Що вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду сприяє творчому становленню педагогів, їхньому професійному вдосконаленню

Вид материалаДокументы

Содержание


Чернявська Тетяна Борисівна
Бондаренко Світлана Олександрівна
Рогожкіна Ольга Олексіївна
Бекреньова Ірина Іллівна
Бондаренко Наталія Леонідівна
Абалакова Людмила Валентинівн
Мирошніченко Лариса Василівна
Подобный материал:
1   2   3

Публікації:

„Житлове право в Україні”

Газета „Історія та правознавство”

Харків: Видавнича група «Основа», 2005р., № 19-21

«Хто дав право, о совість віку із найчесніших – робити в’язнів» (бінарний урок з історії та літератури)

Газета „Історія та правознавство”,

Харків: Видавнича група «Основа»,

2006 р., № 17-18

„Розіп’ята душа на Хресті Всевишньої печалі” (бінарний урок з української літератури та історії)

„Українська мова і література”,

Київ, вид-во „Шкільний світ”, 2006р., № 3-4

Сценарії позакласних заходів з історії

Харків: Видавнича група «Основа», 2006р.



Сучасні технології навчання в початковій школі


Чернявська Тетяна Борисівна, вчитель початкових класів загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 4.

Формування екологічної культури учнів початкових класів.

Суть досвіду в систематичності екологічних занять для учнів 1-4 класів, які проводяться співробітником заповідника разом з учителем початкових класів. Актуальність полягає в залученні дітей до різних видів творчої та практичної екологічно значущої діяльності. Такі заняття навчають спостерігати, викликають потребу міркувати, спонукають робити висновки та узагальнення.

Поєднання при роботі двох сфер, педагогічної та наукової, дає більш широкі можливості для розвитку екологічної культури учнів, створює умови для організації самостійної та пошукової роботи учнів, дозволяє вийти за межі шкільної програми.

Проведення екохвилинок сприяє підвищенню рівня якості знань з основних предметів. Розширюється кругозір, зростає техніка читання учнів, розвиваються і мовленнєві навички.


Публікації:


«Екохвилинки» - програма екологічної освіти для молодших школярів

Заповідна справа в Україні.

Київ. Том 11. Випуск 2., 2005

«Екохвилинки»: формування екологічної культури учнів початкових класів.

Матеріали міжнародної конференції «Біологія ХХІ століття». 01-04.04.2007р.,

Київ, Черкаси, Канів, 2007.


Демченко Катерина Іванівна, вчитель початкових класів загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 4

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі

Через інтеграцію знань, що отримали учні 4 класу при викладанні курсів за вибором «Сходинки до інформатики», «Основи красномовства» та інваріантного курсу «Я і Україна», створюються мультимедійні проекти, презентації, веб-сайт, публікації та міні-проекти

Учні отримали початкові уміння адекватно розуміти свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної інформації різними способами, зокрема й через застосування нових інформаційних та комунікаційних технологій; аналізувати й оцінювати інформацію; робити з програмними комп’ютерними засобами (графічними та текстовими редакторами тощо).

Вчитель широко застосовує диференціацію навчання. Учні проводять керовані експерименти, у дослідженнях беруть участь усі бажаючі, незалежно від рівня їх навченості.

У досвіді висвітлюються питання охорони природи, що дає можливість формувати екологічно орієнтовані стосунки й цінності, розвивати почуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища, залучати учнів до практичної діяльності, формувати знання і вміння дослідницького характеру.

Використання комп’ютерної техніки в початковій школі дозволяє більш глибоко розвивати резерви дитини, дає змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.


Бондаренко Світлана Олександрівна, вчитель початкових класів загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 4.

Мандрівка Школою Особистості.

Авторська методика викладання курсу «Громадянська освіта».

Метою досвіду є створення сприятливого середовища для розвитку особистості учня, розкриття її творчих можливостей, зацікавленість розвивальним навчанням. Для реалізації всіх завдань курсу використовується комплекс методик, тісно пов’язаних між собою.

Всі уроки «Громадянської освіти» проходять в «Школі Особистості», яка символічно представляє програмовий матеріал курсу «Громадянська освіта» для 3-4 класу.

Провідним є розвивальне навчання, інтенсивний розвиток тих здібностей і якостей дитини, що перебувають зараз у стадії формування, тобто в «зоні найближчого розвитку». На уроках, використовуючи казку, створюється чарівна атмосфера, розвивається цим самим здатність учнів оригінально мислити, вільно висловлювати свої думки, ділитися враженнями, фантазувати, досліджувати, займатися творчістю. Великого значення надається емоційному пробудженню розуму, підкреслюючи, що дитина пізнає серцем.


