Навчальна програма для студентів напряму підготовки 0305 філологія спеціальностей «Українська мова І література»

Вид материалаДокументы

Содержание


Мета і завдання дисципліни
1. 2. Завдання вивчення дисципліни. Знання та уміння
1. 3. Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів (тем), засвоєння яких студентам необхідно для вивчення
Найдавніші памятки словесного мистецтва
Література Ірану і середньої Азії. Арабська література
Теми і зміст лекційних занять
Лекція 5. Арабська література
Лекція 11. Японська література
Критерії та система оцінювання знань, умінь і навичок студентів
Шкала оцінювання знань
Оцінка у національній шкалі
Методи навчання
Методичне забезпечення
Ольга Піскун
Східна література
Структура програми
Курс: другий
Лекції: 22 год. Семінари
Мета і завдання дисципліни
1. 2. Завдання вивчення дисципліни. Знання та уміння
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет

Імені Богдана Хмельницького


Ольга Піскун


східна література


навчальна програма


для студентів напряму підготовки 0305 – філологія

спеціальностей «Українська мова і література»,

«Українська мова і література та документознавство»

денної форми навчання


Черкаси 2011

УДК

ББК


Східна література: Програма навчальної дисципліни / Розробник Піскун О. Ю.; Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. – Черкаси: Вид. від. Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2011.


Інститут української філології та соціальних комунікацій

Кафедра української літератури і компаративістики


Укладач:

Ольга Юріївна Піскун


Рецензенти:

доктор філології, професор Поліщук В. Т.

доктор педагогічних наук, професор ГРАдОВСЬКИЙ А. В.


Затверджено на засіданні кафедри

української літератури та компаративістики

(протокол №__ від «»__________200 ___р.)


Завідувач кафедри проф. В. Т. Поліщук


Рекомендовано до друку Вченою радою

Черкаського національного університету

імені Богдана Хмельницького

(протокол №  від )


© Черкаський національний університет


Вступ


Робочу програму укладено відповідно до навчального плану спеціальностей «Українська мова і література», «Українська мова і література та документознавство».

Робочу програму складено на підставі навчальної програми зі східної літератури, затвердженої на засіданні кафедри української літератури та компаративістики (протокол № __ від _______________200____року).

Робоча програма розрахована на студентів другого курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр.

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної (модульно-рейтингової) системи організації навчального процесу у вищих закладах освіти.


Трудомісткість курсу для СТУДЕНТІВ

Семестр

Кількість навчальних тижнів

Кількість годин на тиждень

Розподіл годин

Усього

Кількість кредитів

Кількість кредитів за ECTS

Аудиторні




Лекції

Практичні

Модуль

Лабораторні

Контрольні

Консультації

Усього

Самостійна робота

Індивідуальна робота

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

2

17

2

54







22

6

5










33

26




Разом

54







22

6

5










33

26






Мета і завдання дисципліни,

її місце у навчальному процесі


1. 1. Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів із розвитком історико-літературного процесу в країнах Близького, Середнього й Далекого Сходу, індійського культурно-історичного регіону на матеріалі кращих творів, представлених передовсім в українських перекладах.


1. 2. Завдання вивчення дисципліни. Знання та уміння

Завдання вивчення дисципліни. Процес вивчення означеного курсу базується на методологічній основі, згідно з якою студенти повинні
  • оволодіти
  • вміннями аналізу конкретної історичної доби, насамперед Раннього й Зрілого Середньовіччя, окремих національних літератур східного ареалу (індійської, перської, арабської, єврейської, візантійської, грузинської, азербайджанської, вірменської, узбецької, китайської, японської),
  • знанням і розумінням основних тенденцій розвитку орієнталістики в Україні,
  • ознайомитися зі студіями провідних орієнталістів, вітчизняних зокрема, вміти виявляти орієнтальні впливи на вітчизняне письменство.


