Єдрпоу 30116289

Вид материалаДокументы
Примітка 1. Облікова політика
Примітка 1.7. Цінні папери у портфелі банку на продаж
Примітка 1.10. Основні засоби
Примітка 1.11. Нематеріальні активи
Примітка 1.12. Оперативний лізинг (оренда)
Примітка 1.20. Іноземна валюта
Примітка 1.23. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок
Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Публічне акціонерне товариство "Фортуна-банк"


Примітка 1. Облікова політика


Примітка 1.1. Основна діяльність

АТ “Фортуна-банк” на час виконання своїх функцій керується наступними нормативно-правовими актами України:

- Конституція України;

- Цивільний, Господарський, Податковий кодекси України;

- Закони України “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, “Про заставу”, “Про іпотеку” та інші;

- Декрет Кабінету міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 року № 15-93;

- Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), затверджені постановою Кабінету міністрів України і Національного банку України від 28.08.01 року № 1124 (без врахування 21-ї рекомендації);

- Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.00 року № 520;

- Положення про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2007 року № 493;

- Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 року № 566;

- Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 06.07.00 року № 279;

- Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.07.01 року № 275;

- Правила реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України, затверджені постановою Правління НБУ від 15.08.01 року № 343;

- Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 року № 22;

- Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 року № 492;

- Інструкція про касові операції в банках України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 14.08.03 року № 337;

- Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03.12.03 року № 516;

- Правила здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 29.12.2007 року № 496;

- Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.01 року № 368;

- Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та зміни до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.12.02 року № 502;

- Про затвердження Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 21.09.07 року № 338;

- Перелік і тарифи операцій (послуг), що здійснюються Національним банком України, його територіальними управліннями та структурними одиницями за операціями (послугами), пов’язаними з діяльністю клієнтів і банків-кореспондентів Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 12.08.03 року № 333;

- Про переміщення через митний кордон валютних цінностей фізичними особами, які виїжджають у службових справах, Національний банк України Лист від 01.06.2007року № 13-123/2028-5674;

- Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями, - постанова Правління Національного банку України від 30.12.03 року № 597;

- Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 року № 148;

- Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.06.04 року № 270;

- Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України

від 28.07.2008 року № 216;

- Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затверджені постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 року № 118;

- Про схвалення Методичних рекомендацій з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом Правління Національного банку України від 30.04.02 року № 164;

- Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14.05.03 року № 189;

- Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління Національного банку України від 08.02.00 року № 49;

- Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.06 року № 320;

- Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 18.06.03 року № 254;

- Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 року № 639;

- Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 року № 563;

- Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 19.03.03 року № 124.

Діяльність банку забезпечують наступні структурні одиниці і підрозділи:
  • Казначейство.
  • Управління безпеки.
  • Юридичне управління.
  • Управління з інтегрованого керування ризиками та планування.
  • Управління по роботі з персоналом.
  • Управління справами.
  • Управління клієнтських рахунків.
  • Управління активних операцій.
  • Бухгалтерія.
  • Управління торгового та проектного фінансування.
  • Управління внутрішнього аудиту.
  • Управління інформаційних технологій.
  • Контрольно-ревізійне управління.
  • Відділ фінансового моніторингу.
  • Відділ валютного контролю.
  • Відділ депозитарної діяльності зберігача.
  • Відділ по перевезенню валютних цінностей та інкасації.
  • Відділ касових операцій.
  • Відділення №1 у м. Дніпропетровськ.
  • Відділення №3 у м. Коростень.
  • Відділення №4 у м. Чернівці.
  • Відділення №5 у м. Львів.

Свою діяльність АТ "Фортуна-банк" здійснює на підставі банківської ліцензії № 201, виданої Національним банком України 20.11.2009, яка дає право здійснювати наступні банківські операції:
  • приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
  • відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі, переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
  • розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Без отримання письмового дозволу АТ "Фортуна-банк" має право здійснювати наступні операції:
  • операції з валютними цінностями;
  • емісію власних цінних паперів;
  • організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
  • здійснення операцій на ринку цінних паперів, (включаючи андеррайтинг);
  • надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
  • придбання або відчудження права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);
  • лізинг;
  • послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
  • випуск, купівлю продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних фінансових інструментів;
  • випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використання цих карток;
  • надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

На підставі дозволу № 201- 6 від 20.11.2009 року АТ "Фортуна-банк" має право здійснювати наступні операції:

1). Операції з валютними цінностями:
  • неторговельні операції з валютними цінностями;
  • ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;
  • ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;
  • ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;
  • відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
  • залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
  • залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
  • торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валютно-обмінних операцій);
  • торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках;
  • операції з банківськими металами на валютному ринку України;
  • інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;
  • інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

2). Емісія власних цінних паперів.

3). Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

4). Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг).

5). Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.

6). Здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї.

7). Перевезення валютних цінностей та інкасація коштів.

8). Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
  • з інструментами грошового ринку;
  • з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
  • з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

9). Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

10). Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

На підставі ліцензій №№ 520279- 520283 від 02.02.2010 року, наданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Банк має право на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку – діяльність з торгівлі цінними паперами, а саме:
  • брокерська діяльність;
  • дилерська діяльність;
  • андеррайтинг;
  • діяльність з управління цінними паперами;
  • депозитарна діяльність зберігача цінних паперів.

