Виховна робота у вимірах сьогодення
| Вид материала | Документы |
- Алгоритм інноваційної діяльності педагогічного колективу (виховна робота), 11.42kb.
- © Резніченко О. М. Позааудиторна виховна робота у вищих технічних закладах у другій, 109.53kb.
- Наталія Федорівна Власик, директор Томашгородської зош І-ІІ ст №3, назва посібника, 190.25kb.
- Виховна робота з морально – правового виховання з учнями I-IV курсів впу №24 м. Заставна, 99.96kb.
- К. Д. Ушинського інститут мистецтв кафедра теорії, історії музики І вокалу Позаурочна, 570.13kb.
- Спільна виховна робота школи, сім'ї та громадськості, 324.53kb.
- План виховної роботи синявської зош І-ІІІ ступенів на 2010 2011 навчальний рік синява, 239.42kb.
- Виховна робота. Підсумки 2010/2011, 131.5kb.
- Україна нововодолазька районна державна адміністрація відділ освіти наказ смт Нова, 593.33kb.
- Виховна, соціально-педагогічна робота з дітьми групи ризику какуля І. Ю., методист, 166.46kb.
ВИХОВНА РОБОТА У ВИМІРАХ СЬОГОДЕННЯ
Ю.В. Міцай,
завідуюча НМК виховної роботи
та шкільних бібліотек
Від Школи сприяння здоров’ю до Школи майбутнього
(з досвіду роботи педагогічних колективів, які входять до
обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю, та учасників конкурсу-захисту відповідної моделі)
Здоров’я дітей і підлітків у будь-яких соціально-економічних і політичних ситуаціях є найактуальнішою проблемою і предметом першочергової важливості.
Безумовно, на стан здоров’я дітей впливають такі фактори, як несприятливі соціальні та екологічні умови. Одночасно з їх негативним впливом на молоде покоління негативно впливає багато факторів ризику, які мають місце в навчальних закладах і отримали назву «шкільні» фактори ризику.
Медико-психолого-педагогічні дослідження дозволяють виявити ті «шкільні» фактори ризику, які негативно впливають на здоров’я дітей, зокрема [2, 6]:
- стресова педагогічна тактика;
- інтенсифікація навчального процесу;
-невідповідність методик і технологій навчання віковим та функціональним можливостям школярів;
- передчасний початок дошкільного систематичного навчання;
- невиконання елементарних фізіологічних та гігієнічних вимог до організації навчального процесу;
- функціональна неграмотність педагога у питаннях охорони та зміцнення здоров’я;
- масова безграмотність батьків у питаннях збереження здоров’я;
- часткове руйнування служб шкільного лікарського контролю;
- відсутність системи роботи з формування цінності здоров’я і здорового способу життя.
Усе це переконує педагогів у тому, що необхідно вживати спеціальних заходів щодо збереження і зміцнення здоров’я школярів, створення здоров’язберігаючих умов навчання та виховання, перетворення кожного навчально-виховного закладу на Школу сприяння здоров’ю.
В резолюції конференції Європейської мережі Шкіл сприяння здоров’ю, що була прийнята в травні 1997 року, зазначено: «Кожна дитина й молода людина в Європі має право і повинна мати можливість дістати освіту в Школі сприяння здоров’ю. Діяльність таких шкіл базується на основних принципах: демократія, справедливість і рівність, надання можливостей для формування компетентностей дії, інтеграція процесу зміцнення здоров’я у навчальні програми, забезпечення навчання педагогів, дитиноцентризм і системно-ціннісний підхід до змісту виховання, співпраця та забезпечення участі місцевих громад у програмах школи, можливість постійної діяльності й розвитку».
