Програма дослідницько-експериментальної роботи Чумаківської зош за темою: «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку» на термін 2009-2015 роки

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Програма

дослідницько-експериментальної роботи Чумаківської ЗОШ

за темою: «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку»

на термін 2009-2015 роки

1. Актуальність дослідження

На сьогодні концепція сталого розвитку є провідною стратегією подальшого існування постіндустріального суспільства . Вирішальне значення для становлення безпечного розвитку має освіта яка є рушійною силою для реалізації необхідних суспільних змін. Розумної альтернативи сталому розвитку немає і все світове співтовариство робить певні кроки для переходу на нову стратегію свого розвитку у XXІ столітті. Україна у цьому процесі значно відстає від інших країн. Прискорити цей процес може формування та функціонування нової системи освіти – освіти для сталого розвитку.

Актуальність створення шкіл випереджаючої освіти для сталого розвитку обумовлена необхідністю адекватної відповіді на існуючу ресурсну та економічну кризу, погіршення стану довкілля та здоров’я населення нашого регіону і України в цілому, особливо дітей та молоді.

Відомо, що здоровий спосіб життя – запорука формування людини як особистості. Тому на уроках фізичного виховання, в позаурочний час та під час секційних занять особливу увагу вчитель фізичного виховання надає залученню дітей та підлітків до регулярних занять фізичною культурою і спортом.

Виконуючи цільову комплексну програму «Фізичне виховання – здоров’я нації» та покращення спортивної роботи у Чумаківській ЗОШ введено вже кілька років діє фізкультурно-оздоровчий комплекс «Крок до здоров’я». Дія названого комплексу сприяє тому що учні на початку навчального року визначають власний рівень здоров’я, рівень фізичної підготовленості над якими потрібно працювати. В кінці навчального року проводиться повторне тестування де школярі, як правило, покращують свою результативність.

При такій системі дій кожен учень має можливість підвищити особистий рівень здоров’я, а також зростає учнівський інтерес і бажання займатись спортом. Учні Чумаківської ЗОШ активні учасники шкільної спартакіади, районних змагань, обласних турнірів. Приємно відзначити що за три останні роки випускники школи продовжують навчання в Дніпродзержинському спортивному коледжі.

Діаграма безпечного рівня здоров’я

учнів Чумаківської ЗОШ

Метою переходу системи освіти України до моделі сталого розвитку є забезпечення високої якості життя шляхом збалансованого соціально-економічного та екологічного розвитку, забезпечення можливості відтворення навколишнього середовища, раціонального використання природно-ресурсного потенціалу країни, забезпечення здоров’я людини, її екологічної та соціальної захищеності, інтеграції до європейської спільноти. Освіта для сталого розвитку виступає одним з найпотужніших чинників соціально - економічного та екологічного розвитку України.

В Чумаківській ЗОШ значна увага приділяється формуванню у дітей та підлітків екологічного світогляду та екологічної культури, дбайливого ставлення доо навколишнього середовища, реалізація інших напрямів освіти для сталого розвитку.

В школі створено систему еколого-натуралістичного виховання підростаючого покоління.

Еколого-натуралістичне виховання учнів Чумаківської ЗОШ

Формування екологічної культури особистості – невід’ємна частина навчально-виховного процесу Чумаківської школи-родини. Ця робота ведеться протягом багатьох років. Уже пішли зі школи діти, хто розпочав цю роботу, але вона не втрачає своєї актуальності і зараз, ще важливіша ніж будь-коли раніше.

Формування екологічної культури передбачає:

Розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, їх важливості, актуальності та універсальності (зв’язку локальних проблем з регіональними і глобальними);
Відродження кращих традицій українського народу у ставленні до довкілля, виховання любові до рідної природи;
Усвідомлення безперспективності технологічної ідеї розвитку й необхідності її заміни на таку, яка базується на розумінні єдності всього живого й неживого в складно організованій глобальній системі гармонічного співіснування і розвитку;
Розуміння необхідності узгодження стратегії природи і стратегії людини на основі ідеї універсальності природних зв’язків, споживацьго ставлення до природи;
Виховання особистої відповідальності за стан довкілля на місцевому, регіональному, національному і глобальному рівнях, уміння прогнозувати результати особистої діяльності інших людей, колективів;
Розвиток уміння приймати відповідальні рішення щодо середовища, опанування норм екологічної, грамотної поведінки;
Виховання екологічної поваги до власного здоров’я та вироблення навичок його збереження.