АТ "Фортуна-банк" зареєстроване Національним банком України 17.10.2002 року як універсальна кредитно-фінансова установа. У своїй діяльності АТ "Фортуна-банк" орієнтується, насамперед, на корпоративний бізнес.

Структура капіталу Банку є позитивною. Рівень капіталізації залишається достатнім. Основним джерелом ресурсної бази Банку є клієнтські кошти, які залучені переважно від юридичних осіб.

Основою розвитку Банку є формування стабільної ресурсної бази. При формуванні ресурсної бази виділялися такі пріоритети: розробка та впровадження нових видів послуг, подовження термінів залучення ресурсів, оптимізація структури залучених коштів.

За підсумками 2010 року АТ "Фортуна-банк" отримало чистий прибуток у сумі 1 053 тис. грн. Станом на 01.01.2011 року рентабельність активів склала 0,08 %, рентабельність капіталу – 0,30 %.


Примітка 1.2. Основи облікової політики та складання звітності


Облікова політика банку – сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів, процедур, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика встановлює порядок ведення операцій, які здійснює банк, у відповідності із наявними пунктами банківської ліцензії та письмового дозволу.

Облікова політика АТ "Фортуна-банк" базується на чинному законодавстві України, міжнародних та національних стандартах бухгалтерського обліку, рішеннях керівництва банку.

Облікова політика банку базується на основних принципах бухгалтерського обліку:
  • повне висвітлення – усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;
  • превалювання сутності над формою – операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;
  • автономність – активи та зобов'язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов'язань власників банку та інших банків (підприємств), у зв'язку з цим особисте майно та зобов'язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку;
  • обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуватимуться, а зобов'язання та/або витрати – не занижуватимуться;
  • безперервність – оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому. Якщо банк планує скоротити масштаби своєї діяльності, то це має відображатися у фінансових звітах;
  • нарахування та відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
  • послідовність – постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених міжнародними стандартами та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття в фінансових звітах;
  • історична (фактична) собівартість – активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення.

Активи та зобов'язання відображаються за справедливою вартістю, первісною вартістю або амортизованою собівартістю, залежно від їх класифікації.

Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, первісно визнаються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату розрахунку – дату визнання активів та зобов’язань, і надалі підлягають переоцінці при кожній зміні офіційного валютного курсу на звітну дату. Немонетарні активи та зобов’язання в іноземній валюті відображаються за історичною вартістю, тобто за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату розрахунку.

Майно, цінні папери та майнові права, які приймаються в заставу, обліковуються за справедливою вартістю.

Цими принципами банк керується при веденні рахунків і складанні зовнішньої та внутрішньої звітності.

Банк веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність у валюті України. Операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у валюті України з перерахуванням її за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України на дату здійснення операції або складання звітності.

Функціональною валютою і валютою представлення фінансової звітності є національна валюта України – гривня.

Фінансова звітність подається у тисячах гривень.

Банком застосовуються наступні критерії визнання активів та зобов’язань:

- є ймовірність надходження до банка або вибуття з банку будь-якої майбутньої економічної вигоди, пов'язаної з конкретним активом (зобов’язанням);

- актив (зобов'язання) має собівартість, або вартість, яку можна достовірно визначити.

Доходи і витрати визнаються за таких умов:
  • визнання реальної заборгованості за активами та зобов’язаннями банку;
  • фінансовий результат операції, пов’язаної з наданням (отриманням) послуг може бути точно визначений.

Статті фінансової звітності, щодо яких облікова політика не застосовувалась відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, відсутні.

У наступних примітках зазначено, які саме принципи оцінки застосовувалися до конкретних активів (зобов'язань).


Примітка 1.3. Консолідована фінансова звітність


АТ "Фортуна-банк" не складає консолідовану фінансову звітність.


Примітка 1.4. Первісне визнання фінансових інструментів


Банк оцінює надані (отримані) кредити, розміщені (залучені) вклади (депозити) під час первісного визнання за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію, які є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту; і відображає в бухгалтерському обліку відповідно як актив та зобов'язання, які не підлягають взаємозаліку.

Справедлива вартість визначається як теперішня вартість майбутніх грошових потоків, дисконтованих під ефективну ставку відсотка. Для визначення ефективної ставки відсотка враховуються грошові потоки щодо сплати заборгованості за фінансовим інструментом та доходів (витрат) за ним  за строками, встановленими відповідним договором.  Доходи (витрати), які є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, включаються до собівартості шляхом їх відображення по рахунках неамортизованого дисконту (премії).

Нарахування процентів за фінансовими інструментами здійснюється за процентною ставкою, яка передбачена умовами договору і відображається за рахунками з обліку нарахованих доходів/витрат. Будь-які різниці, що виникають між сумою визнаних за ефективною ставкою відсотка процентних доходів (витрат) та нарахованих за процентною ставкою доходів (витрат) за фінансовими інструментами, придбаними (наданими, отриманими) за номінальною вартістю (без дисконту або премії), відображаються за рахунками з обліку неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з обліку процентних доходів (витрат).

Відповідно до рекомендацій МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" було прийнято рішення - на звітну дату визначати та відображати за справедливою вартістю активи та зобов'язання банку за цінами котирування на активному ринку.

