Волинська обласна рада Управління освіти І науки Волинської облдержадміністрації Вищий комунальний навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
- Волинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад, 2117.24kb.
- Волинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад, 281.35kb.
- Управління освіти І науки облдержадміністрації Комунальний заклад, 170.37kb.
- Управління освіти І науки Запорізької облдержадміністрації Комунальний заклад, 2365.04kb.
- Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад „ужгородський, 1076.52kb.
- Волинська обласна державна адміністрація управління освіти І науки нака, 14.74kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства, 707.37kb.
- Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства, 1998.46kb.
- Міністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад, 320.92kb.
Волинська обласна рада
Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації
Вищий комунальний навчальний заклад
«Володимир-Волинський педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського»
В.А.Цьось, С.С.Кирпа
Глосарій з комп’ютерної графіки
та Інтернет
Володимир-Волинський – 2011
УДК 002(03)
ББК 28
Ц 49
Цьось В.А., Кирпа С.С. Глосарій з комп’ютерної графіки
та Інтернет: словник визначень та термінів англомовного походження. – ВВПК, 2011. – 53 c.
Рецензенти:
Цаль-Цалько Р.Й., старший викладач, голова циклової (предметної) комісії викладачів комп’ютерних та математичних дисциплін.
Чуцький М.А., старший викладач, викладач інформатики та програмування.
Словник визначень та термінів англомовного походження виконаний відповідно до чинних програм з комп’ютерної графіки та іноземної мови за професійним спрямуванням.
Пропонується педагогам освітніх і позашкільних навчальних закладів, студентам вищих навчальних закладів спеціальностей «Образотворче мистецтво», «Діловодство» та «Технологічна освіта».
Рекомендовано до друку рішенням педагогічної ради коледжу (протокол №__ від __.__.2011 р.)
УДК 002(03)
ББК Ч23
©Цьось В.А., Кирпа С.С, 2011
© ВВПК, 2011
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………4
1. Основні поняття і терміни мережі Інтернет............5
2. Словник меню Photoshoр…………………………..19
Список використаної літератури…………………... ..26
ВСТУП
Раціональне і уміле використання широких можливостей ЕОМ – важлива проблема сучасного етапу розвитку людства.
На мою думку основна складність при вивченні програмних продуктів з комп’ютерної графіки є незнання англомовних термінів та скорочень.
В даному глосаріїї викладені основні терміни та скорочення, що зустрічаються при вивченні веб-дизайну та комп’ютерної графіки. Збірник допоможе викладачам та студентам успішно освоїти програмний продукт Adobe Photoshop, дозволить на практиці використовувати англомовні джерела при вивченні програми. Також дасть можливість вільно орієнтуватися у службах глобальної мережі Інтернет.
При засвоєнні основних термінів і скорочень глосарію, студенти зрозуміють основні принципи і суть інтерфейсу програмного пакету, що дозволить вільно використовувати його можливості для побудови різних графічних об’єктів.
1. Основні поняття і терміни мережі Інтернет
3G (3rd Generation) — «третє покоління», набір послуг, під яким розуміють високошвидкісний мобільний доступ до послуг мережі Інтернет, так і технологію радіозв'язку. Мережі третього покоління 3G працюють на частотах дециметрового діапазону (близько 2 ГГц), швидкість передачі даних становить понад 2 Мбіт/с. Такі мережі надають можливість організувати відеозв'язок, дивитись на мобільному телефоні фільми й телепрограми та ін.
ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line) – асиметрична абонентська цифрова лінія. Технологія ADSL передбачає передачу даних з використанням цифрових модемів звичайними телефонними проводами. Дані передаються по кабелю вже в цифровому вигляді. При цьому в момент з'єднання з Інтернет зберігається можливість користуватися цим же кабелем для телефонних переговорів.
Applet – невелика програма чи додаток, звичайно написані на Java, що запускається браузером користувача й активує об'єкти, наприклад, анімацію чи інтерактивну таблицю.
ASCII (American Standard Code for Information Interchange) – американський стандарт коду обміну інформацією. Використовується для представлення текстової інформації. Перша («нижня») половина таблиці ASCII (коди 0-126) містить символи англійського алфавіту, розділові знаки й арабські цифри. Вона є загальноприйнятою в усьому світі. Для національних мов використовуються власні «верхні» половини таблиці ASCII (коди 127-255, чи «розширені» ASCII-коди), у якіх знаходяться букви національних алфавітів і спеціальні символи.
