Geum.ru

Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6


5) створення умов для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів, що не суперечать суспільній моралі; підтримка молодіжних підліткових заходів за місцем проживання, залучення з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел, не заборонених законодавством; контроль за використанням цих коштів;


6) надання допомоги у забезпеченні школярів, які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, підручниками, створення умов для самоосвіти;


7) надання допомоги випускникам шкіл у працевлаштуванні;


8) організація та здійснення роботи щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх;


9) вирішення відповідно до законодавства питань про державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних закладах освіти та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам відповідно до закону пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах у групах подовженого дня;


10) забезпечення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, збереження культурної спадщини розширення культурної інфраструктури села, селища, міста, забезпечення доступу населення до культурних цінностей;


11) забезпечення у сільській місцевості регулярного безкоштовного підвезення до місця навчання чи виховання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників;


12) сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері культури, освіти, виховання, вирішення питань про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень для влаштування майстерень, студій та лабораторій, необхідних для їх творчої діяльності;


13) вирішення питань про надання неповнолітнім, студентам, пенсіонерам та інвалідам права на безкоштовне і пільгове користування об’єктами культури, а також визначення порядку компенсації цим закладам вартості послуг, наданих безкоштовно або на пільгових умовах.


2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження у сфері освіти, виховання, культури і туризму.


Стаття 50. Повноваження у сфері охорони здоров’я, фізичної культури і спорту


1. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері охорони здоров’я, фізичної культури і спорту належить:


1) розроблення, подання на розгляд відповідної ради місцевих програм та планів розвитку охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, захисту материнства і дитинства, сім’ї та молоді, забезпечення їх виконання, участь у підготовці відповідних загальнодержавних і регіональних програм, спрямованих на забезпечення у межах наявних можливостей доступності та безоплатності медичного обслуговування;


2) забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів медичного обслуговування, розширення і вдосконалення мережі лікувальних закладів фізичної культури і спорту усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів;


3) управління закладами охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, які перебувають у комунальній власності територіальної громади, призначення на посади та звільнення з посад їх керівників;


4) реєстрація відповідно до законодавства статутів (положень) розташованих на відповідній території закладів охорони здоров’я, фізкультурно-оздоровчих закладів незалежно від форм власності; внесення пропозицій до відповідних органів про ліцензування індивідуальної підприємницької діяльності у сфері охорони здоров’я;


5) забезпечення утримання медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів, фельдшерських пунктів, пологових будинків, лікувально-профілактичних та амбулаторно-поліклінічних закладів, загальних стоматологічних поліклінік, закладів швидкої та невідкладної медичної допомоги, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;


6) утримання закладів санітарної просвіти, медико-соціального захисту та інших установ цієї сфери;


7) забезпечення відповідно до законодавства громадян, які мають право на відповідні пільги, лікарськими засобами та виробами медичного призначення;


8) організація роботи щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх;


9) створення умов для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку;


10) сприяння роботі спортивних федерацій, товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров’я, фізичної культури і спорту.


2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження у сфері охорони здоров’я, фізичної культури і спорту.


Стаття 51. Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища


1. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належить:


1) розроблення, подання на розгляд відповідної ради місцевих програм та планів з питань земельних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення їх виконання; участь у підготовці відповідних загальнодержавних і регіональних програм;


2) підготовка і внесення на розгляд відповідної ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за землю, нормативів і розмірів зборів за користування природними ресурсами; забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інших екологічних платежів, встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами територіальної громади, про затвердження для підприємств, установ та організацій лімітів використання природних ресурсів (за винятком ресурсів загальнодержавного значення), лімітів, кількісних та якісних характеристик викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище (за винятком викидів і скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення або навколишнього природного середовища за межами території села, селища, міста, та лімітів на утворення і розміщення відходів);


3) формування і використання місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі місцевого бюджету громади;


4) організація в установленому порядку землеустрою, ведення відповідної земельно-кадастрової документації, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; організація проведення грошової оцінки вартості земель на території села, селища, міста; справляння в установленому порядку плати за землю;


5) вилучення (викуп) для суспільних потреб, а також надання під забудову та для інших потреб земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності територіальної громади; вирішення питань відведення або надання земельних ділянок лісового фонду, водного фонду місцевого значення та інших земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності; припинення права користування цими ділянками; продаж таких земельних ділянок, викуп їх у власників для потреб територіальної громади села, селища, міста; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади; зміна відповідно до закону за погодженням з органами виконавчої влади цільового призначення земельних ділянок на території села, селища, міста;


6) реєстрація прав користування землею і договорів на оренду землі; видача у випадках, встановлених законом, документів, що посвідчують право власності і право користування земельною ділянкою на території села, селища, міста;