Методи оцінювання охоплюють застосування останніх ринкових операцій на звітну дату між контрагентами ринку. Оскільки метод визначення котирувань фінансових інструментів є загальноприйнятим між учасниками ринку для визначення ціни інструментів і він надає достовірні попередні оцінки, то банк використовую саме цей метод.


Примітка 1.5. Торгові цінні папери


В 2010 році Банк не проводив операцій з торговими цінними паперами.


Примітка 1.6. Кредити та заборгованість клієнтів

Методика оцінювання кредитів та заборгованості клієнтів базується на використанні інформації про: останні ринкові операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами; поточну справедливу вартість іншого подібного (за видом валюти, строком погашення, типом процентної ставки, кредитним рейтингом позичальника тощо) інструмента; аналіз дисконтованих грошових потоків.

Банк оцінює кредити після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії). Справедлива вартість кредиту під час первісного визнання, як правило, дорівнює фактичній ціні операції.

Банк відображає в бухгалтерському обліку обмін між позичальником та кредитором борговими фінансовими інструментами за суттєво відмінними умовами як погашення первісного фінансового інструменту та визнання нового фінансового інструменту. Аналогічно суттєві зміни умов за фінансовим інструментом або його частиною Банк відображає в бухгалтерському обліку як погашення первісного фінансового інструменту та визнання нового фінансового інструменту.

Банк здійснює аналіз об'єктивних доказів, що свідчать про зменшення корисності фінансового активу на кожну дату балансу. Банк визнає зменшення корисності, якщо є об'єктивне свідчення зменшення корисності фінансового активу або групи фінансових активів унаслідок однієї або кількох подій, що відбулися після первісного визнання і впливають на величину чи строки попередньо оцінених майбутніх грошових потоків від використання фінансового активу або групи фінансових активів.

Якщо балансова вартість активів (наданих кредитів) перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування, то визнається зменшення їх корисності. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат банку. З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.

Банк відображає в бухгалтерському обліку взяті на себе зобов'язання кредитного характеру, у частині фінансових гарантій під час первісного визнання як зобов'язання за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі отриманих банком комісій (винагороди за надану гарантію).


Примітка 1.7. Цінні папери у портфелі банку на продаж


Цінні папери, що знаходяться у портфелі Банку на продаж, обліковуються за справедливою вартістю.

Банк не переглядає на дату балансу зменшення корисності цінних паперів та не формує резервів під вкладання в акції (частки) бірж, а також під цінні папери, які емітовані центральними органами виконавчої влади та Національним банком України, депозитаріїв, платіжних систем, кредитних бюро, незалежно від того, до якого портфеля вони класифіковані.

Банк не має в наявності цінних паперів, які продані та куплені за договорами репо.


Примітка 1.8. Цінні папери у портфелі банку до погашення


Цінних паперів у портфелі банку до погашення за 2010 рік не було.


Примітка 1.9. Інвестиційна нерухомість


Інвестиційна нерухомість – нерухомість (земля чи будівля або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або лізінгоодержувачем за договором про фінансовий лізинг (оренду)) з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей. При цьому використовуються наступні критерії визнання активу як об’єкта інвестиційної нерухомості:

- використання нерухомості у якості інвестиційної підтверджується наявністю довгострокових договорів оренди (строк дії договору оренди нерухомості більше року);

- понад 30% площі об’єкта використовується для отримання орендних платежів;

АТ "Фортуна-банк" не володіє інвестиційною нерухомістю.


Примітка 1.10. Основні засоби


Основні засоби – матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здавання в лізинг (оренду) іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) та вартістю придбання більше 1 000 гривень. Матеріальні цінності вартістю меншою або рівною 1 000 гривень та терміном служби більше 1 року відносяться до інших необоротних матеріальних активів.

Бухгалтерський облік основних засобів згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" та Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів банків України.

Основні засоби оцінюються та відображаються за первісною вартістю, до якої включаються всі затрати, пов'язані з його придбанням, доставкою, монтажем і введенням в експлуатацію.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

Основні засоби:
  • земельні ділянки;
  • будинки, споруди та передавальні пристрої;
  • машини та обладнання;
  • транспортні засоби;
  • інструменти, прилади, інвентар (меблі);
  • інші основні засоби.

Інші необоротні матеріальні активи:
  • бібліотечні фонди;
  • малоцінні необоротні матеріальні активи;
  • тимчасові (нетитульні) споруди;
  • інші необоротні матеріальні активи.

Незавершені капітальні інвестиції.

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об’єкт – закінчений пристрій з усіма до нього пристосуваннями і приладдям до нього, або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент , унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Аналітичний облік основних засобів ведеться в інвентарних картках та інвентарних книгах в автоматизованому режимі в натурально-вартісній формі.

Банк застосовує прямолінійний метод нарахування амортизації –щомісячно рівними частинами. Зміна метода амортизації протягом звітного року не відбувалась.

Діапазон строків корисного використання (експлуатації) основних засобів від 4 до 50 років. Норми щорічної амортизації, обчислені виходячи із цих строків від 2% до 25% щорічно. Змін терміну корисного використання не відбувалось.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховується в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості , згідно інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України.

Переоцінка основних засобів в 2010 році не проводилась.

Визнання знецінення основних засобів не відбувалось.


