Робоча програма навчальної дисципліни християнство в Україні: історія І сучасність галузь знань 0201 культура

Вид материала

Содержание

4. Підготовка наукових рефератів та есеїв
3. Перелік рекомендованих підручників, методичних
4. Методичні поради по організації
Рецензування виступу
Доповнення до виступу
2. Підготовка рефератів та есеїв
3. Контрольна робота

Подобный материал:

1 2 3 4

4. Підготовка наукових рефератів та есеїв

Володимирове хрещення Русі: причини, мотиви, хід, наслідки.
Особливості київського християнства.
Українська церква та її Київська митрополія в домонгольський період.
Берестейська церковна унія: історія і сучасність.
Києво-Печерська та Почаївська лаври як визначні центри духовної культури України Козацької доби (ХVІ-ХVІІІ ст.).
УГКЦ: шлях від церковної унії до національної церкви.
Ужгородська церковна унія: історія і сучасність.
Церковна Реформація і ранній протестантизм в Україні.
Українське православ’я та його видатні діячі Козацької доби.
Автокефальний рух в Україні та українській діаспорі: історія і сучасність.
Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) – визначний релігійний і культурний діяч України.
Митрополит Андрей Шептицький – видатний діяч Української Церкви.
Конфесії сучасного українського православ’я.
Сучасний стан УГКЦ та РКЦ в Україні.
Сучасний український неопротестантизм.
Християнство в історії української культури.

3. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ

ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Методичні матеріали

Навчальна програма культурологічного спецкурсу «Християнство в Україні: історія і сучасність». – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 21 с.

Навчальна програма культурологічного спецкурсу «Християнство в Україні: історія і сучасність» // Культурологія: навчально-методичний комплекс. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – С.461–475.

Плани семінарських занять з культурологічного спецкурсу «Християнство в Україні: історія і сучасність». – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 18 с.

Підручники та навчальні посібники

Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.М.Колодного. – К.: Світ Знань, 2000. – 862 с.

Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство. – К.: Декор, 2004. – 528 с.

Головащенко С.І. Історія християнства: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 352 с.

Історія релігії в Україні: Навч.посібник / За ред.А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К.: Знання, КОО, 1999. – 735 с.

Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К.: Наук. думка, 1999. – 252 с.

Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство. – К.: Кондор, 2004. – 396 с.

Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій: Навч. посібник. – К.: АртЕК, 1999. – 504 с.

Петрушенко В.Л., Петрушенко О.П., Скалецький М.П. Релігієзнавство: Навч. посібник. – Львів: Новий світ – 2000, 2005. – 420 с.

Пітусь Л., Стеценко В. Культурологічно-релігієзнавчий практикум: Навч.-метод. посібник. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 556 с. http: // Lnu.edu.ua/facultu/Phil/praktukum. pdf

Релігієзнавство: Навч. посібник / За ред. С.А.Бублика. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 496 с.

Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К.: Вид. центр «Академія», 2007. – 408 с.

Релігієзнавство / За ред. М.Ф.Рибачука. – К.: Освіта, 1997. – 239 с.

Релігія в сучасному світі: Матеріяли до курсу релігієзнавства / За ред. Г.Зімоня; з пол. перекл. Г.Теодорович. – Львів: Свічадо, 2007. – 504 с.

Стеценко В.І. Українська та зарубіжна культура і релігієзнавство: Навч.-метод. посібник. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 199 с.

Стеценко В.І. Християнство в історії української культури // Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За заг. ред. А.В.Яртися та ін. – Львів: Світ, 1994. – С.410–429.

Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Підручник. – Вид. 2-е, доп. – Львів: Афіша, 2003. – 356 с.

Юрій Н.Ф. Релігієзнавство. – К.: Декор, 2006. – 408 с.

Яроцький П.Л. Релігієзнавство. – К.: Кондор, 2004. – 308 с.

Енциклопедії. Словники. Довідники

Дещиця М. Малий український церковно-історичний словник. – Львів: Основа, 1994. – 153 с.

Історія християнської церкви на Україні (Релігієзнавчий довідковий нарис) / Відп. ред. О.С.Онищенко. – К.: Наук. думка, 1991. – 104 с.

Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В.А. Тишков. – М.: БРЭ, 1999. – 928 с.

Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А.Колодного і Б.Любовика. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.

Стеценко В.І. Культура в термінах від «а» до «я». Культурологічна абетка. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 208 с.

Християнство: Словарь / Под. общ. ред. А.М.Митрохина и др. – М.: Республика, 1994. – 559 с.

4. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ І КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯМ

Самостійна робота студентів, крім підготовки до семінарських занять, вимагає також самостійне опрацювання додаткової літератури та питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу, підготовку рефератів та есеїв за тематикою лекцій.

Форми організації роботи по самостійному засвоєнню

навчальних тем змістового модуля 1

Тема 1. Історія християнства. Тема 2. Початки поширення християнства на українських землях.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.14).

2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу (див. с.14–15).

3. Підготовка наукових рефератів та есеїв (див. с.15).

Тема 3. Запровадження і утвердження християнства в Київській Русі у кінці Х–ХІ ст. Тема 4. Еволюція християнства в Україні у ХІІІ–XV ст. Тема 5. Міжконфесійна боротьба в Україні у XVI–XVIII ст.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.15–16).

2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу (див. с.16).

3. Підготовка наукових рефератів та есеїв (див. с.16–17).

Підсумкова форма контролю за самостійною роботою

студентів по змістовому модулю 1

Проведення усного колоквіуму на тему: “Історія християнства та його поширення в Україні”.

Форми організації роботи по самостійному засвоєнню

навчальних тем змістового модуля 2

Тема 6. Православ’я в Україні та в українській діаспорі з ХІХ–ХХ ст.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.17).

2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу (див. с.17–18).

3. Підготовка наукових рефератів та есеїв (див. с.18).

Тема 7. Католицизм та греко-католицизм в історії українського християнства у ХІХ–ХХ ст.. Тема 8. Історія протестантизму в Україні. Тема 9. Становище та міжконфесійні проблеми українського християнства в сучасних умовах.

1. Самостійне опрацювання додаткової літератури (див. с.19–20).

2. Самостійне опрацювання питань для самоконтролю засвоєння змісту лекційного курсу (див. с.20–21).

3. Підготовка наукових рефератів та есеїв (див. с.21).

Підсумкова форма контролю за самостійною роботою

студентів по змістовому модулю 2

Проведення усного колоквіуму на тему: “Історія та сучасне становище конфесій християнства в Україні”.

5. Критерії успішності

Студенти, які впродовж семестру брали активну участь у навчальному процесі та за передбачені планом види роботи одержали 25–50 балів, допускаються до іспиту (заліку).

Студенти, які набрали меншу кількість балів, до іспиту (заліку) не допускаються й у встановлений ректоратом університету термін складають іспит (залік) за талоном.

Залік з курсу «Християнство в Україні: історія і сучасність» проводиться у форму зарахування набраних впродовж семестру балів (у випадку суми набраних балів меншої за 51 – у формі усної відповіді на контрольні запитання з даного курсу або у формі розв’язання текстового завдання, що передбачає відповідь на 25 запитань).

Іспит з курсу «Християнство в Україні: історія і сучасність» проводиться у формі усної (письмової) відповіді на екзаменаційний білет або у формі розв’язання тестового завдання, що передбачає відповідь на 25 запитань.

6. засоби діагностики успішності навчання

Система оцінювання знань студентів з курсу «Християнство в Україні: історія і сучасність» складається з біжучої та підсумкової форм контролю.

Біжучий контроль застосовується до таких форм роботи студентів:

1. Участь у семінарських заняттях

Виступ на семінарському занятті оцінюється викладачем на основі таких критеріїв:

відповідність винесеному на обговорення питанню;
чіткий та логічний виклад матеріалу, який демонструє знання основної та додаткової літератури;
наявність власної позиції в розумінні обговорюваної проблеми та вміння її обґрунтувати.

Виступ оцінюється за 5-бальною шкалою.

Рецензування виступу. Критерієм оцінки цієї форми роботи є вміння критично оцінювати виступ та коректно й аргументовано висловлювати власні погляди. Цей вид роботи оцінюється в 3 бали.

Доповнення до виступу. У 2 бали оцінюється доповнення до виступу, яке демонструє знання студентом винесеної на обговорення проблеми, його здатність побачити неповноту виступу або суперечливість у ньому, відкрити нові аспекти теми. Коротке доповнення оцінюється в 1 бал.