Шляхи удосконалення змісту загальної середньої освіти




Рогожкіна Ольга Олексіївна, вчитель зарубіжної літератури і російської мови загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи №1.

Забезпечення в процесі вивчення зарубіжної літератури послідовного формування читацьких умінь та діяльнісних рис високоморальної й естетично розвиненої особистості учнів

Досвід демонструє своєрідний підхід до аналізу художнього тексту, застосування не ефективних прийомів, а саме ефективних форм роботи, які спонукають учнів до глибокого осмислення прочитаного, викликають захоплення художнім словом, майстерністю письменника.

Прагне, щоб робота над художнім твором вчила учнів відчувати і розуміти прекрасне, пробуджувала дух творчості, прагнення до самодосконалості.

Предметом постійних роздумів учителя є система творчих робіт учнів, як усних, так і письмових. Це підсумок роботи, контрольний зріз знань учнів, розвиток творчих можливостей дітей, вміння висловлювати власні судження. Робота над художнім твором часто знаходить своє творче продовження в позакласній діяльності. Саме тому більше уваги приділяється обдарованим дітям, сприяючи їх творчій самореалізації.


Публікації:

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?..

Інформаційно-практичний бюлетень

«Все для вчителя»

Київ: вид-во «Київська правда», 2009, № 9-10

Бекреньова Ірина Іллівна, вчитель англійської мови загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи-інтернату

Інтерактивна та медіальна комунікативна спрямованість навчальної діяльності учнів на уроках та позакласних заходах з іноземної мови.

Актуальність методики навчання іноземної мови, що пропонує вчитель, полягає в модернізації освіти, орієнтації її на розвиток ключових компетентностей, на набуття умінь використовувати здобуті знання, підготовку школярів до праці в умовах сучасного світу.

Вона вчить дітей планувати, організовувати й оцінювати власне навчання, перебирати на себе щораз більшу відповідальність за його результати, самостійно опрацьовувати різноманітні джерела (історичні, літературні, картографічні, статистичні, мультимедійні, ресурси Інтернету), стимулює діалогічний характер навчального процесу, самостійність думки, презентацію результатів осмислення навчального матеріалу.

Вчить виступати публічно, розв’язувати проблему, мислити критично і творчо.

Основу досвіду складає урок, на якому відбувається індивідуалізація навчання, розвивається пізнавальна діяльність учнів (інтелектуальна активність), логічне мислення, увага, пам‘ять, мова, уява, інтерес до навчання. Урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку гармонійної індивідуальності, здібної до колективної співпраці.

Суть досвіду полягає в переплетінні нових мультимедійних й інтерактивних технологій реалізації змісту навчання, які дають високі результати щодо розвитку компетентностей учнів.

Ведуча педагогічна ідея досвіду: «Від школи знань і умінь - до школи компетентнісного і проблемного підходів в освіті через застосування інформаційних технологій, іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування, пізнання культур і народів» .

Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності.

Досконале володіння технологіями професора Стенлі Погрова (сократівськими технологіями) для розвитку мислення дітей, які потребують особливої уваги.

Вчитель постійно здійснює моніторинг навчальних досягнень школярів за семестр та за рік. Результати оголошує учням, проводить індивідуальну роботу з дітьми, які можуть підвищити свій рівень навчальних досягнень. У старших класах приділяє увагу написанню учнями творів, у яких школярі можуть висловити свої думки, використати різні мовні засоби.


Публікації:

Робота з обдарованими учнями в умовах школи-інтернату

Англійська мова та література

Харків: Видавнича група «Основа», 2002, № 7, с.2-6

Робота з обдарованими дітьми

Педагогічний вісник

Черкаси, ОІПОПП

2003, № 3, с. 69-71

Використовуємо сучасні підходи у викладанні англійської мови

Посібник

Харків: Видавнича група «Основа», 2007р.

Комп’ютер на уроках іноземних мов

Методичне видання

Черкаський ОІПОПП, 2007р.

Навчання креативного читання та письма

Бібліотека журналу «Англійська мова та література»

Харків: Видавнича група «Основа», 2009. Випуск 5 (77)




Бондаренко Наталія Леонідівна, вчитель української мови та літератури гімназії імені Івана Франка.

Робота над розвитком літературних творчих здібностей учнів.