ASP (Active Server Pages) – web-сторінка (page, asp), створена з використанням технології Active Server Pages. Дана технологія включає набір засобів для формування на основі скриптових мов змісту web-сторінок, створення гнучких і зручних інтерфейсів доступу до баз даних і динамічних додатків на web-сторінках.
Cache див. Кеш
CMS (Content Management System) – система керування змістом сайту. Являє собою програмні засоби для підготовки, редагування і публікації інформації на сайті, а також засоби для керування функціональністю сайту.
CGI (Common Gateway Interface) – загальний шлюзовий інтерфейс, за допомогою якого відбувається запуск CGI-скрипта і взаємодія з ним. CGI-скрипт є програмою, що виконується на web-сервері за запитом клієнта.
DNS (Domain Name Service) – служба доменних імен. Здійснює перетворення символьного доменного імені на числову IP-адресу. Побудована за принципом розподіленого адміністрування (делегування повноважень), коли кожен комп'ютер чи сам «знає» відповідь на питання, чи «знає» в якому напрямі передати даний запит. Система замкнута, і якщо запрошена інформація є на якомусь комп'ютері, вона буде знайдена і передана клієнту. У випадку, якщо запит не має відповіді, клієнт одержує повідомлення про неможливість одержання відповіді на запит. Див. також DNS-cepвep
DNS-сервер (Domain Name Server) – сервер доменних імен, у задачу якого входить перетворення текстових доменних імен на ІР-адреси.
EDGE (Enhanced Data Rates for GSM Evolution) — сучасна технологія, що забезпечує передачу великих обсягів інформації в мережі мобільного зв'язку. Технологія EDGE підтримує у середньому в три рази вищу швидкість передачі даних, ніж GPRS, крім того, забезпечується більш ефективне використання частотних ресурсів і поліпшення покриття мережі в порівнянні зі звичайною мережею GSM. Максимально досяжна (у теорії) швидкість передачі інформації в мережі EDGE — 474,6 кбіт/c.
e-mail – див. електронна пошта
FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів із сімейства TCP/IP, що забезпечує можливість знайти, одержати чи відправити файли через Інтернет з одного комп'ютера на іншій. Як правило, використовується при передачі файлів великого обсягу.
GIF (Graphic Interchange Format) – формат представлення графічних зображень. Одержав найбільше поширення в Інтернет за рахунок можливості збереження зображень, що мають до 256 кольорів, підтримування прозорості, анімації і здатності збереження в одному файлі декількох зображень. GIF має гарний алгоритм стиснення, що вкрай важливо для створення компактних графічних файлів.
Gopher – додаток Інтернет, завдяки якому користувачі вперше одержали можливість легко переміщатись з одного сервера Інтернет на іншій. Уся інформація в Gopher була представлена у текстовому вигляді. Пік популярності припав на межу 1980-1990 років. У даний час додаток цілком заміщений Всесвітньою павутиною.
GPRS (General Packet Radio Service) – технологія передачі даних у GSM-мережах стільникового зв'язку, що забезпечує високу швидкість передачі інформації. Використовується для одержання доступу до Інтернет за допомогою стільникової телефонії.
Home page – див. головна сторінка
Hosting – див. хостинг
HTML (Hyper Text Markup Language) – мова розмітки гіпертексту, що дозволяє за допомогою керуючих міток (тегів) визначати структуру і зовнішній вигляд HTML-документа (web-сторінки) при відображенні в браузері, а також створювати посилання на інші файли.
HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) – протокол, що забезпечує взаємодію користувача, який запитує доступ до web-документів, із сервером, що надає можливість такого доступу.
Hyperlink – див. гіперпосилання
Hypertext – див. гіпертекст
ICQ (I Seek You) – додаток Інтернет, використовуваний для прямого інтерактивного спілкування між користувачами. За допомогою ICQ можливий обмін текстовими повідомленнями, пересилання файлів, участь у колективних іграх і ін.
ISDN (Integrated Service Digital Network) – цифрова мережа з інтеграцією послуг, що дозволяє одночасно передавати по звичайним мідним телефонним проводам цифрові дані і голос зі швидкістю до 128 Кб/с.
Intranet – мережа в масштабах організації (групи організацій), побудована за Інтернет-технологією.
Internet – див. Інтернет
IP (Internet Protocol) – протокол, що забезпечує доставку даних у вигляді пакетів, що мають ІР-адресу.
IP-адреса – числовий ідентифікатор, що надається кожному комп'ютеру (хосту), підключеному до Інтернету. IP-адреса складається з адреси мережі й адреси даного хоста в цій мережі і являє собою чотири десяткових числа (від 0 до 255), розділених крапкою. Наприклад: 217.174.97.59.
