План Концепція, зміст та об’єкти управлінського обліку. Системи обліку витрат І калькулювання собівартості
| Вид материала | Документы |
Содержание11.4. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень Є такі дані про ці види продукції Потрібно визначити Разом: 14400000 дол. Ключові поняття (глосарій) |
- План Концепція, зміст та об’єкти управлінського обліку. Системи обліку витрат І калькулювання, 577.09kb.
- З дисципліни «Управлінський облік», 764.37kb.
- Www mydisser com Заказ индивидуальных авторских работ, от контрольной до диссертации, 938.89kb.
- Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр, 2302.23kb.
- Назва реферату: Нормативний метод обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, 112.15kb.
- Лекція №11 Тема: Організація обліку витрат виробництва І витрат діяльності, 308.81kb.
- Назва реферату: Облік формування витрат виробництва І калькулювання собівартості продукції, 168.46kb.
- План рахунків в системі бухгалтерського обліку І фінансової звітності. Система внутрішнього, 41.23kb.
- 1. Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти, 264.4kb.
- О. В. Лапчук Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв Проблеми обліку, 28.98kb.
11.4. АНАЛІЗ РЕЛЕВАНТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Вирішити, згідно словника слів С.І.Ожогова, – це обдумати, прийти до певного висновку, до необхідності певних дій.
Відносно підприємства обгрунтування і прийняття рішень стосується його діяльності: минулої, теперішньої та майбутньої. Управлінський облік націлений на майбутнє, а тому управлінські рішення спрямовані на досягнення певних результатів у майбутній діяльності підприємства.
Головною передумовою прийняття оптимальних, зважених управлінських рішень є наявність достовірної, об’єктивної, неупередженої інформації – внутрішньої та зовнішнього середовища. Загальну процедуру прийняття управлінських рішень відображено на рис.11.6.
Рис.11.6. Процедура прийняття управлінських рішень
Вивчення даного питання потребує від студента ще раз переглянути навчальні матеріали, викладені у попередніх темах, а саме: класифікацію і поведінку витрат, принципи систем калькулювання і контролю собівартості за повними, змінними та стандартними витратами, організацію обліку і контролю за центрами відповідальності та ін.
Розробка, обгрунтування і прийняття управлінських рішень базуються на концепції диференційного аналізу релевантної інформації, тобто інформації (витрат, доходів, результатів), яка залежить від альтернативного рішення. При цьому диференційний аналіз повинен забезпечити виявлення диференційних витрат (додаткових витрат, пов’язаних з розширенням, збільшенням обсягів діяльності) та диференційних доходів (додаткових доходів, отриманих внаслідок зростання обсягів реалізації).
У процесі підготовки і прийняття оперативних управлінських рішень важливо скористатися такими двома правилами:
1. Якщо вибір альтернативного варіанти впливає на величину витрат, але доходи при цьому залишаються незмінними, то найкращий варіант є той, що забезпечує найменший обсяг диференційних витрат.
2. Якщо вибір альтернативного варіанту впливає водночас на величину витрат і доходів, то найкращим слід вважати той варіант, який забезпечує більший диференційний прибуток.
У повсякденній діяльності менеджером різних рівнів управління підприємством приходиться мати справу з вибором серед альтернативних рішень, приймати різнопланові оперативні та довгострокові рішення. Вони стосуються планування майбутніх дій, організації виробничого процесу, використання ресурсів, мотивації працівників (виконавців), контролю виконання, регулювання процесів та інших сфер діяльності.
Пропонуємо студентам зосередити увагу на таких напрямках прийняття рішень щодо діяльності підприємства:
1. Рішення типу “виробляти або купувати?”
2. Рішення стосовно використання обмежених ресурсів.
3. Рішення стосовно прийняття спеціального замовлення.
4. Рішення стосовно ціноутворення.
5. Рішення щодо скорочення або розширення діяльності.