Примітка 1.11. Нематеріальні активи


Нематеріальний актив – актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується банком з метою використання у своїй діяльності понад один рік (або один операційний цикл, якщо він перевищує один рік), в адміністративних цілях або надання в лізинг (оренду) іншим особам.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" та Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів банків України, ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:
  • права на користування майном (земельною ділянкою, будівлею, право на оренду приміщень тощо);
  • права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);
  • авторське право та суміжні з ним права (право на комп’ютерні програми, компіляції даних (бази даних) тощо);
  • незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;
  • інші нематеріальні активи (право на проведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

При обліку нематеріальних активів враховуються три основні моменти:
  • визначення первісної вартості;
  • визначення методу нарахування амортизації;
  • встановлення строку служби.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Капітальні витрати, які проведені після придбання нематеріального активу, збільшують його балансову вартість.

Банк застосовує прямолінійний метод нарахування амортизації. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється щомісячно. Строк корисного використання на програмне забезпечення та інші нематеріальні активи 4 роки, відповідно норма амортизації 25% щорічно. Перегляд норми амортизації не відбувався.

Переоцінку первісної вартості нематеріальних активів протягом звітного року не проводили.

Змін терміну корисного використання не відбувалось.


Примітка 1.12. Оперативний лізинг (оренда)


В звітному періоді банком надавалась у оперативний лізинг незначна частина власного приміщення (24,5% від загальної площі приміщення за адресою м. Київ, вул.. Боричів Тік, 35В).


Примітка 1.13. Фінансовий лізинг (оренда)


Наданих та отриманих активів у фінансовий лізинг (оренду) в звітному періоді не було.


Примітка 1.14. Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття

Довгострокових активів, призначених для продажу, та активів групи вибуття на балансі Банку в звітному році не було.


Примітка 1.15. Припинення діяльності


Факти припинення діяльності в 2010 року не мали місце.


Примітка 1.16. Похідні фінансові інструменти


АТ "Фортуна-банк" в 2010 році операцій з похідними фінансовими інструментами не проводив.


Примітка 1.17. Податок на прибуток


Ставка податку на прибуток у звітному (2010) році – 25% від об'єкта оподаткування, який визначається як різниця між сумами скоригованого валового доходу банку, скоригованих валових витрат і суми амортизаційних відрахувань.

Ставки податку на прибуток у наступному (2011) році:

З 01.01.2011 по 31.03.2011 – 25%;

З 01.04.2011 по 31.12.2011 - 23%.

Різниця між витратами (доходами) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток пояснюється відмінностями у податковому та фінансовому обліку.

Сума тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню за 2010 рік – 3060 тис. грн. Податкових збитків, невикористаних податкових пільг у звітному періоді не було.

Тимчасових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями в дочірні установи, асоційовані компанії, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визначені в звітному періоді не було.

Витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена в звітному періоді не було.


Примітка 1.18. Власні акції, викуплені в акціонерів


У звітному 2010 році Банк не має в наявності власних акцій, викуплених у акціонерів.


Примітка 1.19. Доходи та витрати

Доходи і витрати визнаються за таких умов:

- визнання реальної заборгованості за активами та зобов’язаннями банку;

- фінансовий результат операції, пов’язаної з наданням (отриманням) послуг може бути точно визначений.

Відображення доходів і витрат відбувається із застосуванням принципу нарахування та відповідності в межах принципу обачності.

Процентні доходи та витрати визнаються у звіті про фінансові результати за принципом нарахування з використанням методу ефективної процентної ставки. За цим методом сплачені або отримані учасниками угоди комісії, що є невід’ємною частиною ефективної процентної ставки, витрати на проведення відповідної операції, а також премії та дисконти визнаються протягом періоду дії фінансового інструменту і включаються до процентних доходів або витрат.

Усі інші комісійні та інші доходи і витрати визнаються за принципом нарахування.


Примітка 1.20. Іноземна валюта

Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням рахунків валютної позиції групи 380 "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів".

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за монетарними активами та зобов'язаннями переоцінюються у валюту звітності під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статтями відображаються у звітності за офіційними курсами гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і не переоцінюються під час кожної зміни офіційних курсів гривні до іноземних валют до часу їх визнання за відповідними рахунками доходів і витрат класів 6, 7.

Придбані за іноземну валюту немонетарні активи (запаси, основні засоби, нематеріальні активи тощо) відображаються за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу (попередньої оплати).

Монетарні статті в іноземній валюті переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу, в звіті "Баланс" відображені за офіційним валютним курсом на кінець останнього дня 2010 року: за 100 доларів США 796,17 грн.; за 100 Євро – 1 057,3138 грн.; за 10 Російських рублів – 2,6124 грн.

Курсові різниці від переоцінки грошових коштів та монетарних статей в іноземній валюті обліковуються на рахунку 6204 "Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами".

Політика керівництва банку щодо ризику збитків внаслідок зміни курсу іноземної валюти визначається загальними принципами управління та мінімізацією фінансових ризиків. Зокрема, управління валютним ризиком здійснюється процедурами лімітування та управління валютною позицією банку, диверсифікацією активів.


Примітка 1.21. Взаємозалік статей активів і зобов'язань


В звітному 2010 році взаємозаліку статей балансу не проводився.


Примітка 1.22. Звітність за сегментами


Звітний сегмент – господарський або географічний сегмент, який визначається за критеріями, щодо яких має розкриватися у річній фінансовій звітності інформація.

