І містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних та кольорових металів І їх сплавів

Вид материала

Документы

Содержание 4. Вимоги до дозиметричних приладів Ркс-01 „стора-м”, ркс-01 „стора-т”, ркс-01 „стора-ту”, мкс-05 “терра” 5. Підготовка до проведення РК

Подобный материал:

• Метали здатні вступати у взаємодію з білками організму та утворювати з ними металічні, 170.75kb.
• З дисципліни «Теоретичні основи ливарного виробництва» для студентів заочного факультету, 390.98kb.
• Метали І сплави, 519.26kb.
• Назва модуля: Кольорові метали І сплави, 85.76kb.
• О. Й. Любич, В. О. Пчелінцев Фізичні основи металургії кольорових І рідкоземельних, 2672.02kb.
• Методичні рекомендації > Додатки Література Анотація Матеріал методичної розробки являє, 198.46kb.
• Назва реферату: Зварювання кольорових металів Розділ, 29.07kb.
• Назва реферату: Корозія металів І способи захисту від корозії Розділ, 88.75kb.
• Обробка металу один з видів народного мистецтва, який передбачає виготовлення виробів, 70.01kb.
• Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва,, 341.66kb.

- для кольорових металів – в “Книзі реєстрації результатів вхідного радіаційного і піротехнічного контролю транспортних засобів та вантажу, посвідчень про вибухобезпечність, посвідчень про дезактивацію і знешкодження від шкідливих речовин брухтоздавачів ( брухт та відходи кольорових металів і сплавів”) (додаток 1), або в “Книзі реєстрації результатів вихідного радіаційного та піротехнічного контролю і посвідчень про дезактивацію і знешкодження від шкідливих речовин, та протоколів вихідного радіаційного контролю транспортних засобів та металобрухту( брухт та відходи кольорових металів і сплавів”) (додаток 2);

- для чорних металів – в “Книзі реєстрації результатів вхідного піротехнічного, хімічного та радіаційного контролю і обліку протоколів вихідного радіаційного контролю транспортного засобу та вантажу, посвідчень про вибухову, хімічну і радіаційну безпечність брухтоздавачів ( брухт та відходи чорних металів і легованих сталей”) (додаток 3), або в “Книзі реєстрації результатів вихідного піротехнічного, хімічного та радіаційного контролю і обліку протоколів радіаційного контролю транспортного засобу та вантажу (брухт та відходи чорних металів і легованих сталей”) (додаток 4);

- для територій – в “Журналі реєстрації результатів радіаційного контролю території майданчиків” (додаток 5).

2.11. Здійснення вхідного РК виконується фахівцями спеціалізованого підприємства яке здійснює операції з металобрухтом. Ці фахівці повинні мати відповідну кваліфікацію і досвід, які підтверджені наявністю у них посвідчень про проходження необхідної підготовки і володіння методиками виконання вимірювань радіаційних параметрів обєктів, що підлягають контролю.

2.12. Здійснення вихідного радіаційного контролю і періодичного радіаційного контролю територій (майданчиків), може виконуватись лише підприємствами і організаціями які мають ЛРК, що відповідають наступним вимогам:

- мають дозвіл Держнаглядохоронпраці на виконання робіт із дозиметрії;

- акредитовані відповідно до вимог ст. 12 п.5. Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність органами Держстандарту України на право проведення вимірювань показників об’єктів згідно із галуззю застосування;

- персонал яких має підготовку і досвід щодо володіння методиками виконання вимірювань радіаційних параметрів обєктів, що підлягають контролю; - мають інструкції з радіаційного контролю, що враховують специфіку данного підприємства.

Об’єктами вихідного радіаційного контролю є:

- партії металобрухту (частини, пакети, контейнери) в процесі їх відвантаження;

- транспортні засоби, які прибувають для завантаження;

- транспортні засоби, завантажені металобрухтом і підготовлені до відправки.

2.13. Здійснення вхідного РК на підприємстві виконується штатним робітником підприємства, з розрахунку одна штатна одиниця на 1000 т металобрухту в місяць. РК на приймальних пунктах, з обсягом виробництва менш ніж 20 т у місяць, може виконувати приймальник металобрухту, на якого покладаються також обов’язки дозиметриста і кваліфікація якого відповідає вимогам п. 2.6. цієї Інструкції.

