Організація навчально-виховного процесу у початковій школі
| Вид материала | Закон |
| Типовий навчальний план Типовий навчальний план Години з фізичної культури Планування навчально-виховної роботи Оцінювання навчальних досягнень Учні 2, 3, 4 класів |
- Тематиказас І даньм, 88.75kb.
- Завідувачам районних (міських) методичних кабінетів Про особливості організації навчально-виховного, 60.55kb.
- Інтеграційні форми організації навчально-виховного процесу в початковій школі, 96.03kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 3008.57kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 5.88kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 644.5kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 3284.05kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 250.9kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 250.59kb.
- Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних, 4189.97kb.
Додаток № 2
до наказу Міністерства освіти і науки України
від 01.03.04 № 162
Типовий навчальний план
початкової школи з українською мовою навчання з вивченням мов національних меншин
Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Мови і література | Українська мова | 7 | 6 | 5 | 5 |
| Мова національної меншини | 1 | 1 | 2 | 2 | |
| Іноземна мова | - | 1 | 2 | 2 | |
| Математика | Математика | 3 | 4 | 4 | 4 |
| Людина і світ | Я і Україна | 1 | 1 | 2 | 2 |
| Мистецтво | Музика | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Технології | Трудове навчання / Художня праця | 2 | 1 | 1 | 1 |
| Здоров’я і фізична культура | Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Основи здоров’я | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Разом | | 20 | 20 | 22 | 22 |
| Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття | 1 | 1 | 2 | 2 | |
| Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових | 21 | 21 | 24 | 24 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на учня | 20 | 20 | 22,5 | 22,5 | |
| Граничний обсяг домашнього завдання | - | 45хв | 70хв | 90хв | |
Додаток № 3
до наказу Міністерства освіти і науки України
від 01.03.04 № 162
Типовий навчальний план
початкової школи з навчанням мовами національних меншин
Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класах | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Мови і література | Мова навчання | 6 | 5 | 5 | 5 |
| Українська мова | 3 | 3 | 4 | 4 | |
| Іноземна мова | - | 1 | 2 | 2 | |
| Математика | Математика | 3 | 4 | 4 | 4 |
| Людина і світ | Я і Україна | 1 | 1 | 2 | 2 |
| Мистецтво | Музика | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Технології | Трудове навчання / Художня праця | 2 | 1 | 1 | 1 |
| Здоров’я і фізична культура | Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 3 |
| Основи здоров’я | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |
| Разом | | 20,5 | 20,5 | 23,5 | 23,5 |
| Додаткові години на предмети інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |
| Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної складових | 21 | 21 | 24 | 24 | |
| Гранично допустиме навчальне навантаження на учня | 20 | 20 | 22,5 | 22,5 | |
| Граничний обсяг домашнього завдання | - | 45хв | 70хв | 90хв | |
У пояснювальній записці до Типових навчальних планів початкової школи конкретизовано предмети, за якими реалізуються завдання освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти. Навчальними планами визначено кількість годин на вивчення кожного навчального предмета.
Особливістю нового варіанта (додаток 2) навчального плану початкової школи з українською мовою навчання є внесення до інваріантної складової навчального предмета - мови національної меншини.
Варіант Типового навчального плану початкової школи з навчанням українською мовою добирається загальноосвітнім навчальним закладом, виходячи з освітніх інтересів та потреб учнів. Планування роботи за робочим навчальним планом, складеним відповідно до Типового навчального плану початкової школи з навчанням українською мовою з вивченням мов національних меншин (додаток 2), може розпочинатися з 1 класу.
З 2004/2005 навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на вивчення предмета “Я і Україна” виділено в 3, 4 класах по 2 години на тиждень.
Освітня галузь “Технології” за навчальним планом реалізуються через навчальний предмет “Трудове навчання” або “Художня праця”. Учителям надається право самостійно обирати один з цих предметів.
Години з фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів будь-якого типу навчального закладу. Виходячи з цього, можливі доповнення за рахунок місцевого бюджету робочого навчального плану годинами для вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором тощо понад сумарної кількості часу інваріантної та варіативної складових.