Студенти повинні знати:
    • найважливіші відомості про тенденції літературного процесу у країнах східного ареалу;
    • основні відмінності у розвитку національних літератур як східних регіонів загалом, так і окремих країн;
    • істотні відмінності у розвитку західноєвропейської та східної літератур доби Середньовіччя;
    • основні філософські і релігійні системи, що визначили і далі визначають розвиток культури народів Сходу;
    • основні тенденції розвитку орієнталістики в Україні;
    • превалюючі жанри, поетичні форми східної літератури.


Студенти повинні вміти:
  • аналізувати конкретну історичну добу, насамперед Раннє й Зріле Середньовіччя, окремі національні літератури східного ареалу (індійську, перську, арабську, єврейську, візантійську, грузинську, азербайджанську, вірменську, узбецьку, китайську, японську);
  • виявляти аналогічні процеси та тенденції в культурах східних та європейських народів, доби Середньовіччя зокрема;
  • аналізувати й інтерпретувати твори у єдності змісту й форми, визначати їх мотиви, характеризувати образи;
  • обґрунтовувати свою думку з приводу прочитаного;
  • простежувати компаративні зв’язки між прочитаними творами в діапазоні відомих порівняльно-історичних паралелей та культурних асоціацій;
  • виявляти орієнтальні впливи на вітчизняне письменство.


1. 3. Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів (тем), засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.

Для успішного вивчення даної дисципліни студенти повинні:
  • володіти передбаченими програмами об’ємом знань з теорії літератури, історії української і загалом світової літератури (Середньовіччя зокрема),
  • мати навички творчо застосовувати й переосмислювати ці знання;
  • докладно орієнтуватися у програмовому матеріалі зі вступу до літературознавства, історії, філософії, релігієзнавства.



2. 1. Структура та зміст дисципліни

Структура та обсяг годин за темами курсу




Тема

Кількість годин

Форма контролю




Аудиторні

Усього

Самостійна робота

Індивідуальна робота




Усього

Лекції

Практичні

Семінари

Контрольні




Модуль 1

Змістовий модуль 1

НАЙДАВНІШІ ПАМЯТКИ СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА




Тема 1. 1. Вступ. Основні чинники формування найдавніших пам‘яток словесного мистецтва




2



















Контрольна робота № 1




Тема 1. 2. Найдавніші пам‘ятки словесного мистецтва: Веди, Авеста, Біблія, Коран




2



















Контрольна робота № 1




Змістовий модуль 2

Література Ірану і середньої Азії. Арабська література




Тема 2. 1. Персько-таджицька література




2

2
















Контрольна робота № 2




Тема 2. 2. Арабська література




2



















Контрольна робота № 1




Змістовий модуль 3.

Література Закавказзя




Тема 3. 1. Вірменська література




2



















Контрольна робота № 3




Тема 3. 2. Азербайджанська література




2



















Контрольна робота № 3




Тема 3. 3. Грузинська література




2

2
















Контрольна робота № 3




Змістовий модуль 4.

Література Далекого сходу




Тема 4. 1. Китайська література




4

1
















Контрольна робота № 4




Тема 4. 2. Японська література




4

1
















Контрольна робота № 4




Модуль 2

(Індивідуальна робота)




Модуль 3

(Самостійна робота)




Змістовий модуль 1




Індійська література



















7




Колоквіум




Змістовий модуль 2




Візантійська література



















7




Колоквіум




Змістовий модуль 3




Єврейська література



















6




Колоквіум




Змістовий модуль 4




Узбецька література



















6




Колоквіум




Всього

54

22

6










26









Теми і зміст лекційних занять


Змістовий модуль 1. Найдавніші пам‘ятки словесного мистецтва


Лекція 1. Вступ. Основні чинники формування найдавніших пам‘ток словесного мистецтва (2 год.)

  1. Основні чинники формування найдавніших пам‘яток словесного мистецтва.
  2. Загальна характеристика літератури Середньовіччя.
  3. Середньовічна література країн Східного регіону: загальна характеристика.



Лекція 2. Найдавніші пам‘ятки словесного мистецтва: Веди, Авеста, Біблія, Коран (2 год.)