Загальна кількість балів за участь у семінарських заняттях повинна бути не меншою за 25.

При виведенні загальної кількості балів за участь у семінарських заняттях враховується також їх відвідування: присутність на кожному занятті оцінюється в 1 бал.

2. Підготовка рефератів та есеїв

До плану кожного семінарського заняття додаються рекомендовані теми рефератів та есеїв, які студенти обирають за власним бажанням. Реферат, який подається у друкованому вигляді на листах формату А4 обсягом 10–15 сторінок, повинен відповідати таким вимогам:

мати чіткий план викладу;

сформульовані автором положення повинні належним чином аргументуватись та завершуватись висновками;
автор реферату повинен продемонструвати вміння пов’язати теоретичні проблеми з реальністю суспільного (культурного, релігійного) життя;
в рефераті повинен наводитися список використаних джерел та літератури.

Есей пишеться студентом у довільній формі. Головною вимогою до нього є самостійний, творчий виклад обраної теми.

Реферат (есей) оцінюється за 5-бальною шкалою. Реферати (есеї), які є передруком текстів з Інтернету або підручників чи наукових видань, не зараховуються.

3. Контрольна робота

Аудиторна контрольна робота проводиться з метою перевірки засвоєння знань за модулями курсу на 9-му та 18-му тижні 8-го семестру. Контрольна робота включає 4 варіанти, кожний з яких вимагає відповіді на 2 питання.

Відповіді на питання повинні бути стислими, конкретними і разом з тим ґрунтовними. Робота оцінюється за 10-бальною шкалою.

5 балів виставляється за роботу, в якій дано правильну відповідь на одне з поставлених питань.

8 балів одержують роботи, які містять відповідь на обидва питання, проте ця відповідь ґрунтується лише на матеріалах підручника та конспекті лекцій.

10 балами оцінюються роботи, які демонструють глибоке знання та розуміння порушеного питання, вміння проілюструвати теоретичні положення прикладами з релігієзнавчих праць, художніх творів, власними спостереженнями за релігійним життям.

Не оцінюються роботи, які списані з підручників або конспектів, роботи, які містять неправильну відповідь або відповідь та інші (не поставлені у ній) запитання.

Тематика контрольних робіт:

Контроль робота 1

Варіант 1

1. Дохристиянські язичницькі вірування праукраїнських племен.

2. Язичницька релігійна реформа князя Володимира.

Варіант 2

1. Міфологія та релігія слов’янських предків українців.

2. Феномен «двовір’я» в Україні.

Варіант 3

1. Народно-християнські свята і обряди українців.

2. Поширення християнства в Україні за апостольських часів.

Варіант 4

1. Слов’янська місія Кирила та Мефодія.

2. Аскольдове хрещення полян. Руська єпархія.

Контрольна робота 2

Варіант 1

1. Християнство за перших Рюриковичів.

2. Володимирове хрещення Русі.

Варіант 2

1. Церковна організація Київської Русі у Х–ХІІ ст.

2. Берестейська церковна унія 1596 р.

Варіант 3

1. Еволюція Української Церкви у ХІІІ–XV ст..

2. Ужгородська церковна унія 1646 р.

Варіант 4

1. Українське православ’я Козацької доби.

2. Андрей Шептицький та історія УГКЦ в пер. пол. ХХ ст..

4. Підсумкова форми контролю

Підсумковою формою контролю з курсу «Християнство в Україні: історія і сучасність» у першому варіанті є залік у формі зарахування набраних впродовж семестру балів або усної відповіді на контрольні запитання чи письмового тестування. Підсумковою формою контролю у другому варіанті є іспит. Іспит проводиться у формі усної (письмової) відповіді на екзаменаційний білет або у формі тесту, що містить 25 питань, кожне з яких оцінюється в 2 бали. Максимальна кількість балів за усну (письмову) відповідь чи тестове завдання – 50. Екзаменаційні білети та тестові завдання складаються на основі контрольних питань до курсу.