ISP (Internet Service Provider) – постачальник доступу до Інтернет. Провайдер є посередником між користувачами і телекомунікаційним устаткуванням, необхідним для доступу до різних ліній зв'язку (телефонні кабелі, волоконно-оптичні кабелі, супутникові канали). При укладенні протоколу провайдер надає доступ до різних сервисів Інтернет. Послуги провайдера, як правило, є платними.
JPEG (Joint Photographie Experts Group) – файли растрових зображень з використанням до 16,7 мільйонів кольорів (24-бітовий колір), стиснення супроводжується втратою інформації (відкидаються дрібні деталі). Популярний в Інтернет графічний формат. Для збереження зображення JEPG використовує алгоритм сильного стиснення з утратою даних, не дозволяє використовувати анімацію і прозорість. Як правило застосовується для збереження високоякісних фотографій.
JPG – див. JPEG
Portal – див. портал
PHP (Personal Home Page) – засіб створення інтерактивних web-сторінок, головною перевагою якого є можливість формування сторінок за допомогою інтерактивної взаємодії «клієнт-сервер». Включає CGI-інтерфейс, інтерпретатор мови і набір функцій для доступу до баз даних і різних об'єктів Всесвітньої павутини.
Proxy — див. проксі-сервер.
Router – див. маршрутизатор.
Search engine – див. машина пошукова.
Site – див. сайт.
SMS (Short Message Service) – служба коротких повідомлень. Сервіс, наданий операторами стільникового зв'язку, дозволяє обмінюватися короткими повідомленнями за допомогою мобільних телефонів. SMS-повідомлення можуть бути послані як з телефону на телефон, так і з телефону на адресу електронної пошти і за допомогою електронної пошти на номер мобільного телефону.
Spam – повідомлення, що приходять по електронній пошті, які не замовляють і які є небажаними. Як правило, розсилання відбувається одночасно на безліч адрес з метою реклами товарів і послуг.
TCP (Transmission Control Protocol) – протокол, що забезпечує доставку пакетів даних за призначенням та їхній прийом в тому ж порядку, у якому відбувалося їхнє відправлення.
TCP/IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol) – набір протоколів для керування обміном даними між комп'ютерами, що входять в мережу Інтернет.
Telnet – один з перших додатків Інтернет, що використовували для з'єднання з віддаленими комп'ютерами. Застосовувався переважно для доступу до баз даних (наприклад, до електронних каталогів бібліотек).
URL (Uniform Resource Locator) – Інтернет-адреса, надана кожній web-сторінці. Кожен URL в Інтернет унікальний.
WAP (Wireless Application Protocol) – стандарт для додатків, що використовують безпровідні мережі. Фактично являє собою протокол, що забезпечує безпечний доступ безпровідних пристроїв (КПК і стільникових телефонів) до текстової інформації, в тому числі web-сторінки, чат-сесії та електронну пошту.
Web-браузер – див. браузер.
Web-сайт – див. сайт.
Web-сервер – комп'ютер зі спеціальним програмним забезпеченням, що забезпечує доступ багатьох користувачів до розташованої на ньому інформації.
Web-сторінка (HTML-документ) – логічна одиниця Інтернет (точніше, Всесвітньої павутини), однозначно визначена адресою (URL). Фізично являє собою HTML-файл. Може містити текст, зображення, аудіо- і відеофрагменти, Java-апплети та інші елементи. Web-сторінка може бути статичною або динамічно згенерованою (приклади динамічних сторінок – переліки результатів, які видають пошукові машини). У випадку використання фреймів, кожен фрейм розглядається як окрема сторінка. Сторінки завантажуються і проглядаються користувачем на своєму комп'ютері за допомогою браузера. Логічно зв'язана сукупність web-сторінок утворює сайт.
Web-вузол – див. сайт
Wi-Fi – стандарт високо-швидкісної передачі даних по безпровідним мережам (від 11 до 20 Мегабіт за секунду).
WWW (World Wide Web) – див. Всесвітня павутина
WYSIWYNG (What You See Is What You Get) -"що ви бачите, то й одержуєте". Позначення типу HTML-редакторів, що дозволяють користувачу створювати сторінки без знання HTML. Приклади: Front Page, Netscape Composer.
Апплет – див. applet
Байт – основна одиниця виміру кількості інформації, що дорівнює 8 біт. Наприклад, один символ українського чи російського алфавіту займає в пам'яті ЕОМ один байт.