  1. Веди – давні пам’ятки індоєвропейської словесності.
  2. Авеста – давньоіранська священна книга; зібрання священних книг зороастризму.
  3. Біблія – свята книга християн.
  4. Коран як священна книга ісламу та її вплив на розвиток культури й літератури народів мусульманського світу.



Змістовий модуль 2. Література Ірану і Середньої Азії. Арабська література


Лекція 3 – 4. Персько-таджицька література (2 год.)

  1. Місце персько-таджицької поезії у східній і світовій літературі.
  2. Рудакі (бл. 860 – 941) – «Адам поетів», родоначальник класичної поезії мовою фарсі.
  3. Епопея Фірдоусі «Шах-наме»: історія написання, композиція (міфологічна, богатирська, історична частини).
  4. Поема Гургані «Віс та Рамін» – одна з перших пам’яток романтичного епосу: сюжет, образи (Мубад, Шахра, Віс, Рамін). Зображення ідеального правління Віс та Раміна. Утопічні ідеї про справедливого і гуманного правителя. Поема «Віс та Рамін» і рицарський роман «Тристан та Ізольда»: аналогії в сюжетних ситуаціях, у конфлікті й образах.
  5. Омар Хайям (бл. 1048 – після 1122) – найвидатніший персько-таджицький поет-гуманіст і вчений.
  6. Філософсько-суфійська основа поезії Румі (1207 – 1273).
  7. Сааді (між 1203 і 1210 – 1292) – автор поеми «Бустан» («Сад плодів»), збірки притч, оповідань, поетичних мініатюр, афоризмів «Гулістан» («Сад троянд»). Морально-етичні погляди Сааді.
  8. Хафіз (Гафіз) (бл. 1325 – 1389 або 1390). Мотиви й образи його рубаї.
  9. Джамі (1414 – 1492) – персько-таджицький поет, філолог, філософ і музикознавець. Творчість Джамі – «золота осінь» класичної персько-таджицької поезії (касиди, газелі, повчальні маснаві, римована проза, поеми, філософські вірші).


Лекція 5. Арабська література (2 год.)

  1. Перші пам’ятки доісламської літератури. Жанри хіджі, давньоарабської касиди. Імру’улькайс (бл. 500 – сер. 6 ст.) – доісламський арабський поет, один із зачинателів доісламської поезії.
  2. Специфіка арабської літератури VІ – ХІІ ст. Утвердження ісламу. Поети аль-Ахталь, аль-Фараздак, Джарир. «Оновлення» літератури, створення нових жанрів, культивування нової тематики. Абу Нувас (8 – 9 ст.). Розвиток художньої прози у VІІІ ст. Ібн аль-Мукаффа – зачинатель цієї прози. Х – ХІІ ст. – період найвищого розквіту арабської літератури. Поезія Мутанаббі (915 – 965). Маарі (973 – 1057) – арабський поет-філософ, автор наукових трактатів, послань науково-літературного характеру. Макама – жанр короткої крутійської новели в міській літературі азіатських народів. Баді аз-Замана аль-Хамазані, Аль-Харарі – відомі автори макам. Вплив маками на становлення крутійського роману у світовій літературі. Жанр арабського роману, його специфічні риси. Арабський роман і європейський рицарський роман: аналогії й відмінності. Характерний зразок арабського народного роману – багатотомна епопея «Життєпис Антара».



Змістовий модуль 3. Література Закавказзя


Лекція 6. Вірменська література (2 год.)

  1. Тенденції вірменської літератури доби Середньовіччя. Вплив християнства на нові тенденції вірменської літератури. Розвиток оригінальної агіографічної літератури. «Мучеництво Шушанік» (V ст.) – драматична оповідь про мужність у відстоюванні ідеалів віри доньки керівника повстання вірмен проти персидського панування. Розвиток історичної прози. Розвиток поетичних жанрів у Х – ХІІІ ст.
  2. Літературна спадщина Григора Нарекаці (931 – 1003).
  3. Творчість Нерсеса Шноралі: духовна та світська. Ліро-епічна історична поема «Елегія на взяття Едесси».
  4. Розвиток жанру прозаїчної байки у ХІІ – ХІІІ ст. Мхтар Гош – видатний творець байки середньовічної Вірменії.
  5. Епос про Давида Сасунського (ІХ – ХІІІ ст.) – своєрідний літопис боротьби проти арабських завойовників та утисків Халіфату.