Контрольні питання до курсу

Соціально-історичні передумови та ідейні джерела виникнення християнства.
Біблія як основа віровчення (Святе Письмо) християнства: історія її створення, структура та зміст.
Початкова еволюція християнства: первісне, раннє та церковне християнство. Вселенські собори і формування віровчення, культу та церковної організації християнства.
Соціально-історична обумовленість розколів та поділу церков у християнстві. Християнська ортодоксія і гетеродоксія: єресі, секти та схизми у християнстві, виникнення основних напрямів християнства.
Причини і наслідки першого, другого та третього церковного розколу у християнстві: поділ на монофізитів і діофізитів, “Схизма Михайла Керуларія”, Церковна Реформація (“95 тез” М.Лютера).
Монофізитство. Древні східні (нехалкідонські) церкви. Вірменська апостольська (Вірмено-григоріанська) Церква в Україні: історія і сучасність. Сучасний стан на Львівщині.
Православ’я: особливості віровчення, культу та церковної організації. Вселенське православ’я. Соціально-історичні умови формування та особливості функціонування православних автокефальних і автономних церков.
Історія і сучасний стан Руської Православної Церкви (загальна характеристика, головні події, персоналії).
Віхи історії РПЦ: давньоруські витоки, поділ на Київську і Московську митрополії, автономія, автокефалія, патріархат, реформа Никона і розкол у російському православ’ї – старообрядництво, церковна реформа Петра І, Священний Синод, відновлення патріархії, післяжовтневий період, сучасний стан.
Старообрядництво (біглопопівці, попівщина та безпопівщина, їх злагоди і толки). Православне сектантство: “старі” і “нові” православні секти (“жидовілих”, стригольників, хлистів-христовірів, скопців, “духовних християн”, ІПЦ–ІПХ тощо). Старообрядництво та православні секти в Україні: історія і сучасність.
Католицизм: особливості віровчення, культу та церковної організації. Ватикан, папи і папство, католицькі чернечі ордени.
Уніатство: історія і сучасний стан. Церковні унії: Ліонська та Флорентійська унія, локальні унії. Уніатські церкви світу: особливості їх віровчення, культу та юрисдикції.
“Східна політика” Ватикану (сутність і прояви, історичний огляд). Католицизм і уніатство в Україні: історія і сучасність.
Римсько-Католицька Церква в Україні: історія і сучасність. Етапи еволюції українського уніатства: перші спроби унії в Галичині, Берестейська унія і УКГЦ, Ужгородська унія та її Мукачівська єпархія.
Протестантизм: соціально-історичні умови його виникнення, особливості віровчення, культу та церковно-конфесійної організації.
Реформаційний рух в Західній Європі у ХVІ ст., соціально-історичні умови подальшої еволюції протестантизму та його історичні форми: ранній та пізній протестантизм, неопротестантизм. Основні напрямки і течії (конфесії) раннього та пізнього протестантизму, неопротестантизму.
Ранній та пізній протестантизм, неопротестантизм в Україні: історія і сучасність.
Протестантизм в Україні (на Львівщині): історія поширення основних різновидів протестантизму, особливості еволюції його окремих напрямків та сучасний стан (сучасний протестантизм) в Україні, на Львівщині.
Еволюція християнства: Вселенські собори, церковні розколи, основні різновиди (загальна характеристика історії виникнення головних напрямів християнства та формування їх особливостей).
Язичницькі релігійні вірування (язичницькі культи) східних слов’ян у дохристиянську епоху.
Давньоруська писемність, вітчизняні та зарубіжні історичні джерела про поширення, прийняття та запровадження християнства на Русі.
Передісторія запровадження християнства в Київській Русі: поширення християнства серед східних слов’ян в І – сер. Х ст. Історичні згадки про перші спроби християнізації східних слов’ян. Апостол Андрій Первозванний. Брати-просвітителі Кирило і Мефодій, їх “слов’янська місія”.
