особливості та наслідки проліферативного запалення.

7.Місцеві ознаки запального процесу, механізми їх розвитку.

8.Зв'язок місцевих і загальних порушень при запаленні.

9.Принципи протизапальної терапії.


Література.

Основна:

1. М.Н.Зайко, Ю. В. Биць – Патологічна фізіологія. К: " Вища школа ", 1995р., С. 211-237.

2. О.В.Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 116-130.

3. Лекція «Запалення».

Додаткова:

1.А.М.Чернух, П.Н.Александров, О.В.Алексеев. Микроциркуляция. М., 1994г.

2. Регеда М.С. Запалення — типовий патологічний процес. Львів; 2005. - 53с.

3. В.В.Серов, В.С.Пауков. Воспаление. Руководство для врачей. М. Медицина, 1995г.

4. Д.Н.Маянский. Хроническое воспаление. М.:Медицина, 1991г.


Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1. Роль лізосомальних ферментів у патогенезі запалення.

2. Медіатори запалення. Механізм дії. Значення для організму.

3. Вплив нервових та гормональних факторів на розвиток запалення.


Література для підготовки рефератів:

1. Медиаторы воспалительной реакции при хирургическом лечении сложных врожденных пороков сердца в условиях искусственного кровообращения у новорожденных и грудных детей/ Л.А. Бокерия, Д.Ш. Самуилова, Т.Б. Аверина и др //Анестезиология и реаниматология. - 2006. - N3. - C. 34-38

2. Роговий Ю.Є. Цитокінова регуляція запалення при туберкульозі легень//Одеський медичний журнал. - 2004. - N3. - C. 111-114

3. Цурко В.В. Медиаторы и тканевые рецепторы в патогенезе суставного синдрома//Клиническая геронтология - 2007. - Том13, N2. - C. 3-6.


Самостійна робота студентів


Мета заняття : ознайомити студентів з методикою визначення титру амілолітичних ферментів гною.

Зміст заняття : для визначення ферментативних властивостей гною приготовити сироватку гною. Для цього гнійний ексудат відцентрифугувати, верхній шар відсмоктати і розвести фізіологічним розчином в 10 разів.

Амілолітична здатність гною визначається наступним чином. З основного розчину сироватки гною приготовити ряд пробірок (8). В кожну пробірку, крім першої, налити по 1 мл фізіологічного розчину. В 1 пробірку налити 1 мл сироватки гною. В 2 пробірку налити 1 мл сироватки гною і змішати з 1 мл фізіологічного розчину; 1 мл суміші з другої пробірки перенести в третю, з третьої в четверту і так далі до кінця. З 8 пробірки 1 мл суміші вилити.

Таким чином, одержують ряд розведень сироватки гною: 1:10, 1:20, 1:40 і т. ін.

Потім до кожного розведення додати по 5 мл крохмалю в розведенні 1:1000 і штатив з пробірками поставити в термостат на 30 хв.

Під впливом амілолітичних ферментів крохмаль розщеплюється, проходячи стадії утворення еритро- і ахродекстринів.

Індикатором розщеплення крохмалю є розчин Люголя. Останній дає з нерозщепленим крохмалем синє, з еритродекстрином- червоне і з ахродекстрином- жовте забарвлення.

Титр амілолітичних ферментів визначається по пробірці з рідиною червоного кольору.



1:10 1:20 1:40 1:80 1:160 1:320 1:640 1:1280


Наприклад, якщо червоне забарвлення одержали в шостій пробірці, то це означає, що титр ферменту дорівнює 1:320, так як 1 мл сироватки в розведенні 1:320 розщеплює 5 мл крохмалю в розведенні 1:1000 протягом 30 хвилин до еритродекстринів.


Висновок: _______________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Тести з банку даних „Крок-1”


ТЕСТИ З ВІДКРИТОЇ БАЗИ ДАНИХ (2010р)


1.З плевральної порожнини хворого отримано ексудат наступного складу: Білка - 34 г/л, клітин 3600 в мкл, переважають нейтрофіли, рН- 6,8. Який вид ексудату у хворого?