Основою для визначення сегментів є внутрішня організаційна та управлінська структура банку, також внутрішня система управлінської звітності.

Господарський сегмент визначається звітним якщо показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:
  • дохід даного сегмента становить не менше 10% сукупного доходу банку;
  • фінансовий результат даного сегмента становить не менше 10% сумарного фінансового результату всіх сегментів;
  • балансова вартість даного сегмента становить не менше ніж 10% сукупної балансової вартості активів усіх сегментів.

Дохід від операцій всіх визначених звітних сегментів має становити не менше ніж 75% загального доходу банку. Якщо сукупний дохід визначених сегментів менше такого рівня, то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досягнення зазначеного рівня доходу.

Засади ціноутворення за між сегментними операціями мають безоплатний характер. Доходами звітного сегмента визначається частина доходів, отримання яких забезпечено звичайною діяльністю сегмента та які безпосередньо можуть бути віднесені до звітного сегмента, за вирахуванням податку на додану вартість, інших зборів і вирахувань з доходу.

Витратами звітного сегмента визначається частина витрат банку, що пов’язані зі звичайною діяльністю та безпосередньо можуть бути віднесені або визначені шляхом розподілу на обґрунтованій та послідовній основі до звітного сегмента.

АТ "Фортуна-банк" розкрив інформацію за основними сегментами банківської діяльності. Сегмент-це відокремлений компонент бізнесу банку, який можна відокремити, і ризики та прибутковість якого відрізняються від аналогічних показників сегментів діяльності. Ризики та норми прибутковості Банку головним чином залежать від різних видів банківських продуктів та послуг. Виходячи з цього, первинним форматом фінансової звітності є сегмент діяльності, а вторинним-географічний сегмент. Оскільки АТ "Фортуна-банк" не здійснює своєї діяльності за межами України, інформація за географічним сегментом в річній фінансовій звітності за 2010 рік не надається.

Змін в обліковій політиці сегментів за звітний період не було.


Примітка 1.23. Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок

Нова облікова політика застосовується до подій та операцій з часу їх виникнення.

В звітному періоді змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок не відбувалось.

Фактів перерахування статей фінансової звітності з метою повторного надання зіставленої інформації, повторного надання зіставленої інформації у фінансових звітах та повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів у звітному періоді не відбувалось.


Голова Правління А.Б.Масленнікова

Головний бухгалтер В.В.Король


Литвинчук В.А. 255-19-17

(прізвище виконавця, номер телефону)

Примітка 2. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність.


У 2010 році динаміка економічного зростання в Україні уповільнювалась та мала негативний характер. Економічна та фінансова криза значно вплинула на функціонування грошово-кредитного ринку. Велике боргове навантаження приватного сектору в умовах обмеження доступу до зовнішніх джерел запозичень створювало підґрунтя для девальваційного тиску на гривню навіть в умовах поступового покращення зовнішньої кон’юнктури для українських експортерів. Одночасно погіршення фінансового стану позичальників негативно вплинуло на фінансову стійкість банків. Усе зазначене поряд із повільним здійсненням економічних реформ і незбалансованістю державних фінансів створювали значні ризики для грошово-кредитного ринку.

За таких умов головними позитивними підсумками 2010 року в монетарній сфері слід уважати стабілізацію ситуації на валютному ринку, поступове відновлення довіри до банків з боку населення, зниження інфляційного тиску та формування на цій основі підґрунтя для подолання кризи і подальшого відновлення економіки.

Протягом 2010 року в Україні спостерігалося певне поліпшення динаміки показників, що характеризують макроекономічний розвиток, проте покращення макроекономічної ситуації, по-перше, є досить повільним, а по-друге – нестійким і таким, що не має під собою належного фундаментального підґрунтя. Такий висновок можна зробити з аналізу основних чинників, які призвели до певного поліпшення показників розвитку. Зокрема значною мірою на це вплинуло певне покращення ситуації для українських експортерів на зовнішньому ринку (що зберігає ризики в разі можливої “другої хвилі” світової кризи), а також зростання виробництва в сільському господарстві.

Разом з тим внутрішні чинники відновлення економічного зростання до цього часу залишаються досить слабкими, у т.ч. через повільне здійснення структурних реформ в економіці. Свідченням цього є низька інвестиційна активність суб’єктів господарювання, показники якої впродовж року мали тенденцію до погіршення.

Попри певне покращення зовнішнього попиту та цінової конкурентоспроможності, основні експортоорієнтовані галузі – металургія та машинобудування за підсумками 2010 року все ще демонструють суттєве падіння. Водночас найменше зниження зафіксовано в харчовій промисловості, у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення та в добуванні паливно-енергетичних корисних копалин.

У 2010 році спостерігалася стійка тенденція до уповільнення темпів інфляції. Головними чинниками зниження інфляційного тиску за 2010 рік були: звуження сукупного попиту, спричиненого скороченням прибутковості підприємств і зменшенням доходів населення на основі низької кредитної активності банків, – зниження рівня інфляції за рахунок погіршення життєвого рівня населення не може розглядатися прийнятним результатом економічної політики та формує ризики для економічного розвитку на майбутнє; отримання позитивних результатів від проведення грошово-кредитної політики, зокрема в частині стабілізації ситуації на валютному ринку та припинення відпливу коштів населення з банків.