Прадавні традиції у християнізації східних слов’ян. Перше (Аскольдове) хрещення Русі: Аскольдове хрещення полян і Руська єпархія. Християнство в Київській Русі за перших Рюриковичів (за князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Ярополка).
Інтерпретації “хрещення Русі”. Візантійська, болгарська, римська, тмутараканська та моравська версії хрещення Русі. УГКЦ (УКЦ) про “хрещення України”.
Прийняття християнства на Русі: причини, процес, наслідки і значення (загальна характеристика).
Історичні передумови, соціально-економічні та політичні причини прийняття й запровадження християнства в Київській Русі в якості державної релігії.
Християнство на Русі за часів Володимира. Початкова релігійна реформа Володимиром язичницьких культів. Володимир Великий (Святий) і хрещення Київської Русі: діяльність Володимира по запровадженню християнства в Київській Русі. Акт “хрещення Русі”.
Тривалий та суперечливий характер християнізації Русі, запровадження і утвердження християнства в Київській Русі в кін. Х – ХІІ ст. Християнство і народні традиції духовної культури східних слов’ян. Феномен “двовір’я”. Елементи язичницького культу в українському християнстві.
Наслідки й значення хрещення Київської Русі: вплив християнства на суспільні відносини, політичне життя, побут і культуру східних слов’ян, його роль в історичному самовизначенні, розвитку державності, міжнародних зв’язків і авторитету Київської Русі, її прилученні до надбань світової культури.
Християнство на Русі та його Київська митрополія у домонгольський період: історія творення Православної Церкви на східнослов’янських землях, церковна організація Київської Русі напр. Х – поч. ХІІІ ст.
Православна Церква Київської Русі у домонгольський період: формування організаційної структури, Київська митрополія та її ієрархічне підпорядкування, церковно-монастирське будівництво у Х–ХІІ ст.
Видатні церковні діячі Київської Русі: митрополити Іларіон та Клим Смолятич, єп. Кирило Туровський, Антоній і Феодосій Печерські, Данило Заточник, Яків Мних, Никон, Нестор, Аліпій та їх внесок у розвиток духовної культури українського народу.
Історична обумовленість утвердження в Київській Русі православного християнства. Софійний характер Київського християнства. Церковні зв’язки Русі із Заходом і Сходом: міжконфесійні зв’язки з Константинополем та Римом у Х–ХІІ ст.
Еволюція православного християнства на території Південно-Західної та Північно-Східної Русі в період феодальної роздробленості. Феодальна роздробленість Київської Русі й закономірність поділу її Церкви на українське та російське православ’я впродовж ХІІ–ХV ст.
Історія (особливості життєдіяльності) українського православ’я у ХІІІ–ХV ст. Взаємовідносини українського православ’я з Константинопольським патріархатом та РПЦ у ХІV–ХV ст.
Еволюція РПЦ в ХІІІ–ХV ст. Київська митрополія від золотоординського нашестя до її поділу на дві митрополії. Київська та Галицька митрополії. Виникнення Московської митрополії та її відокремлення від Київської.
Християнство (Православна Церква) в Україні та Московській державі у ХІІІ–ХV ст. Перенесення митрополії з Києва у Володимир, Москву. Церква в Галицько-Волинському князівстві, Литовській державі, на Галичині, в Закарпатті. Заснування Московської митрополії та її відокремлення від Київської митрополії.
Еволюція українського православ’я та Православної Церкви в Україні у ХІІІ–ХV ст. (перенесення митрополичої кафедри у Володимир та Москву, створення Галицької митрополії, відокремлення Московської митрополії від Київської).
Українська Православна Церква за часів польсько-литовського панування у ХІV–ХVІ ст. Інвазія католицизму та католицька експансія в Україні у ХІV–ХVІ ст.
Соціально-історичні та політичні передумови Берестейської церковної унії: католицька контрреформація в Речі Посполитій, проуніатська діяльність ордену єзуїтів, гоніння на православних, утиски, ізоляція та занепад Православної Церкви в Україні, деградація її кліру, конфлікти у внутріцерковному житті, підготовка унії православними ієрархами.