Автором досвіду пропонується особистісно-розвивальна модель розвитку літературних творчих здібностей учнів підґрунтям якої є внутрішній світ дитини, а емоційно-пізнавальний, потребово-мотиваційний, інтелектуально-діяльнісний рівні та рівень морально-духовного розвитку формуються протягом часу отримання освіти. Оскільки розвиток творчих літературних здібностей – процес довготривалий і системний, тому модель має структуру «глибинного накладання».

Переконливо вмотивовується актуальність досвіду, подано теоретичні обґрунтування, матеріал узагальнено. Широко окреслено теоретичні підоснови, що засвідчує неабияку методичну підготовку вчителя.

Найцікавіше і найважливіше в роботі – докладний опис технології досвіду.

Протягом десяти років учитель застосовує пакет методик дослідження креативності дітей 10-16 років. Це дає змогу психологічно глибше пізнати дитину і зорієнтуватися у формах та методах педагогічної роботи.

Учителька дотримується думки, що в наші дні особливо актуальною є креативна обдарованість, що дозволяє отримати високі результати в різних сферах діяльності людини, зокрема, в літературної творчості. Критерієм творчості є здатність до продукування ідей, а також ставлення до процесу їх створення в межах проблемних ситуацій.

Розробила й успішно реалізує спеціальні методики, які сприяють розвитку активної, ініціативної та самостійної позиції школярів у процесі навчання й виховання, становленню кожного з учнів як творчої особистості.

Саме під час вивчення шкільного курсу української літератури та проведення позакласної роботи повноцінно задовольняються потреби формування й розвитку вмінь і навичок творчо вчитися у школярів, оскільки, аналізуючи художній твір, доробок письменника, розв’язуючи проблеми, наявні у творі, учні міркують, роблять висновки, тобто розвивають творчі здібності.

Особлива увага приділяється розвитку літературних творчих здібностей учнів на уроках української літератури та в позаурочний час. Розробила алгоритм організації психолого-педагогічних умов та модель їх розвитку, які успішно реалізуються в навчально-виховному процесі.

На уроках віддає перевагу принципам системності, послідовності й наочності, забезпечує багатогранне чуттєве сприймання матеріалу.

Впроваджуючи в практику новітні освітні технології, нетрадиційні прийоми і методи, не тільки удосконалює свою педагогічну майстерність, а й розвиває креативні здібності учнів. Вдало і результативно застосовує творчу, виробничу, дослідницьку діяльність для розвитку інтелектуальних здібностей учнів, їх духовного, громадянського зростання.

Перспективною є організація творчого навчання учнів на засадах суб’єктно-вчинкового підходу.

Формуючи в учнів інтерес до творчої діяльності, важливу роль надає почуттєво-емоційним моментам, розвитку інтелектуального рівня, процесам мислення.

Основними психолого-педагогічними умовами оптимального творчого самозростання школярів вважає - гармонійне поєднання розвитку пам’яті, уяви, уваги, почуттів, мислення.

Розробляючи технологію розвитку творчих здібностей учнів на уроках української літератури та в позакласній роботі з предмету, ставить за мету теоретичне обґрунтування та апробацію авторської моделі

Результати дослідно-експериментальної роботи дали підстави стверджувати, що розробка методичної системи сприяє підвищенню рівня розвитку творчих здібностей.


Публікації:

Цикл „Давидові псалми” – переспіви фрагментів „Біблії” (урок з літератури для 9 класу)

Журнал

„Українська література в загальноосвітній школі”

2006, №2, стор.29

Іван Франко. Життя всупереч долі

Газета

«Вивчаємо українську мову та літературу»

Харків: Видавнича група «Основа», 2005, № 35, стор. 21

«Іван Франко. Захар Беркут» Цикл уроків у 7 класі

Газета

«Вивчаємо українську мову і літературу»

Харків: Видавнича група «Основа», 2006, № 26 (102)

Технологія розвитку творчих здібностей учнів. З досвіду роботи вчителя-словесника

Педагогічний вісник

Черкаський ОІПОПП, 2009, № 1

Формовияви релігійної самосвідомості Тараса Шевченка (у співтоваристві з ученицею Скляр М.)

Журнал

„Українська література в загальноосвітній школі”

2007, № 3

Теперішнє , минуле і майбутнє у «Заповіті» Т.Г.Шевченка»

Журнал

„Українська література в загальноосвітній школі”

2009р. .№ 9



Абалакова Людмила Валентинівна, вчитель трудового навчання загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи № 1

Підвищення ефективності і якості уроку трудового навчання

Підвищення ефективності і якості уроку є головним принципом навчальної діяльності вчителя, який реалізується завдяки постійній роботі над вдосконаленням методики викладання, застосуванням проблемного та диференційного підходів, використанню комп’ютерної техніки, методу фокальних об’єктів при проектуванні, проектної технології.