Для банківської системи України зберігаються структурні, політичні та кредитні ризики, пов’язані із значною конкуренцією на фінансовому ринку, недостатністю ресурсної бази з відповідними строками, погіршенням ліквідності системи за рахунок посилення залежності від ринкового фінансування і збільшення валютних дисбалансів, а також посиленням впливу регуляторних органів на економічну ситуацію в країні.

Кількість банківських установ станом на 01.01.2011 року в порівнянні зі станом на початок звітного періоду скоротилась. Проте відбулось збільшення регулятивного капіталу банків на 30,2% за рахунок зростання сплаченого статутного капіталу (за рік – майже на 22 млрд.грн.). В той же час, на показник регулятивного капіталу негативно впливає перевищення витрат над доходами банків Київського регіону, яке за січень – грудень 2010 року склало понад 11,1 млрд.грн.

За регіональними даними, обсяг кредитних вкладень (резиденти і нерезиденти, включаючи міжбанківські кредити) протягом 2010 року збільшився на 3,8%, або на 14,4 млрд.грн., і становив на 1 січня 2011 року 391,5 млрд.грн. Обсяг кредитів, наданих банківськими установами регіону у національній валюті, на звітну дату складав 217,9 млрд.грн. (зростання у порівнянні з 01.01.2010 на 15%), в іноземній валюті – 173,7 млрд.грн. (зменшення на 7,4%).

У структурі кредитних вкладень банківських установ регіону за станом на 1 січня п.р. 74% припадає на кредити, надані суб’єктам господарської діяльності, 18% становлять кредити, надані фізичним особам, 5,7% - міжбанківські кредити, 2,25% - кредити органам державного управління.

Обсяги простроченої заборгованості за наданими кредитами та нарахованими доходами за ними за станом на 1 січня 2011 року сягнули 61 млрд.грн. (з них 46,1 млрд.грн. - сума основного боргу та 14,9 млрд.грн. - нараховані проценти). Питома вага зазначених активів у кредитному портфелі з початку 2010 року зросла на 3,2 п.п. і наразі складає 15,6%.

Протягом 2010 року значно збільшилась перевага заборгованості за довгостроковими кредитами над короткостроковими: частка перших з початку року зросла на 3,3 п.п. до 65,6% сукупної заборгованості. Найбільший приріст в абсолютному та відносному виразі забезпечили довгострокові кредити у національній валюті, надані суб’єктам господарювання (30,3 млрд.грн. або 41,3%), найбільше скорочення – довгострокові кредити в іноземній валюті, надані фізичним особам (-9,3 млрд.грн. або -17,4%). Обсяги заборгованості за короткостроковими кредитами знизились в частині кредитів, наданих суб’єктам господарювання, як у національній, так і в іноземній валюті (загалом – на 9,7 млрд.грн. або на 7,9%).

У структурі кредитів, наданих суб’єктам переробної промисловості, 25,5% було зосереджено у сфері машинобудування, 24,1% - в харчовій промисловості, 18,2% - у хімічному виробництві. У порівнянні з початком 2010 року помітно збільшились кредитні вкладення банківських установ регіону у хімічну промисловість (на 3,4 млрд.грн. або на 42,3%).

Основну масу кредитів позичальники банків отримували на поточні потреби, частка кредитів в інвестиційну діяльність на 01.01.2011 складала 21,7% загальної заборгованості за кредитами, наданими суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

Протягом минулого року залишки зобов’язань банківської системи Київського регіону за залученими ресурсами зросли на 6,1 млрд.грн., або на 1,4%, і на 1 січня 2011 року становили 442,3 млрд. грн.

У структурі зобов’язань кошти суб’єктів господарської діяльності складають 18,3%, їх частка збільшилася у порівнянні з початком 2010 року на 3,5 п.п. Кошти населення становлять 21,8% (їх питома вага збільшилась на 4,5 п.п.), субординований борг банків – 6,3%, цінні папери власного боргу – 0,5%, кошти органів державного управління – 0,8%. Основну частку зобов’язань, як і раніше, складають кредити та кошти інших банків, Національного банку України та міжнародних фінансових організацій - 52,3%, однак з початку року вона скоротилася на 7,6 п.п.

Зменшення у минулому році обсягів кредитів та коштів інших банків (зокрема, зобов’язання за строковими депозитами банків-нерезидентів скоротились у 4,7 рази, або на 18,3 млрд.грн.), Національного банку України, кредитів міжнародних фінансових організацій, а також коштів органів державного управління негативно вплинуло на показники ресурсної бази банківських установ регіону. Зазначене скорочення компенсувалося нарощенням зобов’язань банківської системи за вкладами населення (на 21,1 млрд.грн., або на 28,1% з початку 2010 року), за коштами суб’єктів господарювання (на 16,3 млрд. грн., або на 25,2%), за рахунок збільшення субординованого боргу (на 4 млрд. грн., або на 16,8% з початку 2010 року).

За 2010 рік частка депозитів терміном розміщення понад 1 рік збільшилась на 4,8 п.п. до 28,7% загального обсягу зобов’язань за залученими коштами на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб (резидентів).

Загальні обсяги коштів резидентів-суб’єктів господарювання протягом минулого року збільшилися на 22,6%, або на 13,6 млрд. грн. При цьому зростання забезпечили депозитні зобов’язання у національній валюті (приріст за рік на 38,5%), тоді як в іноземній валюті вони зменшились на 4,3%.