Процеси аналізу інформації, обгрунтування, підготовки і прийняття управлінських рішень за вказаними вище напрямками висвітлено у рекомендованих навчальних посібниках (Див.: Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. – К: “Автоінтерсервіс”, 1996; Голов С.Ф. Управленческий буххгалтерский учет. – К.: Скарби, 1998; Добровський В.М. та ін. Управлінський облік: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003).
Розглянемо декілька кейсів, які передбачають вибір і прийняття оптимальних управлінських рішень із запропонованих варіантів.
Кейс 1. Компанія “Монті”. Виробляти чи купувати?
Компанія “Монті”, яка виробляє різні типи радіоприймачів, планує почати випуск радіо з годинником і реалізувати 50000 таких виробів в наступному році.
Калькуляція виробництва одного годинника для такого радіо наведена нижче.
| Стаття витрат | Сума, дол. |
| Прямі матеріали | 2.50 |
| Пряма зарплата | 1.25 |
| Змінні накладні витрати | 0.50 |
| Постійні накладні витрати | 1.50 |
| Разом: | 5.75 |
Фірма, що виробляє годинники, пропонує поставляти годинники за ціною 5 дол. за одиницю.
Потрібно визначити:
1) що вигідніше для компанії “Монті”: виробляти або купувати годинники для радіо;
2) яка буде ціна помилки у разі прийняття неправильного рішення;
3) яке рішення слід прийняти стосовно п.1, якщо компанія має можливість здати в оренду виробничу площу, що необхідна для виготовлення годинників, іншій компанії за 2500 дол. в місяць?
Рішення. Виробляти або купувати?
| | Виробляти | Купувати |
| Прямі матеріали | 2.50 | – |
| Пряма зарплата | 1.25 | – |
| Змінні накладні витрати | 0.50 | – |
| постійні накладні витрати | 1.50 | 1.50 |
| Ціна постачальника | – | 5.00 |
| Разом: | 5.75 | 6.50 |
1) Вигідніше виробляти 2) Ціна помилки
6.50 – 5.75 = 0.75
0.75 50000 шт. = 37500
3) 2.500 12 місяців = 30.000
Вигідніше виробляти 7.500 (37500 – 30000)
Кейс 2. Компанія “Біг”.
Компанія “Біг” є популярним продуктовим магазином. Сюзанна С., власник магазину вирішує, яку площу відвести під холодильне устаткування для чотирьох різних напоїв:
| | Кола | Лимонад | Пунш | Апельсиновий сік |
| Ціна реалізації за ящик, дол. | 18.00 | 19.20 | 26.40 | 38.40 |
| Змінні витрати на ящик, дол. | 13.50 | 15.20 | 20.10 | 30.20 |
| Кількість ящиків, реалізованих на 1 кв.м. за день | 25 | 24 | 4 | 5 |
У розпорядженні господаря є 12 кв.м. площі, що може бути відведена на 4 напої. Вона хоче відвести мінімум 1 кв.м. і максимум 6 кв.м. для кожного напою.
Необхідно: дати рекомендації стосовно розподілу площі для зберігання напоїв, що забезпечить максимальну вигоду.
Рішення.
1. Маржинальний дохід на один ящик напоїв:
| | | | | |
| 1. Ціна реалізації за ящик, дол. | 18.00 | 19.20 | 26.40 | 38.40 |
| 2. Змінні витрати | 13.50 | 15.20 | 20.10 | 30.20 |
| 3. Маржинальний дохід на ящик, дол. (1-2) | 4.50 | 4.00 | 6.30 | 8.20 |
2. Маржинальний дохід на 1 кв.м. площі за день:
| | Кола | Лимонад | Пунш | Апельсиновий сік |
| 1. Маржинальний дохід на один ящик, дол. | 4.50 | 4.00 | 6.30 | 8.20 |
| 2. Кількість реалізованих ящиків на 1 кв.м. за день | 25 | 24 | 4 | 5 |
| 3. Маржинальний дохід за 1 кв.м. за день (ряд 12) | 112.50 | 96.00 | 25.20 | 41.00 |
3. Розподіл, що максимізує щоденний маржинальний дохід:
| | Розподіл площі (кв.м) | Маржинальний дохід на 1 кв.м. за день | Разом маржинальний дохід за день |
| Кола | 6 | 112.50 | 675.00 |
| Лимонад | 4 | 96.00 | 384.00 |
| Апельсиновий сік | 1 | 41.00 | 41.00 |
| Пунш | 1 | 25.20 | 25.20 |
| Разом: | Х | Х | 1125.20 |
Кейс 3. Чи варто приймати замовлення?