Біт – найменша одиниця виміру кількості інформації.
Баннер – статичне чи динамічне зображення, що розташоване на сторінках сайту з метою реклами (просування) певного продукту. Стандартний розмір банера 468 на 60 пікселей.
Браузер (Browser) – клієнтська програма для роботи у Всесвітній Павутині (WWW). Дозволяє користувачу переглядати зміст web-сторінок. Браузер звертається до web-сервера (сайту), запитує HTML-документ, інтерпретує отриману інформацію і відображає документ на екрані комп'ютера. Браузери поділяються на графічні і текстові. Приклади браузерів: Mosaic, Netscape Navigator, Internet Explorer, Opera, Mozilla.
Відвідуваність – кількість відвідувачів web-сайту за певну одиницю часу. Є ключовою характеристикою при визначенні рейтингу сайту для участі в банерних мережах та інших проектах по просуванню сайта. Дотепер єдиних підходів виміру відвідуваності ще не вироблено. Для оцінки кількості «унікальних відвідувачів» звичайно використовується аналіз IP-адрес або функція Cookie. Див. також Трафік.
Всесвітня павутина (World Wide Web – WWW) – додаток Інтернет, в основі якого лежить гіпертекст. Дозволяє користувачу одержати доступ до величезного масиву документів, розташованих на web-серверах в усьому світі, і легко переміщатися між ними за допомогою гіперпосилань. Наповнення Всесвітньої павутини складають текстові матеріали й усі види об'єктів мультімедіа (зображення, аудіо- і відеофайли, анімація тощо). У даний час Всесвітня павутина є місцем, де всі суспільні інститути і приватні громадяни розміщують власні електронні представництва, багато хто з яких виконують традиційно властиві їм функції в умовах цифрового середовища.
Гігабайт – одиниця виміру кількості інформації, рівна 1024 мегабайтам. Див. також Кілобайт, Мегабайт.
Гіперпосилання (Hyperlink) – слово чи зображення в електронному документі, що містять посилання на інші файли. Клацання «мишею» по гіперпосиланню дозволяє перейти до іншого файлу чи фрагменту електронного документа. Як правило, гіперпосилання виділяються кольором. При наїзді на них «мишею», замість стрілки з'являється зображення руки з вказівним пальцем.
Гіпертекст (Hypertext) – електронний текст, що містить у своїй структурі посилання на адреси інших файлів.
Головна сторінка (Home page) – початкова (титульна) сторінка web-сайту. На головній сторінці розмішуються загальні відомості про сайт із вказівкою того, що представлено у всіх його розділах. Зовнішні посилання на ресурс, як правило, робляться саме на головну сторінку, тому число її відвідувань набагато більше, ніж будь-яких інших сторінок сайта.
Дзеркало (Mirror site) – копії цілих сайтів чи окремих ресурсів на різних серверах. Служать для розподілу навантаження між основним сервером і локальними серверами, а також для обслуговування місцевих мереж.
Довідник (Web-directory, синоніми: Директорія, Каталог, Рубрикатор, інша назва – «пошукові сайти») – систематизований перелік Інтернет-ресурсів, що має ієрархічну структуру і, фактично, є систематичним каталогом Інтернет-ресурсів. Об'єктом опису в більшості випадків є цілі сайти чи їхні великі розділи. Опис ресурсів включає назву сайту, його адресу (URL) та анотацію. Робота з класифікації й анотування ресурсів проводиться вручну редакторами розділів. Каталоги поділяються на універсальні і спеціалізовані (галузеві), а також на глобальні і національні (регіональні). За допомогою довідників виконується пошук ресурсів (сайтів), певної тематики шляхом переходу від загальних розділів довідника до більш вузьких. Приклад глобального довідника універсального характеру: «Yahoo!».
Домен (Domain) – див. Доменне ім'я.
Доменне ім'я (доменна адреса) – унікальний текстовий ідентифікатор комп'ютера (хоста), підключеного до Інтернет. Складається зі слів, написаних латинськими буквами і розділених точками. Пробілів та інших розділових знаків у доменних іменах немає. Кожному доменному імені відповідає певна IP-адреса чи кілька IP-адрес. Наприклад, доменному імені www.rbc.ru відповідає ІР-адреса 194.186.36.150. Доменні імена є складовою частиною URL, що вказують на конкретні web-сторінки. Доменні імена перетворюються на IP-адреси службою DNS. Система доменних імен створена для зручності користувачів, яким легше запам'ятати доменну адресу (наприклад, www.harvard.edu, www.fbi.gov, www.louvre.fr чи www.ddt.ru), ніж числові значення IP-адрес. Реєстрацією доменних імен займається InterNIC. Реєстрація доменної адреси означає внесення його і відповідної йому IP-адреси в базу даних DNS-сервера.