На Кіровоградщині педагогічний рух зі створення Шкіл сприяння здоров’ю стартував у 1997 року. Протягом 2002 - 2009 років спостерігається тенденція розширення мережі Шкіл сприяння здоров’ю. Сьогодні вона налічує понад 50 навчальних закладів, які є генерацією шкіл з далекоглядними очікуваннями та високими досягненнями в галузі освіти. Цьому сприяють організація науково-методичної роботи з педагогами області, конкурси-захисти сучасної моделі навчального закладу – Школи сприяння здоров’ю (2003р., 2006р., 2009р.), формування позитивного іміджу закладу «Здоров’я».
Останнім часом опорні школи плідно працюють у напрямку формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, активізувалась науково-дослідна діяльність навчальних закладів. Реалізуються експерименти Всеукраїнського та регіонального рівнів на базі ЗШ № 31 Кіровоградської міської ради (директор Т.І. Тиханська) та Веселівської ЗШ Кіровоградської райдержадміністрації (директор В.Г. Хлань). Перші кроки та перші результати експерименальної діяльності педагогічних колективів цих закладів стали предметом обговорення в ході роботи Всеукраїнського науково-практичного семінару в жовтні 2008 року з проблеми «Формування духовно-моральної компетентності учня в умовах Школи культури здоров’я» на базі КОІППО імені Василя Сухомлинського та зазначених експериментальних закладів.
Учасниками семінару стали представники обласних управлінь освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівники експериментальних шкіл всеукраїнського рівня. Завітали гості з Полісся, Слобожанщини, Криму, Закарпаття, Галичини, Поділля і Прикарпаття.
У 2009 році в рамках обласного етапу Всеукраїнського конкурсу були представлені оригінальні моделі, зокрема, педколективами Веселівської ЗШ Кіровоградського району (директор В.Г. Хлань), Чечеліївської ЗШ Петрівського району (директор О.А. Позивай), ЗШ с. Солгутове (директор М.С. Захаренко) та ЗШ с. Бандурове (директор А.М. Бобко) Гайворонського району, «ЗШ І-ІІІ ст.–ДНЗ» № 3 Помічнянської міської ради Добровеличківського району (директор О.М. Гринюк), Олександрівської ЗШ №2 (директор Л.Ф. Ткаленко), Листопадівської ЗШ Новомиргородського району (директор Т.А. Барвінок), Маловодянської ЗШ (директор О.В.Райкович) та Суходольської ЗШ (директор Л.Д. Колісниченко) Долинського району, ЗНЗ № 2 імені М. Горького м.Олександрії (директор Л.С.Вотінцева), ДНЗ № 72 «Гномик» м.Кіровограда (завідуюча С.В. Діброва), дитячого будинку інтернатного типу для дітей дошкільного та шкільного віку з компенсуючими групами «Барвінок» м.Кіровограда (директор О.О.Гречишкіна), Устинівської ЗШ І-ІІ ступенів (директор О.М. Сербіненко).
За результатами роботи обласної комісії конкурсу-захисту перспективними визнано моделі Веселівської ЗШ Кіровоградського району, ЗШ с.Солгутове Гайворонського району, Олександрівської ЗШ №2, Маловодянської та Суходольської ЗШ Долинського району.
Створення комфортних умов навчання у зазначених закладах вирізняється системним підходом до формування компетентної, здорової та творчої особистості. Системний підхід попереджає виникнення будь-яких проблем та забезпечує позитивний стан здоров’я через створене середовище, що сприяє формуванню культури здоров’я учнів, педагогів та батьків.
Робота в цьому напрямку не обмежується проведенням конкурсів, періодичними медичними, профілактичними оздоровчими заходами, - вона органічно вплітається в щоденну канву звичайного життя освітнього закладу, створюючи ситуацію позитивної взаємообумовленості здоров’я і навчання, коли навчально-виховна діяльність сприяє покращенню здоров’я дітей, а гарні показники здоров’я дітей підвищують ефективність освітнього процесу.
Кожен заклад активно співпрацює з батьками, державними установами та громадськими організаціями, іншими структурами, залучаючи їх до своїх програм і заходів, та у свою чергу є осередком розвитку громади.
