Geum.ru

Харківським Фондом Місцевої Демократії, є аналіз організації роботи органів місцевого самоврядування, які займаються питаннями оренди І приватизації комунального майна. Аналізуючи закон

Вид материалаЗакон
Прояви корупції при оренді
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Так



Ні (обґрунтовано)





Зняття питання з розгляду


“Виконавець” – готує проект рішення сесії за 25 днів


Постійна комісія


Постійна комісія


Постійна комісія


Постійна комісія


Постійна комісія


Постійна комісія








Так



Ні





Питання зняте


Сесія міськради (1 раз в 2 місяці)


Так




Ні



Питання зняте




Протокольна частина оформлює рішення







Комунальне підприємство оформлює документи


Заявник збирає додаткові документи + оновлює паспорт в МіськБТІ


Наказ на оцінку (оцінка на останню дату місяця)




Проведення оцінки (протягом 2 місяців)







Затвердження оцінки (після затвердження оцінки і до підписання договору купівлі-продажу – 6 місяців)



Оцінщик подає


Виконавець візує


Юридичний відділ візує


Начальник управління затверджує





Комунальне підприємство готує документи для заключення договору купівлі-продажу



Відділ обліку комунального майна готує довідку про прийом об’єкту в комунальну власність


Начальник управління підписує лист в МіськБТІ і довідку






МіськБТІ



Юридичне управління міськвиконкому


Розпорядження на міського голову про реєстрацію об’єкту комунальної власності за територіальною громадою




Управління комунального майна і приватизації


Юридичне управління міськвиконкому




Міський голова



МіськБТІ видає свідоцтво про реєстрацію об’єкта комунальної власності, робить виписку з реєстру



Управління комунального майна і приватизації



МіськБТІ


Міський голова








Комунальне підприємство готує проект договору і направляє його на візування


Виконавець


Бухгалтерія


Розрахунковий відділ


Юридичнийй відділ


Відділ маркетингу і менеджменту








Управління комунального майна і приватизації підписує



Загальний відділ реєстру



Виконавець



Нотаріус



Виконавець



Оформлення акту прийому-передачі



Бухгалтерії про сплату



Комунальне підприємство Свідоцтво на право власності



Розрахунковий відділ



Виконавець



Начальник Управління комунального майна і приватизації підписує



Виконавець



Власник



МіськБТІ реєструє пакет документів




Приватизація комунального майна здійснюється в м. Харкові відповідно до Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 р.р., затвердженої рішенням XIII сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 30.04.2003 р. № 75/03, яка відповідає Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)» та іншим нормативним актам що регулюють питання власності в Україні.

Основною метою приватизації є:

- реалізація права територіальної громади володіти, доцільно, ощадливо, ефективно користуватися і розпоряджатися за своїм розсудом і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через спеціально уповноважені органи;

- сприяти подальшому розвитку інфраструктури м. Харкова шляхом збільшення частки приватних власників, які мають довгострокові інтереси в розвитку об’єкта, що приватизується, здійснюють ефективне управління їм і сприяють створенню соціально орієнтованої ринкової економіки;

- підвищення ефективності діяльності підприємств шляхом створення конкурентного середовища;

- сприяння процесу стабілізації фінансового стану підприємств, розташованих на території м. Харкова;

- підтримання та подальший розвиток м. Харкова за рахунок коштів, що надходять від приватизації;
  • підвищення зацікавленості інвесторів в інфраструктурі м. Харкова;
  • поліпшення соціально-економічного стану населення м. Харкова.

Відчуження майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова здійснюється на підставі рішення сесії Харківської міської ради. Продавцем об’єктів приватизації є Харківська міська рада від імені територіальної громади міста в особі Управління комунального майна і приватизації Харківської міської ради (далі – Управління).


У відповідності з рішенням Харківської міської ради Управлінню доручено у встановленому законодавством порядку укладати договори купівлі-продажу на об'єкти, що знаходяться в комунальній власності м. Харкова і підлягають відчуженню:

- шляхом викупу орендарями за умови відсутності заборгованості по орендній платі і комунальних платежах;

- на конкурсній основі (на конкурсі чи на аукціоні).

Програмою приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова затверджений також перелік об'єктів комунальної власності, що не підлягають приватизації.

