“Київський політехнічний інститут”

Вид материала

Документы

Содержание 3. Форми навчання 4. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 4.1. Графік навчального процесу

Подобный материал:

• Національний технічний університет україни "київський політехнічний інститут" фізико, 288.71kb.
• Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» Національний, 91.04kb.
• Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» Національний, 47.34kb.
• Дехтярук Микола Трохимович народився у 1951 році. У 1978 р закінчив Київський політехнічний, 256.08kb.
• Б. Патон Народився у Києві в родині відомого інженера-мостобудівника, професора Київського, 226.77kb.
• Інститут економіки та промисловості нан, 9040.04kb.
• Інститут економіки та промисловості нан, 3422kb.
• Інститут електродинаміки, 165.39kb.
• В. Я. Круглицька, В. М. Пахомова, О. Г. Осьмаков,, 195.49kb.
• Національний Технічний Університет України „Київський Політехнічний Інститут Видавничо-поліграфічний, 89.57kb.

3. ФОРМИ НАВЧАННЯ

Навчання студентів в університеті здійснюється за такими формами:

• денна (очна);
  
• заочна, дистанційна;
  
• екстернатна.
  

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Денна форма навчання є основною. Здобувати освіту за заочною формою навчання мають право громадяни України незалежно від роду і характеру їх занять та віку. Дистанційне навчання є реалізацією заочної форми навчання на основі комп’ютерно-телекомунікаційних технологій. Навчання за заочною формою здійснюється за кошти державного бюджету, а також на підставі договорів між університетом та підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами.

Заочна форма навчання з певної спеціальності можне бути відкрита якщо:

• спеціальність акредитована за відповідним рівнем;
  
• є денна форма навчання з цієї спеціальності (за винятком спеціальностей специфічних категорій);
  
• є необхідне навчально-методичне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення цієї форми навчання.
  

Відкриття заочної форми навчання з певної спеціальності здійснюється за рішенням Вченої ради університету на підставі відповідної рекомендації Методичної ради університету за умови відповідного інформаційного та методичного забезпечення цієї форми навчання.

Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів) для здобуття певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дис­циплін і складання в університеті заліків, екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Екстернат в університеті організується з метою:

• здобуття першої вищої освіти відповідного напряму (спеціальності) на базі повної середньої освіти або на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра чи молодшого спеціаліста відповідної спеціальності;
  
• здобуття другої вищої освіти і, зокрема, при паралельному навчанні;
  
• ліквідації академічної різниці при переході за власним бажанням на іншу спеціальність, переведення з однієї форми навчання на іншу або переведення з інших ВНЗ;
  
• ліквідації академічної заборгованості при поновленні на навчання.
  

Екстернат зі спеціальності відкривається з дозволу МОН за рішен­ням Вченої ради університету на підставі рекомендації Мето­дичної ради університету за умови відповідного інформаційного та методичного забезпечення цієї форми навчання.

Екстернат може відкриватися на факультетах (інститутах), що здійснюють підготовку фахівців відповідного ОКР за денною формою навчання з акредитованих спеціальностей.

Кількість екстернів з кожної спеціальності (напряму) не повинна пере­вищувати п’яти відсотків від контингенту студентів денної форми навчання.

4. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

4.1. Графік навчального процесу

В університеті у навчальному році планується 41 тиждень теоретичного навчан­ня (з них від 6 до 2 тижнів – екзаменаційні сесії). Навчальний процес за денною формою навчання організується, як правило, за семестровою системою.

Усі види практик і табірних зборів проводяться поза термінами теоретич­ного навчання (за винятком педагогічних практик).

Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю 8-11 тижнів. Їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік.

Нормативний термін підготовки бакалавра за денною формою навчання – 4 роки. Програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” з технічних спеціальностей розрахована на 1,5 року, а з ОКР “магістр” – на 2 роки.

Програма підготовки спеціалістів та магістрів за спеціальностями таких галузей знань як освіта, культура і мистецтво, гуманітарні та соціальні науки, економіка та підприємництво, право, природничі науки розрахована на 1 рік.

При навчанні без відриву від виробництва нормативний термін бакалаврської під­готовки становить 4,5 року, а терміни підготовки спе­ціалістів і магістрів такі самі, як при очній формі навчання.

Навчальний процес студентів і слухачів, які навчаються за спеціальностями переліку “Специфічні категорії” з терміном навчання 1 рік доцільно планувати за триместровою системою. Два триместри по 15-17 тижнів теоретичного навчання та у третьому триместрі (10-6 тижнів) – підготовка атестаційної роботи.

Навчання може організовуватися за модульно-рейтинговою, безсесійною технологією. Суть її полягає в тому, що навчальний матеріал кожної дисципліни поділяється на навчальні модулі – логічно завершені одиниці навчальної інформації. В основу технології покладено поопераційний контроль і накопичення рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність. Відповідно до “Положення про рейтингову систему оцінки рівня підготовки студентів” за результатами модульного контролю знань студентів за окремими модулями визначається рейтинг сту­дента з дисципліни і на його основі – семестрова оцінка. При цьому нав­чальний семестр за рахунок скорочення сесії подовжується на два тижні, один тиждень надається на екзаменаційну сесію для студентів, які бажають підвищити рейтингову семестрову оцінку з окремих дисциплін.