7) забезпечення розроблення з урахуванням екологічних та інших вимог та внесення на затвердження відповідної ради проектів планування і забудови сіл, селищ міст, їх генеральних планів та схем промислових вузлів; підготовка, відповідно до генерального плану села, селища, міста вихідних даних для розроблення планів земельно-господарського устрою території села, селища, міста, іншої землевпорядної документації, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за їх виконанням;


8) вирішення в установленому законом порядку питань реєстрації прав на земельні ділянки та інші об’єкти нерухомості;


9) надання у користування надр для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; погодження клопотань про надання надр на території села, селища, міста з метою геологічного вивчення;


10) надання водних об’єктів та інших природних ресурсів місцевого значення у користування; вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;


11) організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм, що знаходяться на території села, селища, міста;


12) організація збору, переробки, утилізації і захоронення відходів на території села, селища, міста, визначення відповідно до законодавства територій для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів, здійснення контролю за діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами;


13) прийняття рішень з питань проведення екологічної та санітарно-гігієнічної експертизи проектів господарської діяльності, що можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, якість питної води, здійснення контролю за охороною та використанням вод та відтворенням водних ресурсів;


14) організація робіт з проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування на стан довкілля та визначення шляхів і засобів зменшення цього впливу; залучення, представників громадських організацій, органів самоорганізації населення до процесу прийняття рішень з питань охорони навколишнього природного середовища; забезпечення систематичного та оперативного інформування населення, підприємств, установ, організацій про стан навколишнього природного середовища, захворюваності населення;


15) внесення до відповідної ради пропозицій про організацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні, про порушення клопотання про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, про оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’ятками культурної спадщини загальнодержавного значення;


16) координація діяльності підприємств, установ та організацій, розташованих на території відповідного села, селища, міста, незалежно від форм власності та підпорядкування, з використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища; погодження поточних та перспективних планів роботи підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів; надання згоди на розміщення на території відповідного села, селища, міста підприємств, установ і організацій;


17) звернення до суду з вимогою щодо обмеження, зупинення чи заборони діяльності підприємств, які не належать до комунальної власності та знаходяться на відповідній території, у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, охорони навколишнього середовища;


18) забезпечення розгляду протоколів про адміністративні правопорушення посадовими особами, застосування адміністративних санкцій та інших передбачених законом заходів до посадових осіб у разі порушення законодавства у сфері земельних відносин, природокористування та охорони навколишнього природного середовища;


19) здійснення екологічного моніторингу на території відповідного населеного пункту;


20) здійснення контролю за відтворенням та використанням земельних та інших природних ресурсів, встановлення зон санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання, систем водовідведення та очищення стічних вод, здійснення інших заходів щодо охорони джерел і систем питного водопостачання, охорони систем водовідведення та очищення стічних вод; запровадження обмежень або заборона використання підприємствами питної води для промислових цілей;


21) вирішення земельних та інших спорів у сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища у порядку, встановленому законом;


22) прийняття рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, які передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність, вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;


23) створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації;


24) сприяння органам виконавчої влади у здійсненні необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, інформування про них населення.


2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.


.


Стаття 52. Повноваження у сфері соціального захисту населення


1. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення належать:


1) розроблення, подання на розгляд відповідної ради місцевих програм та планів з питань соціального захисту населення, окремих категорій громадян, забезпечення їх виконання; участь у підготовці відповідних загальнодержавних і регіональних програм;


2) встановлення за рахунок коштів місцевого бюджету, благодійних та інших надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту громадян, які проживають на відповідній території і потребують таких додаткових гарантій;


3) облік громадян, які відповідно до законодавства потребують соціальної допомоги зокрема, в забезпеченні соціальним житлом безоплатно чи за соціально доступними цінами, наданні його в оренду тощо;


4) забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов інвалідів, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, влаштування в будинки інвалідів і громадян похилого віку, а також щодо захисту прав дітей, що залишилися без піклування батьків, влаштування їх на виховання в сім’ї громадян;


5) вирішення відповідно до законодавства питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби) або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім’ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва;


6) забезпечення соціального обслуговування самотніх і непрацездатних громадян, організація для таких, а також інших категорій малозабезпечених громадян похилого віку, інвалідів будинків-інтернатів побутового обслуговування, продажу товарів у спеціальних магазинах і відділах за соціально доступними цінами, а також безоплатного харчування;


7) утримання будинків-інтернатів для малозабезпечених громадян похилого віку, інвалідів, організація їх побутового обслуговування, безоплатного харчування;


8) вирішення відповідно до законодавства питань про надання допомоги, пов’язаної з охороною материнства і дитинства;


9) подання відповідно до законодавства допомоги громадянам, які постраждали від стихійного лиха;


10) вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в інших випадках, передбачених законодавством;


11) організація проведення оплачуваних громадських робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні, а також учнівської та студентської молоді у вільний від занять час на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до комунальної власності, а також за договорами – на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до інших форм власності;


12) вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування;


13) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів, за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам про охорону праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах;


14) участь у проведенні колективних переговорів та укладенні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) щодо підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території; проведення реєстрації колективних договорів і угод, здійснення контролю за їх виконанням;


15) встановлення відповідно до законодавства розмірів і порядку виплати щомісячної допомоги особам, які здійснюють догляд за самотніми громадянами, котрі за висновком медичних закладів потребують постійного стороннього догляду;


16) здійснення контролю за поданням відповідно до закону підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності відомостей про наявність вільних робочих місць (посад); організація інформування населення про потребу підприємств, установ та організацій усіх форм власності у працівниках;


17) бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до законодавства потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих місць; прийняття рішень про створення на підприємствах, в установах та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, організація професійної підготовки цих осіб; погодження проведення ліквідації таких робочих місць;


18) надання згідно із законодавством соціальної допомоги особам, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;


19) вирішення питань про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв’язку з похованням безрідних, одиноких, ветеранів війни та праці, інших громадян, які цього потребують.


2. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних рад, крім зазначених частиною першою цієї статті, належить також вирішення питань щодо надання працівникам освіти, культури, охорони здоров’я, іншим категоріям громадян, які працюють у сільській місцевості, встановлених законодавством пільг.


3. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження у сфері соціального захисту населення.


Стаття 53. Повноваження у сфері зовнішньоекономічної діяльності


1. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:


1) сприяння в межах наданих повноважень забезпеченню виконання на відповідній території міжнародних зобов’язань України;


2) укладення і забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорів з іноземними партнерами щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, щодо придбання та реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг тощо;


3) сприяння зовнішньоекономічним зв’язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності;


4) сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої і соціальної інфраструктури та інших об’єктів; залучення іноземних інвестицій для створення робочих місць;


5) створення спільних із зарубіжними партнерами наукових, культурних, туристичних, фізкультурно-оздоровчих центрів, інших організацій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку сіл, селищ, міст;


6) організація прикордонної і прибережної торгівлі на території села, селища, міста, контроль за додержанням законодавства з цих питань;


7) створення умов для належного функціонування митних та інших державних органів, що займаються питаннями зовнішньоекономічної діяльності сприяння їх діяльності.


2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження у сфері зовнішньоекономічної діяльності.


Стаття 54. Повноваження в галузі оборонної роботи


1. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі оборонної роботи належать:


1) сприяння організації призову громадян на строкову військову та альтернативну (невійськову) службу, підготовці молоді до служби в Збройних Силах України, організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення в установленому порядку до підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також до населення рішення про оголошення мобілізації;


2) бронювання відповідно до законодавства робочих місць для військовозобов’язаних на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування;


3) сприяння здійсненню заходів, пов’язаних з мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом на відповідній території;


4) вирішення відповідно до законодавства питань, пов’язаних з наданням військовим частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України службових приміщень і жилої площі, інших об’єктів, комунально-побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг;


5) сприяння організації підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, виробництва і поставок підрозділам Збройних Силах України замовленої продукції, послуг, енергоресурсів;


6) здійснення заходів щодо створення належних умов для функціонування пунктів пропуску через Державний кордон України;


7) сприяння Державній прикордонній службі України у підтриманні відповідного режиму на державному кордоні;


8) здійснення заходів щодо військово-патріотичного виховання населення.


2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження у сфері оборонної роботи.


Стаття 55. Повноваження у сфері адміністративно-територіального устрою


1. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері адміністративно-територіального устрою належать:


1) підготовка і внесення на розгляд відповідної ради пропозицій щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, міст;


2) пропозицій щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території сіл, селищ, міст.


2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження у сфері адміністративно-територіального устрою.


Стаття 56. Повноваження у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян


1. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян належать:


1) розроблення та подання на розгляд відповідної ради планів та заходів з питань забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпечення їх виконання; участь у підготовці відповідних загальнодержавних і регіональних програм;


2) сприяння створенню належних умов для діяльності судів, органів прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ, інших правоохоронних органів;


3) звернення в установленому порядку до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади села, селища, міста, здійснення повноважень органами та посадовими особами місцевого самоврядування;


4) здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян, за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування;


5) вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад);


6) реєстрація у встановленому порядку місцевих об’єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які створюються і діють відповідно до законодавства;


7) утворення служби у справах дітей та спостережної комісії, спрямування їх діяльності;


8) сприяння відповідним державним органам у забезпеченні додержання правил паспортної системи;