Своє завдання і призначення вчитель обслуговуючої праці бачить у забезпеченні підготовки учнів до трудової діяльності в різних сферах виробництва та домашньому господарюванні, наданні учням загальних відомостей про основи виробництва, сучасну техніку, технології, процеси управління, про основні групи професій та вимоги професії до людини; залученні учнів до основних видів проектно-конструкторських технологічних робіт; у формуванні навичок розв’язання творчих практичних завдань.

Домінує самопідготовка педагога, діяльність якого не обмежується викладанням власного предмета, фахівця, здатного до здійснення міждисциплінарних зв’язків. Учитель усвідомлює значущість професійних знань в контексті соціокультурного простору. Вважає важливим - вміння організувати навчальний процес як педагогічну взаємодію, спрямовану на розвиток особистості.

Застосування новітніх технологій трудового навчання (моделювання, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем) дає можливість знайти відповіді на питання «Як навчити? Як створити умови?», а не традиційного «Що вивчати?».

Учитель організовує та проводить навчання у відповідності до соціально-педагогічних і психолого-педагогічних запитів.

Використання системного підходу у проектуванні і створенні інтерфейсу засобів інформаційних технологій навчання суттєво підвищує продуктивність навчально-виховного процесу і дає змогу уникнути невиправданих втрат часу, створює для учнів атмосферу психологічного комфорту.


Інноваційні підходи щодо виконання

Закону України “Про дошкільну освіту”


Мирошніченко Лариса Василівна, вихователь дошкільного навчального закладу „Дзвіночок”

Пізнавальний розвиток дітей логіко-математичного характеру.

Традиційна система занять виявилася малоефективною щодо логіко-математичного розвитку дошкільників. Багаторічна практична робота і спостереження за підопічними спонукали замислитись: а чи можна пришвидшити пізнання? Цілком можливе, якщо формування та розвиток основних структур мислення дітей ітиме єдино правильним шляхом - шляхом вибору змісту і методів навчання, адекватних інтересам дошкільнят.

Пошук шляхів розв’язання різноманітних пізнавальних завдань при регламентованому часі та достатньому заохоченні дітей до роздумів і логічного доведення своїх тверджень - ведуча діяльність вихователя.

Щоб зацікавити, забезпечити інтерес, розвивати якісні зміни в оволодінні математичними вміннями і логічними операціями, активізувати мисленнєву діяльність дітей, вихователь використовує у своїй роботі методи і прийоми: розв’язання пошуково-проблемних ситуацій та математичних ребусів, вправи з лічильними паличками (викладання сюжетів, візерунків), мовні логічні задачі-запитання, які вимагають від дітей аналізу, синтезу, ігротеки, творчі завдання, загадки,

Всі ці методи і прийоми використовує у формі гри, що дає можливість швидко і ненав'язливо розвивати такі способи мислення як аналіз, синтез, порівняння, класифікація, серіація, систематизація, а також розвиває пам'ять, мову, увагу.

Граючись в ігри для тренування образного та логічного мислення, діти легко і непомітно для себе засвоюють складні для них мисленнєві операції: порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація, змістове співвідношення. Вихователь досягає цього ефекту завдяки тому, що усі ігрові завдання розміщені за порядком поступового переходу від простих для дитини дій до все складніших і складніших; для отримання позитивного результату тренування дотримується послідовності ігор і власної методики використання.

Особистісний підхід до дітей здійснюється на діагностичній основі з поєднанням різних форм пізнавальної діяльності, залежно від мети та характеру навчального матеріалу.

Вихователь постійно спостерігає за способом і темпом роботи кожної дитини, своєчасно міняє чи доповнює індивідуальні роздавальні картки, враховуючи індивідуальні особливості та потреби кожного вихованця.

Виходячи з основної дидактичної мети й змісту навчального матеріалу, обладнала у груповій кімнаті центри інтересів і стежить, щоб усі діти побували в кожному з них. Педагог виконує роль консультанта, здійснюючи таким чином опосередкований вплив на дитину. Створюючи проблемні ситуації та ситуації вибору, ставлячи запитання і вносячи пропозиції в ігровій формі, здійснює непряме навчання, стимулює вихованців застосовувати знання та вдосконалювати свої вміння.


Шляхи реалізації Закону України «Про позашкільну освіту»