Церковна контрреформація в Польщі, єзуїти та міжконфесійна боротьба в Україні у др. пол. ХVІ – поч. ХVІІ ст. Проунійна діяльність єзуїтів та їх навчальні заклади. Острозька академія, православні церковні братства та їх культурно-освітні центри. Проунійна та протиунійна полемічна література.
Письменники-полемісти та їх участь у міжконфесійній боротьбі в Україні: Бенедикт Гербест, Петро Скарга, Іван Вишенський, Христофор Філалет, Юрій Рогатинець, Герасим та Мелетій Смотрицькі, Стефан та Лаврентій Зизанії, Захарія Копистенський (характеристика творчості).
Берестейський церковний собор: мета, підготовка, хід і наслідки.
Берестейська церковна унія 1596 р.: мета, підготовка, хід і наслідки.
Основні етапи історії Української Греко-католицької Церкви від Берестейського (1596 р.) до Львівського (1946 р.) церковних соборів.
Особливості віровчення, культу, церковної організації та організаційного підпорядкування Української Греко-католицької Церкви, її чернечі ордени та духовні навчальні заклади: історія еволюції, сучасний стан.
Ужгородська церковна унія 1646 р. Основні етапи історії Ужгородської церковної унії (1646–1949 рр.). Карпато-Руська (Карпато-Русенська, Карпато-Рутенська) Церква і Мукачівська єпархія: історія і сучасність.
Ужгородська церковна унія. Карпато-Руська Церква: історія і сучасність.
Історія запровадження церковної унії в Україні та Білорусії у ХVІІ–ХVІІІ ст. Михайло Рогоза, Іпатій Потій, Йосиф Вельямін Рутський, Йосафат Кунцевич. Регіони поширення в Україні. Києво-Галицька уніатська митрополія. Виникнення Української Греко-католицької Церкви.
Історія запровадження церковної унії в Східній Галичині у ХVІІІ ст. (Замойський собор, Лев Кишка, галицькі єпископи з родини Шептицьких) та її поступова ліквідація на Правобережній Україні і Холмщині у ХІХ ст.
Історія внутріцерковного життя УГКЦ в ХVІІ – пер. пол. ХХ ст. Уніатські чернечі ордени та інші згромадження, духовні навчальні заклади, наукові, громадсько-політичні та культурно-освітні установи УГКЦ. Реформа Й.В.Рутського. Замойський собор 1720 р. Галицька митрополія та її митрополити у ХІХ ст. Діяльність А.Шептицького та Й.Сліпого в пер. пол. ХХ ст.
Еволюція Української Греко-католицької Церкви від знаряддя окатоличення й полонізації до видатної ролі в розвитку національної самосвідомості та духовної культури українського населення Східної Галичини у ХІХ – пер. пол. ХХ ст.
Роль патріотичного греко-католицького духовенства у національному відродженні українського населення Галичини та подоланні польського духовного поневолення напр. ХVІІІ ст. (Львівська духовна семінарія, митр. Ангелович і “Studium Ruthenium”) та пер. пол. ХІХ ст. (І.Могильницький, М. і В.Левицькі, І.Снігурський та українська друкарня і духовна семінарія у Перемишлі, М.Шашкевич і Руська Трійця).
Роль Греко-католицької Церкви у розвитку національної самосвідомості і духовної культури українського населення Східної Галичини (у сер. – др. пол. ХІХ та пер. пол. ХХ ст.). Суспільно-політична та культурно-освітня діяльність Головної Руської Ради і Григорія Яхимовича, товариств “Галицько-Руська Матиця”, “Руська бесіда”, “Просвіта” і НТШ, Володимира Герасимовича, Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого.
Міжконфесійна боротьба УГКЦ в Східній Галичині у др. пол. ХІХ ст. з польським шовінізмом та москвофільством, на поч. ХХ ст. та в роки першої світової війни – з православ’ям. Діяльність А.Шептицького по поширенню УГКЦ на Схід, організації роботи її ієрархії в Україні та Росії. Богословська полеміка Григорія Хомишина та Гавриїла Костельника.
Криза в УГКЦ напр. ХІХ ст. за митр. Сембратовича. Діяльність митр. Андрея Шептицького та його коадьютора Йосипа Сліпого по її подоланню, реформуванню, зміцненню та зростанню авторитету УГКЦ як національної української Церкви: заснування Станіславської духовної семінарії, нових чернечих згромаджень, Богословського наукового товариства, Богословської академії, Українського Католицького Союзу та Українського католицького інституту.