2.14. Дозиметрист при виконанні РК повинен бути одягнений в спецодяг і користуватись респіратором.

2.15. В разі виявлення в металобрухті радіоактивно забруднених об’єктів, вони відокремлюються від партії металобрухту і в металевому контейнері обладнаному знаком „Радіаційна безпека” переміщуються у тимчасове сховище. Це сховище повинно надійно захищати прилеглу територію і людей від негативного впливу радіоактивно забруднених предметів, а ізольовані в ньому об’єкти від атмосферних опадів.

2.16. Нефіксоване забруднення визначається методом вологого мазка. Якщо радіаційні параметри вологого мазка знаходяться в межах фонових показників, нефіксоване забруднення вважається відсутнім.

3. Контрольні рівні радіаційно-гігієнічних регламентованих величин

(радіаційні регламенти)

3.1. РК здійснюється шляхом вимірювання потужності поглиненої дози (ППД) γ-випромінювання або потужності експозиційної дози (ПЕксД) γ-випромінювання, а також щільності потоку (ЩП) β-частинок.

3.2. Для використання металобрухту без будь яких обмежень (в тому числі на експорт) випромінювання металобрухту не повинно перевищувати наступні КР:

- ППД (ПЕксД) – < 0,26 (30) [мкГр/год] ( [мкР/год] );

- ЩП β-частинок – < 30 [част/хв·см²];

- нефіксоване забруднення відсутнє

3.3. Для вільного використання тільки на території України рекомендуються КР:

- ППД (ПЕксД) – < 0,43 (50) [мкГр/год] ( [мкР/год] );

- ЩП β-частинок – < 100 [част/хв·см²];

- нефіксоване забруднення відсутнє

3.4. В разі перевищення КР наведених у п. 3.3. цієї Інструкції фрагменти металобрухту повинні вилучатися з обігу.

3.5. Вимірювання ППД γ-випромінювання виконується на відстані 10 см від поверхні складових фрагментів металобрухту або поверхні інших об’єктів (транспортного засобу і т. і.) уздовж зовнішніх поверхонь по лініях паралельних поверхні землі з кроком між лініями 0,5 м. При цьому датчик радіометра переміщують упродовж кожної лінії з швидкістю не більше 0,2 м/с, контролюючи показання радіометра. Для радіометрів із стрілочною індикацією прочитування показань і порівняння їх з контрольним рівнем N₀ ведеться оператором безперервно, а для радіометрів з цифровою індикацією – через кожні 0,5 м. Якщо по даним вимірювань не виявлено місць, в яких показання радіометра перевищують контрольний рівень, то результати вхідного радіаційного контролю вважаються позитивними, і металобрухт може бути прийнятий.

3.6. Вимірювання ЩП β-частинок виконується на відстані 2-3 см від умовної поверхні яку утворюють складові фрагменти металобрухту.

3.7. РК металобрухту повинен виконуватись на майданчику площа якого дозволяє мати вільний підхід до контролюємих об’єктів, природний рівень γ-фону майданчика не повинен перевищувати 0,26 мкГр/год або 30 мкР/год. Вимірювання природного γ-фону повинно виконуватись на висоті 1,0 м від поверхні майданчика. Нефіксоване радіаційне забруднення будь якої поверхні на території складу чи приміщення не допускається.

3.8. ППД γ-випромінювання на території тимчасових сховищ для вилучених фрагментів, виміряна на відстані 10 см від поверхні цих сховищ не повинна перевищувати 1,0 мкГр/год або (115 мкР/год).


4. Вимоги до дозиметричних приладів

4.1. Дозиметричні прилади (ДП) що використовуються в пошуковому режимі, для визначення ППД γ-випромінювання повинні мати наступні діапазони вимірів:

- мінімальна енергія γ-квантів, що реєструються – 0,05 МеВ;

- нижня межа діапазону вимірювань не більше 0,1 мкЗв/год або 10 мкР/год;

- верхня межа діапазону вимірювань не менше 10 мкЗв/год або 1000 мкР/год.

4.1.1. Відносна похибка вимірювань у першій половині діапазону має відповідати 3-ьому класу точності (не більше 30%).