9) утворення адміністративних комісій та комісій з питань громадської безпеки, спрямування їх діяльності, організація розгляду справ про адміністративні правопорушення, віднесених законом до повноважень адміністративної комісії;


10) підготовка і внесення на розгляд відповідної ради пропозицій щодо забезпечення пожежної безпеки, утворення підрозділів місцевої пожежної охорони, матеріально-технічного і кадрового забезпечення їх діяльності; погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників підрозділів місцевої пожежної охорони;


11) створення в установленому порядку комунальних аварійно-рятувальних служб; розроблення та здійснення заходів щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності комунальних аварійно-рятувальних служб, організація навчання особового складу комунальних аварійно-рятувальних служб та аварійно-рятувальних служб громадських організацій;


12) створення резервного фонду для ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;


13) вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров’я, збереження матеріальних цінностей;


14) вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;


15) погодження проекту плану проведення потенційно небезпечних заходів за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки у разі присутності на них цивільного населення; взаємодія з органами військового управління під час планування та проведення таких заходів з метою запобігання і недопущення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків відповідно до закону;


16) централізоване тимчасове зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території, та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду;


17) зберігання документів Національного архівного фонду, що мають місцеве значення, і управління архівною справою та діловодством на відповідній території.


2. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян належать.


Стаття 57. Повноваження щодо відзначення державними нагородами України


1. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у сфері відзначення державними нагородами України розглядають клопотання підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і вносять в установленому порядку до відповідних державних органів пропозиції щодо нагородження осіб державними нагородами України, а також здійснюють контроль за додержанням вимог законодавства при висуненні кандидатур та розгляді пропозицій щодо відзначення державними нагородами жителів відповідного населеного пункту.


Стаття 58. Інші повноваження виконавчих органів сільських, селищних міських рад


1. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад виконують повноваження і у інших сферах відповідно до закону.


Розділ VІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ РАЙОННИХ ТА ОБЛАСНИХ РАД


Стаття 59. Місцеві державні адміністрації як виконавчі органи районних і обласних рад


1. До повноважень місцевих державних адміністрацій як виконавчих органів районних та обласних рад належать:


1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради;


2) підготовка пропозицій до загальнодержавних програм соціально-економічного розвитку та інших цільових програм;


3) сприяння інвестиційній діяльності на території району, області;


4) об’єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони праці та охорони навколишнього природного середовища для забезпечення спільних інтересів територіальних громад;


5) здійснення в установленому порядку управління об’єктами спільної власності територіальних громад;


6) вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об’єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об’єктів в установленому законом порядку;


7) залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, установ та організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координація цієї роботи;


8) створення, ліквідація, реорганізація та перепрофілювання підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади;


9) створення комунальних банків, інших комунальних фінансово-кредитних установ;


10) прийняття рішень щодо випуску місцевих позик, отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету, проведення відповідних лотерей, випуску цінних паперів;


11) розгляд в установленому законодавством порядку пропозицій щодо розміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності; внесення до органів виконавчої влади відповідних пропозицій;


12) вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами, що належать до спільної власності територіальних громад, спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;


13) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту;


14) визначення у встановленому законом порядку територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;


15) вирішення в установленому порядку питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, а також про скасування такого дозволу;


16) координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів;


17) організація охорони, реставрації, використання пам’яток історії та культури, архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення;


18) підготовка висновків щодо проектів місцевих містобудівних програм сіл, селищ, міст;


19) сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, охорони навколишнього природного середовища, фізичної культури і спорту, сім’ї та молоді;


20) прийняття за погодженням з органами державної влади з питань охорони здоров’я та охорони навколишнього природного середовища в порядку, передбаченому законодавством, під час аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні об’єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування;


21) затвердження для підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля та лімітів розміщення відходів у випадках, передбачених законом;


22) прийняття у встановленому законом порядку рішень про заборону використання природних ресурсів;


23) визначення відповідно до законодавства режиму використання територій рекреаційних зон;


24) підготовка і подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об’єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам’ятками історії або культури, які охороняються законом;


25) здійснення у межах, визначених законом, необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями; інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, а також населення;


26) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов’язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;


27) вирішення питань використання коштів, які надходять до фондів охорони навколишнього природного середовища районів, областей.


2. Місцеві державні адміністрації відповідно до закону можуть виконувати й інші повноваження як виконавчі органи районних та обласних рад.