Досвід діяльності Шкіл сприяння здоров’ю свідчить про зміни у підході до категорії «здоров’я» [3, 10]:
| У традиційній школі | У Школі сприяння здоров’ю |
| - Фокус на окремі особистості та їх проблеми зі здоров’ям; | - Фокус на здоров’я всієї шкільної громади (учні – вчителі – батьки); |
| - Розуміння здоров’я як відсутності хвороб; | - Здоров’я – загальний позитивний стан; |
| - Фокус на фізичне здоров’я; | - Фокус на культуру здоров’я та його складові (інтелектуальне, емоційне, соціальне, психічне, духовне, фізичне здоров’я); |
| - Епізодичні, вимушені реакції на проблеми зі здоров’ям; | - Тривала системна робота, спрямована на попередження проблем зі здоров’ям через виховання культури здоров’я учнів, батьків, учителів; |
| - Освітня діяльність з питань здоров’я як окрема дисципліна; | - Інтеграція освітньої діяльності з формування культури здоров’я у навчально-виховний процес; |
| - Здоров’я і освіта – цінності, що сприймаються як непов’язані між собою; | - «Здоров’я заради освіти» - здоров’я і освіта взаємопов’язані цінності; |
| - Фізичне середовище школи не впливає або впливає частково на зміцнення здоров’я учнів та формування культури здоров’я; | - Фізичне середовище сприяє формуванню культури здоров’я всієї шкільної громади; |
| - Учитель – лектор, а учень – пасивний учасник освітнього процесу; | - Учитель – педагог-дослідник, організовує освітній процес на засадах співпраці та співтворчості з учнями; |
| - Процес навчання спрямований на засвоєння інформації; | - Педагогічні технології передбачають формування й розвиток умінь, навичок, компетентностей; |
| - Відсутня пропаганда здорового способу життя серед педагогів та працівників школи; | - Реальний приклад здорового способу життя – складова діяльності педагогічного колективу; |
| - Батьки та громадськість – пасивні учасники процесу формування культури здоров’я; | - Батьки та громадськість – активні учасники процесу формування культури здоров’я; |
| - Школа не впливає на вирішення проблем громади; | - Школа як осередок розвитку громади; |
| - Фокус здебільшого на пропаганду здорового способу життя. | - Фокус на соціальні й екологічні аспекти, що є основою здоров’я. |
Кожна із Шкіл сприяння здоров’ю має своє творче обличчя, свої творчі знахідки. Здоров’язберігаюча діяльність закладів «Здоров’я» включає основні напрямки організації навчально-виховного процесу.
І. Забезпечення здорового способу життя шляхом створення середовища, що сприяє зміцненню здоров’я
Педагогічними колективами навчальних закладів, які входять до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю та взяли участь у конкурсі-захисті відповідної моделі, створено можливості, що дозволяють контролювати та зміцнювати здоров’я учасників навчально-виховного процесу. Серед них: зміна структури закладу, системи його врядування, стилю, методів та підходів до системи викладання, взаємодії з громадою та соціумом.
ІІ. Інтеграція культури здоров’я в усі чинники щоденного життя закладу
Запорукою успіху є прагнення інтегрувати процес зміцнення здоров’я в усі аспекти повсякденного життя. Поняття «культура здоров’я» стає вагомою складовою всіх програм. Інтегрований підхід до зміцнення та сприяння здоров’ю вимагає структурних змін та втілення нових ідей і методів організації шкільного життя – від керівництва закладом, поліпшення умов праці, розвитку класних колективів до співпраці з громадою.
ІІІ. Комплексний підхід до зміцнення здоров’я
Необхідною умовою реалізації оздоровчої функції школи є розробка та впровадження цільової комплексної програми, спрямованої на формування і розвиток фізичного, психічного, соціального і морального здоров’я особистості зі стійкими переконаннями та системою знань про здоров’я і здоровий спосіб життя, створення умов для збереження і зміцнення здоров’я учнів, їх самореалізації у дорослому житті.