4.1.2. Час встановлення показу не більше 5 сек.

4.2. ДП що використовуються в режимі вимірювання, для визначення

ППД γ-випромінювання повинні мати наступні діапазони вимірів:

- енергетична залежність в діапазоні 0,05-3,0 МеВ по відношенню до енергії 0,622 МеВ (ізотоп цезію-137) – не більше 30% по модулю;

- нижня межа діапазону вимірювань не більше 0,1 мкЗв/год або 10 мкР/год;

- верхня межа діапазону вимірювань не менше 10 мкЗв/год або 1000 мкР/год

- відносна похибка вимірювань у першій половині діапазону має відповідати 2-ому класу точності (20%).

4.3. ДП що використовуються для вимірювання ЩП β-частинок, повинні мати наступні діапазони вимірів:

- діапазон енергій -частинок, що реєструються – 0,08-3,0 МеВ;

- нижня межа діапазону вимірювань ЩП -частинок – що реєструються не більше 5 -част./хв·см²;

- верхня межа діапазону вимірювань ЩП -частинок – не менше 300 -част./хв·см²;

- відносна похибка вимірювань має відповідати 3-ьому класу точності (30%).

Цим вимогам відповідають наприклад:

- багатофункціональні прилади (РКС-01 „СТОРА-М”, РКС-01 „СТОРА-Т”, РКС-01 „СТОРА-ТУ”, МКС-05 “ТЕРРА” і т.п.) українського походження;

- (ДКС-96, ДКС-1117А, МКС-А02, МКС-РМ1402М, МКС-01Р і т.п.) російського походження.

- радіометри (СРП-68, СРП-88 і т.п.) – область застосування обмежена тільки пошуком джерел іонізаційного випромінювання, для вимірювання дози випромінювання не підходять;


5. Підготовка до проведення РК

5.1. Перед початком РК дозиметрист повинен отримати від особи відповідальної за РБ підприємства регламент радиаційного контролю та журнали

реєстрації результатів РК.

5.2. Відповідно до радіаційного регламенту вибрати необхідні ДП для проведення РК брухту кольорових та чорних металів чи періодичного РК території майданчика, складів, сховищ.

5.3. В відповідності з керівництвом по експлуатації ДП, перевірити його

дієздатність.

5.4. Згідно п.2.2.1. цієї Інструкції переконатися в наявності і дійсності гарантії підприємства виробника ДП, або свідоцтва державної повірки ДП в органах Держстандарту України встановленого зразка.

5.5. Перед початком вимірювань, для кожного приладу повинні бути визначені його фонові показники. Для цього виділяють контрольну площадку на відстані 10-15 м від штабелю металобрухту, вибирають на ній 2-3 точки з природним фоном не більше 0,2 мкЗв/год, де розташовують прилад в витягнутій в сторону руці на висоті 1 м від поверхні землі і проводять вимірювання фонових показників приладу в вибраних точках.

5.6. Число вимірів повинно забезпечувати статистичну погрішність результату вимірювань 5-10% (для довірчої вірогідності 95%). Для приведених в п.4.3. радіометрів при фоні більше 0,1 мкЗв/ч достатньо проведення 5-10 вимірів.

5.7. Середні значення фонових свідчень використовуваних радіометрів Nф розраховують по формулі:

	1	n ∑ N фi i=1
Nф =
n

(5.1)

де: n – число вимірів

Nфi – показання радіометра при проведенні i-того виміру фону.

Середньоквадратичне відхилення ( Sф² ) результатів вимірів середнього від його дійсного значення розраховують по формулі:

Sф2 =	1	n ∑ (N фi - N ф)2 i=1	(5.2)
n∙(n-1)

Статистична погрішність вимірювання середнього значення фонових свідчень приладу для довірчої вірогідності 95% (∆ф) при проведенні на контрольному майданчику 5 – 10 повторних вимірів може бути оцінена з використанням виразу:

∆ф = 2 · Sф , (5.3)

5.4.3. За контрольний рівень N₀ для подальшої інтерпретації результатів вхідного радіаційного контролю з використанням радіометрів приймають величину:

N₀ = Nф + ∆ф (5.4)

5.4.4. Результати вимірів, а також середнє значення фону, погрішність його