Методичні рекомендації з питань засвідчення справжності підписів на документах

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Засвідчення справжності підписів на 5. Заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій при засвідченні справжності підписів на документах При засвідченні справжності підпису на двох примірниках статуту або банківських карток кожен з примірників матиме один і той сам 6.Засвідчення справжності підпису на документах для реалізації 6.1 Розпорядник накопичувального рахунку виборчого фонду

Подобный материал:

• Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції затверджено   Наказ, 1727.46kb.
• Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (Затверджені наказом, 651.62kb.
• Методичні рекомендації до програми виховання І навчання «Дитина», 2800.13kb.
• Указу Президента України від 20 лютого 2006 року №140/2006 Про концепцію розвитку закон, 1304.21kb.
• Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", 228.52kb.
• Головне управління юстиції у м. Києві, 177.46kb.
• Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у м. Києві, 15.96kb.
• Методичні рекомендації щодо формування та організації діяльності робочих комісій, 179.2kb.
• Методичні рекомендації щодо удосконалення порядку підготовки актів законодавства, 317.06kb.
• Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у м. Києві, 194.43kb.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням Методичної ради з питань нотаріату при Головному управлінні юстиції у Київській області

15 грудня 2009 року


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


з питань засвідчення справжності підписів на документах


Засвідчення справжності підпису на документах — дія, поширена в нотаріальної практиці. Суть цієї нотаріальної дії полягає в тому, що нотаріус лише підтверджує, що підпис на певному документі зроблено саме тією особою, яка звернулась до нотаріуса.

Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.

На угоді може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин.

Нотаріус засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.

1. 
   Нормативна база.
   

0. Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII, стаття 78 (далі за текстом – Закон);
   
1. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 5 п. п. 260-264, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2005 №20/ (з наступними змінами та доповненнями) (далі за текстом – Інструкція);
   
2. Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 №2368/5 (далі за текстом - Правила);
   
3. Правила ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 №2368/5 (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5), що набирає чинності 01.01.2010 (далі за текстом - Правила (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5))
   

1. Загальні правила засвідчення справжності підпису на документах:
   

• Не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб – її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
  
• Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
  
• Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того, що ця особа є їх дитиною.
  
• Документи, за якими встановлено особу громадянина, в інтересах якого вчиняється нотаріальна дія, чи його представника або представника юридичної особи, повертаються особам, що їх подали. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записуються назва документа, серія, номер, дата його видачі і найменування установи, яка його видала. Копія цього документа долучається до справ нотаріуса.
  
• Про здійснення засвідчення справжності підпису нотаріус вчиняє посвідчувальний напис. Існує кілька зразків таких написів, що враховують певні обставини, за яких засвідчується справжність підпису:
  
  1. про засвідчення справжності підпису (форма №49 додатку 7 Правил);
     
  2. про засвідчення справжності підпису фізичної особи, яка діє за довіреністю (форма №50 додатку 7 Правил);
     
  3. про засвідчення справжності підпису представника юридичної особи (форма №51 додатку 7 Правил);
     
  4. про засвідчення справжності підпису неповнолітнього (14-18 років), який діє за згодою батьків (усиновителя, піклувальника) (форма №52 додатку 7 Правил);
     
  5. про засвідчення справжності підпису фізичної особи, яка не може власноручно підписатися у зв’язку з хворобою або фізичною вадою(форма № 53 додатку 7 Правил);
     
  6. про засвідчення справжності підпису перекладача (форма №55 додатку 7 Правил);
     
  7. про засвідчення справжності підпису на заявах, афідевітах та інших подібних їм документах, призначених для дій за кордоном (форма №87 додатку 7 Правил);
     
  8. про засвідчення справжності підпису на афідевіті (форма №88 додатку 7 Правил).
     
• Відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 №2368/5 (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5) (набирають чинності 01.01.2010) справжність підпису засвідчується за такими зразками посвідчувальних написів:
  
  1. про засвідчення справжності підпису фізичної особи на документах (афідевіті та інших подібних йому документах) (форма №61 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5));
     
  2. про засвідчення справжності підпису фізичної особи на документах (афідевіті та інших подібних йому документах), яка діє за довіреністю  (форма №62 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5));
     
  3. про засвідчення справжності підпису на документах (афідевіті та інших подібних йому документах), вчиненого одночасно з перекладом тексту документа нотаріусом (форма №63 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5));
     
  4. про засвідчення справжності підпису на документах (афідевіті та інших подібних йому документах), вчиненого одночасно з перекладом тексту документа перекладачем  (форма №64 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5));
     
  5. про засвідчення справжності підпису на афідевіті з додатками (форма №65 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5));
     
  6. про засвідчення справжності підпису представника юридичної особи на документах (афідевіті та інших подібних йому документах) (форма №66 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5));
     
  7. про засвідчення справжності підпису неповнолітньої дитини на документах, яка діє за згодою одного з батьків (піклувальника) (форма №67 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5));
     
  8. про засвідчення справжності підпису фізичної особи, що підписалась за іншу особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби тощо не може власноручно підписатися (на афідевіті та інших подібних йому документах) (форма №68 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5));
     
  9. про засвідчення справжності підпису перекладача (форма №70 додатку 7 Правил (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5)).
     

2. Умови яких необхідно дотримуватися під час засвідчення справжності підпису на документах:
   

• Нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.
  

На договорі може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку нотаріус установлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася. Про причини, з яких фізична особа, заінтересована у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається в посвідчувальному написі. Договір не може підписувати особа, на користь або за участю якої її посвідчено.

• Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.
  
• Нотаріус не може засвідчувати справжність підпису фізичної особи на документі, у якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на зазначеному документі може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.
  
• При засвідченні зразків підписів посадових осіб юридичних осіб на картках, що подаються до Національного банку України, комерційних банків (у т. ч. Ощадного банку України, інших комерційних банків різних видів і форм власності) з метою відкриття рахунків, нотаріус перевіряє обсяг правоздатності юридичної особи , справжність підписів посадових осіб та їх повноваження на право підпису.
  

На підтвердження повноважень на право підпису нотаріусу подається наказ про призначення на посаду, протокол про обрання посадової особи, довіреність на ім'я керівника, видана вищим органом управління юридичної особи, тощо.

3. Засвідчення справжності підписів на
   

документах юридичних осіб


У випадку звернення представників юридичних осіб до нотаріуса з метою засвідчення справжності підпису на документах, нотаріус згідно п 41 Інструкції перевіряє обсяг цивільної правоздатності юридичних осіб, а також повноваження їх представників.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган чи особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Тому, нотаріуси при посвідченні правочинів зобов’язані з’ясовувати не лише цивільну правоздатність юридичної особи, а й її цивільну дієздатність.

З метою створення єдиної практики та недопущення прав та законних інтересів осіб, які звертаються за вчиненням нотаріальної дії, нотаріуси вправі витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Такі відомості витребуються нотаріусом навіть у випадках, коли їх витребування не передбачено Інструкцією.

Так, при перевірці правоздатності та дієздатності юридичних осіб нотаріус ознайомлюється з установчими документами, статутом, засновницьким договором, установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію. Витребує витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, положення про філію та представництво юридичної особи, наказ, протокол юридичної особи про призначення керівника або представництва і перевіряє, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи.

Документи юридичної особи, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Згідно ст. 8 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» №755-IV від 15.05.2003 р. нотаріус засвідчує справжність підпису засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах юридичної особи.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи державному реєстратору подається реєстраційна картка, яка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо картка надсилається державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинен бути нотаріально засвідчений.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи. Згідно листа № 2-222/521 від 30.01.2002 року Держкомпідприємництва України, нотаріальне засвідчення підписів голови та секретаря зборів на протоколі не потрібно, оскільки їх підписи засвідчуються печаткою підприємства.

