Geum.ru

Каний сприяти формуванню в учнів гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формуванню компетенцій, яких потребує сучасне життя

Вид материалаДокументы

Содержание


Функціональна спрямованість курсів за вибором
Подобный материал:
Біологія


Шкільний предмет „Біологія” покликаний сприяти формуванню в учнів гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формуванню компетенцій, яких потребує сучасне життя.

У шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. У першу чергу, заслуговують на увагу інтерактивні методи навчання, які допомагають розвиткові умінь набувати знання, систематизувати їх, використовувати на практиці.

Як свідчить практика, найефективнішим методом залучення дітей до занять біології є проведення біологічних експериментів, дослідів, робота учнів з природними об'єктами. Але відпрацювання лабораторних та практичних робіт тими учнями, які не виконували їх через відсутність вважаємо недоцільним.

Щодо змісту біологічної освіти, слід зазначити, що з усієї сукупності біологічних знань для вивчення в школі відбираються найзагальніші і найфундаментальніші закони та теорії, наукові факти, що становлять ядро змісту. Викладання школярам сумнівних “теорій”, астрології та інших псевдонаукових “знань”, є неприпустимим.

Біологічна освіта в основній школі розпочинається пропедевтичним інтегрованим курсом "Природознавство". На вивчення якого відводиться 35 годин за навчальними програмами "Природознавство, 5 клас, Київ: “Шкільний світ”, 2001. Реалізація змісту цього курсу потребує проведення уроків серед природи, екскурсій, лабораторних та практичних занять, комплексного використання позакласних і позаурочних форм організації навчальної діяльності учнів.

У 6 - 9-х класах біологія вивчається відповідно до навчальної програми "Біологія. 6-11 класи", К.: Шкільний світ, 2001р. Кількість годин на вивчення відводиться згідно з Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ № 342 від 25.04.2001).

Зважаючи на те, що експеримент із впровадження письмової форми проведення державної підсумкової атестації з біології виявився вдалим - понад 60 % учнів та вчителів, що брали участь у експерименті, висловились саме за таку форму атестації (докладніше про підсумки експерименту дивитись у журналі "Біологія та хімія в школі" №2, 2004), доцільно для перевірки рівня знань школярів використовувати письмові форми оцінювання навчальних досягнень учнів.

Одним із завдань основної школи є підготувати учнів до свідомого вибору подальшого профілю навчання допрофільна підготовка. Форми її реалізації різноманітні: введення курсів за вибором, факультативних занять, поглибленого вивчення окремих предметів на диференційованій основі.

Традиційним шляхом допрофільної підготовки є поглиблене вивчення біології, яке може починатись у 8–9 класах основної школи за спеціальною програмою (Київ, "Шкільний світ", 2001). У програмі для поглибленого вивчення біології широко розкритті питання біохімії, екології, еволюції, походження органічного світу тощо. Це дозволяє школяреві глибше проникнути в сутність біологічних процесів і явищ, сприяє формуванню стійкого інтересу до знань, розвитку здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються біологічні знання.

Цей шлях допрофільної підготовки є важливим, але вивчення основ біології не дає можливість школяреві повністю сформувати психологічні уміння і навички, які необхідні для первинного професійного самовизначення, наприклад, уміння усвідомлено зробити самостійний вибір. Для цього необхідно вміти сформулювати життєву мету, володіти знаннями про себе, про свій регіон, про світ професій.

Основна функція курсів за вибором у допрофільній підготовці – профорієнтаційна. Зміст і форми організації курсів розширюють знання учнів з біології. Наприклад, курси: “Фізіологія рослин”, “Життя тварин”, “Еволюція основних систем органів тварин і людини”, “Екологія людини та валеологія”, “Діагностика здоров'я”, “Закони природи у звичаях українського народу” тощо значно розширюють уявлення учнів про біологічну науку. . Значну частину навчального часу курсів складають лабораторні роботи, уроки в природі, екскурсії. Допрофільна підготовка з біології також може здійснюватися через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, біологічні олімпіади.

На допомогу в організації профільного навчання в старшій школі розроблено навчальні програми (Біологія, 10-11 класи, програми для профільного навчання, К.: "Педагогічна преса", 2004; журнал "Біологія і хімія в школі" №1, 2004), зміст яких має певні відмінності.

Зміст програми для універсального (безпрофільне навчання) та технологічного профілю звільнений від надмірної деталізації. Це дає змогу вивільнити час для осмислення учнями навчального матеріалу, самостійної пізнавальної діяльності, систематизації і узагальнення знань, творчої діяльності, самоконтролю знань і умінь. Стисле формулювання понять теми дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів, творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати і поглиблювати зміст, виділяти час для вступних і узагальнюючих уроків.