Природоохоронна та екологічна робота в нашій школі проводиться у таких напрямках:

Навчальна робота
Позаурочна робота
Участь у шкільних, районних, обласних та всеукраїнських акціях
Методична робота
Виховна робота школи

Мета екологічної та природоохоронної роботи:

Поглиблення наукових знань з біології та екології, що забезпечують відповідне ставлення школярів до навколишнього середовища і життя;
Розширення уявлення про взаємозв’язок організмів з довкіллям;
Пропаганда природоохоронного та екологічного виховання як усвідомлення ідеї гармонійної взаємодії суспільства і природи, людини й довкілля;
Формування особистості з екологічним мисленням.

З 1993 року активну природоохоронну роботу в школі ведуть члени екологічної дружини, яка складається з підрозділів:

Початкова ланка загін «пташенята»
Гурток квітникарів «Лілея»
Загін «Пульс»
Екологічна агітбригада «Око»
Загін «Ековікно»

Кожен підрозділ має свого лідера, який узгоджує природоохоронну роботу із загальним планом роботи всієї екологічної дружини.

Так загін «Пташенята» піклується про наших пернатих друзів: узимку годують, розвішують пташині їдальні та шпаківні, зроблені власноруч за допомогою батьків, а влітку збирають насіння для їх годування взимку.

Квіткарі гуртка «лілея» ретельно доглядають за квітами у класних кімнатах, коридорах і залах школи, на подвір’ї школи; вони відповідають за озеленення школи.

Члени загону «Пульс» (учні 8-9 класу) створили санітарні пости, які відповідають за чистоту класних кімнат, проводять бесіди про попередження вірусних захворювань, про небезпеку отруйних грибів тощо.

Часті гості в школі з метою профілактики – медичні працівник Чумаківської дільничної амбулаторії сімейного типу. За організацію природоохоронних акцій «Зелений паросток майбутнього», «Парк – легені наших міст і сіл», організацію і проведення днів довкілля, просвітницьку природоохоронну відповідає екологічна агітбригада «Око». А висвітлюють усі цікаві природоохоронні справи та екологічні акції члени загону «Ековікно» (редколегія класних стінгазет):

Практичні природоохоронні заходи:

Участь у шкільній акції: «Подаруй квітку школі», «Посади своє дерево», «Первоцвіти на шкільному подвір’ї».
Участь в обласних акціях: «птах року», «день довкілля», «Птахи нашого саду», «Дерево життя», Парад квітів біля школи».
Участь в обласному екопроекті «Віола».
Участь в обласному етапі всеукраїнського конкурсу «галерея кімнатних рослин».

Природоохоронні та екологічні свята

День зустрічі птахів
Свято квітів
Всесвітній день здоров'я
День пам’яті Чорнобильської катастрофи
День боротьби з курінням

Освітньо-виховна робота

Проведення екскурсій в природні біоценози
Підготовка та проведення екскурсій «вплив антропогенного забруднення довкілля на здоров’я людини».
«Харчування в умовах зміненого довкілля»
Видання інформаційних бюлетенів, листівок, методичних розробок.
Випуск шкільних стінгазет «Ековікно».

Найголовніше в нашій діяльності – практичне спрямування заходів, залучення школярів до конкретних справ щодо збереження та примноження видового різноманіття фауни і флори рідного краю, збереження чистоти школи і села, що суттєво доповнює та розширює рамки ноосферно-екологічної освіти та дозволяє всі аспекти освітньої діяльності розвивати у контексті сталого розвитку.

Україна потребує для майбутнього відповідального та стратегічно мислячого покоління. Цю потребу необхідно забезпечити через освіту шляхом створення школи випереджаючої освіти для сталого розвитку, розвитку у дітей ціннісних орієнтацій. Актуальними є проблеми культури спілкування і соціальної адаптації. Тому необхідно розвивати культуру громадянськості та правову культуру, а також формувати високу духовність молоді та толерантність у взаємовідносинах, що є одним з головних напрямів освіти для сталого розвитку.

2. Мета дослідження – підвищення рівня освіченості учнів та педагогів у питаннях сталого розвитку, виховання соціально адаптованої, відповідальної та стратегічно мислячої особистості; створення моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку.