На сьогоднішній день актуальним для нотаріусів є питання засвідчення справжності підписів на протоколах юридичних осіб. На практиці одні нотаріуси засвідчують справжність підпису голови П. та секретаря зборів С. та зазначають про перевірку повноважень зазначених осіб. Інші нотаріуси засвідчують справжність підписів П. та С. як фізичних осіб. Згідно ст. 45 Закону України „Про нотаріат” документи підписуються в присутності нотаріуса. Якщо документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним. До того ж, обрання голови та секретаря зборів, наприклад Товариства, відбувається на загальних зборах Товариства і протокол підписується не фізичними особами, а головою і секретарем, тому нотаріус при засвідченні справжності підписів повинен бути ознайомлений і з даним фактом (чи саме ці особи були обрані головою та секретарем). Перевірити зазначений факт без присутності на зборах не можливо.

Проаналізувавши нормативні документи з зазначеного питання та згідно зі ст. 29 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", для внесення змін в запис про юридичну особу, державному реєстратору подається примірник оригіналу або «нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів».

Згідно листа МЮУ від 07.10.04 за № 31-32/1761 щодо створення єдиної нотаріальної практики при застосуванні положень зазначеного закону, засвідчення справжності підписів на протоколах зборів засновників (учасників) юридичної особи вказаним законом не передбачено. Протоколи зборів засновників (учасників) юридичної особи не є документами, які видані фізичними особами, а тому, засвідчення вірності їх копій не потребує попереднього засвідчення справжності підписів на них.

Протоколи загальних зборів засновників (учасників) юридичної особи повинні бути скріплені печаткою юридичної особи. Ст. 41 ЗУ «Про господарські товариства», покладає на голову та секретаря обов'язок підписати протокол загальних зборів і передати виконавчому органу підприємства, установи чи організації. Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про господарські товариства» Загальні збори товариства є вищим органом акціонерного товариства. В зв'язку з чим питання, які на ньому вирішуються, відносяться до внутрішньої діяльності цього підприємства.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.2004 № 123 «Про затвердження зразкових Статутів та внутрішніх Положень відкритого акціонерного товариства» був затверджений зразок положення про загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства, п. 10.3. якого зазначено, що протоколи загальних зборів, а також затверджені загальними зборами зміни та доповнення до Статуту, внутрішні документи Товариства та зміни і доповнення до них, повинні бути прошнуровані, засвідчені підписами голови та секретаря загальних зборів та скріплені печаткою Товариства.

Згідно п. 4.6.8. Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади затверджена Постановою КМУ від 17.10. 1997 р. N 1153, документи колегіальних органів підписуються головуючим на засіданні колегіального органу і секретарем, наприклад:

«Голова зборів (Підпис) (Ініціали, прізвище)

Секретар зборів (Підпис) (Ініціали, прізвище)».

А також згідно п. 4.6.15. Примірної інструкції, гербова печатка ставиться також на положеннях (статутах) установ, договорах, посвідченнях, довіреностях. Перелік інших документів, які необхідно скріплювати гербовою печаткою, визначається установою на підставі чинних нормативно-правових актів, закріплено в додатку 13 до Примірної інструкції, який включає в себе протоколи.

Юридична особа припиняється в результаті передання або відсутності всього свого майна прав та обов’язків іншим особам. Згідно абзацу другого частини другої ст. 36 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» - підписи голови та членів ліквідаційної комісії на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені. При засвідченні справжності підпису на ліквідаційному балансі, який повинен бути затверджений рішенням засновників або уповноваженим ними органом, нотаріус повинен перевірити повноваження осіб, які підписали ліквідаційний баланс.

При засвідченні зразків підписів посадових осіб юридичних осіб на банківських картках, з метою відкриття рахунків, нотаріус перевіряє обсяг правоздатності та дієздатності юридичної особи, справжність підписів посадових осіб та їх повноваження на право підпису. На підтвердження повноважень на право підпису нотаріусу подається наказ про призначення на посаду або протокол про обрання посадової особи, тощо.


5. Заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій при засвідченні справжності підписів на документах


Номер за реєстром для реєстрації нотаріальних дій (далі – «Реєстр»), що проставляється на нотаріально оформленому документі, повинен відповідати номеру, під яким нотаріальна дія записана в графі 1 реєстру.

У разі запису кількох однакових (однотипних) нотаріальних дій (засвідчення кількох копій одного й того самого документа; засвідчення справжності підпису однієї і тієї самої особи на декількох примірниках одного й того самого документа; посвідчення кількох довіреностей тощо) для однієї і тієї ж самої особи запис порядкових номерів таких дій у реєстрі може здійснюватися у вигляді проставляння через дефіс першого та останнього номерів за реєстром. Наприклад, при засвідченні нотаріусом справжності підпису на трьох заявах запис номерів у реєстрі може мати вигляд: 28-30.

При засвідченні справжності підпису декількох осіб на одному документі проставляється один реєстровий номер.

При засвідченні справжності підпису на двох примірниках статуту або банківських карток кожен з примірників матиме один і той самий реєстровий номер.

При засвідченні справжності підпису однієї і тієї самої особи на декількох однорідних документах кожному документу присвоюється окремий реєстровий номер.

При одночасному засвідченні вірності копії документа і справжності підпису перекладача вважається, що вчиняються дві нотаріальні дії, і кожній з них присвоюється окремий реєстровий номер.

Якщо нотаріальна дія вчиняється для юридичної особи чи за її участю, указується її повне найменування за документом, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи (свідоцтвом про державну реєстрацію), її місцезнаходження, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (якщо це передбачено вчинюваною нотаріальною дією), прізвище, ім'я та по батькові представника, місце його проживання, посада, реквізити документів, що підтверджують його повноваження.

При оформленні банківських карток нотаріус, засвідчуючи справжність підписів посадових осіб, у графі 3 реєстру записує повне найменування юридичної особи, посади цих осіб, реквізити документів, що підтверджують перебування на цій посаді, їх прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання.

У графі 4 реєстру для реєстрації нотаріальних дій записуються реквізити статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця чи іншого документа, яким підтверджується правоздатність та дієздатність юридичної особи чи фізичної особи - підприємця, що є стороною правочину або іншої нотаріальної дії, при вчиненні якої виникає потреба перевірки правоздатності та дієздатності її учасника.

Якщо документ, що встановлює особу громадянина чи правоздатність та дієздатність юридичної особи, уже записувався в реєстр на протязі робочого дня, нотаріус може посилатися на цей запис, указавши номер за реєстром, наприклад: "див. реєстровий N 1678".

При вчиненні для однієї і тієї самої особи одночасно декількох нотаріальних дій запис про документ, за яким установлено особу, робиться один раз при реєстрації першого з них. Далі нотаріус може обмежитись позначкою: "те ж, те саме…"

У графі 5 реєстру записується зміст оформлюваного документа.

При засвідченні копії чи виписки з документа, справжності підпису перекладача зазначаються назва оригіналу документа, ким, коли, на чиє ім'я видано документ та його короткий зміст, а при засвідченні справжності підпису заявника - кому адресується заява та її короткий зміст.

Запис до реєстру має бути зроблений таким чином, щоб він давав змогу ідентифікувати документ без перекручень викладених у ньому відомостей ("Засвідчено справжність його підпису на заяві до Третьої київської держнотконтори про відмову від переважного права купівлі у Петрова Д. А. належної йому 1/2 частини будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 45, за ціною 20000 гривень).

При оформленні ряду однорідних за характером документів (засвідчення справжності підпису перекладача на декількох примірниках перекладу одного документа, посвідчення декількох довіреностей одного й того самого змісту, але на різних представників) у реєстрі робиться один запис, але із зазначенням кількості оформлених документів чи їх примірників.