Навчальна програма для філологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного профілю передбачає формування в учнів мінімуму біологічних знань, рівень яких має бути достатнім для використання їх у повсякденному житті. Біологічні знання мають становити основу для формування в учнів наукового світогляду, розвитку емоційної сфери особистості, відповідального ставлення до природи, мотивації здорового способу життя, стратегії виживання в сучасних умовах.

У програмі для фізико-математичного профілю значну увагу приділено зв'язку біологічної науки з іншими, розкриттю фізичних процесів на клітинному та організменному рівнях, впливу фізичних чинників на генетичний апарат організмів та об'єкти живої природи, логіко-математичному аналізу загальних принципів класифікації живих організмів, застосуванню математичних методів у біології. Наприклад, під час вивчення теми "Закономірності мінливості" більше уваги приділено вивченню дії мутагенів на організми, акцентовано увагу на фізичних мутагенах тощо. З метою посилення практичної спрямованості курсу передбачено проведення робіт дослідницького характеру з екологічного моніторингу, дослідів з моделювання біологічних об'єктів тощо.

Зміст програми для спортивного профілю спрямовано на формування в учнів системних знань з біології, окремі теми доповнено поняттями анатомо-фізіологічних особливостей організму людини, знаннями профілактики захворювань, що є необхідним для подальшого професійного самовизначення школярів. Так, наприклад, тему "Організменний рівень життя" доповнено матеріалом про обмін речовин і енергії в організмі людини, їх регуляцію; у темі "Історичний розвиток і різноманітність органічного світу" - значно розширено вивчення антропогенезу.

Навчальна програма для учнів природничого профілю спрямована на розвиток в учнів стійких інтересів до вивчення біології, творчих здібностей, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь вивчення живої природи. У зв'язку з цим зміст окремих розділів і тем програми поглиблений і розширений, збільшена кількість лабораторних і практичних робіт. Передбачено проведення семінарських занять, польового практикуму, використання матеріальної бази навчальних закладів і науково-дослідницьких інститутів.

Поглиблення навчального матеріалу здійснюється відповідно до обраного підпрофілю. Наприклад, у медичному профілі основний акцент робиться на вивченні анатомо-фізіологічних особливостей людини на клітинному та організменному рівнях, еволюційного розвитку людини, заходів профілактики захворювань, змін, що вони спричиняють на молекулярному, клітинному, організменному рівнях тощо.

Профільне навчання біології забезпечується розширеним вивченням природничих дисциплін, а саме: хімії, фізики, географії. Зміст біологічної освіти в профільних класах реалізується через предмет "Біологія", що складає інваріантну частину навчального плану, курсів за вибором та факультативів, запровадження яких забезпечується за рахунок варіативної частини.

Курси за вибором є завершеними навчальними циклами, що в поєднанні з факультативними заняттями стимулюють розвиток пізнавальних інтересів школярів. У залежності від своєї тематики вони можуть виконувати різні функції (Таблиця 1).


Таблиця 1.

Функціональна спрямованість курсів за вибором,

факультативів у класах біологічного профілю


Функції
Назва курсу за вибором

Доповнюють, розширюють та поглиблюють профільний предмет "Біологія"
Фізіологія людини

Основи генетики та селекції

Молекулярна біологія

Виникнення життя та історичний розвиток

Еволюція органічного світу

Екологія людини

Розв'язок задач пошукового характеру

Мають інтегративний характер, дозволяють уникнути дублювання при вивченні тем з різних предметів, чим дозволяють знизити навантаження на школярів
Хімічні основи біологічних процесів

Основи екології

Радіобіологія

Радіоекологія

Мають практичний характер, забезпечують внутрішньопрофільну диференціацію, сприяють формуванню індивідуальних профорієнтаційних схильностей, допомагають здійснити професійний вибір
Основи біотехнології

Основи фармакології

Основи медичних знань

Екологічні проблеми сільського господарства

Екологічні проблеми міста


Упроваджувати курси за вибором бажано поступово, адже введення одночасно великої кількості курсів може поставити учня перед складним вибором. Доцільно запропонувати учням 3-4 курси на вибір, які з часом замінюються іншими.

Проведення занять з курсів за вибором має певні особливості. Так на початку бажано обмежитись кількома настановними бесідами, а більше часу приділяти проведенню семінарських занять, дослідам, лабораторному практикуму, самостійній підготовці курсових робіт, їх захисту.