Заслуговують на увагу діючі комплексні програми Шкіл сприяння здоров’ю: «Культура здоров’я», «Здоров’я заради освіти», «Крок за кроком до здоров’я», «Розвиток творчої особистості», «Шкільна їдальня», «Шкільний медичний пункт», «Вологе прибирання», «Мистецтво виховання – шлях до здорового способу життя», «Здоровим бути модно!», «Розвиток учнівського самоврядування».
У Петрівській ЗШ Новоукраїнського району ефективно діють виховні програми «Здоров’я», «Інтелект», «Пізнай себе».
Пріоритетними завданнями цільових програм Веселівської ЗШ Кіровоградського району, «ЗШ І-ІІІ ст.–ДНЗ» № 3 Помічнянської міської ради Добровеличківського району, ЗШ № 31 м. Кіровограда, дитячого будинку інтернатного типу «Барвінок» м. Кіровограда, ЗШ с. Солгутове та ЗШ с.Бандурове Гайворонського району, Олександрівської ЗШ № 2, Суходольської ЗШ Долинського району є:
1. Здійснення моніторингу стану здоров’я дітей та молоді:
- діагностика фізичної та розумової працездатності на початку та у кінці навчального року;
- визначення механізмів адаптації до навчального процесу;
- контроль за станом здоров’я дітей;
- створення умов для розвитку творчої особистості, підвищення інтелектуального потенціалу кожної дитини.
2. Проведення оздоровчо-профілактичної роботи:
- забезпечення рухової активності (на уроках, перервах);
- загартування;
- фізіотерапія;
- масаж, самомасаж;
- впровадження здоров’язберігаючих методик: музикотерапія, казкотерапія, танцювально-рухова терапія, малюнкова терапія, ігротерапія, аромотерапія;
- розширення «зеленої зони» на території школи.
3. Здійснення валеологічної освіти учасників навчально-виховного процесу:
- забезпечення умов для вивчення основ валеології та курсу основ здоров’я;
- опанування батьками валеологічної культури з метою зміцнення здоров’я дітей.
4. Створення позитивного соціально-психологічного мікроклімату в школі та класах:
- формування та розвиток у дітей комунікативних вмінь, встановлення міжособистісних відносин з однолітками;
- психолого-педагогічний супровід організації навчально-виховного процесу.
5. Створення сприятливих умов для задоволення різноманітних інтересів дітей та підлітків.
6. Оновлення матеріально-технічної бази.
7. Організація збалансованого харчування.
В основі комплексної програми Веселівської ЗШ Кіровоградського району знаходиться ідея вирішення проблеми здоров’я дитини через активну співпрацю всіх ланок освіти. Так, педагогічні кроки колективу спрямовані на впровадження здоров’язберігаючих технологій в системі: «родина – дошкільний навчальний заклад – школа».
ІV. Розвивальне навчання
Переорієнтація процесу навчання з предметного на процесуальні й мотиваційні аспекти освіти, з культу знань – на парадигму розвитку та з академічності на парадигму компетентності вимагає спрямованість освітнього процесу в Школі сприяння здоров’ю на саморозвиток особистості.
Інструментаріями цих змін є модульно-розвивальна система навчання з використанням елементів інтерактивних технологій. Модульно-розвивальне навчання сприяє становленню особистості не тільки завдяки змісту, методам, формам організації, а й через свою сутнісну багатовимірність. Унікальність його полягає в тому, що всі сторони, аспекти, компоненти педагогічно керованого навчального процесу спрямовані на зменшення навчального навантаження, на переорієнтацію освіти з академічних досягнень на особистість учня, стимулюючи та реально прискорюючи процеси розвитку дитини.
Мета, завдання, зміст, форми, методи й результати модульно-розвивальноого навчання – це ті дидактичні системи, від яких безпосередньо залежить розвиток компетентностей та продуктивної творчої діяльності як основних показників сформованості культури здоров’я, завершеність і зрілість психосоціального розвитку вчителя та учня і, що найважливіше – темпи цього зростання.
