Схема аналізу уроку біології
| Вид материала | Урок |
- Схема поглибленого аналізу уроку іноземної мови, 33.13kb.
- Уроку біології та хімії Тема. Фотосинтез, 116.25kb.
- Схема повного аналізу уроку, 739.19kb.
- Види аналізу уроку, 81.82kb.
- Уроку: Прояв дії генів у розвитку організмів Вплив генотипу та чинників зовнішнього, 240.26kb.
- Орієнтовна схема аналізу виховного заходу, 22.65kb.
- Тема уроку: Біологічний вплив радіоактивного випромінювання. Мета уроку, 81.45kb.
- Л. В. Проблемне навчання на уроках біології, 613.03kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 322.64kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з біології, 964.72kb.
Схема аналізу уроку біології
І. Чи правильно визначена мета уроку.
— Які нові питання, закони передбачається вивчити.
— Як розкриваються навчальні й виховні завдання уроку.
— Який навчальний матеріал планується повторити.
— Які поняття формуються, які закріплюються відповідно до програми.
II. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку наміченому плану.
III. Зміст уроку:
1. Відповідність змісту уроку програмі.
2. Наукова спрямованість уроку.
3. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом.
4. Дотримання принципу науковості та доступності.
5. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об’єкти, ТЗН).
6. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи та ін.).
7. Практичні роботи з натуральними об’єктами:
— розпізнання;
— спостереження;
— визначення;
— співставлення;
— короткочасний експеримент (якщо він є на уроці).
8. Опора на раніше вивчене.
9. Зв’язок теорії з практикою.
10. Ознайомлення учнів з екологічними проблемами.
11. Наступність у вивченні матеріалу.
12. Ступінь самостійної навчальної діяльне учнів:
— самостійність суджень;
— усвідомленість запам’ятовування;
— вміння використовувати наявні знання;
— закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з підручником, обґрунтованість відповідей).
13. Диференціація навчання.
14. Контроль та оцінювання.
15. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж).
16. Реалізація завдань уроку.
Орієнтовна схема самоаналізу
1. Чи відповідає мій урок програмі?
2. Чи правильно мною були визначені і розв’язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?
3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?
4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?
5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювались внутрішньопредметний і міжпредметний зв’язки?
6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?
7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими їх вибір і поєднання?
8. Чи об’єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?
9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?
10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?
Методичні рекомендації вчителю щодо самоаналізу уроку
В основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної шкіл зазначається, що людина повинна виховуватись у нас не просто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і поведінки.
У школі урок надійно посів місце основної організаційної форми навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й завдання — всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних можливостей, здійснення виховання.
Урок можна вважати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв’язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення учнів концентруються на основних, провідних ідеях і поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвиваються навчальні процеси, формуються потреби учнів у знаннях.
Усі ці вимоги до сучасного уроку мотивовані науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення вчителя до організації навчання, без його майстерності. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.
Аналізувати урок потрібно під кутом зору певної педагогічної концепції.
З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати самоаналіз за такою схемою:
1. Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку.
2. Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і навчальному матеріалу.
3. Рівні досягнутого засвоєння знань.
4. Який рівень якості знань досягнуто.
5. Ступінь усвідомлення знань учнями.
6. Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.
7. Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.
8. Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.
9. Як реалізована виховна мета уроку.
Примітка:
зміст освіти складається з:
— наукових знань (факти, закони, теорії);
— прикладних знань;
— оцінювальних і методичних знань;
— логічних, історичних, філософських знань.
Рівні засвоєння знань:
Рівень усвідомленого сприймання і запам’ятовування. Він проявляється у відтворенні засвоєного.
Рівень застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації.
Рівень застосування знань і вмінь у новій ситуації. Тобто їх творче застосування.
Необхідно прагнути того, щоб учні досягни засвоєння основних знань і вмінь на третьому, тобто творчому рівні.
Учителям слід пам’ятати, що методи навчання не можуть бути поганими чи хорошими, сучасними чи застарілими, вони можуть лише відповідати тим цілям, для досягнення яких вони застосовувалися.
Самоаналіз уроку
Самоаналіз уроку 1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний з попереднім, на що в них спирається? Як цей урок працює на наступні уроки, теми, розділи? В чому специфіка цього уроку? Який його тип: – урок подачі нового матеріалу; – урок закріплення знань, умінь та навичок; – урок перевірки знань, умінь та навичок; – комбінований урок
Самоаналіз уроку
1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний з попереднім, на що в них спирається? Як цей урок працює на наступні уроки, теми, розділи? В чому специфіка цього уроку? Який його тип: – урок подачі нового матеріалу; – урок закріплення знань, умінь та навичок; – урок перевірки знань, умінь та навичок; – комбінований урок
2. Дайте характеристику реальних можливостей учнів . Які особливості були враховані при плануванні уроку?
3. Які завдання розв’язувались на уроці: – навчальні; – виховні, – розвиваючі. Чи був забезпечений їх комплекс, взаємозв’язок? Які завдання були головними, стержневими? Як враховані в завданнях класу його особливості, особливості окремих груп школярів?
4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв’язання цих завдань? Чи раціонально виділене місце на уроці для опитування , вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого тощо? Чи раціонально розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи були логічними зв’язки між етапами уроку?
5. На чому (на яких поняттях ,питаннях, фактах) акцентувалася увага і чому виділено головне, суттєве?