Хімія


Хімічна компонента є обов'язковою складовою системи загальної природничо-наукової освіти. Разом з іншими предметами хімія покликана реалізувати мету загальної середньої освіти, розв'язувати завдання розвитку особистості, формування наукового світогляду, життєвої і соціальної компетентностей учня.

2004/2005 навчального року програма для основної школи не зазнає змін, на її засвоєння відводиться по 2 год на тиждень у кожному класі. У 8 кл. вивчаються початкові хімічні поняття, Оксиген і кисень, повітря, основні класи неорганічних сполук, хімічні реакції. Зміст курсу 9 кл. становлять теми, присвячені періодичному закону, хімічним зв'язкам і будові речовини, розчинам, металам.

У навчальних закладах, які не здійснили перехід до профільного навчання, у старшій школі вивчення хімії здійснюється за програмою загальноосвітнього рівня для масової школи, яка не змінилася порівняно з минулим роком. Для профільних класів старшої школи підготовлені спеціальні програми (Хімія, 10-11 кл.: Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Педагогічна преса, 2004; журнал "Біологія та хімія в школі" №1, 2004). У змісті курсу хімії для загальноосвітнього рівня та всіх профілів провідними залишаються ідеї єдності і багатоманітності речовин, розвиток їх від простих до складних, залежність властивостей від будови, зумовленість застосування властивостями, зв'язок теорії і практики.

На вивчення хімії в 10—11 класах гуманітарного напрямку відводиться 1 год на тиждень. Зміст курсу відповідає вимогами необхідного і достатнього обсягу хімічних знань для загальнокультурної підготовки учня. Порівняно з базовим курсом вивчаються лише найтиповіші та найважливіші сполуки неметалів і органічні сполуки, вилучено розв'язування розрахункових задач, частково скорочено хімічний експеримент. Водночас включено тему "Хімія в повсякденному житті", в якій розглядаються питання практичного характеру.

У старших класах фізико-математичного і технологічного профілів курс хімії вивчається протягом 2 год на тиждень і за змістом загалом відповідає чинному курсу для загальноосвітніх навчальних закладів. У процесі його вивчення доцільно ширше залучати суміжні знання з фізики, проводити узагальнення знань на міжпредметній основі.

Навчання у класах хімічних профілів забезпечує, крім загальноосвітньої підготовки та виховання особистості, здатної до самоосвіти і самореалізації, початкову допрофесійну підготовку учнів, які мають бажання обрати майбутню професію, пов'язану з використанням хімічних знань. Передбачається глибше й повніше порівняно з рівнем державного стандарту опанування знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони, методи пізнання в хімії та формування на цій основі наукового світогляду, вироблення екологічного стилю мислення й поведінки, розвиток експериментальних умінь, дослідницької проектної діяльності учнів, формування їхніх ключових компетентностей.

Згідно з чинним Типовим навчальним планом у класах природничого профілю на вивчення хімії в інваріантній частині відводиться 3 год на тиждень. Зміст курсу становлять відомості з неорганічної, органічної та загальної хімії. Традиційними для профільного навчання хімії є спецкурси "Біоорганічна хімія", "Хімія високомолекулярних сполук", "Основи хімічного аналізу", які реалізуються за рахунок варіативної частини навчального плану. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2003 р. № 306 повноцінність загальної середньої освіти забезпечується як інваріантною, так і варіативною частиною навчального плану.

Чинні програми з хімії для 8-9 кл. та для 10—11 кл. масової школи забезпечені підручниками, збірниками задач, робочими зошитами, дидактичними матеріалами, методичними посібниками для вчителів. Видано також низку підручників для класів хімічних профілів (хіміко-біологічного, хіміко-технологічного, агрохімічного). Методичні матеріали до уроків хімії подаються на сторінках науково-методичного часопису "Біологія і хімія в школі". Часопис висвітлює також досвід учителів, які викладають хімію у профільних класах, результати педагогічних досліджень, що проводяться з метою розроблення змісту і методичного забезпечення різнопрофільного вивчення хімії.

Важливим кроком до упровадження профільної освіти є видання збірника навчальних програм з хімії для профільних 10-11 класів, до якого увійшли програми для природничого (хіміко-біологічного), фізико-математичного і технологічного, філологічного, суспільно-гуманітарного і художньо-естетичного профілів. Ці програми адаптовані для старшої школи з урахуванням змісту курсу хімії, що вивчався у 8-9 кл.

Оскільки профільне навчання з хімії у старшій школі набуває поширення, перед випускниками основної школи постає проблема відповідального вибору майбутньої навчальної і, можливо, професійної діяльності. У зв'язку з цим стає актуальною організація допрофільної підготовки учнів основної школи.