Участь Української Греко-католицької Церкви, її ієрархії та духовенства (Андрей Шептицький, Василь Лаба та ін.) в суспільно-політичному житті Східної Галичини (Західної України) у пер. пол. ХХ ст., в роки першої і другої світових війн. Становище УГКЦ напередодні її “самоліквідації”.
Андрей Шептицький – видатний церковний, громадський і культурний діяч, меценат, богослов і філософ-мислитель. Церковна, громадська і педагогічна діяльність, богословська і філософська творчість Йосипа Сліпого та Гавриїла Костельника.
Міжконфесійна боротьба в Україні у кін. ХVІ–ХVІІ ст. (полемічна література, діяльність церковних братств, національно-визвольна війна українського народу 1648–1654 рр.).
Боротьба православних церковних братств проти запровадження унії на Україні в кін.ХVІ–ХVІІ ст. Видатні діячі братського руху. Підтримка братств та Православної Церкви запорізьким козацтвом. Петро Сагайдачний. Особливості міжконфесійних переходів (на прикладі Михайла Рогози, Іпатія Потія, Мелетія Смотрицького, Касіяна Саковича).
Українська Православна Церква за часів козаччини (1620–1686 рр.). Й.Борецький, Могилянська доба (П.Могила і Києво-Могилянська академія), С.Косів. Приєднання УПЦ до РПЦ.
Історія Православної Церкви в Україні, її взаємовідносин з Римсько-Католицькою, Греко-католицькою, Константинопольською і Руською Православними церквами в ХVІІ–ХVІІІ ст. Характеристика діяльності Й.Залізо, Є.Плетенецького, Д.Туптала, С.Яворського, Т.Прокоповича. Початок Синодального періоду.
Особливості життєдіяльності українського православ’я в складі РПЦ (ХІХ–ХХ ст.) Синодальний період українського православ’я. Відновлення Московського патріархату та його Український екзархат. Три течії в українському православ’ї 20-30-х рр. ХХ ст. Створення Української Православної Церкви. Філарет (Денисенко).
Зміни в становищі сучасного православ’я на Україні: від екзархату до автономії, її поділ на УПЦ–КП (Філарет – Денисенко) та УПЦ-МП (Володимир – Сабодан), об’єднання УПЦ–КП з УАПЦ (Мстислав-Скрипник) та їх наступне розмежування (Володимир-Романюк, Димитрій – Ярема), проблеми УПЦ-КП (Філарет-Денисенко) у стосунках з РПЦ, УПЦ-МП, відносини з Константинопольським патріархатом (Варфоломій І).
Еволюція українського православ’я у ХХ ст.: від екзархату й 3-х православних течій 20-30-х рр. до автономії й автокефалії (УПЦ–МП, УПЦ–КП, УАПЦ).
Українська Автокефальна Православна Церква: історія і сучасність. Її керівні діячі: Василь Липківський, Нестор Шараївський, Микола Борецький, Полікарп Сікорський, Мстислав (Степан Скрипник), Димитрій (Володимир Ярема), Мефодій (Кудряков), Ігор (Ісиченко).
Історія українського автокефального руху поч. ХХ ст. – 80-х рр.: ВПЦР (Михайло Мороз), спроби автокефалії в УНР, за Директорії (Іван Огієнко); проголошення та ліквідація УАПЦ (Василь Липківський), інші самостійні православні конфесії 20-30-х рр. ХХ ст.; відновлення УАПЦ під час окупації України (Полікарп Сікорський) та зарубіжна УАПЦ (Мстислав – Степан Скрипник).
УАПЦ в кін. 80-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст.: початок боротьби за її відновлення в Україні (Володимир Ярема та ін.); І Всеукраїнський православний собор – проголошення УАПЦ (Мстислав – Степан Скрипник); особливості поширення та церковної організації, наступна історія (Димитрій – Ярема) і сучасність (конфлікти і розколи, Мефодій – Кудряков, Ігор – Ісиченко та ін., стосунки з ін. православними церквами).
Монастирі та духовні навчальні заклади українського православ’я: історія і сучасність. Сучасна церковна структура.
Сучасний стан УПЦ – КП, УПЦ – МП, УАПЦ; їх церковна організація, монастирі, духовні навчальні заклади, головні храми.
Історія, головні напрями та визначні представники української православної філософії: філософія Київської Русі (Іларіон, Данило Заточник), Київська школа духовно-академічної (С.Яворський, Т.Прокопович, Г.Кониський) та “академічної” (О.Новицький, С.Гогоцький) філософії, “сковородинство” Г.Сковороди, “філософія серця” П.Юркевича