3. Завдання дослідження :

Визначити, науково обґрунтувати та впровадити основний зміст випереджаючої освіти, основні методи формування комплексу ціннісних настанов та життєвих принципів що відповідають потребам сталого розвитку у дітей, молоді, членів педагогічних колективів та сімей, винайти шляхи практичної реалізації ідей сталості, зростання освіченості у питаннях природо збереження та стабільного соціального існування.
Розробити та експериментально перевірити засоби впливу механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на рівень підготовки особистості до реального життя .
Створити систему трансформації регіональної освіти в контексті формування механізмів випереджаючого розвитку від початкової до старшої школи, а також після дипломної педагогічно освіти.
Забезпечити формування холістичного та екоантропоцентричного світогляду у дітей та молоді щодо усвідомлення мети існування людини у світі, сенсу екологічно врівноваженого та відповідального способу життя.
З’ясувати основні тенденції розвитку учня та вчителів в умовах формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку.
Розробити методичні рекомендації для керівників навчальних закладів, учителів та батьківської громадськості по забезпеченню умов для функціонування школи сталого розвитку.
Розробити модель школи сталого розвитку.

4. Гіпотеза дослідження:

Загальна культура молоді і педагогів у питаннях природозбереження, регуляції відносин у суспільстві. Розроблена система забезпечить покращення відносин у колективі через систему навчання та виховання в інтересах сталого розвитку та формування змісту випереджаючої освіти як цілісного випереджаючого процесу.

5. Об’єкт дослідження

Навчально-виховний процес у школі.

6. Предмет дослідження

Вплив механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на систему навчання та виховання учнів школи.

7. Теоретико-методологічна основа експерименту

Закони України «Про освіту», "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту" Національна доктрина розвитку освіти.

Конституція України, Конвенція ООН про права дитини.

Стратегія Європейської Економічної комісії ООН освіти для сталого розвитку.

Державна, цільова, соціальна програма "Школа майбутнього".

«Положення про середній загальноосвітній навчальний заклад».

Концепція середньої загальноосвітньої школи України.

Концепція виховання у національній системі освіти.

Концепція екологічної освіти України (2001 р.), а також теоретичні праці філософів, педагогів, інших науковців та спеціалістів у галузі соціології, стратегічного управління, освітнього маркетингу, конфліктологі, ризикології, теорії комунікації, соціальної екології, валеології, народознавства, а також нормативні документи по забезпеченню умов для всебічного розвитку активної творчої життєдіяльності підростаючого покоління.

8. Науково-педагогічні принципи дослідно-експерементальної роботи

Демократизація - це мета, засіб, гарантія перебудови школи. Варіативність та відкритість змісту освіти, співробітництво, взаємоповага учнів і вчителів, усунення авторитарного стилю виховання.
Індивідуалізація та диференціація передбачає розвиток кожного учня з урахуванням його інтересів, мотивів, системи цінностей, різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та практичних сферах, особливостей фізичного і психічного розвитку, всіляке стимулювання здібностей кожного учня, планування власної діяльності.
Гуманізація - подолання відчуженості учнів від вчителів. Визнання особистості вихованця як вищої соціальної цінності, з правами на свободу, соціально-педагогічний захист, на самореалізацію у різних сферах діяльності і спілкування.
Психологізація навчального процесу - глибоке вивчення дитини, її внутрішнього світу, визнання того, що особистість розвивається не лише за закладеною в ній біологічною програмою під впливом оточуючого середовища, але й під дією власних потреб, бажань, досвіду. Підготовка дітей до свідомого управління своїм розвитком.

9. Основні напрямки експерименту

розробка нових форм навчально - виховної діяльності;
апробація нових методів у роботі з батьками та громадськістю.

10. Методи дослідження

теоретичний аналіз науково-педагогічної та методичної літератури;
констатуючий і формуючий експерименти, які включають розробку авторських моделей загальноосвітніх шкіл випереджаючої освіти для сталого розвитку;
пошуково-дослідницький метод, діяльнісний підхід, який дозволяє використовувати інтерактивні методи навчання, активно залучати дітей та молодь до практичної реалізації принципів сталого соціально-економічного та екологічного розвитку в умовах освітянських закладів;
моніторинг, анкетування, тестування дітей та молоді, робота з батьками;
вивчення , узагальнення досвіду школи випереджаючої освіти зі сталого розвитку.

11. Основні показники для вивчення

якість навчання та вихованості учнів;
гармонійний розвиток особистості, формування комплексу ціннісних настанов та життєвих принципів що відповідають потребам сталого розвитку;
рівень розвитку інтелектуальних та творчих здібностей учнів;
рівень адаптованості до життя учня – випускника, пріоритет стратегічного мислення заради стабільного майбутнього;
рівень якості освітнього процесу та шляхи підвищення його ефективності при використанні в інтересах сталого соціального розвитку;
гуманізація стосунків суб'єктів навчально - виховного процесу;
моніторинг стану здоров'я дітей.