Електронна пошта (E-mail) – додаток Інтернет, що дозволяє обмінюватися повідомленнями в електронній формі за допомогою комп'ютерних мереж. Найпоширеніший спосіб спілкування в Інтернет. У даний час електронною поштою можна пересилати не тільки текст, але й усі інші види даних додатками до листів. Самі листи нині можуть підтримувати всі операції зі шрифтами, в т. ч. фон, таблиці й ілюстрації.
Закладки (Bookmarks) – сервісна функція браузерів, що дозволяє користувачу створювати перелік цікавих для нього Інтернет-ресурсів. Клацання «мишею» на закладці викликає завантаження даної сторінки на комп'ютері користувача. У браузері Internet Explorer закладки іменуються «Обране» (Избранное) (Favorites).
Інтернет (Internet) – глобальна комп'ютерна мережа, що поєднує комп'ютерні мережі, які взаємодіють за допомогою протоколів TCP/IP.
Каталог – див. Довідник
Кіберпростір (Cyberspace) – синонім понять «Інтернет», «віртуальне середовище», «цифрове середовище». Термін використаний Вільямом Гібсоном (William Gibson) у романі «Neuromancer», що розповідає про мережеву організацію штучного інтелекту.
Кілобайт – одиниця виміру кількості інформації, дорівнює 1024 байтам.
Клієнт – комп'ютер, що споживає ресурси інших комп'ютерів мережі, насамперед, серверів. Також – програма, що виробляє запити на доступ до віддалених ресурсів і передає їх мережею на певний комп'ютер.
Клік (Click) – натискання кнопкою «миші» на певний елемент електронного документа, що приводить до завантаження певної інформації або іншої дії.
Кодування (Encoding) – відповідність між символами (мова людей) і числами (мова комп'ютерів). Одні й ті самі числа можна перетворити в символи різних алфавітів. Щоб змінити правило перетворення цифри в букви, виберіть у меню «Вид» Internet Explorer пункт «Вид кодировки». У Internet найбільш використовувані наступні кодування українського алфавіту: UTF-8, Win1251, KOІ8-U.
Контекстне меню – список можливих дій, що з'являється при натисканні на праву кнопку «миші» під час знаходження курсору на об'єкті. Для кожного об'єкта контекстне меню своє.
Контент (Content) – зміст. Під даним терміном частіше усього розуміється змістовне наповнення електронних ресурсів, наприклад, web-сайтів.
Кукі (Cookies) – елемент даних, якими web-сервер позначає конкретний браузер при його відвідуванні. При наступному візиті сервер уже впізнає користувача і може запропонувати йому інформацію з урахуванням заявлених раніше уподобань, чи навпаки, не показувати клієнту ті дані (наприклад, рекламний банер), які він уже бачив. Cookies не здатні читати диск комп'ютера користувача. Деякі їхні значення зберігаються тільки протягом одного сеансу роботи із сервером і видаляються після закриття браузера. Інші записуються у файл і зберігаються на жорсткому диску в спеціальних директоріях.
Кеш (Cache – «таємний запас») – системна папка, в яку комп'ютер записує всі документи, отримані користувачем з Мережі. При запиті документа вдруге, показується вміст кешу. Найбільш ефективним є кешування, вироблене проксі-сервером, що зберігає документи, отримані з Інтернет усіма співробітниками організації. Звертання до кешу у випадку повторного запиту того самого документа дозволяє не тільки знизити трафік, але і збільшує швидкість надання даних клієнту. Єдиним недоліком кешування є можливість одержання старої версії документа у випадку, якщо документ на сервері змінився, а кеш ще містить стару версію. Проксі-сервер використовує дуже складний алгоритм визначення ступеня старіння документів, тому в більшості випадків користувач все-таки одержує найсвіжішу версію документа. Див. також Проксі-сервер.
Маршрутизатор (Router) – пристрій, що забезпечує оптимальну передачу комутаційних пакетів від сервера до сервера в кінцевий пункт призначення. Подорожуючи від клієнта до сервера і назад, дані проходять через безліч маршрутизаторів. Кожне з них переглядає заголовок пакета і визначає оптимальний шлях і здійснює його пересилання. Таким чином, маршрутизатори виконують в Інтернет роль регулювальників руху потоків даних.