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин та у спеціалізованих школах (класах) дозволяється збільшувати гранично допустиме навчальне навантаження на учнів до меж, що встановлені Державними санітарними правилами та нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ( ДСанПіН 5. 5. 2. 008 – 01, 2001 р.).
Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл (див. класи 4-річної початкової школи) розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 16. 07. 2001 р. № 516). За цими планами на вивчення предмета “Фізична культура” у кожному класі відводиться як мінімум по 2 год на тиждень, на “Основи здоров’я” – по 0, 5 год.
Курси за вибором варіативної складової робочого навчального плану початкової школи реалізуються програмами, підручниками та навчальними посібниками, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідними управліннями освіти і науки.
Планування навчально-виховної роботи здійснюється вчителем відповідно до кількості годин, виділених на навчальний предмет, згідно з обраним варіантом Типового навчального плану, програми, підручників, за якими працюватиме клас. З метою реалізації особистісно орієнтованої моделі навчання при складанні календарно-тематичного плану слід враховувати інтелектуальні особливості учнів класу, темп їх роботи та засвоєння навчального матеріалу, творчо використовуючи чинні навчальні програми та підручники.
За приклад складання календарно-тематичного плану можуть служити зразки планів, надруковані в періодичній педагогічній пресі, науково-методичному журналі “Початкова школа” тощо.
Відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки України “Про розроблення єдиних зразків каліграфічного письма, цифр, українських і російських букв та їх з’єднань (протокол від 18. 07. 03 № 8/2-19) вводяться єдині зразки написання рукописних великих та малих букв, арабських цифр. У навчально-виховному процесі можуть використовуватися зошити з друкованою основою, рекомендовані Міністерством освіти і науки України.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної складової (незалежно від кількості годин, що відведено на їх вивчення з інваріантної та варіативної складової) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України). Навчальні досягнення учнів з курсів за вибором оцінюються вербально; у класному журналі, табелі навчальних досягнень учнів ставиться “зараховано” з цих предметів (курсів) у кінці семестрів та року (за будь-якого рівня навчальних досягнень).
Учні 2, 3, 4 класів, які мають високий рівень навчальних досягнень, можуть нагороджуватися Похвальним листом “За високі досягнення у навчанні” (лист Міністерства освіти і науки України від 19. 12. 2000 р. №1/9–515 та лист Міністерства освіти і науки України від 14. 12. 2000 р. №1/9 – 507).
Особливості вивчення навчальних предметів
Організація навчально-виховного процесу здійснюється за чинними навчальними програмами для 1, 2, 3, 4 класів, підручниками і навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України (Див. Перелік програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2004/2005 навчальному році).
Розподіл годин у 2 – 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання на вивчення української мови такий: у І семестрі 4 год, у ІІ – 3 год на тиждень, на українську мову (читання) – відповідно 3 та 4 год на тиждень.
Вивчення української мови в 4 класі має певні особливості, оскільки саме тут завершується початкова мовна освіта. Учні не тільки здобувають нові мовні знання, удосконалюють мовленнєві уміння й навички в роботі над текстом, з граматики, лексики, фонетики, правопису, а й систематизують ті відомості, яких набули в попередніх класах і які мають стати важливим підґрунтям для вивчення систематичного мовного курсу в основній та старшій школах.
Програму з української (рідної) мови в 1 – 4 класах (авт. Ващуленко М.С., Ґудзик І.П., Прищепа О. Ю.) побудовано за спіралевидним принципом, тому основні її розділи – “Мова і мовлення”, “Текст”, “Речення”, “Слово” – є наскрізними. Щодо фонетики і графіки, орфоепії та орфографії, то у 4 класі вміння з цих розділів учні найбільшою мірою удосконалюють у процесі опрацювання частин мови.