Керівництво фірми “Протон” розглядає можливість прийняття додаткового замовлення на виробництво 400 одиниць продукції Y. Оскільки потужність машин, яка необхідна для виконання цього замовлення, вже повністю використовується, то необхідно зменшити виробництво продукції Х, що вже виробляється.
Є такі дані про ці види продукції
| Показник | Продукт Y | Продукт Х |
| Ціна за одиницю, дол. | 10 | 7 |
| Змінні витрати за одиницю, дол. | 8 | 3 |
| Час виробництва одиниці продукції, хвилин | 5 | 8 |
Потрібно визначити:
1) чи буде прийняття додаткового замовлення сприяти підвищенню результатів діяльності фірми у звітному періоді;
2) яка повинна бути нижня межа ціни продукції Y щоб фірма змогла прийняти додаткове замовлення.
Рішення. Чи варто приймати замовлення?
Час, що необхідний для випуску продукції Y.
5 хв. 400 = 2000 хв.
2000 хв. : 8 хв. = 250 одиниць.
| | Х | Y |
| 1. Виробництво, одиниць | -250 | +400 |
| 2. Ціна за одиницю | 7 | 10 |
| 3. Змінні витрати на одиницю | 3 | 8 |
| 4. Маржинальний дохід на одиницю | 4 | 2 |
| 5. Зміна загального маржинального доходу | -1000 | +800 |
Мінімальна ціна замовлення Y для прийняття:
8 гр. + 4 (5 хв. : 8 хв.) = 10.5 дол.
Або:
1000 : 400 = 2.50 (маржинальний дохід)
8 + 2.50 = 10.50 дол.
Кейс 4. Корпорація “Таймс”.
Корпорація “Таймс” виробляє годинники, які реалізує на світовому ринку. Заплановані показники на початок торговельного періоду мають такий вигляд:
| Сегмент ринку | Кількість тис. штук | Ціна реалізації, дол. |
| Азія | 500 | 10 |
| Північна Америка | 600 | 12 |
| Західна Європа | 1000 | 13 |
| Африка | 400 | 8 |
Потужність фабрики складає 3 млн. годинників.
Змінні витрати на виробництво одного годинника – 6 дол., а постійні витрати за вказаний період – 11400000 дол.
Маркетингові дослідження показали, що низька ціна реалізації дасть змогу реалізувати додаткову продукцію в Південній Америці. Менеджерам поставлено завдання – отримати прибуток у розмірі 1 дол. з кожного реалізованого годинника.
Потрібно: встановити найнижчу ціну, за якою додаткова продукція буде реалізована у Південній Америці.
Рішення. Ціна на додаткову продукцію.
| | Кількість (шт.) | Маржинальний дохід (дол.) | Разом маржинальний дохід |
| Азія | 500000 | 4 | 2000000 |
| Північна Америка | 600000 | 6 | 3600000 |
| Західна Європа | 1000000 | 7 | 7000000 |
| Африка | 400000 | 2 | 8000000 |
| Разом: | 2500000 | Х | 13400000 |
Необхідний маржинальний дохід:
- прибуток: 3000000 шт. 1 дол. = 3000000 дол.
- постійні витрати 11400000
Разом: 14400000 дол.
Для решти 500000 годинників:
- маржинальний дохід: 14400000 – 13400000 = 1000000 дол.
- маржинальний дохід на одиницю: 1000000 : 500000 = 2 дол.
- найнижча ціна: змінні витрати + маржинальний дохід = 6 +2 = 8 дол.