12. База дослідження

Чумаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Томаківської районної ради (11 класів, 170 учнів, 21 педагогічний працівник).

13. Наукова новизна дослідження

Полягає у науковому визначенні основних педагогічних умов і шляхів формування у дітей та молоді ціннісних орієнтацій, що відповідають принципам сталості в системі неперервної освіти для сталого розвитку, та практичній перевірці функціонування школи випереджаючої освіти зі сталого розвитку, визначенні пріоритетності розвитку, що відповідають діяльнісному підходу до навчання, активізують пошукову активність і створюють максимально сприятливі умови для розвитку творчої особистості для свідомого життєтворчого ставлення до себе, довкілля, збереження свого здоров’я, гармонійних стосунків між людьми.

14. Теоретична значимість дослідження

Теоретична значимість одержаних результатів полягає у виявленні тенденцій та закономірностей, змісту дидактичних засобів у навчання та вихованні які розширюють уявлення про роль навчальних закладів у формуванні екоантропоцентричного світогляду, в освоєнні засад екологічно, соціально та економічно збалансованого способу життя, у створенні моделі школи випереджаючої освіти для сталого розвитку, в свідомій індивідуальній діяльності по поліпшенню стану довкілля та соціальних відносин, і визначають найбільш ефективні індивідуальні форми науково-теоретичної та методичної підготовки педагогічних кадрів з освіти для сталого розвитку.

15. Практична значимість проведеного дослідження полягає в:

створенні системи неперервної випереджаючої освіти для сталого розвитку учнів та педпрацівників ;
моделі «Школа випереджаючої освіти для сталого розвитку -стабільне майбутнє України»;
розробці методичних рекомендацій для впровадження в практику шкіл передових ідей школи випереджаючої освіти для сталого розвитку.

16. Достовірність результатів дослідження

Проведення моніторингу підвищення якості знань учнів , умінь, та навичок, життєвої компетенції, обробка даних, порівняння результативності експериментальної діяльності на різних етапах; достовірність; прозорість експерименту.

17. Вірогідність негативних наслідків експерименту

- поверхневі і формальні зміни оновлення, які не торкаються глибинних аспектів удосконалення навчально-виховного процесу;

- недооцінка значення впровадження інноваційних процесів в освіту деякими педагогами, батьками.

18. Очікувані результати та форми їх подання

- Створення системи розвитку розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України.

- визначення основних показників творчої компетентності особистості, запровадження інноваційних технологій розвитку творчого потенціалу учнів, удосконалення системи психолого-педагогічного супроводу особистості в системі креативної освіти.

- формування холістичного та екоантропоцентричного світогляду у дітей щодо усвідомленої мети існування людини у світі;

- підвищення ефективності навчально-виховного процесу при використанні його в інтересах сталого соціального розвитку

- формування комплексу життєвих принципів що відповідають потребам сталого розвитку у питаннях природо збереження та стабільного соціального існування

19. Етапи дослідження

- діагностично-концептуальний;

- організація наукового та методичного забезпечення експериментальної роботи;

- аналіз існуючих в педагогічні теорії та практиці ідей.

20. Організаційне та кадрове забезпечення експерименту

1. Відповідальний керівник

Сергійчук Олена Степанівна - директор школи, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, вчитель математики, «Відмінник народної освіти»

2. До складу творчої групи входять

Ігнатченко Наталя Василівна - заступник директора з навчально-виховної роботи, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, вчитель хімії
Біличенко Наталя Іванівна - заступник директора з виховної роботи, спеціаліст І категорії, старший учитель, вчитель історії
Колісник Світлана Іванівна - вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший учитель
Максименко Валентина Олексіївна - вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, старший учитель.
Мисюра Олексій Валентинович - вчитель фізичної культури, спеціаліст вищої категорії, старший учитель
Мисюра Ольга Петрівна - вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, «Відмінник народної освіти»

3. Наукові консультанти

Вознюк Лідія Володимирівна - старший викладач кафедри методології освіти та управління ДОШПО
Лаврова Лариса Василівна — завідуюча відділом здорового способу життя ДОІППО

21. Наукові керівники експерименту

Директор школи: О.С.Сергійчук

Blog