Особливість вивчення частин мови у 4 класі полягає в тому, що пропонований навчальний матеріал органічно поєднує в роботі над словами – різними частинами мови – їх лексичні і граматичні характеристики. Причому, береться до уваги, що в 3 класі учні вже ознайомилися з такими лексичними поняттями, як багатозначність слів, синоніми, антоніми, найуживаніші омоніми, спільнокореневі слова. Тому в 4 класі визначення іменника, прикметника, дієслова, прислівника як частин мови відбувається після виконання учнями достатньої кількості вправ над кожним лексико-граматичним розрядом на суто лексичному рівні.
На всіх уроках рідної мови вчитель має проводити цілеспрямовану роботу над формуванням і закріпленням в учнів загальнонавчальних умінь і навичок, які мають міжпредметний характер. Зокрема, навчальний матеріал з мови в 4 класі містить широкі можливості для вироблення в школярів загальномовленнєвих умінь, найголовнішими з яких є комунікативні. Цьому сприяють вправи, побудовані на текстовій основі, які підручник пропонує виконувати не тільки самостійно, а й у колективній та групових формах, у парах, відпрацьовуючи монологічне, діалогічне, а також полілогічне мовлення.
Зазначена в Державному стандарті початкової загальної освіти діяльнісна лінія реалізується шляхом цілеспрямованого розвитку в учнів умінь аналізувати, синтезувати, абстрагувати, узагальнювати, класифікувати, порівнювати (зіставляти і протиставляти) мовні і мовленнєві явища, робити власні висновки.
Важливе місце в курсі української мови належить роботі над розвитком зв’язного усного й писемного мовлення молодших школярів. Вона здійснюється за трьома напрямами:
а) робота над словом;
б) робота над словосполученням, реченням;
в) робота над зв’язним мовленням.
Для реалізації названих напрямів слід використовувати матеріал, який дозволяє збагачувати словниковий запас молодших школярів лексикою різних тематичних груп, синонімічними рядами, антонімічними парами, багатозначними словами, фразеологічними зворотами тощо.
Під час вивчення в кожному класі розділу “Речення” учні набувають знань і вмінь будувати речення, різні за метою висловлювання, поширені однорідними членами, складні за конструкцією (структурою).
У підручниках достатньо матеріалу для формування в учнів уміння будувати зв’язні висловлювання: складання розповідей за серіями малюнків, заданим початком чи кінцівкою, поданим планом, за власними спостереженнями; створення описів, міркувань тощо.
У роботі над розвитком зв’язного мовлення особливого значення має надаватися переказуванню тексту (усного та письмового). Доцільно запроваджувати також написання стислих, творчих переказів, дбати про зростання рівня самостійності учнів.
Рекомендації щодо вивчення української мови за навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу з українською мовою навчання з вивченням мови національних меншин (додаток 2) будуть подані на сторінках журналу “Початкова школа”.
Основні функції предмету читання (програма з читання, авт. Савченко О.Я., Мартиненко В.О.) – формування самостійної читацької діяльності учнів, літературознавча пропедевтика, виховання і розвиток творчої особистості продовжують реалізуватися в новому підручнику з читання для 4 класу.
Усі змістові лінії програми у підручнику взаємозв’язані. Порівняно з попередніми класами розширюється тематичне і жанрове коло читання. Зокрема, тут більше творів про саму книгу, про світ дитинства – дружбу, шкільні справи, розваги, пригоди; дітям відкриються невідомі сторінки з історії нашої Батьківщини.
Поряд з відомими жанрами учні читатимуть притчі, біблійні легенди, міфи. У підручнику посилено монографічний підхід.
Щоб краще підготувати випускників початкової школи до уроків літератури у 5 класі, необхідно звернути посилену увагу до літературознавчої пропедевтики, смислової і структурної роботи з текстом.
Невід’ємною складовою курсу читання є позакласне читання (програма з позакласного читання, авт. Мартиненко В.О.).
У 1 класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хв уроку з навчання грамоти (1 раз на тиждень). Якщо учні класу мають достатній рівень розвитку навички читання, учитель може проводити заняття упродовж усього уроку.
У 2 – 4 класах уроки проводяться 1 раз на 2 тижні ( 17 год на рік). Виділяється час на заняття з позакласного читання із загальної кількості годин, відведених на уроки читання.