Об'єктами, що належать територіальній громаді м. Харкова, і підлягають приватизації, є об'єкти комунальної власності, у тому числі цілісні майнові комплекси і їхній структурні підрозділі, передані в оренду, що класифікуються на 5 груп. Класифікація об’єктів приватизації здійснюється з метою раціонального та ефективного застосування способу приватизації.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні особи, особи без громадянства);

- юридичні особи, що зареєстровані на території України;
  • юридичні особи інших держав.

Не можуть бути покупцями:

- юридичні особи, в майні яких є частка державної чи комунальний власності, що перевищує 25%;

- органи державної влади і місцевого самоврядування;

- працівники державних органів і органів місцевого самоврядування.

Позитивним в Програмі приватизації є здійснення управління приватизацією комунального майна на принципах індивідуальної приватизації. Такий підхід дозволяє Управлінню:

- враховувати індивідуальні особливості виробничо-технічного та фінансово-майнового стану підприємства, його позиції на ринку, місця в ланці створення вартості, кон’юнктури ринків для досягнення максимального економічного ефекту від продажу об’єкта приватизації;

- залучати до приватизації покупців зі встановленням для них кваліфікаційних вимог;

- остаточно визначати умови продажу, виявляти і усувати перешкоди приватизації, розробляти пропозиції регуляторних заходів.

Ініціатива щодо приватизації об’єкта може виходити як від Управління, так і від юридичних чи фізичних осіб, які можуть бути покупцями згідно з законодавством.

Для включення об'єкта комунальної власності в Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова, покупець повинний подати до Управління заяву про включення майна в один з переліків, передбачених додатками до Програми і визначити спосіб приватизації відповідно до Програми. Одночасно покупець звертається у комунальне підприємство за довідкою про обстеження конкретного об’єкта, його технічного стану, виконання орендарем умов договору оренди та інше. Така довідка має бути підготовлена на протязі 5 робочих днів

Управління передає подану заяву до відділу перетворення форм власності (далі - відділ), який за наявності довідки комунального підприємства розсилає запити до: виконавчого комітету районної в м. Харкові ради, на території якої знаходиться об’єкт; управління житлового господарства; управління містобудування та архітектури; управління культури Харківської обласної державної адміністрації, якщо об'єкт є пам’яткою архітектури; управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, якщо об'єкт є пам’яткою архітектури; депутат Харківської міської ради виборчого округу, на території якого знаходиться об’єкт приватизації (таке узгодження має рекомендаційний характер); об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, якщо таке створено в будинку, в якому знаходиться об’єкт.

Відповідь на запит розглядається протягом 30 робочих днів з моменту його одержання. Не надання відповіді у 35-ти денний термін дає підстави вважати умови приватизації узгодженими, за винятком управлінь обласної державної адміністрації. У разі отримання обгрунтованої відмови або наявності судових спорів щодо об’єкту, Управління має право відкласти розгляд питання до усунення цих причин.

Після надходження погоджень, Відділ узагальнює матеріали і направляє їх на розгляд постійних депутатських комісій Харківської міської ради. При позитивному висновку постійних комісій, Управління, у випадках відсутності інших основ для відмовлення в приватизації, готує проект рішення Харківської міської ради про включення майна в переліки об'єктів приватизації, передбачені додатками до Програми. Після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об’єктів, що підлягають приватизації, Управління здійснює заходи щодо реєстрації заяви про приватизацію та проведенню оцінки комунального майна до чинного законодавства про приватизацію.

Таким чином Програма приватизації детально регламентує процес приватизації комунального майна лише до етапу затвердження сесією міської ради, однак на цьому процедура не закінчується. Як видно із наведеної схеми процес приватизації після прийняття відповідного рішення сесією передбачає наявність значної кількості інших етапів, проходження яких (зокрема, терміни їх проходження) чітко не визначено. Це, безумовно є суттєвим недоліком Програми.


ПРОЯВИ КОРУПЦІЇ ПРИ ОРЕНДІ

І ПРИВАТИЗАЦІЇ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА


Комплексне дослідження проявів корупції при оренді і під час приватизації комунального майна проводилось в м. Харкові у 2000 р. в рамках проекту «Проблеми економічного зростання: питання доброчесності». Дослідження проводилось фокус-групою, до складу якої увійшли представники Харківського міського науково-консультативного правового центру, науковці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, директора приватних фірм, адвокат.

Узагальнюючи отримані в 2000 р. результати, слід звернути увагу на таке.

1. 76% підприємців ствердно відповіли на питання, яке стосувалося існування фактів корупції в сфері приватизації та оренди комунального майна.