Допрофільне навчання з хімії здійснюється у 9 класі і має на меті допомогти учневі визначити майбутній напрям профільного навчання. Для цього запроваджуються курси за вибором, факультативи, поглиблене вивчення предмета, хімічні гуртки, робота в Малій академії наук, участь у олімпіадах.

Навчання хімії в сучасній школі передбачає засвоєння учнями значного обсягу фактичного матеріалу, хоча піддається сумніву його використання у майбутньому житті переважною більшістю випускників. Водночас їм, безсумнівно, знадобляться уміння критично мислити, здобувати й аналізувати інформацію, приймати рішення, розв'язувати конфлікти та багато іншого, що забезпечує людині гармонійну взаємодію з високотехнологізованим суспільством, яке, до того ж, швидко розвивається. Наприклад, для тих, хто не пов'язує своє майбутнє з хімією, не обов'язково знати характеристики десятків хімічних елементів (і сполук елементів) за їх положенням у періодичній системі – важливіше навчитись аналізувати й використовувати інформацію, закладену в таблиці Д.І.Менделєєва чи в будь-якій іншій таблиці. Це належить до необхідних функціональних компетентностей, які має формувати школа засобами навчального предмета. Отже, замість енциклопедичного підходу до хімічної освіти нині провідним стає компетентнісний.

Компетентнісний підхід в освіті є загальносвітовою тенденцією, він починає впроваджуватись у вітчизняній школі. Компетентність розглядається вченими-педагогами як готовність і здатність реалізувати знання і досвід у проблемній ситуації. Компетентність особистості нерозривно пов'язана не лише з продуктивною діяльністю з метою розв'язування теоретичних і практичних завдань, а й з відповідальністю за свої дії. Компетентності не протиставляються знанням, умінням і навичкам, необхідним кожній людині для успішного життя в сучасному світі, а лише перебувають у іншій площині і визначають спроможність до застосовування знань і способів діяльності. Такий підхід не виключає задоволення індивідуальних потреб учнів щодо глибини і обсягу знань з предмету, які можуть реалізуватися завдяки упровадженню диференційованого навчання хімії, зокрема у профільних класах.

Ключові компетентності особистості (соціальні, мотиваційні, функціональні) конкретизуються у навчальних предметах. Предметні компетентності, яких учень набуває в результаті вивчення хімії, ще потребують дослідження й визначення, хоча приймається, що вони трансформуються у систему пізнавальних дій і опосередковано відбиті у програмних вимогах до навчальних досягнень учнів та у критеріях оцінювання цих досягнень. Навчальні досягнення можна конкретизувати за допомогою таких ключових слів, які відбивають пізнавальну діяльність на різних рівнях: учень називає, наводить приклади, описує (початковий рівень, розпізнавання); розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наводить означення (середній рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характеризує, класифікує, використовує, робить висновки (достатній рівень, уміння і навички); обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв'язки, висловлює судження, оцінює (високий рівень, перенесення знань). Наприклад, учень називає найважливіші органічні сполуки, наводить означення гомології, класифікує речовини, прогнозує властивості сполук на основі їхнього складу і будови.

Провідна роль у реалізації державної політики в галузі освіти належить учителеві, а усвідомлення цієї ролі є неодмінною умовою розв'язування як сьогоденних, так і перспективних завдань навчання і виховання учнів. Протягом тривалого часу результати роботи вчителя хімії у вітчизняній школі визначалися переважно тим, як він реалізує науковий зміст навчальної програми, і значно менше уваги зверталося на розкриття соціального аспекту хімії. Водночас формування життєвої позиції учнів, їхньої ціннісної орієнтації засобами хімії як навчального предмета передбачає розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва і промислових хімічних процесів. Реальна, а не гіпертрофована екологічна картина сучасного світу має не зневіряти учня в доцільності застосування хімічних продуктів, а давати впевненість у можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням.

Не слід ігнорувати значення живого спілкування вчителя з учнями у з'ясуванні шляхів розв'язування й особистісних моральних проблем, прямо чи опосередковано пов'язаних з хімією. До двох останніх належать поширення СНІДу, тютюнокуріння, вживання алкоголю і наркотиків, згубність яких має обговорюватись із залученням знань з хімії.

Нині для вчителя хімії розширилися можливості вибору підручників, методичних посібників, збірників задач і тестових завдань тощо. Зважаючи на переповненість книжкового ринку різноманітною продукцією, адресованою учням і вчителям, звертаємо увагу на те, що Міністерство освіти і науки України забороняє використання у навчальному процесі в школі навчальної літератури без відповідного грифа.