Кошти на вимогу суб’єктів господарювання протягом 2010 року зростали більш прискореними темпами у порівнянні зі строковими депозитами (на 28,1% проти 15,8%). У структурі строкових коштів суб’єктів господарювання спостерігається дуже повільне нарощування довгострокових депозитів (протягом року на 3,8%, або на 384 млн. грн.) порівняно зі збільшенням вкладів терміном до 1 року (на 22,9% за вказаний період, або на 3916 млн. грн.). У розрізі галузей економіки найбільше за минулий рік зросли залишки грошових коштів у підприємств легкої промисловості (у 3,4 рази), підприємств металургії та металообробки (у 2,3 рази), сільського господарства (у 2,1 рази), підприємств з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів (у 1,5 рази), підприємств галузі машинобудування, сфери надання послуг переважно юридичним особам, суб’єктів галузі пошти та зв’язку (у 1,4 рази). В той же час, зменшились залишки за коштами підприємств готельно-ресторанного бізнесу (на 39,7%), державного управління (на 28,9%), підприємств з виробництва електроенергії, газу та води (на 19,9%) та будівництва (на 2,0%).

Протягом 2010 року депозити населення у банківських установах регіону в цілому збільшились на 27,3%, або на 20,0 млрд. грн. Зростання відбулося за рахунок коштів як у національній, так і в іноземній валюті (їх обсяги збільшились за цей період на 46,7% та на 14,8% відповідно).

Строкові кошти фізичних осіб протягом минулого року зростали швидше, ніж кошти на вимогу (приріст склав 29,7% та 21,1% відповідно) за рахунок збільшення обсягів довгострокових депозитів на 72,3%, при цьому короткострокові депозити за рік зменшились на 0,6%.

У загальному обсязі строкових депозитів банківської системи регіону питома вага вкладів фізичних осіб становить 68,3%, з початку року вона збільшилась на 2,5 п.п.

Динаміка середньозваженої за місяць ставки за кредитами у національній валюті, які надавались банківськими установами міста Києва, більшу частину року мала низхідний характер, однак охарактеризувалась підвищенням в останні місяці 2010 року. Максимального значення середня ставка сягала у січні м.р. (19,6% річних), мінімального – у серпні (11,1%), у грудні вона становила 14,7% річних.

Середня за місяць ставка за кредитами, наданими банківськими установами області у національній валюті суб’єктам господарювання, протягом минулого року коливалась у діапазоні від 18,6% до 24,4%, знизившись наприкінці року до 20,3% річних; кредити фізичним особам банківські установи області надавали за середньозваженими ставками від 22,3% до 27% річних.

Показник середньозваженої процентної ставки за строковими депозитами у національній валюті по місту Києву зростав у перші три місяці (до 12,0% річних у березні), далі його значення стрімко знижувалось (до 4-5% у серпні-листопаді), втім, у грудні підвищившись до 6,5% річних. Зазначена динаміка головним чином пояснюється впливом вартості залучення банківськими установами гривневих ресурсів від суб’єктів господарювання. Середньомісячна ставка за строковими депозитами в іноземній валюті у банківських установах міста зменшилась з 10,0% у січні-лютому до 6,8% річних у грудні м.р. Середньозважена ставка за строковими депозитами суб’єктів господарювання в іноземній валюті знизилась з близько 7% річних у перші місяці року до 4-5% річних в останні місяці. За строковими депозитами фізичних осіб середні за місяць ставки у гривні в минулому році зменшились з 21% до 15-16% річних, у валюті - з 11,2% до 8% річних.

По Київській області середньозважена ставка за строковими депозитами у національній валюті зменшилась за рік з 19,9% до близько 14% річних, в іноземній валюті – з 10,8% до 6,8%, що головним чином відбивало динаміку середньомісячних ставок за депозитами фізичних осіб. Ставки за депозитами суб’єктів господарювання коливались у діапазоні 11,6-17,3% річних у гривні та 3,2-7,5% річних в іноземній валюті.

За умов досить стриманого відновлення кредитної активності банківських установ регіону обсяги їх вкладень у цінні папери протягом 2010 року у цілому значно збільшилися. При цьому одним із чинників зростання обсягів операцій банківських установ з цінними паперами стало прийняття Національним банком рішення дозволити банкам зараховувати на покриття обов’язкових резервів вкладення у певні категорії облігацій внутрішньої державної позики України. Відбулося зростання вкладень у цінні папери з урахуванням акцій на продаж (протягом минулого року залишки за відповідним показником збільшилися майже удвічі), у боргові цінні папери, які банки утримують до погашення (на 77%), та у торговий портфель (у 2,8 рази). Лише обсяги інвестицій в асоційовані компанії протягом зазначеного періоду мали негативну динаміку (-14,4% у порівнянні з показником початку 2010 року).

За консолідованими даними перевищення витрат над доходами банків регіону (з урахуванням податку на прибуток) за 2010 рік склало 11,1 млрд.грн. Сукупний обсяг доходів, отриманих столичними банками протягом минулого року, становив 105,7 млрд.грн., здійснених ними витрат – 116,8 млрд.грн.