Машина пошукова (Search engine, синоніми: пошукова система, пошуковий сервер, «шукалка») – інструмент для пошуку інформації в Інтернет. Пошукові машини складаються з двох основних частин: програми-робота й індексного файлу (бази даних). Робот сканує сайти Інтернет. Потім вони індексуються в базі даних, де їхнім адресам ставиться в відповідність набір ключових слів, за якими потім можна здійснювати пошук інформації через пошуковий сервер. Враховуються не тільки тексти, але й ілюстрації, а також аудіо- і відеофайли. Користувач, вводячи запит, що складається з ключових слів, звертається до індексного файлу й одержує у відповідь перелік сторінок, що містять ключові слова. За територіальним охопленням пошукові машини розрізняються на глобальні і локальні (національні чи галузеві).
Мегабайт – одиниця виміру кількості інформації, що дорівнює 1024 кілобайтам.
Портал (Portal) – Інтернет-сайт, що надає максимально широкий спектр послуг, які відповідають потребам середньостатистичного користувача Мережі. До переліку сервісів, що надаються Інтернет-сайтом, входять, як правило, такі: пошук інформації, безкоштовна електронна пошта, новини, прогноз погоди, відомості про курси валют, перелік посилань на ресурси мережі тощо. У більшості випадків у порталів є також значне власне змістовне наповнення. Мета порталів полягає у створенні місця в Мережі, з якого значна кількість користувачів регулярно починає свою роботу в Інтернет, а отже, є привабливим місцем для розміщення реклами. Порталами можуть вважатися сайти, що мають стабільно високу відвідуваність. Більшість порталів сформована навколо пошукових машин і довідників Інтернет-ресурсів. Крім універсальних порталів, розрахованих на всіх користувачів без обмеження, існують галузеві (тематичні) портали, чітко орієнтовані на потребі певної групи користувачів. Приклади: Yahoo!, Яндекс, Молодіжний портал КРОТУС.
Поштова адреса – ідентифікатор поштової скриньки користувача. Утворюється з імені користувача і доменного імені поштового сервера, розділених символом @ (комерційна «ет»). Наприклад: master@vvpc.com.ua, ivanov@inbox.ua, info@krotus.org. В Інтранет-мережах організацій реєстрація поштової адреси виконується системним адміністратором, на безкоштовних поштових серверах — самими користувачами.
Поштовий сервер – сервер, що забезпечує прийом-передачу і маршрутизацію персональних електронних листів користувачів. Організація поштового сервера вимагає установки на комп'ютер відповідного програмного забезпечення, наприклад, Mdaemon. Електронна пошта є основним засобом спілкування в Інтернет.
Провайдер – див. ISP
Проксі-сервер (від англ. Proxy – право дії від імені) – проміжний web-сервер, що використовується як посередник між браузером і кінцевим web-сервером. Проксі-сервер виконує дві основні функції: економія обсягу трафіка і збільшення швидкості доступу до даних за рахунок кешування даних на своєму локальному диску і забезпечення захисту локальної мережі корпорації, наприклад, бібліотеки. Використання проксі-сервера здатне також привести до економії ІР-адрес, оскільки в цьому випадку необхідна усього лише одна публічна IP-адреса. Див. також Кеш.
Рубрикатор – див. Довідник
Сайт (Site) – сукупність логічно зв'язаних web-сторінок, розміщених, як правило, на одному комп'ютері.
Сервер – комп'ютер, що надає свої ресурси іншим комп'ютерам мережі, або програма, що обслуговує запити на доступ до ресурсів свого комп'ютера.
Спам – див. Spam
Трафік (Traffic) – потік (обсяг) інформації, що пройшов через канал зв'язку чи обсяг переданої / відісланої інформації. Вимірюється в мегабайтах. Іноді в поняття трафік вкладається число відвідувань web-сайта (чи його конкретної сторінки) за певний проміжок часу. Див. також Відвідуваність.