Православні церкви української діаспори в Польщі, Канаді, США (Діонісій – Валединський, Іларіон – Іван Огієнко, Мстислав – Степан Скрипник, Костянтин), Іван Огієнко – видатний український церковний, громадський і культурний діяч, історик Церкви.
Видатні православні церковні діячі України: Єпіфаній Плетенецький, Йов Залізо, Йов Борецький, Петро Могила, Сильвестр Косів, Данило Туптало, Стефан Яворський, Теофан Прокопович, Георгій Кониський, Ілларіон (Іван Огієнко), Василь Липківський, Мстислав (Степан Скрипник), Димитрій (Володимир Ярема), Володимир (Романюк)
Львівський церковний собор 1946 р. (причини, хід і наслідки).
Українська Греко-католицька Церква від Львівського церковного собору до її відновлення в Україні в сучасних умовах. Йосип Сліпий, Мирослав-Іван Любачівський, Любомир Гузар.
Діяльність греко-католицьких громад (“катакомбна Церква”) і рух уніатів-покутників в Західній Україні після Львівського церковного собору. Василь Величковський, Володимир Стернюк, Гнат Солтис, Володимир Поточняк.
Українська Католицька Церква: історія створення, Філадельфійська єпархія, відносини з Ватиканом (Йосип Сліпий, Мирослав-Іван Любачівський), сучасна діяльність.
Українська Церква і процес національного відродження. Боротьба греко-католиків за відновлення своєї Церкви в Західній Україні (Володимир Стернюк). Діяльність Комітету захисту УКЦ (Іван Гель).
Визначні греко-католицькі церковні діячі: Іпатій Потій, Йосиф Вельямін Рутський, Лев Кишка, Маркіян Шашкевич, Андрей Шептицький Йосип Сліпий, Гавриїл Костельник, Василь Величковський, Володимир Стернюк, Мирослав-Іван Любачівський.
Українська Греко-католицька та Українська Автокефальна Православна церкви сьогодні: організаційна структура, проблеми та перспективи їх функціонування в Україні. Любомир Гузар, Мефодій (Кудряков), Ігор (Ісиченко).
Становище та міжконфесійні проблеми християнства в Україні у сучасних умовах. Святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі.
Реалії і проблеми релігійного життя в Україні (Західній Україні) у сучасних умовах. Сучасний стан взаємовідносин конфесій українського християнства з Ватиканом (в контексті екуменічного візиту в Україну Іоана-Павла ІІ), Вселенським та Московським православними патріархатами (в контексті участі у святкуванні 1020-річчя Хрещення Київської Русі Варфоломія І та Олексія ІІ),
Сучасний стан взаємовідносин між УПЦ–КП, УПЦ–МП, УАПЦ та УГКЦ. Відносини з РПЦ (Кирило-Говорун), Вселенським Константинопольським патріархатом (Варфоломій І) та РКЦ (Бенедикт ХVІ). Значення екуменічного візиту в Україну Іоана Павла ІІ. Особливості святкування 1020-річчя Хрещення Русі та участі у ньому Варфоломія І і Олексія ІІ (Рідігера).
Сучасний стан міжконфесійного життя на Львівщині: огляд існуючих тут християнських організацій, аналіз проблем взаємовідносин між ними (проблеми взаємовідносин між греко-католиками та православними тощо).
Християнство в духовній культурі України. Вплив християнства на формування системи духовних цінностей та культурних традицій українського народу: періодизація, визначні явища та події, головні персоналії.
Християнство і його вплив на формування системи духовних цінностей українського народу. Взаємозв’язок християнства і культурних традицій українського народу: історія і сучасність.
Роль християнських організацій в удосконаленні духовного і суспільно-політичного життя України на сучасному етапі. Місце християнства в реалізації програми розвитку національної школи в Західній Україні.

Тести для письмового опитування на заліку (іспиті) та коди вірних відповідей додаються окремо.

Автор ______________________________ Стеценко В.І.

Підпис (прізвище та ініціали)

Blog

Робоча програма навчальної дисципліни християнство в Україні: історія І сучасність галузь знань 0201 культура

Содержание