Розділ VІІІ. МАТЕРІАЛЬНА І ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Стаття 60. Засади формування матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування


1. Формування матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування здійснюється на таких засадах:


1) рівень фінансових ресурсів, якими відповідно до закону наділяються органи місцевого самоврядування, повинен відповідати їхнім повноваженням, визначеним законодавством, що забезпечується трансфертною політикою держави; при цьому середній рівень трансфертів для місцевих бюджетів різних рівнів повинен бути однаковим;


2) законодавством встановлюються стандарти надання послуг, уніфіковані по всій країні; обсяг трансфертів з державного бюджету має забезпечувати дотримання цих стандартів; нормативи бюджетної забезпеченості повинні розраховуватись, виходячи з вартості застосування соціальних стандартів;


3) законом може бути встановлено максимальний обсяг видатків на утримання органів місцевого самоврядування;


4) для забезпечення фінансовими ресурсами виконання повноважень за органами місцевого самоврядування закріплюються джерела доходів, які за своєю природою є загальнонаціональними, однак на рівень адміністрування яких органи місцевого самоврядування мають суттєвий вплив; вказані джерела доходів повинні бути стабільними та добре прогнозованими; частки доходів від закріплених джерел для бюджетів різних рівнів самоврядування повинні відповідати пропорціям видатків на виконання повноважень відповідними органами місцевого самоврядування;


5) фінансова допомога з боку держави повинна заохочувати діяльність місцевих рад щодо збільшення надходжень до їх бюджетів;


6) органам місцевого самоврядування для забезпечення виконання покладених на них повноважень законом надаються фінансові ресурси, які є стабільними, територіально однорідними, прив’язаними до території, сплати яких важко уникнути і які легко адмініструються; при цьому органи місцевого самоврядування повинні мати право на встановлення місцевих податків та зборів, регулювання їх ставок, адміністрування, забезпечення виконання рішень органів місцевого самоврядування в частині стягнення місцевих податків та зборів; держава може надавати фінансову допомогу місцевим бюджетам в частині забезпечення покладених на них повноважень;


7) податкові пільги можуть надаватись лише виходячи із особливостей об’єкта оподаткування, а не фінансового стану чи інших особливостей платника податку;


8) пільги з оподаткування можуть надаватись органом влади лише того рівня, до бюджету якого зараховуються такі податки;


9) пільги в оподаткуванні повинні надаватись на термін, що не перевищує один бюджетний період, рішенням про місцевий бюджет і відображатись в доходній частині бюджету зі знаком «мінус»;


10) субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, як правило, спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів та на компенсацію втрат місцевих бюджетів від наданих державою пільг в податковій та соціальній сфері. Субвенції на здійснення програм соціального захисту можуть надаватись тільки при згоді органів місцевого самоврядування на отримання такої субвенції;


11) трансферти мають надаватись безпосередньо до місцевих бюджетів, які є кінцевими отримувачами цих трансфертів; процедури надання трансфертів мають забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту їх надання;


12) для здійснення повноважень з питань інвестицій органам місцевого самоврядування забезпечується доступ до ринку запозичень; при цьому участь держави повинна здійснюватись у формі контролю;


13) адміністрування податків та зборів, що відносяться до власних доходів, має здійснюватись безпосередньо органами місцевого самоврядування;


14) місцеві ради повинні мати можливість використовувати інструменти зовнішнього аудиту місцевого бюджету незалежними аудиторами;


15) має бути забезпечено середньострокове планування та затвердження бюджетів, у першу чергу щодо бюджету розвитку. При цьому забезпечується правонаступність прийнятих у попередні роки рішень щодо довгострокових та середньострокових програм;


16) тендерні процедури повинні бути прив’язані до етапів бюджетного процесу.


17) мінімальні розміри місцевих бюджетів громад визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на споживача таких послуг, виходячи з визначених законом рівнів вартості забезпечення мінімальних соціальних потреб.


Стаття 61. Право комунальної власності


1. Правом комунальної власності територіальної громади є її право на підставі закону на свій розсуд безпосередньо володіти, користуватися, а також через відповідні органи місцевого самоврядування розпоряджатися об’єктами комунальної власності.


2. Комунальна власність є матеріальною основою місцевого самоврядування громад.


3. Територіальним громадам належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.


4. Підставою для набуття громадою права комунальної власності є безоплатна передача державою майна та майнових прав, необхідних для виконання закріплених за місцевим самоврядуванням функцій; передача державою за згодою ради іншого майна іншими суб’єктами права власності; прийняття відумерлої спадщини та безхазяйного майна; створення, придбання, набуття у інший спосіб майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.


5. Право комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідна рада та її виконавчі органи.


6. Переліки об’єктів комунальної власності та об’єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад затверджують відповідні ради.


7. Громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.


8. Районні та обласні ради від імені територіальних громад здійснюють управління об’єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.


9. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.


Доцільність та умови відчуження об’єктів права комунальної власності відповідно до закону визначаються виконавчим комітетом відповідної ради.


Доходи від відчуження об’єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.


10. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні послаблювати економічні основи місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.