Тому в системі модульно-розвивального навчання важливим моментом є гармонійне поєднання процесів саморозвитку та самоосвіти.
Досвід впровадження модульно-розвивального навчання педагогічним колективом Петрівської ЗШ Новоукраїнського району доводить ряд переваг:
- зменшено щоденні навчальні навантаження на учня: замість 5-7 предметів школяр готує і вивчає 2-3, найбільше – 4, що дає змогу значно підвищити зосередженість учнів на певному навчальному матеріалі;
- впроваджено гнучкий розклад і скорочено заняття до 30 хвилин. Завдяки цьому фактично незмінними протягом року залишаються психофізіологічна готовність та інтелектуальна здатність дитини до продуктивного навчання;
- зменшено вагу шкільного портфеля.
V. Диференціація та індивідуалізація навчання
Цей принцип реалізується через профільне і спеціалізоване навчання, створення альтернативних програм, підручників і посібників, зменшення наповнюваності класів і поділ їх на групи, достатнє матеріальне забезпечення, розгалуженість соціально-психологічної служби, визначення сфери обдарувань кожної дитини. Все це повніше забезпечує творчий розвиток кожного учня Школи сприяння здоров’ю, враховуючи особливості його інтелектуальної, емоційно-вольової та дієво-практичної сфер, фізичного та психічного стану.
На різних етапах варіює навчання учнів за часом, обсягом, складністю опрацювання матеріалу. Індивідуальні потреби саморозвитку задовольняються через групові заняття, шкільний компонент, спецкурси, гуртки, факультативи, клуби, проектну, пошукову і науково-дослідницьку роботу, систему змагань з різних видів спорту, конкурси та олімпіади з навчальних предметів.
В цьому контексті цікавий досвід організації пошукових проектів екологічного спрямування в ЗШ с. Бандурове: «Дослідження і опис природи заказника «Бандурівські ставки», «Ой, у лузі криниця стояла», «Галерея кімнатних рослин», «Збережи ялинку», «Вони потребують допомоги», «Річка – неповторний дар природи».
VІ. Практичне навчання педагогів
Актуальним є також питання підготовки педагога до проведення здоров’язберігаючої діяльності, що включає: озброєння їх необхідними знаннями з теорії і методики формування здорового способу життя; формування спрямованості на збереження і зміцнення власного здоров’я та здоров’я учнів, здатності формувати у вихованців уміння і навички здорового способу життя; проектування та практична реалізація здоров’язберігаючої стратегії [5, 85].
Для успішного формування умінь і навичок здорового способу життя вчителю необхідно не лише володіти теоретичними знаннями, а й мати певні практичні вміння і навички, зокрема:
- визначати стан фізичного та психологічного розвитку дитини;
- складати комплекси фізичних вправ для ранкової гімнастики з метою формування оптимальної рухової діяльності;
- дозувати фізичне навантаження та загартовуючі процедури;
- рахувати пульс і частоту дихання до і після фізичного навантаження;
- складати комплекси фізкультхвилинок для поєднання рухової та навчальної діяльності учнів на уроках;
- грати з дітьми в рухливі, спортивні та народні ігри, формуючи в них навички активного відпочинку.
З цією метою розроблено районні (міські) програми інноваційного навчання педагогів, організовано роботу творчих груп, педагогічних майстерень «Здоров’я заради освіти». Проблемам зміцнення здоров’я підпорядковані семінари-практикуми, конференції, «круглі столи», презентації досвіду, які сприяють взаємопізнанню і взаємозбагаченню, формуванню культури здоров’я.