Тег (Tag, синонім: мітка) – команда мови розмітки гіпертексту. Більшість тегів вміщена в кутові дужки і вживається в парах, тобто є відкриваючою і закриваючою міткою, які позначають, відповідно, початок і кінець області дії. Наприклад,
Хостинг (Hosting, Web-hosting, Collocation, синонім – web-хостинг) – розміщення web-сайту на зовнішньому сервері, на відміну від розміщення на власному комп'ютері, фізично розташованому усередині організації (наприклад, бібліотеки). Існують спеціальні хостингові площадки для розміщення сайтів. Як правило, це потужні сервери, підключені до Інтернет по високошвидкісних каналах зв'язку. Поряд із комерційним хостингом, існує безкоштовний хостінг для розміщення сайтів як приватних громадян, так і організацій. В останньому випадку платою за можливість бути представленим в Інтернет є розміщення рекламних банерів на сторінках сайту. Крім того, безкоштовні хостинги можуть містити обмеження за обсягом розташованої інформації і використанню різних додатків. У ряді випадків на хостинговій площадці розміщується не лише сайт, але й безпосередньо сервер (комп'ютер) установи.
2. Словник меню Photoshoр
Іноді у нас виникають труднощі, пов'язані з мовою англомовної версії Фотошоп. Не зрозуміло, що означає та або інша функція. Або ж працюємо в українській (російській) версії, а уроки які знайшли в Інтернеті посилаються на англійську.
Приведений нижче словник полегшить вам життя. Тут представлені пункти меню англійської версії з перекладом українською мовою. Усі пункти йдуть за порядком, як у Фотошоп.
Image – Зображення
Mode – Режим.
Adjustments – Корекція.
Duplicate – Створити дублікат.
Apply Image – Зовнішній канал.
Calculations – Обчислення.
Image Size – Розмір зображення (Alt+Ctrl+I).
Canvas Size – Розмір полотна (Alt+Ctrl+C).
Pixel Aspect Patio – Піксельна пропорція.
Rotate Canvas – Повернути полотно.
Crop – Кадрувати.
Trim – Обрізати.
Reveal All – Показати все.
Variables – Змінні.
Apply Data Set – Примінити набір даних.
Trap – Трепінг.
Layer – Шар.
New – Новий.
Duplicate Layer – Створити дублікат шару.
Delete – Видалити.
Layer Properties – Властивості шару.
Layer Style – Стиль шару.
Smart Filter – Розумний фільтер.
New Fill Layer – Новий шар-заливка.
New Adjustment Layer – Новий корегуючий.
Changе Layer Content – Змінити вміст шару.
Layer Content Options – Параметри вмісту шару.
Layer Mask – Шар-маска.
Vector Mask – Векторна маска.
Create Clipping Mask – Створити масту для обрізання (Alt+Ctrl+G).
Smart Objects – Розумні-об’єкти.
Type – Текст.
Rasterize – Раструвати.
New Layer Based Slice – Новий фрагмент з шару.
Group Layers – Згрупувати шари.
Ungroup Layers – Розгрупувати шари (Ctrl+G).
Hide Layers – Приховати шари (Shft+Ctrl+G).
Arrange – Монтаж.
Align Layers To Selection – Вирівняти.
Distribute – Розповсюдити.
Lock All Layers in Group – Закріпити шари.
Link Layers – Зв’язати шари.
Dеselect Linked Layers – Розв’язати зв’язані шари.
Merge Down – Об’єднати шар з нижніми шарами (Ctrl+E).
Merge Visible – Об’єднати видимі шари (Shft+Ctrl+E).
Flatten Image – Виконати об’єднання всіх шарів.
Matting – Обробка країв.
Select – Виділення.
All – Все (Ctrl+A).
Deselect – Відмінити виділення (Ctrl+D).
Reselect – Виділити знову (Shft+Ctrl+S).
Inverse – Інверсія виділення (виділення навпаки) Shft+Ctrl+I).
All Layers – Всі шари (Alt+Ctrl+A).
Deselect Layers – Відмінити вибір шарів.
Similar Layers – Подібні шари.
Color Range – Діапазон кольорів.
Refine Edge – Уточнити межу (край).
Modify – Змінити (модифікувати).
Grow – Суміжні пікселі.
Similar – Подобні відтінки.
Transform Selection – Трансформувати виділення.
Load Selection – Загрузити виділення.
Save Selection – Зберегти виділення.
Filter – Фільтр.
Last Filter – Останній фільтр (Ctrl+F).
Convert for Smart Filters – Перетворити в Розумний фільтр.
Extract – Витягнути (Alt+Ctrl+X).
Filter Gallery – Галерея фільтрів.
Liquify – Пластинка (Shft+Ctrl+X).
Pattern Maker – Конструктор узорів (Alt+Shft+Ctrl+X).
Vanishing Point – Виправлення перспективи (Alt+Ctrl+V).
Artistic – Імітація художніх ефектів.
Distort – Викривлення.
Pixelate – Оформлення.
Blur – Розмиття (розмазування).
