Професор, д ю. н., член-кореспондент Академії правових наук України, президент Інституту прикладних гуманітарних досліджень м

Вид материала

Документы

Содержание Президент України 3 березня 2004 року Кодекс України про адміністративні правопорушення Президент України 5 квітня 2001 року Л. кучма № 266/94-вр Л. кучма № 2920-iii

Подобный материал:

• Компаративний дискурс соціально-гуманітарних наук Юридична компаративістика в пост-постмодерністській, 2088.13kb.
• Національна академія наук україни інститут прикладних проблем механіки І математики, 198.53kb.
• Андидат юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України,, 6423.4kb.
• В. Н. Денисов доктор юридичних наук, член-кореспондент Академії правових наук України,, 4168.77kb.
• У праві, 502.37kb.
• Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук Цикл, 180.26kb.
• Організащйний комітет голова оргкомітету, 57.27kb.
• Е. Л. Носенко експериментальна психологія, 184.92kb.
• Національна академія наук україни інститут держави І права ім. В. М. Корецького, 310.53kb.
• Реферат циклу робіт на здобуття Державної премії України в галузі науки І техніки, 169.38kb.

Президент України 3 березня 2004 року

Л. КУЧМА № 1566-IV

@@

Розділ 7

Відповідальність за порушення законодавства щодо іноземців та осіб без громадянства


Кодекс України про адміністративні правопорушення⁵⁵

(витяги)


Стаття 203. Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування
в Україні і транзитного проїзду через територію України

Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті –

тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України –

тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чинність цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром набути статусу біженця незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм статусу біженця відповідно до Закону України «Про біженців». (Стаття 203 із змінами, внесеними згідно із законами України № 55/97-ВР від 07.02.1997 р., № 812-XIV від 02.07.1999 р., в редакції Закону України № 2247-III від 18.01.2001 р., із змінами, внесеними згідно із Законом України № 177-IV від 26.09.2002 р., в редакції Закону України № 1299-IV від 20.11.2003 р.)


Стаття 204-1 Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади –

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, –

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з метою отримання притулку або набуття статусу біженця, якщо вони в установлений законом термін звернулися до відповідних органів державної влади щодо надання їм притулку чи статусу біженця. (Кодекс доповнено статтею 204-1 згідно із Законом України № 2247-III від 18.01.2001 р., в редакції Закону України № 1723-IV від 18.05.2004 р.)


Кримінальний кодекс України

(витяги)


Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

1. Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод –

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з конфіскацією транспортних або інших засобів вчинення злочину.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією засобів вчинення злочину.

Президент України 5 квітня 2001 року

Л. КУЧМА № 2341-III

Закон України

«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»⁵⁶

(витяги)


Стаття 1. Відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.


Стаття 2. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; (Частину першу статті 2 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3165-IV від 01.12.2005 )

2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;

3) відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано. (Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3165-IV від 01.12.2005)


Стаття 3. У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.


Стаття 7. Термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.


Стаття 14. Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу дізнання, досудового слідства чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.


Президент України 1 грудня 1994 року

Л. КУЧМА № 266/94-ВР


Закон України

«Про відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через державний кордон України без належних документів для в'їзду в Україну»⁵⁷

(витяги)


Стаття 1. Відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через державний кордон України без належних документів для в'їзду в Україну

Підприємства (їх об'єднання), установи та організації, незалежно від форм власності, які здійснюють міжнародні пасажирські повітряні перевезення (далі - повітряні перевізники), за переміщення через державний кордон України пасажирів-іноземців чи осіб без громадянства без документів для в'їзду в Україну або з документами, оформленими з порушенням вимог, установлених законодавством України, несуть відповідальність у вигляді штрафу від двохсот двадцяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира.

Звернення пасажира-іноземця або особи без громадянства із заявою про надання статусу біженця чи про надання притулку в порядку, встановленому законом, не звільняє повітряного перевізника від відповідальності, передбаченої цим Законом, за його перевезення через державний кордон України без належних документів.

Сплата штрафу не звільняє повітряного перевізника від обов'язку перевезення пасажира, якому відмовлено у в'їзді в Україну, в пункт посадки на повітряне судно або в будь-яке інше місце, в'їзд у яке йому дозволено.


Стаття 2. Органи, що уповноважені розглядати справи про правопорушення

Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України.

Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України, що здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення.


Стаття 4. Обставини, що виключають провадження у справі про правопорушення

Провадження у справі про правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутності події правопорушення;

2) скасування встановленої цим Законом відповідальності;

3) ліквідації повітряного перевізника.


Стаття 14. Виконання рішень про притягнення до відповідальності

Сплата штрафів, накладених згідно із цим Законом, провадиться у національній валюті України.

Іноземні повітряні перевізники можуть сплачувати штрафи в іноземній валюті в перерахунку за курсом Національного банку України на день вчинення правопорушення.

Сплата штрафу провадиться повітряним перевізником, який був притягнутий до відповідальності згідно з цим Законом, протягом одного місяця з дня накладення штрафу, а в разі оскарження рішення про його накладення - протягом місяця з дня відмови суду в задоволенні скарги.

Штраф, не сплачений у встановлений частиною третьою цієї статті строк, підлягає примусовому стягненню на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.


Президент України 10 січня 2002 року

Л. КУЧМА № 2920-III


@@


@@


@@


@@


@@


@@

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ БІЖЕНЦІВ
ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ


Збірник нормативно-правових актів

@@


Відповідальний редактор В. М. Стешенко

Коректор К. О. Пяткова

@@


Підп. до друку 08.12.2006. Формат 70  100 ¹/₁₆. Папір офсетний.

Друк різографічний. Облік.-вид. арк. 25,49.

Тираж 350 прим. Зам. № 134.

@@


61022, м. Харків, вул. Сумська, 39, оф. 155

Тел. (057) 714-99-52