Реалізації оздоровчої функції школи сприяє обговорення в методичних формуваннях навчальних закладів, які входять до обласної мережі Шкіл сприяння здоров’ю, актуальних проблем:
- «Реалізація особистісно орієнтованого підходу до навчання і виховання»;
- «Психолого-педагогічне забезпечення формування особистості»;
- «Формування правової культури школярів у процесі духовного становлення і розвитку особистості»;
- «Формування здорового способу життя в контексті модернізації освіти»;
- «Здоров’я та духовність – через освіту»;
- «Культура спілкування педагогів і вихованців – пріоритетний напрямок створення здоров’язберігаючого середовища»;
- «Формування духовної культури школярів на основі національних традицій народу»;
- «Впровадження інноваційних здоров’язберігаючих, здоров’яформуючих виховних технологій в практику роботи навчального закладу»;
- «Формування позитивного ставлення учнів до власного здоров’я»;
- «Впровадження в систему виховної роботи школи гуманістичних ідей педагогіки Василя Сухомлинського»;
- «Превентивне виховання школярів»;
- «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості»;
- «Проектування індивідуальної траєкторії виховання, навчання і розвитку життєвої компетенції особистості»;
- «Виховання духовності підлітків в сім’ї».
Педагогічний колектив ЗНЗ № 2 імені М. Горького м.Олександрії досвід здоров’язбереження моделює через роботу творчих груп: «Здоров’я через освіту», «Здоровий шкільний день», «Пізнай себе», «Дух школи», «Азбука здоров’я».
З метою підвищення рівня валеологічної грамотності, формування необхідних практичних умінь і навичок у Капітанівській ЗШ Новомиргородського району (директор Л.Г. Овчаренко) організовано роботу психолого-педагогічного семінару «Мистецтво виховання – шлях до здорового способу життя». Заняття сприяють усвідомленню педагогами головної цінності життя – здоров’я людини, яке необхідно берегти і зміцнювати власними зусиллями. Значна увага приділяється розвитку у педагогів умінь валеологічно грамотної поведінки під час спілкування з учнями: побачити позитивне в дитині, зрозуміти її психологічний стан, утримувати емоційні прояви, уміння саморефлексії, які допомагають дитині усвідомити власні чесноти й недоліки.
VІІ. Залучення батьків до роботи з формування здорового способу життя дітей
Покращення психічної, фізичної та соціальної складових способу життя школярів здебільшого залежить від оптимізації їхніх контактів з дорослими, особливо з батьками. Діти чекають від батьків розуміння, порад, підтримки. Дуже часто батьки не можуть знайти для дитини потрібних слів, тому змушені звертатися до психолога. Проаналізувавши запити батьків молодших школярів і підлітків, педагогічними колективами Чечеліївської ЗШ Петрівського району, Веселівської ЗШ Кіровоградського району, Маловодянської та Суходольської ЗШ Долинського району, ЗШ с.Солгутове Гайворонського району були розроблені поради для батьків «Психологічна крамничка»:
- Поради та рекомендації щодо виховання дітей у сім’ї.
- Як допомогти дитині побороти невпевненість і підвищити свою самооцінку.
- Сімейні конфлікти та їх вплив на поведінку підлітка.
Серед форм роботи з батьками найвдалішими є:
- Цикл лекцій з метою оволодіння батьками культурою здорового способу життя.
- Лекції і бесіди психолога, медиків, спортсменів та інших фахівців про фізичне і психологічне здоров’я, раціональне харчування, загартування організму, про шкідливі звички.
- Тематичні збори, конференції на теми: «Розвиток співпраці вчителів і сім’ї», «Єдність вимог до дітей, погодженість дій і впливів сім’ї і школи».
- Батьківський всеобуч (лекції: «Культура сімейних стосунків», «Витоки сімейних конфліктів», «Тематичні вечори питань і відповідей»).
- Групові та індивідуальні консультації щодо проблеми сімейних стосунків (з психологом, класним керівником, керівником гуртка валеологічного спрямування).
- Спортивні свята.
- Сімейні вечори.
- Сімейна вітальня або клуб.
Все це допомагає батькам визначити своє ставлення до здоров’я членів своєї сім’ї і власного здоров’я, сформувати позитивну орієнтацію на зміцнення та збереження здоров’я, створити у сім’ї позитивний мікроклімат, який цьому сприятиме.