Слід зазначити, що при підготовці і прийнятті управлінських рішень необхідно враховувати не тільки кількісні показники, одержані у результаті диференційного аналізу, але й якісні показники. Такими якісними показниками при прийнятті різних рішень можуть бути: надійність постачальника, контроль якості продукції постачальника, забезпечення мінімальної потреби клієнтів у всіх видах продукції або послуг, наявність робочих місць для працівників, можливість вимоги зниження ціни з боку інших клієнтів, престиж підприємства, моральні обов’язки та інші. Як правило, остаточне рішення приймається вищим керівництвом після зіставлення короткострокових вигод з можливими довгостроковими наслідками.
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)
Бюджет – план майбутніх операцій у кількісних (як правило у грошовому) вимірах.
Бюджетний контроль – процес зіставлення фактичних результатів діяльності з бюджетними, аналізу відхилень та внесення необхідних корективів.
Бюджетний період – період, для якого підготовлено й використовується бюджет.
Витрати – зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками).
Витрати періоду – витрати, що не включаються у собівартість продукції, запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені.
Вичерпані (спожиті) витрати – зменшення активів або збільшення зобов’язань у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду.
Диференціальний доход – доход, який складає різницю між альтернативними рішеннями.
Диференціальні витрати – витрати, що складають різницю між альтернативним рішеннями.
Диференційні витрати – витрати, що складають різницю між альтернативним рішеннями.
Доходи – збільшення активів або зменшення зобов’язань, що зумовлюють зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства).
Запас міцності – величина, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації (точку беззбитковості).
Калькулювання – процес визначення собівартості продукції або іншого об’єкту витрат.
Калькулювання за процесами – система калькулювання продукції на основі групування витрат по процесах або стадіях виробництва.
Калькулювання замовленнями – система калькулювання продукції на основі обліку витрат по замовленнях (по індивідуальному виробу або окремій партії виробів.
Калькулювання змінних витрат – метод калькулювання, який передбачає віднесення на собівартість продукції тільки змінних виробничих витрат.
Калькулювання на основі діяльності – метод калькулювання, що передбачає групування накладних витрат за основними видами діяльності, а потім розподіл їх між видами продукції виходячи з факторів витрат.
Калькулювання повних витрат – метод калькулювання, який передбачає віднесення на собівартість продукції усіх виробничих витрат (змінних і постійних).
Коефіцієнт маржинального доходу – відношення маржинального доходу до обсягу продаж.
Контрольовані витрати – витрати, які менеджер може контролювати або може здійснювати на них значний вплив.
Маржинальний доход – різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами підприємства.
Маржинальні витрати – витрати на виробництво додаткової одиниці продукції або додаткової партії.
Об’єкти витрат – види продукції, замовлення, процеси, сегменти діяльності підприємства, які потребують вимірювання та облік пов’язаних з ними витрат.
Прибуток – це різниця між доходами і витратами звітного періоду.
Релевантні витрати – майбутні витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінського рішення, залежать від прийнятого рішення.
Стандартні витрати – витрати, необхідні для виробництва певної продукції або послуг за нормальних умов діяльності.
Точка беззбитковості – обсяг реалізації, за якого доходи підприємства дорівнюють витратам, а прибуток відповідно дорівнює нулю.
Трансфертна ціна – ціна, за якою продукти або послуги одного центру відповідальності передаються іншому центру відповідальності всередині компанії.
Управління за відхиленням – принцип управляти, за яким менеджер зосереджує увагу тільки на значних відхиленнях від плану (бюджету, норм) і не звертає увагу на незначні відхилення.
Управлінський облік – це система виявлення, вимірювання, обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.
Фактор витрат – діяльність, що впливає на витрати.
Функція витрат – математичний опис зв’язку між витратами та їх факторами.
Центр відповідальності – сфера діяльності, у межах якої встановлено преміальну відповідальність менеджера за показники діяльності, які він повинен контролювати.