11. Право комунальної власності захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права власності без згоди відповідного органу місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених законом.


12. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних в містах (у разі їх створення) рад мають право:


1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для життєзабезпечення громад; у визначеному законом порядку вилучати майно з приватної в комунальну власність з мотивів забезпечення суспільних потреб;


2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об’єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб громад;


3) мати об’єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.


13. При прийнятті рішень щодо створення комунальних підприємств чи участі органів місцевого самоврядування у статутному фонді підприємств повинна забезпечуватись вільна конкуренція між суб’єктами підприємницької діяльності.


14. Інші питання правового режиму комунальної власності визначаються законом.


Стаття 62. Місцеві бюджети


1. Органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та бюджетним законодавством.


2. Доходи місцевих бюджетів поділяються на власні та делеговані.


До власних доходів зараховуються місцеві податки та збори, кошти від відчуження комунального майна, інші види доходів, не віднесені до закріплених.


До делегованих доходів належать надходження від закріплених за бюджетами місцевого самоврядування загальнодержавних податків та зборів чи їх часток.


3. До видатків на виконання власних повноважень відносяться видатки на реалізацію програм, затвердження яких належать до повноважень відповідних рад.


До видатків на виконання делегованих повноважень відносяться видатки на реалізацію програм, що відносяться до галузевої компетенції рад, та видатки на виконання програм, що відносяться до галузевої компетенції органів місцевого самоврядування району та області.


4. Кошти бюджетів територіальних громад можуть об’єднуватися на договірних засадах для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, інших програм та проектів і передаватись до виконання органами місцевого самоврядування інших територіальних громад, районів чи областей.


5. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України та інших місцевих бюджетів.


6. Самостійність місцевих бюджетів територіальних громад гарантується:


1) забезпеченням істотної частки власних та закріплених доходів у надходженнях до місцевих бюджетів;


2) достатністю власних доходів для виконання власних повноважень місцевого самоврядування;


3) достатністю та стабільністю закріплених доходів та переданих з державного бюджету трансфертів для виконання делегованих державою повноважень;


4) правом рад самостійно відповідно до закону визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.


Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.


7. Органи місцевого самоврядування фінансуються виключно з відповідного місцевого бюджету.


8. Доходи, додатково одержані в процесі виконання місцевих бюджетів, суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, передбачених законом. Рішення про використання таких коштів приймається відповідною радою.


Стаття 63. Місцеві податки і збори


1. Органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть встановлювати місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.


2. За рішенням зборів громадян за місцем їх проживання можуть запроваджуватися місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування.


Стаття 64. Утворення цільових фондів


1. Органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету.


2. Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджується відповідною місцевою радою.


Стаття 65. Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних відносинах


1. Рада або за її рішенням інші органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах.


2. Органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб’єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.


Стаття 66. Фінансування витрат, пов’язаних із здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів державної влади


1. Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади, наданих відповідним органам місцевого самоврядування. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України.


2. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов’язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.


Розділ ІХ. АКТИ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Стаття 67. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування


1. Місцева рада, виконавчий комітет відповідної ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.


Сільський, селищний, міський голова, голова районної, обласної ради в межах своїх повноважень видають акти у формі розпоряджень.


Керівники інших виконавчих органів місцевого самоврядування видають акти у формі наказів.


2. Рішення місцевої ради приймається більшістю голосів від загального складу місцевої ради на її пленарному засіданні, крім випадків, передбачених цим Законом.


3. Рішення місцевої ради підписується відповідно сільським, селищним, міським головою, головою обласної, районної ради, а у випадках, передбачених цим Законом, – головуючим на пленарному засіданні місцевої ради.


4. Рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, а у разі його відсутності – головуючим на відповідному засіданні виконавчого комітету.


5. У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.


6. Рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради можуть бути скасовані відповідною радою, якщо вони не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства, рішенням цієї ради , прийнятим у межах її повноважень.


7. Накази керівників інших виконавчих органів місцевого самоврядування ради можуть бути скасовані відповідною радою, або її виконавчим комітетом, якщо такі накази не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, що прийняті у межах її повноважень.


8. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають оприлюдненню. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування. За видачу такої копії може справлятися плата, що не повинна перевищувати витрат на її виготовлення.


9. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування набирають чинності після їх державної реєстрації з дня їх офіційного оприлюднення, якщо ними не встановлено більш пізній термін набрання чинності.


10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що не підлягають оприлюдненню, набирають чинності з дня їх підписання, якщо ними не встановлено більш пізній термін набрання чинності.


11. Індивідуально-правові акти можуть бути скасовані тільки до їх виконання. Після виконання індивідуально-правових актів вони можуть бути відмінені тільки в судовому порядку. Термін дії таких актів є необмежений, якщо інше не встановлено законом.