A Гнійний

B Фібринозний

C Геморагічний

D Серозний

E Змішаний


2.І.І.Мечников, вивчаючи запальний процес, описав певну закономірність еміграції лейкоцитів в осередок запалення. Клітини емігрують у такій послідовності:

A Нейтрофільні гранулоцити, моноцити, лімфоцити

B Моноцити, лімфоцити, нейтрофільні гранулоцити

C Нейтрофільні гранулоцити, лімфоцити, моноцити

D Моноцити, нейтрофільні гранулоцити, лімфоцити

E Лімфоцити, моноцити, нейтрофільні гранулоцити


3.При розкритті абсцесу в ротовій порожнині з'явилися виділення жовто-зеленого кольору. Які клітини завжди представлені і переважають в гнійному ексудаті?

A Нейтрофіли

B Еозинофіли

C Базофіли

D Лімфоцити

E Еритроцити


4.У хворого на плеврит під час плевральної пункції отримано прозору рідину без запаху. Який тип ексудату отримано під час пункції?

A Серозний

B Геморагічний

C Гнійний

D Фібринозний

E Гнилісний


5.У хворого з гострою пневмонією є набряк і ущільнення легеневої тканини. Які клітини першими інфільтрують зону запалення і забезпечують ефективний захист від бактеріальної інфекції?

A нейтрофіли

B моноцити

C тромбоцити

D еозинофіли

E базофіли


6.У дитини в ділянці опіку спостерігається гіперемія шкіри, невеличкі пухирці, заповнені прозорою рідиною. Якого характеру рідина в пухирцях?

A Серозний ексудат

B Геморагічний ексудат

C Гнійний ексудат

D Транссудат

E Гнилісний ексудат


7.Одним із місцевих ознак запалення є почервоніння (rubor). Чим обумовлена ця ознака?

A .Розширенням судин.

B.Збільшенням проникливості мікросудин.

C Посиленням еміграції лейкоцитів.

D Гіперосмією.


8.При роботі на присадибній ділянці чоловік поранив руку. Рану не обробив. Згодом на місці поранення розвилось запалення з накопиченням ексудату, що містив велику кількість життєздатних та зруйнованих нейтрофілів. Який вид ексудату виник?

A Гнійний.

B Серозний.

C Фібринозний.

D Геморагічний.

E Катаральний.


2006-2009р.


1.Яка місцева ознака запалення обумовлена подразненням і сдавлюванням нервових закінчень?

A. Біль

B.Набряк

C.Почервоніння

D.Підвищення температури

E. Порушення функції


2. У хворого на 2-у добу після розвитку гострого запаленя колінного суглобу було відмічено збільшення суглобу в розмірах. З яким із механізмів, який має місце при запаленні, пов'язаний цей симптом.

A.Регенерація

B.Альтерація

C.Проліферація

D.Ексудація

E.Склероз


3. У хворого 72-х років з діагнозом «перитоніт» під час лапаротомії (розтину) черевної порожнини отримана рідина мутно-жовтого кольору із зеленуватим відтінком, неприємного запаху; вміст білка – 0,39 г/л, в осаді значна кількість дегенеративних форм нейтрофілів, гнійні тільця. Визначте характер рідини, яка отримана під час пункції:

  1. Гнильний ексудат
  2. Серозний ексудат
  3. Гнійний ексудат
  4. Транссудат
  5. Геморагічний ексудат



4. У хворого на плеврит під час плевральної пункції отримано прозору рідину без запаху. Який тип ексудату отримано під час пункції?

А. Фібринозний

В. Гнійний

С. Гнилісний

D. Геморагічний

E. Серозний


Ситуаційні задачі:


1. Хворому зробили пункцію плевральної порожнини. Отримали ексудат наступного складу: білок – 4,8 %, лейкоцити – 6200/мкл, переважно нейтрофіли, багато пошкоджених і непошкоджених клітин, рН – 5,4.
  1. Як називається такий вид ексудату?

____________________________________________________________________
  1. Поясніть механізми його утворення в плевральній порожнині.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Розкрийте позитивне і негативне значення ексудату.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Чим відрізняється ексудат від трансудату?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________


2. Двом хворим з асцитом проведена діагностична пункція черевної порожнини. В одного з них отримана рідина мала такі властивості: щільність – 1,024, білок – 3,6 %, лейкоцити – 4800/мкл, рН – 6,9. Рідина іншого хворого: щільність – 1011, лейкоцити – 86/мкл, рН – 7,4.
  1. Як називається рідина в першому та другому випадках?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Яке значення має дослідження її складу?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ці дві рідини.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Хворий І., 36 років, більше року страждає на запалення слизових оболонок гайморових пазух. За останні два тижні загальний стан погіршився: температура тіла коливалася в межах 37,5 – 38,50С, посилилися головні болі, дихання через ніс стало утрудненим. Слизова оболонка носових ходів різко гіперемована і набрякла. З боку крові: нейтрофільний лейкоцитоз і прискорення ШЗЕ.