6. Чи здійснювався диференційований (особистісно зорієнтований) підхід до учнів? Як він здійснювався, чому саме так?
7. Яке поєднання методів, принципів навчання вибрано для розкриття нового матеріалу? Обґрунтуйте вибір
методів навчання:
- монологічний,
- демонстративний,
- діалогічний,
- евристичний,
- пошуковий,
- алгоритмічний,
- програмовий
методів викладання
- інформаційно-повідомляючий
- пояснювальний
- впонукаючий
- стимулюючий
- інструктивний
методів роботи учнів
- виконавський
- реконструктивний
- частково-пошуковий
- пошуковий
- творчий
принципів навчання
- науковість
– доступність
- наочність
- проблемність
– самостійність і активність учнів
– системність і послідовність
– врахування індивідуальних особливостей учнів
- диференціація
– інтеграція
– стійкість засвоєння знань, умінь і навичок
– зв’язок навчання з життям
- єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання
методи опитування учнів
– біля дошки
– з місця
- за картками
- розв’язування задач
- виконання вправ
форми опитування учнів
- індивідуальні
- групові
– фронтальні
- письмові
- усні
8. Як було організовано контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок? У яких формах і якими методами здійснювався? Чому?
9. Як використовувався навчальний кабінет? Які засоби навчання:
- об’єкти навколишнього середовища,
- таблиці,
- картки,
- ілюстрації,
- ТЗН,
-комп’ютерні презентації,
- мультимедійні засоби мавчання,
- книги,
- підручники,
- записи на дошці,
- Інше
10. За рахунок чого забезпечувалась висока (низька) працездатність школярів протягом уроку? 11. За рахунок чого на уроці підтримувалась хороша психологічна атмосфера спілкування? Як було реалізовано виховний вплив особи вчителя?
12. Як і за рахунок чого забезпечувалось на уроці (і в домашній роботі школярів ) раціональне використання часу, попередження перевтоми учнів?
13. Які були продумані «запасні методичні ходи» на випадок непередбачуваної ситуації?
14. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому? Коли вчитель планує виконати нереалізоване?
15.Чи мала місце мотивація оцінок за роботу на уроці.
16. Місце домашнього завдання в реалізації мети уроку. Обґрунтування і пояснення домашнього завдання.
17. Чи вдалося організувати роботу дітей з оцінки власної діяльності на уроці з позицій досягнення цільової установки.
18. Рівень досягнення мети уроку.
Додаток 1
Структура уроків.
Типи уроків.
1. Комбінований.
Дидактична мета: засвоєння нових знань
- Актуалізація опорних знань 3хв.
- Мотивація навчальної діяльності 2 хв.
- Сприйняття нового матеріалу 20 хв.
- Закріплення і перевірка знань 17 хв.
- Завдання додому 3 хв.
2. Урок засвоєння нових знань
– Актуалізація опорних знань 5хв.
- Мотивація навчальної діяльності 3 хв.
- Сприйняття нового матеріалу і первинне його осмислення 33 хв.
- Узагальнення і систематизація знань 3 хв.
- Завдання додому 2 хв.
3. Урок вироблення умінь і навичок
- Мотивація навчальної діяльності 2 хв
- Узагальнення знань і фронтальна(групова, індивідуальна та ін) робота з класом 15 хв.
- Вправи по виробленню умінь і навичок 25 хв.
- Коментування в класі завдань додому 3 хв.
4. Урок застосування знань, умінь, навичок .
- Мотивація навчальної діяльності 2хв.
- Чітке формулювання завдань. Інструктаж.5 хв.
- Самостійне виконання завдань під керівництвом учителя 30 хв.
- Підсумки уроку і завдання додому 8 хв.
5. Урок узагальнення і систематизації знань
- Мотивація навчальної діяльності 3 хв.
- Узагальнення знань по темі або розділу фронтальна (групова, індивідуальна та ін) робота з класом 32 хв.
- Постановка проблемних питань для домашньої творчої роботи 5 хв.
- Підсумки уроку 5 хв.
6. Урок перевірки і оцінки знань і умінь учнів.
1. Контрольна робота – а)мотивація навчальної діяльності 3 хв. – б) контрольна робота 40 хв. – в) завдання додому 2 хв.
2. Урок перевірки знань. – мотивація навчальної діяльності 3 хв. – ущільнене опитування 40хв. – завдання додому 2 хв.
Форми організації навчальної діяльності учнів :
Інтерактивні технології кооперативного навчання – робота в парах – ротаційні трійки – «два-чотири-усі разом» – «карусель» – робота в малих групах – «акваріум» Інтерактивні технології колективно-групового навчання – обговорення проблеми – «мікрофон» – незакінчені речення – «мозковий штурм» – «навчаючи учусь» – аналіз ситуації – вирішення проблеми – «дерево рішень» Інтерактивні технології ситуативного навчання – стимуляція або імітаційні ігри – спрощене судове слухання – громадське слухання – розігрування ситуації з ролями Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань – метод «прес» – займи позицію – непереривна шкала думок – дискусії – дебати
ДОТРИМАННЯ СТРУКТУРИ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ
І. Мотивація
ІІ. Оголошення (представлення, презентування) теми та очікуваних навчальних результатів
ІІІ. Надання необхідної інформації
ІV. Інтерактивна вправа – інтерактивна частина заняття
V. Підбиття підсумків, оцінювання, самооцінювання.