12. Ради та їх виконавчі органи є правонаступниками рішень відповідних рад та їх виконавчих органів попередніх скликань.


Стаття 68. Державна реєстрація актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування


1. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають державній реєстрації територіальними органами Міністерства юстиції України.


2. Реєстрація актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється в п’ятиденний строк після їх подання на реєстрацію.


3. Порядок проведення державної реєстрації актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування встановлюється Кабінетом Міністрів України.


Стаття 69. Офіційне оприлюднення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування


1. Усі зареєстровані в установленому порядку акти рад, сільських, селищних, міських голів, виконавчих органів рад, їх посадових осіб підлягають офіційному оприлюдненню за винятком випадків, встановлених законом.


2. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування не пізніше трьох днів після державної реєстрації оприлюднюються шляхом офіційного опублікування у Офіційному бюлетені ради та інших виданнях рад, а також розміщуються на їх офіційних Інтернет-сайтах.


3. Офіційний Інтернет-сайт ради може перебувати у комунальній власності однієї або кількох територіальних громад, обладнується пошуковою системою і забезпечує цілодобовий та безкоштовний доступ громадян до актів та іншої інформації відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування.


Вимоги до змісту офіційного Інтернет-сайту ради визначаються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 70. Офіційний бюлетень ради


1. Офіційний бюлетень відповідної ради є офіційним друкованим органом цієї ради.


2. Засновником офіційного бюлетеня ради є відповідна рада. За спільним рішенням кількох рад може випускатись офіційний бюлетень кількох органів місцевого самоврядування.


3. Офіційний бюлетень випускається в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць.


4. Безоплатній публікації в офіційному бюлетені ради підлягають акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, акти голів місцевих державних адміністрацій про зупинення дії акта органу місцевого самоврядування чи посадової особи місцевого самоврядування, оголошення та звіти про закупівлі, інші оголошення публічного характеру.


5. Будь-яка політична реклама в офіційному бюлетені ради в прямому чи прихованому вигляді не допускається.


6. Офіційний бюлетень розповсюджується шляхом підписки, в тому числі, обов’язкової для бібліотек. Вартість підписки не повинна перевищувати собівартості випуску бюлетеня.


Стаття 71. Перевірка актів органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб на їх відповідність Конституції та законам України


1. Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб після їх державної реєстрації та офіційного опублікування у дводенний строк в одному примірнику передаються до відповідної місцевої державної адміністрації:


1) акти сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, сільських, селищних, міських (міст районного значення) голів – до районних державних адміністрацій;


2) акти районних, районних у містах рад, міських рад (міст обласного значення) – до обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;


3) акти районних, районних у містах рад, міських рад (міст республіканського значення) в Автономній Республіці Крим – до Ради міністрів Автономної Республіки Крим;


4) акти обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад – до Кабінету Міністрів України.


2. Відповідна місцева державна адміністрація, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України розглядає нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у строк не більше тридцяти календарних днів, а інші акти – не більше п’ятнадцяти календарних днів з дня одержання цих актів.


3. Голова відповідної місцевої державної адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України у разі виявлення невідповідності актів органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб Конституції чи законам України приймають рішення про зупинення цих актів і одночасно звертаються до відповідного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання цього акта незаконним. Судовий збір при цьому не справляється.


4. У разі визнання адміністративним судом акта органу або посадової особи місцевого самоврядування таким, що не відповідає Конституції чи законам України, він втрачає чинність з моменту вступу в силу рішення адміністративного суду.


У разі відмови адміністративним судом у відкритті провадження за цим позовом або відхилення ним цього позову рішення про зупинення акта органу або посадової особи місцевого самоврядування втрачає чинність з моменту вступу в силу рішення адміністративного суду.


Розділ Х. ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Стаття 72. Гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб


1. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.


2. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України , цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законом.


3. У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування.


4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.


5. Акти органів державної влади, що тягнуть за собою додаткові витрати з місцевих бюджетів чи зменшують їх доходи, діють у випадку і в межах видатків, передбачених Державним бюджетом України на виконання таких актів.


Стаття 73. Підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним, обласним радам


1. Місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині виконання повноважень виконавчих органів відповідних рад.


2. Районна, обласна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь.


3. Якщо недовіру голові районної, обласної державної адміністрації висловили не менш як дві третини депутатів від загального складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.


Стаття 74. Обов’язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування


1. Акти відповідної ради, сільського, селищного, міського голови, виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, інших виконавчих органів ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності та підпорядкування, їх посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово перебувають на відповідній території.


2. На вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування зобов’язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів.


3. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за шкоду, заподіяну місцевому самоврядуванню їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.


Стаття 75. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування


1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.


2. Підстави, види відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, порядок її застосування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.