За регіональними даними фінансовий результат діяльності банківських установ за 2010 рік склав -14,1 млрд.грн., проти -35,2 млрд.грн. за попередній рік. Загальна сума доходів, отриманих за цей період банківськими установами міста і області, становила 77,6 млрд.грн., що на 6,3% менше показника 2009 року, здійснених витрат (без урахування податку на прибуток) – 91,5 млрд.грн., що на 22,1% менше витрат за попередній рік.

У порівнянні з показниками за 2009 рік зменшились обсяги доходів, отриманих банківськими установами регіону у вигляді процентних платежів, комісії за наданими послугами та „інших доходів”. Насамперед знизились надходження від процентів за міжбанківськими кредитами; за кредитами на поточні потреби та іпотечними, що надані фізичним особам; а також доходи від торгівлі іноземною валютою. Натомість значно зросла сума доходів банківських установ від операцій з цінними паперами – у 2,3 рази до 6,2 млрд.грн. у зв’язку зі збільшенням обсягів вкладень банків у державні цінні папери. Питома вага процентних доходів у загальній сумі доходів зменшилась на 4,25 п.п. до 73,6%.

Зменшення загального обсягу витрат банківських установ регіону у порівнянні з попереднім роком відбулось за рахунок скорочення відрахувань у резерви на 19,8 млрд.грн., або на 41,2%, а також зниження процентних витрат на 7,9 млрд. грн., або на 17,4%. Відрахування у резерви скоротилися за усіма статтями, крім резервів під дебіторську заборгованість за операціями з банками; процентні витрати зменшились у частині сплачених відсотків за депозитами суб’єктів господарювання та за міжбанківськими кредитами. Водночас зросла сума інших операційних витрат на 0,9 млрд. грн., або на 9,2%, та витрат на утримання персоналу – на 0,6 млрд.грн., або на 6,8%, що пояснюється певною активізацією діяльності банківських установ. Крім того, у зазначеному періоді зросли витрати на амортизацію й утримання основних засобів.

Показник чистого процентного доходу банківської системи Київського регіону (за відрахуванням суми процентних витрат) у порівнянні з 2009 роком збільшився на 2,7% та становив 19,8 млрд. грн.

За розміром активів у IV групі банків АТ «Фортуна-банк» посідає 9 місце серед 115 банків у цій групі.

Банк планує свою діяльність виходячи із того, що економіка України буде поступово зростати, що призведе до збільшення потреб клієнтів у банківських послугах. Саме тому позиціонування банку як універсальної фінансової установи є стратегічно необхідним. Неминуче зростання банківської системи вимагає від банку постійного збільшення власного капіталу, а також збільшення обсягів операцій.


Голова Правління А.Б. Масленнікова


Головний бухгалтер В.В Король


Литвинчук В.А. 255-19-17

(прізвище виконавця, номер телефону)


Примітка 3. Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати стандарти.


Фінансова звітність станом на 31 грудня 2010 року складена на основі облікових даних з урахуванням вимог нормативно-правових документів Національного банку України, які розроблені з застосуванням Міжнародних Стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).


У поточному році банк продовжував приймати до застосування нові та переглянуті стандарти та тлумачення, які були випущені МСБО та МСФЗ, і які стосуються його операційної діяльності та вступили в силу по відношенню до облікових періодів, починаючи з 1 січня 2008 року.

При складанні фінансової звітності за 2010 рік банком застосовані такі стандарти:


-МСФЗ 7 „Фінансові інструменти: розкриття інформації”

-МСФЗ 14 „Сегментна звітність”

-МСФЗ 16 „Основні засоби”

-МСФЗ 21 „Вплив змін валютних курсів”

-МСФЗ 24 „Розкриття інформації про пов'язаних сторін”

-МСФЗ 32 „Фінансові інструменти: розкриття та надання інформації.

-МСБО 7 „Звіти про рух грошових коштів”.

-МСБО 8 „Облікова політика, зміни в облікових оцінках та помилки”.

-МСБО 38 „Нематеріальні активи”.

Протягом поточного року з метою вдосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також з урахуванням подій, що відбувалися у світовій економіці, були внесені зміни до МСФЗ.

Прийняття та застосування цих стандартів та тлумачень до них не призвело до істотних змін в обліковій політиці банку, які могли б вплинути на суми, відображені у звітності у поточному і у попередньому році.

Основні зміни МСБО 1 "Подання фінансових звітів" передбачають заміну звіту про фінансові результати на звіт про сукупні прибутки та збитки, в якому мають відображатися всі зміни у власному капіталі, що не пов'язані з діяльністю акціонерів. Однак, приймаючи до уваги професійне судження провідного управлінського персоналу, на основі загальних принципів, зокрема переваги економічної сутності над юридичною, методів оцінки, прийнято рішення не складати звіт про сукупні прибутки та збитки.

Застосування міжнародного стандарту фінансової звітності не внесли жодних суттєвих змін у фінансові звіти в порівнянні з минулим роком.

В даний час керівництво Банку оцінює можливий ефект від використання в майбутньому нових стандартів, тлумачень та змін до чинних стандартів. Банк вважає, що прийняті нові стандарти, тлумачення та зміни до стандартів не будуть мати суттєвого впливу на фінансову звітність Банку.

Банк не здійснював розрахунок впливу переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності на статті звіту « Баланс» річного фінансового звіту та Звіту про фінансові результати.


Голова Правління А.Б. Масленнікова

Головний бухгалтер В.В Король




Литвинчук В.А. 255-19-17

(прізвище виконавця, номер телефону)