2. Підприємцям було запропоновано вказати, з якими з наведених видів корупційних діянь (дані види діянь взяті з Концепції боротьби з корупцією) в процесі оренди та приватизації комунального майна вони зустрічались. З приводу цього питання було отримано такі відповіді (як правило підприємці вказували на декілька видів): хабарництво - 62%; зловживання владою та інші посадові злочини, що відбуваються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів чи інтересів інших осіб - 59%; здійснення безпосередньо або через посередників чи підставних осіб підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також зв'язаних з ними можливостей – 45%; сприяння з використанням посадового положення фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької чи інший діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних чи інших благ, пільг чи інших переваг – 45%; незаконне одержання матеріальних чи інших благ, чи пільг інших переваг - 38%; протегування по корисливих чи інших особистих інтересах у призначенні на посада особи, що по ділових і професійних якостях не має переваг перед іншими кандидатами - 34%; розкрадання державної, колективного або приватного майна з використанням посадового положення - 34%; одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів, нерухомості чи іншого майна з використанням пільг чи переваг, не передбачених законодавством, чи на які особа не має права - 31%; використання інформації, отриманої під час виконання посадових обов'язків, у корисливому чи іншому особистому інтересах, необґрунтоване відмовлення в наданні інформації чи несвоєчасне її надання, чи надання недостовірної чи неповної службової інформації - 31%; надання необґрунтованих переваг фізичним чи юридичної особам шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень - 21%; неправомірне втручання з використанням посадового положення в діяльність державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконання ними своїх повноважень чи примушення їх до прийняття неправомірного рішення - 17%.

3. В якості корупціонерів органів місцевого самоврядування респонденти назвали: фахівці – 31%; керівники управлінь та їх заступники – 45%; керівники відділів та їх заступники – 62% .

Наведені дані дозволяють зробити висновок про те, що процеси оренди і приватизації комунального майна є досить корумпованими і корупція в них не зводиться до традиційного хабарництва. Однак переважна частина корупційних діянь, вчинених у даній сфері, залишається в числі латентних. Це пояснюється тим, що у більшості випадків здійснення корупційних діянь немає фізично потерпілих, немає зацікавлених і у повідомленні про факти корупції, як і в їхньому розкритті. Корупція, як правило, взаємовигідна умова, а тому у її розкритті не зацікавлена жодна із сторін, оскільки її учасники відповідно до закону залучаються до різних видів відповідальності, в тому числі до кримінальної. Тому усунути суб'єктивні фактори існування корупції в сфері оренди і приватизації на сьогодні надзвичайно складно. Чиновників вдаються до корупції, коли розмір корупційного доходу значно більший, ніж розмір покарання. Ця спокуса примножується малою ймовірністю бути спійманим і покараним. Крім традиційної корисливої мотивації на існування корупції впливає низьке матеріальне становище державних службовців. Навіть якщо працівники Управління і не вимагають хабаря, то нерідко їх підштовхують до цьому самі підприємці аби скоротити час на одержання майна в оренду або його приватизацію, обійти конкурентів тощо.


ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУРИ НАДАННЯ
ПОСЛУГ В СФЕРІ ОРЕНДИ ТА ПРИВАТИЗАЦІЇ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА


Становлення громадянського суспільства в Україні, розбудова демократичної і правової держави неможливо без роздержавлення усіх сфер суспільного життя і передусім економічної сфери. Формування і розвиток ринкової економіки, яка створює максимально сприятливі умови для свободи, розвитку творчих можливостей особистості, реалізації її економічних і соціальних прав і свобод, є важливою запорукою в цьому процесі. Тому закономірно, що держава в особі Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України приділяють увагу процесу становлення в Україні ринкової економіки, приймаючи нормативно-правові акти, спрямовані на підтримку підприємництва. Про це свідчить той значний масив нормативно-правових актів, які прийнято за роки незалежності України, зокрема, Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”, Указ Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва” та ін.

Цими ж проблемами опікуються і міжнародні інституції, які підтримують демократичні перетворення в Україні. Так, в “Спільній стратегії Європейського Союзу щодо України” зазначається, що ЄС надає великого значення розвиткові громадянського суспільства та конкурентного, сприятливого для інвесторів, підприємницького середовища в Україні. Побудова реально функціонуючої ринкової економіки в Україні, на думку керівників країн-членів ЄС, потребує створення та забезпечення чітко визначених майнових прав, подальшу приватизацію, заохочення розвитку малих та середніх підприємств.