Стаття 76. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами


1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед відповідною територіальною громадою. Ці органи та посадові особи періодично, але не менш як раз на рік, інформують відповідну територіальну громаду про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед відповідними територіальними громадами про свою діяльність.


2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.


Підстави та порядок дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.


Стаття 77. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою


1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть в установленому порядку відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.


2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення наданих їм повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.


Стаття 78. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами


1. Заподіяна в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування юридичним і фізичним особам шкода відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а заподіяна в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.


2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.


Стаття 79. Дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради


1. Повноваження сільської, селищної, міської, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках:


1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, що підтверджено відповідним рішенням адміністративного суду, яке набрало чинності, не виконує вимоги компетентних органів про приведення прийнятих рішень у відповідність із законом;


2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин більш як протягом шести місяців;


3) якщо до кінця поточного бюджетного року за наявності прийнятого Державного бюджету України не прийнято місцевий бюджет.


Повноваження сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені також у разі, якщо протягом місяця з дня початку її першої сесії рада не сформувала виконавчий комітет.


2. Повноваження відповідної ради за наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму. Порядок проведення місцевого референдуму визначається законом про місцеві референдуми.


3. Питання про дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської ради може бути порушене сільським, селищним, міським головою, а також не менш як однією десятою частиною громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.


Питання про дострокове припинення повноважень районної, обласної ради може бути порушене головою відповідної державної адміністрації, а також не менш як п’ятдесят тисяч громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.


4. За наявності рішення місцевого референдуму про дострокове припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради Верховна Рада України в місячний строк призначає позачергові вибори відповідної ради.


Пропозиції про призначення позачергових виборів сільської, селищної, міської, районної, обласної ради з підстав, передбачених цим Законом, можуть подавати до Верховної Ради України відповідна рада чи Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, голова обласної державної адміністрації.


5. Порядок проведення позачергових виборів рад визначається відповідним законом.


6. Сільська, селищна, міська, районна, обласна рада, щодо якої місцевим референдумом прийнято рішення про дострокове припинення повноважень, продовжує виконувати покладені на неї законом повноваження до обрання нового складу відповідної ради та набуття нею в установленому порядку повноважень.


Стаття 80. Дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови


1. Повноваження сільського, селищного, міського голови достроково припиняються у разі:


1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;


2) припинення ним громадянства України;


3) виїзду за межі України на постійне проживання;


4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;


5) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом;


6) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;


7) його смерті.


2. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, що підтверджено відповідним рішенням адміністративного суду, яке набрало чинності, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.


Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності цих підстав можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.


3. Рішення про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови приймається сільською, селищною, міською радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу, або за поданням голови відповідної місцевої державної адміністрації.


4. Повноваження сільського, селищного міського голови з підстав, передбачених частиною першої цієї статті, припиняються:


1) у разі його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови – з дати прийняття рішення відповідною радою про задоволення заяви;


2) у разі припинення ним громадянства України – з дати прийняття рішення про припинення громадянства України;


3) у разі виїзду за межі України на постійне проживання – з дати прийняття радою рішення за наявності офіційних документів про виїзд сільського, селищного, міського голови за межі України на постійне проживання ;


4) у разі набрання законної сили обвинувальним вироком про вчинення умисного злочину, визнання судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер – з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду;


5) у разі порушення вимог щодо обмеження сумісності діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом - з дати прийняття радою рішення за наявності офіційних документів про вчинення зазначеного порушення;


6) у разі смерті – з дати, визначеної свідоцтвом про смерть.


5. За наявності рішення місцевого референдуму про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови Верховна Рада України призначає позачергові вибори відповідного сільського, селищного, міського голови.


Пропозиції до Верховної Ради України про призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови з підстав, передбачених цим Законом, можуть подавати відповідна рада чи Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, голова обласної державної адміністрації.


6. Порядок проведення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови визначається законом про вибори.


Стаття 81. Відсторонення сільського, селищного, міського голови від виконання повноважень


1. Сільський, селищний, міський голова може бути відсторонений Кабінетом Міністрів України від виконання повноважень у разі прийняття ним рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і свобод громадян, що підтверджено відповідним рішенням адміністративного суду, яке набрало чинності, не виконує вимоги компетентних органів про приведення прийнятих ним рішень у відповідність із законом, а також прийняте в установленому порядку рішення про зупинення його акта.


2. Відсторонення від виконання повноважень сільського, селищного, міського голови здійснюється на час проведення службового розслідування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


Розділ ХІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.


2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:


- підготувати та внести пропозиції щодо приведення інших законів у відповідність з цим Законом;


- привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;


- відповідно до наданих цим Законом повноважень забезпечити розроблення та прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;


- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.


ссылка скрыта