Sharpen – Різкість.
Rеnder – Рендеринг (накладання ефекту джерела світла).
Stylize – Стилізація.
Texture – Текстура.
Brush Strokes – Штрихи.
Noise – Шум.
Sketch – Ескіз.
Video – Відео.
Other – Другие
Digimarc – Водяний знак
File – Файл.
New – Новий (Ctrl+N).
Open – Відкрити (Ctrl+O).
Browse – Огляд (Alt+Ctrl+O).
Open As – Відкрити як (Alt+Shft+Ctrl+O).
Open Resent – Останні документи.
Close – Закрити (Ctrl+W).
Close All – Закрити все (Alt+Ctrl+W).
Close and Go To Bridge – Закрити і перейти в Bridge (Міст (зручний оглядач)) (Shft+Ctrl+W).
Save – Зберегти (Ctrl+S).
Save As – Зберегти як (Shft+Ctrl+S).
Save for Web & Devices – Зберегти для Web (Alt+Shft+Ctrl+S).
Revert – Відновити (F12).
Place – Помістити.
Import – Імпорт.
Export – Експорт.
Automate – Автоматизація.
Scripts – Сценарії.
File Info – Відомості про файл (Alt+Shft+Ctrl+I).
Page Setup – Параметри сторінки (Shft+Ctrl+P).
Print – Друк (Ctrl+P).
Print One Copy – Друк одного екземпляру (Alt+Shft+Ctrl+P).
Exit – Вихід (Ctrl+Q).
Edit – Редагувати.
Undo – Відмінити (Ctrl+Z).
Step Forward – Крок назад (Shft+Ctrl+Z).
Step Backward – Крок вперед (Alt+Ctrl+Z).
Fade – Послабити (Shft+Ctrl+F).
Cut – Вирізати (Ctrl+X).
Copy – Скопіювати (Ctrl+C).
Copy Merged – Скопіювати об’єднані дані (Shft+Ctrl+C).
Pastе – Вклеїти (Вставити) (Ctrl+V).
Pastе Into – Вклеїти в… (Shft+Ctrl+V).
Clear – Очистити.
Check Spelling – Перевірка орфографії.
Find and Replace Text – Пошук і заміна тексту.
Fill – Виконати заливку (Shft+F5).
Stroke – Виконати обводку.
Free Transform – Вільна трансформація (Ctrl+T)
Transform – Трансформація
Auto-Align Layers – Автоматичне вирівнювання шарів.
Auto-Blend Layers – Автоматичне змішування шарів.
Define Brush Preset – Визначити налаштування пензля.
Define Pattern – Визначити узор.
Define Custom Shape – Визначити фігуру (контур).
Purge – Видалити з пам’яті.
Adobe PDF Presets – Налаштування Adobe PDF.
Preset Manager – Управління бібліотеками.
Collor Settings – Налаштування кольорів (Shft+Ctrl+K).
Assign Profile – Назначити профіль.
Convert to Profile – Конвертування профілю кольорів.
Keyboard Shortcuts – Клавіатурні скорочення (Alt+Shft+Ctrl+K).
Menus – Меню (Alt+Shft+Ctrl+M).
Preferences – Налаштування.
Список використаної літератури
- Іноземна мова професійного спрямування . За ред. Мукан Н.В. – К.: Знання, 2009. – 595 с.
- Getting on in English. Ed. By P.Corness and N.Haiduk. Lviv, 1998.
- Getting on in English (Upper Intermediate). За ред. І.Байбакової, О.Гасько, М.Федоришина, Львів – 2009.
- Understanding Business. Nickels, McHugh, McGraw Hill, 1997.
- Basic Translation. Курс теорії перекладу. В-во Ельга, 2002.
- Dictionary of Business English for Learners of English. Edited by Allue Tuck, Phonetics Editor Michael Ashby. First published 1993.
- Короткий українсько-російсько-англо-німецький словник з економіки та менеджменту. Київ, „Спалах” ЛТД, 1996.
- Англо-український словник. Базова економічна, фінансова та ділова термінологія. Р. Соневицький, Тернопіль, „Збруч”, 2001.
- R.Murphy. English Grammar in Use. 1995.
- M.Swan. Practical English Usage. Oxford, 1995.
- M.Swan, C.Walter. How English works. A Grammar Practice Book.
- T. Nelson. Business Class. Max Hueber Verlag, 1995.
- N. Brieger, J. Comfort. Language Reference for Business English. Prentice Hall International, London. 1992.
- T. Huckin and L.Olsen. Technical and Professional