Однак, попри зусилля української влади не всі питання виявляються на сьогодні вирішеними. Однією з проблем залишається існування в Україні тіньової економіки. Існування тіньової економіки призводить до таких негативних наслідків, як, зокрема:

- зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів;

- скорочення обсягів інвестицій в економіку держави та відпливу капіталу за кордон;

- дискримінація суб'єктів підприємницької діяльності, недобросовісна конкуренція або неправомірне її обмеження;

- нерегламентовані зайнятість та доходи населення;

- правовий нігілізм та недовіра до органів державної влади;

- криміналізація суспільства в цілому.

До основних причин поширення тіньової економічної діяльності в Україні слід віднести:

- нестабільність податкового законодавства, високий податковий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти господарювання, низький рівень податкової дисципліни;

- надмірне регулювання підприємницької діяльності;

- корупція в державних органах та органах місцевого самоврядування;

- правова незахищеність суб'єктів господарювання від зловживань з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;
  • недостатньо прозора процедура приватизації державного і комунального майна тощо.

З метою подолання цих негативних явищ в 2002 р. було видано Указ Президента України “Про Заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки”. Цей документ містив цілий ряд позитивних і прогресивних моментів, наприклад: розробку проекту закону про управлінські послуги, в якому, зокрема, визначити повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в цій сфері; розробку пропозицій щодо передачі нерухомого майна, яке не використовується протягом трьох місяців і утримання якого потребує витрат бюджетних коштів, в оренду, в концесію або щодо його приватизації; створення бази даних про виробничі площі, обладнання та інше майно державних, комунальних підприємств, яке не використовується ними і пропонується до продажу чи передачі в оренду, та забезпечити доступ до цих баз даних суб'єктів малого підприємництва тощо.

Аналіз практики реалізації цього та ряду інших нормативно-правових актів, зокрема, Указу Президента “Про державну підтримку малого підприємництва”, дозволяє стверджувати, що цілий ряд завдань, поставлених цими документами, залишаються на сьогодні не реалізованими. Про це свідчить і практика діяльності органів місцевого самоврядування, діяльність яких подекуди не стільки сприяє суб'єктами малого підприємництва в отриманні приміщень (будівель), обладнання, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, а також інформаційних матеріалів, скільки перешкоджає.

Таке твердження випливає з аналізу проведення оренди і приватизації комунального майна в м. Харкові (схеми 1 і 2). Найбільш істотними недоліками в організації проведення оренди і приватизації комунального майна слід вважати:
  • невиправдано складну і багато етапну процедуру оренди і приватизації;
  • існування зайвих процедур узгодження (наприклад, в порядку передачі в оренду майна зайвим виглядає отримання згоди на оренду від усіх без винятку управлінь міськвиконкому, доцільно обмежитися направленням відповідних запитів до профільних управлінь. В організації приватизації об’єктів комунальної власності зайвих процедур набагато більше. Так, невиправданим виглядає включення в коло суб’єктів, з якими необхідно узгоджувати приватизацію, депутатів міськради і райвиконкому, а також обласного управління архітектури у разі приватизації пам’ятників архітектури. На нашу думку, надання дозволу на приватизацію останніх повинно належати міському управлінню архітектури. Недоцільним виглядає також узгодження рішення про приватизацію перед проведенням сесії міськради з усіма постійними комісіями. Доречно в цьому механізмі також залишити лише профільні постійні комісії);
  • невизначеність на окремих етапах строків здійснення тих чи інших дій органами влади і комунальними підприємствами;
  • нерівномірність надходження замовлень на проведення оцінки в порядку приватизації;
  • затягування протокольною частиною міськвиконкому видачі рішення про оренду майна;
  • існування в Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова і в Програмі приватизації об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова положень, які мають нечітке або неоднозначне тлумачення, що створює сприятливу ситуацію для прояву сваволі чиновниками.

Окремі з названих недоліків можуть бути усунені тільки після розробки принципово нових, більш спрощених схем організації оренди і приватизації комунального майна, що потребує часу і значної за обсягом роботи. Разом з тим у вказаних документах є недоліки, які можна виправити шляхом внесення відповідних змін в чинні документи. Ряд пропозицій, що покликані вдосконалити процедур передачі в оренду майна і приватизації комунального майна, наводяться нижче.