1. Який вид запалення розвинувся у хворого?

____________________________________________________________________

2. Які механізми розвитку загальних проявів запалення?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3.Принципи протизапальної терапії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________


4. Хлопчик Ю.,13 років, звернувся до лікаря з приводу фурункула на правій щоці. Скаржиться на біль при жуванні, головний біль, підвищення температури. В центрі щоки пальпується щільний інфільтрат розміром з лісовий горіх. Шкіра над інфільтратом яскраво-червона по периферії і багрово-синюшна в центрі.

1. Який вид запалення розвинувся у хворого?

____________________________________________________________________

2. Як пояснити неоднакове забарвлення шкіри в ураженій ділянці?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3.Принципи протизапальної терапії.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________


5. Хворий М., 36 років, пред'являє скарги на біль при ковтанні, слабкість, пітливість, головний біль. Температура тіла - 38,8О С. Слизова оболонка зіву гіперемована, набрякла, покрита сіруватим нальотом. Лейкоцитів в крові - 15 х109/л, ШЗЕ - 20мм/год, пульс - 98/хв., частота дихання -26/хв.

1. Який патологічний процес має місце у хворого?

____________________________________________________________________

2.Які механізми розвитку місцевих ознак при запаленні?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Вкажіть загальні ознаки запалення у хворого і поясніть механізми їх розвитку.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4.Принципи протизапальної терапії.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


6. Хворий Е., 38 років, звернувся до лікаря з приводу опіку правої стопи окропом. При огляді стопи: різке почервоніння, припухлість шкіри. Пальпація стопи болюча. Пошкоджена шкіра має підвищену температуру. Рухова функція стопи порушена. Температура тіла - 37,10С. В аналізі крові: нейтрофільний лейкоцитоз.

1. Які механізми розвитку описаних місцевих симптомів?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Як пояснити загальні зміни при запаленні?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________


3.Принципи протизапальної терапії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


7. У хворого з черевної порожнини отримано 200 мл непрозорої рідини, аналіз якої дав наступний результат: питома вага — 1025, альбуміни — 0,5%, глобуліни — 1,5%, фібриноген — 0,2%, еритроцити — 4-5 у полі зору, лейкоцити (нейтрофіли) — до 10—15 у полі зору.

1. Як називається отримана рідина?

____________________________________________________________________

2. Яке значення має дослідження її складу?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які механізми виходу рідини із судин в черевну порожнину?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ексудат від трансудату.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________


5.Принципи протизапальної терапії.

________________________________________________________________________________________________________________________________________


8. Під час пункції черевної порожнини була отримана рідина жовтого кольору. Питома вага її — 1012, кількість альбумінів — 1%, глобулінів — 1%, фібриноген відсутній, лейкоцити від 1 до 3 у полі зору.
    1. Як називається отримана рідина?

____________________________________________________________________
    1. Яке значення має дослідження її складу?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________
    1. Які механізми виходу рідини із судин в черевну порожнину?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ексудат від трнсудату.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________


9. У хворого, що страждає на рак легені, при пункції плевральної порожнини отримано 500 мл прозорої рідини рожевого кольору. Питома вага— 1018, загальний вміст білка — 3,3%, кількість альбумінів — 2,3%. глобулінів— 1%, фібриноген відсутній. Лейкоцити — 0—3, еритроцити 10—15 у полі зору.
      1. Як називається отримана рідина?

____________________________________________________________________
      1. Яке значення має дослідження її складу?

____________________________________________________________________
      1. Які механізми виходу рідини із судин в черевну порожнину?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  1. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ексудат від трнсудату.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________


10. У хворого, що страждає на туберкульоз легень, при пункції плевральної порожнини отримано 1,5 л рідини жовтого кольору. Питома вага — 1020, загальний вміст білка — 3%, кількість альбумінів - 2%, глобулінів - 0,9%, фібриноген — 0,1%, лейкоцити — 0—5 у полі зору, еритроцитів немає.
      1. Як називається отримана рідина?

____________________________________________________________________
      1. Яке значення має дослідження її складу?

____________________________________________________________________
      1. Які механізми виходу рідини із судин в черевну порожнину?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Перерахувати, за якими ознаками відрізняються ексудат від трансудату.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Принципи протизапальної терапії.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________