Особливу зацікавленість викликають батьківські збори у Веселівській ЗШ Кіровоградського району, ЗШ с.Солгутове Гайворонського району, Олександрівській ЗШ № 2, присвячені досвіду валеологічного виховання в окремих сім’ях. Прикладом одного з них можуть бути збори «Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя школярів».
Під час підготовки до зборів діти пишуть міні-твір на тему «Моя сім’я», проводять конкурс малюнків «Я і моя родина», проходять зустрічі вчителя з батьками, відвідування сімей на запрошення. Збори починаються з короткої лекції про роль батьківського прикладу у виборі дитиною способу життя. Разом з батьками, діти беруть участь у конкурсі прислів’їв і приказок про здоров’я, дарують дорослим концерт, а наприкінці батькі отримують пам’ятки з правилами, які допомагають зберігати і підтримувати здоров’я як дорослих, так і дітей. Такі заходи дають можливість батькам на конкретних прикладах переконатися у позитивному впливі здорового способу життя на здоров’я дітей і визначити свою роль у цьому процесі.
VІІІ. Здоров’яформуючий потенціал позакласної, позаурочної роботи
Фундаментом виховної системи Шкіл сприяння здоров’ю є концепція філософії дитиноцентризму, що підпорядковує зміст виховання на вивчення сфер життєдіяльності дитини та формування ціннісних орієнтацій.
У цьому контексті заслуговує на увагу досвід педагогічного колективу Побузької ЗШ Голованівського району (директор В.В. Чайка). Розвиток потенційних здібностей кожної дитини, її ініціативності й творчості здійснюється через формування «Я-концепції», стрижнем якої є виховні модулі «Я і моя родина», «Я і людська спільнота», «Я і моя Батьківщина», «Я і природа», «Я і здоров’я», «Я і людство». Їхній зміст зорієнтований не лише на отримання теоретичних знань, а передусім на формування життєво важливих компетентностей дитини.
У розвитку моделі Школи сприяння здоров’ю важливе значення має реалізація творчих програм, спецкурсів фізкультурно-оздоровчого, психологічного спрямування: «Режим праці та відпочинку», «Допоможи собі сам», «Я і моє здоров’я», «Умій захистити себе», «Кроки до здоров’я», «Запрошуємо до діалогу», «Основи техніки і методики масажу», «Нетрадиційні методи і системи загартування», «Наодинці із собою» тощо.
Вирішенню завдань сприяє широка палітра активних форм роботи з учнями. Так, до уваги школярів запропоновано: години спілкування «Ми за здорові звички», «Зроби до здоров’я крок!»; круглі столи «Профілактика шкідливих звичок», «Мистецтво спілкування»; виховні заходи «Подорож у Країну Здоров’я», «Азбука Здоров’я»; інформхвилинки «Загартування організму – необхідна умова підвищення імунітету», «Поради Королеви безпеки»; диспут «Чи є вибір завжди у кожного із нас?», тренінгові заняття – «Ми за здоровий спосіб життя!», «Твій вибір, твоя відповідальність», «Хочу! Знаю! Можу!», «Емоційне здоров’я. Уміння керувати собою». Чимало КТС мають валеологічне спрямування – «Не втомлюймось жити», «Піраміда здорового харчування».
Традиційним стало проведення конкурсів дитячих малюнків («Гігієнічні умови життя»), фотографій («Твоє здоров’я в твоїх руках»).
Досвід роботи педколективів закладів Здоров’я доводить, що поняття якості освіти не зводиться лише до набору знань і навичок, воно тісно пов’язане з такими категоріями, як здоров’я, комфортність, благополуччя, захищеність, самореалізація, повага. Становлення та розвиток інноваційної моделі Школи сприяння здоров’ю – це крок до Школи майбутнього, яка через пошук ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг та механізму їх надання спрямовує свою діяльність на вдосконалення національної системи загальної середньої освіти в умовах інтеграції України у світовий освітній простір.