6.Засвідчення справжності підпису на документах для реалізації

особами прав та обов'язків, передбачених

Законом України "Про вибори Президента України"


Законом України "Про вибори Президента України" із змінами передбачено, що у встановленому законом порядку засвідчується, зокрема, підпис:

кандидата на пост Президента України на заяві про реєстрацію довірених осіб кандидата, що подається до Центральної виборчої комісії у будь-який час після реєстрації кандидата (частина третя статті 67 Законом України "Про вибори Президента України");

особи на письмовій згоді представляти інтереси кандидата на пост Президента України у відповідному виборчому окрузі, щодо якої кандидатом на пост Президента України подано заяву про реєстрацію довіреною особою (частина третя статті 67 Законом України "Про вибори Президента України").

Враховуючи, що Закон не встановлює порядку засвідчення підписів, справжність підпису зазначених осіб може бути засвідчена в порядку передбаченому статтею 78 Закону України "Про нотаріат" та розділом 28 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від. 03.03.2004 N 20/5 (із змінами).

При цьому текст заяви, щодо якої Законом України "Про вибори Президента України" передбачає засвідчення підпису, викладається на спеціальних бланках нотаріальних документів.

При засвідченні справжності підпису особи на інших документах, щодо яких Законом України "Про вибори Президента України" передбачає засвідчення підпису (письмова згода тощо), спеціальні бланки нотаріальних документів не використовуються, оскільки статтею 34 Закону України "Про нотаріат" встановлено виключний перелік документів, текст яких викладається на спеціальних бланках нотаріальних документів.


6.1 Розпорядник накопичувального рахунку виборчого фонду


Згідно з чинним Законом України «Про вибори Президента України» кандидат на пост Президента України призначає з числа своїх довірених осіб не більше двох розпорядників накопичувального рахунку виборчого фонду, які мають виключне право на розпорядження згідно із законами України коштами, які надходять на накопичувальний рахунок, та по одному розпоряднику поточного рахунку виборчого фонду у відповідному територіальному окрузі, який має виключне право на розпорядження коштами з відповідного поточного рахунку виборчого фонду.

На таких осіб згідно з чинним Законом України «Про нотаріат» та Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 «Про затвердження Інструкції та порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 23 червня 2004 року №295, від 4 квітня 2005 року №110, від 10 серпня 2005 року №280, від 10 листопада 2005 року №419, від 21 грудня 2005 року №485, від 26 червня 2006 року №236, від 8 січня 2008 року №3, від 23 березня 2009 року №158) оформлюється нотаріальна довіреність на право користування відповідним рахунком виборчого фонду кандидата та картка із зразком підпису розпорядника поточного рахунку, яка також засвідчується в нотаріальному порядку.

Повноваження розпорядників накопичувального та поточних визначаються статтями 42 та 43 Закону України «Про вибори Президента України» та регламентуються законодавством щодо банківської діяльності, тобто банк здійснює операції, на які має право розпорядник відповідного рахунку виборчого фонду, лише після ідентифікації його особи та його особистого підпису.


Д О Д А Т К И


Додаток 1 – роз’яснення МЮУ №9366-0-26-09-31 від 31.07.2009 щодо засвідчення нотаріусами справжності підпису на заявах про виїзд дітей за кордон.


Додаток 2 - роз’яснення МЮУ №31-32/246 від 16.07.2009 посвідчення згоди на вчинення окремих нотаріальних дій.


Додаток 3 – лист МЮУ від 25.11.2009 роз'яснення стосовно засвідчення справжності підпису на документах для реалізації особами прав та обов'язків, передбачених Законом України "Про вибори Президента України".


Додаток 4 – посвідчувальні написи відповідно до додатку 7 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 №2368/5.


Додаток 5 – посвідчувальні написи відповідно до додатку 7 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31.12.2008 №2368/5 (зі змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 №2151/5).