Лекція 7. Азербайджанська література (2 год.)

  1. Специфічні риси азербайджанської літератури доби Середньовіччя.
  2. Нізамі Ґанджеві (Ільяс ібн Юсуф Нізамі Ґанджеві) (1141 – 1209) – видатний азербайджанський поет, автор поем, газелей, касид, рубаї.


Лекція 8. Грузинська література (2 год.)

  1. Тенденції грузинської літератури доби Середньовіччя.
  2. Поема Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» (ХІІ ст.): особливості композиції, майстерність розкриття характерів, глибока психологічна характеристика героїв, ідейний зміст, метафоричність й афористичність поетичної мови Руставелі. Типологічна подібність поеми Руставелі до рицарського роману. Культ жінки у Руставелі.



Змістовий модуль 4. Література Далекого Сходу


Лекція 9 – 10. Китайська література (2 год.)

  1. Етапи і склад середньовічної китайської літератури.
  2. Особливості поетики лірики Лі Бо (701 – 762). Мотиви, образи, проблематика.
  3. Ду Фу (712 – 770) – майстер пейзажної лірики. Тематична спрямованість, проблематика, мотиви, образи.
  4. «Сунська література» (Х – ХІІІ ст.) – одна з найрозвиненіших в історії китайського письменства. Жанрове розмаїття поезії. Розвиток китайської філософської прози. Занепадання жанру новели. Виникнення нового жанру – народної повісті як аналогу «міської літератури» у західноєвропейських та інших літературах. Вплив китайської міфології й поезії на формування корейської, в’єтнамської, японської середньовічних літератур.


Лекція 11. Японська література (2 год.)

  1. Витоки, провідні тенденції японської середньовічної літератури.Збірник «Манйосю» («Збірник міріад листя») (VІІІ ст.) – перша письмова літературна пам’ятка Японії, перша поетична антологія.
  2. Жанрове розмаїття японської прози ІХ – ХІУ ст.Мурасакі Сікібу (бл. 978 – 1030) – авторка роману «Повість про Гендзі». Щоденник «Мурасакі Сікібу ніккі». З’ява жанру історичної повісті у ХІІ ст. «Повісті про давно минуле»: дидактичний характер. Жанр гунка.


Теми семінарських занять


1. Перська література доби Середньовіччя – 2 години.

2. Поема Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» – 2 години

3. Китайська і японська літератури – 2 години.

Зміст самостійної роботи


Мета і завдання самостійної роботи студентів:
  1. Навчитися самостійно опрацьовувати літературу та аналізувати наукові розвідки провідних орієнталістів, передовсім українських.
  2. Опановувати матеріал, що не ввійшов до лекційних та семінарських занять.
  3. Навчитися аналізувати твори.
  4. Підготувати письмові відповіді на питання.
  5. Законспектувати передбачені модульними завданнями статті.


Форми організації самостійної роботи:

  • Усне опитування,
  • письмові відповіді,
  • колоквіум.


Методичні вказівки з організації та виконання самостійної роботи студентів

У процесі виконання самостійної роботи студенти можуть послуговуватися:
  • матеріалами лекцій;
  • літературознавчими джерелами, що подані у списку рекомендованої літератури до кожного семінарського, лекційного заняття, а також до кожної теми, що передбачена для самостійної роботи;
  • текстами художніх творів;
  • джерелами всесвітньої мережі Internet.

Самостійна робота студентів передбачає:
  • ґрунтовне опрацювання літературознавчих джерел;
  • підготовку письмових і усних відповідей на питання до кожної теми, визначеної на самостійне опрацювання;
  • підготовку до усних відповідей на питання до чотирьох колоквіумів;
  • написання модульних контрольних робіт з курсу "Історія української літератури класичного реалізму – раннього модернізму"



Перелік питань для самостійної роботи


Змістовий модуль 1