У букварний і післябукварний періоди, коли учні лише опановують грамотою, найпростішими уміннями працювати з дитячою книжкою, вони з допомогою вчителя вчаться повноцінно слухати – розуміти читання дорослого, а потім співвідносити прослухане з позатекстовою інформацією.
Під час засвоєння програмових знань і умінь першокласники діють за зразком вчителя.
Провідними завданнями позакласного читання в 2 класі є формування в учнів інтересу до самостійної читацької діяльності, широке ознайомлення зі світом доступних за змістом книжок, самостійне знаходження відповідного твору в книжці, свідоме його прочитування, формування умінь орієнтуватися в групі книжок, запропонованих вчителем, вибирати з них потрібну.
Враховуючи об’єктивну недосконалість читання другокласників, їхнього літературного розвитку, вчитель індивідуалізує самостійну роботу з дитячою книжкою відповідно до можливостей кожного учня.
Обсяг дитячої книжки, з якою працюють учні 1 – 2 класів на уроці, не перевищує 40 сторінок.
Позакласне читання у 3 - 4 класах - це якісно новий рівень оволодіння самостійною читацької діяльністю. Під час навчання в учнів формуються читацькі інтереси, здатність сприймати літературний твір як мистецтво слова. Школярі спочатку за завданням вчителя, а далі з власної ініціативи, вибирають і читають дитячі книжки поза класом. На уроках відбувається колективне обговорення того, що учні прочитали заздалегідь.
В активне коло читання дітей вводяться дещо більші за обсягом твори, науково-художня, науково-пізнавальна, довідкова література. Методика позакласного читання в 3 і 4 класах передбачає формування в учнів умінь самостійно працювати з такими типами видань, що задовольняють як індивідуальні читацькі інтереси, так і самоосвіту.
Відповідно до програми з читання (авт. Науменко В.О.) розроблено, схвалено та видано підручники (Читанки) для 2, 3, 4 класів.
Зміст читанки для 2 класу спрямовановий на розвиток навички читання, читацьких умінь і одночасне засвоєнняя технології сприймання художнього твору.
Формування навички читання слід розв’язувати як шляхом виконання вправ, завдань, які активно впливають на становлення навички, так і в ході оволодіння видами читання.
Читанки для 3, 4 класів містять навчальний матеріал, зорієнтований на літературний розвиток молодших школярів, який потребує сформованості навички читання, спеціальних читацьких умінь, читацьких позицій, умінь творчо діяти з текстом, розвиток мовлення, мислення.
Реалізовані в читанках методичні підходи до організації навчальної діяльності учнів визначають систему літературного розвитку молодших школярів: розкриття літератури для дітей в її жанровому та в естетичному розмаїтті, впорядковане формування літературних уявлень про текст, його особливості, авторську точку зору, жанри; розуміння образної художньої мови, відчуття краси слова, емоційне реагування на поетичне слово, уміння співпереживати з героями твору тощо.
Під час роботи особливого значення слід надавати порівнянню творів за змістом, жанровими особливостями, засобами створення художнього образу, естетичною, емоційною спрямованістю; спостереженню за смисловими і структурними особливостями фольклорних та літературних творів, а також поглибленому вивченню поетичної творчості майстрів художнього слова завдяки монографічному підходу до читання.
У ході порівняння слід пропонувати учням звертатися до прочитаних творів, навчати помічати в них кожну деталь, відчувати авторську майстерність, досліджувати, робити висновки.
Наявність у підручниках значних за обсягом текстів допомагає забезпечити достатній навчальний фонд для дітей з різними читацькими можливостями. Читаються такі тексти прийомами: читання-слухання, читання – передбачення, самостійне читання в класі частинами, попереднє читання вдома нового тексту тощо.
Роботу над творами різних жанрів вчитель має організовувати таким чином, щоб вони поставали перед учнями одночасно як твори мистецтва, скарбниця духовних моральних цінностей і як засіб формування читацьких умінь, які допомагають сприймати жанр.
При вивченні